Тема 7. Розділ 6. Мистецтво в епоху катаклізмів (1930-1960)

матеріал 2

Урок 44. Розстріляне Відродження

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Тема 6.2. Розстріляне Відродження

Урок 44. Розстріляне Відродження

Які результати уроку?

використовує джерела мистецької інформації з урахуванням принципів доброчесності, виявляє культуру використання авторського права [12 МИО 1.1.1-2]
зіставляє мистецькі тексти/образи з різними сферами життєдіяльності людини [12 МИО 1.2.2-1]
визначає, пояснює національну специфіку явищ мистецтва культурних регіонів світу та діалогу культур [12 МИО 1.2.1-2 П]
співпрацює з іншими у процесі мистецької діяльності на засадах командного співробітництва [12 МИО 2.2.1-1]
бере участь у заходах мистецького спрямування [12 МИО 2.4.1-1]
ідентифікує власні емоції і почуття, емпатує, рефлексує, піклується про власне здоров’я [12 МИО 3.3.1-1 П]
виявляє зв’язки між минулим і сучасністю (історичне значення факту), взаємовпливи історичних явищ і процесів, висловлює думку щодо ролі історичних осіб [12 ГІО 1.2.1-1]
систематизує соціальну і історичну інформацію (за самостійно обраними критеріями) в таблиці, діаграми, графіки тощо [12 ГІО 4.1.1-1]
зіставляє події, явища і процеси української та світової історії; визначає їх взаємовпливи [12 ГІО 4.1.3-2]

Учні й учениці навчаться:

Характеризувати культурний розквіт України 1920-х років як частину європейського модернізму.
Аналізувати причини та механізми знищення української інтелігенції у 1930-х роках.
Досліджувати творчість представників різних мистецьких напрямків Розстріляного Відродження.
Співвідносити трагедію української культури з подіями в інших радянських республіках.
Оцінювати масштаби втрат для української та світової культури.

Основні тези для вчительства

Контекст

Що відбувається

У 1923 році радянська влада проголошує політику коренізації, яка в Україні отримує назву українізації. Народні комісари освіти УСРР Олександр Шумський та Микола Скрипник активно її впроваджують: партійні документи, освіта й діловодство переходять на українську мову, яка фактично стає державною. У Києві, Харкові, Одесі швидко зростає кількість театрів, видавництв, мистецьких об’єднань; держава потребує легітимації серед населення, а інтелігенція отримує небачену підтримку. Паралельно триває лікнеп — масштабна кампанія з ліквідації неписьменності серед дорослих. З еміграції повертаються діячі, що залишили Україну після подій кінця 1910-х — початку 1920-х років (зокрема, Михайло Грушевський). Харків стає столицею (до 1934 р.) та перетворюється на один із провідних культурних центрів. Микола Хвильовий виголошує своє знамените гасло “Геть від Москви!”, закликаючи орієнтуватися на західну культуру. Однак наприкінці 1920-х ситуація кардинально змінюється. Сталін поступово згортає українізацію, розпочинаючи кампанію боротьби з “національним ухилом”. 1929 року він проголошує курс на форсовану індустріалізацію (до кінця 1933 року в Україні побудували низку підприємств-гігантів — на той час найбільшу в Європі) та суцільну колективізацію. У 1932-1933 — влаштовує Голодомор, що забрав мільйони життів. З 1934 року починаються арешти митців, письменників, науковців; хвиля репресій 1937-1938 практично винищує ціле покоління української творчої інтелігенції — за різними оцінками, було репресовано близько 80% культурних діячів 1920-х.

Чому це впливає на мистецтво

Українізація дала поштовх до початку Українського національного відродження 20-х років, створюючи унікальну ситуацію, коли авангардне мистецтво отримує державне замовлення. Митці працюють над оформленням масових свят, створенням агітаційних плакатів, розписом громадських будівель. Вони мають доступ до міжнародних виставок, публікують маніфести, ведуть гострі мистецькі дискусії. Водночас формується запит на національне мистецтво, що поєднує модерністську, авангардну форму з українською тематикою. Бойчукісти створюють монументальні розписи, що синтезують візантійську традицію з сучасною пластикою і актуальними сюжетами. Конструктивісти проєктують нову соціалістичну архітектуру. Театри експериментують з просторовим рішенням та акторською пластикою.

Таке мистецтво ставало важливим інструментом формування української ідентичності — а отже, небезпечним для сталінського режиму. Від кінця 1920-х починається згортання українізації, а з 1930-х — масові репресії. Будь-який формальний експеримент оголошують “формалізмом”, звернення до національної тематики — “буржуазним націоналізмом”. Розписи бойчукістів знищують, книжки спалюють, вистави забороняють. У 1937-1938 роках “Великий терор” фактично ліквідує покоління українських митців: частину розстріляно, інші пройшли через ГУЛАГ. Ті, хто вижив, були змушені відмовитися від попередніх пошуків і працювати виключно в рамках соцреалізму — єдиного дозволеного художнього методу.

Як це виявляється в мистецтві

Мистецтво 1920-х в Україні стає лабораторією синтезу модернізму та національної традиції. З одного боку, українські художники продовжуються комунікувати з європейським авангардом. З іншого боку, виникає унікальний феномен як “бойчукізм”. Літературні об’єднання ВАПЛІТЕ, Нова генерація, Гарт (орієнтувалися на робітництво), Плуг (орієнтувалися на селянство) працюють над створенням сучасної української мови, здатної виразити індустріальну реальність. Театр “Березіль” Леся Курбаса шукає нові форми сценічної виразності. Кіностудія ВУФКУ створює експериментальні фільми, що випереджають свій час. Але на початку 1930-х усе це припиняється. Репресії знищують не окремих митців, а цілі напрямки, школи, покоління.

Теорія через практику

Монументальний синтез

Ідея поєднання різних видів мистецтва (архітектури, живопису, скульптури) в єдиному ансамблі, який впливає на свідомість глядача. Бойчукісти розвивають цю ідею, створюючи розписи громадських будівель, де кожна деталь підпорядкована загальному ритму. Вони відмовляються від станкового живопису на користь фрески, яка нерозривно пов’язана зі стіною. Їхні композиції будуються на принципах площинності, силуетності, ритмічного повтору форм. Колір стає локальним, контури чіткими, простір умовним. Це не декорація, а нова реальність, що має формувати людину майбутнього.

Національний модернізм

Спроба створити сучасне мистецтво, яке б спиралося на українську візуальну традицію. На відміну від західноєвропейського авангарду, що пориває зі спадщиною, українські митці шукають коріння в іконописі, народному мистецтві, козацькому бароко. Петрицький переосмислює народну гравюру через експресіоністичну деформацію. Богомазов поєднує кубофутуристичні форми з динамікою українського орнаменту. Таким чином виникає унікальний синтез, коли модерністська мова виражає національний зміст без етнографічної стилізації.

Мистецтво періоду: тенденції та еволюція

Звідки черпає натхнення

Українське мистецтво 1920-х спирається на кілька джерел.

Передреволюційний досвід модернізму, коли українські художники навчалися у Парижі, Мюнхені, брали участь у виставках світового авангарду. Екстер, Богомазов, Бурлюк уже в 1910-х були частиною міжнародної мистецької сцени.
Візантійська та староукраїнська традиція, до якої звертаються Бойчук та його учні. Вони вивчають фрески Кирилівської церкви, іконопис Київської Русі, козацькі портрети.
Народне мистецтво писанки, вишивки, різьблення, які надихають на пошуки національної форми.
Сучасна радянська реальність із її індустріальним будівництвом, масовими святами, агітаційними завданнями.

Що нового створює

Бойчукізм як художня школа

Михайло Бойчук створює унікальну систему монументального мистецтва, що синтезує візантійську основу з модерністською пластикою. Його школа налічує десятки учнів. Вони працюють над розписами Харківського оперного театру, будівлі Раднаркому, київських шкіл. Їхня художня мова площинна, як у фресці, але ритміка суто модерністська. Фігури монументальні, жести лаконічні, колір локальний (без світлотіньових переходів). Вони зображують радянську сучасність, робітників, селян, будівництво, але подають це крізь призму візантійської величі. Фрески Бойчука у Харкові стають вершиною цього синтезу. У 1936 році Бойчука арештовують, розписи знищують. Більшість учнів також репресовані.

Конструктивізм у живописі та графіці

Василь Єрмилов створює абстрактні композиції з геометричних форм, працює над дизайном книжок, плакатів, виставкових павільйонів. Його роботи поєднують конструктивістську чіткість із динамікою українського орнаменту. Віктор Пальмов експериментує з фотомонтажем. Анатоль Петрицький створює театральні костюми та декорації, що поєднують кубістичну деформацію з народною стилістикою.

Літературні об’єднання та їхній вплив на візуальну культуру

ВАПЛІТЕ (Вільна Академія Пролетарської Літератури) під керівництвом Миколи Хвильового стає центром модерністської думки. Поети Павло Тичина, Максим Рильський, Микола Бажан працюють над оновленням поетичної мови. Їхні тексти стають основою для книжкової графіки, плакатів, театральних вистав. Влада розгромлює ВАПЛІТЕ у 1928 році. Хвильовий застрелився у 1933-му.

Театр “Березіль” Леся Курбаса

Курбас створює революційну систему акторського мистецтва, що спирається на біомеханіку, ритм, пластику. Його вистави “Газ”, “Народний Малахій”, “Мина Мазайло” стають подіями культурного життя такого масштабу, що мають вплив навіть на сучасний театр. У 1933 році театр закривають, Курбаса арештовують і розстрілюють у Соловецькому таборі.

Кіно ВУФКУ

Всеукраїнське фотокіноуправління створює експериментальні фільми. “Земля” (1930), “Звенигора” (1928) Олександра Довженка поєднують поетичну образність із соціальною тематикою. Оператор Данило Демуцький винаходить нові способи зйомки. ВУФКУ ліквідовують у 1930 році, багатьох кінематографістів репресують.

Куди веде

Термін “Розстріляне Відродження” означає не мистецький рух, а історичну подію — масове знищення українських митців 1920-1930-х років, що обірвало нормальну тяглість культурного розвитку. Проте культурна пам’ять і художні ідеї цього покоління продовжували жити поза офіційною культурою. Учні Бойчука, які вижили, працюють театральними художниками, зберігаючи майстерність. Єрмилов повертається до авангардних форм у 1960-х, коли настає відлига. Фільми Довженка стають джерелом натхнення для нового покоління кінематографістів. Традиція національного модернізму відроджується у 1960-х у творчості шістдесятників Івана Марчука, Алли Горської. Але розрив поколінь залишається непоправним. 1930-ті роки вибивають ціле покоління, яке мало стати фундаментом нової української культури. Замість природного розвитку відбувається катастрофа, наслідки якої відчутні досі.

Додаткова інформація з історії мистецтва

Хронологія культурного піднесення та репресій

1923-1925 початок українізації

Створення мистецьких об’єднань АРМУ (Асоціація революційного мистецтва України), АХЧУ (Асоціація художників Червоної України). Відкриття українських театрів, видавництв. Повернення з еміграції частини інтелігенції.

1925-1928 розквіт

Харків стає столицею України та культурним центром. Працюють десятки літературних об’єднань ВАПЛІТЕ, МАРС, Нова генерація, Ланка-МАРС. Бойчукісти виконують монументальні розписи у Харкові. Театр “Березіль” ставить резонансні вистави. ВУФКУ створює експериментальні фільми. Видаються журнали Нова генерація, Аванґард, Мистецтво.

1928 перші тривожні сигнали

Розгром ВАПЛІТЕ. Хвильового звинувачують у націоналізмі за статтю “Україна чи Малоросія?”. Починаються ідеологічні кампанії проти формалізму.

1929-1932 згортання українізації

З Москви приходять директиви про боротьбу з національним ухилом. Закривають мистецькі об’єднання. Запроваджують єдиний метод – соцреалізм. Голодомор 1932-1933 знищує мільйони українців, руйнує соціальну базу національної культури.

1933-1934 перші арешти митців

Хвильовий стріляється. Арештовують Курбаса, закривають Березіль. Знищують частину розписів Бойчука.

1937-1938 Великий терор

Масові репресії інтелігенції. Розстріл Бойчука, Курбаса, десятків їхніх учнів та соратників. Арештовують Миколу Куліша, Остапа Вишню, багатьох інших письменників. Більшість не повернеться.

Персоналії та долі

Михайло Бойчук (1882-1937) засновник школи монументального мистецтва, яка поєднала візантійську традицію з модернізмом. Навчався у Кракові, Мюнхені, Парижі. Створив розписи у Харкові, Києві. Репресований 1936 року, розстріляний 1937-го. Посмертно реабілітований 1967 року. Більшість його робіт знищено.

Лесь Курбас (1887-1937) театральний режисер, засновник театру Березіль. Революціонер сценічної мови, що вплинув на всю європейську режисуру. Репресований 1933 року, розстріляний на Соловках 1937-го.

Микола Хвильовий (1893-1933) письменник, публіцист, лідер літературного руху. Автор памфлетів про україно-московські відносини. Застрелився на знак протесту проти політики партії щодо України.

Олександр Довженко (1894-1956) кінорежисер, чиї фільми визнані шедеврами світового кіно. Один із небагатьох, хто вижив, але змушений був працювати під постійним ідеологічним тиском.

Василь Єрмилов (1894-1968) художник-конструктивіст, який зумів вижити та повернутися до авангардних форм у 1960-х. Його доля — виняток із правила.

Анатоль Петрицький (1895-1964) театральний художник, який працював з Курбасом. Репресований, але вижив. Після реабілітації продовжив роботу у театрі.

Культурні центри

Харків 1920-х — столиця України та найбільший культурний центр. Тут працюють основні видавництва, театри, мистецькі об’єднання. Місто як лабораторія нової радянської культури.

Київ — зберігає значення історичного центру. Тут працює Українська Академія мистецтв, де викладає Бойчук. Кілька театрів, Оперний театр, кіностудія.

Одеса — портове місто з космополітичною атмосферою. Тут сильніші зв’язки з європейським мистецтвом. Працюють Ісаак Бабель, Семен Кіршон.

Основні поняття

Розстріляне Відродження покоління української інтелігенції 1920-1930-х, знищене сталінськими репресіями

Українізація політика коренізації в УРСР, що передбачала українізацію освіти, культури, партійного апарату

Бойчукізм художня школа монументального мистецтва, що синтезувала візантійську традицію з модернізмом

ВАПЛІТЕ Вільна Академія Пролетарської Літератури, найвпливовіше літературне об’єднання 1920-х

Березіль експериментальний театр Леся Курбаса, центр театральних інновацій

Додаткові матеріали:

Рік	Культурна подія (розквіт)	Репресивна подія (знищення)
1923–1925	Політика українізації. Формування середовищ авангарду й модернізму; активна діяльність ВАПЛІТЕ, вибух нової літератури, театру, дизайну; експерименти в образотворчому мистецтві (Єрмілов, конструктивізм).	Початок ідеологічного тиску: кампанії проти «націонал-ухильництва», перші сигнали, що культурна автономія має межі.
1926–1928	Пік інтелектуальних дискусій (літературна дискусія 1925–1928). Театр Березіль Леся Курбаса як лабораторія нового мистецтва.	Посилення цензури; ліквідація ВАПЛІТЕ (1928) як «ідеологічно небезпечної» організації.
1929–1932	Ще інерційно існують експерименти, але вже під тиском; спроби «перевести» авангард у прикладне мистецтво, дизайн, оформлення.	«Великий перелом»: процес над Спілкою визволення України (1930), масові арешти інтелігенції; ліквідація незалежних творчих об’єднань; початок Голодомору.
1933–1936	Офіційне утвердження соцреалізму як єдиного «правильного» методу; створення контрольованих спілок митців; мистецтво остаточно стає сервісом держави.	Самогубство Миколи Хвильового (1933); арешт Курбаса; знищення культурних інституцій як автономних просторів.
1937–1938	Культурний процес зведений до повторення канону; повна відсутність експерименту.	Великий терор: масові розстріли митців («Розстріляне відродження»), знищення покоління 1920-х фізично.

Дизайн уроку

Провокація

Завдання 1 (фронтальне обговорення).

Що відбувалося в політиці та економіці України в період, який ми називаємо “Розстріляним Відродженням”?

Створіть на дошці спільну ментальну мапу з подій, дат, фактів, явищ, які пригадають учні. Звертайтеся до неї під час обговорення культурного й мистецького життя, репресій.

Практика

Завдання 2 (групове). Хронологічна стрічка репресій.

Матеріали: картки з датами, подіями, персоналіями/творами, чисті картки для заповнення

Інструкція для груп:

Розкладіть картки в хронологічному порядку від початку українізації (1923) до Великого терору (1938).
Для кожної ключової дати додайте, що відбувалося в культурі в цей час: розквіт чи репресії?
Визначте переломний момент, коли підтримка змінилася на знищення.

Запитання для обговорення:

Як тоталітаризм ставився до мистецтва?
Що влада робила з мистецтвом і митцями, які їй не подобалися?
У чому різниця між творами, які підлягали знищенню, і які прославлялися?

Завдання 3 (групове/парне). Дослідження новацій Леся Курбаса.

Матеріали:

фрагмент інтерв’ю з Вірляною Ткач https://www.radiosvoboda.org/a/video/29634898.html (2:38)

Цифрова колекція проєкту Open Kurbas https://openkurbas.org/collections/

Інструкція: подивіться фрагмент інтерв’ю мистецтвознавиці. Доберіть зображення з колекції, які ілюструють її думку. Створіть мікропроєкт (презентацію з кількох слайдів, плакат, візуальну схему тощо), який описує, які новації запропонував Курбас світовому театру.

На вашу думку, чи мають вони вплив на сучасне мистецтво? Якщо так, наведіть приклади.

Завдання 4 (парне). Порівняння авангарду та соцреалізму.

В. Єрмілов. Плани на майбутнє. 1920 р.
https://www.wikiart.org/uk/iermilov-vasil-dmitrovich/plani-na-maybutnie

Л. Мучник. Постачання провізії на броненосець “Потьомкін”. 1935 р.
https://www.wikiart.org/uk/muchnik-leonid-ovsiyovich/postachannya-proviziyi-na-bronenosets-potomkin-1935

Порівняйте дві роботи за такими критеріями: форма, колір, композиція, сюжет, призначення.

Чому влада підтримувала перший стиль у 1920-х і знищувала його у 1930-х?

Що соцреалізм давав владі, чого не давав авангард?

Завдання 5 (групове). Дебати “Українізація: політика чи запит?”

Команда А: українізація була щирою політикою розвитку національних культур.
Команда Б: це був тактичний хід для зміцнення влади.

Обидві команди використовують для підтвердження своїх тез історичні факти, цитати з документів тощо. Після дебатів клас формулює спільний висновок про справжні причини українізації та її згортання.

Завдання 6 (групове). Створення віртуальної мінівиставки.

Кожна група обирає 8-10 робіт різних авторів і напрямків, розробляє концепцію виставки (про що вона і навіщо, назва, структура й логіка показу).

Допоміжні запитання: Як би ви розповіли історію цього періоду через мистецькі твори? Яку головну ідею хочете донести?

Завдання 7 (індивідуальне). Навіщо нищили мистецтво?

Напишіть есе-роздум (300-500 слів) про те, чому, на вашу думку, влада нищила доробок українських митців. Використайте як приклад один-два зі знищених розписів Бойчука. Чому влада не просто заборонила митцям працювати, а фізично знищила і їх, і їхні твори? Що це говорить про сприйняття мистецтва як загрози? Чи можна відновити знищене?

Завдання 8 (групове). Альтернативна історія.

Уявіть, що репресій не було. Як би розвивалася творчість Бойчука, Курбаса, Хвильового у 1940-1950-х? Які твори могли б з’явитися? Як би виглядала українська культура сьогодні? Виберіть одного з митців і спробуйте спрогнозувати. Підсумуйте: які можливості втратила українська культура? Який вплив це мало на її подальший розвиток?

Завдання 9 (групове). Пам’ять про Розстріляне Відродження сьогодні.

Дослідіть, як Україна зберігає пам’ять про репресованих митців. Які музеї, пам’ятники, дослідницькі проєкти існують? Чому важливо пам’ятати про це сьогодні? Що додатково можна зробити для увічнення пам’яті? Підготуйте невеличкий звіт.

Примітка для вчителя:

Можна поділити завдання — групи окремо досліджують музеї, місця пам’яті, онлайн-проєкти тощо

Завантажити матеріал (PDF)

Тема 6.2. Розстріляне Відродження

Урок 44. Розстріляне Відродження

Робочий аркуш учня / учениці

Завдання 1. Поєднай період і явище:

1923-1925 один «правильний» стиль
1933-1936 страх, заборони, зникнення митців
1937-1938 експерименти, нові форми

Завдання 2. Заверши речення:

Мистецтво стає небезпечним для влади, коли воно

Соцреалізм був зручний владі, тому що

Завдання 3. Аналіз мистецького стилю.

Вибери роботу митця Розстріляного Відродження. Впиши відповіді:

Автор та назва твору:___________________________________________________________________

Рік створення:___________________________________________________________________________

Які елементи традиційного українського мистецтва присутні:

Які модерністські прийоми використані:

Як поєднуються традиція та новаторство:

Чому цей стиль міг вважатися небезпечним для влади:

Завдання 4. Порівняльна таблиця періодів

Критерій	1920-ті роки	1930-ті роки
Офіційна мова культури
Підтримувані мистецькі стилі
Ставлення до експерименту
Ставлення до національної тематики
Міжнародні зв’язки
Доля інтелігенції

Завдання 5. Есе про втрачене

Напишіть коротке есе (150-200 слів) на одну з тем:

Чому тоталітарна влада знищувала не лише людей, а й їхні твори?

Як розрив поколінь 1930-х вплинув на розвиток української культури?

Що означає повернення імен та творів Розстріляного Відродження для сучасної України?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 6. Переглянь мюзикл МУР – Ти (Романтика)

МУР – Ти [Романтика] | Full Albumі напиши рецензію або дай відповіді на запитання:

Про що це відео насправді — про мистецтво чи про владу?
(Поясни відповідь 1–2 прикладами з відео.)
Який момент або образ у відео був для тебе найсильнішим — і чому саме він?
(Не “сподобався”, а про що змусив задуматися / збентежив / розізлив.)
Що, за версією авторів відео, було небезпечним у мистецтві 1920-х?
(Спробуй сформулювати одним реченням.)
Після цього відео: чи може мистецтво бути “поза політикою”? Чому?
(Можна відповісти “так” або “ні”, головне — пояснити.)

Прогрес

Я можу:	Ні	Частково	Так
Пояснити особливості культурного розквіту України 1920-х років
Проаналізувати причини та механізми знищення української інтелігенції у 1930-х роках.
Досліджувати творчість представників різних мистецьких напрямків Розстріляного Відродження.
Співвіднести трагедію української культури з подіями в інших радянських республіках.
Оцінити масштаби втрат унаслідок репресій для української та світової культури.

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе