Тема 6. Тема 5. Що таке добро і зло? Прекрасне й потворне.

матеріал 1

Урок 17. Що таке добро? Що таке зло? Краса як духовно-естетична цінність

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 17. Що таке добро? Що таке зло? Краса як духовно-естетична цінність

Очікувані результати навчання

12 ГІО 3.1.1-2: оцінювати відмінності в джерелах різного походження;
12 ГІО 3.2.2-1: досліджувати збіги й розбіжності між даними різних джерел і позиціями авторів.
12 ГІО 3.2.2-1 П: обґрунтовано оцінювати історичну та суспільно значущу інформацію за самостійно визначеними критеріями;
12 ГІО 4.2.1-1: верифікувати судження з використанням кількох джерел інформації;
12 ГІО 4.2.1-2: добирати та оцінювати різноманітну інформацію щодо важливих суспільних питань;
12 ГІО 4.2.1-1 П: формулювати судження на основі критеріїв, принципів та цінностей;
12 ГІО 4.2.2-1: аналізувати аргументацію та пояснювати критерії її оцінювання;
12 ГІО 4.2.2-2: обґрунтовувати власні судження, висновки, оцінки.

Учні / учениці зможуть:

пояснити відмінності між розумінням добра і зла у західній, східній та українській філософії ;
аналізувати етичні дилеми крізь призму різних філософських традицій;
порівнювати підходи Арістотеля, Канта, Конфуція та Сковороди до моральності;
застосовувати філософські концепції краси до оцінки сучасних явищ;
формулювати власну позицію щодо моральних питань, особливо в контексті війни;
обґрунтовувати етичні рішення, спираючись на філософську аргументацію;
розпізнавати маніпуляції добром і злом у сучасному інформаційному просторі.

Про цей урок

Цей урок покликаний сформувати етичний світогляд учнів і учениць через знайомство з універсальними моральними категоріями, які осмислювалися різними філософськими традиціями протягом тисячоліть. Урок поєднує західну, східну та українську філософську думку, показуючи як спільність, так і унікальність підходів до розуміння добра, зла та краси.

Особлива увага приділяється практичному застосуванню філософських концепцій до сучасних викликів, зокрема до морального вибору в умовах війни, протидії маніпуляціям та збереження людяності в екстремальних обставинах. Учні / учениці матимуть змогу не лише вивчити класичні філософські тексти, а й сформулювати власну етичну позицію на основі критичного аналізу різних джерел.

Урок передбачає роботу з автентичними філософськими текстами різних епох і культур, що розвиває вміння аналізувати складні тексти та виявляти в них ключові ідеї. Важливим аспектом є розвиток критичного мислення через порівняння різних, іноді протилежних, поглядів на моральність.

Основні питання для вивчення:

Чим відрізняються підходи до розуміння добра і зла у західній, східній та українській філософських традиціях?
Як філософські концепції моральності застосовуються до сучасних етичних дилем, зокрема в умовах війни?
Який зв’язок між красою та моральністю у різних філософських системах?
Як українська філософія розуміє добро через концепцію “сродної праці” та серця?
Чи існують універсальні моральні закони, що поєднують різні культури та епохи?

Ключові терміни, особи та концепції:

Добро – моральна категорія, що означає позитивне, цінне, таке, що відповідає моральному ідеалу. У філософії розглядається як одна з найвищих цінностей буття, що протиставляється злу.
Зло – моральна категорія, що означає негативне, шкідливе, деструктивне начало, протилежне добру. Зло проявляється через дії, що завдають страждання, руйнують гармонію та порушують моральний порядок.
Евдаймонія – у філософії Арістотеля найвище благо, щастя, що досягається через діяльність душі відповідно до чесноти. Евдаймонія — це не задоволення, а процвітання людини, реалізація її потенціалу.
Золота середина – етичний принцип Арістотеля, згідно з яким чеснота є серединою між двома крайнощами (надлишком і нестачею). Наприклад, мужність — середина між боягузтвом і безрозсудною зухвалістю.
Категоричний імператив – центральне поняття етики Іммануїла Канта; безумовна моральна вимога, що не залежить від обставин. Основна формула: “Дій так, щоб максима твоєї волі могла водночас мати силу принципу загального законодавства”.
Жень – центральне поняття конфуціанської етики; означає людинолюбство, гуманність, доброчесність. Жень охоплює всі види належного ставлення до інших людей: шанобливість, чемність, доброту, турботу, безкорисливість.
Калокагатія – античний ідеал гармонійної єдності зовнішньої краси і внутрішньої доброчесності. У грецькій філософії прекрасне і моральне добро розглядалися як нерозривно пов’язані.
Каруна – у буддизмі співчуття, одна з найважливіших чеснот. Каруна означає бажання звільнити всіх живих істот від страждання. Разом з меттою (любов-доброта) складає основу буддійської етики.
Етика чесноти – етична теорія, що фокусується на моральному характері людини, а не на правилах чи наслідках вчинків. Розвинута Арістотелем, наголошує на вихованні доброчесних рис характеру.
Дао – центральне поняття даосизму; шлях, природний порядок речей, універсальний закон Всесвіту. Дао не можна повністю осягнути розумом, воно пізнається через гармонійне слідування природі.

Додаткові матеріали для вчителя

Західна філософська традиція: від античності до сучасності

Античність заклала основи європейської етики. Сократ вважав, що ніхто не чинить зло свідомо – люди роблять погане через незнання. Платон розглядав добро як найвищу ідею, джерело всього, що існує. У діалозі “Держава” він описує благо як “сонце світу ідей”, яке освітлює істину та дає можливість її пізнати.

Арістотель у “Нікомаховій етиці” розробив систематичну етичну теорію. Він стверджував, що найвище благо – це евдаймонія (процвітання, щастя), яка досягається через діяльність душі відповідно до чесноти. Важливим є принцип золотої середини: кожна чеснота є серединою між двома пороками. Наприклад, щедрість – між скупістю і марнотратством, мужність – між боягузтвом і безрозсудною сміливістю. Чесноти виховуються через практику: людина стає справедливою, вчиняючи справедливо.

У середньовічній філософії Фома Аквінський поєднав етику Арістотеля з християнським богослов’ям. Він розрізняв природний закон (моральні принципи, доступні людському розуму) і божественний закон (одкровення). Добро — це те, що відповідає природі речі, зло — її викривлення.

У Новий час Іммануїл Кант здійснив “коперниканський переворот” в етиці. Він стверджував, що мораль не залежить від наслідків чи від щастя, а від доброї волі — наміру діяти з обов’язку. Категоричний імператив вимагає: “Дій так, щоб максима твоєї волі могла водночас мати силу принципу загального законодавства”. Інше формулювання: “Дій так, щоб ти завжди ставився до людства і у своїй особі, і в особі всякого іншого так само, як до мети, і ніколи — лише як до засобу”. Для Канта людина — це мета сама по собі, а не засіб для досягнення чиїхось цілей.

Фрідріх Ніцше наприкінці XIX століття здійснив радикальну критику традиційної моралі. У праці “По той бік добра і зла” він стверджував, що християнська мораль є “мораллю рабів”, що пригнічує життєві сили. Ніцше закликав до “переоцінки всіх цінностей” і створення нової моралі, орієнтованої на силу, творчість і життєствердження.

Східна філософія: гармонія і співчуття

Конфуціанство розглядає мораль як основу суспільного порядку. Конфуцій (551-479 до н.е.) стверджував, що гармонійне суспільство будується на моральному вдосконаленні кожної людини. Центральне поняття — жень (людинолюбство) — охоплює всі чесноти: шанобливість, чемність, правдивість, кмітливість, доброту. Конфуцій сформулював “золоте правило моралі”: “Не роби іншим того, чого не бажаєш собі”. Важливими є принципи лі (дотримання ритуалу, належної поведінки) та сяо (шанування батьків і старших).

Менцзи (372-289 до н.е.), послідовник Конфуція, стверджував, що людська природа від народження добра. У кожній людині є зародки чотирьох чеснот: співчуття (стає людинолюбством), сорому (стає справедливістю), поваги (стає ритуальною поведінкою) і розрізнення правильного та неправильного (стає мудрістю). Завдання виховання — розвинути ці природні схильності.

Буддійська етика базується на принципах співчуття (каруна) та ненасильства (ахімса). Будда навчав Чотирьом Благородним Істинам: існує страждання; страждання має причину (бажання, прагнення); страждання можна припинити; існує шлях до припинення страждання (Благородний Восьмериковий Шлях). Етична складова цього шляху включає правильну мову, правильні дії та правильні засоби до існування. Буддизм наголошує на взаємозв’язку всього живого — завдаючи шкоди іншим, людина завдає шкоди собі.

Даосизм пропонує інший підхід: замість активного творення добра варто слідувати природному порядку (дао). Лао-цзи у “Дао де цзін” пише: “Найвище добро подібне до води: вода приносить користь усьому і не змагається”. Даоська етика наголошує на простоті, щирості, спонтанності та гармонії з природою.

Українська філософська традиція: серце та сродна праця

Григорій Сковорода (1722-1794) – основоположник української класичної філософії. У центрі його етичного вчення — концепція “сродної праці” та ідея самопізнання. Сковорода вважав, що кожна людина народжується з певними схильностями, і щастя досягається тоді, коли людина знаходить справу, що відповідає її природі. Він писав: “Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро. А не взнавши сього у себе, як можна взнати і вигнати його в інших?”.

Для Сковороди серце — це центр духовного життя людини, арена постійної боротьби добра і зла. Він розрізняв “внутрішню” та “зовнішню” людину. Зовнішня людина — це тіло, матеріальне існування; внутрішня — дух, істинна сутність. Моральне вдосконалення полягає в пізнанні свого серця, своєї внутрішньої природи. Філософ застерігав від зовнішнього багатства та почестей, що відвертають людину від пошуку істинного щастя: “Світ ловив мене, та не спіймав”.

Памфіл Юркевич (1826-1874) розвинув філософію серця, протиставляючи її раціоналізму. У праці “Серце та його значення в духовному житті людини” він доводив, що серце — це не просто емоційна сфера, а осередок усього духовного життя, джерело моральних почуттів. Юркевич критикував західний раціоналізм, що зводив мораль до розумових принципів, наголошуючи, що справжня моральність народжується з глибин серця.

Краса та моральність: філософський зв’язок

У грецькій філософії поняття краси було нерозривно пов’язане з добром. Ідеал калокагатії поєднував фізичну красу та моральну доброчесність. Платон вважав, що краса — це відблиск вищого світу ідей, вона веде душу до пізнання істини та блага. У діалозі “Бенкет” він описує “сходи краси”: від захоплення красою тіла до осягнення краси душі, а відтак — до споглядання самої ідеї краси.

Фрідріх Шіллер у “Листах про естетичне виховання людини” (1795) стверджував, що краса може примирити чуттєве і моральне в людині. Естетичне виховання розвиває здатність до вільного морального вибору.

Мораль у часи війни: український контекст

Широкомасштабна війна росії проти України з 24 лютого 2022 року поставила перед українцями і українками гострі моральні питання. Як зберегти людяність в умовах, коли ворог систематично порушує всі моральні норми? Як розрізняти добро і зло, коли пропаганда намагається їх змішати?

Український досвід демонструє, що справжня моральність перевіряється саме в екстремальних умовах. Коли українські захисники і захисниці дотримуються правил ведення війни, гуманно поводяться з полоненими, уникають цивільних жертв — вони демонструють, що моральність не зникає навіть у війні. Волонтерський рух, взаємодопомога, прийняття внутрішньо переміщених осіб — усе це прояви того самого “жень” (людинолюбства), про яке говорив Конфуцій.

Філософ Вацлав Гавел писав про “життя в правді” як протидію тоталітарній системі брехні. Українське суспільство живе в правді, називаючи війну війною, агресора агресором, а героїв героями. Це моральний опір спробам спотворити реальність, перевернути добро і зло.

Дизайн уроку

Провокація

Провокаційні запитання для обговорення

Дилема трамвая: ви стоїте біля стрілки залізниці. Неконтрольований трамвай рухається до п’яти людей, які загинуть. Ви можете перевести стрілку, але тоді трамвай поїде іншим шляхом і вб’є одну людину. Чи переведете ви стрілку? Як різні філософи відповіли б на це питання?
Уявіть, що ви знайшли у соціальних мережах відео, де вашого друга принижують. Ви можете: а) промовчати; б) захистити друга публічно; в) написати приватно. Який вибір буде моральним з точки зору конфуціанства (жень)? А з точки зору Канта (категоричний імператив)?
“Добро повинно бути з кулаками” — чи згодні ви з цим твердженням? Чи може насильство бути моральним, якщо воно протидіє злу? Як на це питання відповіли б буддизм (ненасильство) та українські філософи в контексті війни?
У фільмі створено естетизовану красиву картинку війни. Чи може краса служити злу? Чи існує “зло у красивій обгортці”? Поміркуйте про зв’язок між естетикою та етикою.
Сковорода писав: “Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро”. Чи можливо взагалі однозначно визначити, що є добром, а що злом? Наведіть приклади, коли одна й та сама дія може бути і доброю, і злою залежно від контексту.

Практика

Групова робота

Завдання 1.

Аналіз філософських текстів про добро і зло. Прочитайте уривки з філософських творів та дайте відповіді на запитання.

Текст 1. Арістотель “Нікомахова етика”:

“Кожна чеснота є серединою між двома вадами. Так, мужність — це середина між боягузтвом та безрозсудною сміливістю. Щедрість — між скупістю та марнотратством. Доброчесна людина знаходить цю середину в кожній ситуації, керуючись практичною мудрістю”.

Запитання:

Який етичний принцип описує Арістотель?
Наведіть ваш власний приклад чесноти як “золотої середини”
Чи завжди середина є правильним вибором? Обґрунтуйте.

Текст 2. Конфуцій “Лунь Юй” (Бесіди та судження):

“Учень Цзигун запитав: ‘Чи є таке слово, керуючись яким можна було б прожити все життя?’ Учитель відповів: ‘Це слово — взаємність (шу). Не роби іншим того, чого не бажаєш собі'”.

Запитання:

Порівняйте це “золоте правило” Конфуція з категоричним імперативом Канта.
Чи завжди ця засада працює? Чи є ситуації, коли її недостатньо?
Як цей принцип застосовується в сучасному цифровому світі?

Текст 3. Григорій Сковорода “Наркіс. Розмова про те: пізнай себе”:

“Усі світи складаються із двох сутностей: злої й доброї. І всі створіння Божі, видимі й невидимі, мають дві натури: одна — тлінна, друга — вічна. Серце людське є сферою, де ці дві сутності борються”.

Запитання:

Як Сковорода розуміє природу добра і зла?
Що означає “серце як арена боротьби”?
Поєднайте цю ідею з вашим особистим досвідом морального вибору.

Методичний коментар:

Це завдання розвиває вміння аналізувати філософські тексти, виявляти ключові ідеї та порівнювати різні підходи. Учні / учениці мають можливість побачити, як різні культури підходять до схожих моральних проблем. Варто звернути увагу на те, що всі три філософи (грецький, китайський, український) наголошують на важливості самопізнання та практичної мудрості.

Самостійна робота

Моральна експертиза сучасної ситуації. Проаналізуйте реальну ситуацію з точки зору різних філософських підходів.
Ситуація: у соціальних мережах поширюється фейкова новина, яка може завдати шкоди репутації вашого знайомого. Ви знаєте, що це неправда. Що ви робитимете?

Проаналізуйте цю ситуацію з позиції:

Арістотеля (чеснота як золота середина, практична мудрість);
Канта (категоричний імператив, людина як мета);
Конфуція (жень — людинолюбство, золоте правило);
Сковороди (пошук істини, життя в правді).

Для кожного підходу опишіть:

– Як би ця філософія оцінила ситуацію?
– Яку дію вона б рекомендувала?
– Які цінності тут найважливіші?

Після аналізу сформулюйте власне рішення, пояснивши, який підхід вам найближчий і чому.

Методичний коментар:

Завдання навчає застосовувати філософські концепції до реальних життєвих ситуацій. Воно показує, що різні етичні системи можуть давати різні відповіді на одне й те саме питання. Важливо, щоб учні / учениці зрозуміли, що філософія — це не абстрактна теорія, а практичний інструмент для прийняття моральних рішень. Це завдання також розвиває медіаграмотність та критичне мислення.

Робота в парах

Краса і мораль: аналіз творів мистецтва.

Розгляньте твір мистецтва (картину, пісню, вірш — на вибір) і проаналізуйте зв’язок між красою та моральністю.

Варіанти для аналізу:

картина Марії Примаченко (на вибір),
пісня Jamala “1944” або Go_A “Шум”,
вірш Тараса Шевченка “Заповіт” або Василя Стуса з “Палімпсестів”,
сучасне українське мистецтво про війну (мурали, інсталяції).

Дайте відповіді на запитання:

Опишіть естетичні якості твору (що робить його красивим?)
Який моральний зміст несе цей твір?
Як краса підсилює моральне послання?
Чи може цей твір “виховувати” моральність? Як?
Чи можлива краса без моральності? Наведіть аргументи.

Методичний коментар:

Це завдання інтегрує філософію з мистецтвом, показуючи міждисциплінарний характер моральних питань. Воно розвиває естетичне сприйняття та критичне мислення. Важливо акцентувати, що мистецтво не просто красиве — воно може бути потужним інструментом морального виховання та опору злу. Українське мистецтво, особливо в контексті війни, демонструє, як краса стає формою морального свідчення та збереження людяності.

Філософський діалог: Схід зустрічає Захід

Розподіліть ролі: один учень / учениця представляє західну філософію (Арістотель або Кант), другий/-а – східну (Конфуцій або буддизм).
Ситуація для обговорення: “Як досягти справедливого суспільства?”

Кожна сторона має:

Представити свій філософський підхід (2-3 хвилини)
Пояснити, що його традиція розуміє під справедливістю.
Запропонувати конкретні кроки для побудови справедливого суспільства.
Відповісти на запитання партнера/-ки.

Після діалогу разом:

Знайдіть спільне між двома підходами.
Визначте принципові відмінності.
Спробуйте синтезувати обидва підходи: що можна взяти від кожного?
Подумайте, який підхід краще підходить для сучасної України і чому?

Приклади запитань для діалогу:

Чи може бути справедливість без співчуття?
Чи потрібні жорсткі закони для моральності?
Яку роль відіграє індивідуальна свобода у справедливому суспільстві?

Методичний коментар:

Діалогічна форма навчання дозволяє учням / ученицям глибше зрозуміти різні філософські традиції через їхнє безпосереднє порівняння. Важливо, щоб діалог був справжнім обміном ідеями, а не просто представленням підготовлених текстів. Учитель / учителька може допомогти, ставлячи додаткові запитання або пропонуючи конкретні ситуації для аналізу.

Групова робота

Етичний кодекс для сучасної України. Обʼєднайте клас у групи по 4-5 осіб. Кожна група створює “Етичний кодекс” для однієї зі сфер сучасного українського життя.

Сфери на вибір:

Соціальні мережі та цифрове спілкування
Волонтерство та допомога у воєнний час
Відносини в школі / університеті
Бізнес та підприємництво
Екологічна відповідальність

Ваш кодекс має містити:

7-10 конкретних принципів (сформульованих чітко і зрозуміло).
Філософське обґрунтування кожного принципу (з посиланням на конкретних філософів: Арістотеля, Канта, Конфуція, Сковороду та ін.).
Приклади застосування цих принципів у конкретних ситуаціях.
Відповіді на можливі заперечення.

Структура роботи:

Крок 1 (10 хв): Обговорення в групі, які цінності найважливіші для обраної сфери?
Крок 2 (15 хв): Формулювання принципів та їхнє філософське обґрунтування.
Крок 3 (10 хв): Підготовка презентації.
Крок 4 (по 5 хв на групу): Презентація кодексу та відповіді на запитання.

Критерії оцінювання:

Чіткість та конкретність принципів.
Обґрунтованість через філософські концепції.
Застосовність до реального життя.
Врахування сучасного українського контексту.
Оригінальність підходу.

Після презентацій усіх груп:

Обговоріть, чи є спільні цінності для всіх сфер життя? Які принципи можна вважати універсальними?

Методичний коментар:

Це завдання є кульмінацією уроку, де учні / учениці синтезують знання, отримані з різних філософських традицій, і застосовують їх до створення практичного морального інструменту. Воно розвиває ключову компетентність — формулювання судження на основі принципів та цінностей. Важливо, щоб кодекси були не абстрактними, а дійсно застосовними до життя сучасних молодих людей. Учитель / учителька може допомогти групам, якщо вони застрягли, нагадуючи про конкретних філософів та їхні ідеї.

Домашнє завдання

Філософський щоденник (на вибір одне з трьох):

а) Протягом тижня записуйте щоденні ситуації морального вибору. Для кожної ситуації:
– опишіть, що сталося;
– проаналізуйте з точки зору двох різних філософів;
– поясніть, яке рішення ви ухвалили і чому.

б) Проведіть мінідослідження: опитайте 5-7 людей різного віку (від дідусів / бабусь до ровесників/-ниць) з питанням: “Що таке добро?” Порівняйте відповіді, проаналізуйте, чи залежить розуміння добра від віку, досвіду, історичної епохи.

в) Створіть візуальний проєкт (інфографіку, презентацію, відео 3-5 хв) на тему “Філософія добра і зла в українській культурі”. Використайте приклади з літератури, музики, кіно, сучасного мистецтва.

Есе (200-300 слів): “Чи можлива краса без моральності?”

Підготуйтеся до дискусії на наступний урок:
Прочитайте одну з коротких філософських праць (на вибір):
– Платон “Апологія Сократа” (уривок)
– Конфуцій “Лунь Юй” (книга 1-2)
– Сковорода “Розмова п’яти подорожніх про справжнє щастя в житті”
Підготуйте 3 запитання до тексту для обговорення.

Прогрес

Оцініть свої досягнення на уроці:

Критерії оцінки	Ні	Частково	Так
Я можу пояснити відмінності між західним, східним та українським розумінням добра і зла	☐	☐	☐
Я вмію аналізувати філософські тексти та виділяти в них ключові ідеї	☐	☐	☐
Я можу порівняти етичні концепції Арістотеля, Канта, Конфуція та Сковороди	☐	☐	☐
Я розумію зв’язок між красою та моральністю	☐	☐	☐
Я вмію застосовувати філософські концепції до сучасних етичних дилем	☐	☐	☐
Я можу обґрунтувати власну моральну позицію, спираючись на філософські аргументи	☐	☐	☐
Я розумію, як українська філософія осмислює добро через концепцію серця та сродної праці	☐	☐	☐
Я можу розпізнати маніпуляції добром і злом у сучасному інформаційному просторі	☐	☐	☐
Я вмію аргументувати свою позицію, поважаючи думки інших	☐	☐	☐
Я розумію моральні виклики воєнного часу та можу обґрунтувати етичні рішення	☐	☐	☐

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 17. Що таке добро? Що таке зло? Краса як духовно-естетична цінність

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Завдання 1.

Дилема трамвая: ви стоїте біля стрілки залізниці. Неконтрольований трамвай рухається до п’яти людей, які загинуть. Ви можете перевести стрілку, але тоді трамвай поїде іншим шляхом і вб’є одну людину. Чи переведете ви стрілку? Як різні філософи відповіли б на це питання?

Завдання 2.

Уявіть, що ви знайшли у соціальних мережах відео, де вашого друга принижують. Ви можете: а) промовчати; б) захистити друга публічно; в) написати приватно. Який вибір буде моральним з точки зору конфуціанства (жень)? А з точки зору Канта (категоричний імператив)?

Завдання 3.

“Добро повинно бути з кулаками” — чи згодні ви з цим твердженням? Чи може насильство бути моральним, якщо воно протидіє злу? Як на це питання відповіли б буддизм (ненасильство) та українські філософи в контексті війни?

Завдання 4.

У фільмі створено естетизовану красиву картинку війни. Чи може краса служити злу? Чи існує “зло у красивій обгортці”? Поміркуйте про зв’язок між естетикою та етикою.

Завдання 5.

Сковорода писав: “Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро”. Чи можливо взагалі однозначно визначити, що є добром, а що злом? Наведіть приклади, коли одна й та сама дія може бути і доброю, і злою залежно від контексту.

Завдання 6.

Текст 1. Арістотель “Нікомахова етика”:

Який етичний принцип описує Арістотель?

Наведіть ваш власний приклад чесноти як “золотої середини”

Чи завжди середина є правильним вибором? Обґрунтуйте.

Текст 2. Конфуцій “Лунь Юй” (Бесіди та судження):

Порівняйте це “золоте правило” Конфуція з категоричним імперативом Канта.

Чи завжди ця засада працює? Чи є ситуації, коли її недостатньо?

Як цей принцип застосовується в сучасному цифровому світі?

Текст 3. Григорій Сковорода “Наркіс. Розмова про те: пізнай себе”:

Як Сковорода розуміє природу добра і зла?

Що означає “серце як арена боротьби”?

Поєднайте цю ідею з вашим особистим досвідом морального вибору.

Завдання 7.

Моральна експертиза сучасної ситуації. Проаналізуйте реальну ситуацію з точки зору різних філософських підходів.

Ситуація: у соціальних мережах поширюється фейкова новина, яка може завдати шкоди репутації вашого знайомого. Ви знаєте, що це неправда. Що ви робитимете?

Проаналізуйте цю ситуацію з позиції:

Арістотеля (чеснота як золота середина, практична мудрість).
Канта (категоричний імператив, людина як мета).
Конфуція (жень — людинолюбство, золоте правило).
Сковороди (пошук істини, життя в правді).

Для кожного підходу опишіть:

Як би ця філософія оцінила ситуацію?
Яку дію вона б рекомендувала?
Які цінності тут найважливіші?

Після аналізу сформулюйте власне рішення, пояснивши, який підхід вам найближчий і чому.

Завдання 8.

Краса і мораль: аналіз творів мистецтва.

Варіанти для аналізу:

картина Марії Примаченко (на вибір),
пісня Jamala “1944” або Go_A “Шум”,
вірш Тараса Шевченка “Заповіт” або Василя Стуса з “Палімпсестів”,
сучасне українське мистецтво про війну (мурали, інсталяції).

Дайте відповіді на запитання:

Опишіть естетичні якості твору (що робить його красивим?)

Який моральний зміст несе цей твір?

Як краса підсилює моральне послання?

Чи може цей твір “виховувати” моральність? Як?

Чи можлива краса без моральності? Наведіть аргументи.

Завдання 9.

Філософський діалог: Схід зустрічає Захід

Кожна сторона має:

Представити свій філософський підхід (2-3 хвилини).

Пояснити, що його традиція розуміє під справедливістю.

Запропонувати конкретні кроки для побудови справедливого суспільства.

Відповісти на запитання партнера/-ки.

Після діалогу разом:

Знайдіть спільне між двома підходами.
Визначте принципові відмінності.
Спробуйте синтезувати обидва підходи: що можна взяти від кожного?
Подумайте, який підхід краще підходить для сучасної України і чому?

Завдання 10.

Сфери на вибір:

Соціальні мережі та цифрове спілкування
Волонтерство та допомога у воєнний час
Відносини в школі / університеті
Бізнес та підприємництво
Екологічна відповідальність

Ваш кодекс має містити:

7-10 конкретних принципів (сформульованих чітко і зрозуміло).

Філософське обґрунтування кожного принципу (з посиланням на конкретних філософів: Арістотеля, Канта, Конфуція, Сковороду та ін.)

Приклади застосування цих принципів у конкретних ситуаціях.

Відповіді на можливі заперечення.

Завдання 11.

Філософський щоденник (на вибір одне з трьох):

а) Протягом тижня записуйте щоденні ситуації морального вибору. Для кожної ситуації:
- опишіть, що сталося;
- проаналізуйте з точки зору двох різних філософів;
- поясніть, яке рішення ви ухвалили і чому.
б) Проведіть мінідослідження: опитайте 5-7 людей різного віку (від дідусів / бабусь до ровесників/-ниць) з питанням: “Що таке добро?” Порівняйте відповіді, проаналізуйте, чи залежить розуміння добра від віку, досвіду, історичної епохи.
в) Створіть візуальний проєкт (інфографіку, презентацію, відео 3-5 хв) на тему “Філософія добра і зла в українській культурі”. Використайте приклади з літератури, музики, кіно, сучасного мистецтва.

Есе (200-300 слів): “Чи можлива краса без моральності?”

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Підготуйтеся до дискусії на наступний урок:
Прочитайте одну з коротких філософських праць (на вибір):
- Платон “Апологія Сократа” (уривок).
- Конфуцій “Лунь Юй” (книга 1-2).
- Сковорода “Розмова п’яти подорожніх про справжнє щастя в житті”.

Підготуйте 3 запитання до тексту для обговорення.

Прогрес

Оцініть свої досягнення на уроці:

Критерії оцінки	Ні	Частково	Так
Я можу пояснити відмінності між західним, східним та українським розумінням добра і зла	☐	☐	☐
Я вмію аналізувати філософські тексти та виділяти в них ключові ідеї	☐	☐	☐
Я можу порівняти етичні концепції Арістотеля, Канта, Конфуція та Сковороди	☐	☐	☐
Я розумію зв’язок між красою та моральністю	☐	☐	☐
Я вмію застосовувати філософські концепції до сучасних етичних дилем	☐	☐	☐
Я можу обґрунтувати власну моральну позицію, спираючись на філософські аргументи	☐	☐	☐
Я розумію, як українська філософія осмислює добро через концепцію серця та сродної праці	☐	☐	☐
Я можу розпізнати маніпуляції добром і злом у сучасному інформаційному просторі	☐	☐	☐
Я вмію аргументувати свою позицію, поважаючи думки інших	☐	☐	☐
Я розумію моральні виклики воєнного часу та можу обґрунтувати етичні рішення	☐	☐	☐

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе

Наступний: матеріал 2 Урок 18. Прекрасне. Гармонія. Краса й духовність. Ідеал. Потворне

Твоя поточна позиція

1 матеріал

Тема 6 — матеріал 1 з 3

1 матеріал Ти тут

Урок 17. Що таке добро? Що таке зло? Краса як духовно-естетична цінність

Матеріал

Урок 17. Що таке добро? Що таке зло? Краса як духовно-естетична цінність

Додаткові матеріали для вчителя

Рекомендовані твори мистецтва для обговорення

Дизайн уроку

Провокаційні запитання для обговорення

Групова робота

Завдання 1.

Методичний коментар:

Самостійна робота

Методичний коментар:

Робота в парах

Краса і мораль: аналіз творів мистецтва.

Методичний коментар:

Філософський діалог: Схід зустрічає Захід

Методичний коментар:

Групова робота

Методичний коментар:

Домашнє завдання

Урок 17. Що таке добро? Що таке зло? Краса як духовно-естетична цінність

Робочий аркуш учнів і учениць

Завдання 1.

Завдання 2.

Завдання 3.

Завдання 4.

Завдання 5.

Завдання 6.

Завдання 7.

Завдання 8.

Завдання 9.

Завдання 10.

Завдання 11.

Ділись та обговорюй важливе