Тема 6. Тема 5. Що таке добро і зло? Прекрасне й потворне.

матеріал 2

Урок 18. Прекрасне. Гармонія. Краса й духовність. Ідеал. Потворне

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 18. Прекрасне. Гармонія. Краса й духовність. Ідеал. Потворне

Очікувані результати навчання

12 ГІО 3.1.1-2: оцінювати відмінності в джерелах різного походження;
12 ГІО 3.2.2-1: досліджувати збіги й розбіжності між даними різних джерел і позиціями авторів;
12 ГІО 4.2.1-1: верифікувати судження з використанням кількох джерел інформації;
12 ГІО 4.2.1-2: добирати та оцінювати різноманітну інформацію щодо важливих суспільних питань;
12 ГІО 4.2.1-1 П: формулювати судження на основі критеріїв, принципів та цінностей;
12 ГІО 4.2.2-1: аналізувати аргументацію та пояснювати критерії її оцінювання;
12 ГІО 4.2.2-2: обґрунтовувати власні судження, висновки, оцінки.

Учні / учениці зможуть:

пояснити філософську сутність прекрасного як естетичної категорії крізь призму різних філософських традицій;
розрізняти об’єктивні та суб’єктивні аспекти краси;
аналізувати зв’язок між красою, гармонією та духовністю в різних культурних контекстах;
характеризувати роль естетичного ідеалу у формуванні культури та особистості;
застосовувати філософські концепції естетики для критичного аналізу сучасних явищ (соціальні мережі, мода, реклама);
розуміти діалектичний зв’язок між прекрасним і потворним, аналізуючи їхнє співіснування в реальності;
досліджувати роль краси як форми культурного опору в умовах війни (український контекст);
формулювати власну обґрунтовану позицію щодо естетичних проблем сучасності, спираючись на філософські концепції.

Про цей урок

Цей урок присвячений філософії прекрасного — естетиці. Учні й учениці досліджуватимуть, як різні філософські традиції (західна, східна, українська) розуміли красу, гармонію та духовність. Особлива увага приділяється актуальності естетичних питань у сучасності: як епоха соціальних мереж змінює наше розуміння краси? Чи існують об’єктивні критерії прекрасного?

Український контекст війни робить це питання особливо гострим: як мистецтво та краса стають формою опору? Чому культура є такою важливою зброєю? Урок допоможе учням й ученицям критично осмислити естетичні виклики сучасності та сформувати власне розуміння ролі краси в житті людини.

Основні питання для вивчення:

Що таке прекрасне і як його розуміли філософи різних епох та культур?
Чи є краса об’єктивною властивістю речей чи суб’єктивним судженням людини?
Як співвідносяться краса, гармонія та духовність у різних філософських традиціях?
Що є естетичний ідеал і як він формується в різні епохи?
Як потворне пов’язане з прекрасним? Чи може потворне мати естетичну цінність?
Яка роль краси та мистецтва в умовах війни? Як культура стає формою опору?

Ключові терміни, особи та концепції:

Прекрасне — центральна категорія естетики, що відображає найвищий ступінь позитивної естетичної цінності, гармонійну єдність змісту та форми, досконалість буття. У Платона прекрасне — вічна ідея, яка існує незалежно від матеріального світу. В Арістотеля — об’єктивна якість речі, що виявляється у порядку, симетрії та визначеності. У Канта — те, що викликає незацікавлене задоволення та судження смаку без поняття.
Гармонія — співмірність частин і цілого, узгодженість різноманітних елементів у єдності, пропорційність і збалансованість. Піфагорейці розуміли гармонію як числову пропорцію, що лежить в основі космосу. У китайській філософії гармонія — це динамічна рівновага протилежностей (інь-ян), що забезпечує правильний порядок речей.
Краса — естетична властивість предметів, явищ, людей, яка викликає естетичне задоволення, почуття захоплення досконалістю форми та змісту. Краса може бути природною (краса природи, людського тіла) і штучною (мистецтво). Різні епохи мали різні ідеали краси: античний канон пропорцій, середньовічна духовна краса, ренесансний гуманістичний ідеал, сучасний плюралізм естетичних стандартів.
Духовність — якість особистості, що виявляється у прагненні до вищих, нематеріальних цінностей, здатності до морального самовдосконалення, пошуку сенсу буття. Духовна краса протиставляється тілесній, зовнішній красі. Григорій Сковорода стверджував, що справжня краса — це гармонія внутрішньої, духовної природи людини з її зовнішнім вираженням.
Естетика — філософська наука про естетичне ставлення людини до дійсності, про природу прекрасного, закони створення та сприйняття мистецтва. Термін запровадив німецький філософ Александр Баумгартен у XVIII ст.. Естетика вивчає категорії прекрасного, потворного, піднесеного, трагічного, комічного тощо.
Естетичний ідеал — уявлення про найвищу досконалість, зразок краси в певну епоху, культуру або у конкретної людини. Естетичний ідеал історично змінний: античний ідеал калокагатії (єдності фізичної і духовної досконалості), середньовічний ідеал аскетичної духовності, ренесансний ідеал гармонійної особистості, романтичний ідеал бунтівного генія тощо.
Потворне — естетична категорія, протилежна прекрасному; те, що викликає естетичну відразу через дисгармонію, спотворення форми, руйнування цілісності. Однак потворне може мати естетичну цінність в мистецтві (гротеск, експресіонізм), викликаючи катарсис. Потворне в моральному сенсі (зло, насильство) може бути естетично виразним у мистецтві для засудження.
Катарсис — очищення душі через переживання сильних емоцій під впливом мистецтва (Арістотель “Поетика”). Трагедія, викликаючи страх і співчуття, очищає глядача від подібних афектів. Сучасна психологія розглядає катарсис як емоційне розвантаження, що приносить полегшення. У широкому сенсі — духовне очищення та оновлення через естетичний досвід.
Естетичне судження — судження смаку про красу або потворність об’єкта. За Кантом, естетичне судження є суб’єктивним (засноване на почутті задоволення), але претендує на загальність (ми очікуємо, що інші погодяться з нами). Воно незацікавлене (не пов’язане з користю чи мораллю) і засноване на вільній грі уяви та розуму.

Додаткові матеріали для вчителя

Історико-філософський контекст: Західна традиція

ПЛАТОН (428/427–348/347 до н. е.)
Платон розробив учення про ідею прекрасного як вічну, незмінну сутність, що існує у світі ідей. У діалозі “Бенкет” (бл. 385-380 до н.е.) філософ через уста жриці Діотіми описує “сходження до прекрасного” — ієрархію любові до краси:

1) Закоханість у прекрасне тіло (тілесна краса).
2) Визнання краси всіх тіл (узагальнення).
3) Любов до прекрасної душі (духовна краса).
4) Захоплення красою наук і знань.
5) Споглядання вічної ідеї прекрасного.

Ця драбина любові веде від чуттєвого до інтелектуального, від тимчасового до вічного. Філософ прагне пізнати саме прекрасне-в-собі, що є джерелом будь-якої краси у світі. “Ерот є любов до вічного породження в красі заради безсмертя” — через творчість людина долає смертність.

АРІСТОТЕЛЬ (384–322 до н. е.)
Учень Платона Арістотель у трактаті “Поетика” (бл. 335 до н.е.) розглядає красу як об’єктивну властивість речей. Він стверджує: “Красивий предмет, чи то живий організм, чи будь-яке ціле, складене з частин, повинен не тільки мати впорядковане розташування частин, але і повинен бути певної величини; бо краса залежить від величини і порядку”.

Ключові ознаки прекрасного за Арістотелем:

Порядок — упорядкованість елементів.
Симетрія — пропорційність частин.
Визначеність — чіткість меж і форми.

Арістотель також розробив концепцію катарсису — очищення душі глядача через переживання страху та співчуття під час споглядання трагедії. Мистецтво не просто наслідує дійсність, а узагальнює її, виявляє типове, сутнісне.

ІММАНУЇЛ КАНТ (1724–1804)
У праці “Критика здатності судження” (1790) німецький філософ обґрунтував суб’єктивну природу естетичного судження. Кант розрізняє:

ПРИЄМНЕ — викликає особисте задоволення, пов’язане з інтересом.
ПРЕКРАСНЕ — викликає незацікавлене задоволення, судження смаку без поняття.
ДОБРЕ — пов’язане з моральним обов’язком, розумом.

Естетичне судження за Кантом є:

1) Суб’єктивним (засноване на почутті, а не на понятті).
2) Незацікавленим (не пов’язане з користю чи бажанням володіти).
3) Претендує на загальність (ми очікуємо згоди інших).
4) Ґрунтується на вільній грі уяви та розуму.

Це революційний погляд: краса не є об’єктивною властивістю речі (Арістотель), але й не є чисто суб’єктивною примхою — це особливий вид судження, що претендує на інтерсуб’єктивну значущість.

Історико-філософський контекст: Східна традиція

ДАОСИЗМ: ЛАО-ЦЗИ (VI–V ст. до н. е.)
У трактаті “Дао де цзін” Лао-цзи розкриває даоське розуміння краси як природної гармонії з Дао — первинним принципом буття. Ключові ідеї: “Коли в Піднебесній пізнають, що прекрасне є прекрасне, з’являється і потворне. Коли пізнають, що добро є добро, з’являється і зло”.

Це означає, що краса і потворність, добро і зло — це відносні поняття, що виникають разом. Справжня краса — у природній простоті, у відсутності штучності.

Принцип У-ВЕЙ (“не-дія”): діяти природно, без насильства над власною чи зовнішньою природою. Найкращий/-а правитель / правителька — той / та, чию присутність народ не відчуває. Найкраще мистецтво — те, що здається природним, невимушеним.

“Найвища доброта подібна до води. Вода приносить користь усім істотам і не змагається [з ними]. Вона перебуває там, де люди не хочуть бути. Тому вона подібна до Дао”.

КОНФУЦІАНСТВО (VI–V ст. до н. е.)
Конфуцій (551–479 до н. е.) бачив красу в ритуалі, гармонії суспільних відносин, моральній досконалості. Концепція “шляхетного мужа” поєднує зовнішню витонченість і внутрішню чесноту.

“Якщо людина не має людяності, то до чого їй ритуал? Якщо людина не має людяності, то до чого їй музика?” — краса ритуалу і мистецтва має ґрунтуватися на моральності.

Музика в конфуціанстві — це інструмент виховання, гармонізації душі та суспільства. Правильна музика культивує правильні емоції та чесноти.

Український філософський контекст

ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (1722–1794)
Український філософ-мандрівник Григорій Сковорода розробив оригінальне вчення про “три світи” і “дві натури”, у якому краса відіграє ключову роль.
ВЧЕННЯ ПРО ТРИ СВІТИ:

1. Макрокосм (всесвіт, велике коло) — зовнішній фізичний світ.
2. Мікрокосм (людина, мале коло) — внутрішній світ людини.
3. Світ символів (Біблія, книга) — світ значень і смислів.

Кожен світ має дві натури:
• Видиму (матеріальну, тілесну, зовнішню).
• Невидиму (духовну, внутрішню, істинну).

КРАСА В СКОВОРОДИ:

Справжня краса — це гармонія внутрішньої та зовнішньої натури. Людина красива, коли її зовнішнє життя відповідає внутрішній сутності. Найкрасивіше життя — життя згідно з покликанням.

Ідеал Сковороди — мудрець, що живе в гармонії з природою, пізнає себе, займається сродною працею і знаходить щастя не в зовнішньому багатстві, а у внутрішньому спокої та радості.

Сучасний український контекст: краса як форма опору під час війни

МИСТЕЦТВО ЯК КУЛЬТУРНИЙ ОПІР

Повномасштабне вторгнення росії 24 лютого 2022 року поставило перед українським мистецтвом екзистенційне питання: яка роль краси і творчості в умовах, коли руйнується сама можливість існування? Українські митці й мисткині дали потужну відповідь: мистецтво — це зброя культурного опору.

Громадська організація “Музей сучасного мистецтва” створила онлайн-базу, що містить тисячі робіт українських митців і мисткинь, створених після 24 лютого 2022 року у відповідь на події війни. Мистецтвознавиця Галина Глеба зазначає: “Багато митців вдалися до перетворення своїх художніх практик у плакатні підходи, намагалися за допомогою своїх робіт кричати… Буквально за перші кілька місяців українські художники й художниці створили неймовірний корпус творів, які з’являлися заледве не день у день у відповідь на події що відбувалися”.

ФУНКЦІЇ МИСТЕЦТВА ПІД ЧАС ВІЙНИ:

ДОКУМЕНТУВАННЯ — художниці й художники фіксують досвід війни візуальними засобами. Яна Кононова у роботі “Ізюмський ліс” (2022) документує ексгумацію у звільненому Ізюмі, переводячи документальний кадр у категорію художнього, змінюючи фокус на обличчя людей, які виконують найстрашнішу роботу.
ТЕРАПІЯ І КАТАРСИС — художник Сергій, чиї слова записані у дослідженні “Мистецтво під час війни”: “Я почав малювати в час війни. Мистецтво стало моїм сховищем. Спокій, який неможливо знайти в реальному житті, дав мені живопис”.
КОМУНІКАЦІЯ ЗІ СВІТОМ — мистецтво стає мовою, якою Україна розповідає світові про війну.
КУЛЬТУРНА ІДЕНТИЧНІСТЬ — війна дозволила “рвати зв’язки з російською імперією та совєтським союзом назавжди, згадати свою справжню ідентичність, упроваджувати свою культуру, право на інше життя. І тут мистецтво виступає як зброя” (дослідження “Мистецтво та війна”).

Війна розкриває діалектику прекрасного і потворного у найгострішій формі. Потворність насильства, руйнування, смерті протистоїть красі творчості, культури, життя. Український досвід показує: краса — це не розкіш у часи війни, а необхідність. Мистецтво зберігає людяність, нагадує про цінності, заради яких варто боротися.

Як писала мистецтвознавиця: “На початку війни багато хто відчував цю безсилість, абсолютну зайвість своєї мистецької практики, абсолютну неспроможність і слабкість говорити про жах, який з нами стався, мовою мистецтва”. Але митці й мисткині подолали цю кризу і довели: мистецтво не тільки відображає реальність, але й створює простір опору, надії, людяності.

Дизайн уроку

Провокація

Провокаційні запитання для обговорення

Фільтри в Instagram. Ви бачите фото друга / подруги в Instagram з 10 фільтрами. Це краса чи фальш? Чи може бути красивим те, що штучно створене? Як соціальні мережі змінюють наше розуміння краси?
Мистецтво зі страждання. У Бучі після деокупації митці й мисткині створили інсталяцію зі знищених російськими окупантами речей. Чи може бути красивим те, що створене зі страждання і смерті? Чи є межа, яку мистецтво не повинно переходити?
Суб’єктивність та об’єктивність. Кажуть: “Про смаки не сперечаються”. Але чому тоді існують конкурси краси, рейтинги найкращих фільмів, музичні премії? Чи є об’єктивні критерії краси, чи все залежить від особистого смаку? (Індивідуальне міркування 1 хвилина, запишіть свою позицію)
Потворне в мистецтві. Пабло Пікассо малював спотворені обличчя, Френсіс Бекон — жахливі фігури. Чому потворне в мистецтві може бути естетично цінним? Коли потворність стає прекрасною?
Відбудова краси. Чому відбудований після війни собор може сприйматися як гарніший за той, що не руйнувався? Що дає додаткову цінність відновленому прекрасному?

Методичний коментар:

Провокаційні запитання мають на меті вивести учнів й учениць зі звичної “пасивної” позиції споживачів готових відповідей. Не давайте готових рішень — важливіший процес мислення, ніж результат. Фіксуйте різні позиції на дошці, показуйте розмаїття думок. Це підготовка до роботи з філософськими текстами, де вони побачать, що філософи теж мали різні погляди.

Практика

Робота в парах

Завдання 1. Філософський діалог: Платон vs Кант.

Платон вірив в об’єктивне існування ідеї прекрасного у світі ідей. Кант стверджував, що краса — це суб’єктивне судження, засноване на почутті задоволення.

ЗАВДАННЯ: Об’єднайтесь у пари. Один / одна з вас — Платон, інший / інша — Кант. Підготуйте діалог з 5-6 реплік на тему: “Чи існує краса об’єктивно, чи вона в очах того, хто дивиться?”

ДОПОМОГА ДЛЯ ПЛАТОНА:

Краса існує як вічна ідея, незалежно від нашого сприйняття.
Прекрасні речі у світі прекрасні тому, що “причетні” до ідеї прекрасного.
Математичні пропорції, гармонія — це об’єктивні ознаки краси.
Приклад: золотий перетин у природі та мистецтві.

ДОПОМОГА ДЛЯ КАНТА:

Краса — це не властивість речі, а наше судження про неї
Естетичне судження суб’єктивне, але претендує на згоду інших
Незацікавлене задоволення — ключ до розуміння краси
Приклад: один / одна вважає сучасне мистецтво красивим, інший / інша — ні

Методичний коментар:

Це завдання розвиває уміння аргументації, навчає бачити різні філософські позиції, формує критичне мислення. Важливо не “перемогти” опонента / опонентку, а зрозуміти логіку різних підходів. Після виконання завдання запропонуйте 2-3 парам прочитати свої діалоги класу. Обговоріть: чия позиція вам ближча? Чи можливий синтез цих поглядів?

Самостійна робота

Аналіз філософського тексту Платона “Бенкет”

“[Філософ] має почати від окремих прекрасних тіл і заради того прекрасного-в-собі постійно сходити вгору, ніби користуючись сходами: від одного тіла до двох, від двох до всіх прекрасних тіл, а від прекрасних тіл до прекрасних занять, від занять до прекрасних знань, аж поки від знань не дійде до знання самого прекрасного і не пізнає нарешті, що ж саме є прекрасне. Ось заради чого, […] і варто людині жити — заради споглядання прекрасного-в-собі. […] Як ти вважаєш, — продовжувала вона, — чи не стало б життя людини неоціненним, якщо б вона споглядала прекрасне-в-собі, чисте, ясне, нічим не забруднене […]?”

Запитання:

Опишіть етапи “сходження до прекрасного” за Платоном. Скільки їх і які?
Що Платон має на увазі під “прекрасним-в-собі”? Чим воно відрізняється від окремих прекрасних речей?
Чому філософ називає споглядання прекрасного-в-собі найвищою метою людського життя?
Наведіть сучасний приклад такого “сходження”: від чуттєвого захоплення до інтелектуального розуміння.
Чи згодні ви з Платоном, що духовна краса вища за тілесну? Обґрунтуйте свою позицію.

Методичний коментар:

Учні й учениці працюють із первинним філософським джерелом, вчаться “розпаковувати” складні ідеї, переформулювати їх сучасною мовою. Важливо не просто знайти “правильну відповідь”, а навчитися працювати з текстом: виділяти ключові ідеї, інтерпретувати метафори, співвідносити з власним досвідом.

Самостійна робота

Аналіз естетичних категорій у сучасному мистецтві

Оберіть один сучасний український художній твір (фільм, живописне полотно, літературний твір, музичний відеокліп тощо), створений після 2014 року, який, на вашу думку, порушує питання естетичного ідеалу або потворного (як варіант ускладнення – обраний твір має бути присвячений темі війни).

Питання для аналізу:

Які естетичні ідеали втілює обраний вами твір? Опишіть, як автор / авторка використовує художні засоби для їх вираження.
Чи присутні в творі елементи потворного? Якщо так, яку функцію вони виконують – викликають обурення, містять прихований заклик до ідеалу чи служать іншій меті?
Як воєнний досвід України вплинув на зображення прекрасного та потворного в обраному творі? Наведіть конкретні приклади.
Порівняйте естетичні ідеали, втілені в обраному творі, з класичними уявленнями про красу (наприклад, античними або ренесансними). Що змінилося й чому?
Сформулюйте власне судження: чи відповідає втілення естетичного ідеалу або потворного в цьому творі вашим особистим естетичним переконанням? Обґрунтуйте відповідь, посилаючись на філософські категорії естетики.

Критерії оцінювання:

Глибина філософського аналізу обраного твору.
Використання естетичної термінології (ідеал, потворне, гармонія, дисгармонія).
Зв’язок із сучасним українським контекстом.
Аргументованість власної позиції.
Наявність конкретних прикладів з обраного твору.

Групова робота

Дослідження естетичних ідеалів різних епох. Обʼєднайте клас у 5 груп. Кожна група досліджує естетичний ідеал однієї епохи / культури:

ГРУПА 1: АНТИЧНІСТЬ (Давня Греція, V-IV ст. до н.е.)
Ключові слова: калокагатія, гармонія, пропорції, золотий перетин.
Приклади: скульптури Поліклета, Праксителя; архітектура Парфенону.
Ідеал: фізична й духовна досконалість, гармонія тіла й душі.

ГРУПА 2: СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ (Європа, V-XV ст.)
Ключові слова: аскетизм, духовність, символізм, ієрархія.
Приклади: іконопис, готичні собори, григоріанські співи.
Ідеал: відречення від тілесного, спрямованість до Бога, духовна краса.

ГРУПА 3: РЕНЕСАНС (Італія, XV-XVI ст.)
Ключові слова: гуманізм, індивідуальність, natura naturans, перспектива.
Приклади: Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаель.
Ідеал: всебічно розвинена гармонійна особистість (uomo universale).

ГРУПА 4: УКРАЇНСЬКА КОЗАЦЬКА ДОБА (XVI-XVIII ст.)
Ключові слова: лицарство, мужність, свобода, братерство.
Приклади: козацькі пісні, думи, портрети (Богдан Хмельницький).
Ідеал: вільний лицар-захисник, мужність і справедливість, єдність з народом.

ГРУПА 5: СУЧАСНІСТЬ (XXI ст., Україна під час війни)
Ключові слова: стійкість, ідентичність, культурний опір, достовірність.
Приклади: мистецтво воєнного стану (Архів мистецтва воєнного стану).
Ідеал: стійкість духу, збереження людяності, краса як опір потворності насильства.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОЖНОЇ ГРУПИ:

Опишіть естетичний ідеал вашої епохи / культури: що вважалося прекрасним? (2-3 ознаки)
Як цей ідеал відображав цінності епохи / культури?
Наведіть 1-2 конкретні приклади (твори мистецтва, історичні постаті)
Як би ви оцінили цей ідеал з сучасної позиції? Що в ньому універсальне, а що застаріле?
Презентуйте результати класу (3 хвилини на групу)

ФОРМАТ ПРЕЗЕНТАЦІЇ:

Спікер / спікерка від групи.
Можна використати дошку для схеми / малюнка.
Інші учні / учениці ставлять 1-2 запитання після презентації.

Методичний коментар:

Групова робота дозволяє учням й ученицям стати “експертами / експертками” з певної епохи, розвиває навички співпраці, презентації матеріалу. Важливо не просто описати ідеал, а зрозуміти його культурно-історичний контекст. Підказки для груп можна роздрукувати або написати на дошці заздалегідь. Якщо є доступ до інтернету, групи можуть швидко знайти зображення творів мистецтва для ілюстрації.

Самостійна робота

Оберіть два з наведених напрямків сучасної української культури та проаналізуйте, які естетичні ідеали в них втілюються:

Волонтерський рух та допомога армії (плетіння маскувальних сіток, збір коштів, організація евакуацій).
Сучасна українська музика (Kalush Orchestra, KAZKA, Alina Pash, Wellboy тощо).
Стріт-арт та мурали воєнного часу (роботи українських художників і художниць у містах України).
Цифрові медіа та соціальні мережі (меми, відеоролики, інфографіка про війну).
Відновлення та збереження культурної спадщини (реставрація пам’яток, документування злочинів проти культури).

Для кожного обраного напрямку відповідайте:

Який естетичний ідеал утілює ця культурна практика? (краса стійкості, гармонія спільності, досконалість самопожертви тощо)
Як цей естетичний ідеал пов’язаний з етичними цінностями українського суспільства під час війни?
Наведіть конкретний приклад (назва твору, подія, персона) та опишіть, як саме в ньому виражається естетичний ідеал.
Чи можна вважати цей естетичний ідеал універсальним, чи він специфічний для української культури воєнного часу? Обґрунтуйте.

Групова робота

Філософський кейс: Краса в епоху соцмереж. Об’єднайте клас у 4 групи. Кожна група аналізує ситуацію з позиції одного філософа.

КЕЙС-СИТУАЦІЯ: Маша, 17-річна учениця, витрачає 2-3 години щодня на редагування своїх фото для Instagram: використовує 5-7 фільтрів, змінює пропорції обличчя та тіла, додає ефекти. Її фото збирають сотні лайків. Одного разу подруга випадково сфотографувала Машу без попередження та виклала фото, де вона виглядає природно, без обробки. Маша розплакалася і вимагала видалити фото, бо “це не я, я так не виглядаю”.

ГРУПА 1: Позиція Платона

Що Платон сказав би про “ідеал краси” в соцмережах?
Чи є відредаговане фото “причетним до ідеї прекрасного”, чи це спотворення справжньої краси?
Яким був би платонівський ідеал краси для сучасної молоді?

ГРУПА 2: Позиція Арістотеля

Чи має відредаговане фото “порядок, симетрію, визначеність” — об’єктивні ознаки краси?
Чи є “природна” краса Маші менш гармонійною, ніж її відредагована версія?
Що Арістотель сказав би про мімезис (наслідування) у цифрову епоху?

ГРУПА 3: Позиція Канта

Чи є судження Маші про свою красу “естетичним судженням” у кантівському розумінні?
Чи є фільтри спробою зробити красу “об’єктивною”, замість суб’єктивного судження?
Яка роль соціальної схвалюваності (лайки) у формуванні естетичного судження?

ГРУПА 4: Позиція Григорія Сковороди

Що Сковорода сказав би про відповідність зовнішнього образу внутрішній натурі?
Чи шукає Маша “сродність” собі, коли змінює своє зображення?
Як концепція “пізнай себе” застосовується до проблеми цифрової самопрезентації?

ДОДАТКОВІ ПИТАННЯ ДЛЯ ВСІХ ГРУП:

Чи є моральна проблема в тому, що Маша презентує “неправдивий” образ себе?
Як фільтри та редагування впливають на самооцінку та психічне здоров’я молоді?
Що ви особисто думаєте про цю ситуацію? Чи використовуєте фільтри? Чому?

ФОРМАТ РОБОТИ:

Обговорення в групі: 5 хвилин
Презентація кожної групи: 1-2 хвилини
Загальна дискусія: 3 хвилини

Методичний коментар:

Це завдання розвиває ключову компетентність уроку: застосовувати філософські концепції для аналізу сучасних явищ. Кейс близький до досвіду учнів й учениць, тому викликає емоційну залученість. Важливо створити безпечну атмосферу, де кожен / кожна може висловити свою думку без осуду. учитель / учителька може додати до обговорення статистику: за дослідженнями, 90% дівчат 16-18 років використовують фільтри, 70% відчувають тиск “бути досконалими” у соцмережах, у 35% виникають проблеми з самооцінкою через соцмережі (дані можуть варіюватися, це орієнтовні показники). Після презентацій груп поставте класу питання: “Чи можливий компроміс між автентичністю та естетичною привабливістю? Як знайти баланс між природністю та самопрезентацією?

Домашнє завдання

1. Дослідження українського мистецтва війни. Знайдіть один твір українського мистецтва, створений під час повномасштабної війни (після 24.02.2022): фотографія, картина, скульптура, інсталяція, музична композиція, вірш, кінострічка тощо.
Зробіть презентацію (PowerPoint, Google Slides або письмову роботу формату A4):

Автор / авторка, назва твору, рік створення, короткий опис.
Історичний контекст: за яких обставин було створено?
Філософський аналіз:
- Які естетичні категорії задіяні? (прекрасне, потворне, піднесене, трагічне тощо)
- Як твір відображає діалектику прекрасного і потворного в умовах війни?
- Яку роль він виконує: документування, катарсис, культурний опір, інше?
Ваше особисте враження та оцінка.

2. Філософське есе (200-300 слів) на тему: “Що для мене є прекрасним і чому?” або “Навіщо нам у житті ідеали?”

3. Творчий проєкт “Краса і Потворність”. Створіть візуальний проєкт (колаж, фотосерію, малюнок, цифровий арт), що відображає діалектичний зв’язок прекрасного і потворного.

Технічні вимоги:

Формат: будь-який (паперовий A4/A3 або цифровий файл).
Має бути композиція з двох частин: ПРЕКРАСНЕ і ПОТВОРНЕ.
Елементи повинні співвідноситися один з одним, показувати їхній взаємозв’язок.

Супровід проєкту (письмово, 100-150 слів):

Що ви зобразили як прекрасне і потворне?
Як ви показали їхній зв’язок? (контраст, взаємодоповнення, взаємоперехід?)
Яку філософську ідею ви хотіли передати?
(Додатково) Чи має ваш проєкт зв’язок з досвідом війни?

Прогрес

Оцініть свої досягнення на уроці:

Критерії оцінки	Ні	Частково	Так
Я можу пояснити, що таке прекрасне як філософську категорію	☐	☐	☐
Я розумію різницю між об’єктивним (Платон, Арістотель) і суб’єктивним (Кант) підходами до краси	☐	☐	☐
Я можу описати зв’язок між красою, гармонією та духовністю	☐	☐	☐
Я розумію, як формується естетичний ідеал у різні епохи	☐	☐	☐
Я можу пояснити діалектичний зв’язок прекрасного і потворного	☐	☐	☐
Я вмію застосовувати філософські концепції для аналізу сучасних явищ (соцмережі, мода тощо)	☐	☐	☐
Я розумію роль мистецтва як форми культурного опору в умовах війни	☐	☐	☐
Я можу сформулювати власну позицію щодо естетичних питань з філософським обґрунтуванням	☐	☐	☐

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 18. Прекрасне. Гармонія. Краса й духовність. Ідеал. Потворне

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Завдання 1. Фільтри в Instagram. Ви бачите фото друга / подруги в Instagram з 10 фільтрами. Це краса чи фальш? Чи може бути красивим те, що штучно створене? Як соціальні мережі змінюють наше розуміння краси?

Завдання 2. Мистецтво зі страждання. У Бучі після деокупації митці й мисткині створили інсталяцію зі знищених російськими окупантами речей. Чи може бути красивим те, що створене зі страждання і смерті? Чи є межа, яку мистецтво не повинно переходити?

Завдання 3. Суб’єктивність та об’єктивність. Кажуть: “Про смаки не сперечаються”. Але чому тоді існують конкурси краси, рейтинги найкращих фільмів, музичні премії? Чи є об’єктивні критерії краси, чи все залежить від особистого смаку? (Індивідуальне міркування 1 хвилина, запишіть свою позицію)

Завдання 4. Потворне в мистецтві. Пабло Пікассо малював спотворені обличчя, Френсіс Бекон — жахливі фігури. Чому потворне у мистецтві може бути естетично цінним? Коли потворність стає прекрасною?

Завдання 5. Відбудова краси. Чому відбудований після війни собор може сприйматися як гарніший за той, що не руйнувався? Що дає додаткову цінність відновленому прекрасному?

Практика

Завдання 6. Філософський діалог: Платон vs Кант.

ДОПОМОГА ДЛЯ ПЛАТОНА:

Краса існує як вічна ідея, незалежно від нашого сприйняття.
Прекрасні речі у світі прекрасні тому, що “причетні” до ідеї прекрасного.
Математичні пропорції, гармонія — це об’єктивні ознаки краси.
Приклад: золотий перетин у природі та мистецтві.

ДОПОМОГА ДЛЯ КАНТА:

Краса — це не властивість речі, а наше судження про неї.
Естетичне судження суб’єктивне, але претендує на згоду інших.
Незацікавлене задоволення — ключ до розуміння краси.
Приклад: один / одна вважає сучасне мистецтво красивим, інший / інша — ні.

Завдання 7: Аналіз філософського тексту Платона “Бенкет”.

Аналіз філософського тексту Платона “Бенкет”

Запитання:

Опишіть етапи “сходження до прекрасного” за Платоном. Скільки їх і які?

Що Платон має на увазі під “прекрасним-в-собі”? Чим воно відрізняється від окремих прекрасних речей?

Чому філософ називає споглядання прекрасного-в-собі найвищою метою людського життя?

Наведіть сучасний приклад такого “сходження”: від чуттєвого захоплення до інтелектуального розуміння.

Чи згодні ви з Платоном, що духовна краса вища за тілесну? Обґрунтуйте свою позицію.

Завдання 8.

Аналіз естетичних категорій у сучасному мистецтві

Питання для аналізу:

Які естетичні ідеали втілює обраний вами твір? Опишіть, як автор / авторка використовує художні засоби для їхнього вираження.

Чи присутні в творі елементи потворного? Якщо так, яку функцію вони виконують – викликають обурення, містять прихований заклик до ідеалу чи служать іншій меті?

Як воєнний досвід України вплинув на зображення прекрасного та потворного в обраному творі? Наведіть конкретні приклади.

Порівняйте естетичні ідеали, утілені в обраному творі, з класичними уявленнями про красу (наприклад, античними або ренесансними). Що змінилося і чому?

Сформулюйте власне судження: чи відповідає втілення естетичного ідеалу або потворного в цьому творі вашим особистим естетичним переконанням? Обґрунтуйте відповідь, посилаючись на філософські категорії естетики.

Завдання 9.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОЖНОЇ ГРУПИ:

Опишіть естетичний ідеал вашої епохи / культури: що вважалося прекрасним? (2-3 ознаки)

Як цей ідеал відображав цінності епохи / культури?

Наведіть 1-2 конкретні приклади (твори мистецтва, історичні постаті).

Як би ви оцінили цей ідеал з сучасної позиції? Що в ньому універсальне, а що застаріле?

Завдання 10.

Волонтерський рух та допомога армії (плетіння маскувальних сіток, збір коштів, організація евакуацій).
Сучасна українська музика (Kalush Orchestra, KAZKA, Alina Pash, Wellboy тощо).
Стріт-арт та мурали воєнного часу (роботи українських художників і художниць у містах України).
Цифрові медіа та соціальні мережі (меми, відеоролики, інфографіка про війну).
Відновлення та збереження культурної спадщини (реставрація пам’яток, документування злочинів проти культури).

Для кожного обраного напрямку відповідайте:

Який естетичний ідеал втілює ця культурна практика? (краса стійкості, гармонія спільності, досконалість самопожертви тощо)

Як цей естетичний ідеал пов’язаний з етичними цінностями українського суспільства під час війни?

Наведіть конкретний приклад (назва твору, подія, персона) та опишіть, як саме в ньому виражається естетичний ідеал.

Чи можна вважати цей естетичний ідеал універсальним, чи він специфічний для української культури воєнного часу? Обґрунтуйте.

Завдання 11. Філософський кейс: Краса в епоху соцмереж.

Об’єднайте клас у 4 групи. Кожна група аналізує ситуацію з позиції одного філософа.

ГРУПА 1: Позиція Платона

Що Платон сказав би про “ідеал краси” в соцмережах?
Чи є відредаговане фото “причетним до ідеї прекрасного”, чи це спотворення справжньої краси?
Яким був би платонівський ідеал краси для сучасної молоді?

ГРУПА 2: Позиція Арістотеля

Чи має відредаговане фото “порядок, симетрію, визначеність” — об’єктивні ознаки краси?
Чи є “природна” краса Маші менш гармонійною, ніж її відредагована версія?
Що Арістотель сказав би про мімезис (наслідування) у цифрову епоху?

ГРУПА 3: Позиція Канта

Чи є судження Маші про свою красу “естетичним судженням” у кантівському розумінні?
Чи є фільтри спробою зробити красу “об’єктивною”, замість суб’єктивного судження?
Яка роль соціальної схвалюваності (лайки) у формуванні естетичного судження?

ГРУПА 4: Позиція Григорія Сковороди

Що Сковорода сказав би про відповідність зовнішнього образу внутрішній натурі?
Чи шукає Маша “сродність” собі, коли змінює своє зображення?
Як концепція “пізнай себе” застосовується до проблеми цифрової самопрезентації?

ДОДАТКОВІ ПИТАННЯ ДЛЯ ВСІХ ГРУП:

Чи є моральна проблема в тому, що Маша презентує “неправдивий” образ себе?

Як фільтри та редагування впливають на самооцінку та психічне здоров’я молоді?

Що ви особисто думаєте про цю ситуацію? Чи використовуєте фільтри? Чому?

Завдання 12.

Дослідження українського мистецтва війни. Знайдіть один твір українського мистецтва, створений під час повномасштабної війни (після 24.02.2022): фотографія, картина, скульптура, інсталяція, музична композиція, вірш, кінострічка тощо.
Зробіть презентацію (PowerPoint, Google Slides або письмову роботу формату A4):

Автор / авторка, назва твору, рік створення, короткий опис.

Історичний контекст: за яких обставин було створено?

Філософський аналіз:

Які естетичні категорії задіяні? (прекрасне, потворне, возвишене, трагічне тощо)
Як твір відображає діалектику прекрасного і потворного в умовах війни?
Яку роль він виконує: документування, катарсис, культурний опір, інше?

Ваше особисте враження та оцінка

Завдання 13.

Філософське есе (200-300 слів) на тему “Що для мене є прекрасним і чому?” або “Навіщо нам у житті ідеали?”

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 14.

Творчий проєкт “Краса і Потворність”. Створіть візуальний проєкт (колаж, фотосерію, малюнок, цифровий арт), що відображає діалектичний зв’язок прекрасного і потворного.

Технічні вимоги:

Формат: будь-який (паперовий A4/A3 або цифровий файл).
Має бути композиція з двох частин: ПРЕКРАСНЕ і ПОТВОРНЕ.
Елементи повинні співвідноситися один з одним, показувати їхній взаємозв’язок.

Супровід проєкту (письмово, 100-150 слів):

Що ви зобразили як прекрасне і потворне?
Як ви показали їхній зв’язок? (контраст, взаємодоповнення, взаємоперехід?)
Яку філософську ідею ви хотіли передати?
(Додатково) Чи має ваш проєкт зв’язок з досвідом війни?

Прогрес

Оцініть свої досягнення на уроці:

Критерії оцінки	Ні	Частково	Так
Я можу пояснити, що таке прекрасне як філософську категорію	☐	☐	☐
Я розумію різницю між об’єктивним (Платон, Арістотель) і суб’єктивним (Кант) підходами до краси	☐	☐	☐
Я можу описати зв’язок між красою, гармонією та духовністю	☐	☐	☐
Я розумію, як формується естетичний ідеал у різні епохи	☐	☐	☐
Я можу пояснити діалектичний зв’язок прекрасного і потворного	☐	☐	☐
Я вмію застосовувати філософські концепції для аналізу сучасних явищ (соцмережі, мода тощо)	☐	☐	☐
Я розумію роль мистецтва як форми культурного опору в умовах війни	☐	☐	☐
Я можу сформулювати власну позицію щодо естетичних питань з філософським обґрунтуванням	☐	☐	☐

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе

Урок 18. Прекрасне. Гармонія. Краса й духовність. Ідеал. Потворне

Матеріал

Урок 18. Прекрасне. Гармонія. Краса й духовність. Ідеал. Потворне

Додаткові матеріали для вчителя

Рекомендовані твори мистецтва для обговорення

Дизайн уроку

Провокаційні запитання для обговорення

Методичний коментар:

Робота в парах

Завдання 1. Філософський діалог: Платон vs Кант.

Методичний коментар:

Самостійна робота

Методичний коментар:

Самостійна робота

Групова робота

Методичний коментар:

Самостійна робота

Групова робота

Методичний коментар:

Домашнє завдання

Урок 18. Прекрасне. Гармонія. Краса й духовність. Ідеал. Потворне

Робочий аркуш учнів і учениць

Завдання 6. Філософський діалог: Платон vs Кант.

Завдання 7: Аналіз філософського тексту Платона “Бенкет”.

Завдання 8.

Завдання 9.

Завдання 10.

Завдання 11. Філософський кейс: Краса в епоху соцмереж.

Завдання 12.

Завдання 13.

Завдання 14.

Ділись та обговорюй важливе