Тема 10. Узагальнення. Культурна спадщина та її збереження

матеріал 5

Урок 70. Мистецтво в часи невизначеності

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 70. Мистецтво в часи невизначеності

Які результати уроку?

самостійно декодує/аналізує, характеризує, узагальнює, систематизує, мистецькі тексти/явища мистецтва, апелює до власних знань і досвіду [12 МИО 1.2.1-1 П]
визначає, пояснює національну специфіку явищ мистецтва культурних регіонів світу та діалогу культур [12 МИО 1.2.1-2 П]
зіставляє мистецькі тексти/образи з різними сферами життєдіяльності людини [12 МИО 1.2.2.-1]
використовує різні джерела інформації та комунікації у мистецькій діяльності, створює і поширює медіатексти [12 МИО 2.3.1-1]
використовує мистецтво (культуру) для регуляції власного емоційного стану [12 МИО 3.1.2-1]
висловлює аргументовану думку щодо різних аспектів громадсько-політичного життя в Україні та світі [12 ГІО 6.3.1-3]
прогнозує розвиток історичних і суспільних явищ і процесів [12 ГІО 6.3.1-4]

Учні й учениці навчаться:

Пояснювати, як мистецтво реагує на кризи й невизначеність.
Розрізняти сталі риси мистецтва незалежно від епохи.
Порівнювати історичні та сучасні художні відповіді на виклики.
Прогнозувати можливі напрями розвитку мистецтва.
Формулювати власне бачення ролі мистецтва в майбутньому.

Основні тези для вчительства

Контекст

Початок XXI століття відкрив епоху невизначеності як нової норми. Пандемія COVID-19 порушила звичні ритми життя, повномасштабна російська агресія проти України змінила карту світу, кліматична криза загрожує існуванню цивілізації, штучний інтелект ставить під сумнів саме поняття творчості. Геополітичні зрушення, економічні турбулентності, технологічні прориви, соціальні потрясіння відбуваються з такою швидкістю, що людство не встигає адаптуватися. Традиційні інститути втрачають авторитет, звичні ієрархії руйнуються, майбутнє стає непередбачуваним. Ми живемо у світі, де єдиною константою є зміна, а єдиною впевненістю — невпевненість.

Але ця ситуація не є чимось принципово новим для мистецтва. Воно завжди народжувалося саме в такі моменти — коли старі відповіді переставали працювати, коли суспільство потребувало нової мови для опису реальності. “Чорна смерть” XIV століття породила Ренесанс. Наполеонівські війни дали імпульс романтизму. Жахи Першої світової викликали до життя дадаїзм і сюрреалізм. Холодна війна стимулювала концептуалізм і перформанс. Кожна велика криза ставала каталізатором художньої інновації, бо саме в моменти невизначеності мистецтво виконує свою найважливішу функцію — створює образи того, що ще не має форми.

Сучасна невизначеність виявляється в мистецтві через кілька паралельних процесів. По-перше, розмивання меж між традиційними видами та жанрами — художники поєднують живопис з VR, скульптуру з біотехнологіями, театр з соціальними медіа. По-друге, відбувається зміщення фокуса від об’єкта до процесу — важливим стає не стільки результат, скільки сам акт творення, взаємодія з глядачем, соціальний контекст. По-третє, деколонізація художнього канону — переосмислення того, чиї голоси були почуті в історії мистецтва, а чиї систематично ігнорувалися. По-четверте, розвиток партисипативних практик — мистецтво перестає бути монологом митця і стає діалогом, спільним створенням сенсу. П’яте — критичне переосмислення ролі інституцій, від музеїв до артринку, в контексті етики, екології, справедливості.

Українське мистецтво останнього десятиліття стало унікальною лабораторією для цих процесів. Майдан 2013–2014 показав, як стріт-арт і перформанс можуть ставати інструментами політичної боротьби. Анексія Криму й окупація Донбасу змусили переосмислити поняття ідентичності, пам’яті, простору. Повномасштабна війна з 2022 року довела, що мистецтво може бути формою опору, способом збереження пам’яті, засобом солідарності. Українські художники працюють у режимі постійної невизначеності — під обстрілами, в евакуації, на межі можливого — і саме це робить їхнє мистецтво особливо актуальним для світового контексту. Вони показують, що невизначеність не паралізує творчість, а навпаки, загострює її, робить більш чесною, безпосередньою, необхідною.

Теорія через практику

Незалежно від епохи, технологій, суспільного ладу, географії мистецтво діє за чотирма константами, які визначають його суть:

Мистецтво народжується в кризі

Воно є не розвагою для спокійних часів, а інструментом осмислення того, що руйнує звичний порядок речей. Коли суспільство стикається з невизначеністю, мистецтво дає мову для її артикуляції. Саме тому найбільші художні прориви відбуваються в переломні моменти історії — не попри кризу, а завдяки їй.

Мистецтво змінює форму, але не функцію

Від наскельних малюнків до NFT, від грецької трагедії до перформансу з використанням штучного інтелекту — засоби змінюються, але суть залишається. Мистецтво завжди працює з тими самими фундаментальними питаннями: що означає бути людиною, як створювати сенс, як жити разом, як протистояти смерті. Технології оновлюють лише мову, але не змінюють предмет розмови.

Мистецтво завжди працює з владою або проти неї

Воно або легітимізує чинний порядок, або підриває його. Навіть намагання бути аполітичним є політичним вибором. Від придворних портретів до протестних муралів, від соцреалізму до концептуального активізму — мистецтво неминуче втягується у відносини з владою, стає полем боротьби за право визначати реальність.

Мистецтво завжди створює образ майбутнього

Навіть якщо воно звертається до минулого або фіксує сьогодення, воно неминуче формує уявлення про можливе. Кожен твір є не лише відображенням, а й пропозицією — так може бути інакше. У цьому сенсі мистецтво є профетичним: воно не передбачає майбутнє, а допомагає його створювати, пропонуючи альтернативні моделі бачення, мислення, існування.

Мистецтво: невизначеність як творча сила

Якщо поглянути на історію мистецтва через призму невизначеності, стає очевидним: найбільш живі, динамічні, впливові періоди — це саме ті моменти, коли митці не знали, що станеться завтра. Італійські гуманісти XV століття працювали серед війн і чуми. Імпресіоністи малювали в епоху, коли фотографія поставила під сумнів сам сенс живопису. Український авангард творив у вирі революцій і громадянської війни. Кожного разу саме невизначеність ставала джерелом енергії для радикальних експериментів.

Сучасна ситуація унікальна лише масштабом і швидкістю змін, але не їхньою суттю. Штучний інтелект ставить питання про авторство? Але концептуалісти 1960-х уже проблематизували фігуру автора. Екологічна криза вимагає переосмислення відносин з природою? Ленд-арт і екологічне мистецтво працюють з цим від 1970-х. Глобалізація розмиває кордони між культурами? Постколоніальні художники досліджують це з 1980-х. Кожен виклик має прецеденти, кожна криза вже була опрацьована в певній формі.

Важливо не те, що мистецтво стикається з невизначеністю, а те, як воно на неї реагує. Історія показує три основні стратегії. Перша — втеча у формалізм, коли художники концентруються на суто естетичних проблемах, ігноруючи соціальний контекст. Друга — пряме відображення, коли мистецтво стає документом часу, хронікою подій. Третя — трансформація, коли криза перетворюється на матеріал для створення нових форм мислення.

Українське мистецтво 2014–2025 років демонструє всі три стратегії одночасно. Є художники, які продовжують працювати з абстракцією, кольором, формою, наче війни не існує. Є ті, хто документує руйнування, зберігає свідчення, фіксує злочини. І є ті, хто трансформує досвід невизначеності в нову художню мову — як Гамлет Зіньківський, Нікіта Кадан, Марія Куліковська, Жанна Кадирова.

Особливо показовою є робота з руїнами та уламками. Після того як російські ракети зруйнували частину колекції Харківського художнього музею, уламки знищених картин стали матеріалом для нових творів. Жанна Кадирова створює скульптури з уламків, перетворюючи сліди руйнування й обстрілів на форми пам’яті. Гамлет Зіньківський використовує зруйновані архітектурні елементи для інсталяцій, які говорять про крихкість і водночас про незнищенність культури. Ця практика має глибокі корені — від японського кінцуґі, мистецтва золотого ремонту кераміки, до дадаїстського колажу, що народився після Першої світової. Але в українському контексті вона набуває особливої гостроти: руїна стає не кінцем, а початком нової форми існування.

Ще один важливий вимір — диджиталізація як відповідь на невизначеність фізичного простору. Коли музеї опиняються під загрозою знищення, цифрові архіви стають формою захисту культурної спадщини. Коли художники змушені працювати в різних частинах світу, онлайн-платформи стають простором для спільних проєктів. Але важливіше, що сама невизначеність цифрового простору — де немає фіксованої форми, де все можна змінити, де межі між реальним і віртуальним розмиті — стає художнім інструментом. Проєкти в доповненій реальності, NFT як новий спосіб власності на мистецтво, AI-генеровані твори — все це не лише технологічні новинки, а способи роботи з невизначеністю як медіумом.

Третій вимір — партисипативність. У часи кризи межа між художником і глядачем стає проникною. Майданівське мистецтво 2013–2014 було створене колективно — професійними художниками, активістами, випадковими учасниками. Під час повномасштабної війни благодійні аукціони, флешмоби, спільні проєкти підтримки армії розмивають кордони між мистецтвом і соціальною дією. Невизначеність ролей — хто тут митець, хто куратор, хто глядач — стає не проблемою, а продуктивною силою. Мистецтво перестає бути привілеєм обраних і стає практикою виживання, формою спільноти.

Четвертий вимір — етичний. Невизначеність ставить гострі питання про відповідальність мистецтва. Чи можна створювати “красиві” роботи про жахливі події? Чи має право художник естетизувати страждання? Як балансувати між документуванням і експлуатацією? Ці питання не нові — вони виникали після Голокосту, після В’єтнаму, після Руанди. Але кожна нова криза змушує шукати нові відповіді. Українські художники виробляють етику невизначеності — де немає готових рішень, де кожен твір є актом відповідальності, де чесність важливіша за ефектність.

Але найважливіше — невизначеність змінює саме розуміння того, чим є мистецтво. У стабільні часи воно може здаватися розкішшю, прикрасою, розвагою. У часи кризи воно стає необхідністю — способом зберегти людськість, формою опору, інструментом створення майбутнього. Мистецтво в часи невизначеності — це не мистецтво, яке описує невизначеність, а мистецтво, що діє в умовах невизначеності, перетворюючи її на творчу силу.

І тут виникає головне питання: яким буде мистецтво через 20 років? Ми не знаємо, які технології з’являться, які кризи стануться, які суспільства сформуються. Але ми знаємо, що мистецтво буде — тому що воно завжди там, де є невизначеність, і займатися буде тими самими питаннями про сенс. Можливо, воно існуватиме у віртуальних світах, але говоритиме про реальні почуття. Можливо, межа між творцем і глядачем зникне остаточно, але потреба у створенні образів залишиться. Мистецтво змінюватиме форму, але не функцію. Воно народжуватиметься в кризі. Воно працюватиме з владою або проти неї. Воно створюватиме образи можливого майбутнього.

Дизайн уроку

Провокація

Завдання 1 (фронтальне обговорення)

Тури, коні та олені. Печера Ласко (Франція).
17 – 22 000 років тому
https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=2846254

Джейсон Аллен. Théâtre D’opéra Spatial. 2022 р.
https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=122602647

Покажіть класу ці два зображення поруч. Запитання для обговорення:

Що спільного між цими двома творами, якщо їх розділяє 22 тисячі років?
Що відрізняє людину, яка малювала на стіні печери, від людини, яка створює мистецтво сьогодні?

Практика

Завдання 2 (групове). Чотири константи в історії.

Кожна група отримує одну з констант:

Мистецтво народжується в кризі
Мистецтво змінює форму, але не функцію
Мистецтво працює з владою
Мистецтво створює образ майбутнього

Завдання: знайти три приклади з різних епох (від первісності до сучасності), які ілюструють цю константу. Презентувати як хронологічний ланцюг.

Завдання 3 (парне). Стале й невизначене в українському мистецтві.

Завдання 4 (парне). “Мистецтво руїн”.

У парах створіть мініколаж із “уламків” — вирізок зі старих журналів, газет, пошкоджених матеріалів. Перетворіть фрагменти на нову цілісність, показавши, як руйнування може стати початком нового.
Матеріали: Старі журнали/газети, паперове сміття, ножиці, клей, картон.

Завдання 5 (парне). AI як співавтор.

Дослідіть одну роботу, створену за участю штучного інтелекту (Refik Anadol, https://refikanadol.com/works/).

Чи змінює AI суть мистецтва або лише його форму?
Яка константа тут працює найочевидніше?

Завдання 6 (групове/парне). Функція та форма.

Доберіть дві роботи з різних епох, які виконують одну функцію (напр., портрет — від фаюмського до онлайн-аватара; протест — від Гойї до стріт-арту). Доведіть, що форма змінилася, а функція залишилася.

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 70. Мистецтво в часи невизначеності

Робочий аркуш учня / учениці

Завдання 1. Чотири константи мистецтва.

Заповни таблицю:

Константа	Приклад з минулого	Приклад сучасний	Як працюватиме в 2045
Народжується в кризі
Форма змінюється, функція — ні
Працює з владою/проти влади
Створює образ майбутнього

Завдання 2. Стале й невизначене в українському мистецтві.

Виберіть на мапі одну з робіт харківського стрітарт-художника Гамлета Зіньківського. Визначте: яку константу вона найяскравіше ілюструє? Як невизначеність стала матеріалом для творчості?
https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1f4yPZcwPAu7TotG3RfJy1yPDOKI&hl=uk&ll=49.99977778668267%2C36.27101896435549&z=13

Назва роботи: _________________________________
Рік створення: _________________________________
Яку константу ілюструє найяскравіше________________________________________________

Завдання 3. Три стратегії реагування на кризу

Прочитай три можливі стратегії мистецтва в часи невизначеності:

втеча у форму
документування
трансформація

Обери одну історичну роботу (будь-якої епохи) і одну сучасну українську.

Твір	Стратегія	Чому саме вона?
Історичний приклад
Сучасний приклад

Короткий висновок (3–4 речення): Чи одна стратегія “краща” за інші? Чому?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 4. Образ майбутнього

Уяви 2045 рік. Світ після нової великої технологічної або екологічної кризи.

Який медіум буде домінувати? (VR, біоарт, AI, публічне мистецтво, щось інше?)
Хто буде автором? Людина, алгоритм, колектив?
Яку функцію мистецтво виконуватиме найперше?

Напиши короткий маніфест (5–7 речень):
“Мистецтво 2045 року — це…”.

Завдання 5. Етика мистецтва.

Прочитай твердження й познач свою позицію:

“Мистецтво не має бути красивим у часи війни.”

☐ Повністю згоден/згодна
☐ Частково згоден/згодна
☐ Не згоден/не згодна

Аргументуй свою позицію (4–5 речень). Наведи приклад з історії мистецтва, який підтверджує твою думку

Завдання 6. Порівняння початку і кінця курсу.

Повернись до першої теми курсу (первісне мистецтво).

Параметр	Печера Ласко	Сучасне мистецтво
Навіщо створюється?
Хто автор?
Який матеріал?
Що залишається незмінним?

Висновок (3–5 речень). Чи змінилося мистецтво радикально, чи воно лише змінило форму?

Прогрес

Я можу:	Ні	Частково	Так
Пояснити, як мистецтво реагує на кризи й невизначеність
Розрізнити сталі риси мистецтва незалежно від епохи
Порівнювати історичні та сучасні художні відповіді на виклики
Прогнозувати можливі напрями розвитку мистецтва
Висловити власне бачення ролі мистецтва в майбутньому

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе

Попередній: матеріал 4 Урок 69. Хронологія стилів: від печер до NFT

Твоя поточна позиція

5 матеріал

Тема 10 — матеріал 5 з 5

5 матеріал Ти тут