Тема 10. Тема 9. Філософія для мого життя

матеріал 1

Урок 31. Принципи сучасної філософії. Ціннісні орієнтири. Осмислення людського буття

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 31. Принципи сучасної філософії. Ціннісні орієнтири. Осмислення людського буття

Очікувані результати навчання

12 ГІО 3.2.2-1: досліджує збіги й розбіжності між даними різних джерел і позиціями авторів.
12 ГІО 4.2.1-1: верифікує судження з використанням кількох джерел інформації.
12 ГІО 4.2.1-2: добирає та оцінює різноманітну інформацію щодо важливих суспільних питань.
12 ГІО 4.2.1-1 П: формулює судження на основі критеріїв, принципів та цінностей.
12 ГІО 4.2.2-2: обґрунтовує власні судження, висновки, оцінки.
12 ГІО 5.1.1-1: оцінює вплив належності до різних спільнот на власні погляди, цінності, громадянську позицію і поведінку.
12 ГІО 5.1.2-1: визначає відповідальність за свої дії.

Учні / учениці зможуть:

аналізувати основні принципи сучасної філософії та їхнє застосування до розуміння людського буття;
досліджувати ціннісні орієнтири сучасної людини в умовах екзистенційних викликів;
осмислювати власний досвід крізь призму екзистенціалістської філософії;
критично оцінювати різні філософські підходи до питання сенсу життя;
формулювати власну позицію щодо ціннісних орієнтирів в умовах війни;
застосовувати філософські концепції для аналізу сучасних життєвих ситуацій;
розпізнавати зв’язок між філософськими ідеями та повсякденним досвідом;
обґрунтовувати власні судження про сенс буття на основі філософських критеріїв.

Про цей урок

Урок присвячений найактуальнішим питанням сучасної філософії, які безпосередньо стосуються життя кожного і кожної з нас. У центрі уваги – принципи філософії XX-XXI століть, що допомагають осмислити людське буття в умовах екзистенційних викликів. Особлива увага приділяється філософії, що народилася з досвіду воєн та катастроф минулого століття і яка набуває нового значення для українців і українок, котрі переживають досвід повномасштабної війни росії проти України.

Учні й учениці познайомляться з екзистенціалізмом – філософією, що ставить питання про сенс існування в центр осмислення світу. Розглянемо філософію цінностей (аксіологію), яка допомагає зрозуміти, що є справді важливим для людини та суспільства. Обговоримо феноменологію війни:як філософи осмислюють досвід збройних конфліктів та їхній вплив на людину. Вивчимо філософію прав людини та гідності, що стала основою сучасного демократичного світу.

Урок показує, що сучасна філософія – це не абстрактні роздуми, а практичний інструмент для розуміння власного життя, ухалення рішень та формування ціннісних орієнтирів. Філософські ідеї Сартра, Камю, Поповича та інших мислителів допомагають знайти відповіді на найскладніші питання: як жити осмислено, як зберігати гідність у важких обставинах, що робить життя справді цінним.

Основні питання для вивчення:

Які основні принципи сучасної філософії відрізняють її від класичної філософії?
Як екзистенціалізм допомагає осмислити питання сенсу життя в умовах кризи?
Що таке цінності і як вони формуються в умовах війни та екзистенційних викликів?
Як філософія допомагає зрозуміти досвід війни та зберегти людську гідність?
Яку роль відіграють українські філософи й філософині у розумінні сучасних викликів?

Ключові терміни, особи та концепції:

Екзистенціалізм – філософський напрям XX століття, що досліджує унікальне людське існування (екзистенцію), свободу вибору та відповідальність. Основний принцип: “існування передує сутності” – людина спочатку існує, а потім сама створює свою сутність через вибори та дії.
Аксіологія – філософська дисципліна, що вивчає природу цінностей, їхні види, структуру та роль у житті людини й суспільства. Аксіологія досліджує, що робить щось цінним для людини та як цінності впливають на поведінку.
Абсурд – у філософії Альбера Камю – конфлікт між прагненням людини знайти сенс у світі та відсутністю такого об’єктивного сенсу. Усвідомлення абсурду може стати основою свободи.
Автентичність – справжність людського існування, життя відповідно до власних переконань, а не соціальних очікувань чи “буття як усі”. Важлива категорія екзистенціалізму.
Феноменологія – філософський метод та напрям, що досліджує структури свідомого досвіду та явищ, як вони даються нам безпосередньо, без попередніх теоретичних припущень.
Екзистенційний вибір – фундаментальне рішення людини, що визначає спосіб її буття, формує її сутність. Кожен вибір є актом свободи та відповідальності.
Цінності – те, що має значення, важливість для людини або суспільства; ідеали, принципи, переконання, що визначають життєві орієнтири та спрямовують дії людини.
Гідність людини – внутрішня цінність кожної людини, яка не залежить від зовнішніх обставин, соціального статусу чи досягнень. Основа сучасної філософії прав людини.
Відповідальність – у філософії екзистенціалізму – усвідомлення наслідків власних вільних виборів та готовність прийняти ці наслідки.
Мартін Гайдеґґер (1889-1976) – німецький філософ, один із засновників екзистенціалізму та феноменології. Розробив концепцію “буття-до-смерті”, досліджував питання сенсу буття. Головна праця: “Буття і час” (1927).
Жан-Поль Сартр (1905-1980) – французький філософ-екзистенціаліст, письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури (відмовився). Розробив атеїстичний екзистенціалізм, автор формули “існування передує сутності” (людина спочатку існує, а вже потім через свої вибори формує власну сутність – немає “готової людської природи”, заданої Богом чи метафізикою. Людина — це проєкт). Основні праці: “Буття і ніщо” (1943), “Екзистенціалізм – це гуманізм” (1946), роман “Нудота” (1938).
Альбер Камю (1913-1960) – французький філософ і письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1957 року. Розробив філософію абсурду та бунту. Учасник французького Опору під час Другої світової війни. Основні праці: “Міф про Сізіфа” (1942), “Бунтівна людина” (1951), романи “Сторонній” (1942), “Чума” (1947).
Мирослав Попович (1930-2018) – видатний український філософ, академік НАН України, громадський діяч, один із засновників Народного Руху України. Досліджував проблеми раціональності, людського буття, свободи, української культури. Основні праці: “Раціональність і виміри людського буття” (1997), “Бути людиною” (2011), “Філософія свободи” (2018).
Вахтанг Кебуладзе (нар. 1966) – сучасний український філософ, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, перекладач творів Мартіна Гайдеґґера. Досліджує феноменологію, екзистенціалізм, філософію війни. Публікує філософські роздуми про війну росії проти України.

Додаткові матеріали для вчителя

Сучасна філософія радикально відрізняється від класичної передусім своїм ставленням до людини. Якщо класична філософія шукала універсальні закони буття та пізнання, то філософія XX-XXI століть зосереджується на конкретному людському існуванні, на екзистенції. Це зміщення акцентів відбулося після катастроф Першої та Другої світових воєн, коли стало очевидно, що абстрактні філософські системи не можуть відповісти на найгостріші питання людського буття.

Екзистенціалізм виникає як філософська відповідь на кризу гуманізму після світових воєн. Мартін Гайдеґґер у праці “Буття і час” (1927) поставив питання про сенс буття через аналіз людського існування. Жан-Поль Сартр розвинув ці ідеї в атеїстичному напрямку, сформулювавши принцип: “існування передує сутності”. Це означає, що людина спочатку з’являється у світі, а вже потім сама визначає, ким вона стане. У праці “Екзистенціалізм – це гуманізм” (1946) Сартр писав: “Людина приречена бути вільною”.

Альбер Камю у своїй філософії абсурду показав, що відсутність об’єктивного сенсу життя не повинна призводити до відчаю. У праці “Міф про Сізіфа” (1942) він писав: “Є тільки одна дійсно серйозна філософська проблема – проблема самогубства”. Камю стверджував, що людина може знайти щастя навіть в абсурдному світі через бунт проти безглуздості та створення власного сенсу. Його досвід учасника французького Руху Опору під час Другої світової війни показав, що навіть в екстремальних умовах людина може зберігати гідність та діяти відповідно до своїх цінностей.

Український контекст додає особливої актуальності цим філософським ідеям. Мирослав Попович, видатний український філософ, у своїй праці “Бути людиною” (2011) досліджував питання: що означає бути людиною в реальному житті? Він писав: “У кожного з нас є щось таке, на що ми піти не можемо. Це те, що робить людину такою, яка вона є”. Попович підкреслював, що у кожного повинні бути цінності, за які він готовий боротися, навіть ризикуючи життям.

Війна росії проти України актуалізувала питання про цінності та сенс життя для мільйонів українців і українок. Філософ Вахтанг Кебуладзе у своїх роздумах про війну звертає увагу на те, що війна стає екзистенційним досвідом, який змушує переосмислити базові питання буття. Сучасні українські філософи досліджують феноменологію війни – як досвід збройного конфлікту змінює свідомість людини, її ціннісні орієнтири та розуміння життя.

Аксіологія, або філософія цінностей, набуває особливого значення в умовах війни. Цінності – це не просто абстрактні поняття, а те, за що люди готові боротися та жертвувати. Мирослав Попович наголошував, що російська агресія 2014 року – це “війна за цінності, а не за матеріальні ресурси”. Українці й українки захищають не просто територію, а свій вибір жити в демократичному суспільстві, де поважають права та гідність людини.

Філософія прав людини та гідності стала основою сучасного демократичного світу після жахів Другої світової війни. Загальна декларація прав людини (1948) проголосила, що “всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах”. Ця ідея має глибоке філософське коріння в творах Іммануїла Канта, який вважав, що людина – це мета сама по собі, а не засіб для досягнення чужих цілей.

Принципи сучасної філософії включають: 1) Антропоцентризм – людина в центрі філософського дослідження; 2) Плюралізм – визнання множинності істин та підходів; 3) Критичність – постійне переосмислення усталених ідей; 4) Практична спрямованість – філософія як інструмент для життя; 5) Діалогічність – пізнання через діалог з іншими.

Важливо звернути увагу учнів і учениць на те, як філософські ідеї пов’язані з їхнім власним досвідом. Питання “У чому сенс життя?” – це не абстрактна проблема, а щоденний виклик для кожної людини. Екзистенціалізм вчить, що сенс не дається готовим, а створюється через наші вибори та дії.

Дизайн уроку

Провокація

Провокаційні запитання для обговорення

Уявіть, що ви знаєте, як довго триватиме ваше життя. Що ви зробите інакше у своєму житті? Чому ви не робите цього зараз?
Філософ Альбер Камю писав: “Є тільки одна дійсно серйозна філософська проблема – проблема самогубства”. Чому, на вашу думку, питання про те, чи варто жити, є найважливішим філософським питанням?
Жан-Поль Сартр стверджував: “Людина приречена бути вільною”. Чи можна вважати свободу прокляттям? Чи завжди свобода вибору робить нас щасливими?
Під час війни люди часто кажуть: “Я зрозумів / зрозуміла, що насправді важливо в житті”. Чому нам потрібні екстремальні ситуації, щоб усвідомити свої справжні цінності? Чи може війна змінити систему цінностей? Чи існують універсальні цінності?
Мирослав Попович говорив, що у кожного повинні бути цінності, за які він готовий віддати усе. Які ваші цінності? За що ви готові боротися?

Практика

Самостійна робота

Прочитайте уривок з праці Жана-Поля Сартра “Екзистенціалізм – це гуманізм” (1946): “Що ми маємо на увазі, говорячи, що існування передує сутності? Ми маємо на увазі, що людина спочатку існує, зустрічається, з’являється у світі, і тільки потім визначається… Людина така, якою вона себе робить. Таке перше положення екзистенціалізму… Людина відповідальна за те, чим вона є… Обираючи себе, я обираю людину“.

Питання для аналізу:

Поясніть своїми словами, що означає фраза “існування передує сутності”.
«Людина така, якою вона себе робить». Чи означає це, що людина може змінити все своє життя, чи йдеться про щось інше?
Як ваша особиста відмова від корупції чи брехні сьогодні впливає на те, якою «людиною» (яким суспільством) буде Україна завтра?
Чи можна вважати, що зміна своїх поглядів – відмова від власної ідентичності?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває уміння аналізувати філософські тексти та застосовувати філософські концепції до власного життя. Учні й учениці повинні не просто переказати текст, а показати розуміння його глибинного сенсу.

Робота в парах

Обʼєднайтеся у пари та організуйте філософський діалог на тему: “Чи справді людина завжди вільна у своєму виборі?”

Один / одна з вас відстоює позицію екзистенціалізму (людина завжди вільна і відповідальна за свій вибір), інший / інша – детерміністську позицію (наш вибір визначається обставинами: виховання, суспільство, біологія).

Використайте у діалозі такі аргументи:

Екзистенціалістська позиція:

Навіть у концтаборі люди робили моральний вибір (приклад Віктора Франкла);
Обставини впливають, але не визначають – людина завжди може сказати “ні”;
Відмова від відповідальності (“мене змусили”) – це відмова від людяності.

Детерміністська позиція:

Наші цінності формуються в дитинстві, ми не обираємо сім’ю;
Біологія впливає на нашу поведінку (гормони, генетика);
Соціальне середовище обмежує наші можливості вибору.

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички аргументації, критичного мислення та діалогу. Важливо, щоб учні й учениці навчилися обстоювати позицію, з якою можуть не погоджуватися особисто. Це розвиває інтелектуальну гнучкість. Наприкінці діалогу пропонується знайти компромісну позицію – це вчить синтезу ідей. Можлива компромісна позиція: людина не повністю вільна (є біологічні та соціальні обмеження), але в межах цих обмежень завжди має простір для вибору та несе відповідальність за те, як використовує цей простір.

Робота в групах

Філософський круглий стіл: “Як зберегти людяність під час війни?”

Об’єднайте клас у групи по 4-5 осіб. Кожна група готує виступ на одну з позицій:

Група 1. Позиція екзистенціалізму
Ключові ідеї: навіть у найжахливіших умовах людина зберігає свободу вибору: як ставитися до того, що з нею відбувається. Людяність – це не те, що дається нам автоматично, а те, що ми створюємо своїми вчинками.
Використайте: приклад Віктора Франкла (концтабір), цитати Сартра про свободу.

Група 2. Позиція філософії цінностей (аксіології)
Ключові ідеї: війна – це випробування цінностей. Люди зберігають людяність, коли залишаються вірними своїм базовим цінностям: гідності, справедливості, співчуттю. Цінності – це те, за що ми боремося.
Використайте: ідеї Мирослава Поповича про війну за цінності.

Група 3. Позиція філософії прав людини
Ключові ідеї: людяність зберігається через повагу до прав і гідності кожної людини, навіть ворога. Війна не звільняє від моральних обов’язків. Людські права – універсальні та непорушні.
Використайте: Всезагальна декларація прав людини, поняття військових злочинів.

Група 4. Українська філософська перспектива
Ключові ідеї: українська філософія “серця” (Д. Чижевський) підкреслює емпатію та співчуття як основу людяності. Культурний опір (пісні, поезія, мистецтво під час війни) – це спосіб збереження людяності.
Використайте: приклади української культурної резистентності під час війни.

Після виступів груп – спільна дискусія та формулювання висновків.

Методичний коментар:

Це завдання інтегрує всі основні теми уроку та застосовує їх до актуального для учнів і учениць питання. Групова робота розвиває навички колективного мислення, аргументації, публічного виступу. Важливо створити атмосферу поваги, адже тема війни може викликати сильні емоції. Наголосіть, що всі позиції мають бути обґрунтовані філософськи, а не просто емоційно.

Самостійна робота

Прочитайте висловлювання Мирослава Поповича: “Бувають цілі епохи, коли добро стає “заразним” (до речі, зло не може бути “заразним”). Мені здається, що ми живемо в таку епоху. Зараз є всі умови, щоб люди народжувались не лише біологічно, а й соціально, щоб вони мали на собі “печать божу”. І саме це так вражає іноземців – вони собі уявити не можуть, щоб так боротись за європейські цінності…

… У кожного з нас є щось таке, на що ми піти не можемо. Це те, що робить людину такою, яка вона є. Якщо дивитись на людину так, то вона не розсипається на сукупність вчинків – бо є щось, що тримає її”.

Питання для аналізу:

Складіть список з 5-7 ваших найважливіших цінностей (наприклад: свобода, сім’я, справедливість, гідність, творчість тощо). Проранжуйте ці цінності від найважливішої до менш важливої.
Що означає «народитися соціально»? Чим це народження відрізняється від «біологічного»?
Для трьох найважливіших цінностей напишіть: а) Чому вона важлива для вас? б) Як ви реалізуєте цю цінність у повсякденному житті? в) Чи готові ви йти на жертви заради цієї цінності?
Поміркуйте: чи змінилися ваші цінності під впливом війни? Якщо так, то як саме?

Методичний коментар:

Це завдання спрямоване на розвиток ключової компетентності уроку – усвідомлення та формулювання власних ціннісних орієнтирів. Важливо створити атмосферу довіри, щоб учні й учениці могли чесно відповісти на запитання. Підкресліть, що немає “правильних” чи “неправильних” цінностей – кожна людина має право на власні пріоритети. Варто зазначити, що деякі учні / учениці можуть не хотіти ділитися особистими роздумами – це потрібно поважати.

Робота в парах

Філософія абсурду в літературі.

Прочитайте уривок з роману Альбера Камю “Сторонній” (1942): “…І так само, як вона, я теж відчуваю готовність усе пережити наново. Так ніби недавній спалах гніву очистив мене від болю, позбавив надії і, споглядаючи це нічне небо, всіяне таємничими знаками і зірками, я вперше відкрив свою душу тихій байдужості світу. Я збагнув, який він подібний до мене, ніби мій брат, і тому я відчуваю — я був щасливий, я щасливий і зараз. Для повного завершення моєї долі, для того, щоб я відчув себе не таким самотнім, мені залишається побажати лише одного: хай у день моєї страти збереться багато глядачів — і хай вони зустрінуть мене криками ненависті”.

Та також цитату з есе Альберта Камю “Міф про Сізіфа”: “Абсурд розвіяв мої ілюзії: завтрашнього дня нема. І відтепер це стало основою моєї свободи”.

Питання для аналізу:

Поясніть, що А. Камю розуміє під “абсурдом” людського існування.
Чому усвідомлення абсурдності життя може стати, за Камю, “основою свободи”?
Наведіть приклади ситуацій з вашого життя або з літератури / кіно, які можна було б назвати “абсурдними” у філософському сенсі.
Чи згодні ви з Камю, що життя абсурдне? Як ви знаходите сенс у житті?

Методичний коментар:

Завдання знайомить учнів й учениць з філософією абсурду Альбера Камю. Важливо пояснити, що “абсурд” у Камю – це не безглуздість вчинків, а відсутність об’єктивного, наперед даного сенсу життя. Парадоксально, але саме усвідомлення цього звільняє людину від ілюзій і дає справжню свободу створювати власний сенс. Орієнтовна відповідь на пит. 2: Коли людина усвідомлює, що немає наперед визначеного сенсу, вона звільняється від диктату суспільних очікувань, релігійних догм чи інших зовнішніх авторитетів. Вона стає вільною обирати власний шлях.

Робота в групах

Створення “Маніфесту цінностей” групи.

Об’єднайте клас у групи по 3-4 особи. Кожна група створює “Маніфест цінностей” – короткий текст (10-15 речень), який відповідає на запитання:

Які 5 цінностей є найважливішими для вашої групи?
Чому саме ці цінності? (Обґрунтуйте з позиції філософії особистості та громадянської відповідальності)
Як ви будете реалізовувати ці цінності у повсякденному житті? (Конкретні приклади)
Як ці цінності допомагають зрозуміти, за що бореться Україна?

Вимоги до маніфесту:

Використайте філософські поняття з цього та попередніх уроків (автентичність, свобода, відповідальність, гідність тощо).
Обов’язково посилайтеся хоча б на одного філософа / філософиню.
Маніфест має бути написаний так, щоб його могли зрозуміти ваші однолітки.
Додайте епіграф – цитату з філософа або з художнього твору.

Презентуйте ваш маніфест класу.

Методичний коментар:

Це творче завдання дозволяє учням і ученицям синтезувати знання, отримані на уроці, та застосувати їх до власного життя. Створення маніфесту – це практика формулювання власних переконань, що розвиває ключову компетентність уроку. Важливо, щоб маніфест був не абстрактним, а містив конкретні приклади реалізації цінностей. Це завдання також розвиває навички письма та презентації. Готові маніфести можна зібрати та створити з них виставку або збірку.

Домашнє завдання

Напишіть есе (300-400 слів) на тему: “Що означає жити осмисленим життям?”
У есе обов’язково:
- Дайте власне визначення “осмисленого життя”.
- Використайте хоча б дві філософські ідеї з уроку (екзистенціалізм, аксіологія тощо).
- Наведіть приклад з вашого власного досвіду або з літератури / кіно.
- Сформулюйте висновок: які кроки ви можете зробити, щоб ваше життя стало більш осмисленим.
Проведіть інтерв’ю з людиною старшого покоління (бабуся / дідусь, батьки, знайомі) на тему: “Що найважливіше у житті?”

Запитання для інтерв’ю (додайте власні):

Які цінності були найважливішими для вас у молодості?
Чи змінилися ваші цінності з віком? Як саме?
Про що ви ніколи не шкодуєте у своєму житті?
Якби ви могли щось змінити у своєму житті, що б це було?
Яку пораду ви дали б молодій людині про те, як жити?

Після інтерв’ю напишіть аналітичний текст:

Які філософські ідеї з уроку підтверджує або спростовує досвід цієї людини?
Що вас найбільше вразило в її відповідях?
Як це інтерв’ю вплинуло на ваше розуміння сенсу життя?

Дослідницький проєкт: “Філософія війни в сучасному українському мистецтві”. Оберіть один твір сучасного українського мистецтва, створений після 2014 року (пісня, фільм, поезія, картина, вистава), який стосується теми війни.

Проведіть філософський аналіз цього твору:

Які екзистенційні мотиви присутні в творі? (Свобода, вибір, відповідальність, смерть, абсурд тощо)
Які цінності утверджує або заперечує автор / авторка?
Як твір відповідає на питання: що робить людину людиною в екстремальних умовах?
Які філософські ідеї (Сартра, Камю, Поповича чи інших) можна застосувати для інтерпретації цього твору?

Обсяг роботи: 2-3 сторінки. Обов’язкові елементи: вступ (про твір), основна частина (філософський аналіз), висновки (ваша особиста рефлексія).

Прогрес

Оцініть свої досягнення на уроці:

Критерії оцінки	Ні	Частково	Так
Я можу пояснити основні принципи сучасної філософії (екзистенціалізм, аксіологія)	☐	☐	☐
Я розумію, що означає “існування передує сутності” та можу застосувати цю ідею до свого життя	☐	☐	☐
Я усвідомлюю свої ціннісні орієнтири та можу їх обґрунтувати	☐	☐	☐
Я можу проаналізувати філософські ідеї в творах мистецтва (література, музика, кіно)	☐	☐	☐
Я розумію, як філософія допомагає осмислити досвід війни та зберегти людську гідність	☐	☐	☐
Я розумію, як знання філософії допомагає долати труднощі	☐	☐	☐

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 31. Принципи сучасної філософії. Ціннісні орієнтири. Осмислення людського буття

Провокація

Провокаційні запитання для обговорення

Завдання 1. Уявіть, що ви знаєте, як довго триватиме ваше життя. Що ви зробите інакше у своєму житті? Чому ви не робите цього зараз?

Завдання 2. Філософ Альбер Камю писав: “Є тільки одна дійсно серйозна філософська проблема – проблема самогубства”. Чому, на вашу думку, питання про те, чи варто жити, є найважливішим філософським питанням?

Завдання 3. Жан-Поль Сартр стверджував: “Людина приречена бути вільною”. Чи можна вважати свободу прокляттям? Чи завжди свобода вибору робить нас щасливими?

Завдання 4. Під час війни люди часто кажуть: “Я зрозумів / зрозуміла, що насправді важливо в житті”. Чому нам потрібні екстремальні ситуації, щоб усвідомити свої справжні цінності? Чи може війна змінити систему цінностей? Чи існують універсальні цінності?

Завдання 5: Мирослав Попович говорив, що у кожного повинні бути цінності, за які він готовий віддати усе. Які ваші цінності? За що ви готові боротися?

Практика

Завдання 6.

Питання для аналізу:

Поясніть своїми словами, що означає фраза “існування передує сутності”.

«Людина така, якою вона себе робить». Чи означає це, що людина може змінити своє все своє життя, чи йдеться про щось інше?

Як ваша особиста відмова від корупції чи брехні сьогодні впливає на те, якою «людиною» (яким суспільством) буде Україна завтра?

Чи можна вважати, що зміна своїх поглядів – відмова від власної ідентичності?

Завдання 7.

Організуйте філософський діалог на тему: “Чи справді людина завжди вільна у своєму виборі?” Один / одна з вас відстоює позицію екзистенціалізму (людина завжди вільна і відповідальна за свій вибір), інший / інша – детерміністську позицію (наш вибір визначається обставинами: виховання, суспільство, біологія).

Використайте у діалозі такі аргументи:

Екзистенціалістська позиція:

Навіть у концтаборі люди робили моральний вибір (приклад Віктора Франкла);
Обставини впливають, але не визначають – людина завжди може сказати “ні”;
Відмова від відповідальності (“мене змусили”) – це відмова від людяності.

Детерміністська позиція:

Наші цінності формуються у дитинстві, ми не обираємо сім’ю;
Біологія впливає на нашу поведінку (гормони, генетика);
Соціальне середовище обмежує наші можливості вибору.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 8.

Філософський круглий стіл: “Як зберегти людяність під час війни?”

Об’єднайтесь у групи по 4-5 осіб. Кожна група готує виступ на одну з позицій:

Група 1. Позиція екзистенціалізму
Ключові ідеї: навіть у найжахливіших умовах людина зберігає свободу вибору: як ставитися до того, що з нею відбувається. Людяність – це не те, що дається нам автоматично, а те, що ми створюємо своїми вчинками.
Використайте: приклад Віктора Франкла (концтабір), цитати Сартра про свободу.

Група 2. Позиція філософії цінностей (аксіології)
Ключові ідеї: війна – це випробування цінностей. Люди зберігають людяність, коли залишаються вірними своїм базовим цінностям: гідності, справедливості, співчуттю. Цінності – це те, за що ми боремося.
Використайте: ідеї Мирослава Поповича про війну за цінності.

Група 3. Позиція філософії прав людини
Ключові ідеї: людяність зберігається через повагу до прав і гідності кожної людини, навіть ворога. Війна не звільняє від моральних обов’язків. Людські права – універсальні та непорушні.
Використайте: Всезагальна декларація прав людини, поняття військових злочинів.

Група 4. Українська філософська перспектива
Ключові ідеї: українська філософія “серця” (Д. Чижевський) підкреслює емпатію та співчуття як основу людяності. Культурний опір (пісні, поезія, мистецтво під час війни) – це спосіб збереження людяності.
Використайте: приклади української культурної резистентності під час війни.

Після виступів груп – спільна дискусія та формулювання висновків.

Завдання 9.

Питання для аналізу:

Складіть список з 5-7 ваших найважливіших цінностей (наприклад: свобода, сім’я, справедливість, гідність, творчість тощо). Проранжуйте ці цінності від найважливішої до менш важливої.

Що означає «народитися соціально»? Чим це народження відрізняється від «біологічного»?

Для трьох найважливіших цінностей напишіть: а) Чому вона важлива для вас? б) Як ви реалізуєте цю цінність у повсякденному житті? в) Чи готові ви йти на жертви заради цієї цінності?

Поміркуйте: чи змінилися ваші цінності під впливом війни? Якщо так, то як саме?

Завдання 10.

Філософія абсурду в літературі.

Питання для аналізу:

Поясніть, що А. Камю розуміє під “абсурдом” людського існування.

Чому усвідомлення абсурдності життя може стати, за Камю, “основою свободи”?

Наведіть приклади ситуацій з вашого життя або з літератури / кіно, які можна було б назвати “абсурдними” у філософському сенсі.

Чи згодні ви з Камю, що життя абсурдне? Як ви знаходите сенс у житті?

Завдання 11.

Створення “Маніфесту цінностей” групи.

Які 5 цінностей є найважливішими для вашої групи?
Чому саме ці цінності? (Обґрунтуйте з позиції філософії особистості та громадянської відповідальності)
Як ви будете реалізовувати ці цінності у повсякденному житті? (Конкретні приклади)
Як ці цінності допомагають зрозуміти, за що бореться Україна?

Вимоги до маніфесту:

Використайте філософські поняття з цього та попередніх уроків (автентичність, свобода, відповідальність, гідність тощо)
Обов’язково посилайтеся хоча б на одного філософа / філософиню.
Маніфест має бути написаний так, щоб його могли зрозуміти ваші однолітки.
Додайте епіграф – цитату з філософа або з художнього твору.

Презентуйте ваш маніфест класу.

Домашнє завдання

Завдання 12.

Напишіть есе (300-400 слів) на тему: “Що означає жити осмисленим життям?”
У есе обов’язково:

Дайте власне визначення “осмисленого життя”.
Використайте хоча б дві філософські ідеї з уроку (екзистенціалізм, аксіологія тощо).
Наведіть приклад з вашого власного досвіду або з літератури / кіно.
Сформулюйте висновок: які кроки ви можете зробити, щоб ваше життя стало більш осмисленим.

Завдання 13.

Проведіть інтерв’ю з людиною старшого покоління (бабуся / дідусь, батьки, знайомі) на тему: “Що найважливіше у житті?”

Запитання для інтерв’ю (додайте власні):

Які цінності були найважливішими для вас у молодості?
Чи змінилися ваші цінності з віком? Як саме?
Про що ви ніколи не шкодуєте у своєму житті?
Якби ви могли щось змінити у своєму житті, що б це було?
Яку пораду ви дали б молодій людині про те, як жити?

Після інтерв’ю напишіть аналітичний текст:

Які філософські ідеї з уроку підтверджує або спростовує досвід цієї людини?
Що вас найбільше вразило в її відповідях?
Як це інтерв’ю вплинуло на ваше розуміння сенсу життя?

Завдання 14.

Дослідницький проєкт: “Філософія війни в сучасному українському мистецтві”.

Оберіть один твір сучасного українського мистецтва, створений після 2014 року (пісня, фільм, поезія, картина, вистава), який стосується теми війни.

Проведіть філософський аналіз цього твору:

Які екзистенційні мотиви присутні в творі? (Свобода, вибір, відповідальність, смерть, абсурд тощо)
Які цінності утверджує або заперечує автор / авторка?
Як твір відповідає на питання: що робить людину людиною в екстремальних умовах?
Які філософські ідеї (Сартра, Камю, Поповича чи інших) можна застосувати для інтерпретації цього твору?

Прогрес

Оцініть свої досягнення на уроці:

Критерії оцінки	Ні	Частково	Так
Я можу пояснити основні принципи сучасної філософії (екзистенціалізм, аксіологія)	☐	☐	☐
Я розумію, що означає “існування передує сутності” та можу застосувати цю ідею до свого життя	☐	☐	☐
Я усвідомлюю свої ціннісні орієнтири та можу їх обґрунтувати	☐	☐	☐
Я можу проаналізувати філософські ідеї в творах мистецтва (література, музика, кіно)	☐	☐	☐
Я розумію, як філософія допомагає осмислити досвід війни та зберегти людську гідність	☐	☐	☐
Я розумію, як знання філософії допомагає долати труднощі	☐	☐	☐

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе

Урок 31. Принципи сучасної філософії. Ціннісні орієнтири. Осмислення людського буття

Матеріал

Урок 31. Принципи сучасної філософії. Ціннісні орієнтири. Осмислення людського буття

Додаткові матеріали для вчителя

Рекомендовані твори мистецтва для обговорення

Дизайн уроку

Провокаційні запитання для обговорення

Самостійна робота

Методичний коментар:

Робота в парах

Методичний коментар:

Робота в групах

Методичний коментар:

Самостійна робота

Методичний коментар:

Робота в парах

Методичний коментар:

Робота в групах

Методичний коментар:

Домашнє завдання

Урок 31. Принципи сучасної філософії. Ціннісні орієнтири. Осмислення людського буття

Провокаційні запитання для обговорення

Завдання 6.

Завдання 7.

Завдання 8.

Завдання 9.

Завдання 10.

Завдання 11.

Домашнє завдання

Завдання 12.

Завдання 13.

Завдання 14.

Ділись та обговорюй важливе