Урок 9. Тема: Виникнення екологічного руху

---

За Державним стандартом:

На уроці учні/учениці:

Ключова компетентність уроку: 

• Громадянські та соціальні компетентності (учні/учениці аналізуватимуть роль громадянського суспільства у вирішенні екологічних проблем, розвиватимуть навички конструктивної співпраці та громадянської активності, усвідомлюватимуть важливість особистої та колективної відповідальності за стан довкілля)

---

1. Екологічний рух — масовий громадський рух, спрямований на збереження довкілля, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки та поліпшення якості життя.
2. Грінпіс (Greenpeace) — міжнародна неурядова екологічна організація, заснована в 1971 році в Канаді, відома своїми прямими ненасильницькими акціями проти забруднення та руйнування природного середовища.
3. Всесвітній фонд дикої природи (WWF) — міжнародна природоохоронна організація, заснована в 1961 році, що займається збереженням біорізноманіття та зменшенням антропогенного впливу на довкілля.
4. Рейчел Карсон (1907-1964) — американська біологиня та письменниця, авторка книги “Мовчазна весна” (1962), яка привернула увагу суспільства до небезпеки пестицидів і стала каталізатором сучасного екологічного руху.
5. День Землі — щорічна подія, що відзначається 22 квітня з 1970 року, спрямована на підвищення екологічної свідомості та підтримку охорони довкілля.
6. Баррі Коммонер (1917-2012) — американський біолог, який сформулював чотири закони екології: “Все пов’язано з усім”, “Все має кудись подітися”, “Природа знає краще”, “Нічого не дається задарма”.
7. Римський клуб — міжнародна неурядова організація, заснована в 1968 році, що об’єднує вчених, громадських діячів та бізнесменів, занепокоєних глобальними проблемами людства.
8. “Межі зростання” — доповідь Римського клубу 1972 року, що представила комп’ютерне моделювання наслідків економічного зростання при обмежених ресурсах і стала важливим документом для екологічного руху.
9. Деніс Медоуз (нар. 1942) — американський вчений, співавтор доповіді “Межі зростання”, який застерігав про виснаження природних ресурсів та екологічні наслідки необмеженого економічного зростання.
10. Глибинна екологія — філософський напрям у екологічному русі, заснований Арне Нессом у 1973 році, який визнає рівноцінність усіх живих істот та обґрунтовує необхідність радикальної зміни ставлення людства до природи.
11. Стокгольмська конференція ООН з навколишнього середовища — перша глобальна екологічна конференція, проведена в 1972 році, що започаткувала міжнародне співробітництво з охорони довкілля.
12. ЮНЕП (UNEP) — Програма ООН з навколишнього середовища, заснована у 1972 році після Стокгольмської конференції для координації міжнародних зусиль у галузі охорони довкілля.
13. Екофемінізм — напрям у екологічному русі та феміністській філософії, що розглядає зв’язок між експлуатацією природи та пригніченням жінок, сформований у 1970-х роках.
14. Радикальні екологічні організації — групи, які вдаються до прямих дій для захисту довкілля, наприклад, “Earth First!” (заснована в 1980 році) та “Фронт визволення тварин” (Animal Liberation Front).
15. “Зелені партії” — політичні партії, зосереджені на екологічних проблемах, що виникли у 1970-х роках, перша з яких була заснована в Новій Зеландії в 1972 році, а згодом поширилися в Європі, починаючи з Німеччини.

---

Урок про виникнення екологічного руху потребує розуміння складного соціально-політичного контексту другої половини XX століття та багатогранності екологічних рухів, що виникли в цей період. Ось ключові аспекти, які варто врахувати при підготовці:

Історичний контекст

1960-70-ті роки були періодом значних соціальних змін і активізму. Розквіт контркультури, антивоєнний рух, боротьба за громадянські права створили сприятливий ґрунт для виникнення екологічного активізму. Після Другої світової війни прискорена індустріалізація, випробування ядерної зброї, масове застосування хімічних речовин у сільському господарстві та промисловості призвели до видимих екологічних проблем, які вже неможливо було ігнорувати.

Важливо пов’язати соціальні рухи цього періоду з формуванням екологічної свідомості. Кінець 1960-х – початок 1970-х років характеризувався не лише виникненням організованого екологічного руху, але й зміною парадигми суспільного мислення щодо взаємовідносин людини і природи.

Каталізатори екологічного руху

Книга Рейчел Карсон “Мовчазна весна” (1962) стала переломним моментом у формуванні екологічної свідомості, документально показавши шкоду пестицидів для екосистем і здоров’я людей. Цей бестселер не лише інформував громадськість, але й спонукав до конкретних політичних дій, зокрема, заборони ДДТ у США в 1972 році.

Іншими каталізаторами були резонансні екологічні катастрофи: розлив нафти біля узбережжя Санта-Барбари (1969), забруднення річки Куяхога в Клівленді (вона навіть загорілася через промислові відходи), випадки масового отруєння людей промисловими відходами в Японії (хвороба Мінамата).

Космічна програма також зіграла несподівану роль: перші фотографії Землі з космосу, особливо знімок “Схід Землі” (1968) та “Блакитний мармур” (1972), вплинули на сприйняття планети як єдиної вразливої екосистеми.

Різноманіття екологічних рухів

Екологічний рух ніколи не був монолітним. Він охоплював різні філософські підходи, стратегії та цільові групи:

• Природоохоронні організації зосереджувалися на збереженні природних територій та видів (WWF, заснований у 1961 році)
• Антиядерний рух боровся проти розповсюдження ядерної зброї та ядерної енергетики
• “Зелені” політичні партії прагнули змін через політичну систему
• Радикальні екологічні групи використовували прямі дії та громадянську непокору
• Екофеміністи пов’язували екологічні проблеми з патріархальною структурою суспільства
• Екологічна справедливість зосереджувалася на нерівномірному розподілі екологічних ризиків серед різних соціальних груп

Важливо показати як ці різні напрямки взаємодіяли, доповнювали і часом конфліктували між собою.

Інституціоналізація екологічних проблем

1970-ті роки стали періодом визнання екологічних проблем на міжнародному рівні:

• Перше відзначення Дня Землі 22 квітня 1970 року зібрало близько 20 мільйонів американців
• Стокгольмська конференція ООН 1972 року вперше поставила екологічні питання на глобальний порядок денний
• Створення національних екологічних агентств (Агентство з охорони довкілля США, 1970)
• Прийняття важливих екологічних законів (Закон про чисте повітря, Закон про чисту воду в США)
• Доповідь Римського клубу “Межі зростання” (1972) сформулювала концепцію сталого розвитку

Методичні рекомендації

1. Використовуйте візуальні матеріали: фотографії екологічних катастроф, історичних акцій протесту, символічних зображень (як-от “Блакитний мармур”) допоможуть учням/ученицям відчути атмосферу того часу.
2. Включіть первинні джерела: фрагменти з книги Рейчел Карсон, маніфести екологічних організацій, газетні публікації про перший День Землі дадуть учням/ученицям автентичний матеріал для аналізу.
3. Зв’яжіть історичний матеріал із сучасністю: порівняйте методи активізму 1970-х років із сучасними екологічними рухами, включаючи використання соціальних медіа та глобальних кампаній.
4. Включіть місцевий компонент: розкажіть про історію екологічних рухів в Україні та СРСР, підпільні екологічні групи, які діяли в умовах обмеженої свободи, особливо після Чорнобильської катастрофи.
5. Розвивайте громадянські та соціальні компетентності: запропонуйте учням/ученицям розробити власну екологічну кампанію, проаналізувати ефективність різних форм громадянської активності, обговорити особисту відповідальність за екологічні проблеми.
6. Обговоріть етичні питання: дискутуйте про межі допустимих форм протесту, про баланс між економічним розвитком і збереженням довкілля, про роль різних стейкхолдерів у вирішенні екологічних проблем.
7. Висвітліть різні точки зору: представте як аргументи прихильників радикальних методів боротьби за екологію, так і позиції їхніх критиків.

Важливо донести до учнів/учениць, що екологічний рух був і залишається не лише реакцією на проблеми, але й потужною силою, що формує нову парадигму сталого розвитку та відповідального ставлення до майбутнього планети.

---

Дизайн уроку

Запитання

Якщо б ви жили в 1960-х роках і були свідком забруднення річки промисловими відходами у вашому місті, які дії ви б обрали: звернутися до влади, організувати протест, створити громадську організацію чи щось інше? Чому саме такий варіант?

Завдання

Розгляньте дві фотографії: річка Куяхога, що горить через промислове забруднення (1969 рік), та фотографія Землі з космосу «Блакитний мармур» / «Блакитна іграшкова куля» (1972 рік). Напишіть короткий коментар (2-3 речення), як ці зображення могли вплинути на формування екологічної свідомості людей у 1970-х роках

Методичний коментар: 

Ці запитання допомагають учням/ученицям емоційно залучитися до теми, поставити себе на місце людей, які були свідками серйозних екологічних проблем того часу. Вони також сприяють розвитку громадянських компетентностей через осмислення різних форм громадянської активності та їх ефективності.

---

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз історичного джерела (розвиток громадянських та соціальних компетентностей)

Прочитайте уривок із книги Рейчел Карсон “Мовчазна весна” (1962):

“Майбутні покоління навряд чи пробачать наше легковажне нехтування цілісністю світу природи, від якого залежить усе життя. Але те, що турбує мене більш за все – це те, що ми втратили навіть саме відчуття подиву та благоговіння перед творіннями природи… Зараз, знаю по досвіду, мало дітей радіють зустрічі з метеликом, а ще менше – знають назви самих звичайних метеликів. Контроль над природою – це фраза, що народжена зарозумілістю, за тих часів, коли біологія та філософія ще не усвідомили, яким складним є те, що ми намагаємося підкорити… Ця фатальна самовпевненість може вести нас лише до нищення всього існуючого – фізичного, психологічного чи соціального.”

Запитання до тексту:

1. Яка головна думка авторки в цьому уривку? а) Необхідність повного припинення використання пестицидів б) Втрата людьми зв’язку з природою та самовпевненість у її контролі в) Критика батьків, які не виховують у дітях любов до природи г) Заклик до створення екологічних організацій
2. Яку проблему взаємовідносин людини і природи виділяє Карсон? а) Економічну експлуатацію природних ресурсів б) Спроби людини контролювати природні процеси в) Розширення міст за рахунок природних територій г) Забруднення атмосфери промисловими викидами
3. Чому, на вашу думку, книга Карсон стала каталізатором екологічного руху? (Дайте коротку відповідь)
4. Які риси громадянської позиції демонструє авторка у своєму творі? (Дайте коротку відповідь)
5. Як би ви охарактеризували соціальний вплив таких публікацій на суспільство? (Дайте коротку відповідь)

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває навички критичного аналізу історичного джерела та розуміння його впливу на суспільні процеси. Воно сприяє розвитку громадянської компетентності, оскільки демонструє, як одна людина може вплинути на суспільну свідомість через переконливе представлення проблеми. Учні/учениці вчаться розпізнавати риси активної громадянської позиції та оцінювати соціальний вплив науково-популярних публікацій.

Відповідь:

1. б) Втрата людьми зв’язку з природою та самовпевненість у її контролі
2. б) Спроби людини контролювати природні процеси
3. Книга Карсон стала каталізатором екологічного руху, бо вона доступно пояснювала складні наукові факти щодо шкоди пестицидів, викликала емоційний відгук, пов’язувала екологічні проблеми з повсякденним життям людей, і показувала, що проблеми створені людьми і можуть бути ними ж вирішені.
4. Авторка демонструє відповідальність за майбутнє, критичне мислення щодо панівних практик, мужність протистояти потужним промисловим інтересам, відстоювання прав громадян на безпечне довкілля, усвідомлення взаємозв’язку між особистими діями та колективними наслідками.
5. Такі публікації підвищують обізнаність громадськості про проблеми, яких раніше не помічали, формують громадську думку, спонукають до колективних дій, впливають на законодавців та корпорації, змінюють споживчу поведінку людей, слугують основою для створення громадських рухів.

Завдання 2. Хронологія екологічного руху

Розташуйте події в хронологічній послідовності та вкажіть їхнє значення для розвитку екологічного руху.

• А) Створення організації “Грінпіс” 
• Б) Публікація книги “Мовчазна весна” Рейчел Карсон 
• В) Перший День Землі 
• Г) Стокгольмська конференція ООН з навколишнього середовища 
• Д) Заснування Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) 
• Е) Публікація доповіді “Межі зростання”

Заповніть таблицю:

№	Подія (літера)	Рік	Значення для екологічного руху
1
2
3
4
5
6

Методичний коментар: 

Це завдання допомагає учням/ученицям систематизувати знання про ключові події у становленні екологічного руху та усвідомити їх послідовність і взаємозв’язок. Розуміння історичної хронології важливе для формування цілісного уявлення про розвиток громадянської активності у сфері екології.

Відповідь:

№	Подія (літера)	Рік	Значення для екологічного руху
1	Д	1961	Створення першої глобальної організації, зосередженої на збереженні біорізноманіття та середовища існування видів
2	Б	1962	Привернула увагу громадськості до проблеми хімічного забруднення, особливо пестицидів; стала поштовхом для масового екологічного руху
3	В	1970	Залучила мільйони людей до екологічних акцій, продемонструвала масову підтримку екологічних ініціатив
4	А	1971	Започаткувала тактику прямих ненасильницьких дій та медіа-активізму для захисту довкілля
5	Е	1972	Показала обмеженість ресурсів планети та неможливість необмеженого економічного зростання; заклала основи концепції сталого розвитку
6	Г	1972	Перший міжнародний форум з питань довкілля на рівні держав; призвела до створення ЮНЕП та розвитку міжнародного екологічного права

Завдання 3. Аналіз різних форм екологічного активізму

Визначте, до якого типу екологічного активізму належать наведені приклади. З’єднайте приклади з відповідними типами.

Приклади:

1. Блокада суден, що перевозять токсичні відходи
2. Розробка та просування законопроєкту про захист рідкісних видів
3. Проведення освітніх семінарів про зміну клімату для школярів
4. Заснування політичної партії з екологічною програмою
5. Збір підписів під петицією про заборону пластикових пакетів
6. Створення природного заповідника для збереження екосистеми

Типи екологічного активізму: А) Освітній активізм Б) Законодавчий активізм В) Пряма дія / громадянська непокора Г) Політичний активізм Д) Консерваціонізм Е) Петиційний активізм

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває розуміння різноманіття форм громадянської активності в екологічній сфері. Учні/учениці вчаться розрізняти різні підходи до вирішення екологічних проблем, що сприяє розвитку громадянських та соціальних компетентностей через розуміння різних інструментів впливу на суспільні процеси.

Відповідь: 1 – В (Пряма дія / громадянська непокора) 2 – Б (Законодавчий активізм) 3 – А (Освітній активізм) 4 – Г (Політичний активізм) 5 – Е (Петиційний активізм) 6 – Д (Консерваціонізм)

Робота в парах

Завдання 4. Аналіз ефективності різних екологічних організацій (розвиток громадянських та соціальних компетентностей)

Прочитайте короткий опис двох екологічних організацій та проаналізуйте їхні стратегії, методи та вплив.

Організація А: Всесвітній фонд дикої природи (WWF) Заснований у 1961 році, WWF зосереджується на збереженні біорізноманіття, забезпеченні сталого використання відновлюваних природних ресурсів та скороченні забруднення і марнотратного споживання. Працює через наукові дослідження, партнерство з урядами та бізнесом, громадську просвіту, фінансування природоохоронних проєктів. Має офіси у понад 100 країнах і мільйони прихильників.

Організація Б: Грінпіс (Greenpeace) Заснований у 1971 році, Грінпіс відомий своїми прямими ненасильницькими акціями проти екологічних загроз. Виступає проти ядерних випробувань, забруднення океанів, вирубки лісів, китобійного промислу. Не приймає фінансування від урядів та корпорацій, щоб зберегти незалежність. Використовує медіа-стратегії для привернення уваги до екологічних проблем.

Завдання:

1. Порівняйте методи роботи обох організацій, визначте їхні сильні та слабкі сторони.
2. Оцініть, яка з організацій могла бути ефективнішою в різних ситуаціях (наприклад, при вирішенні локальної екологічної проблеми чи впливі на глобальну політику).
3. Обговоріть, як звичайні громадяни можуть долучитися до діяльності таких організацій.
4. Запропонуйте, як подібні організації могли б співпрацювати для максимального ефекту.

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває громадянські та соціальні компетентності через аналіз різних організаційних форм громадянського суспільства, їхніх стратегій та ефективності. Учні/учениці вчаться критично оцінювати різні підходи до вирішення спільних проблем та розуміти важливість як інституційної співпраці, так і громадянського активізму.

Відповідь: Учні/учениці мають представити збалансований аналіз, який може включати:

1. Порівняння методів:
   • WWF: науковий підхід, співпраця з урядами та бізнесом, системні зміни, довгострокові проєкти
   • Грінпіс: пряма дія, медіа-активізм, незалежність, швидке реагування на проблеми
   • Сильні сторони WWF: респектабельність, доступ до владних структур, стабільне фінансування
   • Слабкі сторони WWF: можливі компроміси через співпрацю з корпораціями, повільність змін
   • Сильні сторони Грінпіс: здатність швидко привертати увагу до проблем, незалежна позиція
   • Слабкі сторони Грінпіс: може викликати негативну реакцію через радикальні дії, обмеження фінансування
2. Ефективність у різних ситуаціях:
   • WWF ефективніший при вирішенні комплексних довгострокових проблем, розробці політики, співпраці з урядами
   • Грінпіс ефективніший при необхідності швидко зупинити небезпечну діяльність, привернути увагу до нових проблем
3. Участь громадян:
   • Фінансові пожертви, волонтерство, участь у кампаніях
   • Поширення інформації, зміна споживчої поведінки, тиск на місцеву владу
   • Участь у місцевих відділеннях організацій
4. Співпраця для максимального ефекту:
   • Грінпіс може привертати увагу до проблем, а WWF розробляти довгострокові рішення
   • Розподіл ролей під час кампаній (наприклад, одні створюють громадський тиск, інші ведуть переговори)
   • Спільні дослідницькі проєкти, обмін інформацією та ресурсами

Завдання 5. Аналіз візуальних джерел

Розгляньте два плакати першого Дня Землі (1970) та проаналізуйте їх повідомлення та символіку.

Обговоріть у парах:

1. Які символи використані на плакатах? Що вони означають?
2. Які емоції намагаються викликати ці плакати?
3. Яку аудиторію вони намагаються залучити?
4. Як ви оцінюєте ефективність цих плакатів для мобілізації громадян?
5. Чим відрізняються візуальні повідомлення екологічних кампаній 1970-х років від сучасних?

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває навички аналізу візуальних джерел та розуміння методів візуальної комунікації для мобілізації громадянської активності. Учні/учениці вчаться критично оцінювати різні підходи до привернення уваги громадськості та ефективність різних форм агітації.

Відповідь: Учні/учениці мають представити аналіз, який може включати:

1. Символи на плакатах:
   • Зображення Землі як цілісної планети, що підкреслює вразливість та єдність
   • Природні елементи (дерева, квіти, тварини) як символи життя
   • Контрасти чистої природи та забруднення
2. Емоції:
   • Тривога за майбутнє планети
   • Відповідальність за стан довкілля
   • Надія на можливість змін
3. Цільова аудиторія:
   • Молодь та студенти як рушії змін
   • Широка громадськість, особливо міські жителі
   • Освічені верстви населення, здатні усвідомити глобальні проблеми
4. Ефективність для мобілізації:
   • Простота та зрозумілість візуальних образів
   • Емоційний вплив, що спонукає до дії
   • Універсальність повідомлення, що долає культурні бар’єри
   • Зв’язок глобальних проблем з локальними діями
5. Відмінності від сучасних кампаній:
   • Сучасні кампанії часто більш цифрові та інтерактивні
   • Більша увага до конкретних дій та їх результатів
   • Більш чітка сегментація аудиторії
   • Використання соціальних медіа та вірусного контенту

Групова робота

Завдання 6. Екологічна кампанія (розвиток громадянських та соціальних компетентностей)

Уявіть, що ви живете в 1970-х роках і хочете розпочати екологічну кампанію у вашому місті. Розробіть план дій у групах по 4-5 осіб.

Оберіть одну з екологічних проблем:

1. Забруднення місцевої річки промисловими відходами
2. Вирубка міського парку для будівництва торгового центру
3. Використання пестицидів у сільському господарстві поблизу житлових районів
4. Будівництво атомної електростанції неподалік від міста

Розробіть план кампанії, який включає:

1. Назву та слоган кампанії
2. Цільову аудиторію
3. Основні методи дій (протести, петиції, освітні заходи тощо)
4. Потенційних союзників (організації, впливові особи)
5. Стратегію роботи з медіа
6. Очікувані результати кампанії
7. Потенційні перешкоди та способи їх подолання

Представте свій план класу у формі короткої презентації.

Методичний коментар: 

Це завдання безпосередньо розвиває громадянські та соціальні компетентності через моделювання участі в громадянській кампанії. Учні/учениці вчаться планувати колективні дії, аналізувати аудиторію, розробляти стратегії, передбачати перешкоди та шукати союзників — усі ці навички необхідні для ефективної громадянської активності.

Відповідь: Групи мають розробити детальні плани кампаній, що включають усі вказані елементи. Наприклад, для проблеми забруднення річки:

1. Назва та слоган: “Чиста річка – здорове місто” / “Наша річка – наше життя”
2. Цільова аудиторія: місцеві жителі, рибалки, шкільна молодь, міська влада, представники заводу-забруднювача
3. Методи дій:
   • Збір підписів під петицією до місцевої влади
   • Організація суботників з прибирання берегів річки
   • Проведення шкільних екскурсій для вивчення стану води
   • Публічні дебати з представниками промисловості
   • Символічна акція “Похорон річки” для привернення уваги
4. Потенційні союзники:
   • Місцеві школи та університет (особливо кафедра біології)
   • Риболовецькі клуби та товариства
   • Прогресивні журналісти місцевої газети
   • Лікарі, які можуть говорити про вплив забруднення на здоров’я
5. Стратегія роботи з медіа:
   • Запрошення журналістів на всі акції
   • Регулярні листи до редакції місцевої газети
   • Створення фото-виставки “До і після” про стан річки
   • Публікація результатів аналізу води
6. Очікувані результати:
   • Підвищення обізнаності громади про стан річки
   • Тиск на місцеву владу для посилення регулювання
   • Встановлення очисних споруд на підприємствах
   • Створення системи моніторингу якості води
7. Потенційні перешкоди та способи їх подолання:
   • Опір промисловості: пропонувати поетапне впровадження змін
   • Байдужість громади: показувати прямий зв’язок між забрудненням та здоров’ям
   • Нестача фінансування: залучати волонтерів та шукати спонсорів
   • Брак наукових даних: співпрацювати з університетською лабораторією

Завдання 7. Аналіз впливу екологічних рухів на формування міжнародної екологічної політики

Розгляньте, як екологічні рухи вплинули на формування міжнародної екологічної політики, проаналізувавши зв’язок між громадськими кампаніями та міжнародними угодами.

Працюючи в групах, проаналізуйте одну з міжнародних екологічних ініціатив:

1. Створення ЮНЕП (Програми ООН з навколишнього середовища) у 1972 році
2. Монреальський протокол щодо речовин, що руйнують озоновий шар (1987)
3. Міжнародна заборона на китобійний промисел (мораторій 1986 року)
4. Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES, 1973)

Для аналізу використайте наступний план:

1. Яка екологічна проблема спонукала до прийняття цієї ініціативи?
2. Які екологічні організації та рухи брали участь у привертанні уваги до проблеми?
3. Які методи використовували екологічні активісти для впливу на міжнародну спільноту?
4. Як реагували уряди та корпорації на вимоги екологічних рухів?
5. Які конкретні результати були досягнуті завдяки прийняттю ініціативи?
6. Які уроки можна винести з цього історичного прикладу для сучасних екологічних кампаній?

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває розуміння взаємозв’язку між громадянською активністю та міжнародною політикою. Учні/учениці вчаться аналізувати, як громадянське суспільство може впливати на прийняття рішень на глобальному рівні, що є важливим аспектом громадянських та соціальних компетентностей.

Відповідь: Групи мають представити аналіз, який може включати (наприклад, для Монреальського протоколу):

1. Екологічна проблема: Руйнування озонового шару Землі через використання хлорфторвуглеців (ХФВ) в аерозолях, холодильниках та кондиціонерах, що призводило до збільшення ультрафіолетового випромінювання з ризиками для здоров’я людей та екосистем.
2. Екологічні організації та рухи: “Друзі Землі”, Грінпіс, “Екологічний захист”, науковці (особливо Шервуд Роуленд і Маріо Моліна, які відкрили механізм руйнування озону).
3. Методи активістів:
   • Бойкот аерозольних продуктів
   • Інформаційні кампанії про ризики для здоров’я
   • Тиск на виробників для розробки альтернатив
   • Співпраця з науковцями для поширення наукових даних
   • Лобіювання законодавців
4. Реакція урядів та корпорацій:
   • Спочатку заперечення та опір (особливо від виробників ХФВ)
   • Поступовий перехід до досліджень альтернатив
   • Різні позиції урядів: США, Канада та Скандинавські країни підтримали заборону раніше, ніж інші
   • Створення галузевих ініціатив з пошуку замінників
5. Результати ініціативи:
   • Поетапна відмова від озоноруйнівних речовин
   • Розробка безпечніших альтернатив
   • Стабілізація та поступове відновлення озонового шару
   • Створення Багатостороннього фонду для допомоги країнам, що розвиваються
6. Уроки для сучасних кампаній:
   • Важливість наукових даних для переконання громадськості та урядів
   • Ефективність поетапного впровадження змін
   • Необхідність економічно життєздатних альтернатив
   • Цінність міжнародної солідарності та диференційованих зобов’язань
   • Значення підтримки розвинутими країнами країн, що розвиваються

---

	Так	Частково	Ні
Я знаю історію формування перших екологічних організацій
Я можу пояснити основні причини виникнення екологічного руху
Я розумію різні підходи та методи екологічних організацій
Я вмію аналізувати ефективність різних форм громадянської активності
Я розумію роль громадянського суспільства у вирішенні екологічних проблем
Я усвідомлюю значення міжнародної співпраці у вирішенні екологічних проблем

Урок 9. Тема: Виникнення екологічного руху

Робочий аркуш учнів і учениць

---

Якщо б ви жили в 1960-х роках і були свідком забруднення річки промисловими відходами у вашому місті, які дії ви б обрали: звернутися до влади, організувати протест, створити громадську організацію чи щось інше? Чому саме такий варіант?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

Завдання 1. Аналіз історичного джерела (розвиток громадянських та соціальних компетентностей)

Прочитайте уривок із книги Рейчел Карсон “Мовчазна весна” (1962):

“Майбутні покоління навряд чи пробачать наше легковажне нехтування цілісністю світу природи, від якого залежить усе життя. Але те, що турбує мене більш за все – це те, що ми втратили навіть саме відчуття подиву та благоговіння перед творіннями природи… Зараз, знаю по досвіду, мало дітей радіють зустрічі з метеликом, а ще менше – знають назви самих звичайних метеликів. Контроль над природою – це фраза, що народжена зарозумілістю, за тих часів, коли біологія та філософія ще не усвідомили, яким складним є те, що ми намагаємося підкорити… Ця фатальна самовпевненість може вести нас лише до нищення всього існуючого – фізичного, психологічного чи соціального.”

Запитання до тексту:

1. Яка головна думка авторки в цьому уривку? а) Необхідність повного припинення використання пестицидів б) Втрата людьми зв’язку з природою та самовпевненість у її контролі в) Критика батьків, які не виховують у дітях любов до природи г) Заклик до створення екологічних організацій
2. Яку проблему взаємовідносин людини і природи виділяє Карсон? а) Економічну експлуатацію природних ресурсів б) Спроби людини контролювати природні процеси в) Розширення міст за рахунок природних територій г) Забруднення атмосфери промисловими викидами
3. Чому, на вашу думку, книга Карсон стала каталізатором екологічного руху? (Дайте коротку відповідь)
4. Які риси громадянської позиції демонструє авторка у своєму творі? (Дайте коротку відповідь)
5. Як би ви охарактеризували соціальний вплив таких публікацій на суспільство? (Дайте коротку відповідь)

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 2. Хронологія екологічного руху

Розташуйте події в хронологічній послідовності та вкажіть їхнє значення для розвитку екологічного руху.

А) Створення організації “Грінпіс” Б) Публікація книги “Мовчазна весна” Рейчел Карсон В) Перший День Землі Г) Стокгольмська конференція ООН з навколишнього середовища Д) Заснування Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) Е) Публікація доповіді “Межі зростання”

Заповніть таблицю:

№	Подія (літера)	Рік	Значення для екологічного руху
1
2
3
4
5
6

Завдання 3. Аналіз різних форм екологічного активізму

Визначте, до якого типу екологічного активізму належать наведені приклади. З’єднайте приклади з відповідними типами.

Приклади:

1. Блокада суден, що перевозять токсичні відходи
2. Розробка та просування законопроєкту про захист рідкісних видів
3. Проведення освітніх семінарів про зміну клімату для школярів
4. Заснування політичної партії з екологічною програмою
5. Збір підписів під петицією про заборону пластикових пакетів
6. Створення природного заповідника для збереження екосистеми

Типи екологічного активізму: А) Освітній активізм Б) Законодавчий активізм В) Пряма дія / громадянська непокора Г) Політичний активізм Д) Консерваціонізм Е) Петиційний активізм

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 4. Екологічні організації (розвиток громадянських та соціальних компетентностей)

Заповніть порівняльну таблицю двох впливових екологічних організацій:

Критерії порівняння	WWF (Всесвітній фонд дикої природи)	Грінпіс (Greenpeace)
Рік створення
Основні цілі
Методи роботи
Джерела фінансування
Основні досягнення
Сильні сторони
Слабкі сторони

Яка з цих організацій, на вашу думку, є більш ефективною у вирішенні екологічних проблем і чому? Напишіть своє обґрунтування (5-7 речень).

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 5. Чотири закони екології Баррі Коммонера

Американський біолог Баррі Коммонер сформулював чотири базові закони екології, які стали основою екологічного мислення:

1. “Все пов’язано з усім” (Everything is connected to everything else)
2. “Все має кудись подітися” (Everything must go somewhere)
3. “Природа знає краще” (Nature knows best)
4. “Нічого не дається задарма” (There is no such thing as a free lunch)

Оберіть два з цих законів і наведіть конкретні приклади їх прояву в реальному житті. Поясніть, як розуміння цих законів може вплинути на поведінку людей та формування екологічної свідомості.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 6. Розробка екологічної кампанії (розвиток громадянських та соціальних компетентностей)

Уявіть, що ви активіст/активістка екологічного руху в 1970-х роках. Оберіть одну з екологічних проблем того часу:

• Забруднення повітря в промислових містах
• Загроза вимирання певного виду тварин
• Будівництво атомної електростанції
• Забруднення водойм промисловими стоками

Розробіть план екологічної кампанії:

1. Назва кампанії: ___________________________________________________
2. Слоган: __________________________________________________________
3. Цільова аудиторія: ________________________________________________
4. Методи привернення уваги громадськості:
   • ____________________________________________________________________________________________________________
   • ____________________________________________________________________________________________________________
   • ____________________________________________________________________________________________________________
5. Конкретні дії та заходи:
   • ____________________________________________________________________________________________________________
   • ____________________________________________________________________________________________________________
   • ____________________________________________________________________________________________________________
6. Потенційні партнери та союзники: ___________________________________
7. Очікувані результати: ______________________________________________

	Так	Частково	Ні
Я знаю історію формування перших екологічних організацій
Я можу пояснити основні причини виникнення екологічного руху
Я розумію різні підходи та методи екологічних організацій
Я вмію аналізувати ефективність різних форм громадянської активності
Я розумію роль громадянського суспільства у вирішенні екологічних проблем
Я усвідомлюю значення міжнародної співпраці у вирішенні екологічних проблем