Урок 10. Тема: Зародження фемінізму та боротьба за права жінок

---

За Державним стандартом:

На уроці учні/учениці:

---

1. Фемінізм — ідеологічний, політичний та соціальний рух, що виступає за рівність прав жінок і чоловіків у всіх сферах життя.
2. Суфражистки — учасниці руху за надання жінкам виборчих прав у Великій Британії, США та інших країнах наприкінці XIX — на початку XX ст.
3. Емансипація жінок — процес звільнення жінок від правових, економічних та соціальних обмежень, встановлення рівності статей.
4. Гендерна рівність — рівний статус жінок і чоловіків та рівні можливості для реалізації їхніх прав у всіх сферах життєдіяльності.
5. Мері Вольстонкрафт (1759-1797) — англійська письменниця та філософиня, авторка праці “Захист прав жінки” (1792), одна з перших теоретикинь фемінізму.
6. Елізабет Кеді Стентон (1815-1902) — американська феміністка, організаторка першої конференції з прав жінок у Сенека-Фоллз (1848), лідерка руху за жіноче виборче право.
7. Еммелін Панкхерст (1858-1928) — британська суфражистка, засновниця та лідерка Жіночого соціально-політичного союзу, відома радикальними методами боротьби.
8. Жанна Дерош (1854-1924) — французька письменниця та журналістка, перша жінка, що склала іспит на адвоката у Франції, активістка за права жінок.
9. Конвенція у Сенека-Фоллз (1848) — перша жіноча конференція з прав жінок у США, що заклала основи організованого феміністичного руху.
10. “Нова жінка” — культурний ідеал жінки кінця XIX — початку XX ст., що характеризувався прагненням до освіти, професійної діяльності та політичної участі.
11. Жіночий соціально-політичний союз (WSPU) — радикальна британська суфражистська організація, заснована 1903 року Еммелін Панкхерст.
12. Олександра Єфименко (1848-1918) — українська історикиня, етнографиня, одна з перших жінок-професорок в Українських землях.
13. Наталя Кобринська (1851-1920) — українська письменниця, громадська діячка, організаторка жіночого руху в Галичині.
14. Соціалістичний фемінізм — напрям фемінізму, що пов’язував пригнічення жінок із капіталістичною системою та класовою боротьбою.
15. Дискримінація за статтю — нерівне ставлення до людей на основі їхньої статевої належності, обмеження прав та можливостей.

---

Урок про зародження фемінізму потребує особливо делікатного та збалансованого підходу, оскільки торкається питань, що залишаються актуальними і сьогодні.

Соціально-економічний контекст: промислова революція як каталізатор змін

Промислова революція кардинально змінила становище жінок у суспільстві, створивши передумови для феміністичного руху:

Економічні зміни:

• Масове залучення жінок до фабричної праці (до 40% робочої сили на текстильних підприємствах)
• Поява “нової жінки” середнього класу з часом для громадської діяльності завдяки домашній прислузі
• Розвиток споживчого суспільства, де жінки стали ключовими покупцями
• Зростання значення освіти як шляху до економічної незалежності

Урбанізація та нові можливості:

• Міста створили простори для жіночої взаємодії поза родинним контролем
• Розвиток громадського транспорту дозволив жінкам пересуватися самостійно
• Поява нових професій (машиністка, телефонна операторка, продавчиня)
• Формування жіночих клубів, салонів та товариств

Демографічні зміни:

• Зниження дитячої смертності зменшило тягар материнства
• Зростання кількості незаміжніх жінок (“зайвих жінок” у Великій Британії)
• Пізніші шлюби в освічених колах створили період для самореалізації

Ідеологічний контекст: від Просвітництва до лібералізму

Феміністичні ідеї виросли з філософських течій епохи:

Вплив Просвітництва:

• Концепція природних прав (Локк, Руссо) логічно поширювалася на жінок
• Ідея прогресу через освіту (якщо освіта покращує людей, чому виключати жінок?)
• Критика традиційних авторитетів відкрила шлях для критики патріархату
• Раціоналізм підривав релігійні обґрунтування жіночої підпорядкованості

Лібералізм XIX століття:

• Принцип індивідуальної свободи (Джон Стюарт Мілль “Про підпорядкування жінок”, 1869)
• Утилітаризм – найбільше благо для найбільшої кількості людей включало жінок
• Конституційні реформи створили прецеденти для розширення політичних прав

Релігійні впливи:

• Протестантизм підкреслював індивідуальні відносини з Богом
• Жінки-квакерки традиційно мали право проповідувати
• Аболіціоністський рух залучив багато жінок до публічної діяльності

Перші теоретичні основи фемінізму

Мері Вольстонкрафт у праці “Захист прав жінки” (1792) вперше системно викладає ідеї про рівність статей. Вона стверджувала, що жінки мають такі ж інтелектуальні здібності, як і чоловіки, і заслуговують на рівні права та можливості.

Важливо підкреслити, що перші феміністки не виступали проти сім’ї чи материнства, а прагнули розширити можливості жінок поза межами дому. Вони вимагали права на освіту, професійну діяльність та політичну участь.

Організований жіночий рух

Конвенція у Сенека-Фоллз (1848) стала віхою в історії організованого жіночого руху. Елізабет Кеді Стентон та інші активістки сформулювали “Декларацію почуттів”, що була адаптацією Декларації незалежності США з вимогами рівних прав для жінок.

У Великій Британії жіночий рух розвивався поступово. Спочатку зусилля зосереджувалися на реформах у сфері освіти та трудового права. Згодом головною вимогою стало виборче право.

Радикалізація руху: суфражистки

На початку XX століття частина жіночого руху радикалізувалася. Еммелін Панкхерст та її Жіночий соціально-політичний союз застосовували тактику прямої дії: організовували марші, розбивали вітрини, приковували себе до огорож парламенту.

Ця тактика була контроверсійною навіть серед самих феміністок. Деякі вважали її контрпродуктивною, інші — необхідною для привернення уваги до проблеми.

Жіночий рух в українських землях: “національний фемінізм”

На українських землях жіночий рух розвивався в унікальних умовах подвійного пригнічення — як жінки і як представниці поневоленої нації. Це створило феномен “національного фемінізму”, де боротьба за права жінок нерозривно поєднувалася з національно-визвольним рухом.

У Галичині (Австро-Угорщина): Наталя Кобринська (1851-1920) стала піонеркою організованого жіночого руху. 8 грудня 1884 року вона провела перший публічний збір галицьких жінок у Станиславові (нині Івано-Франківськ). Разом з Оленою Пчілкою вона видала “Перший вінок” (1887) — перший феміністичний альманах в Україні та один з найперших у Європі. До нього увійшли твори 17 українських письменниць з різних імперій, які публікувалися під власними іменами, що само по собі було викликом епосі.

Кобринська створила мережу жіночих товариств, організувала читальні для селянок та виступала за освіту українською мовою. Її діяльність поширювалася на всю Галичину, де до 1914 року діяло понад 20 жіночих організацій.

У Наддніпрянській Україні (Російська імперія): Олександра Єфименко (1848-1918) стала першою жінкою в Російській імперії, яка отримала почесний докторат з російської історії (Харківський університет, 1910). Вона публікувала дослідження з української історії, незважаючи на імперські заборони, та довела інтелектуальні здібності українських жінок.

Христина Алчевська (1841-1920) заснувала Харківську жіночу недільну школу в 1862 році — першу безкоштовну школу для дівчат в Україні. София Русова (1856-1940) відкрила перший в Україні дитячий садок у Києві (1871) та пізніше працювала в Міністерстві освіти УНР (1917-1919).

Особливості українського жіночого руху:

1. Подвійна боротьба: За права жінок і за національне визволення одночасно
2. Мовна політика: Боротьба за освіту українською мовою як феміністичне і національне питання
3. Крос-імперські зв’язки: Активістки з різних імперій співпрацювали через кордони
4. Культурна стратегія: Використання літератури, театру та фольклору для поширення ідей
5. Акцент на освіті: Через низький рівень грамотності (13% серед українців у Російській імперії, 1897)

Порівняння з європейським та американським рухами: На відміну від західних феміністок, які могли звертатися до власних урядів, українські активістки працювали в умовах бездержавності. Вони адаптували західні феміністичні ідеї, перекладаючи праці Джона Стюарта Мілля, але створювали власні стратегії: маскували політичні зустрічі під “дамські чаювання”, використовували культурні заходи як прикриття для політичної діяльності.

В австрійській Галичині ліберальніші закони дозволяли жінкам відвідувати університети з 1900 року та дозволяли українські школи. Під російською владою Емський указ 1876 року забороняв українські публікації, змушуючи активісток публікуватися в австрійських територіях.

Союз Українок, заснований у грудні 1921 року у Львові, став найбільшою українською жіночою організацією в Західній Україні з 45 000 членкинь до 1936 року, що становило 5% жіночого українського населення Галичини.

Опозиція жіночому руху

Важливо висвітлити і опозицію жіночому руху. Противники стверджували, що феміністичні ідеї руйнують традиційну сім’ю та природний порядок речей. Багато хто вважав, що жінка за природою не здатна до політичної діяльності чи інтелектуальної праці.

Цю опозицію підтримували не лише чоловіки, але й частина жінок, які були задоволені традиційними ролями або побоювалися змін.

Перші досягнення

До початку Першої світової війни жіночий рух досяг певних успіхів:

• У деяких країнах (Нова Зеландія, Австралія) жінки отримали виборчі права
• Розширилися можливості для жіночої освіти
• Жінки почали працювати в нових професіях (лікарки, вчительки, журналістки)
• Змінилося суспільне сприйняття ролі жінки

Методичні рекомендації

1. Уникайте крайностей — не ідеалізуйте феміністичний рух, але й не применшуйте його значення
2. Показуйте різноманітність — феміністки мали різні погляди на методи боротьби та цілі
3. Контекстуалізуйте — пояснюйте рішення та дії в контексті епохи
4. Залучайте різні точки зору — висвітлюйте позиції як прихильників, так і противників
5. Пов’язуйте з сучасністю — проводьте паралелі з сучасними питаннями гендерної рівності
6. Підкреслюйте досягнення — покажіть, як боротьба попередніх поколінь вплинула на сучасне життя

При викладанні цієї теми важливо створити атмосферу відкритого обговорення, де учні/учениці можуть висловлювати різні думки та ставити запитання, формуючи власне розуміння проблем гендерної рівності.

---

Дизайн уроку

Запитання

Уявіть, що ви живете в 1900 році. Жінки не можуть голосувати, здобувати вищу освіту, працювати лікарками чи адвокатками, володіти власністю після одруження. Чи вважали б ви таке становище справедливим? Як би ви його змінювали — поступово через переконання чи радикальними методами?

Завдання

Погляньте на список прав, які сьогодні здаються природними, та позначте, які з них жінки НЕ мали в 1900 році:

• Право голосувати на виборах
• Право здобувати вищу освіту
• Право працювати лікаркою
• Право володіти власністю після одруження
• Право на розлучення
• Право носити штани в публічних місцях
• Право займатися спортом
• Право відкривати банківський рахунок

Методичний коментар: 

Це завдання допомагає учням/ученицям усвідомити масштаб обмежень, з якими стикалися жінки на початку XX століття, та оцінити шлях, пройдений у боротьбі за рівність. Воно розвиває соціальну компетентність через розуміння історичних коренів сучасних прав.

Відповідь: 

У 1900 році жінки не мали ВСІХ перелічених прав. Це допомагає учням/ученицям зрозуміти, наскільки обмеженими були права жінок та як революційними здавалися вимоги ранніх феміністок.

---

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз історичного джерела

Джерело: Уривок з “Декларації почуттів” (1848), прийнятої на Конвенції у Сенека-Фоллз:

Ми вважаємо ці істини самоочевидними: що всі чоловіки і жінки створені рівними; що вони наділені своїм Творцем певними невід’ємними правами; що серед цих прав — життя, свобода та прагнення до щастя… Історія людства — це історія постійних образ і узурпацій з боку чоловіка стосовно жінки, що мали на меті встановлення абсолютної тиранії над нею… Він ніколи не дозволяв їй здійснювати своє невід’ємне право голосу. Він примушував її підкорятися законам, у прийнятті яких вона не мала голосу… Він перекрив перед нею всі шляхи до прибуткових занять і відмовив їй у заробітках.

Запитання:

1. На яку історичну декларацію спирається цей документ?
   • а) Декларацію прав людини і громадянина
   • б) Декларацію незалежності США
   • в) Великую хартію вольностей
   • г) Білль про права
2. Яку головну мету переслідували автори документа?
   • а) Скасування рабства
   • б) Надання жінкам рівних прав із чоловіками
   • в) Створення жіночої держави
   • г) Заборону полігамії
3. Які конкретні обмеження жінок згадуються в тексті?
   • а) Заборона голосувати та володіти власністю
   • б) Обмеження в освіті та працевлаштуванні
   • в) Підпорядкування чоловікові в сім’ї
   • г) Усі наведені варіанти
4. Яке ставлення автори демонструють до чоловіків?
   • а) Повну ворожість
   • б) Критику системи, а не особистостей
   • в) Байдужість
   • г) Намагання домовитися
5. Що означає фраза про “абсолютну тиранію”?
   • а) Диктатуру одного правителя
   • б) Систематичне пригнічення жінок
   • в) Військове правління
   • г) Релігійну нетерпимість

Методичний коментар: 

Завдання розвиває вміння аналізувати історичні документи та розуміти мотивацію ранніх феміністок. Воно показує, як жінки використовували існуючі демократичні ідеали для обґрунтування своїх вимог, що є важливим для розуміння тактики соціальних рухів.

Відповідь:

1б, 2б, 3г, 4б, 5б

Завдання 2. Робота з інфографікою

Проаналізуйте дані про права жінок у різних країнах на початку XX століття та заповніть таблицю:

Країна	Рік надання виборчого права	Рік дозволу на вищу освіту	Особливості
Нова Зеландія
Австралія
Фінляндія
Велика Британія
США
Франція

Довідкова інформація:

• Нова Зеландія — 1893 (виборче право), 1878 (перші жінки в університетах)
• Австралія — 1902 (повні права), 1870-1880-ті (університети)
• Фінляндія — 1906 (повні права), 1901 (університети)
• Велика Британія — 1918 (обмежено для жінок 30+), 1928 (повні права), 1878 (університети)
• США — 1920 (19-та поправка), 1830-1840-ті (перші жіночі коледжі)
• Франція — 1944 (виборче право), 1880-ті (університети)
• Російська імперія — 1917 (після Лютневої революції)
• Україна — 1917 (через Російську імперію), підтверджено в УНР

Запитання:

1. Яка країна першою надала жінкам виборче право?
2. У якій країні розрив між правом на освіту та виборчим правом був найменшим?
3. Чому, на вашу думку, деякі країни надавали права жінкам раніше за інші?

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває навички роботи з статистичними даними та порівняльного аналізу. Учні/учениці бачать, що прогрес у сфері жіночих прав відбувався нерівномірно і залежав від конкретних умов у кожній країні.

Відповідь:

1. Нова Зеландія (1893)
2. Фінляндія (розрив лише 5 років)
3. Можливі фактори: менш консервативне суспільство, колоніальний статус (потреба в лояльності всього населення), менш розвинена традиційна еліта, впливовий соціалістичний рух

Робота в парах

Завдання 3. Аналіз методів боротьби суфражисток

Прочитайте описи різних тактик, які використовували суфражистки, та обговоріть їх ефективність:

Тактика А: Мирні демонстрації Жінки організовували масові марші з плакатами та петиціями. Вони носили білий одяг як символ чистоти своїх намірів та фіолетові стрічки як символ гідності.

Тактика Б: Радикальні дії Суфражистки розбивали вітрини магазинів, приковували себе до огорож парламенту, організовували підпали поштових скриньок. Арештовані оголошували голодування.

Тактика В: Лобізм та освіта Деякі активістки зосереджувалися на переконанні політиків через особисті зустрічі, видавництво брошур та організацію публічних лекцій.

Завдання:

1. Обговоріть у парі переваги та недоліки кожної тактики
2. Які з цих методів використовуються сучасними активістами?
3. Яку тактику ви б обрали, живучи в той час? Чому?
4. Як громадськість могла реагувати на кожен із методів?

Методичний коментар: 

Завдання розвиває критичне мислення щодо методів соціальної боротьби та формує розуміння складності вибору між різними стратегіями змін. Учні/учениці вчаться оцінювати ефективність різних підходів та розуміти мотивацію активістів.

Відповідь: 

Учні/учениці мають обговорити:

• Тактика А: переваги — широка підтримка, позитивний імідж; недоліки — могла ігноруватися
• Тактика Б: переваги — привертала увагу медіа; недоліки — відштовхувала частину суспільства
• Тактика В: переваги — змінювала думки впливових людей; недоліки — повільні результати

Завдання 4. Порівняння біографій

Прочитайте короткі біографії двох видатних феміністок та порівняйте їхні підходи:

Еммелін Панкхерст (1858-1928) Британська активістка, засновниця радикального Жіночого соціально-політичного союзу (1903). Неодноразово арештовувалася за участь у мітингах та акціях протесту. У знаменитій промові “Свобода або смерть” (1913) заявила: “Я тут як солдат, який тимчасово залишив поле битви, щоб пояснити — дивно, що це потрібно пояснювати — як виглядає громадянська війна, коли її ведуть жінки.” Підтримувала тактику прямої дії, включаючи руйнування майна.

Мілісент Фосетт (1847-1929) Британська суфражистка, лідерка помірного крила руху. Очолювала Національний союз товариств жіночого виборчого права, який мав 100 000 членкинь до 1914 року. Віддавала перевагу конституційним методам: петиціям, лобіюванню, публічним виступам. Її девіз: “Мужність кличе до мужності скрізь.” Критикувала радикальні методи Панкхерст, вважаючи їх шкідливими для справи.

Порівняйте:

1. Методи боротьби
2. Ставлення до насильства
3. Стратегію досягнення мети
4. Вплив на суспільну думку

Методичний коментар: 

Це завдання показує розмаїття поглядів у феміністичному русі та розвиває навички порівняльного аналізу. Учні/учениці розуміють, що навіть у межах одного руху можуть існувати різні стратегії та підходи.

Відповідь:

1. Методи: Панкхерст — радикальні дії, Фосетт — мирні переговори
2. Насильство: Панкхерст — виправдовувала як необхідність, Фосетт — категорично проти
3. Стратегія: Панкхерст — шок та привернення уваги, Фосетт — поступові зміни через переконання
4. Вплив: Панкхерст — поляризувала громадську думку, Фосетт — будувала широку коаліцію підтримки

Групова робота

Завдання 5. Моделювання дебатів у парламенті

Розділіться на три групи:

1. Прихильники надання жінкам виборчого права
2. Противники жіночого виборчого права
3. Парламентська комісія, що приймає рішення

Кожна група має підготувати аргументи та провести дебати у стилі початку XX століття.

Аргументи прихильників:

• Жінки — повноправні громадяни і мають такі ж права
• Жінки сплачують податки, отже, мають право голосу
• Участь жінок покращить політику (особливо соціальні питання)
• Багато жінок освічені та здатні приймати рішення

Аргументи противників:

• Політика — справа чоловіків, жінки мають займатися сім’єю
• Жінки занадто емоційні для політичних рішень
• Виборче право зруйнує традиційний устрій сім’ї
• Більшість жінок самі не хочуть голосувати

Завдання для комісії: Оцініть аргументи обох сторін та прийміть рішення, враховуючи історичний контекст епохи.

Методичний коментар: 

Рольова гра розвиває емпатію та розуміння історичного контексту. Учні/учениці вчаться аргументувати позиції, навіть ті, з якими особисто не погоджуються, що розвиває критичне мислення та толерантність.

Відповідь: 

Очікується жвава дискусія, де учні/учениці використовуватимуть аргументи, типові для початку XX століття. Комісія має прийняти рішення на основі переконливості аргументів та історичної правдоподібності.

Завдання 7. Аналіз візуальних джерел: антисуфражистська пропаганда

Розгляньте дві антисуфражистські листівки початку XX століття та проаналізуйте їх у групах:

Листівка 1: “Хочемо голосувати!” (зображення занедбаних дітей, а їхня мати на мітингу) 

Листівка 2: “Якщо жінки голосуватимуть” (карикатура на чоловіка з дитиною, який прибирає, поки жінка курить та читає газету)

Завдання для аналізу:

1. Які страхи та побоювання відображають ці зображення?
2. Як автори використовують образи материнства та сімейних цінностей?
3. Які гендерні стереотипи закріплюють ці листівки?
4. Чому опозиція використовувала саме ці аргументи?
5. Як феміністки могли відповідати на таку критику?
6. Які подібні аргументи можна почути в сучасних дискусіях про гендерні ролі?

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває медіаграмотність та критичне мислення. Важливо пояснити учням/ученицям, що аналіз пропаганди не означає її підтримку, а допомагає зрозуміти, як формується громадська думка та як боротися з маніпуляціями.

Відповідь: 

Учні/учениці мають виявити, що опозиція використовувала страхи про руйнування традиційної родини, занедбання дітей, “маскулінізацію” жінок та “фемінізацію” чоловіків. Ці аргументи спиралися на усталені уявлення про “природні” гендерні ролі та божественний порядок.

Завдання 8. Класові відмінності у жіночому русі

Прочитайте два уривки та порівняйте різні підходи до жіночого питання:

Джерело А (з програми буржуазних суфражисток): 

“Освічена жінка з доброї родини принесе у політику моральність та духовність, які так потрібні сучасному суспільству. Жінка-мати краще за чоловіка розуміє потреби дітей і може покращити законодавство про освіту та соціальний захист.”

Джерело Б (з листівки жінок-соціалісток): 

“Поки робітниця працює 12 годин на день за копійки, поки її діти голодують, їй не до виборчих прав. Спочатку треба забезпечити 8-годинний робочий день, достойну зарплату, відпустку по догляду за дитиною. Тоді можна говорити про політику.”

Завдання:

1. Які різні пріоритети мають ці дві групи жінок?
2. Як класове походження впливає на розуміння “жіночого питання”?
3. Чому між цими групами могли виникати конфлікти?
4. Які аргументи кожна група могла висувати проти іншої?
5. Як ці розбіжності впливали на ефективність жіночого руху?
6. Які подібні дискусії ведуться серед сучасних феміністок?

Методичний коментар: 

Завдання показує неоднорідність жіночого руху та важливість класового аналізу. Учні/учениці розуміють, що різні групи жінок мали різні потреби та стратегії, що іноді призводило до конфліктів всередині руху.

Відповідь: 

Буржуазні феміністки акцентували на політичних правах та моральному впливі, тоді як жінки-соціалістки ставили економічні питання вище політичних. Це створювало напругу, але також збагачувало рух різними перспективами.

---

	Так	Частково	Ні
Я знаю основні ідеї раннього фемінізму та його представниць
Я знаю діяльність суфражистського руху та його досягнення
Я вмію аналізувати документи жіночого руху та їхні вимоги
Я вмію порівнювати становище жінок у різних країнах та соціальних верствах
Я можу оцінити значення боротьби за гендерну рівність
Я розумію взаємозв’язок між ідеями рівності та демократизацією суспільства
Я усвідомлюю важливість захисту прав усіх груп населення для справедливого суспільства

Урок 10. Тема: Зародження фемінізму та боротьба за права жінок

Робочий аркуш учнів і учениць

---

Погляньте на список прав, які сьогодні здаються природними, та позначте, які з них жінки НЕ мали в 1900 році:

• [ ] Право голосувати на виборах
• [ ] Право здобувати вищу освіту
• [ ] Право працювати лікаркою
• [ ] Право володіти власністю після одруження
• [ ] Право на розлучення
• [ ] Право носити штани в публічних місцях
• [ ] Право займатися спортом
• [ ] Право відкривати банківський рахунок

---

Завдання 1. Аналіз історичного джерела

Джерело: Уривок з “Декларації почуттів” (1848), прийнятої на Конвенції у Сенека-Фоллз:

Ми вважаємо ці істини самоочевидними: що всі люди створені рівними; що вони наділені своїм Творцем певними невід’ємними правами; що серед цих прав — життя, свобода та прагнення до щастя… Історія людства — це історія постійних образ і узурпацій з боку чоловіка стосовно жінки, що мали на меті встановлення абсолютної тиранії над нею… Він ніколи не дозволяв їй здійснювати своє невід’ємне право голосу. Він примушував її підкорятися законам, у прийнятті яких вона не мала голосу… Він закрив перед нею всі шляхи до багатьох прибутково вигідних занять і відмовив їй у праві на заробітки, які він вважає належними лише йому.

Запитання:

1. На яку історичну декларацію спирається цей документ?
   • а) Декларацію прав людини і громадянина
   • б) Декларацію незалежності США
   • в) Велику хартію вольностей
   • г) Білль про права
2. Яку головну мету переслідували автори документа?
   • а) Скасування рабства
   • б) Надання жінкам рівних прав із чоловіками
   • в) Створення жіночої держави
   • г) Заборону полігамії
3. Які конкретні обмеження жінок згадуються в тексті?
   • а) Заборона голосувати та володіти власністю
   • б) Обмеження в освіті та працевлаштуванні
   • в) Підпорядкування чоловікові в сім’ї
   • г) Усі наведені варіанти

Завдання 2. Права жінок у різних країнах

Заповніть таблицю, використовуючи довідкову інформацію:

Країна	Рік надання виборчого права	Рік дозволу на вищу освіту
Нова Зеландія
Австралія
Фінляндія
Велика Британія
США

Запитання:

1. Яка країна першою надала жінкам виборче право?
2. У якій країні розрив між правом на освіту та виборчим правом був найменшим?
3. Чому, на вашу думку, деякі країни надавали права жінкам раніше за інші?

Завдання 3. Тактика суфражисток

Прочитайте описи різних методів боротьби та оцініть їх:

Мирні демонстрації: Масові марші з плакатами, білий одяг як символ чистоти намірів.

Радикальні дії: Розбивання вітрин, прикутість до огорож парламенту, підпали поштових скриньок.

Лобізм та освіта: Переконання політиків через особисті зустрічі, видавництво брошур, публічні лекції.

Питання для роздумів:

1. Які переваги та недоліки кожної тактики?
2. Які з цих методів використовуються сучасними активістами?
3. Яку тактику ви б обрали? Чому?

Завдання 4. Українське жіноцтво

Заповніть пропуски в тексті:

Найвідомішою активісткою жіночого руху в Галичині була _____________________________, яка організувала перші жіночі товариства та видання. У Наддніпрянській Україні піонеркою стала _____________________________ — перша жінка-професорка. Умови для жіночого руху в Галичині були _____________________________ через більш ліберальні закони . Перший феміністичний альманах “_____________________________” був виданий у 1887 році.

Варіанти слів: Наталя Кобринська, Олександра Єфименко, кращими, Австро-Угорщини, Перший вінок.

---

	Так	Частково	Ні
Я знаю основні ідеї раннього фемінізму та його представниць
Я знаю діяльність суфражистського руху та його досягнення
Я вмію аналізувати документи жіночого руху та їхні вимоги
Я вмію порівнювати становище жінок у різних країнах та соціальних верствах
Я можу оцінити значення боротьби за гендерну рівність
Я розумію взаємозв’язок між ідеями рівності та демократизацією суспільства
Я усвідомлюю важливість захисту прав усіх груп населення для справедливого суспільства