Урок 18. Роль науки й технологій у висвітленні ресурсних проблем

Урок 18. Роль науки й технологій у висвітленні ресурсних проблем

---

За Державним стандартом:

На уроці учні / учениці:

Ключова компетентність уроку: міжпредметна компетентність – здатність учня / учениці застосовувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей.

---

1. Дорогоцінні метали — рідкісні метали з високою вартістю та стійкістю до корозії (золото, срібло, платина), що використовуються в ювелірній справі, фінансах і промисловості.
2. Купівельна спроможність — кількість товарів і послуг, які можна придбати за певну суму грошей; показник реальної вартості грошей.
3. Нітратні добрива — мінеральні добрива, що містять сполуки азоту у формі нітратів і використовуються для підвищення врожайності.
4. Парі Саймона–Ерліха — угода 1980 року між Джуліаном Саймоном та Полом Ерліхом про те, чи зростуть або знизяться реальні ціни на метали протягом 10 років; у 1990 році ціни знизилися, і Саймон виграв.
5. Процес Габера–Боша — промисловий метод синтезу аміаку з азоту й водню, розроблений Фріцом Габером та Карлом Бошем; став основою виробництва азотних добрив.
6. Соляні бунти — народні виступи проти податків на сіль або монополії на її продаж (наприклад, у Франції через податок «ґабель»).
7. Тихоокеанська війна — війна 1879–1884 років між Чилі та союзом Перу і Болівія за контроль над родовищами селітри на узбережжі Тихого океану.

---

Дизайн уроку

Завдання

1. Прогляньте дані про купівельну спроможність двох столярів: лондонського столяра наприкінці 14 століття та київського столяра у наші часи (на ілюстраціях вказано ціни 2020 року; дані із блогу Стромата, використано з дозволу правовласника https://www.facebook.com/share/p/14XJfSuNfCv/)

2. Обговоріть:

• чи змінилася ціна золота й срібла як ресурсу?
• які товари найбільше змінилися в ціні?
• як ви вважаєте, чим обумовлена зміна цінності?

---

Групова робота

Завдання 1. Круглий стіл “Парі Саймона-Ерліха”.

Джерело: історія парі Джуліана Саймона та Пола Ерліха.

У 1980 році економіст Джуліан Саймон та біолог Пол Ерліх домовилися про парі. Передумовою стала публічна дискусія про майбутнє природних ресурсів. Ерліх, автор книги The Population Bomb (1968), стверджував, що швидке зростання населення призведе до виснаження ресурсів і, як наслідок, до зростання їхньої вартості. Саймон заперечував це й пропонував перевірити твердження на практиці.

У 1980 році вони домовилися про парі строком на 10 років. Ерліх обирав п’ять металів, на його думку, мали подорожчати через зростання дефіциту. Він зупинив вибір на таких металах, як:

• мідь,
• хром,
• нікель,
• олово,
• вольфрам.

Було визначено їхню ринкову ціну станом на 29 вересня 1980 року. Загальна вартість умовного «кошика» цих металів становила приблизно 1000 доларів США. Сторони домовилися, що у 1990 році порівняють ціни з урахуванням інфляції (тобто в постійних доларах 1980 року) і встановлять істину: якби вони придбали ці метали, то за десятиліття втратили б у ціні чи, навпаки, виграли? Якщо ціна металів підвищиться, то Саймон мав сплатити Ерліху різницю. Якщо метали втратять у ціні, то навпаки – Ерліх виплатить Саймону різницю.

До 29 вересня 1990 року реальні ціни всіх п’яти металів знизилися:
мідь подешевшала приблизно з 1,29 $ за фунт до близько 0,66 $;
нікель — з близько 3,52 $ до приблизно 3,13 $;
хром — з 3,9 $ до 3,7 $;
олово подешевшало майже вдвічі – з 8,72 $ до 3,88 $;
вольфрам став трохи дешевшим порівняно з 1980 роком.

Загальна вартість обраного «кошика» металів у реальних цінах зменшилася приблизно до 576 доларів. Різниця між початковою і кінцевою вартістю становила близько 424 доларів. Ерліх визнав поразку й надіслав Саймону чек на 576 доларів (фактичну вартість металів у 1990 році), що означало перемогу Саймона.

Завдання:

1. Прочитайте про парі Саймона-Ерліха.
2. За круглим столом обоворіть, що посприяло перемозі Саймона?

Методичний коментар

Пол Ерліх був прибічником песимістичних прогнозів, обумовлених зростанням чисельності населення. Його погляди були близькими до мальтузіанства, згідно з яким перенаселення призводить до нестачі ресурсів (відповідно ресурси мали зрости в ціні). Саймон вважає, що збільшення кількості населення сприяє розвитку технологій, що, у свою чергу, може зробити товар дешевшим.

Завдання 2. Круглий стіл “Тихоокеанська війна”.

Джерело: інформація про Тихоокеанську війну.

Наприкінці ХІХ століття, у 1879–1884 роках в Південній Америці точилася війна, яку назвуть Тихоокеанською війною. Суперниками були Чилі з одного боку та союз Перу і Болівії з іншого. Причиною війни став контроль над пустельним регіоном Атакама, багатим на поклади селітри, що була стратегічно важливою сировиною для виробництва добрив і вибухових речовин. Територія формально належала Болівії, але значну частину видобутку контролювали чилійські компанії. У 1878 році Болівія запровадила новий податок на чилійську компанію, що суперечило попереднім угодам. У відповідь Чилі в лютому 1879 року зайняла порт Антофагаста. Перу, пов’язане з Болівією союзним договором, вступило у війну.

Бойові дії відбувалися на морі й на суші. Чилі швидко здобула перевагу на морі, що дозволило їй висаджувати війська на узбережжі Перу. Після серії битв чилійська армія просунулася вглиб території противників і в 1881 році зайняла столицю Перу — Ліму. Болівія фактично припинила активну участь у війні ще раніше, втративши вихід до Тихого океану.

За мирним договором 1883 року Перу поступилося Чилі провінцією Тарапака, а Болівія остаточно втратила прибережну територію. У результаті Чилі значно розширила свої кордони та отримала контроль над багатими родовищами селітри, що забезпечило їй економічне зростання наприкінці XIX століття.

Втрата виходу до моря стала для Болівії довготривалою національною травмою, наслідки якої відчутні в її зовнішній політиці й сьогодні.

Завдання: 

У ХХ-ХХІ століттях ціна селітри суттєво нижче, вона не була причиною конфліктів і навряд чи колись стане такою. Обговоріть у класі, чому селітра зменшилась у ціні?

Методичний коментар

Винахід процесу Габера-Боша дав змогу синтезувати нітратні добрива з азоту, що є в атмосферному повітрі. Це дорогий процес, але для нього необхідні джерела електроенергії, а не селітри. Тобто виробництво можна налагодити в різних регіонах, незалежно від наявності покладів селітри. Так цінний ресурс, за який точилася війна втратив у ціні в наступні десятиліття.

Розкажіть учнівству про соляні бунти, які були частими в минулому. Сьогодні сіль є дешевим продуктом.

Завдання 3. Вирішення проблемного питання “Чому змінюється ціна срібла?”

Джерело: динаміка ціни 1г срібла та 1 г золота (у доларах США із врахуванням інфляції).

Завдання:

1. Прогляньте графік динаміки цін на срібло та золото. Зауважте, що загальні тренди динаміки ціни в обох металів подібні. Однак є періоди, коли срібло швидше зростає в ціні, і періоди, коли срібло не так швидко зростає в ціні. Знайдіть, у які роки срібло зростало в ціні швидше ніж золото, а в які періоди золото зростало в ціні швидше ніж срібло.
2. Колективно спробуйте вирішити питання: “Що сприяло пришвидшеному зростанню ціни на срібло або золото?”
3. Перевірте свою відповідь в обговоренні із вчителем.

Методичний коментар

Цінність обох металів визначається не лише їхніми хімічними властивостями (що дозволяють робити прикраси, використовувати у приладах). Однак цінність золота обумовлена також сприйняттям людей про цей метал як надійний спосіб збереження накопичень. У часи економічної нестабільності золото купують активніше (період Великої Депресії, Другої світової війни, розпаду СРСР).

Срібло використовували для фотографування та рентгенівських знімків (учнівство може не знати цієї сфери застосування срібла, у такому разі необхідно розповісти). 1920-ті, 1950-1980 – період розквіту плівкової фотографії та рентгенівських знімків як засобів діагностики. Вони також були поширеними наприкінці 20 століття, але розвиток технологій і впровадження переробки відходів (розчини фотореактивів, старі рентгенівські знімки) дали змогу зменшити ціну.

Цей приклад показує як технології впливали на цінність срібла, а економічна нестабільність на ціну золота.

Завдання 4. Дискусія “Ресурси 2100 року”.

Завдання: обговоріть питання: “Які ресурси можуть бути цінністю у 2100 році?”

Методичний коментар

Завдання не має чіткої відповіді. У процесі обговорення необхідно зробити футурологічний прогноз про технології майбутнього і відповідно до цього прогнозу аналізувати зміну ціни ресурсів. Незалежно від того, яким саме буде прогноз, важливий процес обговорення зв’язку технологія-ресурс із використанням знань, отриманих на курсі.

---

	Так	Частково	Ні
Я розумію, чому цінність ресурсів змінюється
Я можу навести приклади зміни цінності ресурсів
Я розумію, який що сприяє розвитку держави

Урок 18. Роль науки й технологій у висвітленні ресурсних проблем

Робочий аркуш учнівства

---

Завдання

1. Прогляньте дані про купівельну спроможність двох столярів: лондонського столяра наприкінці 14 століття та київського столяра у наші часи (на ілюстраціях вказано ціни 2020 року; дані із блогу Стромата, використано з дозволу правовласника https://www.facebook.com/share/p/14XJfSuNfCv/)

2. Обговоріть:

• чи змінилася ціна золота й срібла як ресурсу?
• які товари найбільше змінилися в ціні?
• як ви вважаєте, чим обумовлена зміна цінності?

---

Групова робота

Завдання 1. Круглий стіл “Парі Саймона-Ерліха”.

Джереложерело: історія парі Джуліана Саймона та Пола Ерліха.

У 1980 році економіст Джуліан Саймон та біолог Пол Ерліх домовилися про парі. Передумовою стала публічна дискусія про майбутнє природних ресурсів. Ерліх, автор книги The Population Bomb (1968), стверджував, що швидке зростання населення призведе до виснаження ресурсів і, як наслідок, до зростання їхньої вартості. Саймон заперечував це й пропонував перевірити твердження на практиці.

У 1980 році вони домовилися про парі строком на 10 років. Ерліх обирав п’ять металів, на його думку, мали подорожчати через зростання дефіциту. Він зупинив вибір на таких металах, як:

• мідь,
• хром,
• нікель,
• олово,
• вольфрам.

Було визначено їхню ринкову ціну станом на 29 вересня 1980 року. Загальна вартість умовного «кошика» цих металів становила приблизно 1000 доларів США. Сторони домовилися, що у 1990 році порівняють ціни з урахуванням інфляції (тобто в постійних доларах 1980 року) і встановлять істину: якби вони придбали ці метали, то за десятиліття втратили б у ціні чи, навпаки, виграли? Якщо ціна металів підвищиться, то Саймон мав сплатити Ерліху різницю. Якщо метали втратять у ціні, то навпаки – Ерліх виплатить Саймону різницю.

До 29 вересня 1990 року реальні ціни всіх п’яти металів знизилися:
мідь подешевшала приблизно з 1,29 $ за фунт до близько 0,66 $;
нікель — з близько 3,52 $ до приблизно 3,13 $;
хром — з 3,9 $ до 3,7 $;
олово подешевшало майже вдвічі – з 8,72 $ до 3,88 $;
вольфрам став трохи дешевшим порівняно з 1980 роком.

Загальна вартість обраного «кошика» металів у реальних цінах зменшилася приблизно до 576 доларів. Різниця між початковою і кінцевою вартістю становила близько 424 доларів. Ерліх визнав поразку й надіслав Саймону чек на 576 доларів (фактичну вартість металів у 1990 році), що означало перемогу Саймона.

Завдання:

1. Прочитайте про парі Саймона-Ерліха.
2. За круглим столом обоворіть, що посприяло перемозі Саймона?

Завдання 2. Круглий стіл “Тихоокеанська війна”.

Джерело: інформація про Тихоокеанську війну.

Наприкінці ХІХ століття, у 1879–1884 роках в Південній Америці точилася війна, яку назвуть Тихоокеанською війною. Суперниками були Чилі з одного боку та союз Перу і Болівії з іншого. Причиною війни став контроль над пустельним регіоном Атакама, багатим на поклади селітри, що була стратегічно важливою сировиною для виробництва добрив і вибухових речовин. Територія формально належала Болівії, але значну частину видобутку контролювали чилійські компанії. У 1878 році Болівія запровадила новий податок на чилійську компанію, що суперечило попереднім угодам. У відповідь Чилі в лютому 1879 року зайняла порт Антофагаста. Перу, пов’язане з Болівією союзним договором, вступило у війну.

Бойові дії відбувалися на морі й на суші. Чилі швидко здобула перевагу на морі, що дозволило їй висаджувати війська на узбережжі Перу. Після серії битв чилійська армія просунулася вглиб території противників і в 1881 році зайняла столицю Перу — Ліму. Болівія фактично припинила активну участь у війні ще раніше, втративши вихід до Тихого океану.

За мирним договором 1883 року Перу поступилося Чилі провінцією Тарапака, а Болівія остаточно втратила прибережну територію. У результаті Чилі значно розширила свої кордони та отримала контроль над багатими родовищами селітри, що забезпечило їй економічне зростання наприкінці XIX століття.

Втрата виходу до моря стала для Болівії довготривалою національною травмою, наслідки якої відчутні в її зовнішній політиці й сьогодні.

Завдання: 

У ХХ-ХХІ століттях ціна селітри суттєво нижче, вона не була причиною конфліктів і навряд чи колись стане такою. Обговоріть у класі, чому селітра зменшилась у ціні?

Завдання 3. Вирішення проблемного питання “Чому змінюється ціна срібла?”

Джерело: динаміка ціни 1г срібла та 1 г золота (у доларах США із врахуванням інфляції).

Завдання:

1. Прогляньте графік динаміки цін на срібло та золото. Зауважте, що загальні тренди динаміки ціни в обох металів подібні. Однак є періоди, коли срібло швидше зростає в ціні, і періоди, коли срібло не так швидко зростає в ціні. Знайдіть, у які роки срібло зростало в ціні швидше ніж золото, а в які періоди золото зростало в ціні швидше ніж срібло.
2. Колективно спробуйте вирішити питання: “Що сприяло пришвидшеному зростанню ціни на срібло або золото?”
3. Перевірте свою відповідь в обговоренні із вчителем.

Завдання 4. Дискусія “Ресурси 2100 року”.

Завдання: обговоріть питання: “Які ресурси можуть бути цінністю у 2100 році?”

---

	Так	Частково	Ні
Я розумію, чому цінність ресурсів змінюється
Я можу навести приклади зміни цінності ресурсів
Я розумію, який що сприяє розвитку держави