Урок 29. Розстріляне відродження – філософія життя. Філософія українського націоналізму. Шістдесятники та дисиденти: філософія боротьби

Урок 29. Розстріляне відродження – філософія життя. Філософія українського націоналізму. Шістдесятники та дисиденти: філософія боротьби

---

---

Цей урок – про нескорених. Про тих, хто в найтемніші часи тоталітаризму, коли мовчання здавалося єдиним способом виживання, обирав слово. Обирав опір. Обирав Україну. Від митців Розстріляного відродження 1920-30-х років, які мріяли про модерну європейську Україну і заплатили за це життям, через ідеологів українського націоналізму, що формулювали ідею самостійної держави, всупереч імперії, до шістдесятників і дисидентів, які в 1960-80-х роках боролися з совєтською машиною репресій – усі вони є ланцюгом єдиного опору українців проти московського поневолення.

Учні й учениці пізнають філософію життя через творчість Миколи Хвильового з його гаслом “Геть від Москви!”, зрозуміють інтегральний націоналізм Дмитра Донцова, який наполягав на формуванні “нового духу” нації, та осягнуть мужність шістдесятників – Василя Стуса, Івана Дзюби, Євгена Сверстюка – які своїми текстами та життям доводили, що українська культура і мова – основа національного буття.

Особливо важливо, що цей урок допоможе учням / ученицям зрозуміти: сучасна війна росії проти України – не випадковість, а продовження багатовікової боротьби за знищення української ідентичності. Геноцидна політика 1930-х, репресії проти національної інтелігенції, русифікація часів совка – усе це етапи того самого колоніального проєкту, який сьогодні втілюється в ракетних ударах по мирних містах. І як тоді українці чинили опір словом, думкою, творчістю, так і сьогодні ми боронимо не лише території, а право бути собою, право на власну історію та власне майбутнє.

Основні питання для вивчення:

1. Розстріляне відродження: філософія життя та модерність (Микола Хвильовий, ВАПЛІТЕ, неоромантизм).
2. Філософія українського націоналізму: від інтегрального націоналізму Дмитра Донцова до філософії Української повстанської армії.
3. Шістдесятники: культурний опір та філософія свободи.
4. Дисиденти та правозахисники: філософія ненасильницького опору.
5. Спадщина опору: від 1920-х до сьогодення.

---

1. Розстріляне відродження – період небувалого культурного розквіту в Україні 1920-х – початку 1930-х років, перерваний репресіями совєтської влади проти української інтелігенції. Назва, введена Юрієм Лавріненком у 1959 році, підкреслює трагічну долю покоління митців і мислителів, фізично знищених сталінським режимом.
2. ВАПЛІТЕ – Вільна академія пролетарської літератури (1925-1928), літературна організація, створена Миколою Хвильовим за участю Миколи Куліша, Майка Йогансена, Юрія Яновського. Захищала принцип автономії мистецтва від партійної ідеології та європейську орієнтацію української культури. Розпущена під тиском партійних органів. Більшість активних учасників організації зазнали переслідувань та були репресовані або фізично знищені. 
3. Неоромантизм (в українській літературі) – художній напрям, який розвивали митці Розстріляного відродження. Характеризувався увагою до підтексту, “духу” і “запаху слова” (за Хвильовим), сильних емоцій, екзистенційних переживань особистості. Протиставлявся примітивному соцреалізму. 
4. Інтегральний націоналізм – ідеологічна концепція Дмитра Донцова, що визначає націю як найвищу цінність, вимагає повної відданості національній ідеї та формування “нового духу” через виховання волі, фанатизму та готовності до жертви. Протиставляється “малоросійству” та орієнтує на європейські зразки.
5. “Геть від Москви!” – культурологічне гасло, сформульоване в період літературної дискусії 1925-1928 років. Закликало українську культуру орієнтуватися на європейські, а не російські взірці, звільнитися від ролі “провінції” російської культури. Стало приводом для політичних звинувачень проти Хвильового.
6. Шістдесятники – покоління української інтелігенції, що заявило про себе в період хрущовської “відлиги” на початку 1960-х років. Виступали на захист української мови, культури, прав людини. Ключові постаті: Василь Стус, Іван Дзюба, Євген Сверстюк, Іван Світличний, Ліна Костенко, Василь Симоненко, Алла Горська. 
7. Дисидентський рух – організований опір тоталітарному совєтському режиму, що розгорнувся в 1960-80-х роках. В Україні мав виразно національно-визвольний характер, поєднував правозахисну діяльність із боротьбою за збереження української культури та мови. Провідні форми: самвидав, відкриті листи, правозахисні організації (УГГ). 
8. Самвидав – неофіційне видання і поширення заборонених текстів у СРСР. В Україні набув масового характеру з середини 1960-х років. Поширював твори репресованих авторів, викривальні документи, філософські есеї, патріотичну поезію. 
9. “Інтернаціоналізм чи русифікація?” (1965) – дослідження Івана Дзюби, що науково довело системний характер русифікації в УРСР, спростувало офіційну пропаганду про “розквіт національних культур”. Ця праця маніфестом українського дисидентського руху, перекладена багатьма мовами світу. 
10. Василь Стус (1938-1985) – український поет, дисидент, в’язень совєтських таборів. Двічі засуджений за “антирадянську агітацію” (1972, 1980). Помер у таборі особливого режиму в Пермській області. Символ непоко​ри та жертовності української інтелігенції. 
11. Іван Дзюба (1931-2024) – український літературознавець, критик, дисидент, Герой України. Автор праці “Інтернаціоналізм чи русифікація?” (1965), де науково обґрунтував політику русифікації та геноциду української культури. Заарештований у 1972 році за “антирадянську агітацію”. 
12. Євген Сверстюк (1928-2014) – український філософ, літературознавець, дисидент, один із засновників Клубу творчої молоді “Сучасник”. Автор есеїв про національну ідентичність та колоніальний статус України. Засуджений у 1973 році. 
13. Іван Світличний (1929-1992) – український літературознавець, перекладач, дисидент. Заарештований 1972 року, провів 10 років у таборах. Василь Стус називав його “доброоким” і писав: “Усе кращого в мені – це Іван”. 
14. Операція “Блок” (1972-1973) – масові репресії КДБ проти української інтелігенції. Заарештовано понад 100 осіб, у тому числі Василя Стуса, Івана Дзюбу, Євгена Сверстюка, Ігоря Калинця. Мета – остаточне знищення шістдесятництва як явища. 
15. Дмитро Донцов (1883-1973) – український публіцист, літературний критик, політичний мислитель, головний ідеолог інтегрального націоналізму. Автор праць “Націоналізм” (1926), “Дух нашої давнини” (1944). Редактор часопису “Літературно-науковий вістник” у Львові (1922-1939). 
16. Микола Хвильовий (1893-1933) – український письменник, публіцист, один з найяскравіших представників Розстріляного відродження, ідейний натхненник гасла “Геть від Москви!”. Засновник ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури). 13 травня 1933 року вчинив самогубство на знак протесту проти репресій української інтелігенції.

Додаткові матеріали для вчителя

Три хвилі опору

Урок охоплює три ключові періоди української історії XX століття, об’єднані спільною логікою – опором проти російського / совєтського імперіалізму та боротьбою за збереження української ідентичності.

1. Розстріляне відродження (1920-ті – початок 1930-х рр.)

Після революції 1917-1921 років та короткочасного періоду української державності в Україні розпочався небувалий культурний підйом. Політика українізації, проголошена більшовиками як тактичний крок, створила простір для розвитку української культури, науки, освіти. У цей період про себе заявило ціле покоління талановитих письменників, поетів, драматургів, режисерів, філософів, які прагнули модернізувати українську культуру, інтегрувати її в європейський контекст.

Микола Хвильовий став символом цих прагнень. Його літературно-філософські памфлети “Камо грядеши”, “Апологети писаризму” закликали українську літературу “втікати від російської літератури як можна швидше”, орієнтуватися на “психологічну Європу”. Це було не політичним сепаратизмом, а культурною необхідністю – звільненням від ролі “молодшого брата” російської культури.

ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури) об’єднала найкращих представників покоління: Миколу Куліша, Майка Йогансена, Юрія Яновського, Павла Тичину та інших. Вони створювали експериментальну, психологічно складну літературу і театр, що могли конкурувати з найкращими європейськими зразками. Однак ця “весна” тривала недовго. З початком сталінських репресій наприкінці 1920-х років українська інтелігенція стала першочерговою метою знищення. Микола Хвильовий учинив самогубство 13 травня 1933 року після арешту свого друга Михайла Ялового, залишивши записку: “Арешт Ялового – це розстріл цілої генерації”. Його слова виявилися пророчими: протягом 1930-х років були репресовані тисячі українських митців, науковців, освітян.

2. Філософія українського націоналізму (1920-1950-ті рр.)

Паралельно з Розстріляним відродженням, але в іншому географічному та ідеологічному просторі – в Галичині та еміграції – розвивалася філософія українського інтегрального націоналізму. Дмитро Донцов, який до 1918 року був членом російської соціал-демократичної партії, після краху української державності радикально переосмислив свої погляди.

У книзі “Націоналізм” (1926) він сформулював концепцію “чинного націоналізму”, що базувалася на ідеях волюнтаризму, елітарності, фанатичної відданості національній ідеї. Донцов виходив з переконання, що головною причиною поразки українців у визвольній боротьбі була “малоросійська” психологія – комплекс меншовартості, відсутність волі до боротьби, орієнтація на “культурництво” замість державництва.

Його ідеї, хоч і є контраверсійними (критики вказували на фашистські впливи, надмірний волюнтаризм, ірраціоналізм), мали величезний вплив на формування ідеології Організації українських націоналістів (ОУН) та покоління борців за українську державність 1940-50-х років. Вони формували образ “нової людини” – вольової, жертовної, здатної на рішучі дії заради національної мети.

3. Шістдесятники та дисиденти (1960-1980-ті рр.)

Третя хвиля опору виросла в умовах повного тоталітаризму, після знищення попередніх генерацій національної інтелігенції та Голодомору. Парадоксально, але саме совєтська освітня система виховала покоління молодих українців, які в період “відлиги” почали відкривати для себе справжню українську історію та культуру.

Клуб творчої молоді “Сучасник” (1960-1964) став місцем, де молоді поети, художники, літературознавці могли вільно дискутувати про роль української культури. Василь Симоненко, Іван Драч, Ліна Костенко, Микола Вінграновський відкривали нові горизонти української поезії, однак це культурне пробудження швидко набуло політичного виміру.

У 1965 році, після масових арештів української інтелігенції, Іван Дзюба написав працю “Інтернаціоналізм чи русифікація?”, де вперше на основі марксистської методології та офіційних совєтських джерел довів системний характер русифікації української культури, освіти, мови. Ця праця стала маніфестом українського дисидентського руху.

Після репресій 1965-1972 років (операція КДБ “Блок”) частина шістдесятників відійшла від активної боротьби, деякі емігрували внутрішньо (Ліна Костенко перестала друкуватися на 16 років), але найвідданіші обрали шлях прямого опору. Василь Стус, Євген Сверстюк, Іван Світличний, Ігор Калинець провели роки в таборах і засланнях, але не зреклися своїх переконань. Василь Стус помер у таборі особливого режиму в Пермській області 4 вересня 1985 року, за кілька місяців до перебудови.

Зв’язок із сучасністю: війна як продовження геноциду

Сучасна широкомасштабна війна росії проти України (з 24 лютого 2022 року) – це не випадковість і не “геополітичний конфлікт”. Це продовження тієї самої колоніальної логіки, яка вела до репресій 1930-х років, до операції “Блок” 1972 року, до русифікації та денаціоналізації українців протягом століть.

Російська пропаганда про “денацифікацію”, “боротьбу з бандерівцями”, “захист російськомовного населення” – це прямі нащадки совєтської пропаганди проти “українських буржуазних націоналістів”. Ракетні удари по театрах, лікарнях, школах – це продовження геноцидної політики Голодомору, коли морили голодом цілу націю. Депортації дітей, руйнування української культурної інфраструктури, заборона української мови на окупованих територіях – це ті самі методи, що використовувалися в 1930-х і 1970-х роках.

І так само, як тоді українці чинили опір – словом Хвильового, теоретичними працями Донцова, самвидавом Стуса і Дзюби – так і сьогодні ми боронимо не лише території, а своє право бути українцями. Кожний український текст, створений під обстрілами, кожна стаття про історичну пам’ять, кожне заняття в школі – це продовження філософії опору.

Рекомендовані твори мистецтва для обговорення

Література:
Микола Хвильовий “Я (Романтика)” (1924) – новела про внутрішній моральний конфлікт революціонера, який, служачи абстрактній ідеї, втрачає людяність і особисту відповідальність; Дмитро Донцов “Націоналізм” (1926) – програмна праця, що сформулювала засади інтегрального українського націоналізму; Василь Стус “Палімпсести” (1971-1979) – поетична книга, у якій через досвід таборів і несвободи розгортається філософія внутрішньої свободи, гідності та морального спротиву тоталітарній системі; Іван Дзюба “Інтернаціоналізм чи русифікація?” (1965) – аналітична праця, що на основі марксистської аргументації викриває системну політику русифікації України в СРСР як форму імперського панування; Євген Сверстюк “Собор у риштованні” (1970) – есе, що аналізує стан української культури в умовах радянського тиску, показуючи її як духовний собор, тимчасово скутий ідеологічними “риштуваннями”, але не зруйнований.

Музика:
“Всі твої страхи” гурту “Друга Ріка” (про Василя Стуса); “Безсмертна нація” KALUSH Orchestra пісня-маніфест про тяглість української ідентичності та незнищенність нації; Алла Загайкевич “Стус-симфонія” (2024) – учасний симфонічний твір, що музично осмислює поезію й світогляд Василя Стуса як філософію гідності, внутрішньої свободи та незламності в умовах тоталітарного насильства.

Кіно:
“Будинок “Слово” розстріляне відродження як знищення культурної еліти, показує, що культура була для імперії небезпечнішою за зброю; “Заборонений” – Василь Стус, філософія внутрішньої свободи і межі компромісу; “1984” – британський фільм-антиутопія режисера Майкла Редфорда.

Образотворче мистецтво:
Алла Горська Мозаїка “Шевченко” в Черкасах (1964), а також інші її твори – приклад монументального мистецтва шістдесятників; Опанас Заливаха “Українська мадонна” (1966) – створена за рік до арешту художника.

---

Дизайн уроку

Провокаційні запитання для обговорення

• Чи може література бути небезпечною для держави? Чому влада боїться письменників більше, ніж солдатів?
• Що означає фраза “Геть від Москви!” – це про розрив політичних відносин чи про щось інше? Чи актуальна вона сьогодні?
• Хто такі “бандерівці” у російській пропаганді і що насправді означає це слово? Чому росія продовжує боятися Степана Бандери через 80 років після його смерті?
• Чи справедливо вимагати від людини жертвувати життям заради ідеї? Що обрали б ви: тиху безпеку чи голосний спротив?
• Чому українці знову і знову змушені боротися за своє існування? Що об’єднує Голодомор 1933-го, репресії 1970-х і війну з 2014 року?

---

Самостійна робота

Прочитайте уривок з есе Миколи Хвильового “Апологети писаризму”: “Отже, оскільки наша література стає нарешті на свій власний шлях розвитку, остільки перед нами стоїть таке питання: на яку зі світових літератур вона мусить взяти курс. У всякому разі не на російську. Це рішуче і без всяких заперечень. Не треба плутати нашого політичного союзу з літературою. Від російської літератури, від її стилів українська поезія мусить якомога швидше тікати. Поляки ніколи б не дали Міцкевича, коли б вони не покинули орієнтуватись на московське мистецтво. Справа в тому, що російська література тяжить над нами в віках, як господар становища, який привчав нашу психіку до рабського наслідування. Отже, вигодовувати на ній наше молоде мистецтво — це значить затримати його розвиток. Ідеї пролетаріату нам і без московського мистецтва відомі, навпаки, ці ідеї ми, як представники молодої нації, скоріш відчуємо, скоріш виллємо у відповідні образи. Наша орієнтація — на західноєвропейське мистецтво, на його стиль, на його прийоми”.

Питання для аналізу 

1. Випишіть 3 ключові твердження автора та визначте, які з них є: фактичними, оціночними, ідеологічними. Поясніть, яке уявлення про свободу культури стоїть за цими твердженнями.
2. Чому Хвильовий говорить саме про “європейську” орієнтацію? Що символізувала Європа для українців 1920-х років?
3. Як це висловлювання перегукується з сучасними дебатами про українську ідентичність після 2014 та 2022 років?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває вміння аналізувати ідейний зміст філософсько-публіцистичних текстів та проводити історичні паралелі. Важливо наголосити, що Хвильовий говорив не про політичний розрив з росією (що було неможливе в рамках СРСР), а про культурну деколонізацію – відмову від ролі “молодшого брата”. Сьогодні, після широкомасштабного вторгнення, ця ідея набула нового звучання.

Робота в парах

Проаналізуйте концептуальні засади українського націоналізму через цитати його головних ідеологів. Прослідкуйте зв’язок між національною свободою та глобальною стабільністю, оцініть пророчий характер цих думок у контексті сучасної війни росії проти України.

“Наш національний ідеал може здійснитися тільки в безкомпромісовій боротьбі з росією… Свідомі цього ідеалу, навіть повалені на землю, навіть під чоботом щасливого переможця — встанемо. Зрікаючись його — ніколи”. (Дмитро Донцов) 

“Супротиви, які зустрінемо на нашому шляху, будуть велетенські. Бо ж віднова Соборної Української держави сама собою однозначна з ліквідацією московської імперії, як і польського історичного імперіалізму, спричинить таку докорінну перебудову цілого Сходу Європи і великої частини Азії, що це з конечности вплине не менш глибоко й на політичний вигляд всієї решти світу”. (Євген Коновалець)

“Україна — це історичний гробокопатель московсько-большевицького імперіялізму, гніту й насильства, а водночас — пробойовик і кристалізаційний осередок нового ладу на руїнах СССР, ладу свободи і справедливости у взаєминах між вільними народами і людьми. Така історична місія України, така її фактична сьогодні роля, і відповідно до цього вона здобуває собі світову позицію”. (Степан Бандера)

Питання для обговорення:

1. Д. Донцов наголошує на “безкомпромісовій боротьбі“. Чи може сучасна держава існувати лише на філософії боротьби, чи вона потребує також «філософії будівництва», про яку ми говорили в аналізі пісень на попередньому уроці?
2. Чи справдилося твердження Є. Коновальця про те, що відновлення України спричинить «докорінну перебудову цілого Сходу Європи»? Наведіть приклади сучасної геополітичної ситуації (роль України в НАТО, ЄС, вплив на постсовєтський простір).
3. Чи справедливий страх московської пропаганди перед образом Степана Бандери? Чому цей образ досі лякає ворога? 
4. Чому діячі українського націоналізму розглядали Україну як суб’єкт глобальних змін? Як вони  визначають історичну місію української нації?

Методичний коментар:

Це завдання дозволяє учням / ученицям побачити, що український націоналізм у працях його лідерів — це не “вузька етнічна ненависть”, а масштабна геополітична стратегія визволення, яка має загальносвітове значення. Ключовий висновок, який мають зробити учні / учениці: боротьба України сьогодні — це не просто захист територій, а виконання історичної місії “гробокопателя імперіалізму” задля створення простору вільних народів.

Робота в групах

Філософія шістдесятництва: свобода, гідність, спротив.

Обʼєднайте клас у групи. Кожна група опрацьовує погляди різних представників шістдесятництва. Учні / учениці мають дати відповідь на запитання, чи є шістдесятництво формою героїзму, чи формою відповідальності?  

Група 1. Внутрішня свобода як форма спротиву

Ключові постаті: Василь Стус, Євген Сверстюк.

Завдання:

1. Поясніть, що означає внутрішня свобода в умовах несвободи.
2. Чому для шістдесятників відмова від компромісу була формою боротьби?
3. Чи може внутрішня свобода бути небезпечною для тоталітарної системи?

Група 2. Правда проти ідеології

Ключова постать: Іван Дзюба.

Завдання:

1. У чому різниця між ідеологічною “правдою” та інтелектуальною чесністю?
2. Чому І. Дзюба критикує русифікацію, спираючись на офіційну радянську риторику?
3. Чи може правда бути формою спротиву без зброї?

Група 3. Культура як поле бою

Ключові постаті: Алла Горська, Іван Світличний.

Завдання:

1. Чому мистецтво стало загрозою для радянської влади?
2. Як культура може зберігати національну ідентичність без держави?
3. Чи можна говорити про культуру як ненасильницький спротив?

Група 4. Шістдесятники і ми: паралель із сучасністю

Завдання:

1. Які риси філософії шістдесятництва ви бачите сьогодні?
2. Чи змінилася ціна правди у XXI столітті?
3. У чому полягає відповідальність інтелектуала під час війни?

Методичний коментар:

Спрямуйте дискусію груп на усвідомлення того, що шістдесятництво було не лише емоційним героїзмом, а насамперед філософською відповідальністю за збереження культури та правди як фундаменту національної суб’єктності.

Акцентуйте увагу учнів / учениць на інтелектуальному аспекті боротьби (наприклад, використанні Іваном Дзюбою логічної аргументації проти системи), щоб продемонструвати дієвість ненасильницького спротиву в умовах тоталітарного тиску.

Проведіть чіткий паралелізм із сьогоденням, де відповідальність інтелектуала під час війни полягає у верифікації фактів та захисті українських сенсів від новітніх імперських маніпуляцій, що є прямим продовженням етики шістдесятників.

Самостійна робота

Прочитайте вірш, написаний Василем Стусом у памʼять про художницю Аллу Горську. 

Питання для аналізу:

1. Яким закликом починається вірш? Яку філософську установку дає автор: пасивне страждання чи активне горіння? Чому “ридання” для В. Стуса є неприпустимим?
2. Автор пише: “де жменька нас. Малесенька шопта”. Як цей образ характеризує дисидентський рух 1960-70-х років? Чи залежить істинність ідеї від кількості її прихильників? Наведіть сучасні приклади, які заперечують або підтверджують цю тезу. 
3. Чому творчість шістдесятників особливо відгукується сьогодні? Які форми боротьби вони використовували?

Робота в парах

Заповніть таблицю, виділивши основні риси кожного періоду українського спротиву тоталітарній системі. Визначте, що обʼєднує усі періоди боротьби із системою. Поміркуйте, чому різні покоління вимушені боротися за одне й те саме з тим самим ворогом?

Хвиля опору	Часові межі	Ключові постаті / явища	Ідейний зміст	Форми репресій
Розстріляне відродження	1920-ті – 1930-ті	Микола Хвильовий, ВАПЛІТЕ	Культурна емансипація, орієнтація на Європу, відмова від колоніального наслідування	Цензура, арешти, розстріли, самогубство Хвильового (1933)
Філософія українського націоналізму	1920-ті – 1950-ті	Дмитро Донцов, ОУН, УПА	Нація як моральна спільнота, воля до самостійності, відповідальність за історію	Переслідування, підпілля, збройна боротьба, масові втрати
Шістдесятники і дисиденти	1960-ті – 1980-ті	Іван Дзюба, Василь Стус, Євген Сверстюк	Захист гідності, внутрішня свобода, правда проти ідеології	Арешти, табори, операція «Блок» (1972), цензура
Спільні риси всіх хвиль	—	Культура, слово, ідея	Боротьба за українську ідентичність; опір російській / радянській колоніальній політиці; моральний вибір	Репресії держави, переслідування, жертовність

Методичний коментар:

Ця таблиця формує хронологічне й системне мислення, показує тяглість опору, логічно веде до паралелі з сучасною війною росії проти України та демонструє, що сучасна війна – не нова проблема, а кульмінація багатовікового конфлікту. Важливо підкреслити жертовність кожного покоління та той факт, що їхня боротьба не була марною – вона зберегла українську ідентичність до моменту, коли Україна змогла стати незалежною.

Домашнє завдання

1. Напишіть есе (300-400 слів) на тему: “Чому слово (художній образ, музика) може бути зброєю? Досвід українських дисидентів”. Під час написання обов’язково посилатися на приклади різних історичних періодів боротьби українців за власну ідентичність та державність різних часів та вже відомі вам філософські концепції. 

2. Проведіть мінідослідження: знайдіть 5-7 прикладів російської пропаганди про українських націоналістів (у ЗМІ, соцмережах, псевдоісторичних чи псевдофілософських працях) і спростуйте їх, використовуючи перевірені джерела. Оформіть у вигляді таблиці “Міф – Реальність”.
3. Створіть порівняльну таблицю: Філософія опору тоді і сьогодні”. Порівняйте методи боротьби шістдесятників (самвидав, листи протесту, культурний опір) із сучасними формами інформаційної війни та культурного спротиву під час війни України за незалежність. Чи є спільні способи та принципи?

---

Оцініть свої досягнення на уроці:

Критерії оцінки	Ні	Частково	Так
Я можу пояснити, що таке Розстріляне відродження та чому його представників репресувала радянська влада	☐	☐	☐
Я розумію основні ідеї філософії українського націоналізму	☐	☐	☐
Я знаю, хто такі шістдесятники і дисиденти, розумію у чому різниця цих явищ та можу пояснити  їхній внесок в українську культуру і боротьбу за права людини	☐	☐	☐
Я вмію розпізнавати російські пропагандистські міфи про “бандерівців” та спростовувати їх фактами	☐	☐	☐
Я розумію зв’язок між репресіями минулого та сучасною війною Росії проти України як продовженням колоніальної політики	☐	☐	☐
Я усвідомлюю, що свободи тяглість боротьби українців за свою національну ідею та державність проти московсько-совєтсько-російської імперії	☐	☐	☐

Урок 29. Розстріляне відродження – філософія життя. Філософія українського націоналізму. Шістдесятники та дисиденти: філософія боротьби

Робочий аркуш учнів і учениць

---

Провокаційні запитання для обговорення

Завдання 1. Чи може література бути небезпечною для держави? Чому влада боїться письменників більше, ніж солдатів?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 2. Що означає фраза “Геть від Москви!” – це про розрив політичних відносин чи про щось інше? Чи актуальна вона сьогодні?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 3. Хто такі “бандерівці” у російській пропаганді і що насправді означає це слово? Чому росія продовжує боятися Степана Бандери через 80 років після його смерті?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 4. Чи справедливо вимагати від людини жертвувати життям заради ідеї? Що обрали б ви – тиху безпеку чи голосний спротив?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 5. Чому українці знову і знову змушені боротися за своє існування? Що об’єднує репресії 1930-х, репресії 1970-х і війну з 2014 року?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

Завдання 6.

Прочитайте уривок з есе Миколи Хвильового “Апологети писаризму”: “Отже, оскільки наша література стає нарешті на свій власний шлях розвитку, остільки перед нами стоїть таке питання: на яку зі світових літератур вона мусить взяти курс. У   всякому разі не на російську. Це рішуче і без всяких заперечень. Не треба плутати нашого політичного союзу з літературою. Від російської літератури, від її стилів українська поезія мусить якомога швидше тікати. Поляки ніколи б не дали Міцкевича, коли б вони не покинули орієнтуватись на московське мистецтво. Справа в тому, що російська література тяжить над нами в віках, як господар становища, який привчав нашу психіку до рабського наслідування. Отже, вигодовувати на ній наше молоде мистецтво — це значить затримати його розвиток. Ідеї пролетаріату нам і без московського мистецтва відомі, навпаки, ці ідеї ми, як представники молодої нації, скоріш відчуємо, скоріш виллємо у відповідні образи. Наша орієнтація — на західноєвропейське мистецтво, на його стиль, на його прийоми”.

Питання для аналізу 

1. Випишіть 3 ключові твердження автора та визначте, які з них є: фактичними, оціночними, ідеологічними. Поясніть, яке уявлення про свободу культури стоїть за цими твердженнями.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Чому Хвильовий говорить саме про “європейську” орієнтацію? Що символізувала Європа для українців 1920-х років?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Як це висловлювання перегукується із сучасними дебатами про українську ідентичність після 2014 та 2022 років?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 7.

Проаналізуйте концептуальні засади українського націоналізму через цитати його головних ідеологів. Прослідкуйте зв’язок між національною свободою та глобальною стабільністю, оцініть пророчий характер цих думок у контексті сучасної війни росії проти України.

“Наш національний ідеал може здійснитися тільки в безкомпромісовій боротьбі з росією… Свідомі цього ідеалу, навіть повалені на землю, навіть під чоботом щасливого переможця — встанемо. Зрікаючись його — ніколи”. (Дмитро Донцов)

“Супротиви, які зустрінемо на нашому шляху, будуть велетенські. Бо ж віднова Соборної Української держави сама собою однозначна з ліквідацією московської імперії, як і польського історичного імперіалізму, спричинить таку докорінну перебудову цілого Сходу Європи і великої частини Азії, що це з конечности вплине не менш глибоко й на політичний вигляд всієї решти світу”. (Євген Коновалець)

“Україна — це історичний гробокопатель московсько-большевицького імперіялізму, гніту й насильства, а водночас — пробойовик і кристалізаційний осередок нового ладу на руїнах СССР, ладу свободи і справедливости у взаєминах між вільними народами і людьми. Така історична місія України, така її фактична сьогодні роля, і відповідно до цього вона здобуває собі світову позицію”. (Степан Бандера)

Питання для обговорення:

1. Д. Донцов наголошує на “безкомпромісовій боротьбі“. Чи може сучасна держава існувати лише на філософії боротьби, чи вона потребує також «філософії будівництва», про яку ми говорили в аналізі пісень на попередньому уроці?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Чи справдилося твердження Є. Коновальця про те, що відновлення України спричинить «докорінну перебудову цілого Сходу Європи»? Наведіть приклади сучасної геополітичної ситуації (роль України в НАТО, ЄС, вплив на постсовєтський простір).

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Чи справедливий страх московської пропаганди перед образом Степана Бандери? Чому цей образ досі лякає ворога? 

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Чому діячі українського націоналізму розглядали Україну як суб’єкт глобальних змін? Як вони  визначають історичну місію української нації?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 8.

Філософія шістдесятництва: свобода, гідність, спротив.

Обʼєднайте клас у групи. Кожна група опрацьовує погляди різних представників шістдесятництва. Учні / учениці мають дати відповідь на запитання, чи є шістдесятництво формою героїзму, чи формою відповідальності?  

Група 1. Внутрішня свобода як форма спротиву

Ключові постаті: Василь Стус, Євген Сверстюк.

Завдання:

1. Поясніть, що означає внутрішня свобода в умовах несвободи.
2. Чому для шістдесятників відмова від компромісу була формою боротьби?
3. Чи може внутрішня свобода бути небезпечною для тоталітарної системи?

Група 2. Правда проти ідеології

Ключова постать: Іван Дзюба.

Завдання:

1. У чому різниця між ідеологічною “правдою” та інтелектуальною чесністю?
2. Чому І. Дзюба критикує русифікацію, спираючись на офіційну радянську риторику?
3. Чи може правда бути формою спротиву без зброї?

Група 3. Культура як поле бою

Ключові постаті: Алла Горська, Іван Світличний.

Завдання:

1. Чому мистецтво стало загрозою для радянської влади?
2. Як культура може зберігати національну ідентичність без держави?
3. Чи можна говорити про культуру як ненасильницький спротив?

Група 4. Шістдесятники і ми: паралель із сучасністю

Завдання:

1. Які риси філософії шістдесятництва ви бачите сьогодні?
2. Чи змінилася ціна правди у XXI столітті?
3. У чому полягає відповідальність інтелектуала під час війни?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 9.

Прочитайте вірш, написаний Василем Стусом у памʼять про художницю Аллу Горську. 

Питання для аналізу:

1. Яким закликом починається вірш? Яку філософську установку дає автор: пасивне страждання чи активне горіння? Чому “ридання” для В. Стуса є неприпустимим?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Автор пише: “де жменька нас. Малесенька шопта”. Як цей образ характеризує дисидентський рух 1960-70-х років? Чи залежить істинність ідеї від кількості її прихильників? Наведіть сучасні приклади, які заперечують або підтверджують цю тезу. 

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Чому творчість шістдесятників особливо відгукується сьогодні? Які форми боротьби вони використовували?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 10.

Заповніть таблицю, виділивши основні риси кожного періоду українського спротиву тоталітарній системі. Визначте, що обʼєднує усі періоди боротьби із системою. Поміркуйте, чому різні покоління вимушені боротися за одне й те саме з тим самим ворогом?

Хвиля опору	Часові межі	Ключові постаті / явища	Ідейний зміст	Форми репресій
Розстріляне відродження
Філософія українського націоналізму
Шістдесятники і дисиденти
Спільні риси всіх хвиль

Домашнє завдання

Завдання 11.

Напишіть есе (300-400 слів) на тему: “Чому слово (художній образ, музика) може бути зброєю? Досвід українських дисидентів”. Під час написання обов’язково посилатися на приклади різних історичних періодів боротьби українців за власну ідентичність та державність різних часів та вже відомі вам філософські концепції. 

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 12.

Проведіть мінідослідження: знайдіть 5-7 прикладів російської пропаганди про українських націоналістів (у ЗМІ, соцмережах, псевдоісторичних чи псевдофілософських працях) і спростуйте їх, використовуючи перевірені джерела. Оформіть у вигляді таблиці “Міф – Реальність”.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 13.

Створіть порівняльну таблицю: Філософія опору тоді і сьогодні”. Порівняйте методи боротьби шістдесятників (самвидав, листи протесту, культурний опір) із сучасними формами інформаційної війни та культурного спротиву під час війни України за Незалежність. Чи є спільні способи та принципи?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

Оцініть свої досягнення на уроці:

Критерії оцінки	Ні	Частково	Так
Я можу пояснити, що таке Розстріляне відродження та чому його представників репресувала радянська влада	☐	☐	☐
Я розумію основні ідеї філософії українського націоналізму	☐	☐	☐
Я знаю, хто такі шістдесятники і дисиденти, розумію у чому різниця цих явищ та можу пояснити  їхній внесок в українську культуру і боротьбу за права людини	☐	☐	☐
Я вмію розпізнавати російські пропагандистські міфи про “бандерівців” та спростовувати їх фактами	☐	☐	☐
Я розумію зв’язок між репресіями минулого та сучасною війною Росії проти України як продовженням колоніальної політики	☐	☐	☐
Я усвідомлюю, що свободи тяглість боротьби українців за свою національну ідею та державність проти московсько-совєтсько-російської імперії	☐	☐	☐