матеріал 19

Урок 38. Цитоплазма – структура і функції (продовження)

Матеріал

Урок 38. Цитоплазма – структура і функції (продовження)


Очікувані результати навчання
  • розрізняє самостійно або у співпраці з іншими наукові факти, їх інтерпретації, судження – [12 ПРО 4.1.1-1 П]
  • розрізняє самостійно або у співпраці з іншими аргументи, що ґрунтуються на наукових твердженнях, доказах, теоріях, і такі, що ґрунтуються на псевдонаукових уявленнях – [12 ПРО 4.1.1-2 П]
  • інтерпретує самостійно або у співпраці з іншими наукові факти – [12 ПРО 4.1.1-3 П]
  • добирає самостійно або у співпраці з іншими методи дослідження, зважаючи на умови його проведення – [12 ПРО 1.3.1-1 П]
  • добирає та інтегрує самостійно або у співпраці з іншими інформацію природничого змісту, представлену в різних формах – [12 ПРО 2.2.1-2 П]
  • аналізує, систематизує, оцінює самостійно або у співпраці з іншими опрацьовану інформацію – [12 ПРО 2.1.1-5 П]
  • оцінює значення наукових знань для забезпечення прогресу і якості життя – [12 ПРО 3.4.2-1 П]

Місце уроку в темі: Минулого разу ми дізналися про загальну будову цитоплазми та відмінність цитозолю від цитоплазми. Сьогодні поговоримо про складні процеси самоорганізації, немембранні органели (рибосоми, центросома) та динамічні конденсати.

Проблема уроку: Але чи справді цитоплазма клітини – це просто її «рідке середовище»?

Очікувані результати для вчителя:
  • Учнівство пояснює та класифікує немембранні органели.
  • Учнівство аналізує й інтерпретує приклади фазового розділення в клітинах.
  • Учнівство демонструє знання біофізики клітинних процесів.
Очікувані результати для учнівства:
  • Я пояснюю, що таке немембранні органели і наводжу приклади.
  • Я аналізую принцип фазового розділення в цитоплазмі та пояснюю його біологічне значення.
  • Я застосовую знання молекулярної фізики цитоплазми для пояснення динамічних властивостей клітини.
Ключові слова:
  • немембранні органели
  • рибосоми
  • центросома
  • мікротрубочки
  • фазове розділення
  • в’язкість цитоплазми
План уроку
  1. Мотивація (5 хв)
  2. Тобі може знадобитися (10 хв)
  3. Життєва ситуація (15 хв)
  4. Попрактикуймо самостійно (10 хв)
  5. Рефлексія (5 хв)

1. Мотивація
Дружня порада для вчителя

Тривалість: 5 хв.

🛠 Як провести:

  • Почніть із запитання: «Чи знаєте ви про те, як клітини реагують на стрес?»
  • Розкажіть про функціональність P-гранул чи стрес-гранули.
  • Поясніть, що органели без мембрани виникають завдяки фізичному явищу – фазовому розділенню.
  • Зробіть акцент на тому, що наука досить недовго вивчає ці утворення, але вони вже змінюють уявлення про клітину.

Питання для обговорення:

  • Чи є різниця між «постійною» та «тимчасовою» органелою?
  • Чому відкриття фазового розділення може стати проривом у біології ХХІ століття?

Головна ідея: Цитоплазма це середовище середовище, здатне до самоорганізації й утворення тимчасових структур для виживання клітини.

Уявіть, що клітина потрапляє в стресову ситуацію – підвищення температури, дефіцит кисню або вплив токсинів. Здавалося б, органели пошкоджуються, а біохімічні реакції мали б зупинитись, а клітина може загинути. Але цього не відбувається. Чому?

Рис 1. Макрофаг мембрани після дії теплового стресу – флуоресцентна мікроскопія. На зображенні можна спостерігати як стрес-гранули «ремонтують» пошкодження мембран лізосом макрофага. Джерело: Crick

Під мікроскопом видно дивовижне: у цитоплазмі раптово з’являються стрес-гранули – маленькі «краплини» без мембрани. Вони концентрують білки та РНК, «заморожують» непотрібні реакції, як пробки «блокують» отвори у пошкоджених мембранах і дають клітині шанс вижити. А коли небезпека минає – гранули зникають так само швидко, як виникли.

Рис 2. Міграція Р-гранул у клітинах нематоди C. elegans. Ці немембранні органели запобігають «перепрограмуванню» частини клітин нематоди зі статевих (гамет) у соматичні. Джерело: Ars

Подібні явища спостерігають і в ранньому ембріональному розвитку – наприклад, P-гранули у зародкових клітинах нематоди C. elegans (цей вид нематод часто використовують у біологічних дослідженнях, зокрема це перший багатоклітинниій організм, чий геном був повністю секвенований). Вони мігрують усередині цитоплазми, запобігаючи перетворенню частини клітин зі статевих у соматичні, зберігаючи функцію фертильності у нематод в дорослій стадії.

Поміркуйте:

  • Чи можна назвати ці утворення «органелами», якщо в них немає мембрани?
  • Чому клітина використовує «тимчасові краплини», замість створення окремої органели?
  • Як це пов’язано з фізикою рідин і явищем фазового розділення?

Сьогодні на уроці ми:

  • розглянемо приклади немембранних органел;
  • дізнаємось, як працює принцип фазового розділення;
  • побачимо, чому цитоплазма – не «рідина» чи «желе», а складна динамічна система.

Класифікація клітинних органел:

Рис 3. Класифікація клітинних органел. Джерело: Fineartamerica

2. Тобі може знадобитися
Дружня порада для вчителя

Тривалість: 10 хв.

🛠 Як провести:

  • Використайте аналогію «олія у воді» для пояснення фазового розділення.
  • Зверніть увагу, що немембранні органели – це сучасна тема досліджень.
  • Зробіть паралель між біологією й життям, пояснивши, що клітина є «живою лабораторією», що сама створює робочі простори.

Запитання для дискусії:

  • Чим немембранні органели відрізняються від мембранних?
  • Які переваги можуть мати тимчасові конденсовані органели (агрегати) над стабільною органелою?

Що таке немембранні органели?

Не всі органели мають мембрану. Є структури, які утворюються просто в цитоплазмі (схожі процеси можуть відбуватись і у ядрі, про що буде в наступних уроках) й виконують не менш важливі функції. Наприклад:

Рис 4. Порівняння прокаріотичних та еукаріотичних рибосом. Джерело: Static
  • Центросома (центріоль клітинного центру) – формування мікротрубочок, організація мітотичного веретена.
Рис 5. Будова центросоми. Джерело: ResearchGate
  • P-гранули, стрес-гранули, тільця Кахаля  – тимчасові конденсати, які з’являються й зникають залежно від потреби клітини.
Рис 6. Формування тимчасових немембранних органел у цитоплазмі. Джерело: ReasearchGate

Їхня спільна риса – вони не відмежовані мембраною, а виникають завдяки особливій організації молекул.

Фазове розділення (liquid-liquid phase separation, LLPS) – фізичне явище при якому, якщо в рідину внести певні молекули, вони можуть «збиратися» в краплини, подібно до крапель олії у воді. У клітині це відбувається з білками та РНК.

Рис 7. Схема фазового розділення (зліва) і демонстрація побутового прикладу цього явища між двома рідинами – бальзамічним оцтом та оливковою олією (зправа). Джерело: Wikipedia

Приклади в клітинах:

  • P-гранули (у нематоди C. elegans) – визначають долю клітин у розвитку – чи стане вона соматичною, чи  статевою (гаметою).
  • Стрес-гранули – зберігають стабільність органел та мРНК під час стресу.

Крутий факт: Окрім цитоплазми подібний приклад існує і у ядрі. Ядерце – класичний приклад фазового конденсату.

Важливо: у таких краплинах реакції можуть відбуватися швидше й вибірковіше, ніж у рідкій частині цитоплазми. Це схоже на «тимчасові лабораторії всередині клітини».

Молекулярна фізика цитоплазми. Цитоплазма є не просто розчином, а колоїдною системою, яка має певні властивості:

  • В’язкість – рух органел залежить від стану цитоплазми.
  • Золь-гель переходи – ділянки цитоплазми можуть ставати більш «рідкими» або більш «густими».
  • Цитоплазматичний струм (циклоз) – рух речовин завдяки актиновим філаментам і моторним білкам.
Рис 8. Демонстрація золь-гель переходів. Джерело: Akamai

Крутий факт: цитоплазма може поводитись як «скляна рідина» – уповільнювати рух молекул і захищати клітину під час стресу.


3. Життєва ситуація
Дружня порада для вчителя

Тривалість: 15 хв.

Як провести:

  • Покажіть серію мікрофотографій (з флуоресцентним забарвленням).
  • Дайте учням завдання у групах: знайти відмінності між «нормальними» і «стресованими» клітинами, та визначити їх.
  • Проведіть демонстраційний дослід з водою та олією.

Питання для обговорення:

  • Чи можна вважати стрес-гранули і P-гранули повноцінними органелами?
  • Як клітина «вирішує», коли створювати такі конденсати?
  • Чому ці структури швидко зникають після подолання стресу?
  • Як дослідження явища утворення стрес-гранул може допомогти у медицині?

Головна ідея: Цитоплазма здатна до самоорганізації. В ній немембранні органели виникають і зникають завдяки фазовому розділенню, допомагаючи клітині швидко реагувати на зміни.

У науковій лабораторії ви отримали зразки клітин людини, які зазнали теплового шоку. Ваше завдання – з’ясувати, як клітини реагують на стрес, використовуючи мікроскопію та моделювання.

  1. Аналіз мікрофотографій:
Рис 9. Зображення клітин – флуоресцентна мікроскопія. Джерело: ResearchGate

Отримайте серію мікрофотографій (флуоресцентні знімки – Рис. 9) клітин. Там зображені клітини, що знаходились:

  • у нормальних умовах (без стрес-гранул)
  • клітини після теплового шоку (зі стрес-гранулами у цитоплазмі)

Визначте, що змінилося у цитоплазмі – обведіть чи позначте клітини, що містять стрес-гранули.

Обговоріть: яка роль стрес-гранул у виживанні клітини?

  1. Моделювання фазового розділення
  • У пробірку/прозорий стакан налийте воду, додайте харчовий барвник.
  • Обережно внесіть шар олії – мають утворитись окремі краплі.
  • Порівняйте це явище з утворенням тимчасових немембранних органел у клітині.

Дискусія:

  • Якби такого механізму не було, що сталося б із клітиною під час стресу?

4. Попрактикуймо самостійно
Дружня порада для вчителя

Тривалість: 5 хв.

Завдання 1:

Порівняйте мембранні та немембранні органели.

Вкажіть:

Дві спільні риси

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дві відмінності

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Очікувані відповіді учнівства:

Завдання 2:

Таблиця даних: рух P-гранул в ембріональних клітинах нематоди C. elegans

Час (хв)Локалізація P-гранул
0рівномірно розподілені
5концентруються біля заднього полюса клітини
10зникають у передній частині клітині, залишаються в задній, клітина ділиться

А) Опишіть, що станеться з клітинами у яких концентруються Р-гранули і клітинами у яких вони відсутні.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Б) Як фазове розділення допомагає переміщенню P-гранул?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Рефлексія
Дружня порада для вчителя

Тривалість: 5 хв.

Формати рефлексії:

  • Формат «ланцюжок»: один учень озвучує свій висновок, наступний додає інший.
  • «Емодзі-опитування» – учні малюють емодзі свого настрою і розуміння в зошиті.
  • Стікер-рефлексія – короткий запис думки та прикріплення на «дерево знань» у класі.

Питання для стимулювання дискусії:

  • Який приклад із уроку вас найбільше здивував?
  • Що важче: пояснити і зрозуміти будову органели чи її динамічні властивості?
  • Якби ви були вченим/кою, як би ви пояснили явище утворення тимчасових органел у цитоплазмі?

Закінчіть речення:

  • Найбільше мене здивувало, що цитоплазма може:
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  • Тепер я розумію, що немембранні органели:
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  • Питання, яке хочу дослідити далі:
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Оцініть свій рівень розуміння за емодзі-шкалою:

🧠🚀 – Я все зрозумів/ла і можу пояснити іншим!
🤔🔍 – Зрозумів/ла частково, хочу уточнити деякі моменти.
😵💤 – Було складно, треба повторити й розібратись глибше.

💬 Обговорення:

  • Чому дослідження фазового розділення у клітинах вважають «революцією» у біології ХХІ століття?
  • Як ви думаєте, чи можна використати знання про стрес-гранули у медицині для лікування хвороб? Які це хвороби?
  • Чи змінилось ваше уявлення про будову клітини після цього уроку?

У вільний від відпочинку час

Відео для допитливих:

Інтерактивна сцена MozaWeb «Будова рибосоми»:
https://www.mozaweb.com/es/Extra-Estados_de_herramienta-Budova_ribosomi-415999

Урок 38. Цитоплазма – структура і функції (продовження)


Очікувані результати навчання

Місце уроку в темі: Минулого разу ми дізналися про загальну будову цитоплазми та відмінність цитозолю від цитоплазми. Сьогодні поговоримо про складні процеси самоорганізації, немембранні органели (рибосоми, центросома) та динамічні конденсати.

Проблема уроку: Але чи справді цитоплазма клітини – це просто її «рідке середовище»?

Очікувані результати для учнівства:
  • Я пояснюю, що таке немембранні органели і наводжу приклади.
  • Я аналізую принцип фазового розділення в цитоплазмі та пояснюю його біологічне значення.
  • Я застосовую знання молекулярної фізики цитоплазми для пояснення динамічних властивостей клітини.
Ключові слова:
  • немембранні органели
  • рибосоми
  • центросома
  • мікротрубочки
  • фазове розділення
  • в’язкість цитоплазми
План уроку
  1. Мотивація (5 хв)
  2. Тобі може знадобитися (10 хв)
  3. Життєва ситуація (15 хв)
  4. Попрактикуймо самостійно (10 хв)
  5. Рефлексія (5 хв)

1. Мотивація

Уявіть, що клітина потрапляє в стресову ситуацію – підвищення температури, дефіцит кисню або вплив токсинів. Здавалося б, органели пошкоджуються, а біохімічні реакції мали б зупинитись, а клітина може загинути. Але цього не відбувається. Чому?

Рис 1. Макрофаг мембрани після дії теплового стресу – флуоресцентна мікроскопія. На зображенні можна спостерігати як стрес-гранули «ремонтують» пошкодження мембран лізосом макрофага. Джерело: Crick

Під мікроскопом видно дивовижне: у цитоплазмі раптово з’являються стрес-гранули – маленькі «краплини» без мембрани. Вони концентрують білки та РНК, «заморожують» непотрібні реакції, як пробки «блокують» отвори у пошкоджених мембранах і дають клітині шанс вижити. А коли небезпека минає – гранули зникають так само швидко, як виникли.

Рис 2. Міграція Р-гранул у клітинах нематоди C. elegans. Ці немембранні органели запобігають «перепрограмуванню» частини клітин нематоди зі статевих (гамет) у соматичні. Джерело: Ars

Подібні явища спостерігають і в ранньому ембріональному розвитку – наприклад, P-гранули у зародкових клітинах нематоди C. elegans (цей вид нематод часто використовують у біологічних дослідженнях, зокрема це перший багатоклітинниій організм, чий геном був повністю секвенований). Вони мігрують усередині цитоплазми, запобігаючи перетворенню частини клітин зі статевих у соматичні, зберігаючи функцію фертильності у нематод в дорослій стадії.

Поміркуйте:

  • Чи можна назвати ці утворення «органелами», якщо в них немає мембрани?
  • Чому клітина використовує «тимчасові краплини», замість створення окремої органели?
  • Як це пов’язано з фізикою рідин і явищем фазового розділення?

Сьогодні на уроці ми:

  • розглянемо приклади немембранних органел;
  • дізнаємось, як працює принцип фазового розділення;
  • побачимо, чому цитоплазма – не «рідина» чи «желе», а складна динамічна система.

Класифікація клітинних органел:

Рис 3. Класифікація клітинних органел. Джерело: Fineartamerica

2. Тобі може знадобитися

Що таке немембранні органели?

Не всі органели мають мембрану. Є структури, які утворюються просто в цитоплазмі (схожі процеси можуть відбуватись і у ядрі, про що буде в наступних уроках) й виконують не менш важливі функції. Наприклад:

Рис 4. Порівняння прокаріотичних та еукаріотичних рибосом. Джерело: Static
  • Центросома (центріоль клітинного центру) – формування мікротрубочок, організація мітотичного веретена.
Рис 5. Будова центросоми. Джерело: ResearchGate
  • P-гранули, стрес-гранули, тільця Кахаля  – тимчасові конденсати, які з’являються й зникають залежно від потреби клітини.
Рис 6. Формування тимчасових немембранних органел у цитоплазмі. Джерело: ReasearchGate

Їхня спільна риса – вони не відмежовані мембраною, а виникають завдяки особливій організації молекул.

Фазове розділення (liquid-liquid phase separation, LLPS) – фізичне явище при якому, якщо в рідину внести певні молекули, вони можуть «збиратися» в краплини, подібно до крапель олії у воді. У клітині це відбувається з білками та РНК.

Рис 7. Схема фазового розділення (зліва) і демонстрація побутового прикладу цього явища між двома рідинами – бальзамічним оцтом та оливковою олією (зправа). Джерело: Wikipedia

Приклади в клітинах:

  • P-гранули (у нематоди C. elegans) – визначають долю клітин у розвитку – чи стане вона соматичною, чи  статевою (гаметою).
  • Стрес-гранули – зберігають стабільність органел та мРНК під час стресу.

Крутий факт: Окрім цитоплазми подібний приклад існує і у ядрі. Ядерце – класичний приклад фазового конденсату.

Важливо: у таких краплинах реакції можуть відбуватися швидше й вибірковіше, ніж у рідкій частині цитоплазми. Це схоже на «тимчасові лабораторії всередині клітини».

Молекулярна фізика цитоплазми. Цитоплазма є не просто розчином, а колоїдною системою, яка має певні властивості:

  • В’язкість – рух органел залежить від стану цитоплазми.
  • Золь-гель переходи – ділянки цитоплазми можуть ставати більш «рідкими» або більш «густими».
  • Цитоплазматичний струм (циклоз) – рух речовин завдяки актиновим філаментам і моторним білкам.
Рис 8. Демонстрація золь-гель переходів. Джерело: Akamai

Крутий факт: цитоплазма може поводитись як «скляна рідина» – уповільнювати рух молекул і захищати клітину під час стресу.


3. Життєва ситуація

У науковій лабораторії ви отримали зразки клітин людини, які зазнали теплового шоку. Ваше завдання – з’ясувати, як клітини реагують на стрес, використовуючи мікроскопію та моделювання.

  1. Аналіз мікрофотографій:
Рис 9. Зображення клітин – флуоресцентна мікроскопія. Джерело: ResearchGate

Отримайте серію мікрофотографій (флуоресцентні знімки – Рис. 9) клітин. Там зображені клітини, що знаходились:

  • у нормальних умовах (без стрес-гранул)
  • клітини після теплового шоку (зі стрес-гранулами у цитоплазмі)

Визначте, що змінилося у цитоплазмі – обведіть чи позначте клітини, що містять стрес-гранули.

Обговоріть: яка роль стрес-гранул у виживанні клітини?

  1. Моделювання фазового розділення
  • У пробірку/прозорий стакан налийте воду, додайте харчовий барвник.
  • Обережно внесіть шар олії – мають утворитись окремі краплі.
  • Порівняйте це явище з утворенням тимчасових немембранних органел у клітині.

Дискусія:

  • Якби такого механізму не було, що сталося б із клітиною під час стресу?

4. Попрактикуймо самостійно
Завдання 1:

Порівняйте мембранні та немембранні органели.

Вкажіть:

Дві спільні риси

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дві відмінності

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Завдання 2:

Таблиця даних: рух P-гранул в ембріональних клітинах нематоди C. elegans

Час (хв)Локалізація P-гранул
0рівномірно розподілені
5концентруються біля заднього полюса клітини
10зникають у передній частині клітині, залишаються в задній, клітина ділиться

А) Опишіть, що станеться з клітинами у яких концентруються Р-гранули і клітинами у яких вони відсутні.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Б) Як фазове розділення допомагає переміщенню P-гранул?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Рефлексія

Закінчіть речення:

  • Найбільше мене здивувало, що цитоплазма може:
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  • Тепер я розумію, що немембранні органели:
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  • Питання, яке хочу дослідити далі:
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Оцініть свій рівень розуміння за емодзі-шкалою:

🧠🚀 – Я все зрозумів/ла і можу пояснити іншим!
🤔🔍 – Зрозумів/ла частково, хочу уточнити деякі моменти.
😵💤 – Було складно, треба повторити й розібратись глибше.

💬 Обговорення:

  • Чому дослідження фазового розділення у клітинах вважають «революцією» у біології ХХІ століття?
  • Як ви думаєте, чи можна використати знання про стрес-гранули у медицині для лікування хвороб? Які це хвороби?
  • Чи змінилось ваше уявлення про будову клітини після цього уроку?

У вільний від відпочинку час

Відео для допитливих:

Інтерактивна сцена MozaWeb «Будова рибосоми»:
https://www.mozaweb.com/es/Extra-Estados_de_herramienta-Budova_ribosomi-415999

Ділись та обговорюй важливе

Обкладинка коментарів до матеріалу