Урок 29. Людина та інша людина. Стосунки з матірʼю
Матеріал
Урок 29. Людина та інша людина. Стосунки з матірʼю
- Поезія
- Стосунки
- Мати
- Катерина Міхаліцина «(єдина записка від матері)»
Розглянь мініскульптуру історико-культурного проєкту “Шукай!”. Про що вона розповідає? Які почуття викликає? Як вона мала б називатися?
Щоб пересвідчитися у правильності чи хибності своїх припущень, прочитай пояснення про скульптуру «Крапля молока» від авторки проєкту Юлії Бевзенко:
У 1906 році професор Євген Скловський заснував у Києві першу «Краплю молока» — місце, де мами з бідних родин отримували молоко, а згодом і ширшу допомогу: гроші, речі, лікування, житло, роботу. Під час Першої світової війни організація відкривала ясла та пункти харчування для дітей військових, допомагала біженцям. Її підтримували меценати й місцеві громади: центр на Подолі утримувала гільдія купців, на Печерську — військовий гарнізон і завод «Арсенал», а на Предславинській, де й встановлена скульптура, фінансували юристи та лікарі району.
«Крапля молока» проіснувала всього близько двадцяти років, але виконала велику місію — врятувала безліч дитячих життів і заклала основу міської системи допомоги матерям та немовлятам, що згодом стала фундаментом педіатричної служби. Вона налагодила безпечне харчування немовлят і завдяки стерилізованим сумішам значно знизила смертність дітей від шлунково-кишкових хвороб.
Організація популяризувала грудне вигодовування та гігієну догляду, ставши раннім прообразом дитячих консультацій. Вона поєднала медичну й соціальну допомогу та залучила благодійників, перетворившись на інституцію соціального захисту. Напрацювання «Краплі молока» у 1920-х роках стали основою державної та регіональної системи охорони материнства й дитинства.
Юлія Бевзенко, авторка проєкту, розповідає: «Ми встановили цю скульптурку під табло, яке показує, скільки немовлят народилося в перинатальному центрі за добу. Тож коли ви знайдете цю скульптурку, то точно побачите добрі новини для України. І кожному з нас варто запитати себе: чи можу я щось зробити — гривнею, часом чи словом підтримки — щоб ці цифри зростали?».
Джерело: https://shukai.com.ua/a-drop-of-milk
Завдання 1.
Заповни таблицю асоціацій: який набір функцій та якостей асоціюється з батьком, а який — з матірʼю. Порівняй власну версію з версіями однокласників та однокласниць. Чи збігаються ваші асоціації? Чому саме такі якості властиві тій чи іншій ролі?
| Мати | Батько |
|---|---|
Дружня порада вчителю
У формулюванні завдання ми уникаємо слова «стереотипи», але саме до нього прагнемо підвести. Чи справді сьогодні «любов до чистоти» — це, умовно, лише про роль матері? Чи справді різні гендерні упередження про те, що мусить виконувати той чи інший член родини, актуальні?
Завдання 2.
Розглянь роботу американської скульпторки Луїзи Буржуа, виконаної з бронзи, нержавіючої сталі та мармуру у 1999 році, яка називається Maman, копії якої придбали ключові мистецькі галереї світу. Які емоції та враження вона викликає? Поміркуй: павук — це позитивний образ чи негативний?
Завдання 3.
Прочитай фрагмент статті Катерини Левчинської із поясненням до роботи Луїзи Буржуа, переконайся у правильності чи хибності своїх тверджень:
«Моє життя – це скляний будинок. Я нічого не приховую у своїх роботах», — казала Буржуа.
Однією з найбільш виразних рис творчості Луїзи Буржуа є біологічні форми. Павуки, змії, жіночі тіла — архетипи, що уособлюють страхи та потяги. Через них вона досліджувала травматичну пам’ять, перетворюючи біль на мистецтво. Це був її спосіб комунікації зі світом.
Серед ключових робіт Буржуа виділяться серія павуків, найбільших з яких «Maman», став світовою мистецькою іконою. Для Луїзи павук символізував матір: працьовиту, терплячу та сильну. «Павук — ода моїй матері. Вона була моїм найкращим другом. Як павук, моя мама була ткалею. Моя сім’я мала власну справу по реставрації гобеленів, а моя мати була відповідальною за майстерню. Як і павуки, моя мама була дуже розумною. Павуки — дружні сусіди, що їдять комарів. Ми знаємо, що комарі поширюють захворюваннями й тому небажані. Отже, павуки корисні та захисники, як і моя мати», – говорила вона.
Завдання 4.
Прочитай вірш сучасної української поетки Катерини Міхаліциної «(єдина записка від матері)». Дай відповіді на питання.
(єдина записка від матері)
не вчи літати лелеку із перебитим крилом.
він мірятиме відстань навиворіт; від точки,
де йому не хотілося б бути, до забутого вирію.
дочко, а це є зло — призвичаїти птаха до нелюбові,
як до покути. нелюбов — то, дочко, уділ людей,
а не тих, у кого від роду крила, добрі крила, розгонисті.
знаєш, скільки ночей і очей я виплакала,
перш ніж таки зрозуміла
не навчиш літати того, хто зарікся, ні,
навіть якщо все загоєне, зцілене, нібито знову ціле.
можна погодувати хіба і випустити. і в пітьмі
пересидіти страх свій, щоби не так боліло
голе серце, обдерте об край крижини
голе небо над головою і голий двір.
на найтоншому місці посеред ріки… погодуй і вір:
відпустити — то часом турбота в найвищій мірі,
і про себе також. а нелюбов — то найтяжча ноша
по цей бік живого світу… будь від мене мудрішою, дочко,
прийми науку з добром
і не вчи літати того, хто не здатен летіти.
- Чому лірична героїня закликає не вчити літати лелеку з перебитим крилом? Чому вважає цю справу безглуздою?
- Як лірична героїня розділяє для себе поняття «любові» та «нелюбові»?
- Якщо лелека — це алегоричний образ й насправді йдеться про людину, то про кого мова у вірші? Що це за людина і який тип стосунків між нею та ліричною героїнею?
- Чи є головною ідеєю вірша — «обирати себе»? Підтвердь або спростуй цю думку.
- Цей вірш увійшов у збірку Катерини Міхаліциної «Розламані люди». Прочитай фрагмент рецензії Богдани Матіяш на збірку та застосуй інтерпретацію до вірша, який аналізуєш. Який спосіб нарації обирає поетка? Хто є слухачем або слухачкою цього поетичного тексту? Яку рану прагне загоїти лірична героїня?
Майже три десятки віршів збірки — це свідчення старших жінок про свої досвіди. Майже всіх оповідачок названо на ім’я. Але це не просто Тетяна, Софія, Ольга, Євдокія тощо — це баба Танька, баба Сонька, баба Олька, баба Дунька і так далі. Це жінки, які мали непростий життєвий шлях. Вони походять переважно із сіл, тож і названо їх по-сільському, але, здається, це не єдина причина, щоб використати зменшувальні форми імен. Зміст оповідей — дуже болісних і не раз трагічних — контрастує із м’якістю й лагідністю як пестливих імен цих бабусь, так і назв віршів (наприклад, «(баба Дарунька і повільна стежка)», «(баба Явдоха і тоненька пам’ять)», «(ритуал замішування тіста)» тощо). Усі назви віршів узято в дужки, бо ж, зрештою, кожен із них міг би мати безліч альтернативних назв.
Багато про що у книжці розказано максимально м’яко — так, немовби мова й спосіб оповіді можуть допомогти зцілити те, що все життя боліло і чого ніяк не вдавалося загоїти: згадок про втрачений дім, і про смерті найближчих, і про біль, якого одна, друга і третя (а насправді сотні тисяч жінок) зазнали в сімейному житті, дуже часто позбавленому і у воєнні, і в повоєнні роки емоційного тепла та любові.
Героїні книжки виговорюють те, що було, і виявляється, що «втрати ці — дрібні, але несповнимі — досі викручують <…> жили». Авторка для кожної розказаної історії обирає особливий спосіб нарації: десь це просто монологи жінок, невідомо навіть, чи звернені до когось, чи говорені до самої себе при замішуванні тіста або перебиранні скрині переселенки; десь це вірш, написаний як лист до матері або ж як текст на звороті фотокартки на незабудь. Окремі вірші звернено до конкретного слухача: зі змісту зрозуміло, що бабуня говорить до онуки. А в інших історіях ми не знаємо, кому нараторка виповідає свій біль: доньці? онуці? правнучці? значно молодшій сусідці чи знайомій? Або, можливо, взагалі мало не випадковій людині, яка опинилася поруч?
Завдання 5.
У вірші Катерини Міхаліциної йшлося про передачу досвіду від матері до дитини (доньки). Якого б змісту був цей вірш, якби йшлося про досвід батька? Склади власний перелік: що входить у поняття стосунків батька та дитини?
Дружня порада вчителю
Найчастіше класика (зокрема у рамках шкільних програм) звертається до образу матері. Пригадаймо: «Пісня про рушник» Андрія Малишка чи «Лебеді материнства» Василя Симоненка. У межах цієї теми ми розглядатимемо різні тексти, зокрема, які підсвічують стосунки батьків (татів) та дітей.
Цією вправою ми готуємося до наступного уроку, де йтиметься про стосунки батьків та дітей.
У вірші «Лебеді материнства» поет-шістдесятник Василь Симоненко пише:
«Можеш вибирати друзів і дружину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати».
Як ти розумієш ці слова: про неможливість вибирати матір та Батьківщину? Що у них вкладено? Чи ти погоджуєшся з ними?
Один з ключових світових образів матері — Діва Марія. Прочитай статтю «Материнство, божественність і фемінізм: Діва Марія як образ у мистецтві й попкультурі» Олесі Котубей-Геруцької. Поміркуй: як змінюється і трансформується образ Діви Марії та його інтерпретації у масовій культурі.
Джерело: https://suspilne.media/culture/741133-materinstvo-bozestvennist-i-feminizm-diva-maria-ak-obraz-u-mistectvi-j-popkulturi/
Урок 29. Людина та інша людина. Стосунки з матірʼю
- Поезія
- Стосунки
- Мати
- Катерина Міхаліцина «(єдина записка від матері)»
Розглянь мініскульптуру історико-культурного проєкту “Шукай!”. Про що вона розповідає? Які почуття викликає? Як вона мала б називатися?
Щоб пересвідчитися у правильності чи хибності своїх припущень, прочитай пояснення про скульптуру «Крапля молока» від авторки проєкту Юлії Бевзенко:
У 1906 році професор Євген Скловський заснував у Києві першу «Краплю молока» — місце, де мами з бідних родин отримували молоко, а згодом і ширшу допомогу: гроші, речі, лікування, житло, роботу. Під час Першої світової війни організація відкривала ясла та пункти харчування для дітей військових, допомагала біженцям. Її підтримували меценати й місцеві громади: центр на Подолі утримувала гільдія купців, на Печерську — військовий гарнізон і завод «Арсенал», а на Предславинській, де й встановлена скульптура, фінансували юристи та лікарі району.
«Крапля молока» проіснувала всього близько двадцяти років, але виконала велику місію — врятувала безліч дитячих життів і заклала основу міської системи допомоги матерям та немовлятам, що згодом стала фундаментом педіатричної служби. Вона налагодила безпечне харчування немовлят і завдяки стерилізованим сумішам значно знизила смертність дітей від шлунково-кишкових хвороб.
Організація популяризувала грудне вигодовування та гігієну догляду, ставши раннім прообразом дитячих консультацій. Вона поєднала медичну й соціальну допомогу та залучила благодійників, перетворившись на інституцію соціального захисту. Напрацювання «Краплі молока» у 1920-х роках стали основою державної та регіональної системи охорони материнства й дитинства.
Юлія Бевзенко, авторка проєкту, розповідає: «Ми встановили цю скульптурку під табло, яке показує, скільки немовлят народилося в перинатальному центрі за добу. Тож коли ви знайдете цю скульптурку, то точно побачите добрі новини для України. І кожному з нас варто запитати себе: чи можу я щось зробити — гривнею, часом чи словом підтримки — щоб ці цифри зростали?».
Джерело: https://shukai.com.ua/a-drop-of-milk
Завдання 1.
Заповни таблицю асоціацій: який набір функцій та якостей асоціюється з батьком, а який — з матірʼю. Порівняй власну версію з версіями однокласників та однокласниць. Чи збігаються ваші асоціації? Чому саме такі якості властиві тій чи іншій ролі?
| Мати | Батько |
|---|---|
Завдання 2.
Розглянь роботу американської скульпторки Луїзи Буржуа, виконаної з бронзи, нержавіючої сталі та мармуру у 1999 році, яка називається Maman, копії якої придбали ключові мистецькі галереї світу. Які емоції та враження вона викликає? Поміркуй: павук — це позитивний образ чи негативний?
Завдання 3.
Прочитай фрагмент статті Катерини Левчинської із поясненням до роботи Луїзи Буржуа, переконайся у правильності чи хибності своїх тверджень:
«Моє життя – це скляний будинок. Я нічого не приховую у своїх роботах», — казала Буржуа.
Однією з найбільш виразних рис творчості Луїзи Буржуа є біологічні форми. Павуки, змії, жіночі тіла — архетипи, що уособлюють страхи та потяги. Через них вона досліджувала травматичну пам’ять, перетворюючи біль на мистецтво. Це був її спосіб комунікації зі світом.
Серед ключових робіт Буржуа виділяться серія павуків, найбільших з яких «Maman», став світовою мистецькою іконою. Для Луїзи павук символізував матір: працьовиту, терплячу та сильну. «Павук — ода моїй матері. Вона була моїм найкращим другом. Як павук, моя мама була ткалею. Моя сім’я мала власну справу по реставрації гобеленів, а моя мати була відповідальною за майстерню. Як і павуки, моя мама була дуже розумною. Павуки — дружні сусіди, що їдять комарів. Ми знаємо, що комарі поширюють захворюваннями й тому небажані. Отже, павуки корисні та захисники, як і моя мати», – говорила вона.
Завдання 4.
Прочитай вірш сучасної української поетки Катерини Міхаліциної «(єдина записка від матері)». Дай відповіді на питання.
(єдина записка від матері)
не вчи літати лелеку із перебитим крилом.
він мірятиме відстань навиворіт; від точки,
де йому не хотілося б бути, до забутого вирію.
дочко, а це є зло — призвичаїти птаха до нелюбові,
як до покути. нелюбов — то, дочко, уділ людей,
а не тих, у кого від роду крила, добрі крила, розгонисті.
знаєш, скільки ночей і очей я виплакала,
перш ніж таки зрозуміла
не навчиш літати того, хто зарікся, ні,
навіть якщо все загоєне, зцілене, нібито знову ціле.
можна погодувати хіба і випустити. і в пітьмі
пересидіти страх свій, щоби не так боліло
голе серце, обдерте об край крижини
голе небо над головою і голий двір.
на найтоншому місці посеред ріки… погодуй і вір:
відпустити — то часом турбота в найвищій мірі,
і про себе також. а нелюбов — то найтяжча ноша
по цей бік живого світу… будь від мене мудрішою, дочко,
прийми науку з добром
і не вчи літати того, хто не здатен летіти.
- Чому лірична героїня закликає не вчити літати лелеку з перебитим крилом? Чому вважає цю справу безглуздою?
- Як лірична героїня розділяє для себе поняття «любові» та «нелюбові»?
- Якщо лелека — це алегоричний образ й насправді йдеться про людину, то про кого мова у вірші? Що це за людина і який тип стосунків між нею та ліричною героїнею?
- Чи є головною ідеєю вірша — «обирати себе»? Підтвердь або спростуй цю думку.
- Цей вірш увійшов у збірку Катерини Міхаліциної «Розламані люди». Прочитай фрагмент рецензії Богдани Матіяш на збірку та застосуй інтерпретацію до вірша, який аналізуєш. Який спосіб нарації обирає поетка? Хто є слухачем або слухачкою цього поетичного тексту? Яку рану прагне загоїти лірична героїня?
Майже три десятки віршів збірки — це свідчення старших жінок про свої досвіди. Майже всіх оповідачок названо на ім’я. Але це не просто Тетяна, Софія, Ольга, Євдокія тощо — це баба Танька, баба Сонька, баба Олька, баба Дунька і так далі. Це жінки, які мали непростий життєвий шлях. Вони походять переважно із сіл, тож і названо їх по-сільському, але, здається, це не єдина причина, щоб використати зменшувальні форми імен. Зміст оповідей — дуже болісних і не раз трагічних — контрастує із м’якістю й лагідністю як пестливих імен цих бабусь, так і назв віршів (наприклад, «(баба Дарунька і повільна стежка)», «(баба Явдоха і тоненька пам’ять)», «(ритуал замішування тіста)» тощо). Усі назви віршів узято в дужки, бо ж, зрештою, кожен із них міг би мати безліч альтернативних назв.
Багато про що у книжці розказано максимально м’яко — так, немовби мова й спосіб оповіді можуть допомогти зцілити те, що все життя боліло і чого ніяк не вдавалося загоїти: згадок про втрачений дім, і про смерті найближчих, і про біль, якого одна, друга і третя (а насправді сотні тисяч жінок) зазнали в сімейному житті, дуже часто позбавленому і у воєнні, і в повоєнні роки емоційного тепла та любові.
Героїні книжки виговорюють те, що було, і виявляється, що «втрати ці — дрібні, але несповнимі — досі викручують <…> жили». Авторка для кожної розказаної історії обирає особливий спосіб нарації: десь це просто монологи жінок, невідомо навіть, чи звернені до когось, чи говорені до самої себе при замішуванні тіста або перебиранні скрині переселенки; десь це вірш, написаний як лист до матері або ж як текст на звороті фотокартки на незабудь. Окремі вірші звернено до конкретного слухача: зі змісту зрозуміло, що бабуня говорить до онуки. А в інших історіях ми не знаємо, кому нараторка виповідає свій біль: доньці? онуці? правнучці? значно молодшій сусідці чи знайомій? Або, можливо, взагалі мало не випадковій людині, яка опинилася поруч?
Завдання 5.
У вірші Катерини Міхаліциної йшлося про передачу досвіду від матері до дитини (доньки). Якого б змісту був цей вірш, якби йшлося про досвід батька? Склади власний перелік: що входить у поняття стосунків батька та дитини?
У вірші «Лебеді материнства» поет-шістдесятник Василь Симоненко пише:
«Можеш вибирати друзів і дружину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати».
Як ти розумієш ці слова: про неможливість вибирати матір та Батьківщину? Що у них вкладено? Чи ти погоджуєшся з ними?
Один з ключових світових образів матері — Діва Марія. Прочитай статтю «Материнство, божественність і фемінізм: Діва Марія як образ у мистецтві й попкультурі» Олесі Котубей-Геруцької. Поміркуй: як змінюється і трансформується образ Діви Марії та його інтерпретації у масовій культурі.
Джерело: https://suspilne.media/culture/741133-materinstvo-bozestvennist-i-feminizm-diva-maria-ak-obraz-u-mistectvi-j-popkulturi/
Ділись та обговорюй важливе