Урок 21. Козацьке бароко: український варіант європейського стилю

Тема 3.2. Бароко: мистецтво емоцій

Урок 21. Козацьке бароко: український варіант європейського стилю

---

---

Основні тези для вчительства

1. Контекст

Що відбувається

XVII століття на українських землях — це епоха козацтва як провідної політичної й культурної сили. Національна революція під проводом Богдана Хмельницького (1648–1657) зруйнувала польську гегемонію й започаткувала Державу Війська Запорізького — Гетьманщину. Період Руїни (1657–1687) приніс внутрішні конфлікти й зовнішні втручання, але не зупинив культурного піднесення. Гетьмани — Іван Мазепа (1687–1709), Данило Апостол (1727–1734), Кирило Розумовський (1750–1764) — виступали меценатами мистецтв: будували храми, засновували друкарні, підтримували освіту. Києво-Могилянська академія (заснована ще 1632 року митрополитом Петром Могилою як колегія на базі злиття двох братських шкіл) стала справжнім інтелектуальним центром України, де викладали латину, риторику, поетику й філософію на рівні провідних європейських університетів. Києво-Печерська лавра залишалася духовним, культурним і економічним осередком із власними друкарнею, майстернями та іконописною школою, чий вплив був відчутним не лише на землях Гетьманщини, а на всьому православному обширі від Уралу до Балкан. Україна традиційно лишалася на перехресті впливів: католицької Речі Посполитої, православної Московії, мусульманської Османської імперії та Кримського ханства, протестантської Європи — і водночас спиралася на власну тяглу культурну традицію, що бере початок ще з часів Русі.

Чому це впливає на мистецтво

Українська шляхта, козацька старшина й міщанство XVI-XVII століття належали до спільного культурного простору Речі Посполитої, тому формували подібні художні запити. Так виникає сарматський портрет — площинний, іконописний за природою, зосереджений на честі та статусі. Згодом він переходить у козацький і міщанський контрефекти, де владу й авторитет підкреслюють клейнодами, булавами, бунчуками, печатками та родовими гербами. Водночас український козацький портрет зберігає давні традиції узагальненого, символічного образу. Православна церква посилює вплив на вірян через пишний декор храмів і урочисті ритуали. Києво-Могилянська академія виховує інтелектуалів, що знають латину, читають західних філософів, пишуть барокову емблематичну й панегіричну поезію зі складними метафорами. Старшина та заможні міщани виступають головними меценатами: будують храми, замовляють величні іконостаси, підтримують друкарні. Активні контакти з Європою, розповсюдженість друкованих видань (зокрема голландських і німецьких), діяльність іноземних майстрів сприяють поширенню барокових форм у мистецтві. Українські митці зуміли органічно поєднати нову європейську естетику з візантійською традицією в її національному втіленні, створивши унікальний стиль українського бароко.

Як це виявляється в мистецтві

Починаючи з середини XVII ст. західноєвропейський стиль бароко активно поширюється на українських землях, де, взаємодіючи з місцевими традиціями, набуває власних національних рис. Важливо й те, що католицьке бароко асоціювалося у здебільшого православного населення з іноземним пануванням і релігійними утисками в Речі Посполитій. Саме тому під час Національної революції козаки руйнували резиденції польської та литовської шляхти: разом із владою відкидалися її художні символи. У нових політичних умовах (Гетьманщини) постала потреба у власному мистецтві, яке б відображало ідеали козацької держави, її престиж і православну традицію. На відміну від західноєвропейського, українське бароко характеризується стриманішою пластикою та гармонійнішою композицією. Попри динаміку форм і пишне декоративне оформлення, воно загалом уникає надмірної театральності.

Формується “козацьке бароко” — український варіант загальноєвропейського стилю зі своїми особливостями. Назва пов’язана з тим, що саме козацька старшина активно підтримувала розвиток культури: будувала храми, монастирі, навчальні заклади, замовляла ікони та іконостаси. Найвищий злет мистецтва Гетьманщини — “мазепинське бароко” кінця XVII — початку XVIII ст., коли гетьман Іван Мазепа став фундатором та відновлювачем понад трьох десятків церков. Архітектура українського бароко відображає відчуття радості, свободи, святковості, душевного спокою, але водночас притаманну стилю бароко динаміку, експресію, контрастність, декоративність, тріумфальність. Високі, вільно розташовані, пишно декоровані, з виразними силуетами церкви з дзвіницею стають домінантами міст, містечок і селищ.  Муровані споруди часто наслідували традиції народної дерев’яної архітектури (Миколаївський собор у Ніжині, 1653 р.). У інтер’єрі важливе місце посідав іконостас, що ставав головним художнім і смисловим акцентом. У живописі з’явився козацький парадний портрет, який демонстрував насамперед військові заслуги. Гравюра досягає високого рівня, поєднуючи західні техніки з православною традицією. Народне мистецтво також збагачується бароковою орнаментикою. Бароко змінює вигляд українських міст: активно розбудовуються Київ, Чернігів, Львів, зводяться оборонні та великі монастирські комплекси — важливі центри освіти, культури й суспільного життя.

2. Теорія через практику

Іконостас

Барокова доба стала вершиною мистецтва українського іконостаса (від грец. — місце, де стоять ікони) — монументальної дерев’яної конструкції, оздобленої різьбленням, позолотою й іконами. Її сприймали як образ Небесного Єрусалима — межу між земним і божественним світом. Іконостас,  заввишки 6–10 метрів (у великих храмах — до 12–14 м), мав усталену структуру, складався з кількох ярусів: намісного (з Царськими вратами, Спасителем і Богородицею), празничного (12 свят), деісусного (Христос, Богородиця, Іоанн Хреститель, апостоли), пророцького й праотців. Завершував композицію хрест або розп’яття. Це барокова ідея “тотального твору мистецтва”, де архітектура, скульптура, живопис, позолота об’єднуються в єдине духовно-естетичне видовище. З численних іконостасів, які колись в Україні можна було нарахувати тисячами, вціліли одиниці. Радянський атеїстичний режим і світові війни знищили більшість унікальних пам’яток.

Козацький портрет XVII-XVIII століть

Козацький портрет, або контерфект (від староголландського “відтворення реальності”), став одним із провідних жанрів мистецтва XVII–XVIII століть. Він сформував певний візуальний канон зображення військової та державної еліти. Портрети гетьманів, полковників, козацької старшини формують новий образ влади, що спирається не стільки на шляхетне походження, скільки на військові заслуги та служіння державі. Особу зображають у повний зріст або по груди, трохи збоку (поворот у три чверті — найурочистіша, “представницька” поза) та парадному одязі — жупані, кіреї, хутряній шапці, шовковому або золототканому поясі, оздобленому коштовними вставками з металу й дорогоцінного каміння й вишуканим орнаментом. Військові та соціальні атрибути — герб, зброя, нагороди, зображення розп’яття, книга — символізують суспільний статус, побожність, освіченість. Написи з титулами й заслугами портретованого додають значущості зображенню. Фактично, це свого роду візуалізоване СV. Тому портрети здебільшого “беземоційні”, обличчя стримані. Визначними центрами іконопису та портретного малярства в Гетьманщині були майстерні Києво-Печерської лаври та Софіївського монастиря. Автори більшості творів невідомі, однак саме вони зберегли образи козацької еліти. Парадні репрезентативні портрети козацької еліти прикрашали храми, церкви, академії, донаторами яких вона була. Пишна орнаментація, площинність, декоративність — характерні риси стилю. Поширеною була і традиція збирати домашні портретні галереї. Невеликі за кількістю, вони були типовими для козацької України, хоча й поступались величним магнатським збіркам Галичини, Волині й Поділля.

3. Мистецтво періоду: тенденції та еволюція

Звідки черпає натхнення

Українське бароко сформувалося у широкому культурному просторі Речі Посполитої та Центрально-Східної Європи, увібравши впливи римського й польсько-литовського бароко, а також візантійсько-православної традиції, що залишалася фундаментом місцевої культури. Воно черпало натхнення з європейської пластики руху та емоційності, але переосмислювало її через власні духовні акценти й давньоруську символічність. Важливу роль відіграв і козацький світогляд — уявлення про честь, волю, шляхетність і служіння громаді. У результаті виникла оригінальна стильова течія, у якій європейські барокові форми перепліталися з локальною традицією та народною образністю.

Першою бароковою спорудою на українських землях вважають костел святих Петра і Павла ордену єзуїтів у Львові (1610–1630), зведений італійським архітектором Джакомо Бріано. На Лівобережжі поширенню бароко сприяла діяльність іноземних майстрів — зокрема, архітекторів Йоганна Баптиста Зауера (Троїцький собор у Чернігові, 1679, Спасо-Преображенський собор Мгарського монастиря, Полтавська обл., 1692) та Йогана-Ґоттфріда Шеделя, які принесли італійські й німецькі традиції. Водночас українське, або козацьке, бароко міцно спирається на візантійську православну спадщину — хрестовокупольну структуру храмів, іконописні канони. Велику роль відіграли й дерев’яні храми, властиві народній архітектурі, зі своєю вертикальною спрямованістю та багатобанністю, принципи якої були переосмислені в мурованому будівництві.

Українські зодчі активно вчилися на європейському досвіді: використовували популярні книги та посібники з архітектури й фортифікації італійських та французьких авторів, здійснювали мандрівки для навчання. Із середини XVIII ст. архітектура почала викладатися в українських навчальних закладах — у Києво-Могилянській академії, а згодом і в Харківському та Переяславському колегіумах. Важливим джерелом творчого натхнення стали німецькі й нідерландські гравюри, що поширювалися через київські та львівські друкарні. Популярні видання Біблії Піскатора впливали на оформлення богослужбових книг і навіть на сюжети іконопису. Народна орнаментика — геометричні, рослинні та зооморфні мотиви — зберігається й розвивається в декоративному оздобленні храмів, іконостасів, ужиткових речей, надаючи українському бароко виразної національної самобутності.

Що нового створює

• Архітектура

Українське бароко найяскравіше проявилося в культових спорудах. Одним із ранніх зразків стала церква Св. Іллі в Суботові (1653), де вперше використано бароковий фронтон. Стиль формувався на поєднанні двох основ: візантійської спадщини княжої доби (хрестовокупольна структура) та традиційної дерев’яної архітектури. Важливу роль відіграли реставрації, розпочаті митрополитом Петром Могилою та продовжені Іваном Мазепою: Софійський собор і храми Києво-Печерської лаври отримали грушоподібні бані, пишні фронтони та декоративне ліплення. За доби Мазепи активно розвивається і цивільне бароко — колегіуми, магістрати, адміністративні будівлі (Києво-Могилянська академія, Чернігівський колегіум, ратуша в Бучачі). Формується національна архітектурна школа: Іван Григорович-Барський, Степан Ковнір, Йосип Старцев.

Одними з найяскравіших прикладів українського бароко є Андріївська церква, Софійський собор, Києво-Печерська Лавра в Києві, Троїцький собор у Чернігові, церква Різдва Богородиці в Козельці.

• Дерев’яні храми

Дерев’яна архітектура козацької доби виробляє власну мову форм: багатозрубність, пірамідальне наростання об’ємів, багато­банність. Церква Святої Трійці в Самарі (Новомосковськ, 1773–1778) — вершина цієї традиції: дев’ять зрубів утворюють динамічну піраміду, а лемехове покриття бань створює ефект “живого” світла.

• Іконостас

Іконостаси доби бароко стають багатоярусними та урочистими, з використанням колон, антаблементів і пишного різьблення. Багато з них були знищені совєтами чи зруйновані під час воєн ХХ століття й не дійшли до нашого часу, але окремі фрагменти збережені в Національному художньому музеї України (іконки з іконостаса Березнянської Вознесенської церкви; частина іконостаса Успенського собору Лаври). Зразком монументального українського бароко є семиярусний іконостас церкви у Великих Сорочинцях (1730-ті), що містить понад 100 ікон і відзначається високою майстерністю.

• Портрет

Козацький портрет формує галерею історичних діячів. Портрети Богдана Хмельницького, часто виконані за гравюрою Вільгельма Гондіуса (1651), стають обов’язковими в козацьких оселях. Донатори храмів інколи зображені й на іконах (наприклад, “Розп’яття з Леонтієм Свічкою”), де вони відділені від сакрального простору “земним” тлом.

• Гравюра

Гравюра — один із найрозвиненіших жанрів українського бароко. Центри — друкарні Лаври, Львова й Чернігова. Українські митці поєднували німецько-нідерландські композиційні моделі з православною символікою. Провідні майстри: Олександр і Леонтій Тарасевичі, Іван Щирський, Іван Мигура.

• Скульптура

Найвиразніший представник скульптури пізнього бароко — Йоган-Георг Пінзель, який разом з архітектором Бернардом Меретином сформував Львівську школу барокової пластики. Його роботи — для Бучацької ратуші, собору Святого Юра, костелів у Монастириську, Городенці, Годовицях — відзначаються динамізмом і драматизмом.

• Іконопис

Зрілими зразками є парні ікони великомучениць «Анастасія та Іулянія», «Варвара і Катерина» 1740-х років. Манірні пози, порцелянові обличчя та щедрий флоральний декор свідчать про вплив рокайлю і водночас про збереження православної символіки. Привертає увагу багатство і різноманітність флоральних мотивів – рельєфний позолочений декор тла, багато декоровані тканини одягу великомучениць, ретельно прописані рослини під ногами зображених, розташовані ритмічно, як своєрідний візерунок. За манерою виконання, вишуканістю та граціозністю ікони належить до класики українського мистецтва.

• Література, музика, театр

Барокова література (Лазар Баранович, Іван Величковський, Іван Мазепа) вирізняється складною метафорикою та візуальними формами письма. У музиці поширюється партесний спів (багатоголосий хоровий спів акапелла); Микола Дилецький створює теоретичну основу професійної освіти. Паралельно виникає вертеп — перший український народний театр, який поєднує релігійні сюжети з побутовими інтермедіями.

Куди веде

Козацьке бароко XVII–XVIII століть стало першим великим українським стилем, повноцінним регіональним художнім явищем. Воно не просто поєднало європейські барокові форми з візантійською та місцевою традицією, а переосмислило їх настільки глибоко, що сформувало власну мову архітектури, скульптури, іконопису, гравюри, літератури й музики. У цю добу постає самостійна українська художня школа, здатна творити мистецтво світового рівня — від монументальних ансамблів Лаври до скульптур Пінзеля.

Козацький портрет закладає основу для історичного живопису XIX століття, а інтелектуальне середовище Києво-Могилянської академії забезпечує тривалість культурної традиції. Барокова спадщина, сповнена енергії, декоративності й високої духовної напруги, надалі стає одним із символів української самобутності.

Ліквідація гетьманства 1764 року та подальша русифікаторська політика Російської імперії призводять до занепаду козацького бароко. Києво-Могилянська академія втрачає автономію і перетворюється на семінарію. Лаврська друкарня переходить під контроль Синоду. Козацька старшина інтегрується в російське дворянство, втрачаючи культурну окремішність.

Водночас барокова спадщина зберігається в пам’ятках архітектури, іконостасах, іконах, портретах. У XIX столітті вона стає об’єктом романтичного відкриття: українські інтелігенти бачать в ній доказ культурної самобутності, високого рівня минулої цивілізації. Барокова спадщина стає аргументом в дискусіях про українську національну ідентичність.

Саме через романтичний погляд бароко підтримало українську культуру під час Другої національної революції (1917–1921), а згодом виявилося у стилі українського архітектурного модерну та у творчості Георгія Нарбута, який переосмислив барокову орнаментику, символіку та візуальну мову на новому етапі національного мистецтва.

4. Додаткова інформація з історії мистецтва

Гетьмани як меценати: створення культурної політики

Іван Мазепа (1687–1709) — найвідоміший гетьман-меценат, який перетворює підтримку культури на елемент державної політики. За його правління по всій Гетьманщині будуються й оновлюються десятки церков. Він активно фінансує Києво-Могилянську академію — надає їй будівлі, землі, книжки. Замовляє розкішні літургійні предмети — Євангелія в срібних окладах, дароносиці, хрести з коштовним камінням, підтримує поетів і богословів. Меценатство Мазепи має й політичний вимір: через культурну пишноту він формує образ просвіченого правителя й зміцнює авторитет православної церкви як опори гетьманської влади.

Данило Апостол (1727–1734) продовжує традиції козацького меценатства, хоча масштаби культурних ініціатив обмежені політикою Російської імперії. Найвидатнішим його проєктом стала Спасо-Преображенська церква в Сорочинцях — один із шедеврів козацького бароко, зведений на його кошти. Гетьман підтримує чернігівські монастирі, опікується церковними школами й друкарнею, замовляє ікони та богослужбові предмети. Його меценатство зберігає традицію піднесення культури як важливої опори гетьманської влади.

Києво-Могилянська академія

Академія, заснована 1632 року Петром Могилою через об’єднання Київської братської і Лаврської школи, стає головним освітнім центром України. Навчання ведеться латиною за зразком європейських колегіумів. Викладають trivium (граматика, риторика, діалектика) і quadrivium (арифметика, геометрія, музика, астрономія), а також філософію і богослов’я (як наслідок, в релігійному живописі виник окремий жанр — алегорії). Професори Академії — Інокентій Гізель, Іоанікій Галятовський, Лазар Баранович, Стефан Яворський, Феофан Прокопович — пишуть барокові трактати, проповіді, вірші. “Синопсис” Інокентія Гізеля (1674) — перша друкована історія України, що стане підручником на два століття. Студенти Академії (спудеї) виступають у шкільному театрі, ставлячи п’єси латиною та українською — інтермедії з комічними сценками. Ці вистави поєднують релігійні теми з сатирою на соціальні вади. Вертеп — народний театр — розвивається під впливом шкільної драми. Академія випускає тисячі студентів, що стають священниками, викладачами, письменниками, діячами культури.

Лаврська друкарня

Друкарня Києво-Печерської лаври, заснована 1616 року, стає найпотужнішим видавничим центром України. Вона друкує богослужбові й полемічні книги, ілюстровані високохудожніми гравюрами. Титульні аркуші набувають вигляду урочистих барокових архітектурних порталів із колонами, фронтонами й алегоріями, а заставки та кінцівки демонструють майстерне орнаментальне різьблення.

Барокові Євангелія в коштовних окладах — особливий напрям сакрального мистецтва українського бароко. Срібні й позолочені оправи оздоблюються рельєфним карбуванням, емалями, орнаментами, перлинами й дорогоцінним камінням. У таких книгах поєднується текст і високохудожній предмет культу. Одним із найвидатніших прикладів є Євангеліє гетьмана Івана Мазепи (1707, зберігається у НХМУ): пишний срібний оклад із позолотою, постатями євангелістів та складними декоративними сценами підкреслює політичний статус замовника і велич православної традиції. Такі видання одночасно виконували духовну, мистецьку та репрезентативну функції — це «маніфести» українського барокового престижу.

Народне мистецтво

Барокові форми проникають у народне мистецтво, трансформуючись відповідно до місцевих традицій. Настінні розписи хат використовують бароковий рослинний орнамент, але спрощують його до графічних схем. Вишивки отримують складніші композиції — не лише геометричні, а й рослинні мотиви, стилізовані квіти. Писанки демонструють барокову любов до складного орнаменту. З’являються нові символи: хрести, храми, виноградна лоза. Техніка стає більш витонченою, кольори — різноманітнішими. Дерев’яне різьблення сільських церков, іконостасів, хатніх іконостасів наслідує лаврське різьблення, але адаптує його до місцевих можливостей. Майстри створюють “народне бароко” — спрощену версію високого стилю.

Одяг козацької старшини поєднує східні й західні елементи. Жупани з коштовних тканин, хутряні шапки, пояси зі срібними бляхами, чоботи з загнутими носками — цей одяг демонструє статус і багатство. Портрети фіксують цю моду, перетворюючи її на іконографію влади.

5. Швидка довідка

Персоналії:

• Іван Мазепа (1639-1709) — український гетьман, меценат, за його правління розквіт українського бароко
• Петро Могила (1596-1647) — митрополит Київський, засновник Києво-Могилянської академії, реформатор церковного життя
• Йоганн Готфрід Шедель (1680-1752) — німецький архітектор, автор Великої дзвінниці Києво-Печерської лаври

Ключові роботи:

• Великодзвінниця Києво-Печерської лаври (1731-1745, Київ)
• Софійський собор, барокові завершення (XVII-XVIII ст., Київ)
• Церква Святої Трійці в Самарі (1773-1781) — зразок дерев’яного українського бароко
• Портрет Богдана Хмельницького (1710-ті, НХМУ)

Основні поняття:

• Козацьке бароко — український варіант барокового стилю XVII-XVIII ст., що синтезує європейські впливи з місцевими традиціями
• Іконостас — багатоярусна перегородка з іконами між вівтарем і храмом, в українському бароко — пишно декорована різьблена структура
• Козацький портрет — жанр парадного портрета гетьманів і полковників з військовими атрибутами влади
• Партесний спів — багатоголосий хоровий стиль, що замінює старе одноголосся
• Вертеп — народний театр з дерев’яними ляльками, що ставить релігійні п’єси

Додаткові джерела:

• Барокові оклади доби Гетьманату https://artsandculture.google.com/story/zQWRo2QVmC7J6Q 
• Українське золотарство 17-18 ст. https://artsandculture.google.com/story/oAWRgq0WYssxLw 
• Боцетто Йоганна Пінзеля https://pinsel-ar.com/bocetto-jogana-georgiya-pinzelya-obstavini-ta-seredovishhe-stvorennya/ 
• 8 клас. Мистецтво. Образи українського бароко
• Архітектура козацького бароко https://portalhistoryua.com/phenomenon/arhitektura-kozaczkogo-baroko/ 
• Храми українського бароко https://ukrainaincognita.com/pamyatky/khramy-ta-monastyri/top-10-ukraina-inkognita-2015-ukrainske-baroko-khramy 
• Богородчанський іконостас https://lviv.ua.museum-digital.org/object/52740 

---

Дизайн уроку

Завдання 1. Барокові церкви — спільне й відмінне.

Запитання для обговорення:

1. Обидві церкви зведені у стилі бароко. Що в них схоже, що відмінне?
2. Чи можете ви визначити, яка з них — українська? Що робить українське бароко українським?
3. Чи можна створити власний стиль, засвоюючи чужі впливи?

Підказки для вчителя:

Підказки для вчителя:

До питання 1:

Схоже: декоративність, багатство оздоблення, ліпнина, скульптурні елементи, динаміка форм (не статичні, “живі”), емоційний вплив, театральність, гра світла-тіні.

Відмінне: вертикальність (українська тягнеться вгору — італійська більш горизонтальна, “присадкувата”), колір (біло-блакитне українське — теракотово-жовте італійське), бані/купол (український багатобанний храм з хрестами —  італійський овальний купол)

До питання 2:

• тип храму: давньоруська традиція хрещатої церкви з банями
• вертикальна композиція: три яруси, що “наростають” вгору
• світлі кольори: біле з блакитним/синім
• синтез: європейський декор + місцева будівельна традиція
• зв’язок з ландшафтом: домінанта в просторі

До питання 3 (можна пригадати досвід з візантійськими зразками):

• запозичення форм декору, але не конструкції
• адаптація до місцевих потреб (клімат, матеріали, традиція)
• переосмислення: беремо технічні новинки, але зберігаємо свою основу
• культурний діалог: не копіювання, а розмова
• ідентичність через синтез: своє + чуже = нове своє
• еволюція, а не революція: розвиток власної традиції новими засобами

---

Завдання 2 (парне). Анатомія іконостаса.

Богородчанський іконостас https://lviv.ua.museum-digital.org/object/52740 

Іконостас — це висока стіна з ікон, яка стоїть між вівтарем і людьми. У бароко вона стала багатоярусною, золотою і дуже декоративною. Знайдіть на зображенні основні елементи українського барокового іконостаса:

Царські врата Двері посередині нижнього ярусу, через них священник виходить до людей. На них зазвичай зображені Благовіщення та 4 євангелісти.	☐
Місцевий ряд (нижній ярус) Великі ікони по боках від царських врат. Тут завжди є: Богородиця Ісус місцевий святий/святі (у кожному храмі свої)	☐
Святковий ряд Дуже впізнаваний: багато дрібних прямокутних сцен одне поруч з одним. Це “кінострічка” про головні події: Різдво, Хрещення, Вхід у Єрусалим тощо.	☐
Деісусний ряд Це ряд “головних персонажів” — Христос у центрі, а по боках Богородиця, Іван Хреститель та апостоли. Христос сидить, а всі дивляться на Нього в позі звернення.	☐
Пророчий ряд (верхній) Маленькі фігури пророків — найвищі, як корона.У бароко часто зверху ще зображене розп’яття або хрест.

Завдання 3 (парне/індивідуальне). Козацький портрет: читання символів.

Проаналізуйте портрет полковника Сулими. Які атрибути влади ви помічаєте? Що символізує кожен з зображених елементів?

Тепер роздивіться з такою ж “оптикою” портрет дружини Семена Сулими Параски. Що ми можемо дізнатися про неї з цього зображення?

Завдання 4 (групове). Панегірична (прославляльна) гравюра для гетьмана Мазепи.

Гравюра Івана Мігури “Гетьман Мазепа серед своїх добрих справ”, 1705 р.
https://localhistory.org.ua/rubrics/painting/graviura-ivana-miguri-getman-mazepa-sered-svoyikh-dobrikh-sprav/ 

1. У верхньому ряду — бачимо церкви, зведені або реконструйовані на кошти Івана Мазепи:
   • Микільський військовий собор
   • Троїцька надбрамна церква
   • Успенський собор Києво-Печерської лаври
   • Братська Богоявленська церква
   • Усіх святих Києво-Печерської лаври
   • Воскресенська церква Києво-Печерської лаври

Завдання: з’ясуйте, які з цих церков збереглися донині. Створіть мініпрезентацію — об’єднайте зображення з гравюри та сучасне фото. Які спільні барокові риси ви помічаєте в архітектурі будівель?

2. Роздивіться третій, нижній ряд гравюри: він представляє самого Мазепу в образі Марса, бога війни, в оточенні алегорій своїх чеснот. Якими чеснотами наділив гетьмана художник?

Завдання 5 (групове). Козак Мамай.

Кожна з груп отримує одне з зображень “Козак Мамай”:

1. Група аналізує “своє” зображення й укладає перелік всього, що зображено на картині, з власними ідеями, що це може означати/символізувати.
2. Спираючись на отриманий перелік символів, опишіть — який він, козак Мамай?
3. Порівняйте “свого” Мамая з картинами інших груп.

• Що є всюди?
• Що відрізняється?
• Чому художники щось додають/прибирають?

Підказка для вчителя:

Укладати переліки 1 словом — кінь, кобза, шабля, дерево, люлька, ворог, монети; свобода, війна, мудрість, спокій, шлях козака, український світ тощо.

Козак Мамай — воїн? музикант? філософ? мандрівник? охоронець дому? символ України?

Завдання 6 (парне/групове). Сарматський і парадний козацький портрет.

Розгляньте два типи портретів — сарматський і козацький. Які ознаки спільні, а які різняться? Як змінюється уявлення про владу й доблесть?

• Цікавий факт: Данило Єфремов був отаманом війська Донського. “За заслуги” йому подарували булаву, але оскільки він не був гетьманом, на портреті він не тримає її в руках — булава лежить позаду на столі.

Завдання 7 (індивідуальне). Різьблення на папері.

Матеріали: Папір й олівці/маркери або цифрові інструменти. Приклади орнаментів – Додаток 1.

Створіть ескіз барокового орнаменту для іконостаса: виноградна лоза, квіти, янголи. Використайте симетрію, повтор елементів, складність. Можна малювати або створити колаж.

Завдання 8 (індивідуальне). Автопортрет у стилі козацького портрета.

Матеріали: Папір, олівці, або смартфон для фото з реквізитом.

Створіть свій автопортрет в іконографії козацького портрета: які б атрибути “влади” ви обрали (не військові, а сучасні)? Як би себе зобразили? Намалюйте або сфотографуйте/створіть колаж.

Завдання 9 (групове). Пінзель і Берніні.

Примітка для вчителя:

Для цього завдання підготуйте набір карток зі словами/фразами, які допоможуть учнівству описати структурні елементи скульптур, їхній рух, емоції: “рух”, “емоція”, “драпірування”, “світло”, “асиметричність”, “вираз обличчя”, “жести”, “діалог з простором” тощо.

За допомогою карток-підказок проаналізуйте скульптури й опишіть, що ви бачите. Покладіть/прикріпіть картки до елементів скульптур, які вони найкраще описують.

2. Чим схожі й чим відрізняються роботи Берніні та Пінзеля? Опишіть стиль Пінзеля, спираючись на дібрані картки.
3. Що робить скульптуру “бароковою”?
4. Проаналізуйте рух в роботах Пінзеля:

• куди нахилена фігура?
• що роблять руки?
• де центр ваги?
• що буде “наступної секунди”?
• Позначте олівцем на зображенні напрямок руху фігури.

Завдання 10 (групове). Синтез чи запозичення?

Козацьке бароко — просто копія європейського чи це новий/окремий стиль? Аргументуйте свою позицію, навівши 3-4 докази (матеріали, форми, функції).

Примітка для вчителя: завдання можна виконати у форматі групового обговорення або у форматі дебатів.

Завдання 10 (на вибір групове, парне або індивідуальне). Гетьман як меценат: творення культурної політики

Дослідіть меценатську діяльність одного гетьмана (Мазепа, Апостол, Розумовський). Що будував, що фінансував, яку мету переслідував? Створіть інфографіку або список досягнень.

Завдання 11 (парне). Києво-Могилянська академія: осередок освіти й культури.

Дослідіть роль Києво-Могилянської академії в розвитку бароко. Що викладали, хто викладав, які культурні практики (театр, поезія, музика)? Підготуйте коротку усну доповідь про факти, які вас зацікавили.

Завдання 12. Віртуальна виставка «Бароко в Україні» – Етап 2: Кураторські тексти (початок роботи — на попередньому уроці)

Групи вже розподілили ролі в проєкті, вибрали концепцію та основні твори. Тепер кожна з них пише кураторські тексти до обраних творів для своєї виставки. Розподіл праці за ролями:

• Куратор — координує, редагує всі тексти, забезпечує єдиний стиль, відповідає за стрункість концепції
• Дизайнер — створює стиль виставки, вибирає колірну гаму, шрифти, оформлення, музичний супровід, розробляє промоматеріали
• Дослідник — збирає історичну інформацію про твори
• Копірайтер — редагує тексти, робить їх доступними

Очікуваний результат: 5-7 кураторських текстів (100-150 слів кожен), готових для майбутньої виставки. На наступному уроці — кураторська екскурсія виставкою (презентація).

Зразок кураторського тексту (для учнів):

Портрет Богдана Хмельницького (невідомий художник, 1710-ті роки, НХМУ)

Цей парадний портрет створено через півстоліття після смерті гетьмана, коли Хмельницький вже став легендарною постаттю. Невідомий художник зображує його в повний зріст з гетьманською булавою — символом влади — на тлі військового табору. Одяг — парадний жупан з хутряною облямівкою, шапка з пером — демонструє статус. Стилістика поєднує західноєвропейську портретну традицію з місцевою декоративністю: плоскість, увага до деталей одягу, геральдичний підхід до композиції. Це портрет-пам’ятник, що увічнює не реальну людину, а історичний символ козацької слави. Для розуміння козацького бароко важливо, що тут формується нова іконографія влади — не за династичним принципом, а за воєнними заслугами.

Тема 3.2. Бароко: мистецтво емоцій

Урок 21. Козацьке бароко: український варіант європейського стилю

Робочий аркуш учня / учениці

---

Завдання 1. Анатомія іконостаса

Богородчанський іконостас https://lviv.ua.museum-digital.org/object/52740 

Іконостас — це висока стіна з ікон, яка стоїть між вівтарем і людьми. У бароко вона стала багатоярусною, золотою і дуже декоративною. Знайдіть на зображенні основні елементи українського барокового іконостаса:

Царські врата Двері посередині нижнього ярусу, через них священник виходить до людей. На них зазвичай зображені Благовіщення та 4 євангелісти.	☐
Місцевий ряд (нижній ярус) Великі ікони по боках від царських врат. Тут завжди є: Богородиця Ісус місцевий святий/святі (у кожному храмі свої)	☐
Святковий ряд Дуже впізнаваний: багато дрібних прямокутних сцен одне поруч з одним. Це “кінострічка” про головні події: Різдво, Хрещення, Вхід у Єрусалим тощо.	☐
Деісусний ряд Це ряд “головних персонажів” — Христос у центрі, а по боках Богородиця, Іван Хреститель та апостоли. Христос сидить, а всі дивляться на Нього в позі звернення.	☐
Пророчий ряд (верхній) Маленькі фігури пророків — найвищі, як корона.У бароко часто зверху ще зображене розп’яття або хрест.

Завдання 2. Козацький портрет: читання символів.

Проаналізуйте портрет полковника Сулими.

Які атрибути влади ви помічаєте? Що символізує кожен з зображених елементів?

□ Булава — символізує:_________________________________________________________

□ Бунчук — символізує:_________________________________________________________

□ Печатка — символізує:_________________________________________________________

□ Шабля — символізує:_________________________________________________________

□ Одяг (жупан, шапка) — символізує:________________________________________________

□ Тло (табір, церква, фортеця) — символізує:__________________________________________

Загальне враження: Що портрет говорить про владу і статус?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Тепер роздивіться з такою ж “оптикою” портрет дружини Семена Сулими Параски. Що ми можемо дізнатися про неї з цього зображення?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 3. Козак Мамай.

1. Проаналізуй картину й випиши все, що там зображено:

Предмет	Що може символізувати

2. Спираючись на отриманий перелік символів, опиши — який він, козак Мамай?  (2-3 речення)

3. Порівняй “свого” Мамая з картинами інших груп.

• Що є всюди? _____________________________________________________________
• Що відрізняється? _________________________________________________________
• Чому художники щось додають/прибирають?

Завдання 4. Занепад і пам’ять.

Чому козацьке бароко занепадає після 1764 року? Які політичні причини? Як барокова спадщина стає символом національної ідентичності в XIX столітті? Напиши коротку відповідь (100-150 слів).

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 5. Віртуальна виставка «Бароко в Україні» – Етап 2: Кураторські тексти (початок роботи — на попередньому уроці)

Текст до одного з експонатів виставки, 100-150 слів.

1. Базова інформація: назва, автор (якщо відомий), дата, місце створення/зберігання

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Історичний контекст: в яких обставинах створено, хто замовник, яка функція
   • Формальний аналіз: матеріал, техніка, композиція, стиль
   • Інтерпретація: що твір означає для розуміння козацького бароко, його унікальність
   • Зв’язок з іншими творами виставки: як вписується в загальну концепцію

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Формальний аналіз: матеріал, техніка, композиція, стиль

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Інтерпретація: що твір означає для розуміння козацького бароко, його унікальність

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Зв’язок з іншими творами виставки: як вписується в загальну концепцію4

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

Я можу:	Ні	Частково	Так
Описати козацьке бароко як унікальне культурне явище XVII-XVIII століть
Проаналізувати синтез європейських впливів і місцевих традицій в українському мистецтві
Описати особливості дерев’яної архітектури, іконостасів, козацьких портретів
Пояснити роль Києво-Могилянської академії та гетьманського меценатства в розвитку мистецтва
Створювати кураторські тексти для віртуальних виставок

---

Додаток 1. Барокові орнаменти.