Урок 33. Узагальнення. Наскрізна лінія: від класицизму до модернізму

Тема 4.4. Імпресіонізм та постімпресіонізм.

Урок 33. Узагальнення. Наскрізна лінія: від класицизму до модернізму

---

---

Основні тези для вчительства

1. Контекст

Що відбувається

Від другої половини XVIII до початку XX століття Європа переживає найглибшу трансформацію з часів Ренесансу. Просвітництво проголошує культ розуму та універсальних законів, Французька революція 1789 року руйнує старий порядок, а наполеонівські війни перекроюють карту континенту. Віденський конгрес 1815 року намагається відновити монархії, але це лише відкладає неминучі зміни. Упродовж XIX століття одна за одною прокочуються революційні хвилі: 1830, 1848, 1871 років. Паралельно розгортається промислова революція, що докорінно змінює матеріальне середовище: залізниці з’єднують міста, телеграф прискорює комунікацію, газове освітлення перетворює нічне місто, фотографія фіксує миттєвість. Національні рухи охоплюють Європу від Греції до Польщі, від Італії до України. У 1848-1849 роках у Львові діє “Головна руська рада”, яка вимагає визнання українського народу й мови. Валуєвський циркуляр 1863 року та Емський указ 1876 року забороняють українську мову в Російській імперії, змушуючи інтелектуальну еліту працювати в підпіллі або еміграції. Водночас імперіалістичні держави досягають апогею колоніальної експансії: Британія, Франція, Німеччина, Бельгія ділять між собою Африку та Азію на Берлінській конференції 1884-1885 років.

Чому це впливає на мистецтво

Кожна суспільна зміна породжує нову художню потребу. Класицизм обслуговує імперські амбіції, створюючи монументальні образи влади через античні алюзії. Романтизм відповідає на його холодний раціоналізм емоційним бунтом і пошуками національної ідентичності поневолених народів. Реалізм реагує на соціальні суперечності промислової епохи, показуючи життя робітників і селян без прикрас. Імпресіонізм відображає нове відчуття часу в епоху швидкості та миттєвості, коли залізниця скорочує дистанції, а фотографія змінює сприйняття зображення. Постімпресіонізм закладає основи для модернізму, шукаючи нових форм вираження внутрішніх переживань у світі, що втрачає колишню стабільність і рухається до катастрофи Першої світової війни. Для українських митців ця еволюція ускладнюється колоніальним контекстом: потрібно одночасно засвоювати європейські новації та виробляти власну національну мову в умовах систематичних заборон і культурної асиміляції.

Як це виявляється в мистецтві

Мистецтво рухається від суворої нормативності до індивідуальної свободи, від універсальних канонів до множинності підходів. Класицистична композиція з чіткими горизонталями й вертикалями поступається романтичним діагоналям і вихорам. Стриманий колорит змінюється експресивним використанням кольору. Ідеалізовані античні герої поступаються місцем реальним людям у їхньому повсякденному середовищі. Студійний світ академічної майстерні переноситься на пленер, де митець фіксує мінливість природного освітлення. Тривале позування змінюється швидким ескізом, що ловить мить. Фінальна точка цього розвитку — розкладання форми на кольорові площини у Сезанна, емоційні вихори Ван Гога, символічні композиції Гогена. Українське мистецтво проходить подібний шлях, але з запізненням і під тиском цензури: козацьке бароко насильно замінюється класицизмом, національний романтизм розвивається попри заборони, реалізм служить соціальному протесту, а імпресіонізм приходить лише на початку XX століття через Мюнхен і Париж, де навчаються українські митці.

2. Теорія через практику

Художній напрям — не просто набір формальних ознак, а цілісна система поглядів на роль мистецтва в суспільстві, засоби створення образів, критерії оцінки творів. Еволюція напрямів демонструє діалектичний процес: кожен новий стиль виникає як заперечення попереднього, але зберігає деякі його елементи, трансформуючи їх під нові потреби. 

Романтизм заперечує класицистичний раціоналізм, але зберігає пафос і монументальність. Реалізм відкидає романтичну ідеалізацію, але успадковує інтерес до національної специфіки. Імпресіонізм руйнує реалістичну об’єктивність, проте продовжує спостереження за реальністю. Постімпресіонізм критикує імпресіоністичну миттєвість, але розвиває їхні колористичні відкриття. 

Розуміння цієї логіки дозволяє бачити історію мистецтва не як хаотичну зміну мод, а як послідовний розвиток художнього мислення від зовнішнього до внутрішнього, від загального до індивідуального, від нормативності до свободи.

3. Мистецтво періоду: тенденції та еволюція

Звідки черпає натхнення: від античності через бароко до революції

Класицизм спирається на античні зразки, пропущені через філософію Просвітництва. Французькі академісти XVIII століття вивчають давньогрецьку скульптуру й римську архітектуру, але інтерпретують їх як втілення універсального розуму та громадянських чеснот. Жак-Луї Давід у “Присязі Гораціїв” (1784) перетворює античний сюжет на маніфест революційних ідей: три брати клянуться батькові віддати життя за республіку. Суворі вертикалі колон, горизонталь меча, стриманий колорит, чіткий рисунок — усе підпорядковане раціональній композиції, що має виховувати громадянина. Український контекст інший: тут класицизм приходить не як ідеологія революції, а як інструмент імперської колонізації після ліквідації Гетьманщини. Петербурзька Академія мистецтв нав’язує єдиний «правильний» стиль, витісняючи місцеве козацьке бароко з його яскравістю та емоційністю.

Що нового створює: діалог епох

Романтизм виникає як реакція на класицистичний раціоналізм і наполеонівські війни, що зруйнували ілюзію універсального прогресу. Ежен Делакруа в “Свободі, що веде народ” (1830) замінює статичну композицію динамічною діагоналлю, холодний колорит — експресивними контрастами, античних героїв — сучасними повстанцями. Каспар Давид Фрідріх у пейзажах показує самотню людину перед величчю природи, виражаючи романтичне почуття sublime — захоплення, змішане з жахом. Для поневолених націй романтизм стає інструментом національного відродження. Тарас Шевченко створює художній світ, де українська історія — не периферія імперської, а самостійна драма з власними героями та трагедіями. Його роботи поєднують західноєвропейську техніку з українським сюжетом, доводячи: національне мистецтво може бути не етнографічною екзотикою, а повноцінним європейським явищем. Інші митці шукають національну ідентичність у фольклорі: француз Делакруа малює орієнталістські сцени з колоній, німці зображають середньовічні лицарські легенди, поляки — повстання проти Росії.

Реалізм перериває романтичну традицію радикальним поверненням до повсякденності. Гюстав Курбе виставляє в Салоні 1850 року “Поховання в Орнані” — полотно розміром 3×6 метри з зображенням провінційного похорону без жодної ідеалізації. Критики шоковані: похорон селянина на такому ж полотні, що зазвичай призначалося для історичних подій або міфологічних сцен! Але Курбе наполягає: життя простих людей варте такої ж уваги, як подвиги античних героїв. Жан-Франсуа Мілле малює селян за працею з релігійною серйозністю. В українському контексті реалізм служить подвійній меті: показує соціальну несправедливість (Микола Пимоненко, “Жниця”) і водночас фіксує національну ідентичність через побутові сцени, що стають способом збереження культури в умовах заборон. Ілля Рєпін, хоч і працює в Петербурзі, створює “Запорожців” (1880-1891) — маніфест українського духу опору імперській асиміляції.

Імпресіонізм революціонізує саме бачення. Клод Моне малює собор у Руані 30 разів підряд, фіксуючи, як змінюється колір каменю залежно від освітлення. Едгар Дега ловить миті руху балерин, ніби підглядає за ними через замкову щілину. П’єр-Огюст Ренуар перетворює паризькі бали на свята світла й кольору. Вони працюють на пленері, швидкими мазками, не змішуючи фарби на палітрі, а накладаючи їх поруч, щоб око глядача саме створювало оптичну суміш. Це відповідає новому темпу життя: залізниці, телеграф, газети створюють відчуття прискорення часу. Фотографія звільняє живопис від обов’язку точно копіювати реальність, дозволяючи зосередитися на враженні, а не на об’єкті. Українське імпресіоністичне мистецтво з’являється пізніше й формується здебільшого за кордоном: Олександр Мурашко навчається в Мюнхені, де засвоює імпресіоністичну техніку, а потім у “Карусель” (1908) переносить її на київські вулиці.

Куди веде: до модернізму та розпаду форми

Постімпресіонізм стає містком до мистецтва XX століття. Поль Сезанн розкладає форму на геометричні площини, готуючи кубізм. Вінсент ван Гог використовує колір для вираження емоцій, а не опису реальності, відкриваючи шлях експресіонізму. Поль Гоген шукає первісної чистоти на Таїті, створюючи символістські композиції, що вплинуть на фовізм. Жорж Сера систематизує імпресіоністичні відкриття, створюючи пуантилізм — техніку написання крихітними крапками чистого кольору. Анрі де Тулуз-Лотрек перетворює паризьке богемне життя на плакатне мистецтво, що згодом стане важливою частиною модернізму. Усі вони готують радикальний розрив із традицією зображення, що станеться в першому десятилітті XX століття: фовізм звільнить колір від зображувальної функції, кубізм розкладе форму на площини, абстракціонізм взагалі відмовиться від зображення реальності. Український авангард початку XX століття (Олександра Екстер, Казимир Малевич, Давид Бурлюк) стане повноцінною частиною європейського модернізму, показуючи, що національна культура може бути не консервативною, а новаторською.

4. Додаткова інформація з історії мистецтва

Системний погляд на розвиток мистецтва XVII-XIX століть

Період від класицизму до постімпресіонізму охоплює приблизно 150 років (від 1750-х до 1900-х) і демонструє найдинамічнішу еволюцію в історії європейського мистецтва. Якщо порівняти швидкість змін, стає очевидним прискорення: від античності до Ренесансу минуло понад тисячу років, від Ренесансу до класицизму — близько 200-250 років, а від класицизму до постімпресіонізму — лише 150. Це прискорення відображає загальну динаміку модернізації: промислова революція, урбанізація, розвиток комунікацій, поширення освіти створюють умови для швидких культурних трансформацій.

Класицизм XVIII століття виникає в контексті Просвітництва та формування національних держав. Французька Академія живопису й скульптури (заснована 1648 року) стає моделлю для академій у всій Європі: Петербурзької (1757), Лондонської (1768), Віденської (1692). Академічна система встановлює ієрархію жанрів: історичний живопис вважається найвищим, далі йдуть портрет, побутові сцени, пейзаж, натюрморт. Майбутні художники роками вивчають анатомію, копіюють античні скульптури, працюють над композицією за суворими правилами. Цей період також характеризується активною колонізацією: європейські імперії вивозять культурні цінності з підкорених територій, формуючи колекції, що стануть основою національних музеїв. Однак класицизм не монолітний: французький відрізняється від італійського, англійського чи російського. В українському контексті класицизм означає насильницьку уніфікацію під російським контролем після ліквідації автономії.

Романтизм 1800-1840-х років стає першим загальноєвропейським рухом, що свідомо протиставляє себе академічній традиції. Романтики цінують емоцію вище розуму, індивідуальність вище універсальності, національне вище космополітичного. Вони захоплюються середньовіччям, коли ще не існувало централізованих держав і академічних правил. Відкривають народну творчість: німецькі романтики збирають казки (брати Грімм), фіни складають “Калевалу”, українці фіксують думи та пісні. Водночас романтизм має темний бік: ідеалізація національної історії може слугувати виправданню імперіалізму. Французькі романтики малюють екзотичний Схід, німецькі — слов’янські землі як простір для колонізації. Для поневолених націй, навпаки, романтизм стає інструментом опору: поляки після придушення повстання 1830 року, італійці в боротьбі за об’єднання, українці після валуєвських заборон. Шевченко доводить: національне мистецтво може говорити універсальною мовою про універсальні цінності — свободу, гідність, справедливість.

Реалізм середини XIX століття тісно пов’язаний із революційними подіями 1848 року та розвитком соціології. Огюст Конт закладає основи позитивізму — філософії, що вимагає спиратися лише на емпіричні факти. Карл Маркс аналізує капіталізм і класову боротьбу. Чарльз Дарвін публікує “Походження видів” (1859), руйнуючи релігійні уявлення про створення світу. В такому інтелектуальному кліматі художники-реалісти прагнуть показати суспільство науково об’єктивно, без прикрашання. Курбе організовує власну виставку поруч з офіційним Салоном, називаючи її “Павільйон реалізму” (1855). Оноре Дом’є в літографіях висміює буржуазну мораль і судову систему. Однак реалізм також має національні варіанти: французький критикує буржуазію, російський — кріпацтво та самодержавство (“Пересувники”), український — імперську політику русифікації через зображення селянського життя як носія справжньої національної ідентичності.

Імпресіонізм 1860-1880-х років радикально змінює саме поняття живопису. Перша виставка 1874 року в майстерні фотографа Надара шокує публіку: картини виглядають незакінченими, контури розмиті, сюжети банальні. Критик Луї Леруа іронічно називає їх “імпресіоністами” за картиною Моне “Враження. Схід сонця”, і художники приймають цю назву. Вони свідомо відмовляються від академічних правил: не змішують фарби на палітрі, накладають їх роздільними мазками; не працюють у студії, виходять на пленер; не прописують деталі, фіксують загальне враження; не обирають “високі” теми, малюють буденність. Це стає можливим завдяки технічним новинкам: тюбики з фарбами (винайдені 1841 року) дозволяють працювати на відкритому повітрі, нові синтетичні пігменти розширюють палітру, залізниці дають доступ до природи навколо Парижа. Фотографія змінює розуміння зображення: якщо машина може точно скопіювати реальність, навіщо живописцю це робити? Краще зафіксувати те, що камера не може — мінливість світла, атмосферу, суб’єктивне враження.

Постімпресіонізм 1880-1900-х років не є єдиним стилем, а радше збірною назвою для різних шляхів подолання імпресіонізму. Художники цього періоду критикують імпресіоністів за надмірну увагу до поверхні, втрату структури, відсутність глибокого змісту. Сезанн пише: “Хочу зробити з імпресіонізму щось міцне, як музейне мистецтво”. Він шукає геометричну основу форм, розкладаючи об’єкти на циліндри, кулі, конуси — підхід, що вплине на кубізм. Ван Гог використовує колір емоційно, а не описово: жовтий виражає радість і божевілля, синій — спокій і смуток, червоний — пристрасть. Гоген відмовляється від зображення сучасності, шукаючи первісної чистоти серед “диких” народів Океанії — позиція проблематична з погляду постколоніальної критики, бо романтизує колонізованих як “благородних дикунів”. Сера систематизує колір, створюючи науковий метод пуантилізму. Тулуз-Лотрек поєднує мистецтво з комерцією, роблячи плакати для кабаре. Усі вони готують модернізм XX століття, коли мистецтво остаточно розірве з традицією наслідування природи.

5. Швидка довідка

Персоналії:

• Жак-Луї Давід (1748-1825) — французький художник, лідер класицизму, автор “Присяги Гораціїв”
• Ежен Делакруа (1798-1863) — французький романтик, автор “Свободи, що веде народ”
• Тарас Шевченко (1814-1861) — український поет і художник, автор численних автопортретів і картин (“Катерина”), офортів
• Гюстав Курбе (1819-1877) — французький реаліст, автор “Поховання в Орнані”
• Ілля Рєпін (1844-1930) — художник українського походження, автор “Запорожців”
• Клод Моне (1840-1926) — французький імпресіоніст, автор серії “Стоги сіна”
• Вінсент ван Гог (1853-1890) — нідерландський постімпресіоніст, автор “Зоряної ночі”
• Олександр Мурашко (1875-1919) — український імпресіоніст, автор “Карусель”

Ключові роботи:

• Жак-Луї Давід, “Присяга Гораціїв” (1784) — класицистичний маніфест 
• Ежен Делакруа, “Свобода, що веде народ” (1830) — романтична революція 
• Каспар Давид Фрідріх, “Мандрівник над морем туману” (1818) — романтичний пейзаж 
• Гюстав Курбе, “Поховання в Орнані” (1849-1850) — реалістичний прорив 
• Ілля Рєпін, “Запорожці” (1880-1891) — національний реалізм 
• Клод Моне, “Враження. Схід сонця” (1872) — народження імпресіонізму 
• Вінсент ван Гог, “Зоряна ніч” (1889) — емоційний постімпресіонізм 
• Олександр Мурашко, “Карусель” (1908) — український імпресіонізм 

---

Художній напрям — цілісна система поглядів на роль мистецтва, засоби створення образів і критерії оцінки творів

Академізм — художня система, що спирається на правила академій мистецтв та наслідування античних зразків

Пленер — робота художника на відкритому повітрі для фіксації природного освітлення

Колорит — система кольорових відношень у творі мистецтва

Композиція — організація художніх елементів у просторі твору

Національне відродження — рух за відновлення чи утвердження національної культурної ідентичності

---

Дизайн уроку

Завдання 1 (фронтальне обговорення/групове). Візуальна подорож через 150 років

Покажіть учням п’ять зображень у хронологічній послідовності без коментарів:

• Давід, “Присяга Гораціїв” (1784)
• Делакруа, “Свобода, що веде народ” (1830)
• Курбе, “Каменярі” (1849)
• Моне, “Враження. Схід сонця” (1872)
• Ван Гог, “Зоряна ніч” (1889)

Запитання: Уявіть, що ви куратор музею. Як би ви пояснили відвідувачам, чому ці картини виглядають настільки по-різному, хоча створені протягом одного століття? Що змінилося в суспільстві, що змусило художників так радикально змінювати спосіб бачення світу?

---

Завдання 2 (групове). Карта художніх революцій.

Матеріали: великий аркуш паперу, маркери, стікери.

Кожна група отримує один художній напрям (класицизм, романтизм, реалізм, імпресіонізм, постімпресіонізм). Створіть візуальну схему, що показує:

• Проти чого виступав цей напрям (що відкидав у попередньому)
• Що нового запропонував (головні ідеї та формальні новації)
• Які суспільні зміни його породили (історичний контекст)
• Яку проблему готував для наступного напряму (що залишилося невирішеним)

Очікуваний результат: Схема з основними тезами, що візуалізує логіку розвитку. Презентація 3-4 хвилини. Після всіх презентацій складіть загальну хронологічну стрічку на дошці, показуючи, як один напрям породжує наступний.

Завдання 3 (групове). Що таке “прогрес” у мистецтві?

Напишіть на дошці твердження: “Постімпресіонізм кращий за класицизм, бо з’явився пізніше і розвинув більше технік”. Клас об’єднується у дві команди:

• Команда А доводить, що в мистецтві є поступовий розвиток від простого до складного
• Команда Б доводить, що кожен напрям відповідав своїй епосі, тому порівнювати їх некоректно

Команди готують 3-4 аргументи з конкретними прикладами творів.

Підсумкові дебати 5 хвилин (по 2 хвилини кожна команда + 1 хв. питання). 

Завдання 4 (групове). Український контекст: від колонізації до модерності.

Матеріали: зображення українських творів різних періодів, короткі біографічні довідки про художників.

Кожна група досліджує один період українського мистецтва через призму імперської політики:

• Група 1: Класицизм — нав’язування стилю після ліквідації Гетьманщини. Порівняйте барокову церкву XVII ст. з класицистичною початку XIX ст.
• Група 2: Романтизм — Шевченко та національне відродження попри заборони. Проаналізуйте офорти збірки “Живописна Україна”
• Група 3: Реалізм — соціальна критика і збереження ідентичності. Розгляньте “Жницю” Пимоненка
• Група 4: Імпресіонізм — навчання за кордоном як спосіб уникнути цензури. Дослідіть мюнхенський період Мурашка

Питання для аналізу: 

• Які обмеження накладала імперська влада на розвиток українського мистецтва? 
• Як художники долали ці обмеження? 
• Чи можна говорити про окрему українську школу в межах цих напрямів?

Завдання 5 (групове). Живий музей: кураторський вибір.

Матеріали: список із 30 творів, які вивчали протягом розділу (по 6 на кожен напрям).

Уявіть, що ви кураторська команда, яка створює нову постійну експозицію “Від класицизму до модернізму” у національному музеї. Бюджет обмежений — можна включити лише 12 творів (по 2-3 на напрям). Виберіть твори та обґрунтуйте вибір за критеріями:

• Репрезентативність (наскільки твір типовий для напряму)
• Інноваційність (що нового він приніс)
• Зрозумілість для широкої публіки
• Включення українського контексту (обов’язково мінімум 3 українські твори)

Створіть короткі кураторські тексти (2-3 речення) для кожного обраного твору, що пояснюють, чому саме він важливий для розуміння епохи.

Очікуваний результат: Список із 12 творів з обґрунтуванням. Презентація концепції експозиції 5 хвилин.

Завдання 6 (індивідуальне). Стилістичний експеримент.

Матеріали: папір, олівці.

Оберіть один простий об’єкт (наприклад, дерево, стілець, вазу). Створіть п’ять швидких начерків цього об’єкта в різних стилях:

• Класицизм: чіткі лінії, симетрія, ідеалізована форма
• Романтизм: драматичне освітлення, емоційна виразність
• Реалізм: точна передача деталей, без прикрашання
• Імпресіонізм: розмиті контури, мазки, акцент на світлі
• Постімпресіонізм: спрощення форм або емоційний колір

Не потрібно малювати досконало — важливо відчути різницю в підходах.

Очікуваний результат: П’ять начерків на одному аркуші. Коротке обговорення: який стиль був найлегшим/найважчим для виконання і чому?

Завдання 7 (парне). Порівняння двох епох через одну тему.

Порівняйте, як одна й та сама тема трактується в різних напрямах. Виберіть одну пару картин, заповніть таблицю: композиція, колорит, емоційний тон, ставлення до об’єкта, суспільний контекст.

Тема війни

Тема праці

Тема природи

Тема міста

Тема 4.4. Імпресіонізм та постімпресіонізм.

Урок 33. Узагальнення. Наскрізна лінія: від класицизму до модернізму

Робочий аркуш учня / учениці

---

Завдання 1. Порівняння художніх напрямів

Характеристика	Класицизм	Романтизм	Реалізм	Імпресіонізм
Період розвитку
Головна ідея
Композиція
Колорит
Український представник

Завдання 2. Хронологічна стрічка

Створи хронологічну стрічку розвитку мистецтва від класицизму до постімпресіонізму. Познач на ній:

• Періоди розвитку кожного напряму
• Ключові історичні події (революції, війни, технічні винаходи)
• Найважливіші твори кожної епохи
• Події з історії України та українське мистецтво

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 3. Аналіз еволюції одного елемента

Обери один формальний елемент (композиція, колір, світло, простір) і простеж, як він трансформувався від класицизму до постімпресіонізму. Напиши есе (250-300 слів), в якому:

• Опиши початковий стан (як використовувався у класицизмі)
• Покажи ключові зміни в кожному напрямі
• Поясни, чому ці зміни відбулися (зв’язок із суспільним контекстом)
• Наведи конкретні приклади творів

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 4. Український контекст

Напиши коротке есе (200-250 слів) на тему: «Як колоніальна політика Російської імперії вплинула на розвиток українського мистецтва в XIX столітті?» Обов’язково включи:

• Конкретні заборони та обмеження
• Способи, якими художники долали ці обмеження
• Приклади творів, що виражали національну ідентичність
• Твоє ставлення до цієї історичної ситуації

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 5. Порівняльний аналіз

Обери два твори з різних напрямів на однакову тему (наприклад, портрет, пейзаж або сцену з повсякденного життя). Заповни порівняльну таблицю:

Параметр	Твір 1	Твір 2
Автор, назва, дата
Художній напрям
Композиція
Колорит
Емоційний тон
Головна ідея

Висновок (3-4 речення): Що об’єднує ці твори? Що їх відрізняє? Як зміна стилю відображає зміну епохи?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 6. Рефлексія

1. Який художній напрям тобі найближчий і чому?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Чи можна сказати, що мистецтво “прогресує” від епохи до епохи, чи кожна епоха просто по-своєму відповідає на виклики свого часу?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Як, на твою думку, колоніальний досвід вплинув на українське мистецтво — збагатив його чи обмежив?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Які з вивчених художніх підходів можуть бути актуальними для сучасного українського мистецтва?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

Я можу:	Ні	Частково	Так
Описати художні напрями XVII-XIX століть як цілісну картину розвитку мистецтва
Визначити логічні зв’язки між послідовними художніми епохами та механізми еволюції стилів
Проаналізувати, як суспільно-політичні зміни впливали на трансформації в мистецтві
Схарактеризувати специфіку розвитку українського мистецтва в контексті європейських тенденцій
Оцінити вплив колоніального досвіду на формування національних художніх шкіл