Урок 22. Робота з позатекстовою інформацією. Культурно-історичний контекст. Частина 2.

Тема. Робота з позатекстовою інформацією. Культурно-історичний контекст. Частина 2.

Урок 22

---

• історичний контекст
• оцінювання тексту
• інтерпретація фактів у тексті та виявлення розбіжностей

---

Завдання 1.

1. Проаналізуй цитати з огляду на історичний контекст. Зроби висновок про кожну з них. Доведи свою думку.

Цитата	Цілком коректна, усі дані корелюють одне з одним	Містить поодинокі неточності	Некоректна, містить взаємозаперечні дані, потребує редагування
А Кошовий на Січі роздає дітям новорічні пряники.
Б Богдан Хмельницький гойдає на руках новонародженого Шевченка.
В Леся Українка розповідає це зі сцени театру “Березіль”.
Г Ярослав Мудрий усе життя був проти панства.
Д Солдати князя Ігоря були відважними.

Завдання 2.

Проаналізуй зображення. Визнач, які зображені на ньому неточності пов’язані з історичним контекстом. Поясни свою думку.

Порада для вчителя

У роботі з цими зображеннями ми тренуємо вміння зіставляти історичний контекст і шукати відповіді на питання типу “Чи можливе використання смартфона в часи Гутенберга”. Спробуйте усно взаємодіяти з учнями й організувати аргументовану дискусію про те, чому ті чи ті об’єкти на зображеннях є недоречними. Спонукайте учнів використовувати для доведення лише перевірені ресурси.

Знайди 8 пасток (неточностей).

Гутенберг друкує перші книги

Наприкінці епохи Середньовіччя німець Йоган Гутенберг розробив революційну технологію – друкарство. Відтоді не доводилося переписувати книжки на руки, їх можна друкувати величезними накладами. Тож поширювати знання стало значно простіше.

Зразок

Знайди 8 пасток (неточностей).

Винахідливі вояки Чжундy

За епохи Середньовіччя неабияку загрозу становили вояки монгольського імператора ЧингісханаІ Протягом 1207–1217 років вони скоїли напад на державу Цінь (нині Північний Китай). А під час штурму її столиці Чжунду спустошують місто попри хитромудру винахідливу зброю китайців.

ЧОГО ЩЕ НЕ ІСНУВАЛО під час битви при Чжунду

1. Гармата.

Щоб стріляти вогнем, китайці тоді використовували бамбукові трубки, начинені порохом. Гармати ж з’явилися лише за 80 років, а у Європі – аж за 120. Який у них принцип роботи? Порох- суміш сірки, селітри та деревного вугілля – згорає, а гази, що виділяються від нього, стрімко розширюються та виштовхують ядро.

2. Колючий дріт.

Стережись! Цей металевий дріт, укритий гострими шипами, поранить кожного, хто намагатиметься його перетнути. Напнутий між стовпчиками, він огороджує ділянку й не дає худобі втекти, а на полі бою стримує ворога. Колючий дріт винайшли на Дикому Заході 1874 року, за часів ковбоїв, і це поклало край епосі, коли стада худоби розгулювали на волі.

3. Вітрогенератор.

Його давній предок — вітряк. Але перший вітровий генератор електроенергії сконструювали лише наприкінці XIX століття. Як же він перетворює вітер на електрику? Потік повітря змушує обертатися довгі лопаті, і цей рух запускає генератор змінного струму, який і виробляє електричну енергію.

4. Динаміт.

Удесятеро потужніший за порох, динаміт з’явився в 1867 році. Шведський інженер Альфред Нобель вигадав змішувати нітрогліцерин – рідину, що вибухає від найменшого дотику, – з глиною. Так нітрогліцерин не спалахує сам по собі. Отриману масу спресовують у циліндри та обгортають папером. Щоб підірвати динаміт, підпалюють гніт.

5. Протигаз.

Цей захисний засіб від хімічної зброї винайшли 1849 року. А вдосконалили за часів Першої світової війни, у боях якої нерідко застосовували отруйні речовини. Протигази носили навіть собаки-рятувальники! Щоб убезпечити дихання, протигаз поглинає та відфільтровує мікроскопічні отруйні частинки, які літають у повітрі.

6. Готичний собор.

У XII столітті собори вже височіли, проте не в Китаї, а у Європі. Збудовані вручну, без сучасних складних машин, ці величезні церкви є не лише витворами мистецтва, а й справжніми технічними подвигами. Височенна стеля в таких соборах утворює склепіння, яке підтримують перехресні стрілчасті арки.

7. Шини.

У XIX столітті розробили процес вулканізації каучуку, завдяки чому цей рослинний матеріал удалося перетворити на більш міцний та еластичний — гуму. Гуму вперше винайшов шотландець Джон Данлоп. Він обмотав дерев’яні колеса велосипеда гумовими трубками, наповненими повітрям. Як результат — покращені зручність, швидкість і зчеплення з дорогою. Це був успіх!

8. Гіпсові пов’язки.

Їх 1851 року винайшов один голландський хірург, натхненний працею перського вченого X століття. На зламану кінцівку накладають тканину, просякнуту гіпсом. Застигаючи, пов’язка підтримує кінцівку в потрібному положенні, поки зростається кістка. Сьогодні також застосовують синтетичні «гіпсові пов’язки» зі смоли та скловолокна.

ЩО ВЖЕ ІСНУВАЛО під час битви при Чжунду

Порох.

У IX столітті китайські вчені шукали еліксир вічного життя, а винайшли порох. Вони змішали деревне вугілля, селітру й сірку та отримали чорний вибуховий порошок. Тоді його почали використовувати для подавання світлових сигналів, підривання петард і запуску снарядів… Власне, більше для скорочення життя, аніж для його подовження.

Папір.

Приблизно в II столітті до нашої ери китайці винайшли папір. Хочеш знати рецепт? Суміш кори, рослин і ганчір’я зварити й подрібнити. «Тісто» розкачати на тонкі коржі. Після висихання з них утворяться міцні аркуші. У VII столітті секрет виготовлення паперу поширюється рештою світу. Де його швидко переймають.

Голковколювання.

Цей китайський народний спосіб лікування існує понад 2000 років. У тіло хворих устромлюють тоненькі голки. На думку голкотерапевтів, життєва енергія циркулює тілом уздовж певних ліній. Іноді вони блокуються, спричиняючи дисбаланс, що й зумовлює захворювання. Голки знімають блоки й відновлюють баланс.

Порцеляна.

Порцеляну винайшли в Китаї у VII столітті. З каоліну (білої глини) отримують дуже чисту та м’яку масу. Як і в класичному гончарстві, з цієї маси ліплять посуд, вази, статуетки… та запікають їх за дуже високої температури (щонайменше 1300 °C). Отримані вироби білосніжні, витончені та надзвичайно крихкі!

Завдання 3.

Прочитай текст допису. За допомогою додаткових джерел з’ясуй, чи можна довіряти цій інформації. Аргументуй свою думку. 

Порада для вчителя

У цьому завданні важливо спонукати учнів перевірити всю інформацію з тексту – коли винайшли перше колесо, де, хто це зробив, яким воно було. Після пошуку відповідей важливо зіставити факти з поданим текстом і зробити логічні висновки про достовірність інформації з такого допису. 

---

Порада для вчителя

Попросіть учнів виставити оцінки за шкалою. Запропонуйте їм обговорити в парах результати і домовитися про спільну оцінку для кожної тези.

Наскільки ти згоден із наведеними тезами? Познач свою відповідь за шкалою від 0 до 10, де 0 – абсолютно не згоден, 10 – абсолютно згоден. 

А Кожну картинку треба перевіряти 100 разів і шукати, хто її створив і коли.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Б Якщо ми не знаємо, коли була створена картинка, не треба її використовувати в тексті.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

В Можна оцінити контекст тексту лише знаючи, хто і коли його створив.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

---

“Історія без міфів” – це ютуб-канал, де можна дізнатися багато цікавого про міфи, пов’язані з історичними фактами.

Ежен Паскаль. “Пастки науки”, Ранок, 2022.
Тут можна пошукати доречні та недоречні об’єкти відповідно до історичного контексту. 

 

Тема. Робота з позатекстовою інформацією. Культурно-історичний контекст. Частина 2.

Урок 22

---

• історичний контекст
• оцінювання тексту
• інтерпретація фактів у тексті та виявлення розбіжностей

---

Завдання 1.

Проаналізуй цитати з огляду на історичний контекст. Зроби висновок про кожну з них. Доведи свою думку.

Цитата	Цілком коректна, усі дані корелюють одне з одним	Містить поодинокі неточності	Некоректна, містить взаємозаперечні дані, потребує редагування
А Кошовий на Січі роздає дітям новорічні пряники.
Б Богдан Хмельницький гойдає на руках новонародженого Шевченка.
В Леся Українка розповідає це зі сцени театру “Березіль”.
Г Ярослав Мудрий усе життя був проти панства.
Д Солдати князя Ігоря були відважними.

Завдання 2.

Проаналізуй зображення. Визнач, які зображені на ньому неточності пов’язані з історичним контекстом. Поясни свою думку.

Знайди 8 пасток (неточностей).

Гутенберг друкує перші книги

Наприкінці епохи Середньовіччя німець Йоган Гутенберг розробив революційну технологію – друкарство. Відтоді не доводилося переписувати книжки на руки, їх можна друкувати величезними накладами. Тож поширювати знання стало значно простіше.

Зразок

Знайди 8 пасток (неточностей).

Винахідливі вояки Чжундy

За епохи Середньовіччя неабияку загрозу становили вояки монгольського імператора ЧингісханаІ Протягом 1207–1217 років вони скоїли напад на державу Цінь (нині Північний Китай). А під час штурму її столиці Чжунду спустошують місто попри хитромудру винахідливу зброю китайців.

ЧОГО ЩЕ НЕ ІСНУВАЛО під час битви при Чжунду

1. Гармата.

Щоб стріляти вогнем, китайці тоді використовували бамбукові трубки, начинені порохом. Гармати ж з’явилися лише за 80 років, а у Європі – аж за 120. Який у них принцип роботи? Порох- суміш сірки, селітри та деревного вугілля – згорає, а гази, що виділяються від нього, стрімко розширюються та виштовхують ядро.

2. Колючий дріт.

Стережись! Цей металевий дріт, укритий гострими шипами, поранить кожного, хто намагатиметься його перетнути. Напнутий між стовпчиками, він огороджує ділянку й не дає худобі втекти, а на полі бою стримує ворога. Колючий дріт винайшли на Дикому Заході 1874 року, за часів ковбоїв, і це поклало край епосі, коли стада худоби розгулювали на волі.

3. Вітрогенератор.

Його давній предок — вітряк. Але перший вітровий генератор електроенергії сконструювали лише наприкінці XIX століття. Як же він перетворює вітер на електрику? Потік повітря змушує обертатися довгі лопаті, і цей рух запускає генератор змінного струму, який і виробляє електричну енергію.

4. Динаміт.

Удесятеро потужніший за порох, динаміт з’явився в 1867 році. Шведський інженер Альфред Нобель вигадав змішувати нітрогліцерин – рідину, що вибухає від найменшого дотику, – з глиною. Так нітрогліцерин не спалахує сам по собі. Отриману масу спресовують у циліндри та обгортають папером. Щоб підірвати динаміт, підпалюють гніт.

5. Протигаз.

Цей захисний засіб від хімічної зброї винайшли 1849 року. А вдосконалили за часів Першої світової війни, у боях якої нерідко застосовували отруйні речовини. Протигази носили навіть собаки-рятувальники! Щоб убезпечити дихання, протигаз поглинає та відфільтровує мікроскопічні отруйні частинки, які літають у повітрі.

6. Готичний собор.

У XII столітті собори вже височіли, проте не в Китаї, а у Європі. Збудовані вручну, без сучасних складних машин, ці величезні церкви є не лише витворами мистецтва, а й справжніми технічними подвигами. Височенна стеля в таких соборах утворює склепіння, яке підтримують перехресні стрілчасті арки.

7. Шини.

У XIX столітті розробили процес вулканізації каучуку, завдяки чому цей рослинний матеріал удалося перетворити на більш міцний та еластичний — гуму. Гуму вперше винайшов шотландець Джон Данлоп. Він обмотав дерев’яні колеса велосипеда гумовими трубками, наповненими повітрям. Як результат — покращені зручність, швидкість і зчеплення з дорогою. Це був успіх!

8. Гіпсові пов’язки.

Їх 1851 року винайшов один голландський хірург, натхненний працею перського вченого X століття. На зламану кінцівку накладають тканину, просякнуту гіпсом. Застигаючи, пов’язка підтримує кінцівку в потрібному положенні, поки зростається кістка. Сьогодні також застосовують синтетичні «гіпсові пов’язки» зі смоли та скловолокна.

ЩО ВЖЕ ІСНУВАЛО під час битви при Чжунду

Порох.

У IX столітті китайські вчені шукали еліксир вічного життя, а винайшли порох. Вони змішали деревне вугілля, селітру й сірку та отримали чорний вибуховий порошок. Тоді його почали використовувати для подавання світлових сигналів, підривання петард і запуску снарядів… Власне, більше для скорочення життя, аніж для його подовження.

Папір.

Приблизно в II столітті до нашої ери китайці винайшли папір. Хочеш знати рецепт? Суміш кори, рослин і ганчір’я зварити й подрібнити. «Тісто» розкачати на тонкі коржі. Після висихання з них утворяться міцні аркуші. У VII столітті секрет виготовлення паперу поширюється рештою світу. Де його швидко переймають.

Голковколювання.

Цей китайський народний спосіб лікування існує понад 2000 років. У тіло хворих устромлюють тоненькі голки. На думку голкотерапевтів, життєва енергія циркулює тілом уздовж певних ліній. Іноді вони блокуються, спричиняючи дисбаланс, що й зумовлює захворювання. Голки знімають блоки й відновлюють баланс.

Порцеляна.

Порцеляну винайшли в Китаї у VII столітті. З каоліну (білої глини) отримують дуже чисту та м’яку масу. Як і в класичному гончарстві, з цієї маси ліплять посуд, вази, статуетки… та запікають їх за дуже високої температури (щонайменше 1300 °C). Отримані вироби білосніжні, витончені та надзвичайно крихкі!

Завдання 3.

Прочитай текст допису. За допомогою додаткових джерел з’ясуй, чи можна довіряти цій інформації. Аргументуй свою думку. 

---

Наскільки ти згоден із наведеними тезами? Познач свою відповідь за шкалою від 0 до 10, де 0 – абсолютно не згоден, 10 – абсолютно згоден. 

А Кожну картинку треба перевіряти 100 разів і шукати, хто її створив і коли.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Б Якщо ми не знаємо, коли була створена картинка, не треба її використовувати в тексті.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

В Можна оцінити контекст тексту лише знаючи, хто і коли його створив.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

---

“Історія без міфів” – це ютуб-канал, де можна дізнатися багато цікавого про міфи, пов’язані з історичними фактами.

Ежен Паскаль. “Пастки науки”, Ранок, 2022.
Тут можна пошукати доречні та недоречні об’єкти відповідно до історичного контексту.