матеріал 3

Урок 22. Логіка та аргументація. Навіщо потрібна академічна доброчесність?

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 22. Логіка та аргументація. Навіщо потрібна академічна доброчесність?

Очікувані результати навчання

12 ГІО 4.2.1-1: верифікує судження з використанням кількох джерел інформації;
12 ГІО 4.2.1-2 – добирає та оцінює різноманітну інформацію щодо важливих суспільних питань;
12 ГІО 4.2.1-1 П: формулює судження на основі критеріїв, принципів та цінностей;
12 ГІО 4.2.2-1: аналізує аргументацію та пояснює критерії її оцінювання;
12 ГІО 4.2.2-2: обґрунтовує власні судження, висновки, оцінки;
12 ГІО 5.1.2-1: визначає відповідальність за свої дії;
12 ГІО 5.1.3-1: виявляє порушення права на гідність та пропонує способи захисту.

Учні / учениці зможуть:

виявляти логічні помилки в аргументації опонентів та медіатекстах;
будувати власну аргументацію з використанням коректних логічних прийомів;
застосовувати критерії академічної доброчесності у навчальній діяльності;
перевіряти достовірність тверджень за допомогою алгоритмів верифікації;
розуміти етичні та практичні наслідки порушення академічної доброчесності.

Про цей урок

Урок присвячений розвитку критичного мислення через опанування основ формальної логіки, аргументації та академічної етики. В умовах інформаційної війни, яку веде росія проти України, уміння розпізнавати логічні маніпуляції та будувати обґрунтовану аргументацію стає життєво важливим умінням. Учні й учениці дослідять, як логічні помилки використовуються в пропаганді, навчаться аналізувати якість аргументів у публічних дискусіях та зрозуміють, чому академічна доброчесність є фундаментом наукового прогресу та особистого інтелектуального розвитку.

Урок поєднує класичні логічні принципи Арістотеля із сучасними викликами цифрової епохи, показує зв’язок між логічним мисленням та професійним успіхом у будь-якій сфері – від IT до медицини, від журналістики до інженерії.

Основні питання для вивчення:

Що таке логіка і чому вона важлива для критичного мислення?
Які існують типи логічних помилок і як їх розпізнавати?
Як побудувати переконливу та етичну аргументацію?
Що означає академічна доброчесність і чому вона важлива?
Як перевірити істинність твердження та виявити маніпуляції?

Ключові терміни, особи та концепції:

Логіка – наука про закони та форми правильного мислення, що вивчає принципи побудови коректних висновків та веде до істини. Вона вивчає структуру мислення, правила та закони здобуття знання незалежно від змісту думок, а також засоби і методи формалізації мислення.
Аргументація – процес обґрунтування тверджень за допомогою доказів, фактів та логічних зв’язків з метою переконання аудиторії.
Силогізм – вид дедуктивного міркування (умовиводу), де з двох початкових тверджень (засновків) за допомогою загального терміна логічно виводиться нове третє судження (висновок). Класичний приклад: Усі люди смертні (більший засновок) + Сократ — людина (менший засновок) → Сократ — смертний (висновок).
Індукція – метод міркування від часткового до загального, від окремих спостережень до загальних висновків.
Дедукція – метод міркування від загального до часткового, застосування загальних принципів до конкретних випадків.
Логічна помилка – порушення правил логіки, що призводить до хибних висновків навіть при істинних посилках.
Перехід на особисті – логічна помилка, коли замість аргументів проти позиції критикують особу опонента.
Помилка поспішного узагальнення – висновок про всю групу на основі недостатньої кількості спостережень.
Хибна дилема – представлення ситуації як вибору лише між двома варіантами, коли насправді існують альтернативи.
Академічна доброчесність – сукупність цінностей, принципів і заснованих на них правил, якими мають керуватися суб’єкти академічної діяльності під час провадження такої діяльності.
Плагіат – оприлюднення повністю або частково чужої праці як власної без посилання на відповідне джерело інформації та/або його автора.
Самоплагіат – оприлюднення власних раніше опублікованих результатів як нових без посилання на першоджерело.
Верифікація – процес перевірки істинності твердження шляхом зіставлення з фактами, джерелами та емпіричними даними.

Додаткові матеріали для вчителя

Логіка як систематична наука виникла в Давній Греції завдяки Арістотелю (384-322 до н.е.), який у своєму зібранні творів “Органон” уперше описав закони правильного мислення. Арістотель сформулював три основні закони логіки: закон тотожності (А є А), закон суперечності (твердження не може бути одночасно істинним і хибним), закон виключеного третього (твердження є або істинним, або хибним, третього не дано). Ці принципи залишаються фундаментом класичної логіки до сьогодні.

В українській філософії особливе місце посідає Памфіл Юркевич, який у праці “Серце і його значення в духовному житті людини за вченням Слова Божого” (1860) розробив концепцію “логіки серця” – альтернативного раціоналізму підходу до пізнання, що враховує емоційну та духовну складові людського мислення. Юркевич критикував однобічний раціоналізм і показав, що повноцінне пізнання вимагає гармонії розуму та почуттів.

Логіка та аргументація в сучасному світі
Сучасна економіка вимагає від працівників уміння критично аналізувати інформацію та будувати обґрунтовану аргументацію. Дослідження Всесвітнього економічного форуму “Future of Jobs Report 2023” визначає критичне мислення та аналітичне міркування як другу за важливістю компетентність для ринку праці. В IT-галузі, яка є однією з провідних в Україні, логічне мислення лежить в основі програмування, тестування, архітектури систем.

Особливості в умовах війни
російська інформаційна війна проти України систематично використовує логічні маніпуляції та фальсифікаці. Типовими є: хибна дилема (“або ви з нами, або з фашистами”), підміна тези (обговорення не суті агресії, а нібито “провокацій” України), перехід на особистості (замість відповіді на аргументи – особисті напади на українських лідерів), поспішне узагальнення (окремі негативні факти подаються як характеристика всієї нації).

StopFake фіксує, що 73% російських фейків містять принаймні одну логічну помилку. Уміння розпізнавати ці маніпуляції є формою інформаційного захисту.

Методичні рекомендації

Робота з прикладами: використовуйте реальні кейси з медіа, політичних дебатів, реклами для аналізу логічних помилок. Це робить матеріал актуальним і зрозумілим.
Практична спрямованість: покажіть, як логічні вміння застосовуються в різних професіях – юристи будують докази, лікарі діагностують за симптомами, програмісти розробляють алгоритми, журналісти перевіряють факти.
Дискусійні техніки: організуйте дебати, де учні й учениці практикують побудову аргументації та виявлення помилок опонентів.
Чутливість до контексту: обговорюючи приклади пропаганди, важливо підтримувати емоційний баланс, враховуючи травматичний досвід учнів і учениць, постраждалих від війни.
Академічна культура: наголошуйте, що академічна доброчесність – це не просто уникнення покарання, а внутрішня етична позиція, що формує особистість професіонала.

Алгоритми перевірки тверджень

Алгоритм SIFT (розроблений Майком Колфілдом, 2019):

Stop (Зупинись) – не поширюй інформацію, поки не перевіриш.
Investigate the source (Дослідж джерело) – хто автор, чи надійне це джерело?
Find better coverage (Знайди кращі джерела) – що пишуть інші надійні медіа?
Trace claims (Простеж походження) – де з’явилася інформація вперше?

П’ять питань для перевірки аргументу:

Які докази підтримують це твердження?
Чи є альтернативні пояснення?
Хто отримує вигоду від цього твердження?
Чи не містить аргумент логічних помилок?
Чи можна перевірити це твердження незалежно?

Дизайн уроку

Провокація

Провокаційні запитання для обговорення

Чому розумні люди вірять у дурниці? Маємо людей з вищою освітою, які вірять у плоску Землю, астрологію чи російську пропаганду про “захист російськомовних”. Якщо логіка – така потужна штука, чому вона не працює автоматично? Що заважає нам мислити раціонально навіть коли ми вміємо це робити?
“Ти не такий розумний, як думаєш” – це образа чи факт? Уявіть: у суперечці вам кажуть “Ти просто дурний”, замість того, щоб відповісти на ваші аргументи. Чому це розлючує більше, ніж спростування ваших аргументів? І чому така тактика (перехід на особистості) настільки популярна в політиці та соцмережах?
Списав контрольну – обікрав себе чи вчителя? Більшість учнів і учениць розуміють, що списування – це погано. Але погано для кого? Якщо вчитель / учителька не дізнається, то кому шкода? Хто насправді найбільше програє від академічної недоброчесності?
Коли брехня стає істиною? російські ЗМІ роками повторювали фейки про “розіп’ятого хлопчика” і “розпродаж органів на Донбасі”. Для багатьох росіян це стало “правдою”. Чи означає це, що істина залежить від того, скільки разів щось повторити? Якщо ні – то що робить твердження істинним?
Чи може алгоритм TikTok зробити тебе тупішим? Алгоритми соцмереж показують тобі те, що ти вже любиш і з чим погоджуєшся. Це приємно, але як впливає на твоє критичне мислення? Чи можеш ти розпізнати момент, коли твоя логіка вже працює в інформаційній бульбашці?

Практика

Самостійна робота

Прочитайте уривки з публічних виступів і медіатекстів. Визначте, яку логічну помилку містить кожне твердження. Поясніть, чому це помилка і як її можна спростувати.

Текст А (з російської пропаганди, 2014): “Україна обрала проєвропейський курс після Майдану, але всім відомо, що Європа занепадає: там легалізують одностатеві шлюби, знищують традиційні цінності. Отже, Україна обрала шлях до занепаду”.

Текст Б (з політичних дебатів): “Мій опонент каже, що треба збільшити фінансування освіти, але він двічі не платив аліменти своїм дітям. Як можна довіряти його пропозиціям щодо освіти?”

Текст В (з рекламного оголошення): “9 з 10 стоматологів рекомендують цю зубну пасту. Це означає, що вона найкраща на ринку”.

Текст Г (з обговорення в соцмережах): “Мій сусід щепився проти COVID-19, а через тиждень все одно захворів. Це доводить, що вакцинація не працює”.

Текст Д (з промови політика): “Або ми зараз підвищимо пенсійний вік, або пенсійна система остаточно зруйнується, і пенсіонери взагалі нічого не отримають”.

Методичний коментар:

Завдання розвиває уміння розпізнавати типові логічні помилки. Текст А містить “хибну аналогію” та “слизький схил”. Текст Б – класичний перехід на особистості. Текст В – “апеляція до авторитету” та “поспішне узагальнення”. Текст Г – “поспішне узагальнення”. Текст Д – “хибна дилема”.

Робота в парах

Уявіть судовий процес. Одна людина звинувачує іншу в плагіаті – використання чужого тексту без посилання в курсовій роботі. Розподіліть ролі: один / одна – захист (доводить, що це не плагіат), інший / інша – обвинувачення (доводить, що це плагіат).

Умови:

Факт: 3 абзаци тексту майже дослівно збігаються з опублікованою статтею, посилання немає.
Захист: “Я не знав / знала про необхідність посилань”, “Я переформулював / переформулювала”, “Це загальновідома інформація”.
Обвинувачення: має довести, що це порушення академічної доброчесності.

Завдання для обох:

Наведіть 3 аргументи на підтримку вашої позиції.
Спробуйте спростувати аргументи опонента, виявляючи логічні помилки (якщо вони є).
Дійдіть спільного висновку: чи був це плагіат? Яке покарання / виправлення справедливе?

Групова робота

Обʼєднайте клас у групи по 4 особи. Кожна група отримує тезу для дебатів. Дві особи захищають тезу, дві – спростовують.

Теми на вибір:

“Академічна доброчесність важливіша для студента / студентки, ніж для викладача / викладачки”.
“Емоційні аргументи є такими ж важливими, як логічні, у публічних дебатах”.
“В умовах війни етично використовувати пропаганду проти агресора, навіть якщо вона містить перебільшення”.
“Перевіряти факти в інтернеті – відповідальність кожного / кожної, а не тільки журналістів і журналісток”.

Правила дебатів:

Кожна сторона має 2 хвилини на представлення позиції.
1 хвилина на спростування аргументів опонентів.
Заборонено використовувати логічні помилки (інші учасники / учасниці можуть викликати “фол”).
Обов’язково підтримувати аргументи прикладами / фактами.
Кожна група обирає незалежного суддю / суддів (п’яту особу), який / яка оцінює якість аргументації.

Самостійна робота

Логічний силогізм складається із загального твердження, конкретного твердження і висновку. Приклад:

Загальне твердження: усі люди смертні.
Конкретне твердження: Сократ – людина.
Висновок: Сократ смертний.

Побудуйте коректні силогізми для наведених ситуацій:

А.Загальне твердження: усі країни, які порушують міжнародне право, підлягають санкціям.
Конкретне твердження: росія порушила міжнародне право, напавши на Україну.
Висновок: _________________________________________________________________________________________

Б. Загальне твердження: джерела без посилань на оригінальні дослідження не є надійними для наукової роботи.
Конкретне твердження: __________________________________________________________________________
Висновок: Вікіпедія не є надійним джерелом для наукової роботи.

В.Побудуйте власний силогізм на тему: “Чому академічна доброчесність важлива для професійного успіху?”.
Конкретне твердження: __________________________________________________________________________
Висновок: _________________________________________________________________________________________

Методичний коментар:

Завдання формує базове розуміння дедуктивної логіки. У варіанті А висновок: “росія підлягає санкціям”. У варіанті Б конкретне твердження може бути: “Вікіпедія часто не містить посилань на оригінальні дослідження”.

Групова робота

Кодекс класу з академічної доброчесності

Обʼєднайте клас у три групи. Кожна група працює над своїм розділом кодексу класу з академічної доброчесності:

Група 1: “Що заборонено?”
Складіть список конкретних дій, які є порушенням академічної доброчесності. Наведіть приклади з шкільного життя. Чому кожна дія є неетичною?

Група 2: “Що дозволено та рекомендовано?”
Опишіть коректні способи використання чужих ідей: як правильно цитувати, посилатися, переказувати. Створіть мініінструкцію з прикладами.

Група 3: “Чому це важливо для мене?”
Поясніть, як академічна доброчесність пов’язана з майбутньою кар’єрою, професійною репутацією, особистою гідністю. Наведіть приклади реальних наслідків порушень.

Презентуйте результати класу. Обговоріть разом і прийміть спільний кодекс, який підпишуть усі учні й учениці.

Самостійна робота

Перевірка твердження: застосуй алгоритм.

Вам надіслали повідомлення в месенджері: “ТЕРМІНОВА НОВИНА! ЗСУ відбили Крим! Діліться, поки не видалили!” До повідомлення прикріплено розмите фото з прапорами.

Застосуйте алгоритм SIFT для перевірки цього твердження:

Stop (зупинись) – Які емоції викликає це повідомлення? Чи підштовхує воно до негайних дій?
Investigate the source (досліди джерело) – Хто відправив? Чи є це офіційне джерело? Чи можна ідентифікувати першоджерело?
Find better coverage (знайди кращі джерела) – Що пишуть про це українські медіа? Чи є інформація на сайтах ЗСУ, Генштабу?
Trace claims (простеж походження) – Звідки взялося фото? Чи не використовували його раніше в інших контекстах?

Ваш висновок: достовірна інформація чи фейк? Обґрунтуйте.

Методичний коментар:

Це ймовірний фейк: відсутнє офіційне джерело, створюється штучний емоційний тиск, немає підтвердження в офіційних медіа ЗСУ. Важливо пояснити, що навіть позитивні фейки шкідливі – вони підривають довіру до реальної інформації.

Робота в парах

Створення мем-детектора. Проаналізуйте разом популярні меми / пости з соцмереж на тему війни, політики або суспільних подій.

Створіть “детектор якості” для медіаконтенту за такими критеріями:

Чи містить твердження, які можна перевірити?
Чи наявні джерела інформації?
Чи є логічні помилки?
Чи використовуються емоційні маніпуляції?
Чи збалансована подача інформації?

Оцініть ваш обраний мем / пост за шкалою від 1 до 5 (де 5 – максимально якісна інформація) за кожним критерієм. Поясніть свою оцінку.

Домашнє завдання

Протягом тижня записуйте 3-5 прикладів логічних помилок, які ви помітили в медіа (ТБ, інтернет, соцмережі, розмови). Для кожного прикладу вкажіть:
- Де / коли зустріли (джерело)?
- Який тип логічної помилки?
- Як можна спростувати цей аргумент?

Оберіть один найцікавіший приклад і напишіть короткий аналіз (150-200 слів): чому цю помилку використали, на кого вона розрахована, чи є вона ефективною?

Автоперевірка: чи готовий / готова я до університету? Уявіть, що вам потрібно написати есе для вступу до університету на тему: “Чому академічна доброчесність є основою довіри в суспільстві”.
- Складіть план есе з 3-5 пунктів.
- До кожного пункту підберіть один аргумент + один приклад (з історії, сучасності, особистого досвіду).
- Знайдіть та запишіть одну автентичну цитату філософа / мислителя на тему істини, чесності або знання, яку ви могли б використати в есе. Обов’язково вкажіть джерело (автор, назва твору, рік).

Не пишіть повне есе – лише план з аргументами та одну цитату з джерелом.

Прогрес

Оцініть свої досягнення на уроці:

Критерії оцінки	Ні	Частково	Так
Я можу визначити основні типи логічних помилок (перехід на особистості, хибна дилема, поспішне узагальнення тощо) у текстах та виступах	☐	☐	☐
Я вмію побудувати логічний аргумент з використанням посилок і висновку (силогізм)	☐	☐	☐
Я розумію, що таке академічна доброчесність і чому вона важлива для мого майбутнього	☐	☐	☐
Я можу застосувати алгоритм перевірки (SIFT) для оцінки достовірності інформації в соцмережах	☐	☐	☐
Я знаю, як правильно використовувати чужі ідеї в своїх роботах (цитування, посилання, перефразування)	☐	☐	☐

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 22. Логіка та аргументація. Навіщо потрібна академічна доброчесність?

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Провокаційні запитання для обговорення

Завдання 1. Чому розумні люди вірять у дурниці? Маємо людей з вищою освітою, які вірять у плоску Землю, астрологію чи російську пропаганду про “захист російськомовних”. Якщо логіка – така потужна штука, чому вона не працює автоматично? Що заважає нам мислити раціонально навіть коли ми вміємо це робити?

Завдання 2. “Ти не такий розумний, як думаєш” – це образа чи факт? Уявіть: у суперечці вам кажуть “Ти просто дурний”, замість того, щоб відповісти на ваші аргументи. Чому це розлючує більше, ніж спростування ваших аргументів? І чому така тактика (перехід на особистості) настільки популярна в політиці та соцмережах?

Завдання 3. Списав контрольну – обікрав себе чи вчителя? Більшість учнів і учениць розуміють, що списування – це погано. Але погано для кого? Якщо вчитель / учителька не дізнається, то кому шкода? Хто насправді найбільше програє від академічної недоброчесності?

Завдання 4. Коли брехня стає істиною? російські ЗМІ роками повторювали фейки про “розіп’ятого хлопчика” і “розпродаж органів на Донбасі”. Для багатьох росіян це стало “правдою”. Чи означає це, що істина залежить від того, скільки разів щось повторити? Якщо ні – то що робить твердження істинним?

Завдання 5. Чи може алгоритм TikTok зробити тебе тупішим? Алгоритми соцмереж показують тобі те, що ти вже любиш і з чим погоджуєшся. Це приємно, але як впливає на твоє критичне мислення? Чи можеш ти розпізнати момент, коли твоя логіка вже працює в інформаційній бульбашці?

Практика

Завдання 6.

Текст Г (з обговорення в соцмережах): “Мій сусід щепився проти COVID-19, а через тиждень все одно захворів. Це доводить, що вакцинація не працює”.

Завдання 7.

Умови:

Факт: 3 абзаци тексту майже дослівно збігаються з опублікованою статтею, посилання немає.
Захист: “Я не знав / знала про необхідність посилань”, “Я переформулював / переформулювала”, “Це загальновідома інформація”.
Обвинувачення: має довести, що це порушення академічної доброчесності.

Завдання для обох:

Наведіть 3 аргументи на підтримку вашої позиції.

Спробуйте спростувати аргументи опонента, виявляючи логічні помилки (якщо вони є).

Дійдіть спільного висновку: чи був це плагіат? Яке покарання / виправлення справедливе?

Завдання 8.

Теми на вибір:

“Академічна доброчесність важливіша для студента / студентки, ніж для викладача / викладачки”.
“Емоційні аргументи є такими ж важливими, як логічні, в публічних дебатах”.
“В умовах війни етично використовувати пропаганду проти агресора, навіть якщо вона містить перебільшення”.
“Перевіряти факти в інтернеті – відповідальність кожного / кожної, а не тільки журналістів і журналісток”.

Правила дебатів:

Кожна сторона має 2 хвилини на представлення позиції.
1 хвилина на спростування аргументів опонентів.
Заборонено використовувати логічні помилки (інші учасники / учасниці можуть викликати “фол”).
Обов’язково підтримувати аргументи прикладами / фактами.
Кожна група обирає незалежного суддю / суддів (п’яту особу), який / яка оцінює якість аргументації.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 9.

Загальне твердження: усі люди смертні.
Конкретне твердження: Сократ – людина.
Висновок: Сократ смертний.

Побудуйте коректні силогізми для наведених ситуацій:

В.Побудуйте власний силогізм на тему: “Чому академічна доброчесність важлива для професійного успіху?”
Конкретне твердження: __________________________________________________________________________
Висновок: _________________________________________________________________________________________

Завдання 10.

Кодекс класу з академічної доброчесності.

Завдання 11.

Перевірка твердження: застосуй алгоритм.

Застосуйте алгоритм SIFT для перевірки цього твердження:

Stop (зупинись) – Які емоції викликає це повідомлення? Чи підштовхує воно до негайних дій?

Investigate the source (досліди джерело) – Хто відправив? Чи є це офіційне джерело? Чи можна ідентифікувати першоджерело?

Find better coverage (знайди кращі джерела) – Що пишуть про це українські медіа? Чи є інформація на сайтах ЗСУ, Генштабу?

Trace claims (простеж походження) – Звідки взялося фото? Чи не використовували його раніше в інших контекстах?

Ваш висновок: достовірна інформація чи фейк? Обґрунтуйте.

Завдання 12.

Створіть “детектор якості” для медіаконтенту за такими критеріями:

Чи містить твердження, які можна перевірити?
Чи наявні джерела інформації?
Чи є логічні помилки?
Чи використовуються емоційні маніпуляції?
Чи збалансована подача інформації?

Домашнє завдання

Завдання 13.

Протягом тижня записуйте 3-5 прикладів логічних помилок, які ви помітили в медіа (ТБ, інтернет, соцмережі, розмови). Для кожного прикладу вкажіть:

Де / коли зустріли (джерело)?
Який тип логічної помилки?
Як можна спростувати цей аргумент?

Завдання 14.

Автоперевірка: чи готовий / готова я до університету? Уявіть, що вам потрібно написати есе для вступу до університету на тему: “Чому академічна доброчесність є основою довіри в суспільстві?”.

Складіть план есе з 3-5 пунктів.
До кожного пункту підберіть один аргумент + один приклад (з історії, сучасності, особистого досвіду).
Знайдіть та запишіть одну автентичну цитату філософа / мислителя на тему істини, чесності або знання, яку ви могли б використати в есе. Обов’язково вкажіть джерело (автор, назва твору, рік).

Не пишіть повне есе – лише план з аргументами та одну цитату з джерелом.

Прогрес

Оцініть свої досягнення на уроці:

Критерії оцінки	Ні	Частково	Так
Я можу визначити основні типи логічних помилок (перехід на особистості, хибна дилема, поспішне узагальнення тощо) у текстах та виступах	☐	☐	☐
Я вмію побудувати логічний аргумент з використанням посилок і висновку (силогізм)	☐	☐	☐
Я розумію, що таке академічна доброчесність і чому вона важлива для мого майбутнього	☐	☐	☐
Я можу застосувати алгоритм перевірки (SIFT) для оцінки достовірності інформації в соцмережах	☐	☐	☐
Я знаю, як правильно використовувати чужі ідеї в своїх роботах (цитування, посилання, перефразування)	☐	☐	☐

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе

Урок 22. Логіка та аргументація. Навіщо потрібна академічна доброчесність?

Матеріал

Урок 22. Логіка та аргументація. Навіщо потрібна академічна доброчесність?

Додаткові матеріали для вчителя

Рекомендовані твори мистецтва для обговорення

Дизайн уроку

Провокаційні запитання для обговорення

Самостійна робота

Методичний коментар:

Робота в парах

Групова робота

Самостійна робота

Методичний коментар:

Групова робота

Самостійна робота

Методичний коментар:

Робота в парах

Домашнє завдання

Урок 22. Логіка та аргументація. Навіщо потрібна академічна доброчесність?

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокаційні запитання для обговорення

Завдання 6.

Завдання 7.

Завдання 8.

Завдання 9.

Завдання 10.

Завдання 11.

Завдання 12.

Домашнє завдання

Завдання 13.

Завдання 14.

Ділись та обговорюй важливе