Урок 15. Мистецтво Османської імперії та Кримського ханства. Культурний обмін на українських землях

Тема 2.3. Ісламський світ і культурні перехрестя

Урок 15. Мистецтво Османської імперії та Кримського ханства. Культурний обмін на українських землях

---

---

Основні тези для вчительства

1. Що відбувається

У 1453 році османський султан Мехмед II здобуває Константинополь, поклавши край тисячолітній історії Візантійської імперії. Османська імперія перетворюється на найпотужнішу державу між Європою, Азією та Африкою, контролюючи ключові торгові шляхи. За Сулеймана Пишного (1520-1566) османи сягають вершин могутності: під їхнім контролем опиняються величезні території від Будапешта до Багдаду, від Алжиру до Криму. Водночас на півострові зміцнюється Кримське ханство (1441-1783) — васал Османської імперії, але з власною культурною ідентичністю та автономією. Через Крим проходить важливий торгівельний шлях зі Сходу на Захід. Столицею ханства стає Бахчисарай, заснований на початку XVI століття. Українські землі виявляються безпосередніми сусідами цих мусульманських держав: виникає складна система військових конфліктів, дипломатичних відносин, торгових зв’язків, культурного обміну. Козацтво веде постійні війни з Кримським ханством, але водночас торгує, укладає тимчасові союзи, запозичує елементи матеріальної культури.

Чому це впливає на мистецтво

Завоювання Константинополя означає не знищення візантійської традиції, а її творче переосмислення. Османи успадковують архітектурні техніки, ремісничі майстерні, торгові зв’язки Візантії, але наповнюють їх новим духовним змістом. Синтез візантійської монументальності, перської витонченості, арабської орнаментики, тюркської декоративності створює унікальний османський стиль. Кримське ханство, розташоване на перехресті культур, стає плавильним котлом різних традицій: тюркських, візантійських, італійських (через генуезькі колонії), слов’янських. Постійні контакти з українськими козаками, польською шляхтою створюють унікальні можливості для культурного обміну. Торгівля приносить на українські землі османські тканини, килими, зброю, кераміку. Полонені ремісники поширюють східні техніки обробки металу, шкіри, тканин. Дипломатичні місії знайомлять українську еліту з розкошами османських палаців.

Як це виявляється в мистецтві

Формується османський стиль — вершина ісламської архітектури. Архітектор Сінан (1489-1588) створює новий тип мечеті, що перевершує візантійські зразки. У Кримському ханстві розвивається власна архітектурна школа: Бахчисарайський палац поєднує османські принципи з місцевою специфікою. Кримськотатарське декоративне мистецтво — килими, зброя, ювелірні вироби — досягає високого рівня. Тривалий військовий контакт з Османською імперією позначився на матеріальній культурі українських земель: у козацькому середовищі з’являються елементи східної зброї (шаблі, ятагани), спорядження та костюма (шаровари, широкі пояси). Народна орнаментика частково збагачується геометричними мотивами, хоча розділити османський, кримськотатарський та загальносхідний впливи складно.

2. Теорія через практику

Архітектурний синтез: від Святої Софії до мечеті Сулеймана

Османська архітектура демонструє, як можна взяти конструктивні рішення однієї культури й наповнити їх іншим змістом. Свята Софія з її грандіозним куполом стає взірцем для османських архітекторів. Але вони не копіюють, а переосмислюють: змінюють просторову організацію відповідно до мусульманського богослужіння, додають мінарети, розробляють нову систему розподілу світла. Сінан досягає того, що османська мечеть за технічною досконалістю й естетичною силою не поступається візантійському собору. Це приклад справжнього синтезу: запозичуються технології, але створюється принципово нова естетика.

Кримськотатарський стиль: степ зустрічається з містом

Кримськотатарське мистецтво поєднує кочові степові традиції з міською культурою. У килимарстві це виявляється в геометричних мотивах степового походження, поєднаних з витонченою технікою міських майстрів. В архітектурі — органічне поєднання османських принципів планування з місцевими будівельними традиціями та кліматичними умовами. У ювелірному мистецтві — використання техніки філіграні та унікальних кримськотатарських мотивів.

3. Мистецтво періоду: тенденції та еволюція

Звідки черпає натхнення

Османське мистецтво успадковує візантійську архітектурну традицію (купольні конструкції, мозаїчну техніку, планувальні схеми), арабську орнаментику (каліграфію, геометричні візерунки), перську мініатюру (витончені кольори, декоративність), тюркські ремісничі традиції (килимарство, обробку металу, кераміку). Кримське мистецтво спирається на степові традиції (звіриний стиль, тюркську орнаментику), сельджуцько-малоазійський архітектурний стиль (через активну міграцію будівничих із Малої Азії внаслідок монгольської навали XIII ст.), італійські впливи (через генуезькі колонії Кафа, Судак), османські зразки.

Що нового створює

Османська архітектура: творіння Сінана

Сінан (1489-1588) створює новий тип мечеті, що поєднує функціональність з естетичною досконалістю. 

Мечеть Сулеймана в Стамбулі (1550-1557) стає вершиною османської архітектури. Головні риси: центральний купол на чотирьох потужних стовпах, каскад напівкуполів навколо центрального простору, система контрфорсів, прихованих всередині стін, чотири стрункі мінарети по кутах комплексу. Це відповідь ісламу на Святу Софію — спроба створити священний простір, що перевершить візантійські зразки. Сінан досягає того, що османська мечеть стає самостійним архітектурним типом, що шириться світом.

Мечеть Селіміє в Едірне (1568-1575) — пізній шедевр Сінана, він сам вважав його найдосконалішим. Тут архітектор досягає ідеального балансу між конструкцією та естетикою: купол діаметром 31,5 метра (більший, ніж у Святій Софії) спирається на вісім колон, створюючи враження невагомості. Чотири високі мінарети (по 71 метру) додають вертикальний акцент. Світло проникає через кількасот вікон, створюючи ефект матеріалізованого сяйва.

Палац Топкапи (XV-XIX ст.) — палацовий комплекс османських султанів, унікальний зразок світської архітектури. На відміну від європейських палаців це не єдина монументальна будівля, а система павільйонів у садах. Кожен павільйон має свою функцію: зали для аудієнцій, гарем, скарбниця, кухні. Принцип інтимності, камерності простору контрастує з монументальністю мечетей. Внутрішні дворики з фонтанами створюють затишок. Оздоблення — ізницькі кахлі, різьблені дерев’яні стелі, мармурові колони — демонструє вишуканий смак архітекторів.

Кримське ханство: архітектура та мистецтво

У XIII столітті Крим був величезним хабом, щоб об’єднував кілька торгівельних шляхів. 

Товар / категорія	Звідки походив	Куди прямував через Крим
Шовк, килими, прянощі	Китай, Середня Азія, Персія	Європа (Італія, Візантія)
Золото, хутра, віск, мед, коні	Руські землі, Поволжя, Північ	Порти Чорного моря, Середземномор’я
Раби (полонені)	Русь, Кавказ, степові регіони	Єгипет, Італія, Близький Схід
Тканини, зброя, скло, вина, олія	Італія, Візантія, Балкани	Золота Орда, Середня Азія
Сіль	Крим (Сиваш, Перекоп)	Русь, Орда, Кавказ
Коштовності, прикраси, металеві вироби	Європа, Кавказ	Ординські міста, Середня Азія

Це сприяло розвитку міст і поширенню нового типу споруд — мечетей і тюрбе (мавзолеїв). Перші мечеті в Солхаті (сучасний Старий Крим) з’явилися ще до запровадження ісламу в Золотій Орді. 

Зведення мечетей в Криму в XIII–XVI ст. розвивалося від простих сельджуцько-малоазійських форм до складних османських композицій. Ранні золотоординські мечеті мали єдиний планувальний тип: квадратний молитовний зал під півсферичним куполом, північне приміщення з галереєю для жінок і мінарет з гвинтовими сходами, вписаний у кут будівлі. Найдавнішим збереженим зразком є мечеть Узбека в Солхаті (1314, архітектор Абдуль Азіз), до якої вже в XIV столітті добудували медресе, а в XVI столітті вона стала соборною (п’ятничною) мечеттю міста. Нову сторінку в кримській архітектурі відкрила османська експансія: мечеть Джума-Джамі в Гезлеві (Євпаторія, 1552–1562), збудована видатним Сінаном, повторювала композицію стамбульської мечеті Сулеймана, хоч і в менших масштабах, принісши на півострів досвід столичної османської школи.

Бахчисарайський палац: серце Кримського ханства

Бахчисарай — столиця Кримського ханства, заснована на початку XVI століття. Її серцем став ханський палац, перенесений Менглі-Гіреєм із Салачика. Першим будівничим вважається його син Сахіб I Гірей (правив 1532-1551). Майже за кожного наступного правителя зводилися нові споруди, проводилися реконструкції. Після пожежі 1736 року (російський артилерійський обстріл) палац відновлено за ханів Селямета II Гірея та Крим-Гірея. Архітектори та художники приїжджали зі Стамбула. Зокрема, працював архітектор і художник Омер. У цей період додаються впливи турецького (османського) бароко.

Комплекс використовує принцип павільйонної забудови, характерний для османської архітектури. Кожна споруда має своє призначення: диванна зала для прийняттів, мала палацова мечеть, гарем, ханська кімната, фонтанний дворик тощо. Велика мечеть — центр релігійного життя з характерним мінаретом. Одна з найвідоміших споруд палацу — Фонтан сліз (1764), шедевр декоративного мистецтва. Його пов’язують з легендою про кохану хана Кирима Ґерая, Діляру-Бікеч. Фонтан начебто стоїть на місці її могили. Романтична історія надихала багатьох поетів і митців, зокрема Лесю Українку, Адама Міцкевича. 

Кримськотатарське декоративне мистецтво

Кримськотатарські килими розвивають власну стилістику. Характерні мотиви: стилізовані квіти (троянди, гвоздики), геометричні орнаменти, степові символи. Колірна гама: червоний, синій, жовтий, білий, коричневий. Майстри досягають високої щільності вузлового ткання — це дозволяє створювати складні орнаменти з тонкими лініями та плавними переходами кольорів. Килими використовуються не лише як покриття підлоги, а і як настінні декорації, молитовні килимки.

Кримська зброя славиться по всій Європі. Ятагани, шаблі прикрашені інкрустацією золотом і сріблом, гравіюванням, каліграфічними написами з Корану. Особливо цінується дамаська сталь — техніка, запозичена з Близького Сходу. Ножна прикрашаються оксамитом, шкірою з тисненням.

Ювелірне мистецтво розвиває техніку філіграні. Створюються багатоярусні прикраси зі складними об’ємними елементами, часто повністю позолочені. Використовуються сердолік, бірюза, яшма, діаманти, корали, перли, бурштин, перламутр. Мотиви: квіти, листя, геометричні орнаменти (заборона ісламу зображати живі істоти). Бант — запозичений європейський елемент, що свідчить про культурний обмін. Розквіт кримськотатарського ювелірного мистецтва припадає на XVIII століття.

Український контекст: культурний обмін

Постійні контакти з Кримським ханством залишили помітні сліди в українському мистецтві. Народна орнаментика запозичує геометричні мотиви зі східних килимів: ромби, зигзаги, зірчасті фігури. Українські вишивки, писанки, різьблення по дереву використовують елементи, що мають східне походження, хоча переосмислені в українській традиції.

Козацька зброя часто виготовляється кримськими майстрами або копіює східні зразки. Шаблі з вигнутим клинком, кинджали, луки мають характеристики кримськотатарської зброї. Козацький одяг запозичує елементи: широкі шаровари, пояси, елементи оздоблення.

Торгові контакти приносять на українські землі османські тканини (парчу, оксамит), килими, кераміку. Полонені ремісники поширюють східні техніки обробки металу (дамаскування, чернь), шкіри (тиснення), тканин (вишивка золотими нитками). Дипломатичні місії знайомлять українську еліту з розкошами османських і кримських палаців.

Куди веде

Декоративні традиції, які приходять через торгівельні та культурні контакти з Кримським ханством та Османською імперією, збагачують палітру українського мистецтва. У XVIII столітті українське бароко активно використовує орнаментальні мотиви різного походження: поряд із західноєвропейськими впливами зустрічаємо і східні елементи в декорі кераміки, тканин, ювелірних виробів.

Кримськотатарське мистецтво після російської анексії Криму 1783 року поступово втрачає умови для розвитку під тиском асиміляційної політики. Майстри-різьбярі, каменярі, ткалі продовжують працювати в традиційній манері, але замовлення зменшуються, школи занепадають. Частина традицій зберігається в народному мистецтві — вишивці, килимарстві, керамічних виробах. Депортація 1944 року стає трагедією для кримськотатарської культури: знищено або занедбано більшість архітектурних пам’яток, втрачено багато технік і знань. Лише з 1990-х років розпочинається процес документування, збереження та відродження кримськотатарської культурної спадщини.

4. Додаткова інформація з історії мистецтва

Формування османського стилю: від завоювань до синтезу

Османське мистецтво формувалося протягом кількох століть як синтез різних традицій. Раннє османське мистецтво (XIV-XV ст.) спирається на сельджуцькі традиції Анатолії — тюркської династії, що панувала в регіоні до османів. Зелена мечеть у Бурсі (1412-1424) демонструє перехідний стиль: сельджуцькі мотиви (геометрична різьблена декорація, кахляні панно) поєднуються з новими османськими архітектурними рішеннями (система куполів, просторова організація).

Завоювання Константинополя 1453 року стало переломним моментом. Османи не знищили візантійську спадщину, а творчо її переосмислили. Свята Софія була перетворена на мечеть: додані чотири мінарети, встановлені міхраб і мімбар, замуровані фігуративні мозаїки, але основна архітектурна структура збережена. Це показало османський підхід: не руйнувати, а адаптувати.

Візантійські майстри, що залишилися в місті, продовжили працювати, але вже на османських замовників. Вони навчали своїх учнів мозаїчній техніці, способам обробки мармуру, конструктивним прийомам. Водночас османи запрошували майстрів із Персії, Сирії, Єгипту. Стамбул перетворився на плавильний котел культур, де народжувався новий синтетичний стиль.

XVI століття — золота доба османського мистецтва. За Сулеймана Пишного (1520-1566) імперія досягає піка могутності й культурного розквіту. Мімар Сінан створює понад 300 споруд по всій імперії: мечеті, палаци, мости, акведуки, караван-сараї, лазні. Його архітектурна школа визначає османський стиль на століття вперед.

Ізнік: кераміка як прикладна поезія

Ізнік (давня Нікея) у XVI столітті стає головним центром виробництва кераміки в Османській імперії. Тут працюють сотні майстрів, які створюють кахлі для мечетей і палаців, посуд для султанського двору та багатих замовників, експортні вироби.

Технологія виробництва ізнікської кераміки була складною і трудомісткою. Глина проходила кілька стадій очищення. Формувалися тонкі плитки або посудини. На білий ґрунт наносився малюнок мінеральними фарбами, потім вкривався прозорою глазур’ю. Випалювання відбувалося при точно визначеній температурі.  Колірна гама: глибокий синій кобальт, зелений, червоний. Особливо складним був “томатно-червоний” колір — рельєфний пігмент, що виступає над поверхнею глазурі (секрет використання цього пігменту згодом було втрачено).

Традиційні ізнікські візерунки — тюльпани (улюблена квітка османів, символ весни й оновлення), гвоздики, гранати (символ достатку), гіацинти, виноград, кипариси. Ці мотиви створювали враження саду — образ раю на землі. Іноді додавалися каліграфічні написи — вірші перських поетів або цитати з Корану.

ізнікські кахлі прикрашали найважливіші споруди імперії. Блакитна мечеть у Стамбулі (1609-1616) названа так саме через понад 20 тисяч ізнікських кахлів, що покривають її інтер’єр. Топкапи сарай має численні приміщення, вкриті ізнікською керамікою. Навіть мавзолеї султанів прикрашалися цими кахлями.

Уже наприкінці XVI ст. ізнікських майстрів “потіснила” продукція з Китаю — імператорське масове виробництво у Цзіндечжені. Тамтешня порцеляна була дешевшою, але так само якісною, тож підірвала європейський ринок кахлів ручної роботи.

Караван-сараї: архітектура гостинності

Османська імперія створила систему караван-сараїв — заїжджих дворів для караванів на торгових шляхах. Це були не просто місця ночівлі, а складні архітектурні комплекси з багатьма функціями: стайні для тварин, склади для товарів, житлові приміщення для купців, мечеть, лазня, майстерні для ремонту. Караван-сараї будувалися кожні 30-40 кілометрів — денний перехід каравану.

Архітектура караван-сараїв поєднувала функціональність з естетикою. Ззовні це були фортеці з потужними стінами, баштами, одними воротами — захист від розбійників. Всередині — просторий двір, оточений аркадою з приміщеннями. Часто в центрі двору була невелика мечеть на високому цоколі. Декор був стриманим, але якісним: різьблення по каменю на порталі, сталактитове склепіння воріт.

Султан-хан на шляху між Коньєю та Аксараєм (1229) — один із найбільших і найкраще збережених сельджуцьких караван-сараїв. Його площа понад 4 тисячі квадратних метрів. Портал прикрашений складним різьбленням: геометричні візерунки, рослинні мотиви, каліграфічні написи переплітаються в монументальну композицію.

Кримськотатарське ханство: культура прикордоння

Кримське ханство сформувалося на руїнах Золотої Орди в особливих умовах. Воно було васалом Османської імперії, але зберігало значну автономію. Населення було строкатим: тюркомовні мусульмани (татари) становили більшість, але в містах жили греки, вірмени, євреї-рабиніти та караїми, слов’яни. Архітектура прибережних міст зберігала сліди генуезької присутності до 1475 року. Це культурне різноманіття впливало на формування особливого кримськотатарського стилю.

Архітектура раннього періоду (XIII-XV ст.) спиралася на золотоординські та сельджуцькі традиції. Споруди були монументальними, з товстими стінами, невеликими вікнами — пристосованими до оборони. Декор зосереджувався на порталах: різьблення по каменю, епіграфічні написи.

Зі зміцненням зв’язків з Османською імперією (XVI ст.) архітектура стає витонченішою. З’являються багатовіконні фасади, відкриті галереї, декоративні елементи. Ханські палаци поєднують османський принцип павільйонної забудови з місцевими традиціями.

Торгівля залишалася важливою частиною економіки Кримського ханства. Кафа (Феодосія) — після османського завоювання 1475 року головний порт південного узбережжя, через який проходили товари з різних напрямків. Крим експортував власну продукцію: зерно, сіль, рибу, худобу, вино, фрукти. Кримськотатарські майстри виробляли килими (експортувалися до Польщі), ножі, шовкові тканини. Одним із найприбутковіших джерел доходу ханства була работоргівля — бранці з набігів на українські та польські землі продавалися на османських ринках.

З Османської імперії надходили шовкові тканини (виробництво Бурси), парча, зброя, кераміка (ізнікська), килими. Через кримські порти проходив також транзит товарів зі Сходу на Захід.

Архітектура Кафи та інших прибережних міст зберігала сліди генуезького періоду — фортечні мури, окремі будівлі. Але нове будівництво XVI-XVII століть велося вже в османських традиціях: мечеті, медресе, лазні, палаци. Кримськотатарське мистецтво формувалося під потужним османським впливом, синтезуючи його з місцевими традиціями та елементами культур інших спільнот півострова — грецької, вірменської, караїмської.

Депортація та відродження

Історія кримськотатарського мистецтва трагічна. Після анексії Криму Російською імперією 1783 року розпочався процес русифікації. Багато татар емігрували до Османської імперії. Ті, хто залишився, поступово втрачали традиційну культуру. Мечеті перетворювалися на церкви або руйнувалися. Бахчисарайський палац занепадав.

Радянський період приніс нову хвилю репресій. Депортація 1944 року стала катастрофою: все кримськотатарське населення (понад 180 тисяч осіб) було насильно вивезене до Середньої Азії. Загинула майже половина. Культурна спадщина знищувалася: мечеті використовували як склади, руйнували, перебудовували. Кладовища розорювали. Рукописи, килими, ювелірні вироби конфісковувалися або знищувалися.

Лише з 1989 року розпочався процес повернення кримських татар. Відродження культури відбувалося в складних умовах: багато пам’яток втрачено, традиції переривалися на кілька поколінь. Але кримськотатарська спільнота докладала неймовірних зусиль для збереження і відновлення спадщини. Бахчисарайський палац було відреставровано й відкрито для відвідувачів. Відновлювалися мечеті. Майстри відроджували традиційні ремесла: килимарство, ювелірну справу, керамічну майстерність.

Анексія Криму Росією 2014 року знову поставила під загрозу кримськотатарську культуру. Репресії проти кримських татар, закриття культурних установ, руйнування пам’яток нагадують про трагічне минуле і вимагають міжнародної підтримки для збереження унікальної культурної спадщини.

Османський вплив на європейське мистецтво

Попри військові конфлікти, османське мистецтво справило значний вплив на Європу. “Турецька мода” XVII-XVIII століть охопила європейські двори. Європейці захоплювалися східною розкішшю, екзотикою, витонченістю. “Турецькі кімнати” в палацах прикрашалися килимами, диванами, кальянами. Європейські художники зображали “турецькі” сцени. Моцарт написав “Викрадення з сералю”, Мольєр — “Міщанина у дворянстві” з турецькими мотивами.

На європейський ринок прибували османські товари: килими (особливо анатолійські “Ушаки” та “Лотто”), тканини (парча, оксамит), кераміка (ізнікська), зброя. Ці предмети ставали зразками для наслідування. Європейські мануфактури копіювали східні візерунки, техніки. Венеціанське скло наслідувало османські форми. Французькі тканини виробляли “тканини à la turque”.

Килими на картинах як символ престижу

Анатолійські килими були настільки цінними (коштували як невеликий будинок), що європейські художники зображали їх як доказ багатства замовника. Ганс Гольбейн Молодший у “Послах” (1533, Національна галерея, Лондон) зобразив анатолійський килим із такою точністю, що цілий тип килимів тепер називається “килимами Гольбейна”. Лоренцо Лотто так часто малював східні килими (наприклад, у “Мадонні з немовлям і святими”, 1505), що інший тип отримав назву “килими Лотто”. Ян ван Ейк у “Мадонні канцлера Роліна” (1435, Лувр) використав східний килим для підкреслення статусу замовника. За цими зображеннями сучасні дослідники можуть датувати картини, вивчати історію торгівлі та відстежувати поширення османських впливів у Європі.

Європейські архітектори запозичували елементи: куполи, мінарети, стрілчасті арки. У садово-парковому мистецтві — принцип чахар-багу (чотирьохчастинного саду з водними каналами).

5. Швидка довідка

Персоналії

• Мімар Сінан (1489-1588) — видатний османський архітектор, творець класичного османського стилю, автор понад 300 споруд
• Мехмед II Завойовник (1432-1481) — султан, що здобув Константинополь, покровитель мистецтв
• Сулейман Пишний (1494-1566) — султан золотої доби Османської імперії
• Девлет I Гірей (1512-1577) — кримський хан, будівничий Бахчисарайського палацу

Ключові роботи

• Мечеть Сулеймана (Сулейманіє) в Стамбулі (1550-1557) — вершина османської архітектури
• Мечеть Селіміє в Едірне (1568-1575) — пізній шедевр Сінана 
• Топкапи сарай (XV-XIX ст.) — палацовий комплекс османських султанів Бахчисарайський палац (XVI-XVIII ст.) — резиденція кримських ханів
• Фонтан сліз у Бахчисараї (1764) — пам’ятка кримськотатарського мистецтва 
• Мечеть Джума-Джамі в Євпаторії (1552-1562) — творіння Сінана в Криму 
• Ганс Гольбейн Молодший. “Посланці” (1533) — зразок зображення анатолійського килима в ренесансному живописі
• Лоренцо Лотто. “Мадонна з немовлям і святими” (1505) — приклад “килимів Лотто” в мистецтві

Основні поняття

• Османський синтез — поєднання візантійських, арабських, перських, тюркських традицій
• ізнікська кераміка — османська кераміка з характерним блакитно-червоним декором
• Караван-сарай — заїжджий двір для караванів на торгових шляхах
• Сельджуцький стиль — архітектурна традиція, що вплинула на кримське будівництво

Додаткові джерела:

• Topkapi Palace Museum https://muze.gen.tr/muze-detay/topkapi 
• Мечеть Сулейманіє (фото, відео, креслення) https://www.archnet.org/sites/2024 
• Мечеть Селіміє в Едирне https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Selimiye_Mosque 
• ізнікські кахлі в мечеті Селіміє https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Iznik_tiles_in_Selimiye_mosque_in_Edirne 
• Мечеть Джума-Джамі в Євпаторії https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Juma-Jami_Mosque_in_Yevpatoria 
• Бахчисарайський палац https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Bakhchisaray_Palace 
• Google Arts & Culture: Ottoman Art
• Google Arts & Culture – кримськотатарське мистецтво (НМІУ)
• Кримськотатарська зброя часів Кримського ханства. Дивіться «Сліди часу» на нашому каналі – YouTube (1 хв)
• Яким є традиційне кримськотатарське мистецтво? (03:43) https://www.identity.org.ua/video/iakym-ie-tradytsiine-krymskotatarske-mystetstvo/
  Ornek, a Crimean Tatar ornament and knowledge about it(укр, 9 хв)

---

Дизайн уроку

Завдання 1. Османська розкіш.

Анатолійський килим, XV-XVI ст.
https://www.metmuseum.org/art/collection/search/456971 
Один такий килим у XVI ст. коштував приблизно як невеликий будинок у Венеції.

1. Чому європейці були готові платити за османські речі більше, ніж за власні?
2. Як така мода на “східне” могла вплинути на мистецтво — теми, сюжети, декор, одяг, архітектуру?

Сьогодні ми побачимо, як Османська імперія стала не лише військовою силою, а й культурним трендсетером — від Стамбула до Бахчисарая й Венеції.

---

Завдання 2 (парне). Архітектурний синтез.

Роздивіться фото інтер’єрів і плани Святої Софії та мечеті Сулеймана. Заповніть таблицю.

Які елементи мечеті Сулеймана успадковані з візантійської традиції, а які – нові?

Характеристика	Що успадкували від Святої Софії	Що змінили в мечеті Сулеймана
Простір і світло
Символіка
Використання купола

Підказка для вчителя:

Характеристика	Що успадкували від Святої Софії	Що змінили в мечеті Сулеймана	Пояснення / сенс змін
Простір і світло	Центральний купольний простір, що створює враження небесного світла; ритм аркад і вікон	Додали каскад напівкуполів, які плавно ведуть погляд до центру; вікна розташовані так, що світло “спадає” згори	Османські архітектори прагнули зробити простір не монументальним, а гармонійним і “живим”, щоб людина відчувала присутність божественного світла
Символіка	Купол як образ небес, центр світу; хрестово-купольна схема, що символізує космос	Купол лишився символом неба, але простір зорієнтовано на міхраб — у бік Мекки; додано чотири мінарети, що позначають ісламський контекст	Архітектура стала “мовою віри”: ті самі форми отримали нове духовне значення
Використання купола	Один великий купол на вітрилах, що спирається на чотири масивні пілони	Центральний купол опирається на чотири колосальні стовпи + система напівкуполів і внутрішніх контрфорсів	Технічно досконаліше рішення: конструкція легша, але стійкіша; ідея не повторити, а перевершити Софію
Матеріали й декор (дод.)	Мозаїка, мармур, світлі кольори	Кахлі, каліграфія, геометричні візерунки, відсутність фігуративних зображень	Від християнської іконографіки до ісламської орнаментики — перехід від образу до абстракції

Завдання 3 (групове). Підготовка до уявної екскурсії.

Роздивіться зображення  і продовжте перелік запитань екскурсоводу (подумайте про простір, світло, матеріали, масштаб, контекст тощо). Поміняйтеся з іншою групою і знайдіть відповіді на їхні запитання.

Джерело: https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=145467656 

1. Як тримається такий величезний купол?
2. Чому немає фігуративних зображень?
3. Чому саме така висота в мінаретів?

4… 5… 6… 7…

Завдання 4 (групове). Мінідослідження: торгівля й культурний обмін.

Ознайомтеся з інформацією з таблиці про Крим як торгівельний хаб (в матеріалах для вчителя). Виберіть одну категорію товарів (наприклад, “зброя”, “тканини”, “килимарство”) і створіть мініінфографіку “звідки – куди – як це вплинуло на мистецтво”.

Завдання 5 (групове або парне).  ізнікська палітра.

Група або пара учнів/учениць розглядають колекцію ізнікської кераміки в Британському музеї: https://www.britishmuseum.org/collection/term/x22542 

Варіант 1: співвіднести час створення виробів і появу нових кольорів у дизайні, укласти інфографіку/таблицю (період — колір — приклад).

Варіант 2: зібрати інформацію щодо частотності використання графічних елементів і представити у вигляді інфографіки.

Підказка для вчителя. Хронологія кольорів: раннє XVI ст. — синій і білий (наслідування китайської порцеляни), середина XVI ст. — додається зелений і фіолетовий, 1555-1560 рр. — з’являється характерний червоний колір. Список мотивів: тюльпани (символ весни), гвоздики, виноград, кипариси, геометричні візерунки. 

Завдання 6 (індивідуальне). Створення власного ізнікського орнаменту.

Увага! Для цього завдання потрібні:

• Видруковані шаблони однакового розміру (наприклад, квадратні)
• Зразки ізнікських кахлів https://www.britishmuseum.org/collection/term/x22542 
• Олівці, гумка, гуаш (+пензлі й вода) або фломастери

Спираючись на зразки, учнівство створює власні версії кахлів. У роботі потрібно використати ізнікську колірну гаму та/або мотиви. Можна додати пояснювальний текст (1-2 речення). Готові роботи об’єднуються в класну виставку.

Завдання 7 (групове). Екскурсія Бахчисарайським палацом.

Використовуючи зображення палацу (наприклад, звідси https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Bakhchisaray_Palace) та додаткову інформацію, укласти план екскурсії, що включає 3-5 локацій. Підготувати: 

• Загальну концепцію екскурсії (для кого, тема, завдання) – до 3 речень
• Зображення кожної локації, включеної до маршруту
• Опис кожної локації (що це, коли створено, функції, особливості, цікаві факти) – 1-2 речення
• Пояснення, як локація пов’язана з концепцією (ми вибрали ХХХ, тому що УУУ)

Завдання 8 (парне). “Турецький килим” в європейському мистецтві.

Порівняйте фото справжнього ісламського молитовного килимка к. XV – п. XVI ст. і зображення килима на картині  цього ж періоду.

Ісламський молитовний килимок, к. XV – п. XVI ст. By Unknown artist – Mack “From Bazar to Piazza”, p.83, Public Domain, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=6642857	Джентіле Белліні. Мадонна з немовлям на троні. 1475-85 By Gentile Bellini – [https://www.nationalgallery.org.uk/paintings/gentile-bellini-the-virgin-and-child-enthroned  National, Public Domain, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=6630034

Дайте відповіді на запитання.

1.  Яку функцію виконує килим в обох випадках?
2. Чому європейці могли не розуміти релігійне значення візерунка?

Тема 2.3. Ісламський світ і культурні перехрестя

Урок 15. Мистецтво Османської імперії та Кримського ханства. Культурний обмін на українських землях

Робочий аркуш для учня / учениці

---

Завдання 1. Аналіз архітектури Мімара Сінана.

Обери одну з мечетей Мімара Сінана (Сулеймана або Селіміє) та заповни таблицю:

Назва
Де розташована
Коли зведена
Діаметр купола
Кількість мінаретів
Система підтримки купола
Візантійські впливи
Нові османські рішення

Завдання 2. Цифровий архів кримськотатарського мистецтва.

Проведи мінідослідження про один аспект кримськотатарського мистецтва (килимарство, ювелірна справа, архітектура, музика, література — на вибір). Підготуй результати своєї розвідки в одному з таких форматів: інфографіка, презентація або текст з ілюстраціями (2-3 сторінки).

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 3. Легенда про “Фонтан сліз”.

Прочитай легенду про “Фонтан сліз” (Додаток 1) і її інтерпретацію Лесею Українкою (Додаток 2). Створи власну історію, пов’язану з “Фонтаном сліз” у Бахчисараї. Це може бути короткий літературний твір (вірш, оповідання), комікс або навіть сценарій короткометражного фільму. Завдання: зберегти атмосферу легенди, але додати власні елементи (нові персонажі, альтернативний фінал, сучасна інтерпретація).

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 4. Підготовка до екскурсії.

Роздивись зображення  і продовж перелік запитань екскурсоводу (подумай про простір, світло, матеріали, масштаб, контекст тощо).

Джерело: https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=145467656  

1. Як тримається такий величезний купол?
2. Чому немає фігуративних зображень?
3. Чому саме така висота в мінаретів?
4. __________________________________________________________________________
5. __________________________________________________________________________
6. __________________________________________________________________________
7. __________________________________________________________________________

Завдання 5. Османські впливи в архітектурі Бахчисарайського палацу.

Роздивись картину. Підпиши щонайменше 3 елементи, що демонструють османський вплив.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Джерело: By SMU Central University Libraries – https://www.flickr.com/photos/smu_cul_digitalcollections/15536010795/, No restrictions, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=53246708 

Завдання 6. Килими на європейських картинах.

Більшість давніх килимів XVI ст. не збереглися. Але ми знаємо, як вони виглядали, завдяки картинам. Переглянь на сайті музею Metropolitan фото реальних “килимів Лотто” XVI ст. Порівняй їх із килимом на картині Лоренцо Лотто “Благодать св. Антонія” (1540-42).

Джерело: By Lorenzo Lotto – Self-scanned, Public Domain, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=13902823 

1. Що в картині є документальним (передає реальний предмет), а що — символічним?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Чому художники зображали турецькі килими саме в релігійних або урочистих сценах?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Як ці килими опинилися в Італії — що це говорить про торгівельні зв’язки XVI ст.?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 7. Культурний обмін на українських землях.

Наведи приклади впливу кримськотатарського та османського мистецтва на українську культуру:

В архітектурі:_____________________________________________________________________
В народній орнаментиці:___________________________________________________________
У зброї та спорядженні:____________________________________________________________
В ремісничих техніках:_____________________________________________________________

Завдання 8. Історична доля кримськотатарської культури.

Коротко опиши основні етапи історії кримськотатарського мистецтва:
XIII-XV ст. (Золота Орда):____________________________________________________________
XVI-XVIII ст. (розквіт ханства):________________________________________________________
1783-1917 (Російська імперія):________________________________________________________
1944 (депортація):__________________________________________________________________
Сучасність (відродження):___________________________________________________________

Завдання 9. Орьнек.

1. Ознайомся з прикладами, символікою та основними елементами кримськотатарського орнаменту Орьнек: 
   • https://www.ornek-crimea.com/about-ornek-uk
   • https://web.archive.org/web/20211217181456/http://virtmuseum.uccs.org.ua/ua/element/9 
2. Намалюй власний орнамент на аркуші або в редакторі, поясни, які символи ти обрала/обрав і чому.

---

Я можу:	Ні	Частково	Так
Навести приклади синтезу візантійських, арабських і тюркських традицій в османському мистецтві
Пояснити особливості мистецтва  Кримського ханства як унікального культурного феномену
Схарактеризувати особливості культурного діалогу на українських землях
Навести приклади впливу ісламського мистецтва на формування європейської та української естетики
Схарактеризувати роль торгових і дипломатичних контактів у поширенні художніх традицій

Додаток 1. Легенда про Фонтан сліз:

Лютим і грізним був хан Крим-Гирей. Нікому пощади не давав, нікого не жалів. Сильним був хан, але сила його поступалась перед жорстокістю. До трону прийшов кровожерливий Крим-Гирей через гори трупів. Він наказав вирізати всіх хлопчиків свого роду, навіть найменших, щоб ніхто не помишляв про владу, поки він, хан, живий.
Коли набіги робив Крим-Гирей, земля горіла, попіл залишався. Ніякі благання і сльози не зворушували його серця, він упивався кров’ю своїх жертв. Тремтіли люди, страх біг попереду імені його.
– Ну і хай біжить,– говорив хан,– це добре, коли бояться.
Якою не є людина, а без серця не буває. Хай воно камінне, хай залізне. Постукаєш в камінь – камінь відгукнеться. Постукаєш в залізо – залізо продзвенить. А в народі говорили – у Крим-Гирея нема серця. Замість серця у нього жмут шерсті. Постукаєш в жмут шерсті, яку відповідь одержиш? Хіба почує таке серце? Воно мовчить, не відгукується.
Та настає старість людини. Постарів і Крим-Гирей. Ослабло серце хана, і увійшла в нього любов. І серце, що заросло шерстю, стало людським. Голе. Просте.
Якось в гарем до старого хана привезли невільницю, маленьку, худеньку дівчинку. Деляре її звали. Привів її головний євнух, показав Крим-Гирею, навіть зацмокав від захоплення, розхвалюючи невільницю.
Деляре не зігріла ласкою і любов’ю старого хана, а однаково покохав її Крим-Гирей. І вперше за довге життя своє він відчув, що серце боліти може, страждати може, радіти може, що серце – живе.
Недовго прожила Деляре. Зачахла в неволі, як ніжна квітка, позбавлена сонця.
На схилі днів своїх кохати чоловікові дуже важко Від цього кохання серцю завжди боляче. А коли кохану забирає смерть,– серце плаче кров’ю. Зрозумів хан, як важко буває людському серцю. Важко стало великому хану, як простій людині.
Викликав Крим-Гирей майстра іранця Омера і сказав йому:
– Зроби так, щоб камінь через віки проніс моє горе, щоб камінь заплакав, як плаче чоловіче серце.
Спитав його майстер:
– Гарна була дівчина?
– Мало що знаєш ти про цю жінку,– відповів хан.– Вона була молода. Вона була прекрасна, як сонце, тендітна, як лань, лагідна, як голубка, добра, як мати, ніжна, як ранок, ласкава, як дитина.
Довго слухав Омер і думав: як із каменя зробити сльозу людську?
– З каменя що видавиш?–сказав вій ханові.– Мовчить камінь. Але якщо твоє серце заплакало, заплаче і камінь Якщо є душа в тебе, повинна бути душа і в камені. Ти хочеш сльозу свою на камінь перенести? Добре, я зроблю. Камінь заплаче. Він розкаже і про моє горе. Про горе майстра Омера. Люди дізнаються, якими бувають чоловічі сльози. Я скажу тобі правду. Ти забрав в мене все, чим душа була жива. Землю рідну, сім’ю, честь, ім’я. Моїх сліз ніхто не бачив Я плакав кров’ю серця. Тепер ці сльози побачать. Кам’яні сльози побачать. Це будуть пекучі сльози чоловічі. Про твоє кохання і моє життя.
На мармуровій плиті вирізав Омер пелюстку квітки, одну, другу… А всередині квітки вирізьбив око людське, з нього мала впасти на груди каменя важка чоловіча сльоза, щоб пекти їх день і ніч, не вщухаючи, роки, віки. Щоб сльоза набігала в людському оці і повільно-повільно котилась, як по щоках, з чашечки в чашечку.
І ще вирізав Омер слимака – символ сумніву. Знав він, що сумнів гнітить душу хана: навіщо потрібне було йому все його життя – радість і сум, любов і ненависть, всі людські почуття?
Стоїть досі фонтан у Бахчисарайському палаці і плаче, плаче день і ніч…
Так проніс Омер через віки любов і горе, життя і смерть юної Деляре, свої страждання і сльози…

• https://legends.co.ua/legends/fontan-sliz-legenda-krimu.html 

Джерело: https://www.supercoloring.com/coloring-pages/turkish-tiles 

Оригінал: https://commons.wikimedia.org/wiki/File:A_Panel_of_Four_Tiles_LACMA_M.85.237.86a-d.jpg 

Додаток 2. Сонет “Бахчисарайський дворець” Леся Українка

Хоч не зруйнована – руїна ся будова,
З усіх кутків тут пустка вигляда.
Здається, тільки що промчалась тут біда,
Мов хуртовина грізная, раптова.
Тут водограїв ледве чутна мова, –
Журливо, тихо гомонить вода, –
Немов сльозами, краплями спада;
Себе оплакує оселя ся чудова.
Стоять з гарему звалища сумні,
Садок і башта; тут в колишні дні
Вродливі бранки вроду марнували.
Колись тут сила і неволя панувала,
Та сила зникла, все лежить в руїні, –
Неволя й досі править в сій країні!

• https://www.l-ukrainka.name/uk/Verses/NaKrylachPisen/KrymskiSpogady/BaxchisarajDvorec.html 

Джерело: https://www.deviantart.com/sociallyrockward/art/Coloring-Page-Turkish-Tiles-812969790