Тема 5. Саморозвиток

матеріал 4

Урок 46. Тема. Саморозвиток. Чого нас вчать стоїки?

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Тема. Саморозвиток. Чого нас вчать стоїки?

Урок 46

Опорні поняття

Стоїцизм
Стоїки
Саморозвиток
Щастя
Саморефлексія

На цьому уроці ви попрацюєте з такими результатами навчання

Вільно застосовує та за потреби комбінує різні способи читання текстів (зокрема медіатекстів) за тематикою обраного профілю або художніх текстів у друкованому та цифровому форматі залежно від читацьких намірів та для виконання самостійно поставлених завдань [12 МОВ 2.1.1-1]
Застосовує доцільні способи фіксування інформації з одного або кількох текстів (зокрема медіатекстів) за тематикою обраного профілю або художніх текстів, множинних та/або неструктурованих текстів, використовуючи вербальні і візуальні засоби, дотримуючись принципів авторського права [12 МОВ 2.6.1-1]

Гачок

Чим емпатія відрізняється від співчуття?

Дружня порада вчителю

Опрацюйте словник термінів на початку уроку або дайте це завдання на самостійне опрацювання на цей урок.

Завдання 1

Словникова робота. Зʼясуй чи пригадай значення перерахованих понять перед тим, як почнеш читати текст із 2 завдання:

портик
епікуреїзм
кінізм
платонізм
скептицизм
софістика
афінська агора
римський форум

Завдання 2

Сьогодні на уроці ми попрацюємо із текстами двох книжок.
Розглянь обкладинки двох книжок, прочитай 2 анотації та дай обґрунтовану відповідь: яка анотація відповідає якій книжці?

Анотація 1: «Автори цієї книжки взяли найцінніші думки Сенеки, Епіктета й Марка Аврелія та доповнили роздумами про сучасне життя… аби щодня протягом року ви отримували порцію мудрості та впливали на власні думки, вчинки й спосіб життя».

Ключові слова анотації: щодня протягом року, роздуми, порція мудрості, спосіб життя.
На обкладинці бачимо таке: цифра 366, що відповідає кільності днів року; роздуми – це те саме, що міркування, не есей, не стаття, а фрагмент думок, порція; а також слова “мудрість” та “життя”.

Анотація 2: «Неважливо, чи знайомі ви з ідеями Сенеки і Марка Аврелія — цей практичний посібник допоможе вам застосувати навички стоїцизму в повсякденному житті, навчитися мислити тверезо, отримати удар долі й знайти щастя».

Ключові слова: посібник, повсякденне життя.
На обкладинці є таке: вказівка на нових стоїків, тобто тих, ким стануть читачі цього посібника, коли опанують нові знання; книжка про повсякденне життя, тобто про життя від тижня до тижня.

Завдання 3

Чи знайомий тобі термін «стоїцизм»? Якщо так, то що він означає? Якщо ні, то прочитай фрагмент вступу до книжки «Стоїцизм на кожен день. 366 роздумів про мудрість, стійкість і мистецтво жити» Райана Голідея та Стівена Генсільмана. Дай відповіді на питання в процесі читання.

Від Греції до Риму і до сьогодні

Стоїцизм — це філософська школа, що її на початку третього століття до н. е. заснував в Афінах Зенон із Кітіона. Назва цієї школи походила від грецького слова стоя, що означає «портик», адже саме там, під портиками, Зенон уперше почав навчати своїх послідовників. Ця філософія проголошує, що чеснота (переважно малися на увазі чотири головні чесноти: стриманість, сміливість, справедливість і мудрість) — це щастя й що наші проблеми походять від того, як ми сприймаємо речі, а не від самих речей. Стоїцизм учить, що ми не можемо нічого контролювати й ні на що покладатися поза своїм «розумним вибором» (визначення Епіктета; це здатність використовувати власний розум, щоб обирати, як сприймати зовнішні події, реагувати на них і в них орієнтуватися).

Як ти розумієш чотири головні чесноти — стриманість, сміливість, справедливість і мудрість? Що вони означають для тебе?

Ранній стоїцизм дуже нагадував інші всеохопні античні філософії, чиї назви більшість людей, напевно, чула: епікуреїзм, кінізм, платонізм, скептицизм. До кола зацікавлення цих філософій належали різні теми: фізика, логіка, космологія та багато інших. Стоїки любили називати свою філософію родючим полем: логіка — це захисний паркан, фізика — земля, а врожай мала вирощувати етика — учення, як треба жити.

Але в процесі розвитку стоїцизм більше зосередився на двох темах: логіці й етиці. Рухаючись від Греції до Риму, ця філософія стала більш практичною. Так вона краще задовольняла потреби активних і прагматичних, а до того ж працьовитих римлян. Пізніше Марк Аврелій писав: «Я вдячний богам, що, звернувши своє серце до філософії, не втрапив у пастку софістики, не привʼязав себе до письменницького ремесла або до чіткої логіки, не забив собі голову вивченням небесних світил».

Замість цього він (а також Епіктет і Сенека) зосередився на питаннях, які ми продовжуємо ставити собі й сьогодні: «Як найкраще влаштувати своє життя?», «Як опановувати гнів?», «Які мої обовʼязки перед іншими людьми?», «Я боюся смерті. Чому?», «Як мені діяти в складних ситуаціях?», «Як ставитися до власного успіху або що робити з владними повноваженнями?».

Чи філософія — практична дисципліна?

Це не абстрактні питання. У своїх працях (зазвичай то були приватні листи або щоденники) стоїки намагалися знаходити реалістичні відповіді, які можна було б утілити на практиці. Головну увагу вони зосереджували на вправах, що розподілялися між трьома найважливішими вченнями:

ученням про сприйняття (як ми бачимо і сприймаємо навколишній світ);
ученням про дію (які рішення ми приймаємо, як діємо і які отримуємо наслідки);
ученням про волю (як взаємодіяти з явищами, яких ми не можемо змінити, як чітко й упевнено судити про речі, як по-справжньому зрозуміти своє місце у світі).

Стоїки вчать: контролюючи власне сприйняття, ми здатні досягнути чистоти розуму. Правильно спрямовуючи свої вчинки, ми зможемо діяти ефективно. Правильно використовуючи власну волю, віднайдемо мудрість і розуміння, як взаємодіяти зі світом. Стоїки були переконані: якщо розвивати в собі й у ближніх розуміння цих трьох учень, то можна наповнити життя стійкістю, сенсом і навіть радістю.

Чи ставлять стоїки питання про те, як бути щасливим?

Стоїцизм, який зародився в бурхливому античному світі, намагався опанувати невизначеність життя й давав практичні поради на кожен день. Сучасний світ, на перший погляд, кардинально відрізняється від світу розмальованих портиків (Стоя Пойкіле) афінської агори або римського форуму. Але стоїки докладали всіх зусиль, щоб нагадати собі: їхні проблеми кардинально не відрізнялися від проблем попередників, а майбутнє ніколи істотно не змінить природу людського життя і його кінець. «Будь-який день такий самий, як і всі інші», — любили казати стоїки. І ця правда досі актуальна.

Так ми опиняємося в місці, де перебуваємо зараз.

Чи актуальні міркування стоїків сьогодні?

Завдання 4

Прочитай фрагмент вступного розділу книги «Нові стоїки. 52 уроки для наповненого життя» Массімо Пільюччі та Ґреґорі Лопеза. Давай відповіді на питання в процесі читання.

Для довідки: Массімо Пільюччі — американський філософ, професор філософії в коледжі Леман, Міського університету Нью-Йорка; Ґреґорі Лопез — світський буддист-практик і стоїк. Засновник та фасилітатор зустрічі стоїків у Нью-Йорку, співзасновник організації The Stoic Fellowship, яка спрямована на підтримку та збільшення спільнот стоїків у всьому світі.

Основи основ

У цій книжці філософію стоїцизму подано як 52 вправи — кожній з них потрібно буде присвятити тиждень. Але спершу — стислий огляд для початківців. Ключові положення стоїцизму можна поділити на три основні теми: життя згідно з природою, практика трьох дисциплін і дихотомія контролю.

Життя згідно з природою

Що ж нам тоді робити? Найкраще використовувати те, що можемо, а з рештою поводитися згідно з її природою.

Епіктет. Бесіди І, 1.17

Стоїки вважали, що найкращий спосіб прожити життя й наповнити його сенсом — це жити згідно з природою, насамперед — із людською природою. Але що це означає на практиці? Для цього потрібне вивчення трьох взаємоповʼязаних тем: «фізики», «логіки» та «етики». Назви взято в лапки, адже кожен із цих термінів у давнину мав значно ширше значення, ніж тепер.

Під фізикою стоїки розуміли вивчення всіх природничих наук, а також метафізики — розуміння того, як улаштовано світ. До логіки належало те, чим ця дисципліна займається, — тобто формальне дослідження тверджень, а також психологія і навіть риторика в широкому сенсі — усе, що потрібно для вправного мислення й комунікації. Етику, яка сьогодні переважно розглядає допустимість або недопустимість певних дій, розуміли ширше — це була наука про життя зі змістом. Щоб вирішити, як жити найкраще (етика), треба зрозуміти, як функціонує світ (фізика), і зробити про нього належні висновки (логіка). Так ми наближаємося до ідеї про життя згідно з природою. На думку стоїків, є два найважливіші аспекти людської природи: по-перше, ми — соціальні створіння (перебуваємо в глибокій взаємозалежності з іншими людьми), а по-друге, ми здатні розвʼязувати завдання шляхом міркувань. Отже, жити згідно з природою означає використовувати розум для поліпшення життя в суспільстві. Як казав Сенека, ми здатні «застосувати розум, щоб упоратися зі своїми проблемами». Цей аспект стоїцизму відрізняє його від інших форм самодопомоги, здебільшого зосереджених на тому, як почуватися краще. Стоїцизм також виконує це завдання, але виходить за його межі, адже допомагає стоїкам-прагматикам і світу навколо них ставати кращими.

Підсумуй, як ти розумієш, що означає «жити згідно з природою»?

Три дисципліни

Як це — жити згідно з природою? Стоїки, зокрема Епіктет, реалізували такий спосіб життя шляхом практики трьох дисциплін: бажання, дії та згоди. Саме на них і базується ця книжка: тут ви щотижня виявлятимете нову вправу, щоб розвивати згадані дисципліни.

Дисципліна бажання навчає нас, чого найкраще бажати (або чого уникати); якими мають бути наші цілі; куди спрямовувати свою енергію, час і ресурси. Дисципліна дії показує, як діяти в соціальній сфері і як поводитися з іншими. А дисципліна згоди дає нам змогу ухвалювати правильні рішення щодо перешкод, які трапляються в житті: чи гніватися на певну людину, чи віддаватися якійсь насолоді.

Умовно стоїцизм — це десять відсотків теорії і девʼяносто відсотків практики. Стоїки чітко усвідомлювали, що розуміння філософії (до того ж доволі нескладної) без практичного використання — марна трата часу й енергії. Епіктет сказав: «Якщо ти вивчав це не для того, щоб поводитися так на практиці, то навіщо ти це вивчав?»

Що потрібно робити, щоб практикувати стоїцизм?

Дихотомія контролю

Дихотомія контролю –- основоположне поняття стоїцизму. Воно дуже важливе, тому йому присвячено першу вправу в цій книжці. Про що йдеться? Якщо пояснювати просто, то ідея в тому, що деякі речі вам підвладні, а деякі — ні. Думка може здатися очевидною — такою вона і є, — але саме це спостереження лежить в основі нашої практики: всю енергію та ресурси треба спрямовувати на те, що ми здатні контролювати, і якнайменше зважати на те, що контролювати не можемо. Як ви вже здогадуєтеся, це легко сказати, але не здійснити. Є принципова відмінність між розумінням, що досягається шляхом читання й розмірковування, та засвоєнням, яке приходить тільки з багаторазовою практикою. Саме для цього й призначено цю книжку.

Що таке «здатність контролювати»?

Завдання 5

У посібнику «Нові стоїки. 52 уроки для наповненого життя» Массімо Пільюччі та Ґреґорі Лопези є завданян на кожен із 52 тижнів року. Прочитай завдання, обговори з однокласниками, виконуй це завдання протягом наступних 6 днів – ця форма завдання подібна до щоденника. Пригадай, що таке щоденник.

Гляньте на ситуацію ззовні

Можливо, ви чудово вмієте втішати тих, хто цього потребує, але чи здатні так само втішати себе? Роберт щойно зрозумів, що не вміє цього. До нього часто зверталися по розраду, і йому зазвичай вдавалося допомагати іншим розуміти ситуацію. Але коли труднощі зʼявлялися в його житті, йому було важко глянути на ситуацію так само. Ця стоїчна вправа може допомогти Роберту — і нам усім — досягти врівноваженості й по-новому подивитися на свої проблеми.

Ми здатні виявити волю природи в питаннях, щодо яких маємо однозначну думку. Наприклад, коли раб іншої людини розбив винну чашу, ми відразу скажемо: «Такі речі неминуче стаються».

Але знайте, що коли розбивається ваша чаша, вам варто було б реагувати так само, як і тоді, коли розбилася чаша сусіда. Цей самий принцип застосовуйте й до важливіших справ. У когось померла дитина чи дружина? Більшість із нас скаже: «Така людська доля»; коли ж помирає хтось із наших родичів, ми кричимо: «Яке горе мене спіткало!». Але нам слід памʼятати, що ми відчуваємо, коли таке стається з кимось іншим.

Епіктет. «Енхейридіон», 26

Тут Епіктет максимально щирий з нами. Здавалося б, філософ-стоїк заохочує нас свідомо обрати зачерствіле ставлення до власних нещасть — ставитися до них так, наче вони сталися з кимось іншим. Із сучасної точки зору, таку пораду нелегко прийняти, адже ми прагнемо ставитися до інших людей з емпатією. Але насправді стоїків, зокрема й Епіктета, важко назвати черствими: вони ясно говорили, що мета їхньої практики не в тому, щоб зробити з нас роботів, не здатних на емоційні реакції, бо так ми перестали б бути людьми. Як пише філософ-стоїк Сенека своєму другові Луцилію: «Перше, чого прагне дати філософія, — це відчуття єдності з усіма людьми; іншими словами — співчуття та відкритість до спілкування». Якщо стоїки виступають за відчуття єдності, що ж тоді намагається сказати Епіктет?

Спершу поговорімо про відмінність між співчуттям та емпатією.

В англійській мові ці слова ввійшли в ужиток набагато пізніше за час, коли жив Епіктет: у 1579-му та 1850 роках відповідно. Обидва слова пішли від грецького pathos, що означає «емоція», але трактують його під різним кутом. Як зазначено в словнику Merriam-Webster, співчувати чужому лиху означає перейматися і жалкувати через горе або нещастя іншої людини. Емпатія ж означає інше: наскільки це можливо, ви розділяєте досвід іншої людини на емоційному рівні.

Згідно з ученням стоїків, важливіше розвивати співчуття, ніж емпатію. Сучасна психологія та філософія частково підтверджують ці давні уявлення. Психолог Єльського університету Пол Блум і філософиня Міського університету Нью-Йорка Джесс Прінц опублікували переконливі докази того, що емпатія повʼязана з етичними проблемами, адже нею, як й іншими сильними емоційними реакціями, легко маніпулювати. До того ж ми маємо схильність виявляти емпатію невідповідно до ситуації (наприклад, більше відчуваємо її до людей, яких знаємо особисто або бачимо на власні очі); емпатія не масштабується (неможливо відчувати емпатію до тисяч або мільйонів невідомих людей, навіть якщо вони цілком на неї заслуговують). Натомість співчуття зазвичай визначає розум і воно здатне змінюватися в більших межах. Ми можемо співчувати навіть тим, кого не знаємо і хто переживає зовсім незнайому нам ситуацію, адже здатні погодитися, що така ситуація стала б для нас важкою і було б несправедливо, щоб ми самі або хтось інший так страждав.

Епіктет, імовірно, говорить ось про що: за звичайних умов ми схильні до самоемпатії («Який жаль! Який я нещасний!») і до співчуття іншим («Така людська доля»). Відмінність випливає з того, що наші судження зваженіші, коли подія не стосується нас безпосередньо. Спроба виправити цей дисбаланс робить нас не черствими, а раціональнішими.

Скористаймося цим висновком, щоб допомогти собі й уже знайомому нам Роберту. Коли ми усвідомимо, що допомога друзям глянути на свою проблему ширше дає їм змогу впоратися із ситуацією, що склалася, ми можемо засвоїти цей підхід і почати застосовувати його у власному житті. Щоб розрадити друзів, Роберт допомагає їм дистанціюватися від своїх природних, інстинктивних емоційних реакцій. Якщо нагадати собі, що труднощі трапляються не лише з нами, — це втішає. Ми можемо навчитися спокійно ставитися до того, що не здатні повністю контролювати. І аналогічно бути вдячними, коли все йде по-нашому, але не прив’язуватися до такого стану справ, адже він може швидко завершитись. А коли трапляються труднощі, ми можемо знайти в собі мужність якнайкраще їм протистояти, бо вони є частиною людського життя.

Дружня порада вчителю

Прочитайте разом із учнями завдання до 3-го тижня із книжки «Нові стоїки». Наголосіть на необхідності щоденного виконання завдання. Адже це така форма саморефлексії.

Якщо ви побачите, що для вашого класу релевантніше завдання із якоїсь іншої книжки — нехай протягом тижня вони виконують його. Це потрібно для того, щоб побачити, як на практиці працюює ця категорія нонфікшен-книжок, адже поради самі по собі не спричиняють змін, зміни настають завдяки діям.

Що робити

Цього тижня у вас буде коротка письмова вправа, у якій ви розглянете труднощі й турботи, але з дещо незвичного боку. Ми пропонуємо знайти час для цієї вправи ввечері, хоча можна виконувати її й будь-якої іншої пори. У полі нижче зазначте час, коли бажаєте нею займатися.

____________________________________________________________________________________

Упродовж цього тижня вам потрібно буде щодня встановлювати таймер на пʼять хвилин і писати про проблему, з якою ви мали справу впродовж дня, або якесь хвилювання щодо наступного дня. Пишіть про те, що крутиться на думці. Якщо день минув вдало, а наступний нічим не бентежить, оберіть давнішу проблему, з якою хотіли б попрацювати.

Щодня записуйте в полі нижче й на наступних сторінках, як почуваєтеся у звʼязку з проблемою або ситуацією, а також фіксуйте можливі способи її розвʼязання — але в трохи незвичний спосіб. Коли щось собі радитимете, пишіть не в першій, а в другій особі, звертайтеся до себе на імʼя. Наприклад, замість писати «Я хвилююся щодо…», почніть зі слів «Ти хвилюєшся…». Пишіть до того часу, поки не спрацює таймер.

Роберт вирішив, що виконуватиме цю вправу о 21:00, бо вже звик щовечора приділяти собі трохи часу. Чоловік сідає за стіл і обмірковує свій день. Він видався досить метушливим, а наступний не обіцяє бути кращим — Роберт навіть побоюється того, що може відбутися. Він зауважує, що його думки зайняті цією темою, тому вирішує присвятити їй письмову вправу. Ось його записи.

Я знаю, Роберте, що в тебе зараз забагато роботи. Тобі доводиться працювати над кількома проєктами одночасно та приділяти увагу багатьом речам одразу. Не дивно, що ти перебуваєш у стресі. Але такий стан для тебе не новий. Він траплявся й раніше, і згоден, приємного в ньому мало. Але ти принаймні досі працюєш і загалом у тебе все добре. Цей тиждень буде неприємним, але ти все зможеш і робитимеш свою роботу добре — принаймні наскільки вдасться. А зараз тобі час виспатися. Це справді допоможе!

Роберт помітив, що поради й слова підбадьорення, які він пише собі в другій особі, діють. Перевірте, чи спрацює такий підхід у вас. Опишіть якусь проблему або ситуацію, що вас хвилює, а потім порадьте собі, як бути, глянувши на ситуацію ззовні. Робіть так щовечора весь тиждень.

Перший день

_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________

Другий день

Третій день

Четвертий день

Пʼятий день

Шостий день

Навіщо це робити

Якщо трохи відсторонитися від важкої ситуації, то можна втихомирити емоції й побачити проблему чіткіше. Керуючись співчуттям до себе, ви зможете запропонувати собі кращі поради, ніж коли підливатимете самоемпатію в багаття розбурханих емоцій. Ефективність таких вправ підтверджує сучасна наука, але стоїки випередили науковців на дві тисячі років. Якщо ви переглянете «Роздуми» Марка Аврелія — його особистий нотатник, — то помітите, що він майже завжди пише до себе у другій особі.

Дружня порада вчителю

Рівно за тиждень поверніться з учнями до цього досвіду щоденного виконання вправи. Створіть простір для рефлексії. Дайте можливість кожному підбити підсумки тижневого виконання вправи.

Підсумки тижня

Коли виконаєте таку вправу впродовж тижня, установіть таймер на 10 хвилин і запишіть свої враження від вправи в полі нижче.

Чи була вона для вас корисною? Чи допомагає вам глянути на ситуацію інакше, коли пишете у другій особі? Чи бувало так, що написані слова самі собою звучали у вашій голові впродовж дня?

Рефлексія

Поміркуй, чому книжки про стоїків й стоїцим такі популярні сьогодні? Що вони дають сучасним читачам і читачкам?

Завантажити матеріал (PDF)

Тема. Саморозвиток. Чого нас вчать стоїки?

Урок 46

Опорні поняття

Стоїцизм
Стоїки
Саморозвиток
Щастя
Саморефлексія

На цьому уроці ти

ознайомишся із книжками про стоїків та принципи стоїцизму;
проаналізуєш формат, який пропонують ці книжки читачам;
виконаєш одну із вправ, запропонованих для опанування науки стоїків.

Гачок

Чим емпатія відрізняється від співчуття?

Завдання 1

портик
епікуреїзм
кінізм
платонізм
скептицизм
софістика
афінська агора
римський форум

Завдання 2

Завдання 3

Від Греції до Риму і до сьогодні

Чи філософія — практична дисципліна?

ученням про сприйняття (як ми бачимо і сприймаємо навколишній світ);
ученням про дію (які рішення ми приймаємо, як діємо і які отримуємо наслідки);
ученням про волю (як взаємодіяти з явищами, яких ми не можемо змінити, як чітко й упевнено судити про речі, як по-справжньому зрозуміти своє місце у світі).

Чи ставлять стоїки питання про те, як бути щасливим?

Так ми опиняємося в місці, де перебуваємо зараз.

Чи актуальні міркування стоїків сьогодні?

Завдання 4

Для довідки: Массімо Пільюччі — американський філософ, професор філософії в коледжі Леман, Міського університету Нью-Йорка; Ґреґорі Лопез — світський буддистпрактик і стоїк. Засновник та фасилітатор зустрічі стоїків у Нью-Йорку, співзасновник організації The Stoic Fellowship, яка спрямована на підтримку та збільшення спільнот стоїків у всьому світі.

Основи основ

Життя згідно з природою

Що ж нам тоді робити? Найкраще використовувати те, що можемо, а з рештою поводитися згідно з її природою.

Епіктет. Бесіди І, 1.17

Підсумуй, як ти розумієш, що означає «жити згідно з природою»?

Три дисципліни

Що потрібно робити, щоб практикувати стоїцизм?

Дихотомія контролю

Що таке «здатність контролювати»?

Завдання 5

Гляньте на ситуацію ззовні

Епіктет. «Енхейридіон», 26

Тут Епіктет максимально щирий з нами. Здавалося б, філософ-стоїк заохочує нас свідомо обрати зачерствіле ставлення

до власних нещасть — ставитися до них так, наче вони сталися з кимось іншим. Із сучасної точки зору, таку пораду нелегко прийняти, адже ми прагнемо ставитися до інших людей з емпатією. Але насправді стоїків, зокрема й Епіктета, важко назвати черствими: вони ясно говорили, що мета їхньої практики не в тому, щоб зробити з нас роботів, не здатних на емоційні реакції, бо так ми перестали б бути людьми. Як пише філософ-стоїк Сенека своєму другові Луцилію: «Перше, чого прагне дати філософія, — це відчуття єдності з усіма людьми; іншими словами — співчуття та відкритість до спілкування». Якщо стоїки виступають за відчуття єдності, що ж тоді намагається сказати Епіктет?

Спершу поговорімо про відмінність між співчуттям та емпатією.

Що робити

____________________________________________________________________________________

Перший день

Другий день

Третій день

Четвертий день

Пʼятий день

Шостий день

Навіщо це робити

Рефлексія

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе