матеріал 4

Урок 23. Факти й фейки. Подолання заблудження

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 23. Факти й фейки. Подолання заблудження

Очікувані результати навчання

12 ГІО 3.1.1-2: оцінює відмінності в джерелах різного походження.
12 ГІО 3.2.2-1: досліджує збіги й розбіжності між даними різних джерел і позиціями авторів.
12 ГІО 3.2.2-1: обґрунтовано оцінює історичну та суспільно значущу інформацію за самостійно визначеними критеріями.
12 ГІО 3.2.2-1: верифікує судження з використанням кількох джерел інформації.
12 ГІО 4.2.1-1: добирає та оцінює різноманітну інформацію щодо важливих суспільних питань.
12 ГІО 4.2.1-2: формулює судження на основі критеріїв, принципів та цінностей.
12 ГІО 4.2.2-1: аналізує аргументацію та пояснює критерії її оцінювання.
12 ГІО 4.2.2-2: обґрунтовує власні судження, висновки, оцінки.

Учні / учениці зможуть:

розрізняти факти, думки та маніпуляції в інформаційному просторі;
застосовувати алгоритми перевірки інформації на достовірність;
розпізнавати типові ознаки російської дезінформації та фейків;
використовувати українські факт-чекінгові ресурси (StopFake, VoxCheck);
розуміти технологічні основи deepfake та методи їх виявлення;
дотримуватися принципів академічної доброчесності у власних роботах;
критично оцінювати джерела інформації за філософськими критеріями істини.

Про цей урок

Цей урок – це інтелектуальна вакцина проти інформаційної війни, яку росія веде проти України з початку 2000-х років. Учні / учениці навчаться не тільки розпізнавати очевидну брехню, на кшталт фейку про “розп’ятого хлопчика”, а й розуміти глибинні механізми дезінформації: як працюють deepfake технології, чому наш мозок схильний вірити емоційним повідомленням, як російська пропаганда конструює альтернативну реальність.

Урок поєднує філософську теорію істини від Карла Поппера та Памфіла Юркевича з практичними навичками медіаграмотності. Через роботу з реальними кейсами російських фейків про Бучу, “біолабораторії” та маніпуляціями в соціальних мережах учні / учениці опанують інструменти критичного мислення, необхідні для виживання в сучасному інформаційному просторі.

Окрема увага приділяється академічній доброчесності – не як абстрактним правилам, а як практиці інтелектуальної чесності, що протистоїть культурі фейків та плагіату. Учні / учениці зрозуміють, що перевірка джерел, коректне цитування та критичне мислення – це не лише академічні вимоги, а громадянська позиція в умовах інформаційної війни.

Основні питання для вивчення:

Філософські критерії істини
Фейки та дезінформація: типологія та ознаки
Технології deepfake: принципи роботи та методи розпізнавання
Факт-чекінг: алгоритми та українські ресурси
Академічна доброчесність як протидія культурі фейків

Ключові терміни, особи та концепції:

Істина – відповідність знання дійсності; властивість правильного відображення об’єктивної реальності у свідомості людини. У філософії існують різні теорії істини: кореспондентна (відповідність фактам), когерентна (узгодженість системи знань), прагматична (корисність знання).
Фальсифікаціонізм (критерій спростовності) – концепція Карла Поппера, згідно з якою наукова теорія повинна мати можливість бути спростованою емпіричним шляхом. Теорія, яку неможливо спростувати, не є науковою.
Заблудження — невідповідність суб’єктивного образу об’єктивній дійсності, прийняття хибного за істинне.
Дезінформація – навмисне поширення неправдивої інформації з метою введення в оману, маніпуляції суспільною думкою або досягнення політичних цілей. Відрізняється від помилки наміром обману.
Deepfake – технологія, що використовує штучний інтелект для створення підробленого відео-, аудіо- чи фотоконтенту, де обличчя або голос однієї людини замінюються на обличчя чи голос іншої.
Факт-чекінг – процес перевірки фактичної достовірності інформації, заяв публічних осіб або повідомлень у ЗМІ та соціальних мережах. Використовує відкриті офіційні джерела, не покладається на думки експертів чи свідчення очевидців як первинні докази.
Генеративно-змагальні мережі (GAN) – архітектура штучного інтелекту, де дві нейронні мережі змагаються між собою: одна (генератор) створює фальшивий контент, інша (дискримінатор) намагається його розпізнати. Процес повторюється до досягнення максимальної правдоподібності. Використовується для створення deepfake.
Метадані – дані про дані; інформація, що міститься в цифровому файлі та описує його характеристики: час створення, пристрій, місце зйомки, історію редагування. Аналіз метаданих допомагає виявляти маніпуляції із зображеннями та відео.
OSINT (Open Source Intelligence) – збирання інформації з відкритих джерел для аналітичних цілей. Використовується для перевірки фактів, розслідувань, виявлення дезінформації. Включає пошук у соціальних мережах, супутникових знімках, публічних базах даних.
Когнітивні спотворення – систематичні помилки мислення, що виникають через спрощення обробки інформації мозком. Найважливіші для розуміння поширення фейків: конфірмаційне упередження (схильність шукати інформацію, що підтверджує наші переконання), ефект хибного консенсусу (переоцінка поширеності власних поглядів).
Френсіс Бекон – філософ уважав, що людина не доходить до істини не через брак інформації, а через викривлення мислення, які він назвав «ідолами» (лат. idola — примари, хибні образи). Джерелом фейків і заблуджень є не лише зовнішня брехня, а насамперед викривлення самого людського мислення, які він назвав «ідолами розуму». Ці ідоли змушують людей помилково довіряти емоціям, словам, авторитетам і власним упередженням, підміняючи перевірювані факти зручними поясненнями. Тому шлях до істини починається з критики власного мислення, а не лише з перевірки інформації.

Додаткові матеріали для вчителя

Філософський контекст: теорії істини

Питання “що є істина?” – одне з найдавніших у філософії. Класична кореспондентна теорія (від Арістотеля) розуміє істину як відповідність судження реальності. Карл Поппер розвинув цю ідею, запропонувавши критерій фальсифікації: наукове твердження повинно бути принципово спростовним. Важливо не те, скільки разів теорію підтвердили, а те, що її можна було б спростувати, якби вона була хибною. Цей принцип став фундаментом критичного мислення: замість шукати підтвердження своїх переконань, потрібно намагатися їх спростувати.

Український філософ Памфіл Юркевич додав до раціонального критерію істини емоційно-етичний вимір. У своїй праці “Серце і його значення в духовному житті людини” (1860) він писав, що істина стає справжнім надбанням людини лише тоді, коли вона торкається серця, а не залишається холодною абстракцією. Для Юркевича пізнання мало три форми: через уявлення (чуттєве), через поняття (розумове) та через ідею (цілісне осягнення). Це особливо актуально для розуміння, чому люди вірять фейкам: часто емоційний вплив перемагає раціональну перевірку фактів.

Історичний контекст: від “розп’ятого хлопчика” до deepfake

12 липня 2014 року російський “перший канал” показав сюжет, де жінка на ім’я Галина Пишняк розповідала, як українські військові нібито розіп’яли трирічного хлопчика на площі Слов’янська. Жодних доказів не було, жоден житель міста це не підтвердив, але фейк облетів увесь світ і досі використовується в російській пропаганді. Це класичний приклад дезінформації: емоційна історія, “свідок”, відсутність перевірки, апеляція до найгірших страхів.

З тих пір технології дезінформації еволюціонували. У 2022 році з’явилося deepfake відео з Володимиром Зеленським, де він нібито закликав українських військових здатися. Відео було технічно недосконалим (неприродні рухи губ, незбіг освітлення), але показало нову загрозу: тепер фейки можуть виглядати як документальні кадри.

Deepfake технологія працює на основі глибинного навчання. Нейронна мережа аналізує тисячі зображень людини, вивчає особливості міміки, освітлення, кута зйомки. Потім генератор створює фальшиве зображення, а дискримінатор намагається відрізнити його від справжнього. Цей процес повторюється мільйони разів, поки підробка не стає майже досконалою.

Сучасні ознаки deepfake (станом на 2026 рік): неприродне миготіння очей (люди кліпають нерегулярно, AI часто робить це рівномірно), незбіг освітлення на обличчі та фоні, артефакти на межі обличчя та волосся, неприродна синхронізація губ зі звуком, відсутність природних мікровиразів. Однак технологія постійно вдосконалюється, тому найважливіше — перевіряти джерело та контекст.

Алгоритм перевірки інформації (7-крокова методика VoxCheck)

Визначте джерело: хто опублікував інформацію? Чи є це офіційний ресурс, перевірене ЗМІ чи невідомий сайт / акаунт? Перевірте, коли створено акаунт, скільки у нього підписників, чи є верифікація.
Проаналізуйте контент: чи емоційний заголовок? Чи є джерела та конкретні дані? Чи вказані автор і дата? Якщо новина викликає сильні емоції (гнів, страх, обурення) — це сигнал для особливої уважності.
Перевірте первинне джерело: якщо стаття посилається на заяву політика, документ чи дослідження — знайдіть оригінал. Часто маніпуляції виникають при переказі: одне слово змінили, контекст вирізали.
Зворотний пошук зображення: завантажте фото у Google Images або TinEye. Це допоможе знайти оригінал та перевірити, чи не використали старе фото для нової “новини”.
Перевірте метадані: для фото та відео можна подивитися EXIF дані (час зйомки, пристрій, геолокацію). Програми: Jeffrey’s Image Metadata Viewer, InVID.
Порівняйте з іншими джерелами: чи пишуть про це перевірені ЗМІ? Якщо “сенсацію” публікує лише один сайт — це підозріло. Використайте StopFake, VoxCheck, факт-чекінг розділи великих ЗМІ.
Проаналізуйте логіку: чи логічна інформація? Чи не суперечить вона відомим фактам? Застосуйте принцип бритви Окама: найпростіше пояснення часто правильне.

Типові російські фейки про Україну (приклади для аналізу з учнями)

“Розп’ятий хлопчик” (2014) — емоційна історія без жодних доказів. Ознаки: єдиний “свідок”, немає фото / відео, надзвичайна жорстокість для шокування аудиторії.

“Біолабораторії США в Україні” (2022) — теорія змови. Ознаки: посилання на “секретні документи”, що нібито підтверджують змову, ігнорування офіційних спростувань, апеляція до страху перед біозброєю.

Фейкові заяви Зеленського про капітуляцію (2022) — deepfake відео. Ознаки: поганий ліпсинк, незвичний для політика формат відео, швидке поширення через російські канали до того, як з’явилося в українських ЗМІ.

Академічна доброчесність у контексті боротьби з фейками

Вимоги до учнівських / студентських робіт — не бюрократія, а частина культури інтелектуальної чесності. Коли ви вказуєте джерела, ви:

даєте можливість перевірити ваші твердження (принцип Поппера),
визнаєте внесок інших мислителів (етика),
захищаєте себе від звинувачень у плагіаті,
розвиваєте навичку розрізняти факти, інтерпретації та думки.

Основні правила:

Пряма цитата: беремо в лапки + вказуємо автора та джерело.
Переказ чужої ідеї: вказуємо джерело навіть без лапок.
Загальновідомі факти: можна не посилатися (дата початку війни, столиця країни).
Використані дані / статистика: обов’язкове посилання на дослідження.

Рекомендовані ресурси для вчителя / учительки

Українські факт-чекінгові організації:

StopFake (stopfake.org) — викриття російської пропаганди з 2014 року
VoxCheck (voxcheck.voxukraine.org) — перевірка політиків + російська дезінформація
Texty.org.ua — data-журналістика та розслідування

Інструменти для перевірки:

Google Reverse Image Search — пошук першоджерела фото
TinEye — пошук зображень
InVID WeVerify — плагін для браузера для перевірки відео
Jeffrey’s Image Metadata Viewer — аналіз EXIF даних фото
Bellingcat — методології OSINT розслідувань

Дизайн уроку

Провокація

Провокаційні запитання для обговорення

Покажіть учням / ученицям це зображення без контексту: [опис: скриншот із заголовком “Зеленський закликав військових здатися”]. Запитайте: “Чи можна цьому вірити? Що вас насторожує? Як би ви перевірили цю інформацію?”
Уявіть: ви бачите відео, де ваш друг / подруга говорить щось шокуюче — наприклад, зізнається у злочині чи ображає вас, але при цьому запевняє вас, що це не він / вона. Як би ви визначили, справжнє відео чи ні? Які ознаки шукали б?
Хтось публікує в соцмережі: “Моя бабуся завжди говорила: краще засмутити правдою, ніж втішити брехнею”. Потім виявляється, що це не бабуся, а цитата з інтернету без автора. Чи змінює це сенс висловлювання? Чому важливо вказувати справжнє авторство?
Під час війни до вас надходить повідомлення: “Термінова евакуація! росіяни прорвались у місто! Поширюйте терміново!” Що ви зробите: одразу поширите, проігноруєте чи спробуєте перевірити? Як перевіряти таку інформацію під час війни?
Ви пишете реферат про Другу світову війну і знаходите цікаву статистику на невідомому сайті. Чи можна її використовувати? Як перевірити, чи правдива ця статистика? Що робити, якщо ви не впевнені в джерелі?

Практика

Самостійна робота

Розпізнавання російського фейку. Прочитайте опис фейку та проаналізуйте його за алгоритмом:

Кейс: “Розп’ятий хлопчик” (липень 2014)

12 липня 2014 року російський телеканал “перший канал” показав сюжет, в якому жінка розповіла таку історію: “Узяли дитину 3-х років, хлопчика, маленького в трусиках, футболочці, як Ісуса, на дошку оголошень прибили. Це я особисто своїми очима бачила. Дитина помирала, а потім маму до танка прив’язали і по площі возили”.

Факти: журналісти опитали десятки жителів Слов’янська — ніхто не підтвердив цю історію. Не було жодних фото чи відео. Навіть російський “перший канал” згодом визнав, що не перевірив інформацію, але так і не вибачився.

Завдання для аналізу:

Які ознаки фейку ви бачите в цій історії? (підказка: подивіться на емоційність, наявність доказів, кількість свідків)
Чому, на вашу думку, російська пропаганда вибрала саме таку жорстоку історію? Яка мета таких фейків?
Застосуйте критерій Карла Поппера: чи можна цей фейк спростувати? Як?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває вміння аналізувати пропагандистські наративи. Ключові ознаки фейку: єдиний “свідок”, надзвичайна емоційність, відсутність будь-яких доказів, дегуманізація супротивника (показ українців як “нелюдів”). Мета — не просто поінформувати, а викликати страх та ненависть. Важливо обговорити, як такі фейки працюють на емоційному рівні, минаючи раціональне мислення.

Робота в парах

Технологія deepfake: як це працює

Частина 1: вивчіть схему створення deepfake

Deepfake створюється за допомогою штучного інтелекту у кілька етапів:

Збір даних: AI аналізує сотні фото / відео особи, чиє обличчя буде підробляти.
Навчання генератора: нейронна мережа вчиться створювати нове зображення обличчя.
Навчання дискримінатора: інша мережа вчиться відрізняти справжнє від підробленого.
Змагання мереж: генератор намагається обдурити дискримінатор тисячі разів.
Фінальна обробка: накладання підробленого обличчя на відео + синхронізація губ зі звуком.

Частина 2: Знайдіть ознаки підробки

Уявіть, що вам показують відео з політиком. На що ви звернете увагу, щоб зрозуміти, чи це deepfake? Заповніть таблицю:

Ознака підробки	Що саме перевіряти?	Чому це важливо?
—————-	——————-	—————-
Обличчя	Немає природного миготіння, дивна міміка
Освітлення
Звук
Контекст

Обговоріть і запишіть: якщо технології постійно вдосконалюються, чи можливо взагалі довіряти відео в майбутньому? Що залишиться надійним способом перевірки інформації?

Методичний коментар:

Важливо пояснити, що технічні ознаки deepfake змінюються, але принцип перевірки залишається: аналіз джерела, контексту, крос-перевірка з іншими джерелами. Навіть досконалий deepfake можна викрити, якщо зрозуміти, де і коли він з’явився вперше. Обговоріть з учнями етичні питання: чи можна використовувати deepfake для освіти (наприклад, “воскресити” історичну особу)? Де межа?

Таблиця має включати: освітлення (незбіг тіней на обличчі та фоні), звук (неприродна синхронізація губ, артефакти при накладанні), контекст (хто перший опублікував, чи логічна ситуація, чи підтверджують інші джерела).

Групова робота

Факт-чекінг на практиці: StopFake та VoxCheck.

Об’єднайтесь у групи по 4 особи. Кожна група отримує кейс для перевірки.

Кейс для групи 1: “Біолабораторії США в Україні”

Твердження (російська пропаганда, 2022): “США створили мережу секретних біолабораторій в Україні для розробки біологічної зброї, спрямованої проти росіян. Це підтверджують секретні документи Пентагону”.

Алгоритм перевірки:

Зайдіть на StopFake.org або VoxCheck.voxukraine.org .
Знайдіть матеріал про “біолабораторії” (використайте пошук на сайті).
Проаналізуйте, які докази наводять факт-чекери.
Заповніть таблицю:

Що стверджує фейк?	Що виявили факт-чекери?	Які докази?
——————	———————-

Поясніть: Чому ця дезінформація небезпечна? Яку мету переслідувала росія, поширюючи цей фейк?

Кейс для групи 2: “Фейкове відео з В. Зеленським про капітуляцію”

Твердження (березень 2022): у соцмережах з’явилося відео, де Володимир Зеленський нібито закликав українських військових скласти зброю.

Алгоритм перевірки:

Знайдіть на StopFake матеріал про це відео.
Які технічні ознаки підробки виявили експерти?
Як швидко було спростовано цей фейк?
Які наслідки міг мати цей deepfake, якби його не спростували вчасно?

Підготуйте 3-хвилинну презентацію для класу з результатами.

Методичний коментар:

Це завдання розвиває практичні навички використання українських факт-чекінгових ресурсів. Важливо, щоб учні / учениці самі знайшли матеріали на сайтах, а не отримали готову інформацію. Обговоріть: чому StopFake та VoxCheck є надійними джерелами? (Відповідь: член міжнародної мережі факт-чекерів IFCN, прозора методологія, посилання на офіційні джерела, редакційна колегія).

Очікувані результати:

Група 1 має знайти, що лабораторії існують, але це не секретні об’єкти, а частина програми зниження біологічних загроз (Cooperative Threat Reduction Program), фінансованої США з 2005 року. Мета — знищення залишків совєтської біозброї та моніторинг небезпечних інфекцій. Усі дані публічні, програма працює у багатьох країнах.

Група 2 має виявити технічні недоліки відео: погана якість, пікселізація навколо обличчя, незвичне освітлення. Офіс Президента спростував фейк за годину.

Самостійна робота

Академічна доброчесність: практикум цитування. У вас є уривок тексту українського філософа Памфіла Юркевича:

“Сама істина стає нашим благом, нашим внутрішнім скарбом лише тоді, коли вона лягає нам на серце. За цей скарб, а не за абстрактну думку людина може стати на боротьбу з обставинами й іншими людьми, позаяк тільки для серця можливий подвиг і самовідданість”. (Юркевич П. Д. Серце і його значення в духовному житті людини, згідно з вченням слова Божого // Юркевич П. Д. Вибране / Юркевич П. Д. – К. : Абрис, 1993. – 416 с.).

Використайте цю цитату в реченні про роль емоцій у боротьбі з фейками. Покажіть три варіанти:

Варіант 1 (пряма цитата):

Приклад: Памфіл Юркевич стверджував, що “сама істина стає нашим благом, нашим внутрішнім скарбом лише тоді, коли вона лягає нам на серце”. (Юркевич П. Д. Серце і його значення в духовному житті людини, згідно з вченням слова Божого // Юркевич П. Д. Вибране / Юркевич П. Д. – К. : Абрис, 1993. – 416 с.).

Варіант учня / учениці ___________________________________________

Варіант 2 (переказ ідеї):

Приклад: За Юркевичем, істина має торкнутися серця людини, щоб стати справжнім надбанням, а не залишитися холодною абстракцією (Юркевич П. Д. Серце і його значення в духовному житті людини, згідно з вченням слова Божого // Юркевич П. Д. Вибране / Юркевич П. Д. – К. : Абрис, 1993. – 416 с.).

Варіант учня / учениці ___________________________________________

Варіант 3 (НЕПРАВИЛЬНО — плагіат!):

Сама істина стає нашим благом, коли вона лягає нам на серце, і тільки для серця можливий подвиг. Поясніть, чому варіант 3 є плагіатом:

Варіант учня / учениці ___________________________________________

Методичний коментар:

Це завдання інтегрує академічну доброчесність у контекст боротьби з фейками. Підкресліть: коли ми вказуємо джерела, ми даємо можливість перевірити інформацію (критерій Поппера). Коли крадемо чужі думки — створюємо своєрідний “інтелектуальний фейк”. Обговоріть реальні наслідки плагіату: виключення зі школи / університету, втрата репутації, юридична відповідальність.

Групова робота

Створення інструкції “Як розпізнати фейк”.

Об’єднайтеся у групи та створіть інфографіку або покрокову інструкцію для ваших молодших товаришів (8-9 клас) на тему: “5 кроків перевірки новини в соцмережах”.

Вимоги:

Має бути зрозуміло підлітку 14-15 років.
Кожен крок — конкретна дія (не “будьте критичними”, а “перевірте дату публікації”).
Додайте приклад з реального українського фейку.
Укажіть, де шукати допомогу (StopFake, VoxCheck).

Можна намалювати на аркуші або створити текстову версію.

Методичний коментар:

Це завдання розвиває вміння синтезувати та передавати знання. Критерії оцінювання: (1) чіткість і логічність кроків, (2) практичність порад, (3) наявність конкретних прикладів, (4) доступність для молодшої аудиторії. Кращі роботи можна використати для реальної освітньої кампанії в школі.

Приклад очікуваного результату:
Крок 1: Стоп! Не поширюй одразу. Якщо новина викликає сильні емоції — це сигнал.
Крок 2: Хто це написав? Перевір профіль автора, коли створено акаунт.
Крок 3: Є докази? Шукай фото, відео, офіційні заяви. Одні слова — не доказ.
Крок 4: Пошукай інше джерело. Якщо тільки один сайт пише — підозріло.
Крок 5: Перевір на StopFake чи VoxCheck. Там розбирають найпопулярніші фейки.

Самостійна робота

«Анатомія заблудження»: проаналізуйте цитату Френсіса Бекона:

«Розум людини подібний до нерівного дзеркала, яке, змішуючи свою власну природу з природою речей, відображає речі у викривленому вигляді». (Ф. Бекон «Новий Органон»)

Наведіть приклад «викривленого дзеркала» з власних соцмереж.

Домашнє завдання

Знайдіть у соцмережах інформацію, яка видається сумнівною. Перевірте її за алгоритмом з уроку і напишіть короткий звіт: що перевіряли, які кроки зробили, який результат?

Напишіть есе “Філософія істини Карла Поппера та сучасна боротьба з фейками” (300-400 слів). Поясніть, як принцип фальсифікації допомагає розпізнавати дезінформацію. Обов’язково коректно процитуйте хоча б кілька джерел.
Створіть відеоінструкцію (2-3 хв) або серію постів для Instagram “Як не повестись на фейк під час війни”. Використайте реальні приклади української та російської інформаційної війни. Укажіть джерела інформації.

Прогрес

Оцініть свої досягнення на уроці:

Критерії оцінки	Ні	Частково	Так
Я вмію відрізняти факт від думки та оціночного судження	☐	☐	☐
Я можу застосувати алгоритм перевірки інформації	☐	☐	☐
Я розумію, як працює технологія deepfake	☐	☐	☐
Я вмію коректно цитувати джерела	☐	☐	☐
Я знаю алгоритм перевірки джерел інформації	☐	☐	☐
Я розумію, як працюють ІПСО в умовах війни	☐	☐	☐

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 23. Факти й фейки. Подолання заблудження

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Провокаційні запитання для обговорення

Завдання 1. Покажіть учням / ученицям це зображення без контексту: [опис: скриншот із заголовком “Зеленський закликав військових здатися”]. Запитайте: “Чи можна цьому вірити? Що вас насторожує? Як би ви перевірили цю інформацію?”

Завдання 2. Уявіть: ви бачите відео, де ваш друг / подруга говорить щось шокуюче — наприклад, зізнається у злочині чи ображає вас, але при цьому запевняє вас, що це не він / вона. Як би ви визначили, справжнє відео чи ні? Які ознаки шукали б?

Завдання 3. Хтось публікує в соцмережі: “Моя бабуся завжди говорила: краще засмутити правдою, ніж втішити брехнею”. Потім виявляється, що це не бабуся, а цитата з інтернету без автора. Чи змінює це сенс висловлювання? Чому важливо вказувати справжнє авторство?

Завдання 4. Під час війни до вас надходить повідомлення: “Термінова евакуація! росіяни прорвались у місто! Поширюйте терміново!” Що ви зробите: одразу поширите, проігноруєте чи спробуєте перевірити? Як перевіряти таку інформацію під час війни?

Завдання 5. Ви пишете реферат про Другу світову війну і знаходите цікаву статистику на невідомому сайті. Чи можна її використовувати? Як перевірити, чи правдива ця статистика? Що робити, якщо ви не впевнені в джерелі?

Практика

Завдання 6.

Розпізнавання російського фейку. Прочитайте опис фейку та проаналізуйте його за алгоритмом:

Кейс: “Розп’ятий хлопчик” (липень 2014)

Завдання для аналізу:

Які ознаки фейку ви бачите в цій історії? (підказка: подивіться на емоційність, наявність доказів, кількість свідків)

Чому, на вашу думку, російська пропаганда вибрала саме таку жорстоку історію? Яка мета таких фейків?

Застосуйте критерій Карла Поппера: чи можна цей фейк спростувати? Як?

Завдання 7.

Технологія deepfake: як це працює

Частина 1: Вивчіть схему створення deepfake

Deepfake створюється за допомогою штучного інтелекту у кілька етапів:

Збір даних: AI аналізує сотні фото / відео особи, чиє обличчя буде підробляти.
Навчання генератора: нейронна мережа вчиться створювати нове зображення обличчя.
Навчання дискримінатора: інша мережа вчиться відрізняти справжнє від підробленого.
Змагання мереж: генератор намагається обдурити дискримінатор тисячі разів.
Фінальна обробка: накладання підробленого обличчя на відео + синхронізація губ зі звуком.

Частина 2: Знайдіть ознаки підробки

Ознака підробки	Що саме перевіряти?	Чому це важливо?
—————-	——————-	—————-
Обличчя	Немає природного миготіння, дивна міміка
Освітлення
Звук
Контекст

Якщо технології постійно вдосконалюються, чи можливо взагалі довіряти відео в майбутньому? Що залишиться надійним способом перевірки інформації?

Завдання 8.

Факт-чекінг на практиці: StopFake та VoxCheck.

Об’єднайтесь у групи по 4 особи. Кожна група отримує кейс для перевірки.

Кейс для групи 1: “Біолабораторії США в Україні”

Алгоритм перевірки:

Зайдіть на StopFake.org або VoxCheck.voxukraine.org .
Знайдіть матеріал про “біолабораторії” (використайте пошук на сайті).
Проаналізуйте, які докази наводять факт-чекери.
Заповніть таблицю:

Що стверджує фейк?	Що виявили факт-чекери?	Які докази?

Чому ця дезінформація небезпечна? Яку мету переслідувала росія, поширюючи цей фейк?

Кейс для групи 2: “Фейкове відео з В. Зеленським про капітуляцію”

Алгоритм перевірки:

Знайдіть на StopFake матеріал про це відео.
Які технічні ознаки підробки виявили експерти?
Як швидко було спростовано цей фейк?
Які наслідки міг мати цей deepfake, якби його не спростували вчасно?

Завдання 9.

Використайте цю цитату в реченні про роль емоцій у боротьбі з фейками. Покажіть три варіанти:

Варіант 1 (пряма цитата):

Варіант учня / учениці

Варіант 2 (переказ ідеї):

Варіант учня / учениці

Варіант 3 (НЕПРАВИЛЬНО — плагіат!):

Варіант учня / учениці

Завдання 10.

Створення інструкції “Як розпізнати фейк”.

Вимоги:

Має бути зрозуміло підлітку 14-15 років.
Кожен крок — конкретна дія (не “будьте критичними”, а “перевірте дату публікації”).
Додайте приклад з реального українського фейку.
Укажіть, де шукати допомогу (StopFake, VoxCheck).

Завдання 11.

«Анатомія заблудження»: проаналізуйте цитату Френсіса Бекона:

Наведіть приклад «викривленого дзеркала» з власних соцмереж.

Домашнє завдання

Завдання 12.

Знайдіть у соцмережах інформацію, яка видається сумнівною. Перевірте її за алгоритмом з уроку і напишіть короткий звіт: що перевіряли, які кроки зробили, який результат.

Завдання 13.

Напишіть есе “Філософія істини Карла Поппера та сучасна боротьба з фейками” (300-400 слів). Поясніть, як принцип фальсифікації допомагає розпізнавати дезінформацію. Обов’язково коректно процитуйте хоча б кілька джерел.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 14.

Створіть відеоінструкцію (2-3 хв) або серію постів для Instagram “Як не повестись на фейк під час війни”. Використайте реальні приклади української та російської інформаційної війни. Укажіть джерела інформації.

Прогрес

Оцініть свої досягнення на уроці:

Критерії оцінки	Ні	Частково	Так
Я вмію відрізняти факт від думки та оціночного судження	☐	☐	☐
Я можу застосувати алгоритм перевірки інформації	☐	☐	☐
Я розумію, як працює технологія deepfake	☐	☐	☐
Я вмію коректно цитувати джерела	☐	☐	☐
Я знаю алгоритм перевірки джерел інформації	☐	☐	☐
Я розумію, як працюють ІПСО в умовах війни	☐	☐	☐

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе

Урок 23. Факти й фейки. Подолання заблудження

Матеріал

Урок 23. Факти й фейки. Подолання заблудження

Додаткові матеріали для вчителя

Рекомендовані твори мистецтва для обговорення

Дизайн уроку

Провокаційні запитання для обговорення

Самостійна робота

Методичний коментар:

Робота в парах

Методичний коментар:

Групова робота

Методичний коментар:

Самостійна робота

Методичний коментар:

Групова робота

Методичний коментар:

Самостійна робота

Домашнє завдання

Урок 23. Факти й фейки. Подолання заблудження

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокаційні запитання для обговорення

Завдання 6.

Завдання 7.

Завдання 8.

Завдання 9.

Завдання 10.

Завдання 11.

Домашнє завдання

Завдання 12.

Завдання 13.

Завдання 14.

Ділись та обговорюй важливе