Урок 40. Контексти «Чухраїнців» Остапа Вишні
Матеріал
Урок 40. Контексти «Чухраїнців» Остапа Вишні
- Будинок «Слово»
- ГУЛАГ
- Роліт
- Журнал «Перець»
- Фрагменти щоденника Юрія Смолича та книги «Слово про будинок “Слово”» Володимира Куліша
Який із цих фактів про Остапа Вишню правдивий?
- Другий після Тараса Шекченка українських письменник за обсягом тиражів.
- Окрім гумористичних оповідань писав ще сценарії до фільмів.
- Міг написати нарис про будь-що, бо «немає у світі такої речі, про яку не можна цікаво розповісти».
- Був журналістом на Нюрнберзькому процесі (міжнародному судовому процесі проти представників Третього рейху по завершенню Другої світової війни).
- Робив помітки на сторінках книжок винятково синім або червоним олівцем.
Поглянь на фото поета та підпис до нього, який має підказати, який факт правильний.
Дружня порада вчителю
Правильним є перший факт. Другий про Юрія Яновича, третій — про Майка Йогансена разом з його ж цитатою, четвертий — про Миколу Бажана, а пʼятий — про Павла Тичину.
Завдання 1.
Подивись фрагмент відео (09:03–14:08), у якому літературознавець Ростислав Семків розповідає про життєвий шлях Остапа Вишні до його літературного успіху, та дай відповіді на питання опісля.
https://youtu.be/74tGAqjWy-c?si=edmoexBrTXrp1quf
- Як професія Остапа Вишні повʼязана із його першим увʼязненням?
- Пригадай визначення гумору та сатири з минулого уроку, яка головна відмінність між ними, яку також зазначає Ростислав Семків?
- Яким є головний гумористичний принцип Вишні, закладений у зизначення усмішки?
- Над ким сміявся Вишня у різні періоди життя?
- Ростислав Семків називає Василя Еллана-Блакитного культуртрегером. Що означає це слово? Зазирни у теорію та поміркуй, у якому значення вжеває це слово літературознавець. (у позитивному та не іронічному)
Дружня порада вчителю
Можна нагадати учнівству визначення
Гумор — художній прийом у творах літератури або мистецтва, заснований на зображенні чого-небудь у комічному вигляді. Доброзичливо-глузливе ставлення до чого-небудь, спрямоване на викриття недоліків; уміння подати, зобразити щось у комічному вигляді.
Сатира — художній прийом у творах літератури або мистецтва, заснований на різкому, дошкульному висміюванні пороків, хиб, негативних явищ дійсності.
Культуртрегер — з німецької мови — носій культури — діяч або діячка культури, які ініціюють зміни, поширюють освіту та докладають до її розвитку.
Проте це поняття часто вживається іронічно на позначення тих, то непрофесійно займається освітою або культурою.
Історично це поняття також застосовувати у негативному контексті. Так називали представників культури колонізатора, які навʼязували її колонізованим народам, пригноблюючи їхню власну.
Завдання 2.
Остап Вишня, так само як і Микола Куліш, був серед перших мешканців будинку «Слово» у Харкові. Він жив у 22 квартирі. Зайди на сторінку сайту proslovo і знайди цю квартиру. Хто у ній жив після Остапа Вишні? Чи впізнаєш ти ці імена?
http://proslovo.com/3d
Якщо придивитися до профілів багатьох діячів культури на сайті proslovo, то можна помітити позначки «перші мешканці», тобто ті, хто першими отримали можливість жити у будинку «Слово». Багато з них були письменниками, який згодом назвали поколінням Розстріляного відродження, адже їхнє життя у цьому будинку часто обривалося проти їхньої волі: їх заарештовували НКВС та засилали до концентраційних тобарів ГУЛАГу. Когось, як Миколу Куліша, Валерʼяна Підмогильного або Майка Йогансена, розстріляли в урочищі Сандармох у 1937. Когось, як і самого Остапа Вишню, увʼязнювали на тривалі терміни. Так, друге увʼязнення Вишні тривало з 1933 до 1943 року. По поверненню письменник оселився вже в київському Роліті — будинку «робіників літератури».
А у їхні квартири заселяли нових мешканців. Це, зокрема, були письменники, яким пощастило уникнути радянських репресій, або ті, кого НКВС не вважав ідеологічно небезпечними.
Юрій Шовкопляс — письменник, найбільш відомий своїми детективними оповіданнями про лікаря Піддубного.
А Кац Зельман — російськомовний поет українського походження.
ГУЛАГ — абревіатура з рос. главное управление исправительно-трудовых лагерей, трудовых поселений и мест заключения —- підрозділ НКВС (народний комісаріат внутрішніх справ СРСР), що існував у 1934—1956 роках. Він керував системою виправничо-трудових (концентраційних таборів). Велику частку увʼязнених цих таборів складали саме політичні вʼязні, зокрема діячі культури народів, які собі підпорядкував СРСР: українців, кримських татар, білорусів, грузинів тощо.
Після смерті Сталіна (1953 рік) частину увʼязнених реабілітували, окрема і українських діячів культури. Однак, про них не можна було вільно говорити, а їхні тексти вповні стали доступними для читацтва чи частиною шкільної програми вже з відновленням української незалежності у 1991 році.
Завдання 3.
Подивися наступний фрагмент відео (23:03–29:57), в якому Ростислав Семків розповідає про журнал «Перець», та дай відповідь на питання опісля.
https://youtu.be/74tGAqjWy-c?si=edmoexBrTXrp1quf
- Що означають тетафори вишні та перцю у назві журналу та псевдоміні письменника?
- Чому сатира — це тимчасове явище, на думку Остапа Вишні?
- У які роки першої половини ХХ століття найактивніше друкується журнал «Перець»?
- Чому після 1934 року журнал «Перець» перестали видавати?
- Чому багато сатириків брали собі псевдоніми?
Журнал «Перець» згодом відновив свою роботу. У часи після Другої світової війни «Перець» був одним з найпопулярніших періодичних видань в УРСР. Проте, його редакційна політика вже підповідала радянській ідеології із певними послабленнями у цензурі, скажімо, після смерті Сталіна.
Завдання 4 .
Роздивися дві ілюстрації з номера журналу «Перець» від 1928 року та дай відповідь на наступні питання.
- Чи розсмішили вони тебе?
- На твою думку, чи спрацював би це візуальний гумор сьогодні?
- Чи можемо ми жартувати сьогодні так, як століття тому? Обґрунтуй свою думку.
Дружня порада вчителю
Тут є простір поговорити про доречність гумору. Чи жартуємо ми сьогодні про чужі фігури? Чи варто обирати такі теми для жартів? Чи є щось про що можна або не можна жартувати? Зокрема, можна зачепити воєнний контекст, який накладає певну цензуру.
Завдання 5.
Прочитай прогади про Остапа Вишню від Юрія Смолича та Володимира Куліша і дай відповідь на питання опісля.
1. «Колись — ще в двадцятих роках — Майк Йогансен так говорив про Вишню та його дивовижну популярність: всі українці поділяються надвоє, але не нарівно. 99 відсотків складають ті, хто, тільки побачивши нову «вишневу усмішку» і ще навіть не обізнавшися з її змістом, вже хапається за живіт, тоді падає долі і качається по землі в нападі гомеричного реготу, аж через силу благаючи: «Ох, дайте ж мені скоріше почитати, щоб я бодай знав, з чого сміюся!..» До другої частини — це тільки один відсоток — можна зарахувати всіх тих, котрі аж ніяк не визнають таланту Вишні — цілком поважно, абсолютно, переконливо і навіть справедливо аргументуючи своє заперечення: вони оцінюють творчість Вишні зовсім непохвально, вважаючи його речником оджилих традицій, назадницьких літературних форм та прийомів, естетизатором звульгаризованих, псевдонародних шаблонів. Щоб наочно задемонструвати таку свою позицію перед усіма, вони, наперед поблажливо посміхаючись, беруть якийсь фейлетон Остапа Вишні і починають його вам вголос читати, не вміючи — вже з другого речення — стримати сміху. При тому зневажливо приказують: «Ну, я ж вам казав: це так глупо, що неможливо стримати сміх…»
2. «Вишня володів безцінною властивістю письменника — умінням знову відкривати та винаходити давним-давно відкриті вже чи винайдені речі. Він умів знову і знову примічати й показувати всім давно вже усіма примічені деталі — оті «дрібнички», за якими стоїть велике: почуття, ідеї, діяння. Вишня був і неперевершеним майстром характеростворення, надто — відтворення індивідуалізованої мови людей. Був незрівнянним побутописцем і в той же час досконально умів мовою своїх персонажів виповісти свої ідеї. Бездоганно володів мистецькою умовністю».
Юрій Смолич «Розповідь про неспокій»
3. «Популярність Вишні в ті часи була недосяжна. Сам же Вишня скромний у товаристві, добрий батько, уважливий до знайомих, навіть до дітей, ніколи не відмовляв мені, коли я просив позичити щось почитати. — Ходімо, малий! Любиш читати, то гаразд. Зараз ми тобі щось знайдемо. Ми приходили до його хати. На порозі зустрічала нас „Цяця”, — пес завбільшки в добре теля. Вона приязно била хвостом, але не дай Боже дістати тим хвостиком! Він був як добрий шматок дроту й синці після нього тримались довго на наших ногах».
Володимир Куліш «Слово про будинок “Слово”»
- Як тексти Вишні впливали на читацтво? Яким був розподіл між його поціновувачами та скептиками?
- Які головні якості Вишні як письменника називає Юрій Смолич?
- Яку тезу про творчість Остапа Вишні підтверджують як спогади Смолича, так і спогади Куліша?
- Чим подібні долі Остапа Вишні та Миколи Куліша?
- Поміркуй, чому радянська влада так боялася українських митців та інтелектуалів?
Подивись серію документальних відео про життя Остапа Вишні та його дружини, акторки Варвари Маслюченко «Усмішник».
З якої перспективи проєкт розкриває життя Остапа Вишні?
Чи доповогли тобі ці відео краще зрозуміти Остапа Вишню не діячі культури та як людину?
Що б ще ти хотів/хотіла дізнатися про письменника?
Урок 40. Контексти «Чухраїнців» Остапа Вишні
- Будинок «Слово»
- ГУЛАГ
- Роліт
- Журнал «Перець»
- Фрагменти щоденника Юрія Смолича та книги «Слово про будинок “Слово”» Володимира Куліша
Який із цих фактів про Остапа Вишню правдивий?
- Другий після Тараса Шекченка українських письменник за обсягом тиражів.
- Окрім гумористичних оповідань писав ще сценарії до фільмів.
- Міг написати нарис про будь-що, бо «немає у світі такої речі, про яку не можна цікаво розповісти».
- Був журналістом на Нюрнберзькому процесі (міжнародному судовому процесі проти представників Третього рейху по завершенню Другої світової війни).
- Робив помітки на сторінках книжок винятково синім або червоним олівцем.
Поглянь на фото поета та підпис до нього, який має підказати, який факт правильний.
Завдання 1.
Подивись фрагмент відео (09:03–14:08), у якому літературознавець Ростислав Семків розповідає про життєвий шлях Остапа Вишні до його літературного успіху, та дай відповіді на питання опісля.
https://youtu.be/74tGAqjWy-c?si=edmoexBrTXrp1quf
- Як професія Остапа Вишні повʼязана із його першим увʼязненням?
- Пригадай визначення гумору та сатири з минулого уроку, яка головна відмінність між ними, яку також зазначає Ростислав Семків?
- Яким є головний гумористичний принцип Вишні, закладений у зизначення усмішки?
- Над ким сміявся Вишня у різні періоди життя?
- Ростислав Семків називає Василя Еллана-Блакитного культуртрегером. Що означає це слово? Зазирни у теорію та поміркуй, у якому значення вжеває це слово літературознавець.
Культуртрегер — з німецької мови — носій культури — діяч або діячка культури, які ініціюють зміни, поширюють освіту та докладають до її розвитку.
Проте це поняття часто вживається іронічно на позначення тих, то непрофесійно займається освітою або культурою.
Історично це поняття також застосовувати у негативному контексті. Так називали представників культури колонізатора, які навʼязували її колонізованим народам, пригноблюючи їхню власну.
Завдання 2.
Остап Вишня, так само як і Микола Куліш, був серед перших мешканців будинку «Слово» у Харкові. Він жив у 22 квартирі. Зайди на сторінку сайту proslovo і знайди цю квартиру. Хто у ній жив після Остапа Вишні? Чи впізнаєш ти ці імена?
http://proslovo.com/3d
Якщо придивитися до профілів багатьох діячів культури на сайті proslovo, то можна помітити позначки «перші мешканці», тобто ті, хто першими отримали можливість жити у будинку «Слово». Багато з них були письменниками, який згодом назвали поколінням Розстріляного відродження, адже їхнє життя у цьому будинку часто обривалося проти їхньої волі: їх заарештовували НКВС та засилали до концентраційних тобарів ГУЛАГу. Когось, як Миколу Куліша, Валерʼяна Підмогильного або Майка Йогансена, розстріляли в урочищі Сандармох у 1937. Когось, як і самого Остапа Вишню, увʼязнювали на тривалі терміни. Так, друге увʼязнення Вишні тривало з 1933 до 1943 року. По поверненню письменник оселився вже в київському Роліті — будинку «робіників літератури».
А у їхні квартири заселяли нових мешканців. Це, зокрема, були письменники, яким пощастило уникнути радянських репресій, або ті, кого НКВС не вважав ідеологічно небезпечними.
Юрій Шовкопляс — письменник, найбільш відомий своїми детективними оповіданнями про лікаря Піддубного.
А Кац Зельман — російськомовний поет українського походження.
ГУЛАГ — абревіатура з рос. главное управление исправительно-трудовых лагерей, трудовых поселений и мест заключения —- підрозділ НКВС (народний комісаріат внутрішніх справ СРСР), що існував у 1934—1956 роках. Він керував системою виправничо-трудових (концентраційних таборів). Велику частку увʼязнених цих таборів складали саме політичні вʼязні, зокрема діячі культури народів, які собі підпорядкував СРСР: українців, кримських татар, білорусів, грузинів тощо.
Після смерті Сталіна (1953 рік) частину увʼязнених реабілітували, окрема і українських діячів культури. Однак, про них не можна було вільно говорити, а їхні тексти вповні стали доступними для читацтва чи частиною шкільної програми вже з відновленням української незалежності у 1991 році.
Завдання 3.
Подивися наступний фрагмент відео (23:03–29:57), в якому Ростислав Семків розповідає про журнал «Перець», та дай відповідь на питання опісля.
https://youtu.be/74tGAqjWy-c?si=edmoexBrTXrp1quf
- Що означають тетафори вишні та перцю у назві журналу та псевдоміні письменника?
- Чому сатира — це тимчасове явище, на думку Остапа Вишні?
- У які роки першої половини ХХ століття найактивніше друкується журнал «Перець»?
- Чому після 1934 року журнал «Перець» перестали видавати?
- Чому багато сатириків брали собі псевдоніми?
Журнал «Перець» згодом відновив свою роботу. У часи після Другої світової війни «Перець» був одним з найпопулярніших періодичних видань в УРСР. Проте, його редакційна політика вже підповідала радянській ідеології із певними послабленнями у цензурі, скажімо, після смерті Сталіна.
Завдання 4 .
Роздивися дві ілюстрації з номера журналу «Перець» від 1928 року та дай відповідь на наступні питання.
- Чи розсмішили вони тебе?
- На твою думку, чи спрацював би це візуальний гумор сьогодні?
- Чи можемо ми жартувати сьогодні так, як століття тому? Обґрунтуй свою думку.
Завдання 5.
Прочитай прогади про Остапа Вишню від Юрія Смолича та Володимира Куліша і дай відповідь на питання опісля.
1. «Колись — ще в двадцятих роках — Майк Йогансен так говорив про Вишню та його дивовижну популярність: всі українці поділяються надвоє, але не нарівно. 99 відсотків складають ті, хто, тільки побачивши нову «вишневу усмішку» і ще навіть не обізнавшися з її змістом, вже хапається за живіт, тоді падає долі і качається по землі в нападі гомеричного реготу, аж через силу благаючи: «Ох, дайте ж мені скоріше почитати, щоб я бодай знав, з чого сміюся!..» До другої частини — це тільки один відсоток — можна зарахувати всіх тих, котрі аж ніяк не визнають таланту Вишні — цілком поважно, абсолютно, переконливо і навіть справедливо аргументуючи своє заперечення: вони оцінюють творчість Вишні зовсім непохвально, вважаючи його речником оджилих традицій, назадницьких літературних форм та прийомів, естетизатором звульгаризованих, псевдонародних шаблонів. Щоб наочно задемонструвати таку свою позицію перед усіма, вони, наперед поблажливо посміхаючись, беруть якийсь фейлетон Остапа Вишні і починають його вам вголос читати, не вміючи — вже з другого речення — стримати сміху. При тому зневажливо приказують: «Ну, я ж вам казав: це так глупо, що неможливо стримати сміх…»
2. «Вишня володів безцінною властивістю письменника — умінням знову відкривати та винаходити давним-давно відкриті вже чи винайдені речі. Він умів знову і знову примічати й показувати всім давно вже усіма примічені деталі — оті «дрібнички», за якими стоїть велике: почуття, ідеї, діяння. Вишня був і неперевершеним майстром характеростворення, надто — відтворення індивідуалізованої мови людей. Був незрівнянним побутописцем і в той же час досконально умів мовою своїх персонажів виповісти свої ідеї. Бездоганно володів мистецькою умовністю».
Юрій Смолич «Розповідь про неспокій»
3. «Популярність Вишні в ті часи була недосяжна. Сам же Вишня скромний у товаристві, добрий батько, уважливий до знайомих, навіть до дітей, ніколи не відмовляв мені, коли я просив позичити щось почитати. — Ходімо, малий! Любиш читати, то гаразд. Зараз ми тобі щось знайдемо. Ми приходили до його хати. На порозі зустрічала нас „Цяця”, — пес завбільшки в добре теля. Вона приязно била хвостом, але не дай Боже дістати тим хвостиком! Він був як добрий шматок дроту й синці після нього тримались довго на наших ногах».
Володимир Куліш «Слово про будинок “Слово”»
- Як тексти Вишні впливали на читацтво? Яким був розподіл між його поціновувачами та скептиками?
- Які головні якості Вишні як письменника називає Юрій Смолич?
- Яку тезу про творчість Остапа Вишні підтверджують як спогади Смолича, так і спогади Куліша?
- Чим подібні долі Остапа Вишні та Миколи Куліша?
- Поміркуй, чому радянська влада так боялася українських митців та інтелектуалів?
Подивись серію документальних відео про життя Остапа Вишні та його дружини, акторки Варвари Маслюченко «Усмішник».
З якої перспективи проєкт розкриває життя Остапа Вишні?
Чи доповогли тобі ці відео краще зрозуміти Остапа Вишню не діячі культури та як людину?
Що б ще ти хотів/хотіла дізнатися про письменника?
Ділись та обговорюй важливе