матеріал 38

Урок 38. Проблематика «Чухраїнців» Остапа Вишні

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 38. Проблематика «Чухраїнців» Остапа Вишні

Текст, який опрацьовуємо на цьому уроці:

«Чухраїнці» Остап Вишня

Опорні поняття:

Нація
Житниця Європи
Хліб
Зерно

На цьому уроці ви попрацюєте з такими результатами навчання:

вільно застосовує прийоми активного слухання, аналізує вплив комунікативних перешкод на перебіг і результат спілкування [12 МОВ 1.1.1-1 П]
аргументовано використовує та поєднує різні способи фіксування усного повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту), дотримуючись достовірності та засад академічної доброчесності, відповідно до самостійно визначеної мети [12 МОВ 1.2.2-1 П]
пояснює причини виникнення розбіжностей в інтерпретації фактів, явищ, подій, зокрема підтверджуючи це результатами аналізу мовних засобів, що забезпечують формування відповідного підтексту [12 МОВ 1.4.3-1 П]
пов’язує отримані висновки з більш широким контекстом (зокрема історико-культурним) [12 МОВ 1.4.1-2 П]

Гачок

Пригадай відповідно до чого ділили студентів Гоґвортса за факультетами? Які риси обʼєднували студентів кожного з них?

Грифіндор — ___________________________________________________________________________________.
Слізерин — _____________________________________________________________________________________.
Гафелпаф — ____________________________________________________________________________________.
Рейвенко — ____________________________________________________________________________________.

На твою думку, чи можуть викоремити такі ж подібні риси характеру у представниців певної нації? Які риси можуть обʼєднувати більшість українців?

Завдання 1.

Прочитай фрагмент оповідання Остапа Вишні «Чухраїнці» та виконай завдання опісля.

Країна “Чукрен”, як про те свідчать матеріали, знайдені при розкопках гробниці чухраїнського царя Передери-матнюріохора, розлягалася на чималім просторіні від біблійської річки Сону до біблійської річки Дяну. Біля річки Дяну простягалося пасмо так званих Кирпатих гір. Це — на заході…

Південь країни “Чукрен” обмивало море з водою синього кольору. Синім те море зробилося дуже давно, ще тоді, коли найбільша в світі катаклізма — бог одділив океани від землі. Тоді те море хотіло зробитися океаном — надулося, посиніло, та так синім на ввесь свій вік і залишилося.

В синє море текла найулюбленіша чухраїнцями річка Дмитро. А на південному заході була велика річка Дсітро. Од цих річок і чухраїнці прибрали назв: Наддмитрянців і Наддсітрянців. Наддмитрянці — це ті, що жили над річкою Дмитром, а Наддсітрянці — над Дсітром.

Які реальні географічні точки/одиниці можна впізнати у цьому фрагменті? Спираючись на це, про яку територію йдеться у “Чухраїнцях”?
Запиши поряд із версіями Остапа Вишні справжні географічні назви:

Назва у Вишні	Справжня назва
річка Сан
річка Дян
Кирпаті гори
річка Дмитро
річка Дсітро
Наддмитрянці
Наддсітрянці

Пригадай, чим прикметні річки Сан та Дон? У тексті якої пісні можна зустріти одразу дві ці річки?
(Вони зустрічаються у пісні Павла Чубинського “Ще не вмерла Україна”, перший куплет та приспів якої є Державним Гімном України)

Дружня порада вчителю

Можна нагадати/розповісти учнівству, що затверджений гімн — це не повна пісня, а є ще власне куплет із Сяном та Доном. А також, що у вірші Чубинського перший рядок “Ще не вмерла Україна, і слава, і воля”, тоді як у гумні змінена версія “Ще не вмерла України і слава, і воля”, адже оригінальну версію вважали занадто песимістичною для часів державної незалежності.

Повний текст пісні:

Ще не вмерла Україна, і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:
Душу, тіло ми положим за нашу свободу.
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Станем, браття, в бій кровавий від Сяну до Дону
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.

Приспів.

А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відоб’ється, згомонить степами,
України слава стане поміж народами.

Приспів.

Подивися на карту та спробуй знайти кожну зі згаданих чотирьох річок.

Перевір результати своїх пошуків. Поміркуй, чому Павло Чубинський використав саме такі річки у своїй пісні, яка згодом стала гімном України?

Завдання 2.

Прочитай наступний фрагмент оповідання та виконай завдання опісля

Чухраїнців було чимало і щось понад тридцять мільйонів,— хоч здебільша вони й самі не знали, хто вони такі суть…

Як запитають було їх:

— Якої ви, лорди, нації?

Вони, почухавшись, одповідають:

— Та хто й зна?! Живемо в Шенгерієвці. Православні.

За якими ознаками чухраїнці визначаю свою приналежність?
Чи сприймають вони себе частиною чогось більшого, чим є нація? Обґрунтуй свою думку.
Поміркуй, що загалом формує націю? Що дає нам змогу почуватися частиною одної нації? Запиши свої варіанти та порівняй із версіями однокласників/однокласниць. Сформуйте мапу думок.

Теорія

Одна з визначень нації у її сучасному розумінні сформулвав націолог Ентоні Сміт.

Нація — це сукупність людей, що має власну назву, свою історичну територію, спільні міфи та історичну пам’ять, спільну масову, громадську культуру, спільну економіку і єдині юридичні права та обов’язки для всіх членів

Дружня порада вчителю

Можна нагадати учнівству фрагмент із праці Монсеррат Ґібернау, якими ми розбирали на першому уроці, де вона дає визначення національній ідентичності.

Національна ідентичність — це колективне чуття, зіперте на віру в належність до однієї нації і в спільність більшості атрибутів, які роблять її відмінною від інших націй. Національна ідентичність — сучасний феномен, що має плинний і динамічний характер. Хоч усвідомлення формування нації може лишатися постійним протягом тривалих періодів часу, елементи, на які спирається таке чуття, можуть варіюватися.

Люди, які заявляють, що поділяють якусь конкретну національну ідентичність, з різною силою покликаються на віру в спільну культуру, історію, спорідненість, мову, релігію, територію і долю.

Завдання 3.

Прочитай наступний фрагмент оповідання та виконай завдання опісля

“Чукрен” була країна хліборобська. На ланах її на широких росли незнані тепер хліба: книші, паляниці, перепічки…
А найбільше чухраїнці любили на вгородах соняшники.
— Хороша, — казали вони, — рослина. Як зацвіте-зацвіте-зацвіте.
А потім як і схилить і стоїть перед тобою, як навколюшках… Так ніби він — ти, а ти — ніби пан. Уперто покірлива рослина. Хороша рослина.

Поміркуй, що може означати статус хліборобської країни? Це престижно? Чи, навпаки, непривабливо?
Чи чув/чула ти колись, що Україну називають “житницею Європи”? Як думаєш, це правда чи черговий міф про нашу країну?
Прочитай кілька матеріалів про експорт зерна у 1920-ті, коли жив Остап Вишня, та сьогодні. Зістав інформацію, яку вони презентують, і поміркуй, чи дійсно статус хлібарів та житниці Європи був і є актуальним та позитивним для українців?
- Чи був експорт зерна та інших аграрних культур продуктивним рішення у 1920-ті?

Легенда про Україну як європейську житницю також пов’язана з обсягами зерновиробництва в українському селі другої половини ХIХ – першого десятиліття ХХ ст., коли майже половину експорту хліба забезпечували поміщицькі й селянські господарства. На українських землях збирали 43% світового врожаю ячменю, 20 – пшениці та 10% – кукурудзи. Експорт української пшениці наприкінці XIX ст. й до початку Першої світової війни відігравав важливу роль в економіці Російської імперії. У 1910–1911 роках українські губернії виробляли 19,6 млн т зерна на рік, із них 4,9 млн т (майже чверть урожаю) йшло на експорт, насамперед у Німеччину.

Революційні аграрні перетворення більшовиків фактично зруйнували соціальноекономічну структуру зернового господарства, тому “житниця Європи”, особливо в умовах посушливого 1921 року, стала залежною від зернового імпорту, не маючи зерна для харчування населення, сівби й утримання худоби.

Динаміка зовнішнього товарообігу України за 1921–1924 роки характеризувалася зростанням, але наприкінці 1924 року вже простежувалася тенденція до її спаду, тому що експорт хліба зменшився.

<…>

Недорід зернових культур в Україні у 1928 році через вимерзання посівів негативно вплинув на хлібозаготівлі й експорт.

<…>

Таким чином, з’ясувавши обсяги експорту українського зерна у роки нової економічної політики та порівнявши його з довоєнним періодом, необхідно констатувати незаперечний факт їх катастрофічного спаду.

Лише у 1923 і 1926 роках Україна досягла четвертої частини довоєнного обсягу експорту, а в наступні роки – показник став доволі низьким.

Фрагмент статті доцента Херсонського державного аграрного університету Ю.Є. Кирилова.

Подивися, у які країни експортується українська пшениця. У які регіони світу експортується більше пшениці?

Прочитай фрагмент статті про українську аристократію із цитатою з лекції історика Олександра Алфьорова. У якому сенсі в ній вжите слово «хлібороби»? Чому воно протиставляється?

За російськими наративами щодо української історії, народ не може існувати без аристократії, еліти, тому що не має провідної верстви, меценатів, які формують і підтримують культуру й ідентичність – політичну, економічну, соціальну.

«У нас сформований стереотип про те, що шляхта – це щось чуже для нас. Якщо малороси окремий народ, то у них має бути й своя аристократія, еліта, шляхта. Якщо немає, то тоді вони є частиною іншої аристократії, яка є великоросійською чи польською. І нам говорять: “У вас немає аристократії, все це польські князі або російські дворяни”. І Російська імперія в XIX столітті, і Радянський Союз вважали українців народом хліборобів. Але кому ж тоді належать маєтки Качанівка, Тростянець – це все історія нашої аристократії».

Дружня порада вчителю

У цьому пункті учнівство спробує сформувати цілісну картину статусу «хлібарів» з джерел різного типу: із історичної перспективи, із сучасних статистичних даних та з постколоніального погляду.

Завдання 4.

Поглянь на зображення із прикладами хліба. Де та у яких формах ми можемо зустріти хліб та пшеницю в українській культурі? Запиши свої асоціації повʼязані із цими зображеннями, а також обставини, у яких ці приклади у нас зустрічаються.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Поміркуй, у яких ще культурних обставинах, не повʼязаних напряму з харчуваннями, ми можемо побачити зерно та хліб?
У яких ще значеннях (окрім злаків) може бути використане слово «зерно»? За потреби скористайся словником: https://goroh.pp.ua/

Дружня порада вчителю

Ця вправа має на меті підсвітити центральність хліба в українській культурі, адже він присутній у багатьох культурних контекстах, деякі з яких очевидні, а інші ми не завжди усвідомлюємо. Це завдання спонукне подумати про хліб з різних перспектив.

Рефлексія

Пригадай опис соняшника з оповідання: «А потім як і схилить і стоїть перед тобою, як навколюшках… Так ніби він — ти, а ти — ніби пан. Уперто покірлива рослина. Хороша рослина». Чи вважаєш ти, що характеристика «покірний» — позитивна? Обґрунтуй свою думку.

З чим можна попрацювати ще

1. Роздивися проєкт Жанни Кадирової «Паляниця» 2022 року, зроблений із річкового каміння. Поміркуй, що ця експозиція може символізувати?

Прочитай про цей проєкт, а також про інші способи зображення хліба в українському та зарубіжному мистецтві у статті Яни Качковської «Як зображали хліб від епохи бароко до сьогодення»: https://suspilne.media/culture/859719-ak-zobrazali-hlib-vid-epohi-baroko-do-sogodenna/

2. Прочитай статтю та поміркуй над відповіддю на запитання опісля: https://sensormedia.com.ua/art/kriz-pereosmyslennya-zerna-kulturna-spivpraczya-ukrayiny-ta-velykoyi-brytaniyi/

Чи може статус «житниця Європи» працюват проти України? З економічної, екологічної та політичної перспектив?

Джерела

Стаття про витоки української аристократії з цитатою Олександра Алфьорова:
https://zaxid.net/ukrayinska_shlyahta_hto_nalezhav_do_aristokratiyi_i_yaki_prava_voni_mali_n1622177
Стаття із підсумками експорту зернових та олійних культур у сезоні 2024–2025:
https://uga.ua/news/pidsumky-sezonu-2024-2025-eksport-zernovyh-ta-olijnyh-46-7-mln-t/
Бренд «Житниця Європи»: міф чи реальність / Кирилов Ю.Є. // Економіка АПК. – 2014. – № 3. – С. 101.

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 38. Проблематика «Чухраїнців» Остапа Вишні

Текст, який опрацьовуємо на цьому уроці:

«Чухраїнці» Остап Вишня

Опорні поняття:

Нація
Житниця Європи
Хліб
Зерно

Гачок

Завдання 1.

Прочитай фрагмент оповідання Остапа Вишні «Чухраїнці» та виконай завдання опісля.

Які реальні географічні точки/одиниці можна впізнати у цьому фрагменті? Спираючись на це, про яку територію йдеться у “Чухраїнцях”?
Запиши поряд із версіями Остапа Вишні справжні географічні назви:

Назва у Вишні	Справжня назва
річка Сан
річка Дян
Кирпаті гори
річка Дмитро
річка Дсітро
Наддмитрянці
Наддсітрянці

Пригадай, чим прикметні річки Сан та Дон? У тексті якої пісні можна зустріти одразу дві ці річки?

Подивися на карту та спробуй знайти кожну зі згаданих чотирьох річок.

Перевір результати своїх пошуків. Поміркуй, чому Павло Чубинський використав саме такі річки у своїй пісні, яка згодом стала гімном України?

Завдання 2.

Прочитай наступний фрагмент оповідання та виконай завдання опісля

Як запитають було їх:

— Якої ви, лорди, нації?

Вони, почухавшись, одповідають:

— Та хто й зна?! Живемо в Шенгерієвці. Православні.

За якими ознаками чухраїнці визначаю свою приналежність?
Чи сприймають вони себе частиною чогось більшого, чим є нація? Обґрунтуй свою думку.
Поміркуй, що загалом формує націю? Що дає нам змогу почуватися частиною одної нації? Запиши свої варіанти та порівняй із версіями однокласників/однокласниць. Сформуйте мапу думок.

Теорія

Одна з визначень нації у її сучасному розумінні сформулвав націолог Ентоні Сміт.

Завдання 3.

Прочитай наступний фрагмент оповідання та виконай завдання опісля

Поміркуй, що може означати статус хліборобської країни? Це престижно? Чи, навпаки, непривабливо?
Чи чув/чула ти колись, що Україну називають “житницею Європи”? Як думаєш, це правда чи черговий міф про нашу країну?
Прочитай кілька матеріалів про експорт зерна у 1920-ті, коли жив Остап Вишня, та сьогодні. Зістав інформацію, яку вони презентують, і поміркуй, чи дійсно статус хлібарів та житниці Європи був і є актуальним та позитивним для українців?
- Чи був експорт зерна та інших аграрних культур продуктивним рішення у 1920-ті?

<…>

Фрагмент статті доцента Херсонського державного аграрного університету Ю.Є. Кирилова.

Подивися, у які країни експортується українська пшениця. У які регіони світу експортується більше пшениці?

Прочитай фрагмент статті про українську аристократію із цитатою з лекції історика Олександра Алфьорова. У якому сенсі в ній вжите слово «хлібороби»? Чому воно протиставляється?

Завдання 4.

Поглянь на зображення із прикладами хліба. Де та у яких формах ми можемо зустріти хліб та пшеницю в українській культурі? Запиши свої асоціації повʼязані із цими зображеннями, а також обставини, у яких ці приклади у нас зустрічаються.

Поміркуй, у яких ще культурних обставинах, не повʼязаних напряму з харчуваннями, ми можемо побачити зерно та хліб?
У яких ще значеннях (окрім злаків) може бути використане слово «зерно»? За потреби скористайся словником: https://goroh.pp.ua/

Рефлексія

Пригадай опис соняшника з оповідання: «А потім як і схилить і стоїть перед тобою, як навколюшках… Так ніби він — ти, а ти — ніби пан. Уперто покірлива рослина. Хороша рослина». Чи вважаєш ти, що характеристика «покірний» — позитивна? Обґрунтуй свою думку.

З чим можна попрацювати ще

Джерела

Стаття про витоки української аристократії з цитатою Олександра Алфьорова:
https://zaxid.net/ukrayinska_shlyahta_hto_nalezhav_do_aristokratiyi_i_yaki_prava_voni_mali_n1622177
Стаття із підсумками експорту зернових та олійних культур у сезоні 2024–2025:
https://uga.ua/news/pidsumky-sezonu-2024-2025-eksport-zernovyh-ta-olijnyh-46-7-mln-t/
Бренд «Житниця Європи»: міф чи реальність / Кирилов Ю.Є. // Економіка АПК. – 2014. – № 3. – С. 101.

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе