Урок 21. Ринок праці України: структура, тренди, трансформації

Урок 21. Ринок праці України: структура, тренди, трансформації

---

• Ринок праці
• Суб’єкти / функції ринку праці
• Заробітна плата як ціна праці
• Зайнятість
• Безробіття
• Людський капітал
• Галузева структура зайнятості
• Форми зайнятості
• Формальна / неформальна зайнятість
• Самозайнятість
• Гіг-економіка
• Регіональні ринки праці
• Внутрішня / трудова міграція
• Кадровий дефіцит
• Кваліфікаційний розрив
• Гібридна / віддалена робота
• Перекваліфікація

---

Порада для вчителя / вчительки:

Тема 44 відкриває новий (і останній) модуль курсу “Ринок праці – карʼєрне мислення, реалії, можливості і вибір”. Вона допоможе зрозуміти, як формується попит, чому змінюються вимоги до людей, які рішення можуть бути ризикованими, а які – стратегічними. У цій темі ми спираємось на дослідження та аналітику ринку праці за 2025-2026 р. і зосереджуємось на шести ключових трендах ринку праці України, які реально впливають на можливості молоді сьогодні.

Протягом двох уроків учні працюватимуть із цими трендами за допомогою шести практичних вправ. Варто одразу визнати, що опрацювати всі вправи глибоко за 1–2 уроки майже неможливо. Щоб зберегти якість і зміст, краще обрати один-два тренди на кожен урок і зосередитися на них: дослідити, обговорити та обміркувати.

У цьому уроці (№21) зібрано весь теоретичний матеріал. На наступному уроці ви продовжите працювати з трендами ринку праці.

Запропонуйте учням й ученицям уявити себе учасниками міжвідомчої робочої групи, до складу якої входять аналітики ринку праці, представники уряду, державної служби зайнятості, освіти, бізнесу, економіки та молодіжної політики.

Їхнє завдання – з’ясувати, що відбувається на ринку праці України цього року і побачити реальну картину: де є дефіцит, де відбуваються зміни, а де лише з’являються нові можливості.

Друге завдання – зрозуміти, що ці зміни означають для них особисто: як для майбутніх студентів, фахівців, підприємців чи громадян і які рішення стають вигідними або ризикованими, а які вимагають гнучкості та кількох варіантів дій.

Протягом двох уроків вони працюватимуть у команді, аналізуючи дані, тренди та наслідки.

---

Kahoot “Ринок праці України: правда чи міф?”

Створіть коротке опитування Kahoot у форматі Правда чи міф. Запропоновані тези:

1. В Україні головна проблема – масове безробіття

Це міф. У 2025 році в Україні спостерігалась нестача працівників. 74% компаній не можуть знайти потрібних людей, ще 21% відчувають дефіцит частково, а лише 5% не мають проблем із персоналом. Тобто вакансій багато, а охочих працювати мало.

2. Зарплати в Україні майже не зростають через війну

Міф. У 2025 році 51% компаній підвищили зарплати на 16–20%.
28% компаній – більше ніж на 20%, а 94% планують підвищення зарплат у 2026 році.

3. Виїзд молоді 18–22 роки майже не впливає на український ринок праці

Це міф, на жаль. Лише 17% вважають, що впливу немає, 42% компаній кажуть: вплив помітний, але керований, а 9% компаній бачать значний вплив.

4. Дистанційна робота в Україні – тимчасовий тренд воєнного часу

Це також міф, адже гібридна робота стала новою нормою ще з часів Covid-19. 63% компаній не планують повертати людей в офіси, а 22% уже мають повноцінну дистанційну модель.

5. Психологічний стан працівників – це соціальна, а не економічна тема

Це також міф, адже вигорання напряму впливає на продуктивність і плинність кадрів і в 2025 році 53% компаній визнали, що не справляються з психологічними викликами, а 30% працівників мають високий рівень вигорання.

---

1.  Дослідження ринку праці України

Формат: робота в групах.

Запропонуйте учням й ученицям ознайомитись з Дослідженням ринку праці України, презентованим Європейською Бізнес Асоціацією в кінці 2025 року: 

Завдання: визначити п’ять основних тенденцій ринку праці у 2025 році (за результатом дослідження).

Підказка для вчителя – слайд № 8 (з дослідження https://eba.com.ua/wp-content/uploads/2025/11/Doslidzhennya-rynku-pratsi-2025-2026.pdf):

1. Дефіцит робочої сили.
2. Завищені зарплатні очікування кандидатів.
3. Вплив мобілізації.
4. Труднощі з бронюванням працівників.
5. Зростання плинності кадрів.

---

Ринок праці України: структура, тренди, трансформації

У сучасній економічній теорії ринок праці – це система, де роботодавці створюють попит на працю, а працівники пропонують свою робочу силу. У цій системі через інституції, формальні правила та переговори визначаються рівень зайнятості, оплата праці, умови роботи та розподіл людського капіталу між галузями й регіонами.

Ринок праці є механізмом, який допомагає економіці пристосовувати структуру зайнятості до технологічних змін, демографічних процесів і змін у попиті. Тут визначається “ціна” праці, тобто заробітна плата, яка залежить від продуктивності, навичок і переговорної сили сторін.

Ключові функції ринку праці

Ринок праці має кілька основних функцій (Навчальний посібник Економіка праці, автор Назаров, Ринок праці: що це таке)

• Розподільча. Переміщує робочу силу між різними секторами та регіонами, коли в економіці відбуваються структурні зміни.
• Інформаційна. Показує, чи є нестача або надлишок працівників, через зміни у кількості вакансій, рівні зарплат і вимоги до навичок.
• Ціноутворювальна. Визначає рівень оплати праці, враховуючи ринкові умови, продуктивність і встановлені правила.
• Соціальна. Впливає на розподіл доходів, можливість змінювати соціальний статус і доступність роботи.
• Інституційна. Працює згідно з трудовим законодавством, рішеннями судів, соціальними угодами та державною політикою у сфері зайнятості.

Основні суб’єкти ринку праці

У цій системі беруть участь три основні сторони: працівники, які пропонують свої навички, знання та робочий час, роботодавці, які створюють попит на працю, і держава, яка встановлює правила найму та звільнення, мінімальні стандарти оплати, податкові й соціальні механізми, а також сама є важливим роботодавцем.

Структура ринку праці України: стан та особливості (за результатом 2025 року)

Державна служба статистики України створює основну статистичну базу. Вона проводить аналіз та публікує дані про зайнятість, безробіття, неформальну зайнятість і структуру робочої сили.

Після 2022 року класична статистика щодо ринку праці працює у складних умовах. Через це Національний банк України активно проводить додаткові інституційні оцінки, моделюючи ринок праці з урахуванням війни, міграції та втрат людського капіталу. Також цим займаються профільні міністерства, аналітичні центри, бізнес-асоціації тощо.

У 2025 році ринок праці України, звісно, має структурні проблеми – економічна активність зростає, але не вистачає працівників, а навички багатьох людей не відповідають потребам бізнесу. За даними Kyiv School of Economics, рівень безробіття знизився з піку 2022 року до приблизно 11–13 % на початку 2025 року, проте це не означає, що ринок стабілізувався, адже залишаються втрати людського капіталу, міграція та демографічні зміни.

За офіційними даними Державної служби зайнятості, у 2025 році зареєстровано 90–100 тисяч безробітних. Це менше, ніж кількість відкритих вакансій. Однак ці цифри не показують реальний рівень безробіття, оскільки не враховують неповне охоплення, тіньову зайнятість і низьку мотивацію до реєстрації.

За даними Державної служби зайнятості, у 2025 році через офіційні канали працевлаштували понад 315 тисяч людей, однак охоплено було лише близько 60-65% заявлених вакансій. Це означає, що робочих місць більше, ніж підготовлених фахівців: вакансії є, але за основними професіями не вистачає спеціалістів.

Галузева структура ринку праці України (2025–2026)

Після початку повномасштабного вторгнення структура зайнятості в Україні змінилася, але основні сектори економіки залишилися важливими. Деякі галузі втратили робочі місця через руйнування підприємств і міграцію населення, а інші стали основою економічної активності.

За даними Державної служби зайнятості, у 2025 році найбільше працівників шукали у промисловості, логістиці, торгівлі, сфері послуг, ІТ, медицині та будівництві.

За даними Мінекономіки, сектор послуг продовжує відігравати головну роль у створенні нових робочих місць, особливо у сферах торгівлі, обслуговування населення, логістики та HoReCa (абревіатура від англійських слів Hotel (готель), Restaurant (ресторан), Cafe (кафе / catering / casino). 

Водночас промисловість і агросектор залишаються важливими для базової зайнятості, навіть з урахуванням втрат підприємств на сході та півдні країни.

ІТ-сектор вирізняється своєю стійкістю та орієнтацією на експорт. За даними KSE, ІТ залишається однією з небагатьох галузей, де у 2024–2025 роках спостерігалось зростання доходів і зайнятості.

Світовий банк у своїх матеріалах про відновлення України зазначає, що в майбутньому зросте попит на працівників у будівництві, енергетиці, транспорті та інфраструктурі – і це вже видно у структурі вакансій.

У 2025–2026 роках галузева структура ринку праці України зосереджена навколо таких напрямів:

• сектор послуг: торгівля, логістика, HoReCa, сервіс;
• промисловість та агросектор: базова зайнятість;
• ІТ та професійні послуги: висока додана вартість;
• будівництво та інфраструктура: попит, пов’язаний із відновленням;
• медицина та освіта: соціальна інфраструктура.

Форми зайнятості на ринку праці України (2025–2026)

На ринку праці України існують різні форми зайнятості, і деякі з них стали більш поширеними через війну.

• Формальна зайнятість – це робота з офіційним оформленням і соціальними гарантіями. Вона є найстабільнішою частиною ринку, яку відображають офіційні дані. За інформацією Державної служби зайнятості, у 2025 році через службу працевлаштували понад 315 тисяч людей, проте багато хто працює неофіційно, і це не завжди видно у реєстрах.
• Неформальна зайнятість досі займає велику частку ринку праці. За оцінками аналітиків, понад 30 % людей працюють у тіні, особливо у малому бізнесі та сфері послуг, де часто немає офіційних договорів чи реєстрації.
• Самозайнятість і підприємництво стають дедалі більш популярними як адаптивні форми зайнятості. У 2024–2025 роках кількість ФОП зростає, і багато з них працюють у ІТ, креативних індустріях, логістиці та сервісах, де часто можлива віддалена або проєктна робота. 
• Гіг-економіка (​​модель ринку праці, у якій робота виконується на основі короткострокових контрактів, фрілансу або окремих завдань (гігів), а не через традиційну довгострокову зайнятість і проєктна робота вже стали частиною ринку праці, особливо у цифровій сфері, хоча офіційна статистика не завжди це враховує. Практика показує, що дедалі більше людей працюють на платформах або за контрактом без стандартного найму, що відповідає світовим тенденціям.

Регіональні особливості ринку праці України

Війна спричинила стійкі регіональні відмінності на ринку праці України. Східні та південні області втратили багато підприємств і робочих місць через бойові дії, окупацію та руйнування інфраструктури. Водночас центральні та західні регіони прийняли внутрішньо переміщених осіб і частину релокованого бізнесу.

Дослідження KSE свідчать, що у 2025 році зберігаються регіональні відмінності у рівні зайнятості, кількості вакансій і дефіциті кадрів. У прифронтових регіонах ринок праці відновлюється повільніше. У відносно ж безпечних областях спостерігається і дефіцит працівників і конкуренція за окремі вакансії через міграцію населення.

Міжнародна організація з міграції повідомляє, що у 2025 році в Україні залишається понад 3,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб. Лише частина з них змогла знайти роботу на місцевих ринках праці, оскільки часто вакансії не відповідають їхній кваліфікації, а робочих місць у нових регіонах проживання недостатньо.

Водночас Мінекономіки та Державна служба зайнятості відзначають, що у 2025 році кількість вакансій у деяких прифронтових областях зростає завдяки програмам відновлення та релокації бізнесу. Проте регіональний розрив між попитом і пропозицією праці залишається серйозною проблемою.

Фактори впливу та трансформації ринку праці України

У 2024–2025 роках на український ринок праці найбільше впливають три чинники: війна, цифровізація та міграція. Вони спричиняють дисбаланс між попитом і пропозицією, змінюють вимоги до навичок і трансформують форми зайнятості.

Війна залишається основним фактором змін. Вона спричинила втрату робочих місць у прифронтових регіонах, мобілізацію багатьох економічно активних людей і нестачу працівників у технічних, медичних та інженерних сферах.

Міграція значно зменшила кількість робочої сили. За даними IOM, у 2025 році за кордоном перебувають мільйони українців працездатного віку, а в країні залишаються понад 3,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб, з яких лише частина змогла інтегруватися в місцеві ринки праці.

Цифровізація та віддалена робота прискорили зміни на ринку праці. За оцінками KSE зростає попит на цифрові навички, ІТ-спеціалістів і фахівців з онлайн-сервісів, тоді як деякі традиційні професії втрачають робочі місця.

Попит і пропозиція: дефіцитні професії та кваліфікаційний розрив 

У 2025 році на українському ринку праці зберігається стійкий дефіцит кадрів і кваліфікаційний розрив. Роботодавці не знаходять потрібних спеціалістів, а частина людей не може працювати за фахом. Основні причини: війна, міграція, мобілізація, невідповідність освіти потребам економіки та швидкі технологічні зміни (KSE)

Опитування бізнесу показують, що дефіцит кадрів став системною проблемою. У 2025 році 74% компаній повідомили про значну нестачу працівників, ще 21% – про часткову нестачу. Лише 5% компаній не мали проблем з персоналом.

Найбільший дефіцит кадрів спостерігається серед кваліфікованих робітників, технічних спеціалістів і в ключових галузях економіки. 

Державна служба зайнятості та Мінекономіки у 2025 році відзначають нестачу працівників у таких сферах: промисловість, будівництво, логістика, агросектор, торгівля, медицина, інженерія, ІТ.

Також помітний дефіцит у соціальній сфері: не вистачає медичних працівників і персоналу для догляду. Це пов’язано з виїздом фахівців за кордон і збільшенням навантаження на систему охорони здоров’я.

Отже, у 2025 році найбільше шукали:

• кваліфікованих робітників і технічних спеціалістів;
• інженерно-технічний персонал;
• медичних працівників;
• ІТ-фахівців;
• працівників базових галузей (торгівля, логістика, будівництво).

Кваліфікаційний розрив на ринку праці України

В Україні нестача кадрів пов’язана з тим, що навички працівників не відповідають потребам економіки. За даними Kyiv School of Economics KSE, на ринку праці будуть і вакансії, і безробітні, але їхні кваліфікації, регіони та навички не можуть не збігатися.

Сфери, які швидко розвиваються, такі як: ІТ, енергетика, будівництво, логістика та інженерія – потребують навичок, яких не вистачає серед працівників. Частина спеціалістів із постраждалих галузей змушені перекваліфіковуватися або працювати на посадах нижче своєї кваліфікації.

Освітня система також не встигає за змінами в економіці. Багато молоді працює не за своєю спеціальністю, що показує розрив між підготовкою кадрів і реальними потребами ринку.

Роботодавці вирішують проблему нестачі фахівців за допомогою внутрішнього навчання. За даними Європейської Бізнес Асоціації, у 2025 році понад 80% компаній були готові навчати нових працівників з нуля, щоб закрити вакансії.

Найбільші кваліфікаційні розриви спостерігаються у технологіях (ІТ, кібербезпека, інженерія), медицині (вузькопрофільні лікарі), прикладних робітничих професіях (електрики, механіки, оператори верстатів), будівництві та логістиці тощо.

Гендерні та вікові зрушення на ринку праці України 

Війна значно вплинула на гендерний склад ринку праці. Через мобілізацію чоловіків і виїзд жінок за кордон, частка жінок серед тих, хто працює або шукає роботу в Україні, зросла – і жінки дедалі частіше займають вакансії у сфері послуг, логістиці, виробництві та адміністративних посадах.

Ще цікаво: у 2024–2025 роках понад половину нових ФОП зареєстрували жінки. Це показує, як жінки пристосовуються до втрати доходів і мобілізації чоловіків.

А от молоді стало менше на ринку праці через міграцію та мобілізацію, адже багато людей до 35 років або працюють за кордоном, або служать у війську. 

Насправді офіційна статистика показує, що рівень безробіття серед молоді знизився. Проте це сталося не через покращення умов, а через міграцію та мобілізацію.

Проте є хороша новина – старші працівники стають важливішими. Роботодавці дедалі частіше беруть на роботу людей віком понад 50 років через нестачу кадрів і демографічні зміни.

Сучасні тенденції на ринку праці

Сучасний ринок праці України, незважаючи на кризові явища, продовжує швидко змінюватися та пристосовуватися до нових умов. Є кілька основних тенденцій, які формують його сьогоднішній вигляд:

• Гібридна та віддалена робота стали звичними там, де це дозволяє професія. Роботодавці дедалі частіше пропонують гнучкі умови та оцінюють результати роботи, а не просто присутність (Дослідження Robota.ua про очікування роботодавців у 2025 році).
• Сфера послуг залишається найбільш затребуваною: у 2025 році торгівля та послуги стабільно входять до числа найпотрібніших напрямків для роботодавців (КМУ з даними ДСЗ).
• Технологічні професії та ІТ залишаються потужним сегментом, особливо завдяки експорту ІТ-послуг. За 11 місяців 2025 року експорт ІТ склав майже $6 млрд (Укрінформ).
• Відбудова країни підвищує попит на фахівців у будівництві та інфраструктурі, зокрема в енергетиці, транспорті, житлі та соціальній сфері. Це підтверджують оцінки потреб відновлення (Єврокомісія, 2025).
• Логістика та транспорт разом із торгівлею залишаються серед найбільш затребуваних сфер. У 2025 році роботодавці подали сотні тисяч вакансій у цих напрямках, і попит на них стабільно високий (аналіз на основі даних ДСЗ). 

Гнучкість та адаптація робочої сили

У 2025–2026 роках ринок праці в Україні постійно змінюється. Гнучкість працівників забезпечується перекваліфікацією, розвитком soft skills і зростанням самозайнятості.

Перекваліфікація і навчання впродовж життя.

Масове перенавчання допоможе компенсувати втрату робочих місць у постраждалих галузях і нестачу кадрів у нових секторах. За даними KSE, перекваліфікація – це головний спосіб подолати розрив між навичками та потребами економіки.

Soft skills як конкурентна перевага.

Роботодавці дедалі більше цінують адаптивність, стресостійкість, комунікацію та здатність швидко навчатися. У 2025 році бізнес пов’язує нестачу кадрів не тільки з кількістю працівників, а й з браком практичних і гнучких навичок (Дослідження ринку праці України 2025).

Самозайнятість і підприємництво.

Малий бізнес допоміг тисячам людей адаптуватися. Держава підтримує це через програму “єРобота”, яка надає мікрогранти для створення бізнесу та нових робочих місць. Зростає і самозайнятість у цифрових сферах: фриланс, гіг-економіка, контрактна робота.

Перспективи розвитку та роль глобалізації

У найближчі роки ринок праці України розвиватиметься під впливом двох основних факторів: відбудови та євроінтеграції. Оновлена оцінка потреб відновлення показує, що в 2025 році пріоритетними залишаються житло, енергетика, транспорт, водна та комунальна інфраструктура, розмінування і соціальна сфера. Це створює попит на фахівців у будівництві, інженерії, енергетиці, логістиці та управлінні (World Bank).

Водночас дефіцит робочої сили та втрати через міграцію залишаються основними перешкодами для зростання. НБУ у 2025 році відзначає посилення міграційних ризиків і збільшення кадрового дефіциту, а також прогнозує поступове зниження безробіття у 2025–2027 роках через високий попит на працівників (НБУ, інфляційний звіт, 2025).

Малий і середній бізнес залишатиметься одним із головних джерел нових робочих місць, а держава має продовжувати підтримувати його фінансами. Підсумки 2025 року за програмою “5-7-9” демонструють масштаб цієї підтримки (КМУ).

Ринок праці України зараз сильно змінюється через війну, нові технології та глобальні тенденції, але попри всі труднощі вже помітно, що він доволі стійкий і вміє пристосовуватися: з’являються нові вакансії, розвиваються сучасні форми зайнятості, люди опановують нові професії.

Станом на початок 2026 року (спираючись на дослідження та аналітику) можна виділити шість основних трендів ринку праці України:

• Кадровий дефіцит уже став звичним, особливо в будівництві, логістиці, інженерії, медицині, енергетиці, робітничих професіях та ІТ.
• Гібридна та віддалена робота перестали бути тимчасовими і стали постійною частиною ринку праці.
• Масова перекваліфікація набирає обертів і навчання протягом життя стає ключовою навичкою для кар’єри.
• Мʼякі навички (Soft skills) стають дедалі важливішими, оскільки адаптивність, стресостійкість, комунікація та швидке навчання – це вже базові вимоги для роботодавців.
• Самозайнятість і малий бізнес набирають популярності – ФОП, фриланс і гіг-економіка допомагають виживати та розвиватися
• Відбудова країни підвищує попит на фахівців. Тобто, будівництво, інфраструктура, енергетика, логістика та інженерія формуватимуть ринок праці на найближчі 10 років і далі.

Попереду важливі завдання: відбудова країни та інтеграція у світову економіку. Для цього потрібна гнучкість ринку праці, інвестиції в людей, ефективна державна політика і підтримка суспільства. Це складно, але досвід останніх років показує, що українці здатні долати труднощі та створювати нове майбутнє.

---

2.  “Ринок без людей”

Тренд: кадровий голод.
Формат: робота в мінігрупах.

Етап 1. Розподіл галузей

Кожна група (працює як аналітична команда) отримує 2 галузі з переліку:

• будівництво
• логістика
• інженерія
• медицина
• енергетика
• робітничі професії
• ІТ

Етап 2. Дослідницька частина

Групи шукають інформацію на сайтах з вакансіями, у новинах, аналітичних статтях про ринок праці України, а також у публікаціях роботодавців чи галузевих асоціацій (у теорії, що вище є багато посилань на статті).

Завдання А. Для кожної галузі:

• оберіть 3 професії, без яких галузь не може стабільно працювати;
• коротко поясніть, яка важлива функція галузі не працюватиме, якщо цих працівників не вистачає.

Завдання Б. Для кожної з трьох професій визначити:

1. Чому ця професія зараз у дефіциті? (Наприклад: мобілізація, складні умови праці, тривале навчання, виїзд кадрів, низька привабливість тощо)..
2. Опишіть, як можна потрапити в цю професію: яку освіту потрібно отримати (рівень, тривалість), які є курси чи альтернативні шляхи, і який мінімальний досвід потрібен для початку.
3. Що станеться з галуззю через п’ять років, якщо дефіцит залишиться? (Наприклад: зміна якості, зростання цін, автоматизація, імпорт послуг, “вузькі місця”).

Важливо: кожен пункт повинен базуватися не на припущеннях, а на знайдених фактах або логічних причинах і наслідках.

Етап 3. Формування рейтингу

Група складає рейтинг “Професії критичної важливості” для своїх галузей:

• 1 місце – професія, без якої система руйнується найшвидше;;
• 2 місце – професія з найменшим запасом кадрів;
• 3 місце – професія з найбільшими барʼєрами входу;

До кожного місця додайте один аргумент, чому ви обрали саме так.

Етап 4. Мініпрезентація і захист

Формат захисту (до 2 хвилин на групу)

1. Назви галузей.
2. Топова трійка професії.
3. Один ключовий наслідок дефіциту.
4. Один висновок для молоді.

Інші групи можуть поставити одне критичне питання (“А що якщо…?”, “Чому не інша професія?”)

Етап 5. Узагальнення

Питання для обговорення:

• Які професії повторюються у різних галузях?
• Де дефіцит створює можливості швидкого входу для молоді?
• Чи завжди дефіцит означає високі зарплати?

3. “Робота без офісу”

Тренд: гібридна та віддалена робота як структурна зміна.
Формат: рольове моделювання + дебати.

Етап 1. Розподіл ролей

Обʼєдайте клас у три групи. Нагадайте учням і ученицям, що вони мають думати не від свого імені, а від імені тієї ролі, яку представляють.

• Роботодавці
• Працівники з досвідом (5+ років роботи)
• Молоді спеціалісти (0–2 роки досвіду)

Етап 2. Аналітична підготовка позиції

Усі групи працюють за однією схемою, але кожна зосереджується на своїй ролі.

Завдання А. Аргументи “за” і “проти”

Сформулюйте:

• Три аргументи на користь гібридної або віддаленої роботи.
• Три аргументи, чому така робота може бути ризикованою.

Умови:

• Щонайменше один аргумент повинен стосуватися продуктивності.
• Щонайменше один аргумент має стосуватися якості навчання та розвитку.
• Щонайменше один аргумент повинен стосуватися психічного або соціального добробуту.

Завдання Б. Професійний фільтр

Група має визначити:

1. Професії або ролі, які, імовірно, не повернуться до повноцінної роботи в офісі. Поясніть чому (наприклад, через характер завдань, роботу в глобальних командах або використання спеціальних інструментів).
2. Професії, для яких робота офлайн залишиться критично важливою. Поясніть причини. (наприклад, питання безпеки, відповідальності, навчання або необхідності фізичної присутності).

Етап 3. Мікросценарій

Кожна група отримує сценарій: “У 2026 році компанія в Україні переходить на гібридний формат. Частина команди працює з дому, інша – в офісі. Продуктивність різна, напруження зростає”.

Завдання:

• Назвіть два найбільші ризики у цій ситуації.
• Запропонуйте одне управлінське або поведінкове рішення.

Етап 4. Дебати

Кожна група коротко представляє свою позицію та відповідає на запитання інших учасників. Ключове питання для дебатів:  

“Що важливіше у гібридній роботі: самодисципліна чи контроль?“

Умови:

• Аргументи повинні базуватися на попередньому аналізі.
• Дозволяється визнавати компроміси.

Етап 5. Спільний результат

Разом складається список: “Навички виживання в гібридній роботі” (10–12 пунктів). Обовʼязкові категорії:

• самоуправління і тайм-менеджмент,
• комунікація без офлайн-контакту,
• відповідальність за результат,
• навчання без постійного наставника,
• межі роботи і відновлення.

4. Робота з кейсами “Карʼєра не з нуля”

Тренд: масова перекваліфікація і навчання впродовж життя.
Формат: робота в 4 мінігрупах.

Кожна група отримує кейс персонажа і працює як команда карʼєрних радників.

Етап 1.
Група коротко описує стартову позицію персонажа, визначає 2–3 основні обмеження та 2–3 ресурси, які вже є.

Етап 2.
Завдання: знайти 3–5 навичок, які персонаж уже має і які можна застосувати в іншій сфері, а також пояснити, чому ці навички універсальні.

Етап 3. 
Додайте до своєї карʼєрної мапи хоча б одну реальну службу або організацію, яка може надати професійну допомогу вашому персонажу.

Група має визначити:

1. Назву служби, організації або платформи (це може бути державна, освітня, громадська чи приватна установа).
2. На якому етапі свого шляху персонаж звертається по допомогу (на початку, під час навчання, перед працевлаштуванням або коли відкриває власну справу).
3. З яким саме запитом персонаж звертається до цієї служби (наприклад, консультація, профорієнтація, ваучер, курс, грант чи супровід).
4. Чому саме ця служба підходить у вашій ситуації?

Важливо: обрана служба повинна бути реальною та працювати в Україні. Не використовуйте абстрактні назви, на кшталт, “центр допомоги” чи “якийсь курс”.

Приклади відповідей (для вчителя / вчительки)

• Державна служба зайнятості – профорієнтація, ваучери на навчання, перекваліфікація.
• Дія.Освіта – безкоштовні курси і карʼєрні треки.
• Центри підтримки ветеранів – консультації і навчання.
• Бізнес-інкубатори / програми єРобота – старт підприємництва.
• Карʼєрні центри закладів освіти.

Етап 4
Група складає реалістичний план на 1–2 роки, який містить такі елементи:

1. Вибір цільового напрямку або ролей з урахуванням сучасних тенденцій на ринку праці України.
2. Планування освітніх кроків: які формати навчання обрати (курси, стажування, робота на практиці) та скільки часу триватиме кожен етап.
3. Визначення підтримки та ресурсів: які програми, ваучери, гранти, компанії з внутрішнім навчанням чи наставники можуть допомогти.
4. Проміжні результати:
   • Що персонаж зможе робити через 6 місяців?
   • через 12 місяців?
   • через 24 місяці?

Етап 5. Ризики і план Б
Група визначає два основні ризики маршруту та пропонує один альтернативний варіант дій, якщо основний план не спрацює.

Етап 6. Презентація результату
Фінальний результат роботи групи – карʼєрна мапа перекваліфікації, яка показує старт, етапи, ресурси підтримки та ключові точки для ухвалення рішень.

Етап 7. Короткий захист
Група дає відповіді на два запитання:

1. Чому цей маршрут підходить саме зараз?
2. За яких умов цей план може не спрацювати?

Узагальнення (фронтально, опційно)

• Які спільні риси мають маршрути різних персонажів?
• Які навички виявилися універсальними?
• Чи реально планувати карʼєру без запасних варіантів?

---

5. Самооцінка

Оціни себе за шкалою від 0 до 10: 0 – це “зовсім не згоден/-на”, а 10 – “повністю згоден/-на”.

• Я розумію, як насправді працює ринок праці України.
• Я можу назвати принаймні три дефіцитні сектори та пояснити, чому саме там зараз найбільше можливостей для працевлаштування.
• Я розумію, що мій перший диплом не гарантує стабільної кар’єри, і готовий/-ва змінювати професію за потреби.
• Я знаю, які саме soft skills для мене найважливіші і розумію, як почати їх розвивати вже цього року.
• Я реально оцінюю свої стартові зарплатні очікування і знаю, на яких ринкових фактах вони грунтуються.

---

1. Стаття “​​Найм неповнолітніх, корпоративне навчання та пошук сенсів: як бізнес шукає працівників” на Економічній правді

2. Стаття “Ринок праці України 2025: ключові дані та роль цифрових платформ”на Детектор Медіа
3. Стаття “Яким був ринок праці україни” від Happy Monday

Урок 21. Ринок праці України: структура, тренди, трансформації

---

• Ринок праці
• Суб’єкти / функції ринку праці
• Заробітна плата як ціна праці
• Зайнятість
• Безробіття
• Людський капітал
• Галузева структура зайнятості
• Форми зайнятості
• Формальна / неформальна зайнятість
• Самозайнятість
• Гіг-економіка
• Регіональні ринки праці
• Внутрішня / трудова міграція
• Кадровий дефіцит
• Кваліфікаційний розрив
• Гібридна / віддалена робота
• Перекваліфікація

---

Ти і твої однокласники – учасники міжвідомчої робочої групи, до якої також входять аналітики ринку праці, представники уряду, служби зайнятості, освіти, бізнесу, економіки та молодіжної політики.

Ваше завдання – дізнатися, що відбувається на ринку праці України цього року і побачити справжню ситуацію: де є дефіцит, де відбуваються зміни, а де з’являються нові можливості.

Друге завдання – зрозуміти, що ці зміни означають для вас особисто: як для майбутніх студентів, фахівців, підприємців чи громадян. Подумайте, які рішення зараз вигідні, які ризиковані, а де потрібно бути гнучкими та мати кілька варіантів дій.

Протягом двох уроків ви будете працювати в команді, аналізуючи дані, тренди та наслідки.

---

Kahoot “Ринок праці України: правда чи міф?”

Поміркуй: правда це, чи міф.

1. В Україні головна проблема – масове безробіття
   • Правда
   • Міф
2. Зарплати в Україні майже не зростають через війну
   • Правда
   • Міф
3. Виїзд молоді 18–22 роки майже не впливає на український ринок праці
   • Правда
   • Міф
4. Дистанційна робота в Україні – тимчасовий тренд воєнного часу
   • Правда
   • Міф
5. Психологічний стан працівників – це соціальна, а не економічна тема
   • Правда
   • Міф

---

1.  Дослідження ринку праці України

Формат: робота в групах.

Ознайомся з Дослідженням ринку праці України, презентованим Європейською Бізнес Асоціацією в кінці 2025 року: 

Завдання: визначити п’ять основних тенденцій ринку праці у 2025 році (за результатом дослідження).

---

Ринок праці України: структура, тренди, трансформації. 

У сучасній економічній теорії ринок праці – це система, де роботодавці створюють попит на працю, а працівники пропонують свою робочу силу. У цій системі через інституції, формальні правила та переговори визначаються рівень зайнятості, оплата праці, умови роботи та розподіл людського капіталу між галузями й регіонами.

Ринок праці є механізмом, який допомагає економіці пристосовувати структуру зайнятості до технологічних змін, демографічних процесів і змін у попиті. Тут визначається “ціна” праці, тобто заробітна плата, яка залежить від продуктивності, навичок і переговорної сили сторін.

Ключові функції ринку праці

Ринок праці має кілька основних функцій (Навчальний посібник Економіка праці, автор Назаров, Ринок праці: що це таке)

• Розподільча. Переміщує робочу силу між різними секторами та регіонами, коли в економіці відбуваються структурні зміни.
• Інформаційна. Показує, чи є нестача або надлишок працівників, через зміни у кількості вакансій, рівні зарплат і вимоги до навичок.
• Ціноутворювальна. Визначає рівень оплати праці, враховуючи ринкові умови, продуктивність і встановлені правила.
• Соціальна. Впливає на розподіл доходів, можливість змінювати соціальний статус і доступність роботи.
• Інституційна. Працює згідно з трудовим законодавством, рішеннями судів, соціальними угодами та державною політикою у сфері зайнятості.

Основні суб’єкти ринку праці

У цій системі беруть участь три основні сторони: працівники, які пропонують свої навички, знання та робочий час, роботодавці, які створюють попит на працю, і держава, яка встановлює правила найму та звільнення, мінімальні стандарти оплати, податкові й соціальні механізми, а також сама є важливим роботодавцем.

Структура ринку праці України: стан та особливості (за результатом 2025 року)

Державна служба статистики України створює основну статистичну базу. Вона проводить аналіз та публікує дані про зайнятість, безробіття, неформальну зайнятість і структуру робочої сили.

Після 2022 року класична статистика щодо ринку праці працює у складних умовах. Через це Національний банк України активно проводить додаткові інституційні оцінки, моделюючи ринок праці з урахуванням війни, міграції та втрат людського капіталу. Також цим займаються профільні міністерства, аналітичні центри, бізнес-асоціації тощо.

У 2025 році ринок праці України, звісно, має структурні проблеми – економічна активність зростає, але не вистачає працівників, а навички багатьох людей не відповідають потребам бізнесу. За даними Kyiv School of Economics, рівень безробіття знизився з піку 2022 року до приблизно 11–13 % на початку 2025 року, проте це не означає, що ринок стабілізувався, адже залишаються втрати людського капіталу, міграція та демографічні зміни.

За офіційними даними Державної служби зайнятості, у 2025 році зареєстровано 90–100 тисяч безробітних. Це менше, ніж кількість відкритих вакансій. Однак ці цифри не показують реальний рівень безробіття, оскільки не враховують неповне охоплення, тіньову зайнятість і низьку мотивацію до реєстрації.

За даними Державної служби зайнятості, у 2025 році через офіційні канали працевлаштували понад 315 тисяч людей, однак охоплено було лише близько 60-65% заявлених вакансій. Це означає, що робочих місць більше, ніж підготовлених фахівців: вакансії є, але за основними професіями не вистачає спеціалістів.

Галузева структура ринку праці України (2025–2026)

Після початку повномасштабного вторгнення структура зайнятості в Україні змінилася, але основні сектори економіки залишилися важливими. Деякі галузі втратили робочі місця через руйнування підприємств і міграцію населення, а інші стали основою економічної активності.

За даними Державної служби зайнятості, у 2025 році найбільше працівників шукали у промисловості, логістиці, торгівлі, сфері послуг, ІТ, медицині та будівництві.

За даними Мінекономіки, сектор послуг продовжує відігравати головну роль у створенні нових робочих місць, особливо у сферах торгівлі, обслуговування населення, логістики та HoReCa (абревіатура від англійських слів Hotel (готель), Restaurant (ресторан), Cafe (кафе / catering / casino). 

Водночас промисловість і агросектор залишаються важливими для базової зайнятості, навіть з урахуванням втрат підприємств на сході та півдні країни.

ІТ-сектор вирізняється своєю стійкістю та орієнтацією на експорт. За даними KSE, ІТ залишається однією з небагатьох галузей, де у 2024–2025 роках спостерігалось зростання доходів і зайнятості.

Світовий банк у своїх матеріалах про відновлення України зазначає, що в майбутньому зросте попит на працівників у будівництві, енергетиці, транспорті та інфраструктурі – і це вже видно у структурі вакансій.

У 2025–2026 роках галузева структура ринку праці України зосереджена навколо таких напрямів:

• сектор послуг: торгівля, логістика, HoReCa, сервіс,
• промисловість та агросектор: базова зайнятість,
• ІТ та професійні послуги: висока додана вартість,
• будівництво та інфраструктура: попит, пов’язаний із відновленням,
• медицина та освіта: соціальна інфраструктура.

Форми зайнятості на ринку праці України (2025–2026)

На ринку праці України існують різні форми зайнятості, і деякі з них стали більш поширеними через війну.

• Формальна зайнятість – це робота з офіційним оформленням і соціальними гарантіями. Вона є найстабільнішою частиною ринку, яку відображають офіційні дані. За інформацією Державної служби зайнятості, у 2025 році через службу працевлаштували понад 315 тисяч людей, проте багато хто працює неофіційно, і це не завжди видно у реєстрах.
• Неформальна зайнятість досі займає велику частку ринку праці. За оцінками аналітиків, понад 30 % людей працюють у тіні, особливо у малому бізнесі та сфері послуг, де часто немає офіційних договорів чи реєстрації.
• Самозайнятість і підприємництво стають дедалі більш популярними як адаптивні форми зайнятості. У 2024–2025 роках кількість ФОП зростає, і багато з них працюють у ІТ, креативних індустріях, логістиці та сервісах, де часто можлива віддалена або проєктна робота. 
• Гіг-економіка (​​модель ринку праці, у якій робота виконується на основі короткострокових контрактів, фрілансу або окремих завдань (гігів), а не через традиційну довгострокову зайнятість і проєктна робота вже стали частиною ринку праці, особливо у цифровій сфері, хоча офіційна статистика не завжди це враховує. Практика показує, що дедалі більше людей працюють на платформах або за контрактом без стандартного найму, що відповідає світовим тенденціям.

Регіональні особливості ринку праці України

Війна спричинила стійкі регіональні відмінності на ринку праці України. Східні та південні області втратили багато підприємств і робочих місць через бойові дії, окупацію та руйнування інфраструктури. Водночас центральні та західні регіони прийняли внутрішньо переміщених осіб і частину релокованого бізнесу.

Дослідження KSE свідчать, що у 2025 році зберігаються регіональні відмінності у рівні зайнятості, кількості вакансій і дефіциті кадрів. У прифронтових регіонах ринок праці відновлюється повільніше. У відносно ж безпечних областях спостерігається і дефіцит працівників і конкуренція за окремі вакансії через міграцію населення.

Міжнародна організація з міграції повідомляє, що у 2025 році в Україні залишається понад 3,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб. Лише частина з них змогла знайти роботу на місцевих ринках праці, оскільки часто вакансії не відповідають їхній кваліфікації, а робочих місць у нових регіонах проживання недостатньо.

Водночас Мінекономіки та Державна служба зайнятості відзначають, що у 2025 році кількість вакансій у деяких прифронтових областях зростає завдяки програмам відновлення та релокації бізнесу. Проте регіональний розрив між попитом і пропозицією праці залишається серйозною проблемою.

Фактори впливу та трансформації ринку праці України

У 2024–2025 роках на український ринок праці найбільше впливають три чинники: війна, цифровізація та міграція. Вони спричиняють дисбаланс між попитом і пропозицією, змінюють вимоги до навичок і трансформують форми зайнятості.

Війна залишається основним фактором змін. Вона спричинила втрату робочих місць у прифронтових регіонах, мобілізацію багатьох економічно активних людей і нестачу працівників у технічних, медичних та інженерних сферах.

Міграція значно зменшила кількість робочої сили. За даними IOM, у 2025 році за кордоном перебувають мільйони українців працездатного віку, а в країні залишаються понад 3,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб, з яких лише частина змогла інтегруватися в місцеві ринки праці.

Цифровізація та віддалена робота прискорили зміни на ринку праці. За оцінками KSE зростає попит на цифрові навички, ІТ-спеціалістів і фахівців з онлайн-сервісів, тоді як деякі традиційні професії втрачають робочі місця.

Попит і пропозиція: дефіцитні професії та кваліфікаційний розрив 

У 2025 році на українському ринку праці зберігається стійкий дефіцит кадрів і кваліфікаційний розрив. Роботодавці не знаходять потрібних спеціалістів, а частина людей не може працювати за фахом. Основні причини: війна, міграція, мобілізація, невідповідність освіти потребам економіки та швидкі технологічні зміни (KSE)

Опитування бізнесу показують, що дефіцит кадрів став системною проблемою. У 2025 році 74% компаній повідомили про значну нестачу працівників, ще 21% – про часткову нестачу. Лише 5% компаній не мали проблем з персоналом.

Найбільший дефіцит кадрів спостерігається серед кваліфікованих робітників, технічних спеціалістів і в ключових галузях економіки. 

Державна служба зайнятості та Мінекономіки у 2025 році відзначають нестачу працівників у таких сферах: промисловість, будівництво, логістика, агросектор, торгівля, медицина, інженерія, ІТ.

Також помітний дефіцит у соціальній сфері: не вистачає медичних працівників і персоналу для догляду. Це пов’язано з виїздом фахівців за кордон і збільшенням навантаження на систему охорони здоров’я.

Отже, у 2025 році найбільше шукали:

• кваліфікованих робітників і технічних спеціалістів;
• інженерно-технічний персонал;
• медичних працівників;
• ІТ-фахівців;
• працівників базових галузей (торгівля, логістика, будівництво).

Кваліфікаційний розрив на ринку праці України

В Україні нестача кадрів пов’язана з тим, що навички працівників не відповідають потребам економіки. За даними Kyiv School of Economics KSE, на ринку праці будуть і вакансії, і безробітні, але їхні кваліфікації, регіони та навички не можуть не збігатися.

Сфери, які швидко розвиваються, такі як: ІТ, енергетика, будівництво, логістика та інженерія – потребують навичок, яких не вистачає серед працівників. Частина спеціалістів із постраждалих галузей змушені перекваліфіковуватися або працювати на посадах нижче своєї кваліфікації.

Освітня система також не встигає за змінами в економіці. Багато молоді працює не за своєю спеціальністю, що показує розрив між підготовкою кадрів і реальними потребами ринку.

Роботодавці вирішують проблему нестачі фахівців за допомогою внутрішнього навчання. За даними Європейської Бізнес Асоціації, у 2025 році понад 80% компаній були готові навчати нових працівників з нуля, щоб закрити вакансії.

Найбільші кваліфікаційні розриви спостерігаються у технологіях (ІТ, кібербезпека, інженерія), медицині (вузькопрофільні лікарі), прикладних робітничих професіях (електрики, механіки, оператори верстатів), будівництві та логістиці тощо.

Гендерні та вікові зрушення на ринку праці України 

Війна значно вплинула на гендерний склад ринку праці. Через мобілізацію чоловіків і виїзд жінок за кордон, частка жінок серед тих, хто працює або шукає роботу в Україні, зросла – і жінки дедалі частіше займають вакансії у сфері послуг, логістиці, виробництві та адміністративних посадах.

Ще цікаво: у 2024–2025 роках понад половину нових ФОП зареєстрували жінки. Це показує, як жінки пристосовуються до втрати доходів і мобілізації чоловіків.

А от молоді стало менше на ринку праці через міграцію та мобілізацію, адже багато людей до 35 років або працюють за кордоном, або служать у війську. 

Насправді офіційна статистика показує, що рівень безробіття серед молоді знизився. Проте це сталося не через покращення умов, а через міграцію та мобілізацію.

Проте є хороша новина – старші працівники стають важливішими. Роботодавці дедалі частіше беруть на роботу людей віком понад 50 років через нестачу кадрів і демографічні зміни.

Сучасні тенденції на ринку праці

Сучасний ринок праці України, незважаючи на кризові явища, продовжує швидко змінюватися та пристосовуватися до нових умов. Є кілька основних тенденцій, які формують його сьогоднішній вигляд:

• Гібридна та віддалена робота стали звичними там, де це дозволяє професія. Роботодавці дедалі частіше пропонують гнучкі умови та оцінюють результати роботи, а не просто присутність (Дослідження Robota.ua про очікування роботодавців у 2025 році).
• Сфера послуг залишається найбільш затребуваною: у 2025 році торгівля та послуги стабільно входять до числа найпотрібніших напрямків для роботодавців (КМУ з даними ДСЗ).
• Технологічні професії та ІТ залишаються потужним сегментом, особливо завдяки експорту ІТ-послуг. За 11 місяців 2025 року експорт ІТ склав майже $6 млрд (Укрінформ).
• Відбудова країни підвищує попит на фахівців у будівництві та інфраструктурі, зокрема в енергетиці, транспорті, житлі та соціальній сфері. Це підтверджують оцінки потреб відновлення (Єврокомісія, 2025).
• Логістика та транспорт разом із торгівлею залишаються серед найбільш затребуваних сфер. У 2025 році роботодавці подали сотні тисяч вакансій у цих напрямках, і попит на них стабільно високий (аналіз на основі даних ДСЗ). 

Гнучкість та адаптація робочої сили

У 2025–2026 роках ринок праці в Україні постійно змінюється. Гнучкість працівників забезпечується перекваліфікацією, розвитком soft skills і зростанням самозайнятості.

Перекваліфікація і навчання впродовж життя.

Масове перенавчання допоможе компенсувати втрату робочих місць у постраждалих галузях і нестачу кадрів у нових секторах. За даними KSE, перекваліфікація – це головний спосіб подолати розрив між навичками та потребами економіки.

Soft skills як конкурентна перевага.

Роботодавці дедалі більше цінують адаптивність, стресостійкість, комунікацію та здатність швидко навчатися. У 2025 році бізнес пов’язує нестачу кадрів не тільки з кількістю працівників, а й з браком практичних і гнучких навичок (Дослідження ринку праці України 2025).

Самозайнятість і підприємництво.

Малий бізнес допоміг тисячам людей адаптуватися. Держава підтримує це через програму “єРобота”, яка надає мікрогранти для створення бізнесу та нових робочих місць. Зростає і самозайнятість у цифрових сферах: фриланс, гіг-економіка, контрактна робота.

Перспективи розвитку та роль глобалізації

У найближчі роки ринок праці України розвиватиметься під впливом двох основних факторів: відбудови та євроінтеграції. Оновлена оцінка потреб відновлення показує, що в 2025 році пріоритетними залишаються житло, енергетика, транспорт, водна та комунальна інфраструктура, розмінування і соціальна сфера. Це створює попит на фахівців у будівництві, інженерії, енергетиці, логістиці та управлінні (World Bank).

Водночас дефіцит робочої сили та втрати через міграцію залишаються основними перешкодами для зростання. НБУ у 2025 році відзначає посилення міграційних ризиків і збільшення кадрового дефіциту, а також прогнозує поступове зниження безробіття у 2025–2027 роках через високий попит на працівників (НБУ, інфляційний звіт, 2025).

Малий і середній бізнес залишатиметься одним із головних джерел нових робочих місць, а держава має продовжувати підтримувати його фінансами. Підсумки 2025 року за програмою “5-7-9” демонструють масштаб цієї підтримки (КМУ).

Ринок праці України зараз сильно змінюється через війну, нові технології та глобальні тенденції, але попри всі труднощі вже помітно, що він доволі стійкий і вміє пристосовуватися: з’являються нові вакансії, розвиваються сучасні форми зайнятості, люди опановують нові професії.

Станом на початок 2026 року (спираючись на дослідження та аналітику) можна виділити шість основних трендів ринку праці України:

• Кадровий дефіцит уже став звичним, особливо в будівництві, логістиці, інженерії, медицині, енергетиці, робітничих професіях та ІТ.
• Гібридна та віддалена робота перестали бути тимчасовими і стали постійною частиною ринку праці.
• Масова перекваліфікація набирає обертів і навчання протягом життя стає ключовою навичкою для кар’єри.
• Мʼякі навички (Soft skills) стають дедалі важливішими, оскільки адаптивність, стресостійкість, комунікація та швидке навчання – це вже базові вимоги для роботодавців.
• Самозайнятість і малий бізнес набирають популярності – ФОП, фриланс і гіг-економіка допомагають виживати та розвиватися
• Відбудова країни підвищує попит на фахівців. Тобто, будівництво, інфраструктура, енергетика, логістика та інженерія формуватимуть ринок праці на найближчі 10 років і далі.

Попереду важливі завдання: відбудова країни та інтеграція у світову економіку. Для цього потрібна гнучкість ринку праці, інвестиції в людей, ефективна державна політика і підтримка суспільства. Це складно, але досвід останніх років показує, що українці здатні долати труднощі та створювати нове майбутнє.

---

2.  “Ринок без людей”

Тренд: кадровий голод.
Формат: робота в мінігрупах.

Етап 1. Розподіл галузей

Кожна група (працює як аналітична команда) отримує 2 галузі з переліку:

• будівництво
• логістика
• інженерія
• медицина
• енергетика
• робітничі професії
• ІТ

Етап 2. Дослідницька частина

Групи шукають інформацію на сайтах з вакансіями, у новинах, аналітичних статтях про ринок праці України, а також у публікаціях роботодавців чи галузевих асоціацій (у теорії, що вище, є багато посилань на статті).

Завдання А. Для кожної галузі:

• оберіть 3 професії, без яких галузь не може стабільно працювати,
• коротко поясніть, яка важлива функція галузі не працюватиме, якщо цих працівників не вистачає.

Завдання Б. Для кожної з трьох професій визначіть:

1. Чому ця професія зараз у дефіциті? (Наприклад: мобілізація, складні умови праці, тривале навчання, виїзд кадрів, низька привабливість тощо).
2. Опишіть, як можна потрапити в цю професію: яку освіту потрібно отримати (рівень, тривалість), які є курси чи альтернативні шляхи, і який мінімальний досвід потрібен для початку.
3. Що станеться з галуззю через п’ять років, якщо дефіцит залишиться? (Наприклад: зміна якості, зростання цін, автоматизація, імпорт послуг, “вузькі місця”).

Важливо: кожен пункт повинен базуватися не на припущеннях, а на знайдених фактах або логічних причинах і наслідках.

Етап 3. Формування рейтингу

Група складає рейтинг “Професії критичної важливості” для своїх галузей:

• 1 місце – професія, без якої система руйнується найшвидше.
• 2 місце – професія з найменшим запасом кадрів.
• 3 місце – професія з найбільшими барʼєрами входу.

До кожного місця додайте один аргумент, чому ви обрали саме так.

Етап 4. Мініпрезентація і захист

Формат захисту (до 2 хвилин на групу)

1. Назви галузей.
2. Топова трійка професії.
3. Один ключовий наслідок дефіциту.
4. Один висновок для молоді.

Інші групи можуть поставити одне критичне питання (“А що якщо…?”, “Чому не інша професія?”)

Етап 5. Узагальнення

Питання для обговорення:

• Які професії повторюються у різних галузях?
• Де дефіцит створює можливості швидкого входу для молоді?
• Чи завжди дефіцит означає високі зарплати?

3. “Робота без офісу”

Тренд: гібридна та віддалена робота як структурна зміна.
Формат: рольове моделювання + дебати.

Етап 1. Розподіл ролей

Обʼєднайтесь у три групи. Ви маєте шукати рішення не від себе, а від імені тієї ролі, яку представляєте.

• Роботодавці
• Працівники з досвідом (5+ років роботи)
• Молоді спеціалісти (0–2 роки досвіду)

Етап 2. Аналітична підготовка позиції

Усі групи працюють за однією схемою, але кожна зосереджується на своїй ролі.

Завдання А. Аргументи “за” і “проти”

Сформулюйте:

• Три аргументи на користь гібридної або віддаленої роботи.
• Три аргументи, чому така робота може бути ризикованою.

Умови:

• Щонайменше один аргумент повинен стосуватися продуктивності.
• Щонайменше один аргумент має стосуватися якості навчання та розвитку.
• Щонайменше один аргумент повинен стосуватися психічного або соціального добробуту.

Завдання Б. Професійний фільтр

Група має визначити:

1. Професії або ролі, які, імовірно, не повернуться до повноцінної роботи в офісі. Поясніть чому (наприклад, через характер завдань, роботу в глобальних командах або використання спеціальних інструментів).
2. Професії, для яких робота офлайн залишиться критично важливою. Поясніть причини. (наприклад, питання безпеки, відповідальності, навчання або необхідності фізичної присутності).

Етап 3. Мікросценарій

Кожна група отримує сценарій: “У 2026 році компанія в Україні переходить на гібридний формат. Частина команди працює з дому, інша – в офісі. Продуктивність різна, напруження зростає”.

Завдання:

• Назвіть два найбільші ризики у цій ситуації.
• Запропонуйте одне управлінське або поведінкове рішення.

Етап 4. Дебати

Кожна група коротко представляє свою позицію та відповідає на запитання інших учасників. Ключове питання для дебатів:  

“Що важливіше у гібридній роботі: самодисципліна чи контроль?“

Умови:

• Аргументи повинні базуватися на попередньому аналізі.
• Дозволяється визнавати компроміси.

Етап 5. Спільний результат

Разом складається список: “Навички виживання в гібридній роботі” (10–12 пунктів). Обовʼязкові категорії:

• самоуправління і тайм-менеджмент,
• комунікація без офлайн-контакту,
• відповідальність за результат,
• навчання без постійного наставника,
• межі роботи і відновлення.

4. Робота з кейсами “Карʼєра не з нуля”

Тренд: масова перекваліфікація і навчання впродовж життя.
Формат: робота в 4 мінігрупах.

Кожна група отримує кейс персонажа і працює як команда карʼєрних радників.

Етап 1.
Група коротко описує стартову позицію персонажа, визначає 2–3 основні обмеження та 2–3 ресурси, які вже є.

Етап 2.
Завдання: знайти 3–5 навичок, які персонаж вже має і які можна застосувати в іншій сфері, а також пояснити, чому ці навички універсальні.

Етап 3. 
Додайте до своєї карʼєрної мапи хоча б одну реальну службу або організацію, яка може надати професійну допомогу вашому персонажу.

Група має визначити:

1. Назву служби, організації або платформи (це може бути державна, освітня, громадська чи приватна установа).
2. На якому етапі свого шляху персонаж звертається по допомогу (на початку, під час навчання, перед працевлаштуванням або коли відкриває власну справу).
3. З яким саме запитом персонаж звертається до цієї служби (наприклад, консультація, профорієнтація, ваучер, курс, грант чи супровід).
4. Чому саме ця служба підходить у вашій ситуації?

Важливо: обрана служба повинна бути реальною та працювати в Україні. Не використовуйте абстрактні назви, на кшталт, “центр допомоги” чи “якийсь курс”.

Етап 4
Група складає реалістичний план на 1–2 роки, який містить такі елементи:

1. Вибір цільового напрямку або ролей з урахуванням сучасних тенденцій на ринку праці України.
2. Планування освітніх кроків: які формати навчання обрати (курси, стажування, робота на практиці) та скільки часу триватиме кожен етап.
3. Визначення підтримки та ресурсів: які програми, ваучери, гранти, компанії з внутрішнім навчанням чи наставники можуть допомогти.
4. Проміжні результати:
   • Що персонаж зможе робити через 6 місяців?
   • через 12 місяців?
   • через 24 місяці?

Етап 5. Ризики і план Б
Група визначає два основні ризики маршруту та пропонує один альтернативний варіант дій, якщо основний план не спрацює.

Етап 6. Презентація результату
Фінальний результат роботи групи – карʼєрна мапа перекваліфікації, яка показує старт, етапи, ресурси підтримки та ключові точки для ухвалення рішень.

Етап 7. Короткий захист
Група дає відповіді на два запитання:

1. Чому цей маршрут підходить саме зараз?
2. За яких умов цей план може не спрацювати?

Узагальнення (фронтально, опційно)

• Які спільні риси мають маршрути різних персонажів?
• Які навички виявилися універсальними?
• Чи реально планувати карʼєру без запасних варіантів?

---

5. Самооцінка

Оціни себе за шкалою від 0 до 10: 0 – це “зовсім не згоден/-на”, а 10 – “повністю згоден/-на”.

• Я розумію, як насправді працює ринок праці України

0 ___________________________________________________________________________________ 10

• Я можу назвати принаймні три дефіцитні сектори та пояснити, чому саме там зараз найбільше можливостей для працевлаштування

0 ___________________________________________________________________________________ 10

• Я розумію, що мій перший диплом не гарантує стабільної кар’єри, і готовий/-ва змінювати професію за потреби

0 ___________________________________________________________________________________ 10

• Я знаю, які саме soft skills для мене найважливіші і розумію, як почати їх розвивати вже цього року

0 ___________________________________________________________________________________ 10

• Я реально оцінюю свої стартові зарплатні очікування і знаю, на яких ринкових фактах вони грунтуються.

0 ___________________________________________________________________________________ 10

---

1. Стаття “​​Найм неповнолітніх, корпоративне навчання та пошук сенсів: як бізнес шукає працівників” на Економічній правді

2. Стаття “Ринок праці України 2025: ключові дані та роль цифрових платформ”на Детектор Медіа
3. Стаття “Яким був ринок праці україни” від Happy Monday