Урок 28. Українське національне відродження та ідея свободи й боротьби. Філософія національно-визвольної боротьби 1917-1921 рр.
Матеріал
Урок 28. Українське національне відродження та ідея свободи й боротьби. Філософія національно-визвольної боротьби 1917-1921 рр.
Цей урок занурює учнів і учениць у драматичний період української історії – національно-визвольної боротьби 1917-1921 років, коли українці мали реальний шанс створити незалежну державу, але програли цю боротьбу. Урок не просто розповідає про історичні події, а допомагає зрозуміти філософію тих, хто стояв на чолі українського державотворення: Михайла Грушевського з його ідеєю народовладдя, В’ячеслава Липинського з концепцією національної аристократії, Миколи Міхновського з закликом до рішучої боротьби, Симона Петлюри з вірою в неминучість української державності.
Урок має потужний сучасний контекст: учні й учениці бачать паралелі між боротьбою 1917-1921 рр. та сучасною війною росії проти України. Вони аналізують ті самі проблеми, які стояли перед їхніми прапрадідами: внутрішні чвари замість єдності, недооцінка ворога, надія на зовнішню допомогу, брак військової дисципліни. Працюючи з автентичними текстами того часу, учні й учениці розвивають вміння верифікувати інформацію, відрізняти факти від пропаганди, аналізувати аргументацію – навички критичні для життя в умовах сучасної інформаційної війни.
Цей урок формує історичне мислення та громадянську відповідальність: розуміючи, чому наші предки програли у 1917-1921 рр., сучасна молодь може зробити інші вибори, щоб не повторити їхніх помилок і довести боротьбу за незалежність до перемоги. Учні й учениці мають зрозуміти, що свобода без сили (армії) та істина без політичної волі призводять до трагедії. Урок проводить прямі паралелі між героями Крут та сучасними захисниками України, наголошуючи на важливості єдності.
Основні питання для вивчення:
- Філософські ідеї українського національного відродження початку XX століття.
- Головні діячі та мислителі періоду 1917-1921 рр.: Грушевський, Липинський, Міхновський, Петлюра.
- Причини поразки Української революції: внутрішні чвари vs національна єдність.
- Уроки національно-визвольних змагань для сучасної України.
- Філософія свободи і відповідальності в боротьбі за державність.
- Українська національна революція 1917-1921 рр. – суспільно-політичне явище історії України модерного часу, яке стало логічним завершенням розвитку українського національно-визвольного руху ХІХ ст. і водночас визначило характер перебігу української історії ХХ ст., зокрема розвиток українського націоналізму, національної самосвідомості, націо- та державотворення, пришвидшило процес формування нації української, привело до відновлення української держави. Період національно-визвольної боротьби українського народу за створення незалежної держави в умовах розпаду Російської та Австро-Угорської імперій. Включає діяльність Української Центральної Ради, Української Народної Республіки, Гетьманату П. Скоропадського, Директорії УНР, Західноукраїнської Народної Республіки.
- Українська Центральна Рада – вищий представницький орган українського народу, створений у березні 1917 р. у Києві. Проголосила автономію України (І Універсал, червень 1917), потім – УНР (ІІІ Універсал, листопад 1917), і нарешті – незалежність УНР (ІV Універсал, січень 1918).
- Гетьманат Павла Скоропадського (квітень-грудень 1918) – період правління гетьмана Української Держави П. Скоропадського, встановленого за підтримки німецьких військ після розгону Центральної Ради. Характеризувався спробою встановити консервативний порядок, відновити економіку, але втратив підтримку через пронімецьку орієнтацію.
- Директорія УНР (листопад 1918 – листопад 1920) – колегіальний орган державної влади УНР, створений у результаті антигетьманського повстання. До складу увійшли В. Винниченко, С. Петлюра, Ф. Швець, О. Макаренко, А. Макаренко. З лютого 1919 р. С. Петлюра став одноосібним Головою Директорії.
- Акт Злуки УНР і ЗУНР (22 січня 1919) – історична подія об’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки в єдину соборну державу. Відбулося на Софійській площі у Києві. Символ прагнення українців до національної єдності.
- Концепція “національної аристократії” – ідея В. Липинського про необхідність формування відповідальної еліти з кращих представників хліборобів, військових, промисловців, інтелігенції, які б були носіями національної ідеї та організаторами нації.
- Державницька школа історіографії – напрям в українській історичній науці, представлений М. Грушевським, В. Липинським, Д. Дорошенком, який розглядав українську історію як процес боротьби за власну державність, на відміну від народницької школи, що акцентувала на соціальних рухах.
- Зимовий похід армії УНР (грудень 1919 – травень 1920) – військова операція армії УНР під командуванням М. Омеляновича-Павленка рейдом по тилах більшовиків та денікінців. Мета: збереження військової присутності УНР на українській території. Завдяки походу не було перерви в українській державності між 1919 і 1920 роками.
- Варшавський договір 1920 р. – угода між УНР та Польщею про спільні дії проти більшовицької Росії. Підписаний С. Петлюрою та Ю. Пілсудським 21 квітня 1920 р. Україна визнавала східний кордон Польщі по лінії Збруч в обмін на польську підтримку у боротьбі з більшовиками.
- Причини поразки Української революції – комплекс факторів: внутрішні чвари між політичними силами (соціалісти, консерватори, самостійники), відсутність єдиного військово-політичного керівництва, надія на зовнішню допомогу замість власних сил, недостатня військова дисципліна, протистояння одразу кільком ворогам (більшовики, білогвардійці, поляки, румуни), соціальні конфлікти між селянством та поміщиками.
- Уроки національно-визвольних змагань для сучасності – історичний досвід показує критичну важливість національної єдності над партійними інтересами, необхідність сильної армії та військової дисципліни, небезпечність покладання надій виключно на зовнішніх союзників, потребу послідовної зовнішньої політики, важливість своєчасних рішучих дій проти ворога.
- Михайло Грушевський (1866-1934) – історик, голова Української Центральної Ради (1917-1918), автор концепції безперервності української історії та ідеї народовладдя. Створив наукове обґрунтування права українців на власну державу у праці “Історія України-Руси”.
- В’ячеслав Липинський (1882-1931) – історик, політичний мислитель, теоретик українського консерватизму і монархізму. Автор праці “Листи до братів-хліборобів” (1926), у якій обґрунтував концепцію “національної аристократії” та необхідність сильної влади для побудови держави. Дипломат Української Держави гетьмана П. Скоропадського у Відні (1918).
- Микола Міхновський (1873-1924) – адвокат, політичний діяч, ідеолог українського самостійництва. Автор програмної брошури “Самостійна Україна” (1900) та “Десяти заповідей УНП”, у яких вперше чітко сформулював ідею повної незалежності України. Висунув гасло: “Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпат аж по Кавказ”.
- Симон Петлюра (1879-1926) – головний отаман військ УНР, Голова Директорії УНР, організатор української армії. Обстоював думку, що армія є носієм ідеї української державності. Убитий російським агентом у Парижі 1926 року.
Додаткові матеріали для вчителя
Українська революція 1917-1921 років: історико-філософський контекст
Період 1917-1921 років став переломним моментом в історії України – уперше за кілька століть з’явилася реальна можливість відновити власну державність. Розпад Російської імперії внаслідок Лютневої революції 1917 року створив “вікно можливостей” для українського національного руху. У березні 1917 року в Києві була створена Українська Центральна Рада, яку очолив визначний історик Михайло Грушевський.
Філософія української державності розвивалася у кількох напрямках. Михайло Грушевський та його соратники з Центральної Ради спиралися на ідеї народовладдя, демократії, соціальної справедливості. Вони вірили, що український народ створить власну державу демократичним шляхом, через народні ради та установчі збори. Однак ця віра в демократичні процедури часто призводила до нерішучості в критичні моменти, до нескінченних дискусій замість рішучих дій.
Інший напрямок представляв В’ячеслав Липинський – етнічний поляк, який став палким прихильником української державності. Маючи власність на Волині і глибоко вивчивши українську історію, Липинський дійшов висновку, що для побудови держави потрібна не лише воля народу, але й організована еліта – “національна аристократія”. У своїй праці “Україна на переломі” (1920) він довів, що носієм великих державницьких ідей у часи Хмельницького була козацька старшина, а не лише селянські маси. А в “Листах до братів-хліборобів” (1926) розробив цілісну консервативну філософію української державності, наголошуючи на необхідності сильної влади, дисципліни, ієрархії. Липинський писав: “Без держави не може бути нації, а є лише народ в етнічному розумінні цього слова”.
Третій напрямок – радикальний самостійницький – був представлений Миколою Міхновським, який ще у 1900 році у брошурі “Самостійна Україна” висунув гасло повної незалежності та закликав до збройної боротьби. Міхновський не вірив у можливість мирного здобуття незалежності: “Українська нація мусить добути собі свободу, хоч би захиталася ціла Росія! Мусить добути своє визволення з рабства національного та політичного, хоч би пролилися ріки крови!”
Практичне втілення цих ідей у життя взяв на себе Симон Петлюра – організатор української армії. На відміну від багатьох лідерів революції, Петлюра з самого початку розумів, що без власного війська держава не виживе. Він обстоював думку, що армія є носієм ідеї української державності і докладав усіх зусиль, щоб відновити традиції українського війська.
Трагедія Української революції полягала в тому, що ці різні філософські підходи так і не змогли об’єднатися. Прихильники народовладдя звинувачували консерваторів у “контрреволюційності”, консерватори закидали соціалістам “безвладдя і анархію”, самостійники критикували обох за нерішучість. До цих внутрішніх чвар додавалося протистояння одразу кільком ворогам: більшовикам, білогвардійцям, полякам, румунам.
Найбільш трагічним уроком стала втрата можливості у критичні моменти. У січні 1918 року, коли більшовики готували наступ на Київ, Центральна Рада замість мобілізації всіх сил продовжувала дискусії про земельну реформу. У листопаді 1918 року Директорія повалила Гетьманат П. Скоропадського, але замість консолідації влади почала внутрішні чистки. Як зазначив Володимир Кедровський про засідання 15 грудня 1917 року: “Симон Петлюра звернувся до українського уряду з вимогою остаточно визначитись, «чи воюємо ми, чи ні» з більшовиками”. Нерішучість коштувала Україні державності.
Сучасний контекст та паралелі з 2014-2025 рр.
Паралелі між 1917-1921 та 2014-2026 роками очевидні для будь-кого, хто вивчає історію. Знову Україна змушена боронити свою незалежність від російського імперіалізму. Знову критично важлива національна єдність. Знову постають питання про роль армії, про єдність командування, про співвідношення демократії і дисципліни у воєнний час.
Але є й принципові відмінності. На відміну від 1917 року, коли українство було переважно селянським і малоорганізованим, сучасна Україна має потужну національну ідентичність, розвинене громадянське суспільство, міжнародне визнання. Якщо у 1917-1921 роках світ майже нічого не знав про Україну (як писав Ігор Гирич, “міжнародна спільнота не надала підтримки українцям у боротьбі за державу”), то сьогодні Україна отримує потужну військову та фінансову допомогу від західних партнерів.
Водночас залишаються актуальними ті самі застереження, що і сто років тому: не покладатися виключно на зовнішню допомогу, зберігати єдність перед лицем ворога, не допускати внутрішніх чвар у критичний момент, підтримувати дисципліну та порядок. Як писав Петлюра у 1925 році: “В українську державність ми віруємо, українську державність ми ісповідуємо, – в її неминучості ми переконані. Для нас вона є до певної міри живою реальністю, бо ідею її ми носимо в серці” – писав С. Петлюра.
Рекомендовані твори мистецтва для обговорення
Література:
Володимир Винниченко. “Щоденник” (1917-1921) – спогади одного з лідерів революції; Улас Самчук. “Волинь” – роман-епопея про формування української людини в умовах зламу імперій, революцій, воєн і моральної дезорієнтації – філософія ґрунту визвольної боротьби; Андрій Курков. “Сірий бджоляр” (2023) – сучасний роман про війну, який проводить непрямі, але виразні паралелі з минулими епохами бездержавності, зокрема з драмою українського суспільства доби національно-визвольної боротьби 1917–1921 років.
Музика:
“Ой у лузі червона калина” – стрілецька пісня доби Українських січових стрільців, що стала неофіційним гімном визвольної боротьби початку ХХ століття. У 2022 році вона набула нового звучання як символ національного спротиву в умовах повномасштабної війни росії проти України, засвідчивши тяглість ідеї свободи та боротьби в українській історії; пісні Січових Стрільців – музичний спадок героїв національно-визвольних змагань; сучасні пісні війни України за Незалежність як символ стійкості та спротиву.
Кіно:
“Зимовий похід” (2022) – фільм про перший Зимовий похід Армії Української Народної Республіки (1919–1920), зосереджений на військово-політичних умовах, мотивації учасників, стратегічних рішеннях і значенні цього рейду для збереження тяглості української державницької традиції; “Крути 1918” (2019) – історична драма про оборону під Крутами як спробу Української Народної Республіки виграти час для дипломатичного визнання державності, у центрі якої — моральний вибір молодих людей між приватним життям і відповідальністю за спільноту; “Чорний Ворон” (2023) – історична драма за романом Василя Шкляра про повстанський рух Холодного Яру 1920-х років, у центрі якої — збройний опір українців більшовицькій окупації після поразки УНР та моральний вибір між покорою і боротьбою.
Живопис:
Іван Труш “Портрет Михайла Грушевського” (1900-ті); Фотій Красицький “Портрет Михайла Грушевського” (1907); артплакати із зображенням діячів української революції художника Михайла Дяченка; сучасні мурали із зображеннями героїв визвольної боротьби у містах України.
Дизайн уроку
Провокаційні запитання для обговорення
- Що важливіше для перемоги у війні: демократичні дискусії чи сильна централізована влада? Де межа між необхідною дисципліною та авторитаризмом?
- Симон Петлюра казав: “Армія є носієм ідеї української державності”. Чи погоджуєтесь ви з цим? Яка роль армії в збереженні держави?
- В’ячеслав Липинський писав про необхідність “національної аристократії” – відповідальної еліти. Чи є в сучасній Україні така еліта? Хто має бути лідерами нації? Кого можна назвати “національною аристократією” на початку ХХ століття, а кого зараз?
- Микола Міхновський у 1900 році закликав до збройної боротьби за незалежність. Його критикували за “екстремізм”, але хто виявився правий – він чи ті, хто вірив у мирне вирішення?
- Чому українці програли у 1917-1921 роках, маючи всі можливості створити державу? Чи не повторюємо ми тих самих помилок сьогодні? Яка філософська зміна відбулася в суспільстві?
Робота в парах
Прочитайте уривок зі статті історика Станіслава Кульчицького про М. Грушевського: “Голова Центральної Ради виступав проти надання національно-визвольному рухові поміркованого, переважно культурницького напряму. Він стверджував: нічого більш помилкового не може бути, коли витягнути старі петиції і подавати їх наново урядові як сучасні українські домагання. Нагадуючи про декларацію Тимчасового уряду, у якій той засвідчував своє співчуття «культурно-національному самовизначенню народностей Росії», Грушевський відкидав таке «самовизначення» і заявляв: «Не про нього тепер річ і нікого воно тепер не інтересує на Україні. Українського питання вже нема. Є вільний, великий український нарід, який будує свою долю в нових умовах свободи”. (С. Кульчицький “Грушевський як відомий політик і публіцист”)
Питання для аналізу:
- Чому Грушевський відкидає ідею “культурно-національного самовизначення”? Що він вимагає замість цього?
- Яку філософську позицію виражає формула “Українського питання вже нема. Є вільний, великий український нарід”?
- Порівняйте із сучасністю: як культурні процеси вплинули на становище України у ХХ столітті. Чому ідея культурної автономії спрямована проти української держави? Чи може існувати культура поза політикою?
Методичний коментар:
Учні / учениці мають побачити, що Михайло Грушевський іде від вимог культурної автономії до повної державної самостійності. Це еволюція позиції від федералізму до самостійництва. Важливо провести паралелі з дискусіями 2014 року про “федералізацію України” як спробу росії обмежити український суверенітет.
Самостійна робота
Прочитайте текст пісні українських січових стрільців та російської народної пісня (у перекладі). Через аналіз фольклорних та авторських текстів виявіть ціннісні орієнтири української та російської ментальностей, навчіться розрізняти творчу свободу (суб’єктність) та руйнівне свавілля, застосовуйте історичні знання для осмислення сучасної війни.
| “Ой у лузі червона калина” пісня українських січових стрільців (С. Чернецький, Г. Трух) Ой у лузі червона калина похилилася, Чогось наша славна Україна зажурилася. А ми тую червону калину підіймемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! Марширують наші добровольці у кривавий тан Визволяти братів-українців з ворожих кайдан. А ми наших братів-українців визволимо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт. Не журися, славна Україно, маєш вільний рід. А ми тую червону калину підіймемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! | “У полі береза стояла” (російська народна пісня) У полі береза стояла У полі кучерява стояла Нема кому березу зламати Нема кому кучеряву зламати Я піду піду погуляю Білу березу зламаю Зріжу я з берези три прути Зроблю з них я три гудки А четверту балалайку А четверту балалайку Стану на балалайці я грати Стану на балалайці я грати |
| Критерій аналізу | «Ой у лузі червона калина» | «У полі береза стояла» |
|---|---|---|
| Стан об’єкта (дерева) | Похилилася, зажурилася (стан кризи / біди). | Стояла кучерява (квітучий / природний стан). |
| Дія ліричного героя | «Підіймемо», «розвеселимо», «визволимо». | «Зламати», «зрізати», «зробити гудки». |
| Мета дії | Відновлення життя, звільнення братів, радість нації. | Задоволення власних потреб (гра на інструментах). |
| Філософська парадигма | Будівництво та відновлення: дія спрямована на порятунок наявного. | Руйнування та експлуатація: об’єкт нищиться задля дрібної вигоди. |
Поміркуйте, як ментальна установка на руйнування природи чи культури (як у пісні про березу) унеможливлює побудову вільного демократичного суспільства.
Робота в групах
Аналіз причин поразки національної революції: чому Україна програла у 1917-1921?
Об’єднайте клас у 4 групи. Кожна група отримує картку з однією з причин поразки Української революції. Завдання: проаналізувати цю причину, знайти конкретні історичні приклади, провести паралелі із сучасністю.
ГРУПА 1: Внутрішні чвари і відсутність єдності
Аналізуйте конфлікт між:
- Центральною Радою (М. Грушевський, В. Винниченко) – соціалісти, демократи.
- Гетьманатом (П. Скоропадський, В. Липинський) – консерватори, монархісти.
- Директорією (С. Петлюра) – спроба об’єднати всіх
Прочитайте уривок з праці В. Липинського “Листи до братів-хліборобів”: “Головним гріхом української інтелігенції було те, що вона ставила партійні інтереси вище від державних. Замість того, щоб об’єднатися проти спільного ворога, українці воювали між собою”. (Липинський В. Листи до братів-хліборобів)
Доберіть цитати інших діячів української революції (зазначених у завданні), які б розкривали їхній погляд на поразку національної революції.
Питання для аналізу
- Наведіть конкретні приклади внутрішніх конфліктів 1917-1921 рр.
- Чи є подібні конфлікти в сучасній Україні? Як їх уникнути?
- Що важливіше у воєнний час: демократичні дискусії чи єдність команди?
ГРУПА 2: Недооцінка ворога і надія на зовнішню допомогу
Аналізуйте помилки у зовнішній політиці:
- Віра в “демократичну росію” тимчасового уряду Керенського.
- Надії на німецьку допомогу (Брестський мир).
- Розрахунок на допомогу Антанти.
- Польсько-український союз 1920 р.
Прочитайте цитату Симона Петлюри: “Росіянин, чи простіше кажучи – москаль, все одно, чи він «цареві-батюшці» служить, чи соціялістом-революціонером себе називає, чи нарешті в большевики-комуністи пошився – він однаковий; без брехні жити не може; обманювати – для нього перше діло. Обманом, брехнею, підбоєм та крутійством він цілі віки жив; обман для нього другою натурою стався; обманом він інші народи поневолював”.
Доберіть цитати діячів української революції, які б розкривали їхній погляд на співпрацю з Німеччиною, Антантою, Польщею.
Питання для аналізу
- Чому українці вірили, що зовнішні сили їм допоможуть?
- Яку роль відіграє зовнішня допомога і яку – власні зусилля?
- Порівняйте з сучасністю: допомога партнерів Україні у війні з росією. Чи правильно покладатися лише на зовнішню допомогу?
ГРУПА 3: Відсутність військової дисципліни і організації
Аналізуйте військові проблеми:
- Відмова від мобілізації на початку війни.
- Партизанщина і отаманщина замість регулярної армії.
- Конфлікти між командирами.
- Дезертирство.
Прочитайте уривок з документу: “Скласти армію Української Народної Республіки для оборони Української Народної Самостійної Республіки і захисту всього трудового народу України. Обов’язок кожного вояка захищати всіх, хто живе на Україні, від якої б то не було кривди і несправедливости, та доглядати за тим, аби ніщо не робилося всупереч наказам Директорії і не порушено ладу на Україні…
… § 4. У тих районах, де мобілізація оголошена, підлягають їй всі громадяне Української Народньої Республіки. § 5. Із охочих людей в армію приймати лише тих, що визнають Самостійну Українську Народню Республіку. § 6. Ніхто із охочих людей, які вписалися в Армію Української Народньої Республіки не має права покидати її по своїй волі. Прохання про увільнення можна подавати не раніш, як прослуживши два місяці”. (З Наказу Армії Української Народної Республіки. Ставка, 25 листопада 1918 року).
Доберіть цитати діячів української революції, які б свідчили про наявність перерахованих вище проблем в українській армії.
Питання для аналізу:
- Чому лідери української революції не поспішали створювати регулярну армію?
- Що важливіше: добровільність чи мобілізація?
- Які уроки для сучасної української армії та збройної боротьби з ворогом?
ГРУПА 4: Соціальні конфлікти і брак соціальної бази
Аналізуйте соціальні проблеми:
- Конфлікт між селянами і поміщиками (земельне питання).
- Національні меншини (поляки, євреї, росіяни) і їхня позиція.
- Робітництво і його більшовизація.
- Міське населення та населення українських сіл.
Прочитайте уривок зі спогадів учасника Зимового походу армії УНР: “…навіть вороги наші ствердили, що під час зимового походу народ був з нами — тисячі найяскравіших доказів могли б це ілюструвати; певно похід цей міг відбутися не лише при співчуттю до свого війська широких народних мас, а й активній допомозі більш свідомих його елементів. Спитайте кождого з учасників походу, що властиво причинилося його доброму перебігу; чимало буде сказано, але всі ствердять одно, що нарід був з нами; через те саме лицарі Залізного Хреста числять роковини не лише своїм святом, а і святом цілого Українського Народу“. (спогади вояка УНР, поета Юрія Дарагана)
Доберіть цитати діячів української революції, які б підтверджували наявність соціальних конфліктів у часи Української революції.
Питання для аналізу:
- Чому українська еліта не змогла залучити всі верстви населення, але армію підтримували усі?
- Як вирішити конфлікт інтересів різних груп у критичний момент?
- Чи є подібні проблеми в сучасній Україні?
Після роботи в групах – загальна презентація результатів.
Методичний коментар:
Це завдання розвиває системне мислення та вміння аналізувати комплексні історичні явища. Учні / учениці мають зрозуміти, що не було однієї причини поразки, а цілий комплекс факторів. Важливо провести паралелі з сучасністю, показати, що багато з тих проблем актуальні й сьогодні, але Україна вже має досвід, як їх уникати.
Робота в парах
Герої Крут та Кіборги Донецького аеропорту: тяглість філософії свободи та військової честі в українській історії.
Знайдіть у мережі інтернет текст вірша Павла Тичини “Пам’яті тридцяти” та спогади сучасних захисників України – кіборгів Донецького аеропорту. Порівняйте мотивацію студентів-добровольців 1918 року та добровольців 2014-2026 років. Що є спільним у їхньому розумінні свободи?
Проаналізуйте тезу В’ячеслава Липинського: “Без власної армії свобода є лише мрією”.
Спростуйте міф про те, що “Крути — це лише поразка”. Знайдіть аргументи (використовуючи правила логічного обґрунтування), чому затримка ворога на кілька днів була стратегічною перемогою для дипломатії УНР (підписання Берестейського миру).
Самостійна робота
Філософія перемоги.
Відшукайте в мережі інтернет цитати та спогади діячів української революції. У чому вони вбачали рецепт успіху української державності? Поміркуйте, хто виявився правий, а хто помилився? Проведіть паралелі із сучасною боротьбою, коли часи змінилися, а ворог – ні.
Робота в групах
Десять важливих порад, як Україні не повторити помилок 1917-1921 рр.? Обʼєднайте учнів у кілька груп. Кожна група пропонує свої 10 порад. Обговоріть та запропонуйте 10 порад від усіх груп, які знайдуть найбільшу підтримку класу.
Методичний коментар:
Це завдання розвиває особисту відповідальність та громадянську позицію. Виконуючи його, обовʼязково проводити паралелі із сучасністю та до кожної поради пропонувати які дії може вчиняти конкретний учень чи учениця для зміцнення української державності. Учні / учениці мають зрозуміти, що вони не пасивні спостерігачі історії, а її активні творці. Кожен може щось зробити: вчитися, служити в армії, підтримувати єдність, протидіяти ворожій пропаганді, працювати на благо країни.
Домашнє завдання
- Прочитайте цитату М. Грушевського “Все се можна досягнути не репресивним чи заборонними способами, тільки позитивними, конструктивними заходами. Треба раз поставитись до армії не як до якоїсь свалки, куди скидаються найменш цінні, на ніщо краще не придатні елементи, а як до окраси держави й нації, її почесну варту, куди йде все, що найкраще, найбільше перейняте щирим, серйозним відношенням до держави, її демократичних, соціальних і національних завдань, не за напасть, не за страх, а за совість, — щоб віддати кілька найкращих літ сповненню найвищого громадського обов’язку: боронити найвищі народні досягання своєю кров’ю!” (М. Грушевський “Хто такі українці і чого вони хочуть”).
Напишіть есе (300-400 слів) на тему: “Лише сильна армія та участь кожного громадянина – запорука нашої перемоги”. Під час написання обов’язково посилатися на приклади часів української революції та вже відомі вам філософські концепції. - Створіть власний рейтинг 10 діячів Української революції (громадських, політичних, військових). Поясніть чиї погляди на державне будівництво для вас найбільш близькі. Чи перегукуються вони із сучасними подіями? Оформіть ваш рейтинг у вигляді інфографіки.
Оцініть свої досягнення на уроці:
| Критерії оцінки | Ні | Частково | Так |
|---|---|---|---|
| Я можу назвати основних діячів Української революції 1917-1921 рр. та пояснити їхні ідеї | ☐ | ☐ | ☐ |
| Я розумію причини поразки УНР і можу проаналізувати їх комплексно | ☐ | ☐ | ☐ |
| Я вмію працювати з первинними джерелами та верифікувати історичну інформацію | ☐ | ☐ | ☐ |
| Я бачу зв’язки між подіями 1917-1921 рр. та сучасною війною України з росією | ☐ | ☐ | ☐ |
| Я усвідомлюю свою відповідальність за долю української державності та готовий / готова діяти | ☐ | ☐ | ☐ |
| Я усвідомлюю, що свободи без боротьби не існує | ☐ | ☐ | ☐ |
Урок 28. Українське національне відродження та ідея свободи й боротьби. Філософія національно-визвольної боротьби 1917-1921 рр.
Провокаційні запитання для обговорення
Завдання 1. Що важливіше для перемоги у війні: демократичні дискусії чи сильна централізована влада? Де межа між необхідною дисципліною та авторитаризмом?
| ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Завдання 2. Симон Петлюра казав: “Армія є носієм ідеї української державності”. Чи погоджуєтесь ви з цим? Яка роль армії у збереженні держави?
| ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Завдання 3. В’ячеслав Липинський писав про необхідність “національної аристократії” – відповідальної еліти. Чи є в сучасній Україні така еліта? Хто має бути лідерами нації? Кого можна назвати “національною аристократією” на початку ХХ століття, а кого зараз?
| ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Завдання 4. Микола Міхновський у 1900 році закликав до збройної боротьби за незалежність. Його критикували за “екстремізм”, але хто виявився правий – він чи ті, хто вірив у мирне вирішення?
| ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Завдання 5. Чому українці програли у 1917-1921 роках, маючи всі можливості створити державу? Чи не повторюємо ми тих самих помилок сьогодні? Яка філософська зміна відбулася в суспільстві?
| ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Завдання 6.
Прочитайте уривок зі статті історика Станіслава Кульчицького про М. Грушевського: “Голова Центральної Ради виступав проти надання національно-визвольному рухові поміркованого, переважно культурницького напряму. Він стверджував: нічого більш помилкового не може бути, коли витягнути старі петиції і подавати їх наново урядові як сучасні українські домагання. Нагадуючи про декларацію Тимчасового уряду, у якій той засвідчував своє співчуття «культурно-національному самовизначенню народностей Росії», Грушевський відкидав таке «самовизначення» і заявляв: «Не про нього тепер річ і нікого воно тепер не інтересує на Україні. Українського питання вже нема. Є вільний, великий український нарід, який будує свою долю в нових умовах свободи”. (С. Кульчицький “Грушевський як відомий політик і публіцист”)
Питання для аналізу:
- Чому Грушевський відкидає ідею “культурно-національного самовизначення”? Що він вимагає замість цього?
| ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
- Яку філософську позицію виражає формула “Українського питання вже нема. Є вільний, великий український нарід”?
| ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
- Порівняйте з сучасністю: як культурні процеси вплинули на становище України у ХХ столітті. Чому ідея культурної автономії спрямована проти української держави? Чи може існувати культура поза політикою?
| ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Завдання 7.
Прочитайте текст пісні українських січових стрільців та російської народної пісня (у перекладі). Через аналіз фольклорних та авторських текстів виявіть ціннісні орієнтири української та російської ментальностей, навчіться розрізняти творчу свободу (суб’єктність) та руйнівне свавілля, застосовуйте історичні знання для осмислення сучасної війни.
| “Ой у лузі червона калина” пісня українських січових стрільців (С. Чернецький, Г. Трух) Ой у лузі червона калина похилилася, Чогось наша славна Україна зажурилася. А ми тую червону калину підіймемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! Марширують наші добровольці у кривавий тан Визволяти братів-українців з ворожих кайдан. А ми наших братів-українців визволимо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт. Не журися, славна Україно, маєш вільний рід. А ми тую червону калину підіймемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! | “У полі береза стояла” (російська народна пісня) У полі береза стояла У полі кучерява стояла Нема кому березу зламати Нема кому кучеряву зламати Я піду піду погуляю Білу березу зламаю Зріжу я з берези три прути Зроблю з них я три гудки А четверту балалайку А четверту балалайку Стану на балалайці я грати Стану на балалайці я грати |
| Критерій аналізу | «Ой у лузі червона калина» | «У полі береза стояла» |
|---|---|---|
| Стан об’єкта (дерева) | ||
| Дія ліричного героя | ||
| Мета дії | ||
| Філософська парадигма |
Поміркуйте, як ментальна установка на руйнування природи чи культури (як у пісні про березу) унеможливлює побудову вільного демократичного суспільства.
| ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Завдання 8.
Аналіз причин поразки національної революції – чому Україна програла у 1917-1921?
Об’єднайтесь у 4 групи. Кожна група отримує картку з однією з причин поразки Української революції. Завдання: проаналізувати цю причину, знайти конкретні історичні приклади, провести паралелі з сучасністю.
ГРУПА 1: Внутрішні чвари і відсутність єдності
Аналізуйте конфлікт між:
- Центральною Радою (М. Грушевський, В. Винниченко) – соціалісти, демократи.
- Гетьманатом (П. Скоропадський, В. Липинський) – консерватори, монархісти.
- Директорією (С. Петлюра) – спроба об’єднати всіх
Прочитайте уривок з праці В. Липинського “Листи до братів-хліборобів”: “Головним гріхом української інтелігенції було те, що вона ставила партійні інтереси вище від державних. Замість того, щоб об’єднатися проти спільного ворога, українці воювали між собою”. (Липинський В. Листи до братів-хліборобів)
Доберіть цитати інших діячів української революції (зазначених у завданні), які б розкривали їхній погляд на поразку національної революції.
Питання для аналізу
- Наведіть конкретні приклади внутрішніх конфліктів 1917-1921 рр.
- Чи є подібні конфлікти в сучасній Україні? Як їх уникнути?
- Що важливіше у воєнний час: демократичні дискусії чи єдність команди?
ГРУПА 2: Недооцінка ворога і надія на зовнішню допомогу
Аналізуйте помилки у зовнішній політиці:
- Віра в “демократичну росію” тимчасового уряду Керенського.
- Надії на німецьку допомогу (Брестський мир).
- Розрахунок на допомогу Антанти.
- Польсько-український союз 1920 р.
Прочитайте цитату Симона Петлюри: “Росіянин, чи простіше кажучи – москаль, все одно, чи він «цареві-батюшці» служить, чи соціялістом-революціонером себе називає, чи нарешті в большевики-комуністи пошився – він однаковий; без брехні жити не може; обманювати – для нього перше діло. Обманом, брехнею, підбоєм та крутійством він цілі віки жив; обман для нього другою натурою стався; обманом він інші народи поневолював”.
Доберіть цитати діячів української революції, які б розкривали їхній погляд на співпрацю з Німеччиною, Антантою, Польщею.
Питання для аналізу
- Чому українці вірили, що зовнішні сили їм допоможуть?
- Яку роль відіграє зовнішня допомога і яку – власні зусилля?
- Порівняйте з сучасністю: допомога партнерів Україні у війні з росією. Чи правильно покладатися лише на зовнішню допомогу?
ГРУПА 3: Відсутність військової дисципліни і організації
Аналізуйте військові проблеми:
- Відмова від мобілізації на початку війни.
- Партизанщина і отаманщина замість регулярної армії.
- Конфлікти між командирами.
- Дезертирство.
Прочитайте уривок з документу: “Скласти армію Української Народної Республіки для оборони Української Народної Самостійної Республіки і захисту всього трудового народу України. Обов’язок кожного вояка захищати всіх, хто живе на Україні, від якої б то не було кривди і несправедливости, та доглядати за тим, аби ніщо не робилося всупереч наказам Директорії і не порушено ладу на Україні…
… § 4. У тих районах, де мобілізація оголошена, підлягають їй всі громадяне Української Народньої Республіки. § 5. Із охочих людей в армію приймати лише тих, що визнають Самостійну Українську Народню Республіку. § 6. Ніхто із охочих людей, які вписалися в Армію Української Народньої Республіки не має права покидати її по своїй волі. Прохання про увільнення можна подавати не раніш, як прослуживши два місяці”. (З Наказу Армії Української Народної Республіки. Ставка, 25 листопада 1918 року).
Доберіть цитати діячів української революції, які б свідчили про наявність перерахованих вище проблем в українській армії.
Питання для аналізу:
- Чому лідери української революції не поспішали створювати регулярну армію?
- Що важливіше: добровільність чи мобілізація?
- Які уроки для сучасної української армії та збройної боротьби з ворогом?
ГРУПА 4: Соціальні конфлікти і брак соціальної бази
Аналізуйте соціальні проблеми:
- Конфлікт між селянами і поміщиками (земельне питання).
- Національні меншини (поляки, євреї, росіяни) і їхня позиція.
- Робітництво і його більшовизація.
- Міське населення та населення українських сіл.
Прочитайте уривок зі спогадів учасника Зимового походу армії УНР: “…навіть вороги наші ствердили, що під час зимового походу народ був з нами — тисячі найяскравіших доказів могли б це ілюструвати; певно похід цей міг відбутися не лише при співчуттю до свого війська широких народних мас, а й активній допомозі більш свідомих його елементів. Спитайте кождого з учасників походу, що властиво причинилося його доброму перебігу; чимало буде сказано, але всі ствердять одно, що нарід був з нами; через те саме лицарі Залізного Хреста числять роковини не лише своїм святом, а і святом цілого Українського Народу“. (спогади вояка УНР, поета Юрія Дарагана)
Доберіть цитати діячів української революції, які б підтверджували наявність соціальних конфліктів у часи Української революції.
Питання для аналізу:
- Чому українська еліта не змогла залучити всі верстви населення, але армію підтримували усі?
- Як вирішити конфлікт інтересів різних груп у критичний момент?
- Чи є подібні проблеми в сучасній Україні?
Після роботи в групах – загальна презентація результатів.
| _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Завдання 9.
Герої Крут та Кіборги Донецького аеропорту: тяглість філософії свободи та військової честі в українській історії.
Знайдіть у мережі інтернет текст вірша Павла Тичини “Пам’яті тридцяти” та спогади сучасних захисників України – кіборгів Донецького аеропорту.
Порівняйте мотивацію студентів-добровольців 1918 року та добровольців 2014-2026 років. Що є спільним у їхньому розумінні свободи?
| ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Проаналізуйте тезу В’ячеслава Липинського: “Без власної армії свобода є лише мрією”.
| ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Спростуйте міф про те, що “Крути — це лише поразка”. Знайдіть аргументи (використовуючи правила логічного обгрунтування), чому затримка ворога на кілька днів була стратегічною перемогою для дипломатії УНР (підписання Берестейського миру).
| ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Завдання 10.
Філософія перемоги.
Відшукайте в мережі інтернет цитати та спогади діячів української революції. У чому вони вбачали рецепт успіху української державності? Поміркуйте, хто виявився правий, а хто помилився? Проведіть паралелі із сучасною боротьбою, коли часи змінилися, а ворог – ні.
| ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Завдання 11.
Десять важливих порад, як Україні не повторити помилок 1917-1921 рр.?
Обʼєднайтесь у кілька груп. Кожна група пропонує свої 10 порад. Обговоріть та запропонуйте 10 порад від усіх груп, які знайдуть найбільшу підтримку класу.
| ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Домашнє завдання
Завдання 12.
Прочитайте цитату М. Грушевського “Все се можна досягнути не репресивним чи заборонними способами, тільки позитивними, конструктивними заходами. Треба раз поставитись до армії не як до якоїсь свалки, куди скидаються найменш цінні, на ніщо краще не придатні елементи, а як до окраси держави й нації, її почесну варту, куди йде все, що найкраще, найбільше перейняте щирим, серйозним відношенням до держави, її демократичних, соціальних і національних завдань, не за напасть, не за страх, а за совість, — щоб віддати кілька найкращих літ сповненню найвищого громадського обов’язку: боронити найвищі народні досягання своєю кров’ю!” (М. Грушевський “Хто такі українці і чого вони хочуть”).
Напишіть есе (300-400 слів) на тему: “Лише сильна армія та участь кожного громадянина – запорука нашої перемоги”. Під час написання обов’язково посилатися на приклади часів української революції та вже відомі вам філософські концепції.
| ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Завдання 13.
Створіть власний рейтинг 10 діячів Української революції (громадських, політичних, військових). Поясніть чиї погляди на державне будівництво для вас найбільш близькі. Чи перегукуються вони із сучасними подіями? Оформіть ваш рейтинг у вигляді інфографіки.
| ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Оцініть свої досягнення на уроці:
| Критерії оцінки | Ні | Частково | Так |
|---|---|---|---|
| Я можу назвати основних діячів Української революції 1917-1921 рр. та пояснити їхні ідеї | ☐ | ☐ | ☐ |
| Я розумію причини поразки УНР і можу проаналізувати їх комплексно | ☐ | ☐ | ☐ |
| Я вмію працювати з первинними джерелами та верифікувати історичну інформацію | ☐ | ☐ | ☐ |
| Я бачу зв’язки між подіями 1917-1921 рр. та сучасною війною України з росією | ☐ | ☐ | ☐ |
| Я усвідомлюю свою відповідальність за долю української державності та готовий / готова діяти | ☐ | ☐ | ☐ |
| Я усвідомлюю, що свободи без боротьби не існує | ☐ | ☐ | ☐ |
Ділись та обговорюй важливе