матеріал 3

Урок 16. Національне та загальнолюдське в культурі. Культура особистості. Гуманізм, прогрес

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 16. Національне та загальнолюдське в культурі. Культура особистості. Гуманізм, прогрес

Очікувані результати навчання

12 ГІО 3.1.1-2: оцінює відмінності в джерелах різного походження;
12 ГІО 3.2.2-1: досліджує збіги й розбіжності між даними різних джерел і позиціями авторів;
12 ГІО 3.2.2-1 П: обґрунтовано оцінює історичну та суспільно значущу інформацію за самостійно визначеними критеріями;
12 ГІО 4.2.1-1: верифікує судження з використанням кількох джерел інформації;
12 ГІО 4.2.1-2: добирає та оцінює різноманітну інформацію щодо важливих суспільних питань;
12 ГІО 4.2.1-1 П: формулює судження на основі критеріїв, принципів та цінностей гуманізму;
12 ГІО 4.2.2-1: аналізує аргументацію та пояснює критерії її оцінювання;
12 ГІО 4.2.2-2: обґрунтовує власні судження, висновки, оцінки.

Учні / учениці зможуть:

розрізняти національне та загальнолюдське у культурних явищах;
характеризувати українську культурну традицію як частину світової культури;
пояснювати сутність гуманізму як культурно-філософського явища;
аналізувати різні концепції суспільного прогресу та їх критерії;
оцінювати роль особистісної культури у сучасному світі;
застосовувати принципи гуманізму для аналізу сучасних викликів;
формулювати власну позицію щодо культурного розвитку українського суспільства в контексті війни.

Про цей урок

Цей урок досліджує один із найважливіших філософських викликів сучасності: співвідношення національної ідентичності та загальнолюдських цінностей. В умовах глобалізації та водночас посилення національної самосвідомості українців і українок, викликаної широкомасштабною війною росії проти України, ці питання набувають особливої актуальності. Учні / учениці матимуть можливість осмислити українську культуру не як ізольоване явище, а як унікальний внесок у світову цивілізацію.

Урок поєднує філософський аналіз понять гуманізму та прогресу з практичним розумінням того, як ці ідеї реалізуються у повсякденному житті кожної людини. Особлива увага приділяється культурі особистості як запоруці розвитку демократичного, гуманістично орієнтованого суспільства. Через призму української філософської традиції (від Григорія Сковороди до сучасних мислителів і мислительок) учні / учениці дослідять, як національна культурна ідентичність збагачує загальнолюдську скарбницю цінностей.

У контексті сучасних викликів – від інформаційної війни до потреби відбудови країни – розуміння співвідношення національного та універсального, традиційного та прогресивного стає критично важливим для формування світогляду молоді.

Основні питання для вивчення:

Що таке національна культура і як вона співвідноситься із загальнолюдськими цінностями?
У чому полягає сутність гуманізму як філософського та культурного явища?
Які існують концепції суспільного прогресу та чи можна вважати розвиток однозначно поступальним?
Що означає бути культурною людиною в сучасному світі та в умовах війни?
Як український досвід збагачує загальнолюдське розуміння культури, гуманізму та прогресу?

Ключові терміни, особи та концепції:

Культура – сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством у процесі історичного розвитку; спосіб людської життєдіяльності, що включає знання, вірування, мистецтво, мораль, право, звичаї та інші здібності і навички, набуті людиною як членом або членкинею суспільства.
Національна культура – система духовних і матеріальних цінностей, що створені певним народом і відображають його унікальний історичний досвід, світогляд, мову, традиції, звичаї та ментальність. Національна культура є формою етнічної самосвідомості та засобом збереження національної ідентичності.
Загальнолюдські цінності – універсальні моральні, естетичні та інтелектуальні принципи та ідеали, що визнаються різними культурами та народами незалежно від їхніх особливостей: людське життя, свобода, справедливість, істина, краса, добро. Ці цінності становлять спільну основу гуманістичного розвитку людства.
Гуманізм – система поглядів на людину як найвищу цінність, що склалася історично; культурна орієнтація, яка вважає благо людини критерієм суспільної оцінки, а принцип людяності – необхідною нормою відносин між людьми. Гуманізм стверджує рівноправність людини як матеріально-духовної істоти стосовно іншої людини, природи, суспільства.
Прогрес – поступальний рух від нижчого до вищого, від менш досконалого до більш досконалого; у соціально-філософському розумінні – розвиток суспільства в напрямку гуманізації відносин, зростання свободи, справедливості, добробуту людей.
Культура особистості – рівень засвоєння індивідом духовних і матеріальних цінностей суспільства, що виявляється в його / її поведінці, спілкуванні, діяльності; сукупність особистісних якостей, що включають інтелектуальний розвиток, моральні принципи, естетичні смаки, комунікативні навички та здатність до критичного мислення.
Культурна ідентичність – усвідомлення людиною своєї належності до певної культури, народу, традиції; відчуття спільності з іншими представниками та представницями своєї культури на основі спільних цінностей, мови, історичної пам’яті, звичаїв.
Антропоцентризм – філософський принцип, що ставить людину в центр світобудови, розглядає її як найвищу цінність і мету існування; характерна риса гуманістичної філософії епохи Відродження, що протиставлялася середньовічному теоцентризму.
Космополітизм – ідеологія світового громадянства, що проголошує єдність людства та відкидає національні відмінності; у крайніх формах може призводити до ігнорування національної культурної ідентичності та зневаги до національних інтересів.
Просвітництво – епоха та інтелектуальний рух XVII–XVIII століть, що проголосив розум основою пізнання і суспільного прогресу, критикував забобони, обстоював права людини, освіту, розвиток науки; заклав основи сучасного гуманізму та ліберальної демократії.
Софійність – характерна риса української філософії, що виявляється у прагненні до духовної мудрості, гармонії, єдності знання й моралі; філософування не як абстрактна теорія, а як життєва практика, «життя в істині» (за Григорієм Сковородою).
Цивілізація – рівень розвитку матеріальної та духовної культури суспільства; історично конкретна форма існування суспільства з характерною для неї соціальною структурою, економікою, технологіями, системою цінностей. У філософії культури часто протиставляється культурі як формальне зовнішньому розвитку проти внутрішнього духовного.

Додаткові матеріали для вчителя

Національне та загальнолюдське в культурі

Проблема співвідношення національного та загальнолюдського в культурі є однією з центральних у філософії культури. Національна культура – це не ізольований феномен, а унікальна форма вираження загальнолюдських цінностей. Кожен народ робить свій неповторний внесок у скарбницю світової культури, збагачуючи її власним історичним досвідом, мовою, традиціями, мистецтвом.

Український філософ Дмитро Чижевський (1894–1977) у своїх дослідженнях української філософії наголошував на особливостях українського світогляду: кордоцентризм (філософія серця), любов до природи, толерантність до інших культур, прагнення до гармонії та свободи. Ці риси не суперечать загальнолюдським цінностям, а навпаки – збагачують їх специфічним баченням світу.

Григорій Сковорода (1722–1794), один із найвизначніших українських філософів, розвивав ідею про те, що кожна людина має знайти свою «сродну працю» – діяльність, що відповідає її природі. Ця ідея має глибокий гуманістичний зміст: щастя досягається через самореалізацію в гармонії з власною сутністю та потребами суспільства.

Важливо розуміти, що національна культура не може існувати ізольовано. Діалог культур збагачує кожну з них. Водночас у глобалізованому світі постає загроза культурної уніфікації, втрати національної ідентичності, тому важливо знайти баланс між відкритістю до світових цінностей та збереженням власної культурної самобутності.

Гуманізм: від епохи Відродження до сучасності

Гуманізм як культурно-філософський рух виник у епоху Відродження (XIV–XVI ст.) в Італії та поширився по всій Європі. Основна ідея гуманізму – визнання людини найвищою цінністю, центром світобудови. На противагу середньовічному теоцентризму (Бог у центрі), гуманізм проголосив антропоцентризм (людина в центрі).

Німецький педагог Фрідріх Іммануель Нітгаммер (1766–1848) у 1808 році стверджував, що «гуманізм» – це вища самодостатня значимість людини.

Основні принципи гуманізму включають: визнання гідності кожної людини; віру в розум та освіту як засоби вдосконалення; свободу совісті та думки; толерантність до різноманітності поглядів; пріоритет загальнолюдських цінностей над груповими інтересами.

Іммануїл Кант (1724–1804) сформулював категоричний імператив: «Дій так, щоб ти завжди ставився до людства і у своїй особі, і в особі будь-кого іншого як до мети і ніколи лише як до засобу». Це означає, що кожна людина має внутрішню цінність, яка не може бути зведена до її корисності.

У XX столітті гуманізм зазнав серйозних випробувань: дві світові війни, тоталітарні режими, Голодомор, Голокост поставили під сумнів віру в прогрес людства. Проте саме ці трагедії призвели до створення міжнародних інституцій захисту прав людини, зокрема ООН, та Загальної декларації прав людини (1948).

Концепції суспільного прогресу

Ідея про прогрес людського суспільства виникла в епоху Просвітництва (XVII–XVIII ст.). Французький мислитель Жан Антуан Кондорсе (1743–1794) у своєму творі «Ескіз історичної картини прогресу людського розуму» (1794) простежив розвиток людства через десять епох: від первісних часів до майбутнього. Кондорсе вірив, що прогрес людства здійснюється через неухильний рух людського розуму шляхом діяльного освоєння світу.

Існують різні критерії суспільного прогресу: зростання продуктивних сил та матеріального добробуту; розвиток науки й технологій; розширення прав і свобод людини; моральне вдосконалення суспільства; збільшення тривалості та якості життя; розвиток демократії та громадянського суспільства.

Однак концепція прогресу не є безсуперечною. Філософи XIX–XX століть (Освальд Шпенглер, Арнольд Тойнбі) критикували ідею лінійного прогресу, вказуючи на циклічність розвитку цивілізацій. Сучасні мислителі звертають увагу на екологічні проблеми, соціальну нерівність, загрози технологій, що ставлять під сумнів однозначність прогресу.

Важливо розуміти, що прогрес не є автоматичним процесом. Він залежить від свідомих зусиль людей, від етичних виборів, від здатності суспільства вчитися на помилках минулого та будувати більш справедливе і гуманне майбутнє.

Культура особистості в сучасному світі

Культура особистості – це не лише знання та освіта, але й здатність критично мислити, поважати інших, діяти етично, розвивати естетичний смак, бути відповідальною / відповідальним громадянкою / громадянином. У сучасному світі, насиченому інформацією та технологіями, культура особистості набуває нових вимірів.

Ключові компоненти культури особистості сьогодні включають: медіаграмотність та критичне мислення; емоційний інтелект та емпатію; комунікативні навички та вміння співпрацювати; відкритість до навчання впродовж життя; етичну відповідальність, особливо в цифровому просторі; повагу до різноманітності та інклюзивність.

В умовах війни культура особистості набуває особливого значення. Стійкість, гідність, солідарність, волонтерство, збереження людяності всупереч жорстокості – ці якості українців і українок демонструють високий рівень особистісної та національної культури.

Український внесок у світову культуру та філософію

Українська культура має глибокі корені та багату традицію. Від Русі до сучасності українці й українки створювали унікальні твори літератури, музики, образотворчого мистецтва, архітектури. Літературна спадщина Тараса Шевченка (1814–1861), Лесі Українки (1871–1913), Івана Франка (1856–1916) є не лише національним надбанням, але й частиною світової літератури.

Український кордоцентризм (філософія серця), репрезентована Памфілом Юркевичем (1826–1874), пропонує альтернативу раціоналістичній європейській традиції, наголошуючи на ролі почуттів та емоцій у пізнанні та моральному житті.

Сучасна Україна, захищаючи свою свободу та незалежність, захищає також європейські демократичні цінності, гуманізм, право націй на самовизначення. Український досвід опору агресору стає прикладом мужності, єдності, непохитної віри в перемогу добра над злом.

Дизайн уроку

Провокація

Провокаційні запитання для обговорення

Чи можна бути українцем / українкою і водночас громадянином / громадянкою світу? Як співвідносяться національна приналежність та загальнолюдські цінності?
Які українські культурні явища (мова, музика, література, традиції) ви вважаєте найціннішими для світової культури? Обґрунтуйте вашу думку.
Чи означає прогрес суспільства обов’язково покращення життя кожної людини? Чи можуть технологічні досягнення супроводжуватися моральним регресом?
Що важливіше для сучасної молоді: професійні навички чи культура особистості (етика, естетичний смак, критичне мислення)? Чи можна їх розділяти?
Як війна впливає на культурну ідентичність українців і українок? Чи змінюється наше розуміння того, що означає бути культурною людиною в умовах війни?

Практика

Самостійна робота

Аналіз твору Тараса Шевченка. Прочитайте уривок з поеми Тараса Шевченка «Кавказ»:

«Борітеся — поборете,

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая!»

Запитання для аналізу:

Які загальнолюдські цінності втілені в цих рядках?
Як національне (боротьба українського народу) поєднується тут із загальнолюдським (правда, свобода, слава)?
Чому ці слова залишаються актуальними сьогодні, в умовах війни росії проти України?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває вміння аналізувати літературні твори з філософської точки зору, виявляти в них універсальні ідеї. Учні / учениці мають побачити, що національна боротьба за свободу є водночас боротьбою за загальнолюдські цінності. Важливо обговорити, як історичний контекст Шевченкової епохи резонує із сучасною ситуацією.

Відповіді (орієнтовні):

Правда, справедливість, свобода, боротьба з гнобленням – це універсальні цінності, які не обмежуються лише українським контекстом.

Шевченко пише про боротьбу кавказького народу, але апелює до вічних цінностей, зрозумілих усьому людству. Національна боротьба набуває загальнолюдського виміру.

Україна сьогодні вкотре бореться за свободу, незалежність, права людини – ті самі цінності, про які писав Шевченко. Його слова надихають українців і українок на опір агресору.

Ранжування цінностей. Перед вами список цінностей. Проранжуйте їх від найважливішої до найменш важливої особисто для вас. Поясніть свій вибір.

Свобода слова та думки
Матеріальний добробут
Національна культурна ідентичність
Освіта та саморозвиток
Сім’я та близькі стосунки
Справедливість та рівність
Толерантність та повага до різноманітності
Безпека та стабільність

Після ранжування обміркуйте: чи є серед цих цінностей суто національні або суто загальнолюдські? Чи можна їх чітко розділити?

Методичний коментар:

Завдання спрямоване на усвідомлення власної ціннісної ієрархії, розуміння того, що цінності не є абстрактними поняттями, а реальними орієнтирами в житті. Учні / учениці мають побачити, що багато цінностей є водночас і національними, і загальнолюдськими. Важливо обговорити, чи змінюються пріоритети в умовах війни.

Робота в парах

Дискусія про прогрес. Обговоріть у парах наведене твердження:

«Технологічний прогрес не завжди веде до морального прогресу. Людство може створити штучний інтелект, але водночас втратити здатність до емпатії та співчуття».

Запитання для обговорення:

Чи погоджуєтеся ви з цим твердженням? Чому так чи ні?
Наведіть приклади технологій, які змінили наше життя. Як вони вплинули на наші моральні цінності?
Що може бути критерієм справжнього прогресу суспільства?

Підготуйте спільну відповідь (2–3 тези) і поділіться нею з класом.

Методичний коментар:

Завдання розвиває критичне мислення, навички аргументації, уміння вести діалог, слухати іншу точку зору. Важливо, щоб учні / учениці побачили неоднозначність прогресу, навчилися ставити під сумнів очевидні речі. Учитель / учителька може запропонувати приклади: соціальні мережі (з’єднують людей, але створюють залежність), штучний інтелект (полегшує роботу, але загрожує приватності).

Відповіді (орієнтовні):

Учні / учениці можуть погодитися або не погодитися, наводячи свої аргументи. Важливо, щоб відповіді були обґрунтованими, містили конкретні приклади, демонстрували розуміння складності проблеми.

Самостійна робота

Рефлексія про культуру особистості. Напишіть короткий текст (5–7 речень) на тему: «Що означає для мене бути культурною людиною в сучасному світі?». Включіть у текст відповіді на запитання:

Які якості я вважаю найважливішими для культурної людини?
Які виклики стоять перед молоддю у формуванні культури особистості?
Як освіта, мистецтво, спілкування впливають на мою культуру?

Методичний коментар:

Завдання розвиває навички рефлексії, самоаналізу, письмового вираження думок. Учні/учениці мають усвідомити власну роль у власному культурному розвитку, побачити зв’язок між теоретичними поняттями та особистим досвідом.

Групова робота

Аналіз концепції гуманізму Іммануїла Канта. Обʼєднайте клас у групи по 4–5 осіб. Кожна група отримує для аналізу цитату Іммануїла Канта:

«У царстві цілей усе має або ціну, або гідність. Те, що має ціну, може бути замінене чимось іншим як еквівалентом; те ж, що піднесене над будь-якою ціною і тому не допускає еквівалента, має гідність».

Завдання для груп:

Поясніть своїми словами, що Кант розуміє під «ціною» та «гідністю».
Наведіть по три приклади речей / явищ, що мають ціну, та речей / явищ, що мають гідність.
Як ця концепція пов’язана з гуманізмом? Чому людина не може мати ціни?
Як це розуміння може застосовуватися до сучасних етичних дилем (наприклад, торгівля людьми, експлуатація праці, використання особистих даних)?

Підготуйте презентацію своїх висновків для класу (усно, 3–5 хвилин).

Методичний коментар:

Це завдання розвиває вміння працювати з філософським текстом, інтерпретувати складні поняття, застосовувати теоретичні ідеї до практичних ситуацій. Важливо, щоб учні / учениці зрозуміли глибинний гуманістичний зміст кантівської етики: людина – це мета сама по собі, а не засіб для досягнення інших цілей.

Відповіді (орієнтовні):

«Ціна» – те, що має ринкову вартість, може бути обмінене на щось інше. «Гідність» – внутрішня цінність, яка не піддається обміну, виміру в грошах.
Приклади з ціною: товари, послуги, гроші. Приклади з гідністю: людське життя, свобода, честь, любов, творчість.
Гуманізм визнає людину найвищою цінністю. Людина має гідність, а не ціну, бо вона – мета сама по собі, а не засіб.
Торгівля людьми, експлуатація – це ставлення до людини як до товару, що має ціну. Це порушує гідність людини, суперечить гуманізму.

Проєкт «Український внесок у світову культуру».

Обʼєднайте клас у групи по 4–5 осіб. Кожна група обирає одну сферу української культури:

Література (письменники і письменниці, поети і поетеси).
Музика (композитори і композиторки, виконавці і виконавиці, народні пісні).
Наука (винахідники і винахідниці, науковці та науковиці).
Живопис та архітектура.
Кіно та театр.

Завдання для груп:

Дослідіть, які українські діячі та діячки зробили значний внесок у світову культуру / науку в обраній сфері.
Оберіть 2–3 конкретних приклади (персоналії, твори, винаходи).
Поясніть, чому ці приклади є цінними не лише для України, але й для всього світу.
Підготуйте короткий проєкт з візуалізацією (плакат, презентація, відеоролик) та представте його класу.

Методичний коментар:

Це завдання розвиває дослідницькі навички, критичне мислення, креативність, навички презентації. Учні / учениці мають побачити, що українська культура – це не ізольоване явище, а частина світової цивілізації. Важливо підкреслити як національну ідентичність, так і загальнолюдську значущість українських досягнень.

Приклади для натхнення:

Література: Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Григорій Сковорода, Оксана Забужко.
Музика: Микола Лисенко, Станіслав Людкевич, Оксана Муха, Джамала, Go_A.
Наука: Ігор Сікорський (авіаконструктор), Сергій Корольов (конструктор ракетно-космічних систем), Катерина Ющенко (програмістка, піонерка комп’ютерних наук).
Живопис: Казимир Малевич, Ілля Рєпін, Марія Примаченко, Іван Марчук.
Кіно: Олександр Довженко, Сергій Параджанов, Сергій Лозниця.

Домашнє завдання

Напишіть есе (300-400 слів) на тему: «Як війна змінює розуміння культури, гуманізму та прогресу?». У своєму есе обов’язково використайте конкретні приклади з української дійсності та власного досвіду.
Дослідіть одного українського філософа або філософиню (Григорій Сковорода, Памфіл Юркевич, Іван Франко, Михайло Драгоманов, Дмитро Чижевський, Мирослав Попович, Оксана Забужко). Підготуйте коротку презентацію (5 слайдів або A4 сторінка) про його / її внесок у філософію культури.
Знайдіть і послухайте одну або кілька українських пісень (народну або сучасну), яка / які, на вашу думку, відображають українську культурну ідентичність. Поясніть, чому ви обрали саме цю / ці пісні і що вона / вони означають для вас особисто.

Прогрес

Оцініть свої досягнення на уроці:

Критерії оцінки	Ні	Частково	Так
Я розумію, що таке національна культура та загальнолюдські цінності, і можу пояснити їхнє співвідношення	☐	☐	☐
Я можу пояснити сутність гуманізму та його значення для сучасного суспільства	☐	☐	☐
Я розумію різні концепції суспільного прогресу та можу критично оцінити їхні критерії	☐	☐	☐
Я усвідомлюю, що означає культура особистості, і можу оцінити свій власний рівень культурного розвитку	☐	☐	☐
Я можу навести приклади українського внеску у світову культуру та пояснити їхню значущість	☐	☐	☐

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 16. Національне та загальнолюдське в культурі. Культура особистості. Гуманізм, прогрес.

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Завдання 1.

Чи можна бути українцем / українкою і водночас громадянином / громадянкою світу? Як співвідносяться національна приналежність та загальнолюдські цінності?

Завдання 2.

Які українські культурні явища (мова, музика, література, традиції) ви вважаєте найціннішими для світової культури? Обґрунтуйте вашу думку.

Завдання 3.

Чи означає прогрес суспільства обов’язково покращення життя кожної людини? Чи можуть технологічні досягнення супроводжуватися моральним регресом?

Завдання 4.

Що важливіше для сучасної молоді: професійні навички чи культура особистості (етика, естетичний смак, критичне мислення)? Чи можна їх розділяти?

Завдання 5.

Як війна впливає на культурну ідентичність українців і українок? Чи змінюється наше розуміння того, що означає бути культурною людиною в умовах війни?

Завдання 6: Аналіз твору Тараса Шевченка. Прочитайте уривок з поеми Тараса Шевченка «Кавказ»:

«Борітеся — поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»

Запитання для аналізу:

Які загальнолюдські цінності втілені в цих рядках?

Як національне (боротьба українського народу) поєднується тут із загальнолюдським (правда, свобода, слава)?

Чому ці слова залишаються актуальними сьогодні, в умовах війни росії проти України?

Завдання 7.

Свобода слова та думки
Матеріальний добробут
Національна культурна ідентичність
Освіта та саморозвиток
Сім’я та близькі стосунки
Справедливість та рівність
Толерантність та повага до різноманітності
Безпека та стабільність

Завдання 8.

Дискусія про прогрес. Обговоріть у парах наведене твердження: «Технологічний прогрес не завжди веде до морального прогресу. Людство може створити штучний інтелект, але водночас втратити здатність до емпатії та співчуття».

Запитання для обговорення:

Чи погоджуєтеся ви з цим твердженням? Чому так чи ні?

Наведіть приклади технологій, які змінили наше життя. Як вони вплинули на наші моральні цінності?

Що може бути критерієм справжнього прогресу суспільства?

Підготуйте спільну відповідь (2–3 тези) і поділіться нею з класом.

Завдання 9.

Які якості я вважаю найважливішими для культурної людини?
Які виклики стоять перед молоддю у формуванні культури особистості?
Як освіта, мистецтво, спілкування впливають на мою культуру?

Завдання 10.

Аналіз концепції гуманізму Іммануїла Канта. Обʼєднайте клас у групи по 4–5 осіб. Кожна група отримує для аналізу цитату Іммануїла Канта: «У царстві цілей усе має або ціну, або гідність. Те, що має ціну, може бути замінене чимось іншим як еквівалентом; те ж, що піднесене над будь-якою ціною і тому не допускає еквівалента, має гідність».

Поясніть своїми словами, що Кант розуміє під «ціною» та «гідністю».

Наведіть по три приклади речей / явищ, що мають ціну, та речей / явищ, що мають гідність.

Як ця концепція пов’язана з гуманізмом? Чому людина не може мати ціни?

Як це розуміння може застосовуватися до сучасних етичних дилем (наприклад, торгівля людьми, експлуатація праці, використання особистих даних)?

Підготуйте презентацію своїх висновків для класу (усно, 3–5 хвилин).

Завдання 11.

Проєкт «Український внесок у світову культуру». Обʼєднайте клас у групи по 4–5 осіб. Кожна група обирає одну сферу української культури:

Література (письменники і письменниці, поети і поетеси).
Музика (композитори і композиторки, виконавці і виконавиці, народні пісні).
Наука (винахідники і винахідниці, науковці та науковиці).
Живопис та архітектура.
Кіно та театр.

Дослідіть, які українські діячі та діячки зробили значний внесок у світову культуру / науку в обраній сфері.

Оберіть 2–3 конкретних приклади (персоналії, твори, винаходи).

Поясніть, чому ці приклади є цінними не лише для України, але й для всього світу.

Підготуйте короткий проєкт з візуалізацією (плакат, презентація, відеоролик) та представте його класу.

Приклади для натхнення:

Література: Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Григорій Сковорода, Оксана Забужко.
Музика: Микола Лисенко, Станіслав Людкевич, Оксана Муха, Джамала, Go_A.
Наука: Ігор Сікорський (авіаконструктор), Сергій Корольов (конструктор ракетно-космічних систем), Катерина Ющенко (програмістка, піонерка комп’ютерних наук).
Живопис: Казимир Малевич, Ілля Рєпін, Марія Примаченко, Іван Марчук.
Кіно: Олександр Довженко, Сергій Параджанов, Сергій Лозниця.

Завдання 12.

Напишіть есе (300-400 слів) на тему: «Як війна змінює розуміння культури, гуманізму та прогресу?». У своєму есе обов’язково використайте конкретні приклади з української дійсності та власного досвіду.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 13.

Дослідіть одного українського філософа або філософиню (Григорій Сковорода, Памфіл Юркевич, Іван Франко, Михайло Драгоманов, Дмитро Чижевський, Мирослав Попович, Оксана Забужко). Підготуйте коротку презентацію (5 слайдів або A4 сторінка) про його / її внесок у філософію культури.

Завдання 14.

Знайдіть і послухайте одну або кілька українських пісень (народну або сучасну), яка / які, на вашу думку, відображають українську культурну ідентичність. Поясніть, чому ви обрали саме цю / ці пісні і що вона / вони означають для вас особисто.

Прогрес

Оцініть свої досягнення на уроці:

Критерії оцінки	Ні	Частково	Так
Я розумію, що таке національна культура та загальнолюдські цінності, і можу пояснити їхнє співвідношення	☐	☐	☐
Я можу пояснити сутність гуманізму та його значення для сучасного суспільства	☐	☐	☐
Я розумію різні концепції суспільного прогресу та можу критично оцінити їхні критерії	☐	☐	☐
Я усвідомлюю, що означає культура особистості, і можу оцінити свій власний рівень культурного розвитку	☐	☐	☐
Я можу навести приклади українського внеску у світову культуру та пояснити їхню значущість	☐	☐	☐

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе

Урок 16. Національне та загальнолюдське в культурі. Культура особистості. Гуманізм, прогрес

Матеріал

Урок 16. Національне та загальнолюдське в культурі. Культура особистості. Гуманізм, прогрес

Додаткові матеріали для вчителя

Рекомендовані твори мистецтва для обговорення

Дизайн уроку

Провокаційні запитання для обговорення

Самостійна робота

Методичний коментар:

Методичний коментар:

Робота в парах

Методичний коментар:

Самостійна робота

Методичний коментар:

Групова робота

Методичний коментар:

Проєкт «Український внесок у світову культуру».

Методичний коментар:

Домашнє завдання

Урок 16. Національне та загальнолюдське в культурі. Культура особистості. Гуманізм, прогрес.

Робочий аркуш учнів і учениць

Завдання 1.

Завдання 2.

Завдання 3.

Завдання 4.

Завдання 5.

Завдання 7.

Завдання 8.

Завдання 9.

Завдання 10.

Завдання 11.

Завдання 12.

Завдання 13.

Завдання 14.

Ділись та обговорюй важливе