Освітня галузь / Громадянська та історична / Курси вільного вибору громадянської та історичної / Філософія / Тема 8. Свобода і відповідальність / Урок 27. Прагнення свободи як наріжний камінь української філософської думки. Свобода й відповідальність у різні історичні періоди (філософія Русі-України, ранньомодерна філософська думка, гуманістичні ідеї ХІХ-ХХ століття)

Тема 9. Тема 8. Свобода і відповідальність

матеріал 1

Урок 27. Прагнення свободи як наріжний камінь української філософської думки. Свобода й відповідальність у різні історичні періоди (філософія Русі-України, ранньомодерна філософська думка, гуманістичні ідеї ХІХ-ХХ століття)

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 27. Прагнення свободи як наріжний камінь української філософської думки. Свобода й відповідальність у різні історичні періоди (філософія Русі-України, ранньомодерна філософська думка, гуманістичні ідеї ХІХ-ХХ століття)

Очікувані результати навчання

12 ГІО 3.1.1-2: оцінює відмінності в джерелах різного походження.
12 ГІО 3.2.2-1: досліджує збіги й розбіжності між даними різних джерел і позиціями авторів.
12 ГІО 3.2.2-2: обґрунтовано оцінює історичну та суспільно значущу інформацію за самостійно визначеними критеріями.
12 ГІО 4.2.2-1: обґрунтовує власні судження, висновки, оцінки.
12 ГІО 4.2.2-2: оцінює власну громадянську позицію, стереотипи, упередження і чинники впливу на їх формування.
12 ГІО 5.1.1-2 П: визначає відповідальність за свої дії.
12 ГІО 5.1.2-1: проєктує розвиток власної особистості з огляду на належність до різних спільнот.

Учні / учениці зможуть:

аналізувати розвиток філософської ідеї свободи в українській філософській традиції від Русі до сучасності;
порівнювати різні філософські підходи до розуміння свободи й відповідальності у різних історичних періодах;
співвідносити філософські концепції свободи з конкретними історичними подіями та постатями;
критично оцінювати власну позицію щодо співвідношення свободи та відповідальності;
застосовувати філософське розуміння свободи для осмислення сучасних викликів війни росії проти України;
аргументувати власну позицію щодо соціальної відповідальності та громадянського обовʼязку;
досліджувати взаємозвʼязок між особистою свободою та колективним благом нації.

Про цей урок

Цей урок розкриває одну з найфундаментальніших ідей української філософської думки – прагнення свободи як визначальну характеристику українського духу. Протягом століть українські мислителі і мислительки, від часів Русі до наших днів, осмислювали поняття свободи не як абстрактну філософську категорію, а як живу цінність, невіддільну від відповідальності та служіння суспільству.

Урок демонструє, що ідея свободи проходить червоною ниткою через всю історію української філософії: від християнської концепції “Закону і благодаті” митрополита Іларіона до “сродної праці” Григорія Сковороди, від ліберальних ідей Михайла Драгоманова до державницької філософії Вʼячеслава Липинського та націоналізму Дмитра Донцова. Кожен історичний період додавав нові грані до розуміння свободи, але незмінним залишалося переконання: свобода неможлива без відповідальності, а особиста свобода нерозривно повʼязана зі свободою всього народу.

Особливу актуальність цей урок набуває в контексті сучасної війни росії проти України, яка є не лише військовим протистоянням, а й боротьбою за фундаментальне право на свободу – свободу вибору, свободу ідентичності, свободу майбутнього. Волонтерський рух, територіальна оборона, культурний спротив – усе це сучасні прояви тієї ж філософії свободи, що натхненно звучала у творах українських філософів минулого.

Основні питання для вивчення:

Як розуміли поняття свободи в різні періоди української історії (Русь, козаччина, ХІХ-ХХ століття, сучасність)?
Яким чином українські філософи повʼязували свободу із відповідальністю?
Які особливості української філософії свободи відрізняють її від російської та західноєвропейської традицій?
Як філософія свободи проявляється в сучасному українському спротиві російській агресії?
Чому прагнення свободи називають наріжним каменем української філософської думки?

Ключові терміни, особи та концепції:

Свобода – філософська категорія, що означає здатність людини діяти відповідно до власної волі, самостійно визначати свої цілі й засоби їх досягнення, ухвалювати рішення та нести за них відповідальність; у політичному вимірі – відсутність зовнішнього примусу та право на самовизначення.
Відповідальність – усвідомлення необхідності й готовність відповідати за свої рішення, вчинки та дії; моральний і правовий обовʼязок людини перед собою, іншими людьми та суспільством.
Благодать і Закон – християнська концепція розвинута на Русі митрополитом Іларіоном (ХІ ст.), У “Слові про Закон і Благодать” митрополит Іларіон протиставляє Мойсеїв Закон (Старий Заповіт) і Христову Благодать (Новий Заповіт) як два етапи божественного домобудівництва: Закон — як зовнішню норму і підготовку, Благодать — як повноту істини та внутрішнє духовне звільнення. Цей перехід він осмислює як рух від життя за приписом до життя у свободі істини, маючи на увазі передусім духовну, а не політичну свободу.
Сродна праця – філософська концепція Григорія Сковороди про необхідність знаходження людиною свого призначення, діяльності, що відповідає її внутрішній природі; праця за покликанням як шлях до особистої свободи й щастя.
Інтегральний націоналізм – політико-філософська доктрина Дмитра Донцова, що ставила національну ідею вище за всі інші цінності; націю як найвищу форму соціальної організації, а боротьбу за національну свободу – як моральний імператив.
Волонтерство – добровільна, суспільно корисна діяльність, що здійснюється без примусу та без очікування матеріальної винагороди; під час війни росії проти України став потужним проявом філософії свободи та відповідальності, коли мільйони українців і українок вільно обрали допомагати захисникам і жертвам агресії.
Територіальна оборона – добровільне військове формування громадян України для захисту території; сучасний прояв традиційного українського прагнення до свободи та готовності нести відповідальність за її захист.
Козацька вольниця – українська політична та соціальна система ХV-ХVІІІ століть, заснована на принципах особистої свободи, виборності влади та колективного ухвалення рішень; історичне втілення українського ідеалу свободи та самоврядування.
Митрополит Іларіон – (ХІ ст.) перший київський митрополит місцевого походження, автор “Слова про Закон і Благодать”, у якому розвинув концепцію свободи як переходу від Закону – зовнішньої норми і підготовки до Благодаті — як повноти істини та внутрішнього духовного звільнення. Цей перехід він осмислює як рух від життя за приписом до життя у свободі істини, маючи на увазі передусім духовну, а не політичну свободу.
Григорій Сковорода – (1722-1794) український філософ-гуманіст, поет, педагог; розвинув філософію “сродної праці” як шляху до особистої свободи; проповідував свободу від матеріальних залежностей і пошук внутрішньої свободи через самопізнання та життя згідно з покликанням.
Михайло Драгоманов – (1841-1895) український історик, публіцист, філософ; засновник українського соціалізму; розвивав ідеї політичної свободи, федералізму, прав людини; обстоював пріоритет свободи особистості перед класовими та національними інтересами.
Вʼячеслав Липинський – (1882-1931) історик, соціолог, теоретик консерватизму та державництва; розвивав ідею, що основна умова створення української державності – єдність (релігійна, регіональна, політична); обстоював необхідність поєднання свободи з відповідальністю та дисципліною заради національних інтересів.
Дмитро Донцов – (1883-1973) публіцист, філософ, головний ідеолог українського інтегрального націоналізму; розвивав концепцію “вольового націоналізму”, де свобода нації досягається через рішучу волю та самопожертву; критикував “провансальство” (сентиментальність) та обстоював активну боротьбу за національні ідеали; автор праці “Націоналізм” (1926).

Додаткові матеріали для вчителя

Свобода як наріжний камінь української філософської думки

Ідея свободи є в українській філософській має глибоке історичне коріння. Якщо порівняти українське розуміння свободи з російським або західноєвропейським, стає очевидною його унікальність: для українців свобода ніколи не була лише індивідуальним привілеєм чи абстрактним правом, а переважно означала відповідальність перед спільнотою та готовність боронити цю свободу.

Русь: свобода як благодать

Уже в ХІ столітті митрополит Іларіон у своєму “Слові про Закон і Благодать” сформулював концепцію свободи як фундаментальної відмінності християнського світу від світу рабства. Обґрунтовуючи погляди на закономірності розвитку історії, Іларіон вирізняє дві доби, що визначають проґресивний поступ людської історії: добу “Старого Заповіту”, коли взаємовідносини між людьми будувалися на засадах рабства, безмежної покори, коли існував “Закон”, й доби “Нового Заповіту”, де панують свобода, істина, “Благодать”. Ці дві доби послідовно змінюють одна одну в процесі історичного розвитку. Рух всесвітньої історії уявляється тут як процес поступового поширення християнства на всі народи світу. Саме залучення Русі до християнського світу, на думку Іларіона, й знаменує настання нової доби, доби Благодаті, що починає панувати на просторах “землі Руської”. З цим пов’язаний надзвичайно важливий для концепції Іларіона висновок про те, що все нове, молоде, те, що пізніше виникло в історії, набуває вищої цінності порівняно з попереднім, більш старим. Іван Лисяк-Рудницький, професор Альбертського університету, писав: “Державність Києва носила на собі виразну печать духа свободи”.

Козацька доба: свобода як вольниця

Козацтво втілило український ідеал свободи в конкретну політичну систему. Заклик козаків до православного люду України у ХVII ст. був промовистим: “Хто хоче за віру християнську бути посадженим на палю, хто хоче бути четвертованим, колесованим, хто ладен стерпіти усілякі муки за святий хрест, хто не боїться смерті – приставай до нас”. Ця свобода була нерозривно повʼязана з відповідальністю та готовністю до самопожертви.

ХІХ століття: свобода як права людини

Михайло Драгоманов став одним із найвидатніших теоретиків свободи в українській філософії. Його філософія політики ґрунтується на ліберальній ідеї, згідно з якою вища цінність визнається за особистістю. Утвердження свободи в історії є одночасно обмеженням держави та її інститутів як чогось зовнішнього, іманентно не притаманного людині.

У проєкті «Вільна спілка» Михайло Драгоманов виходив із пріоритету політичної свободи як основи державного устрою. Він розумів її передусім як систему гарантованих прав людини і громадянина, що включали недоторканність особи і життя, свободу совісті, друку й об’єднань, таємницю приватного листування, мовні й національні права, свободу пересування і вибору занять, а також правові механізми контролю влади — зокрема право судового позову проти посадових осіб і право спротиву незаконним діям державного апарату. Реалізацію цих прав Драгоманов пов’язував із федералізмом і широким місцевим самоврядуванням. Характерним для зрілого Драгоманова було визнання пріоритету свободи особистості перед класовими й національними інтересами. Власне Драгоманову належить ідея розбудови української політичної нації на засадах свободи та демократії.

ХХ століття: свобода як державність

Вʼячеслав Липинський обстоював ідею, що основна умова створення української державності – це єдність – релігійна, регіональна, політична, організаційна, національна. Він вважав, що справу української державності завжди губила відсутність єдності між українцями. Липинський наголошував на необхідності поєднання свободи з відповідальністю: свобода без відповідальності перетворюється на анархію, а відповідальність без свободи – на деспотизм. Тільки власна держава, збудована українською нацією на своїй етнографічній території, врятує її від економічного розпаду і кривавої анархії.

Дмитро Донцов розвинув концепцію “вольового націоналізму”, яка радикально переосмислила ідею свободи. У своїй праці “Націоналізм” (1926) він стверджував: “Світ належить до тих, які вміють хотіти”. Для Донцова свобода нації досягається не сентиментальними мріями, а рішучою волею, фанатичною вірою в ідею та готовністю до самопожертви.

Сучасність: свобода як опір

Війна росії проти України, розпочата у 2014 році і переведена у широкомасштабну фазу 24 лютого 2022 року, стала найяскравішим проявом української філософії свободи в сучасну епоху. Український волонтерський рух продемонстрував світові унікальний феномен: мільйони людей вільно обрали допомагати захисникам і постраждалим, без примусу, без очікування винагороди. За даними соціологічних досліджень, у 2022 році 26% українців і українок були залучені до захисної чи волонтерської діяльності, допомоги фронту та суспільству. Це найвищий показник громадянської активності у світі.

Волонтерство під час війни – це не просто благодійність. Це філософський вибір свободи над рабством, відповідальності над байдужістю, спільного блага над особистим комфортом. Як зазначають дослідники, “волонтерство відроджується як реакція суспільства на проблеми, які існують у відповідний проміжок часу”.

Українське суспільство через волонтерство демонструє той самий дух свободи, який супроводжує нас крізь віки. Це свобода, нерозривно повʼязана з відповідальністю перед народом, готовністю захищати цю свободу і передавати її наступним поколінням.

Дизайн уроку

Провокація

Провокаційні запитання для обговорення

Чи може бути свобода без відповідальності? Наведіть приклади з вашого життя або з історії України, коли свобода без відповідальності призводила до негативних наслідків.
Українське прислівʼя каже: “Вільному воля, а біднолу – рай”. Як ви розумієте цей вислів? Чи завжди свобода означає щастя?
Уявіть ситуацію: ви можете залишитися в безпеці за кордоном або повернутися в Україну під час війни, щоб допомагати. Що б ви обрали і чому? Як ваш вибір повʼязаний з філософією свободи?
Чому українці і українки вже понад 1000 років борються за свободу, а росіяни за цей же час так і не змогли побудувати вільне суспільство? Що в українській філософії робить нас іншими?
Волонтери під час війни працюють безкоштовно, ризикують життям, витрачають власні кошти. Хіба це свобода чи, навпаки, обмеження свободи? Поясніть свою думку.
Чи є свобода можливістю робити «усе, що хочу», чи це здатність сказати «ні» несправедливому наказу?

Практика

Самостійна робота

Аналіз філософського тексту митрополита Іларіона. Прочитайте уривок зі “Слова про Закон і Благодать” митрополита Іларіона (ХІ ст.): “Закон бо предтечею був і слугою благодаті й істині. Істина ж і благодать слугами суть майбутньому віку, життю нетлінному. Як закон привів узаконених до благодатного хрещення, так хрещення впускає синів своїх у вічне життя. Мойсей бо і пророки про Христове пришестя повідали, а Христос і апостоли його — про воскресіння і про майбутній вік. Отож, про закон, Мойсеєм даний, і про благодать і істину, які з’явилися через Христа (Іоанн 1, 17), повість ся і про те, чого досяг закон і чого досягла благодать, — спершу закон, а потім благодать; спершу тінь, а потім істина”.

Питання для обговорення:

Які дві епохи в історії людства розрізняє Іларіон? Чим вони відрізняються?
Пригадайте, які політичні наслідки мало прийняття християнства на Русі за часів Володимира та, скориставшись наведеною цитатою, поміркуйте, як це вплинуло на світоглядне сприйняття свободи.
Чи зберігає християнське тлумачення свободи актуальність сьогодні та як це впливає на українське суспільство?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває вміння аналізувати первинні філософські джерела та інтерпретувати метафоричну мову. Важливо звернути увагу учнів на те, що вже в ХІ столітті українська думка розглядала свободу як фундаментальну цінність.

Групова робота

Обʼєднайте клас у гурпи. Кожна група отримує одну із наведених цитат українських мислителів. Необхідно простежити еволюцію розуміння свободи в українській філософській та політичній думці; навчитися розрізняти “свободу як право” та “свободу як відповідальність”; аргументувати зв’язок між особистою свободою та стійкістю держави.

Григорій Сковорода (ХVIII ст.):

“Що є свобода? Добро в ній якеє?
Кажуть, неначе воно золотеє?
Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото,
Проти свободи воно лиш болото.
О, якби в дурні мені не пошитись,
Щоб без свободи не міг я лишитись.
Слава навіки буде з тобою,
Вольності отче, Богдане-герою!”
“De Libertate”

Памфіл Юркевич (ХІХ ст.)

“Людина має свободу, завдяки якій здатна до моральної діяльності. Критерій моральності – у серці, а не в розумі, який діє з примусу”.

Микола Міхновський (ХХ ст.)

“Останніми часами життя поневолених народів конституційного Заходу стало щораз більше звертати на себе увагу українського інтелігента: він побачив, що і певний конституційний устрій в культурних державах гарантує інтереси тільки пануючої нації, а зовсім не гарантує інтересів поневоленої, навіть навпаки: свобода слова, друку, совісті, свобода зборів, кас, асоціацій, свобода научування – усе це – пусті звуки для поневоленої нації в конституційній державі. І почали українці турбуватися про будучність своєї нації; почалися запити про гарантії конституційної свободи для українського народу“.

Любоми Гузар (ХХІ ст.)

“Багато хто все ще боїться свободи. Хтось давно відзвичаєний від неї, хтось, навпаки, досі не призвичаєний. Більшість людей про свободу не думають, бо виховані в іншому світогляді. Який зв’язок я вбачаю між спільною працею та свободою? Дуже простий. Свобода не є сама в собі цінністю. Свобода — це обставина бути людиною. Свобода — це лишень право творити добро. Свобода не в тому, щоби робити, що заманеться. Свобода — то змога служити людям. Чим більше людей усвідомлять таку свободу як природну потребу, тим більше добра вони здатні спільно створити одне для одного, а отже, для цілої країни. Свобода є умовою, вона не є ціллю. Держава може почуватися вільною лише тоді, коли вона спирається на людей, які почуваються справді вільними. Водночас тільки у вільній державі народ може почуватися свобідним. Ми спільно повинні збудувати державу, де вільна людина має бути на першому місці. Повна свобода цілої України має складатися з частинок свободи кожного з нас”.

Яке ключове визначення свободи дає автор? (Це свобода “від чогось“, “для чогось“ чи “всередині себе“?)
Які антитези (протилежності) використовує мислитель? (Наприклад: золото чи воля, примус чи серце, пусті звуки чи реальні гарантії).
Хто є суб’єктом свободи у цій цитаті? (Окрема людина, поневолена нація чи спільнота вірних?)
У який історичний період було створено цей текст? Як тогочасні виклики (ліквідація автономії, імперський гніт, розбудова незалежності) вплинули на думку автора?
Як авторське розуміння свободи заперечує тоталітарні або імперські міфи свого часу?
Чи можна вважати це твердження універсальним, чи воно є “продуктом своєї епохи“?
Як ця цитата допомагає пояснити феномен українського опору у війні проти росії?
Які наслідки для суспільства матиме прийняття цієї тези як істини, а які — її відхилення?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває компаративний аналіз та критичне мислення. Учні й учениці мають побачити еволюцію української філософії свободи та зрозуміти, що кожна епоха додавала нові грані до цієї ідеї. Ви можете запропонувати учням обрати по одному питанню з кожного блоку для глибокого аналізу обраної ними цитати. Це забезпечить комплексний підхід: від філологічного розбору до громадянської дії.

Робота в парах

Дебати: свобода та безпека

Під час війни держава може запроваджувати обмеження особистих свобод заради безпеки (комендантська година, заборона виїзду для чоловіків призовного віку, військова цензура тощо).
Розподіліться на пари. Одна особа у парі обстоює позицію А, інша – позицію Б:

ПОЗИЦІЯ А: “Під час війни свобода має бути обмежена заради безпеки. Вʼячеслав Липинський писав, що передумовою створення і збереження державності є організована єдність і дисципліна провідної верстви. Він розумів їх не як сліпу покору, а як здатність до відповідального підпорядкування особистих і партійних інтересів спільній державній меті та визнання легітимної влади. Індивідуальна свобода не повинна ставити під загрозу безпеку всіх”.

ПОЗИЦІЯ Б: “Ми боремося саме за свободу, тому не можемо її обмежувати навіть під час війни. Михайло Драгоманов обстоював пріоритет свободи і прав особистості як моральну й політичну основу будь-якого національного проєкту. Він застерігав, що національний рух, який жертвує свободою людини заради «вищих» колективних цілей, ризикує відтворити імперську логіку примусу і стати схожим на того, проти кого він спрямований”.

Завдання для обговорення:

Підготуйте по 3 аргументи на захист вашої позиції.
Проведіть дебати.
Спробуйте знайти компромісне рішення, яке враховує обидві позиції.

Методичний коментар:

Це завдання розвиває діалогічне мислення та вміння аргументувати. Важливо, щоб учитель / учителька не нав’язував / нав’язувала “правильну” відповідь, а допоміг учням побачити складність проблеми. Після дебатів варто обговорити з класом: чи існує універсальна відповідь? Як українська філософська традиція розвʼязувала це питання?

Самостійна робота

Прочитайте уривок з листа Василя Стуса до сина: “Людина — це обов’язок, а не титул (народився — і вже людина). Людина — твориться, самонароджується. Власне, хто Ти є поки що? Кавалок глини сирової, пластичної. Бери цей кавалок у обидві жмені і мни доти, поки з нього не вийде щось тверде, окреслене, перем’яте. Уяви, що Бог, який творить людей, то Ти є сам. Ти є Бог. Отож, як Бог самого себе, мни свою глину в руках, поки не відчуєш під мозолями кремінь…” (Лист до сина від 14.09.1981 р.)

Питання для аналізу:

Як ви розумієте тезу “Людина — це обов’язок, а не титул“? Чим “титул“ людини (біологічний факт народження) відрізняється від її “суті“ (результату зусиль)?
Що в метафорі Стуса означає “відчути під мозолями кремінь“? Які якості особистості можна назвати “кременем“ у сучасних умовах війни?
Сформулюйте 3 правила самотворення“ для себе як майбутнього фахівця / фахівчині. Одне з правил обов’язково має стосуватися академічної доброчесності (наприклад: “Я не списую, бо це означає залишати свою “глину” сирою, дозволяючи комусь іншому формувати мій інтелект“).

Методичний коментар:

Важливо наголосити, що Стус писав це в умовах радянського табору, де його фізична свобода була максимально обмежена. Його “самотворення” було єдиним способом залишитися вільним усередині тоталітарної машини. Завдання спонукає учня / ученицю до авторства. Учитель / учителька має оцінювати не “правильність” думок, а їхню автентичність, глибину аргументації та чесність стосовно джерела. Завдання вимагає осмислити антропологічний вимір свободи як процесу постійної самобудови; навчитися розрізняти біологічне існування та особистісну суб’єктність; розвивати навички саморефлексії в контексті академічної доброчесності.

Робота в парах

Кейс-аналіз: свобода і відповідальність волонтера. Прочитайте уривок з дослідження про українське волонтерство: “Під час повномасштабної війни росії проти України, що розпочалася 24 лютого 2022 року, значна частина українських міст і сіл потрапила в зону активних бойових дій. Події 24 лютого викликали жах, лють, ненависть, страх, тривогу, шок. Проте вже через кілька годин мільйони українців і українок почали волонтерську діяльність. Усі учасники дослідження сказали про те, що війна дуже змінила їхнє життя. Вони втратили рідних, майно, бізнес, стосунки, сенси. Водночас через війну люди наважилися на кроки, на які ніколи не наважилися б за інших обставин. Війна не лише забрала, а й дала щось важливе (наприклад, нових знайомих і друзів, із якими за інших обставин вони не мали спільних справ)”.

(За матеріалами: https://ednannia.ua/novyny/inspiration/12632-80protsent-toho-shcho-potribno-na-viini-daiut-volontery)

Завдання для пари:

Обговоріть: чи є волонтерство проявом свободи чи, навпаки, обмеженням свободи? Аргументуйте.
Як волонтерство повʼязане з філософською ідеєю відповідальності?
Війна — це “межова ситуація”, яка руйнує звичний побут. Чому, на вашу думку, втрата майна чи бізнесу не паралізувала волю українців, а навпаки — підштовхнула мільйони до волонтерства?
Підготуйте коротку презентацію ваших висновків.

Методичний коментар:

Це завдання повʼязує історичну філософію з сучасністю та розвиває емпатію. Волонтерство – це ідеальний приклад того, як філософські ідеї втілюються в реальному житті.

Робота в групах

Обʼєднайте клас у групи по 4-5 осіб для створення “Філософського маніфесту української свободи” – документ, який би синтезував ідеї українських філософів про свободу та застосував їх до сучасності.

Структура маніфесту:

Преамбула: що таке свобода для українців? (2-3 речення, використайте ідеї Іларіона).
Принципи особистої свободи (3-4 пункти, використайте ідеї Сковороди та Драгоманова).
Принципи національної свободи (3-4 пункти, використайте ідеї Липинського та Донцова).
Зв’язок свободи з відповідальністю (2-3 речення).
Заклик до дії: що кожен і кожна з нас можуть зробити для захисту свободи? (3-5 конкретних дій).

Вимоги:

Маніфест має бути написаний сучасною мовою, зрозумілою для молоді.
Обовʼязково посилайтеся на ідеї конкретних філософів.
Додайте приклади з сучасного життя (війна, волонтерство, культурний спротив).
Обсяг: 1 сторінка А4.

Методичний коментар:

Це завдання розвиває ключову компетентність уроку – вміння синтезувати філософські ідеї та застосовувати їх до сучасності. Важливо заохочувати творчість, але стежити за обґрунтованістю тверджень. Після презентацій можна провести голосування за найкращий маніфест або створити загальнокласний варіант.

Домашнє завдання

Напишіть есе (300-400 слів) на тему: “Моя філософія свободи”, у якому: сформулюйте власне розуміння свободи; порівняйте своє бачення з ідеями одного з українських філософів; наведіть приклад із власного життя, коли ви мали зробити вибір між свободою та відповідальністю; поясніть, що для вас означає бути вільною людиною у сучасній Україні.

Творчий проєкт “Візуалізація свободи”. Створіть інфографіку, плакат, відеоролик (1-2 хв.) або презентацію, яка:
- Показує еволюцію української філософії свободи від Київської Русі до сучасності.
- Включає цитати мінімум 4-х українських філософів.
- Містить візуальні символи свободи з української культури.
- Завершується вашим власним баченням майбутнього української свободи.

Додайте письмове пояснення (200-300 слів) вашої творчої концепції.

Прогрес

Оцініть свої досягнення на уроці:

Критерії оцінки	Ні	Частково	Так
Я можу пояснити, як розуміли поняття свободи в різні періоди української історії	☐	☐	☐
Я розумію звʼязок між свободою та відповідальністю в українській філософії	☐	☐	☐
Я можу порівняти підходи до свободи різних українських філософів	☐	☐	☐
Я можу застосувати філософські ідеї про свободу до аналізу сучасних подій (війна, волонтерство)	☐	☐	☐
Я усвідомлюю власну відповідальність за захист свободи України	☐	☐	☐

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 27. Прагнення свободи як наріжний камінь української філософської думки. Свобода й відповідальність у різні історичні періоди (філософія Русі-України, ранньомодерна філософська думка, гуманістичні ідеї ХІХ-ХХ століття)

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Провокаційні запитання для обговорення

Завдання 1. Чи може бути свобода без відповідальності? Наведіть приклади з вашого життя або з історії України, коли свобода без відповідальності призводила до негативних наслідків.

Завдання 2. Українське прислівʼя каже: “Вільному воля, а біднолу – рай”. Як ви розумієте цей вислів? Чи завжди свобода означає щастя?

Завдання 3. Уявіть ситуацію: ви можете залишитися в безпеці за кордоном або повернутися в Україну під час війни, щоб допомагати. Що б ви обрали і чому? Як ваш вибір повʼязаний з філософією свободи?

Завдання 4. Чому українці і українки вже понад 1000 років борються за свободу, а росіяни за цей же час так і не змогли побудувати вільне суспільство? Що в українській філософії робить нас іншими?

Завдання 5. Волонтери під час війни працюють безкоштовно, ризикують життям, витрачають власні кошти. Хіба це свобода чи, навпаки, обмеження свободи? Поясніть свою думку.

Завдання 6. Чи є свобода можливістю робити «усе, що хочу», чи це здатність сказати «ні» несправедливому наказу?

Практика

Завдання 7.

Прочитайте уривок зі “Слова про Закон і Благодать” митрополита Іларіона (ХІ ст.): “Закон бо предтечею був і слугою благодаті й істині. Істина ж і благодать слугами суть майбутньому віку, життю нетлінному. Як закон привів узаконених до благодатного хрещення, так хрещення впускає синів своїх у вічне життя. Мойсей бо і пророки про Христове пришестя повідали, а Христос і апостоли його — про воскресіння і про майбутній вік. Отож, про закон, Мойсеєм даний, і про благодать і істину, які з’явилися через Христа (Іоанн 1, 17), повість ся і про те, чого досяг закон і чого досягла благодать, — спершу закон, а потім благодать; спершу тінь, а потім істина”.

Питання для обговорення:

Які дві епохи в історії людства розрізняє Іларіон? Чим вони відрізняються?

Пригадайте, які політичні наслідки мало прийняття християнства на Русі за часів Володимира та, скориставшись наведеною цитатою, поміркуйте, як це вплинуло на світоглядне сприйняття свободи.

Чи зберігає християнське тлумачення свободи актуальність сьогодні та як це впливає на українське суспільство?

Завдання 8.

Необхідно простежити еволюцію розуміння свободи в українській філософській та політичній думці; навчитися розрізняти “свободу як право” та “свободу як відповідальність”; аргументувати зв’язок між особистою свободою та стійкістю держави.

Григорій Сковорода (ХVIII ст.):

Памфіл Юркевич (ХІХ ст.)

Микола Міхновський (ХХ ст.)

Любоми Гузар (ХХІ ст.)

Яке ключове визначення свободи дає автор? (Це свобода “від чогось“, “для чогось“ чи “всередині себе“?)

Які антитези (протилежності) використовує мислитель? (Наприклад: золото чи воля, примус чи серце, пусті звуки чи реальні гарантії).

Хто є суб’єктом свободи у цій цитаті? (Окрема людина, поневолена нація чи спільнота вірних?)

У який історичний період було створено цей текст? Як тогочасні виклики (ліквідація автономії, імперський гніт, розбудова незалежності) вплинули на думку автора?

Як авторське розуміння свободи заперечує тоталітарні або імперські міфи свого часу?

Чи можна вважати це твердження універсальним, чи воно є “продуктом своєї епохи“?

Як ця цитата допомагає пояснити феномен українського опору у війні проти росії?

Які наслідки для суспільства матиме прийняття цієї тези як істини, а які — її відхилення?

Завдання 9.

Дебати: свобода та безпека

Завдання для обговорення:

Підготуйте по 3 аргументи на захист вашої позиції.

Проведіть дебати.

Спробуйте знайти компромісне рішення, яке враховує обидві позиції.

Завдання 10.

Питання для аналізу:

Як ви розумієте тезу “Людина — це обов’язок, а не титул“? Чим “титул“ людини (біологічний факт народження) відрізняється від її “суті“ (результату зусиль)?

Що в метафорі Стуса означає “відчути під мозолями кремінь“? Які якості особистості можна назвати “кременем“ у сучасних умовах війни?

Сформулюйте 3 правила самотворення“ для себе як майбутнього фахівця / фахівчині. Одне з правил обов’язково має стосуватися академічної доброчесності (наприклад: “Я не списую, бо це означає залишати свою “глину” сирою, дозволяючи комусь іншому формувати мій інтелект“).

Завдання 11.

Завдання для пари:

Обговоріть: чи є волонтерство проявом свободи чи, навпаки, обмеженням свободи? Аргументуйте.

Як волонтерство повʼязане з філософською ідеєю відповідальності?

Війна — це “межова ситуація”, яка руйнує звичний побут. Чому, на вашу думку, втрата майна чи бізнесу не паралізувала волю українців, а навпаки — підштовхнула мільйони до волонтерства?

Підготуйте коротку презентацію ваших висновків.

Завдання 12.

Структура маніфесту:

Преамбула: що таке свобода для українців? (2-3 речення, використайте ідеї Іларіона).
Принципи особистої свободи (3-4 пункти, використайте ідеї Сковороди та Драгоманова).
Принципи національної свободи (3-4 пункти, використайте ідеї Липинського та Донцова).
Зв’язок свободи з відповідальністю (2-3 речення).
Заклик до дії: що кожен і кожна з нас можуть зробити для захисту свободи? (3-5 конкретних дій).

Вимоги:

Маніфест має бути написаний сучасною мовою, зрозумілою для молоді.
Обовʼязково посилайтеся на ідеї конкретних філософів.
Додайте приклади з сучасного життя (війна, волонтерство, культурний спротив).
Обсяг: 1 сторінка А4.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Домашнє завдання

Завдання 13.

Напишіть есе (300-400 слів) на тему: “Моя філософія свободи”, у якому: сформулюйте власне розуміння свободи; порівняйте своє бачення з ідеями одного з українських філософів; наведіть приклад із власного життя, коли ви мали зробити вибір між свободою та відповідальністю; поясніть, що для вас означає бути вільною людиною в сучасній Україні.

Завдання 14.

Творчий проєкт “Візуалізація свободи”. Створіть інфографіку, плакат, відеоролик (1-2 хв.) або презентацію, яка:

Показує еволюцію української філософії свободи від Київської Русі до сучасності.
Включає цитати мінімум 4-х українських філософів.
Містить візуальні символи свободи з української культури.
Завершується вашим власним баченням майбутнього української свободи.

Додайте письмове пояснення (200-300 слів) вашої творчої концепції.

Прогрес

Оцініть свої досягнення на уроці:

Критерії оцінки	Ні	Частково	Так
Я можу пояснити, як розуміли поняття свободи в різні періоди української історії	☐	☐	☐
Я розумію звʼязок між свободою та відповідальністю в українській філософії	☐	☐	☐
Я можу порівняти підходи до свободи різних українських філософів	☐	☐	☐
Я можу застосувати філософські ідеї про свободу до аналізу сучасних подій (війна, волонтерство)	☐	☐	☐
Я усвідомлюю власну відповідальність за захист свободи України	☐	☐	☐

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе

Матеріал

Додаткові матеріали для вчителя

Рекомендовані твори мистецтва для обговорення

Дизайн уроку

Провокаційні запитання для обговорення

Самостійна робота

Методичний коментар:

Групова робота

Методичний коментар:

Робота в парах

Дебати: свобода та безпека

Методичний коментар:

Самостійна робота

Методичний коментар:

Робота в парах

Методичний коментар:

Робота в групах

Методичний коментар:

Домашнє завдання

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокаційні запитання для обговорення

Завдання 7.

Завдання 8.

Завдання 9.

Дебати: свобода та безпека

Завдання 10.

Завдання 11.

Завдання 12.

Домашнє завдання

Завдання 13.

Завдання 14.

Ділись та обговорюй важливе