Урок 14. Релігійні споруди на туристичних маршрутах України. Православні та греко-католицькі святині України. Відомі синагоги та єврейські кладовища України. Рештки стародавніх релігійних об’єктів на туристичній карті України

Урок 14. Релігійні споруди на туристичних маршрутах України. Православні та греко-католицькі святині України. Відомі синагоги та єврейські кладовища України. Рештки стародавніх релігійних об’єктів на туристичній карті України

---

За Державним стандартом:

Ключова компетентність уроку: культурна компетентність  – здатність учня / учениці аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності.

Після уроку учні / учениці зможуть:

---

1. Лавра – усталена назва великих (із кількома храмами і значною кількістю ченців) та найбільш впливових монастирів (традиційно — чоловічих) у церквах східнохристиянської традиції. Мають особливе історичне та духовне значення для всієї конфесії або країни. https://vue.gov.ua/Лавра
2. Синагога – це громадський молитовний дім у юдаїзмі, який служить місцем не лише для богослужінь, а й для зібрань та навчання. https://www.britannica.com/topic/synagogue
3. Маце́ва – кам’яний стовп, встановлений на підвищенні поруч із жертовним вівтарем, а також традиційний надгробний камінь на єврейському кладовищі (некрополі) https://www.britannica.com/topic/matzeva
4. Хасидизм – рух у юдаїзмі, що наголошує на релігійном благочесті, пристрасному релігійному самовираженні та відданості, дотримуючись суворих правил релігійної ортодоксії. Розвинувся у Східній Європі у XVIII столітті. Хасидський юдаїзм, що належить до ширшої категорії (ультраортодоксального)юдаїзму, зосереджується навколо фігур харизматичних лідерів, яких називають ребе. https://www.britannica.com/topic/Hasidism-Jewish-religious-movements
5. Цадик у хасидизмі – голова громади; вважається, що він безпосередньо спілкується з Богом, чудотворець і ясновидець; осідки цадиків стали місцем паломництва вірян. https://vue.gov.ua/Цадик
6. Ребе Нахман (Нахман із Брацлава) (1772-1810) – хасидський рабин, засновник брацлавської гілки хасидизму, чия могила в Умані є місцем масового паломництва. https://www.britannica.com/biography/Nahman-ben-Simhah-of-Bratslav
7. Скит – 1) православний монастир, розташований у пустельному місці; 2) у православ’ї – житло ченця або кілька келій, розташовані на деякій відстані від монастиря. https://vue.gov.ua/Скит
8. Караїми –1) етноконфесійна тюркомовна група; 2) послідовники неталмудичної течії юдаїзму, яка виникла на початку н. е. і найбільшого розквіту досягла у 8–12 ст. https://vue.gov.ua/Караїми

Як підготуватися до уроку?

Цей урок поєднує історичні, географічні та релігієзнавчі аспекти української спадщини. Ключова теза, яку варто донести до учнів, полягає в тому, що Україна є поліконфесійною державою, і це відображено у її туристичному ландшафті, де співіснують святині різних конфесій: православ’я, греко-католицизму, ісламу та юдаїзму. Важливо підкреслити, що релігійні споруди слугують не лише місцями культу, але й потужними культурними центрами, а часто й об’єктами світової спадщини.

Для ефективного проведення уроку необхідно підготувати візуальний та фактологічний матеріал, згрупувавши його за конфесійною приналежністю. До православних святинь слід віднести найбільші центри паломництва та туризму: лаври (зокрема, Києво-Печерська, Почаївська та Святогірська), а також обговорити унікальний феномен оборонних храмів (наприклад, у Сутківцях), які поєднують сакральну та фортифікаційну архітектуру. У фокусі уваги має бути і греко-католицька спадщина, головним чином на заході Україні, з акцентом на соборі Святого Юра у Львові як на символі національної та релігійної ідентичності. 

Особливе місце в уроці займає юдейська спадщина України, де ключовим кейсом є Умань та щорічне паломництво брацлавських хасидів до могили Ребе Нахмана. Цей приклад ілюструє, як паломництво генерує значний економічний та соціальний вплив на місцеву громаду, водночас створюючи напругу між потребами туристів і місцевих жителів. Для розуміння архітектурної спадщини юдаїзму варто показати фотографії старовинних синагог (наприклад, у Жовкві чи Дніпрі) та пояснити значення мацеви на єврейських некрополях. Тут особливу увагу варто приділити тому, що хасидизм розвинувся саме на території сучасної України. Крім того, варто інтегрувати інформацію про рештки стародавніх релігійних об’єктів (наприклад, згадки про Трипільську культуру, язичницькі капища чи скіфські баби), щоб показати безперервність культової традиції на українських землях.

Слід окремо виділити кримськотатарську та караїмську спадщини, оскільки саме вони є корінними народами України. До ключових туристичних об’єктів належать мечеті (наприклад, ханська мечеть у Бахчисараї) та архітектура ханського палацу. Обов’язково згадайте караїмів – малочисельний тюркський народ, корінний народ України, що сповідує караїмізм (форма юдаїзму, яка визнає лише Танах, тобто фактично Старий Завіт). Їхня сакральна архітектура – кенаси (наприклад, кенаси в Євпаторії, Києві чи Галичі) є унікальним прикладом східного впливу. Використання цих прикладів дозволяє максимально повно розкрити тему поліконфесійності України.

---

Дизайн уроку

Самостійно

Розгляньте дві унікальні культові споруди України, архітектура яких поєднує сакральне призначення з оборонною функцією.

Оборонна синагога у Жовкві (Львівська область), 1692 р.
https://uk.wikipedia.org/wiki/Файл:Синагога_Жовква.jpg

https://uk.wikipedia.org/wiki/Свято-Покровська_церква_(Сутківці)#/media/Файл:Покровська_церква-фортеця_Сутківці.jpg

Покровська церква-фортеця у Сутківцях (Хмельницька область), XV-XVІІІ ст. 

Дайте розгорнуті відповіді на такі питання, базуючись на візуальному аналізі та отриманих раніше історичних знаннях:

1. Чому в історії України релігійні споруди різних конфесій (синагога, православний храм) змушені були виконувати військову (оборонну) функцію? Який геополітичний чинник був спільним для обох регіонів у XV–XVII століттях?
2. Які конкретні архітектурні елементи на зображеннях (стіни, вікна, форми) свідчать про те, що споруди будувалися не лише для молитви? Назвіть 3-4 таких елементи.
3. Як оборонна функція храму чи синагоги впливала на роль релігії у житті громади? Чи була вона лише духовною, чи й виконувала соціально-захисну функцію?

Відповідь: 

1. Причиною того, що релігійні споруди різних конфесій (синагоги, православні чи греко-католицькі храми, монастирі) були змушені виконувати військову (оборонну) функцію, була нестабільність та небезпечність геополітичного простору України. Території знаходилися на межі постійних конфліктів. Спільним і визначальним геополітичним чинником для регіонів (Галичини та Поділля) у XV–XVII століттях була постійна загроза татарських набігів (Кримське ханство та Османська імперія). Оскільки центральна влада не могла забезпечити стабільний захист, найміцніші кам’яні споруди в громадах – храми та синагоги – інтегрувалися в систему місцевих укріплень для колективного виживання.
2. Про те, що ці споруди будувалися не лише для молитви, свідчать такі конкретні архітектурні елементи:
   • Товсті стіни та масивний фундамент, які були значно потужнішими, ніж потрібно для виключно культової споруди, і могли витримувати тривалу облогу чи артилерійський обстріл.
   • Бійниці або вузькі щілини замість великих вікон на нижніх ярусах (особливо на першому поверсі). Це захищало від проникнення та дозволяло вести прицільний вогонь.
   • Конструкція у формі вежі-донжону (як у Покровської церкви у Сутківцях), де верхні яруси були спеціально пристосовані для оборони та спостереження.
   • Високі, глухі мури та контрфорси (вертикальні виступи для зміцнення стін), що перетворювали сакральний об’єкт на частину фортечної стіни міста (як у Жовківській синагозі).
3. Оборонна функція храму чи синагоги впливала на роль релігії, надаючи їй соціально-захисний вимір, а не лише духовний. Храм ставав останнім фізичним притулком для громади під час небезпеки. Таким чином, релігія об’єднувала людей не тільки на ґрунті спільних вірувань, а й на ґрунті спільного виживання та оборони. Це формувало особливо міцний зв’язок між вірянами та їхньою святинею, яка буквально рятувала їм життя, перетворюючи її на символ стійкості та національної ідентичності.

Методичний коментар:

Це завдання має на меті одразу залучити учнівство до критичного аналізу. Завдання розроблено як аналітичний інструмент для миттєвого занурення учнів у ключову унікальність української релігійної спадщини: архітектурний синкретизм, викликаний геополітичними загрозами.

Завдання виходить за межі простого переліку фактів, вимагаючи від учнів застосувати історичні знання (про набіги, агресію) для пояснення архітектурних рішень та соціальної ролі релігії.

Порівняння об’єктів різних конфесій (синагога та церква) у різних регіонах (Галичина та Поділля) допомагає учням усвідомити, що зовнішній тиск (загроза від Османської імперії та Кримського ханства) був спільним чинником для всіх релігійних громад України. Обговорення ролі релігії як «соціально-захисної функції»  дозволяє учням зрозуміти, що в умовах нестабільності віра ставала не лише духовним, а й фізичним притулком та символом стійкості. Демонстрація того, що українські релігійні споруди мають унікальні, часто несакральні, риси (бійниці, фортечні мури) формує розуміння національного контексту релігії та її відмінностей від класичної європейської архітектури.

Це завдання формує навички візуального та історичного аналізу, які є необхідними для подальшої роботи.

---

Робота в групах

Завдання 1. Робота з картою.

Об’єднайтеся у три групи. Ваше завдання –  розподілити наданий нижче перелік ключових святинь України між трьома конфесійними групами, а потім візуалізувати цей розподіл на карті.

Розподіліть наведені об’єкти між трьома конфесійними групами (православʼя, греко-католицизм, юдаїзм та караїмство), а також визначте місце їхнього розташування 

Перелік обʼєктів:

• Собор Святого Юра
• Києво-Печерська лавра
• Могила Ребе Нахмана
• Унівська лавра
• Святогірська лавра
• Євпаторійська караїмська кенаса 
• Почаївська лавра
• Синагога Бродського
• Манявський скит
• Мотронинський монастир  
• Велика Хоральна Синагога у Бродах 
• Єврейське кладовище у Сатанові 
• Базиліка у Зарваниці 
• Самбірський Катедральний Собор 

У кожній групі оберіть обʼєкти, які належать до релігії, яка відповідає вашій групі. Нанесіть усі ці об’єкти на контурну карту. Використовуйте надані кольори для позначення конфесійної приналежності:

• Жовтий – юдейська та караїмська спадщина
• Червоний – православні святині
• Синій – греко-католицькі святині

https://kgf.com.ua/index.php?route=product/product&product_id=1127

Відповідь:

Святиня	Регіон	Конфесійна належність
Києво-Печерська лавра	Київ	Православʼя
Свято-Успенська Почаївська лавра	Тернопільщина	Православʼя
Святогірська лавра	Донеччина	Православʼя
Мотронинський монастир	Черкащина	Православʼя
Собор Святого Юра	Львів	Греко-католицизм
Унівська лавра	Львівщина	Греко-католицизм
Манявський Скит	Івано-Франківщина	Православʼя
Базиліка у Зарваниці	Тернопільщина	Греко-католицизм
Самбірський Катедральний Собор	Львівщина	Греко-католицизм
Могила Ребе Нахмана	Черкащина	Юдаїзм
Синагога Бродського	Київ	Юдаїзм
Велика Хоральна Синагога у Бродах	Львівщина	Юдаїзм
Єврейське кладовище у Сатанові	Хмельниччина	Юдаїзм
Євпаторійська караїмська кенаса	Крим	Караїмство

Робота в парах

Завдання 2. Наслідки щорічного паломництва до Умані.

Кейс із могилою ребе Нахмана в Умані є одним із найяскравіших прикладів у світі, де релігійна спадщина однієї людини створює масове, щорічне міжнародне паломництво. Заповніть таблицю, присвячену наслідкам щорічного паломництва хасидів до Умані. Також поясніть, чому саме місце поховання ребе Нахмана стало світовим паломницьким центром для брацлавських хасидів? Яке ключове релігійне зобовʼязання спонукає хасидів приїжджати до Умані?

Аспект	Вплив на громаду
Економічний вплив
Соціальний вплив

Подумайте, які дилеми ставить щорічне паломництво перед місцевою владою. Після обговорення у парах презентуйте по черзі результати перед класом.

Відповідь:

Релігійний мотив

• Ребе Нахман (Нахман із Брацлава), як цадик (духовний лідер у хасидизмі), перед смертю залишив заповіт, що кожен, хто прийде на його могилу та виконає певні релігійні дії (прочитає 10 псалмів і дасть милостиню), буде врятований від пекла. Це робить його могилу  центром паломництва.
• Основний приїзд відбувається на свято Рош ха-Шана (єврейський Новий рік)

Аспект	Вплив на громаду
Економічний вплив	1. Прямі інвестиції та доходи 2. Розвиток інфраструктури
Соціальний вплив	1. Конфлікт норм та етикету (зіткнення суворих релігійних правил (дрескод, поведінка, шум) зі світським побутом місцевих жителів, що призводить до напруги та скарг) 2. Комерціалізація (різке зростання цін на оренду житла та послуги під час сезону, що створює незручності для місцевого населення, але водночас дає можливість заробітку)

Ключова дилема – як забезпечити свободу віросповідання (право на паломництво) для іноземних громадян та водночас захистити права та комфорт місцевих жителів на їхній території?

Орієнтовне рішення:

• Штрафи за порушення громадського порядку та санітарних норм.
• Створення умовних «паломницької зони» (з контролем доступу та інфраструктурою) та «зони проживання місцевих жителів». Це може включати будівництво перехоплюючих парковок та центру логістики за межами житлових кварталів.

Методичний коментар:

Це завдання є важливим для досягнення орієнтовної цілі уроку про економічний та соціальний вплив релігійних персоналій. Воно змушує учнів вийти за межі суто релігієзнавчих фактів і застосувати знання з економіки та соціології.

Ребе Нахман є ідеальною фігурою, оскільки його значення для хасидизму є абсолютним, що у свою чергу відображається на масштабах паломницького потоку.

Завдання ставить етичну дилему, змушуючи учнів шукати компромісні рішення між релігійними потребами світової громади та правами місцевих жителів.

Робота в парах

Завдання 3. Дохристиянська спадщина України.

Сучасна туристична карта України включає не лише чинні храми та монастирі, а й залишки стародавніх культових місць, які мають археологічну, а не активну релігійну цінність.

Назвіть два приклади стародавніх релігійних об’єктів або символів, знайдених на території України, що належать до дохристиянських вірувань (наприклад, первісні вірування, Трипільська культура, скіфо-сарматська доба, слов’янське язичництво тощо). Вкажіть їхню приблизну епоху. Нанесіть ці обʼєкти на контурну карту. Кожна пара після пошукової роботи має обрати два об’єкти, які не можуть дублюватися в іншої пари. 

Запропонуйте один короткий слоган для туристичного маршруту, який поєднує відвідування обраних вами дохристиянських культових місць. Мета слогана – підкреслити безперервність історії.

Методичний коментар:

Це завдання допомагає учням інтегрувати знання з історії та археології в контекст релігієзнавства та географії.

Учні та учениці мають усвідомити, що археологічні об’єкти цінуються не за їхню активну функцію (як, наприклад, чинні монастирі), а за їхню інформаційну цінність – як джерела знань про світогляд, ритуали та мистецтво предків.

Створення маркетингового слогана вимагає синтезування інформації та креативного мислення, підкреслюючи ідею безперервності культової традиції на українських землях.

Робота в групах

Завдання 4. Релігійний ландшафт Криму

Поділіться на чотири групи за туристичними маршрутами, які необхідно презентувати класу:

Група	Спадщина	Ключові об’єкти (приклади)
1	Мусульманська	Ханський палац, Зинджирли-медресе, Ханська мечеть
2	Караїмська	Кенаса в Євпаторії, Чуфут-Кале, Джуфт-Кале
3	Православна	Володимирський собор (Херсонес), Успенський монастир, Інкерманський печерний монастир
4	Стародавні печери первісних людей	Кизил-Коба, Чокурча, Вовче лігво

Кожна група має розробити «візитівку» маршруту, яка включатиме: назву туру, 3 об’єкти на карті Криму (з координатами або позначками), опис обʼєктів з акцентом на їхній туристичній привабливості. 

Після всіх чотирьох презентацій, складіть єдиний маршрут, який включатиме всі презентовані памʼятки. 

https://uk.wikipedia.org/wiki/Файл:Relief_map_of_Crimea.jpg

Методичний коментар:

Завдання дозволяє через рольову гру розробити єдиний туристичний маршрут, що поєднує чотири релігійно-культурні шари Криму, розвинути навички аргументації, компромісу та географічного планування.

Окрім того, під час виконання завдання учні та учениці, усе свідоме життя яких прийшлося на період окупації Криму, зможуть дізнатися більше про археологічну спадщину на півострові.

Робота в парах

Завдання 5. Українські лаври: історія та сучасність.

У парах заповніть таблицю:

Лавра	Рік заснування (або першої згадки)	Роль в історії України	Актуальна роль у XXI ст.
Києво-Печерська лавра
Свято-Успенська Почаївська лавра
Свято-Успенська Святогірська лавра
Унівська лавра

Відповідь:

Лавра	Рік заснування (або першої згадки)	Роль в історії України	Актуальна роль у XXI ст.
Києво-Печерська лавра	1051 р.	Головний центр православ’я, освіти (школа, друкарня) та культури Київської Русі та України. Була символом державної та духовної ідентичності.	Центр духовного та культурного життя; об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО; місце сучасної конфесійної боротьби за українську церкву.
Свято-Успенська Почаївська лавра	1527 р. (перша згадка)	Історичний форпост конфесійної боротьби на Волині. Періодично переходила під контроль православ’я, греко-католицизму та Російської Православної Церкви.	Великий центр паломництва; осередок консервативного православ’я, що викликає дискусії про його вплив на національну безпеку.
Свято-Успенська Святогірська лавра	1627 р.	Православний монастир, розташований на Сході України. Був форпостом чернецтва на Слобожанщині. Був закритий за наказом імператриці Катерини ІІ.	Функціонує як великий гуманітарний центр, надаючи притулок біженцям та постраждалим у зоні бойових дій, кілька разів був атакований російськими військами.
Унівська лавра	Кінець XIII ст. (перша згадка)	Ключовий центр греко-католицизму та єдиний монастир УГКЦ зі статусом лаври. Була важливим осередком просвіти та національної самосвідомості на Галичині.	Центр богословської освіти та духовного розвитку УГКЦ; осередок національного відродження та екуменічного діалогу.

Методичний коментар:

Це завдання охоплює всі чотири українські лаври – найбільші монастирі України. Заповнення останнього стовпчика таблиці (актуальна роль у XXI ст.) передбачає аналіз ролі цих монастирів не просто як духовних осередків, але й залученість у сучасне життя в Україні. Учні мають усвідомити, що лаври, розташовані у різних історичних регіонах.

Аналізуючи ці відмінності, учні формують розуміння багатошаровості української поліконфесійності, де кожен монастир, окрім духовної місії, мав і продовжує мати значний вплив на соціально-політичний та геополітичний простір країни. Таким чином, лаври розглядаються як жива історія, що безпосередньо впливає на актуальні події в Україні.

Робота в групах

Завдання 6. Релігійне життя національних меншин України.

Поділіться на три групи, кожна з яких отримує один із напрямів:

1. Німецькі колоністи (євангелічно-лютеранські кірхи)
2. Вірменська громада (вірменські апостольські церкви)
3. Угорська громада (реформатські церкви Закарпаття)

Кожна група отримує 3 культові об’єкти національної громади, якою ви займаєтеся.

Німецькі кірхи:

• Кірха святого Павла в Одесі
• Лютеранська кірха у Луцьку
• Кірха у Харкові

Вірменські церкви:

• Вірменський кафедральний собор у Львові
• Вірменська церква Успіння Пречистої Богородиці у Білгород-Дністровському
• Вірменська церква у Кам’янці-Подільському

Угорські реформатські храми:

• Реформатська церква у Берегові
• Реформатська церква у Хусті
• Реформатський храм у Тячеві

Для кожного з трьох об’єктів у вашому списку:

1. Визначте рік побудови та історичні обставини його появи.
2. Опишіть архітектурні особливості, які притаманні саме вашій конфесії (кірха, вірменський храм, реформатський храм).
3. Визначте, чи існує ця громада в Україні зараз, і чи використовується споруда за призначенням.

Після виконання завдання кожна група має представити результати роботи класу. 

Відповіді: 

1. Німецька громада

Кірха святого Павла в Одесі

Рік побудови: 1895–1897
Історичні обставини: зведена для великої одеської громади німців-колоністів, що активно розвивалася з кінця XVIII ст.
Архітектурні риси: неоготика; висока стрілчаста вежа; контрфорси; вузькі готичні вікна; цегляна кладка.
Сучасний стан: громада існує; кірха діє як лютеранський храм.

Лютеранська кірха у Луцьку

Рік побудови: 1907
Обставини: споруджена на хвилі активізації громади волинських німців.
Архітектура: неоготичний стиль, стрілчасті арки, простота інтер’єру, великі вітражні вікна.
Стан: після радянського періоду відновлена; нині використовується частково, часто як концертний зал.

Кірха у Харкові

Рік побудови: 1852 (первісна), відбудована 1990-х
Обставини: зведена для численної колоністської громади Харкова.
Архітектура: класичний лютеранський стиль зі стриманим декором, готичні елементи.
Стан: чинний храм харківської німецької євангелічно-лютеранської громади.

2. Вірменська громада 

Вірменський кафедральний собор у Львові

Рік побудови: 1363–1370
Обставини: центр однієї з найстаріших діаспор у Європі; будували вірменські купці та ремісники.
Архітектура: поєднання вірменської та готичної традиції; характерний вірменський купол; фрески Я. Розена.
Стан: діє; важливий культурно-релігійний центр.

Вірменська церква Успіння Пречистої Богородиці у Білгород-Дністровському

Рік побудови: 14–15 ст.
Обставини: вірменська громада Буго-Дністровського регіону була однією з найбільших у Причорномор’ї.
Архітектура: вірменський хрестово-купольний стиль; різьблення; кам’яний декор.
Стан: збережена частково;нерегулярно використовується вірменською громадою

Вірменська церква у Кам’янці-Подільському

Рік побудови: XIV ст.
Обставини: Кам’янець був багатонаціональним містом – українці, поляки, вірмени, євреї.
Архітектура: характерний вірменський купол; ансамбль із дзвіницею та старим монастирем.
Стан: функціонує як музей / пам’ятка; громада існує, але малочисельна.

3. Угорська громада 

Реформатська церква у Береговому

Рік побудови: XIII–XIV ст. (готичний період), пізніші добудови – XV–XIX ст.
Обставини: Берегівщина – центр угорськомовного населення Закарпаття.
Архітектура: поєднання готики й реформатської традиції – стриманий інтер’єр, відсутність ікон, домінування кафедри проповідника.
Стан: чинний храм для місцевої угорської громади.

Костел Святої Єлизавети у Хусті

Рік побудови: XІІІ ст.
Обставини: історичний центр угорської громади; храм реформатів після Реформації.
Архітектура: готичний шпиль, масивні кам’яні стіни, традиційна угорська архітектура
Стан: діє; важливий центр угорської релігійної ідентичності.

Реформатський храм у Тячеві

Рік побудови: XІІІ-XVIII ст.
Обставини: розвиток угорського населення Мармарощини.
Архітектура: скромна реформатська стилістика, прості форми, висока готична вежа.
Стан: діє; громада активно використовує храм.

Методичний коментар:

Це завдання: доповнює тему поліконфесійності України, додаючи важливий рівень – поліетнічність; показує, що релігійний простір України формували не лише українці та традиційні церкви, а й численні національні громади; навчає розпізнавати різні архітектурні стилі: готичні кірхи, східні вірменські храми та стримані реформатські церкви; розширює географічний діапазон уроку: Одещина, Поділля, Галичина, Слобожанщина, Волинь, Закарпаття.

Україна протягом століть була домівкою для різних народів, і кожен із них залишив слід у релігійному ландшафті країни. Окремі національні громади мали власні конфесійні традиції та культові споруди, які й сьогодні є важливою частиною культурної спадщини.

Самостійно

Домашнє завдання

Перед вами символи чотирьох релігій, про які йшлося увесь попередній курс. Увідповідніть кожен з них з культовою спорудою релігії, якій відповідає символ. Спробуйте дізнатися, що це за споруда та коротко описати її історію. 

https://uk.wikipedia.org/wiki/Ар-Рахма#/media/Файл:Ar-Rahma_Mosque,_Kyiv.jpg

https://uk.wikipedia.org/wiki/Харківська_хоральна_синагога#/media/Файл:Kharkov_Synagogue2.JPG

https://eparhiya.od.ua/odeskij-spaso-preobrazhenskij-kafedralnij-sobor/

https://uk.wikipedia.org/wiki/Храм_Білого_Лотоса#/media/Файл:Храм_Білого_Лотоса.jpg

Відповідь

Символ	Релігія	Об’єкт в Україні	Коротка історична довідка
Православний хрест	Християнство (православ’я)	Спасо-Преображенський кафедральний собор (Одеса)	Заснований у 1808 році. Є одним із найбільших православних храмів в Україні та символом Одеси. Був зруйнований більшовиками у 1936 році та повністю відновлений лише у 2005 році за історичними кресленнями.
Зірка Давида	Юдаїзм	Харківська Хоральна синагога	Найбільша синагога в Україні та друга за величиною в Європі. Побудована на початку XX століття (1913 р.) у мавританському стилі. У радянський час використовувалася як спортивний комплекс. Повернута громаді та відновлена у 1990-х роках.
Півмісяць і Зірка	Іслам	Мечеть Ар-Рахма (Київ)	Перша соборна мечеть у Києві, збудована згідно з історичним проєктом на горі Щекавиця. Будівництво тривало з кінця 1990-х до 2011 року, символізуючи відродження ісламської громади та її інтеграцію в столиці.
Дхармачакра	Буддизм	Храм Білого Лотоса (Черкаси)	Найбільший буддійський храм в Україні, збудований наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років. Хоча не є історичною спорудою у традиційному сенсі, він є унікальним прикладом східної культової архітектури, що функціонує як центр буддійської громади та бойових мистецтв.

Методичний коментар:

Це завдання є фінальним елементом перевірки культурної та інформаційної компетентності, що охоплює матеріал усього курсу. Воно вимагає від учнів та учениць: 

1. Вміння правильно співвіднести чотири ключові світові релігії (православ’я, юдаїзм, іслам, буддизм) із їхніми візуальними символами.
2. Знання про присутність цих релігій в Україні та їхніх ключових представницьких споруд. Вибрані об’єкти (Одеса, Харків, Київ, Черкаси) демонструють широкий географічний розподіл конфесій.

Коротка історична довідка (особливо на прикладі собору та синагоги) повинна акцентувати увагу на періодах руйнування та відновлення (радянська доба, незалежність), що є важливим елементом українського історичного контексту для релігійних споруд.

Учні повинні продемонструвати розуміння, що поліконфесійність України відображається не лише в історичній спадщині, а й у сучасній архітектурі (київська мечеть, храм Білого Лотоса).

---

	Ні	Частково	Так
Я вмію описувати ключові православні, греко-католицькі та юдейські святині України, визначаючи їхнє географічне положення та конфесійну належність.
Я вмію розрізняти архітектурні та функціональні особливості різних культових споруд (лавра, оборонний храм, синагога, кенаса), аналізуючи їхнє історичне призначення.
Я можу пояснювати роль ключових персоналій у формуванні світових паломницьких маршрутів до України та їхній економічний та соціальний вплив.
Я розумію, як обґрунтовувати унікальність України як поліконфесійної держави
Я маю знання про рештки стародавніх релігійних об’єктів (дохристиянських чи язичницьких) на сучасній туристичній карті України, розуміючи їхню цінність як археологічної спадщини.

Урок 14. Релігійні споруди на туристичних маршрутах України. Православні та греко-католицькі святині України. Відомі синагоги та єврейські кладовища України. Рештки стародавніх релігійних об’єктів на туристичній карті України

---

Самостійно

Розгляньте дві унікальні культові споруди України, архітектура яких поєднує сакральне призначення з оборонною функцією.

Оборонна синагога у Жовкві (Львівська область), 1692 р.
https://uk.wikipedia.org/wiki/Файл:Синагога_Жовква.jpg

https://uk.wikipedia.org/wiki/Свято-Покровська_церква_(Сутківці)#/media/Файл:Покровська_церква-фортеця_Сутківці.jpg

Покровська церква-фортеця у Сутківцях (Хмельницька область), XV-XVІІІ ст. 

Дайте розгорнуті відповіді на такі питання, базуючись на візуальному аналізі та отриманих раніше історичних знаннях:

1. Чому в історії України релігійні споруди різних конфесій (синагога, православний храм) змушені були виконувати військову (оборонну) функцію? Який геополітичний чинник був спільним для обох регіонів у XV–XVII століттях?
2. Які конкретні архітектурні елементи на зображеннях (стіни, вікна, форми) свідчать про те, що споруди будувалися не лише для молитви? Назвіть 3-4 таких елементи.
3. Як оборонна функція храму чи синагоги впливала на роль релігії у житті громади? Чи була вона лише духовною, чи й виконувала соціально-захисну функцію?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

Робота в групах

Завдання 1. Робота з картою.

Об’єднайтеся у три групи. Ваше завдання –  розподілити наданий нижче перелік ключових святинь України між трьома конфесійними групами, а потім візуалізувати цей розподіл на карті.

Розподіліть наведені об’єкти між трьома конфесійними групами (православʼя, греко-католицизм, юдаїзм та караїмство), а також визначте місце їхнього розташування 

Перелік обʼєктів:

• Собор Святого Юра
• Києво-Печерська лавра
• Могила Ребе Нахмана
• Унівська лавра
• Святогірська лавра
• Євпаторійська караїмська кенаса 
• Почаївська лавра
• Синагога Бродського
• Манявський скит
• Мотронинський монастир  
• Велика Хоральна Синагога у Бродах 
• Єврейське кладовище у Сатанові 
• Базиліка у Зарваниці 
• Самбірський Катедральний Собор 

У кожній групі оберіть обʼєкти, які належать до релігії, яка відповідає вашій групі. Нанесіть усі ці об’єкти на контурну карту. Використовуйте надані кольори для позначення конфесійної приналежності:

• Жовтий – юдейська та караїмська спадщина
• Червоний – православні святині
• Синій – греко-католицькі святині

https://kgf.com.ua/index.php?route=product/product&product_id=1127

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Робота в парах

Завдання 2. Наслідки щорічного паломництва до Умані.

Кейс із могилою ребе Нахмана в Умані є одним із найяскравіших прикладів у світі, де релігійна спадщина однієї людини створює масове, щорічне міжнародне паломництво. Заповніть таблицю, присвячену наслідкам щорічного паломництва хасидів до Умані. Також поясніть, чому саме місце поховання ребе Нахмана стало світовим паломницьким центром для брацлавських хасидів? Яке ключове релігійне зобовʼязання спонукає хасидів приїжджати до Умані?

Аспект	Вплив на громаду
Економічний вплив
Соціальний вплив

Подумайте, які дилеми ставить щорічне паломництво перед місцевою владою. Після обговорення у парах презентуйте по черзі результати перед класом.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Робота в парах

Завдання 3. Дохристиянська спадщина України.

Сучасна туристична карта України включає не лише чинні храми та монастирі, а й залишки стародавніх культових місць, які мають археологічну, а не активну релігійну цінність.

Назвіть два приклади стародавніх релігійних об’єктів або символів, знайдених на території України, що належать до дохристиянських вірувань (наприклад, первісні вірування, Трипільська культура, скіфо-сарматська доба, слов’янське язичництво тощо). Вкажіть їхню приблизну епоху. Нанесіть ці обʼєкти на контурну карту. Кожна пара після пошукової роботи має обрати два об’єкти, які не можуть дублюватися в іншої пари. 

Запропонуйте один короткий слоган для туристичного маршруту, який поєднує відвідування обраних вами дохристиянських культових місць. Мета слогана – підкреслити безперервність історії.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Робота в групах

Завдання 4. Релігійний ландшафт Криму.

Поділіться на чотири групи за туристичними маршрутами, які необхідно презентувати класу:

Група	Спадщина	Ключові об’єкти (приклади)
1	Мусульманська	Ханський палац, Зинджирли-медресе, Ханська мечеть
2	Караїмська	Кенаса в Євпаторії, Чуфут-Кале, Джуфт-Кале
3	Православна	Володимирський собор (Херсонес), Успенський монастир, Інкерманський печерний монастир
4	Стародавні печери первісних людей	Кизил-Коба, Чокурча, Вовче лігво

Кожна група має розробити «візитівку» маршруту, яка включатиме: назву туру, 3 об’єкти на карті Криму (з координатами або позначками), опис обʼєктів з акцентом на їхній туристичній привабливості. 

Після всіх чотирьох презентацій, складіть єдиний маршрут, який включатиме всі презентовані памʼятки. 

https://uk.wikipedia.org/wiki/Файл:Relief_map_of_Crimea.jpg

Робота в парах

Завдання 5. Українські лаври: історія та сучасність.

У парах заповніть таблицю:

Лавра	Рік заснування (або першої згадки)	Роль в історії України	Актуальна роль у XXI ст.
Києво-Печерська лавра
Свято-Успенська Почаївська лавра
Свято-Успенська Святогірська лавра
Унівська лавра

Робота в групах

Завдання 6. Релігійне життя національних меншин України.

Поділіться на три групи, кожна з яких отримує один із напрямів:

1. Німецькі колоністи (євангелічно-лютеранські кірхи)
2. Вірменська громада (вірменські апостольські церкви)
3. Угорська громада (реформатські церкви Закарпаття)

Кожна група отримує 3 культові об’єкти національної громади, якою ви займаєтеся.

Німецькі кірхи:

• Кірха святого Павла в Одесі
• Лютеранська кірха у Луцьку
• Кірха у Харкові

Вірменські церкви:

• Вірменський кафедральний собор у Львові
• Вірменська церква Успіння Пречистої Богородиці у Білгород-Дністровському
• Вірменська церква у Кам’янці-Подільському

Угорські реформатські храми:

• Реформатська церква у Берегові
• Реформатська церква у Хусті
• Реформатський храм у Тячеві

Для кожного з трьох об’єктів у вашому списку:

1. Визначте рік побудови та історичні обставини його появи.
2. Опишіть архітектурні особливості, які притаманні саме вашій конфесії (кірха, вірменський храм, реформатський храм).
3. Визначте, чи існує ця громада в Україні зараз, і чи використовується споруда за призначенням.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Самостійно

Домашнє завдання

Перед вами символи чотирьох релігій, про які йшлося увесь попередній курс. Увідповідніть кожен з них з культовою спорудою релігії, якій відповідає символ. Спробуйте дізнатися, що це споруда та коротко описати її історію. 

https://uk.wikipedia.org/wiki/Ар-Рахма#/media/Файл:Ar-Rahma_Mosque,_Kyiv.jpg

https://uk.wikipedia.org/wiki/Харківська_хоральна_синагога#/media/Файл:Kharkov_Synagogue2.JPG

https://eparhiya.od.ua/odeskij-spaso-preobrazhenskij-kafedralnij-sobor/

https://uk.wikipedia.org/wiki/Храм_Білого_Лотоса#/media/Файл:Храм_Білого_Лотоса.jpg

---

	Ні	Частково	Так
Я вмію описувати ключові православні, греко-католицькі та юдейські святині України, визначаючи їхнє географічне положення та конфесійну належність.
Я вмію розрізняти архітектурні та функціональні особливості різних культових споруд (лавра, оборонний храм, синагога, кенаса), аналізуючи їхнє історичне призначення.
Я можу пояснювати роль ключових персоналій у формуванні світових паломницьких маршрутів до України та їхній економічний та соціальний вплив.
Я розумію, як обґрунтовувати унікальність України як поліконфесійної держави
Я маю знання про рештки стародавніх релігійних об’єктів (дохристиянських чи язичницьких) на сучасній туристичній карті України, розуміючи їхню цінність як археологічної спадщини.