Урок 16. Ренесанс: повернення до людини

Тема 3.1. Ренесанс: повернення до людини.

Урок 16. Ренесанс: повернення до людини

---

---

Основні тези для вчительства

Що відбувається

Економічне піднесення італійських міст-республік у XV столітті (Флоренції, Венеції, Мілану) — розвиток банківської справи, активна левантійська торгівля, патронат багатих родин — створило сприятливі умови для розвитку мистецтва. Саме в цей час Європа переживала епоху Великих географічних відкриттів: португальські й іспанські мореплавці відкривали нові континенти, розширюючи уявлення про світ і змінюючи торгові шляхи. Для живопису революційним виявився прихід олійної техніки з Нідерландів: олійні фарби, на відміну від темпери, дозволяли багатошарове письмо, плавні переходи тонів і тонку роботу зі світлотінню. Це відкривало нові можливості для передачі об’єму, простору та реалістичності зображення.

У XV столітті відбувається падіння Візантії (1453), після захоплення Константинополя османами грецькі вчені масово емігрують до Італії, привозячи з собою античні рукописи. Італійські гуманісти захоплюються філософією Платона, Арістотеля, античною міфологією та літературою. Виникає ідея “відродження” античної мудрості та краси, звідси й назва епохи — Ренесанс (від фр. “renaissance” — відродження). До кінця XV століття італійські міста стають центрами нової культури, яка поширюється по всій Європі.

Пожвавлення торгівлі й зростання статків робить меценатство важливим чинником розвитку культурного життя. Багаті можновладці, купці, банкіри (родини Медічі у Флоренції, Сфорца в Мілані, папи в Римі) — замовляють твори мистецтва не тільки для церков, а й для своїх палаців, для прикрашання міських площ. Саме родина Медічі у Флоренції, зокрема Лоренцо Медічі (Лоренцо Пишний), підтримувала найвідоміших митців і вчених свого часу — Боттічеллі, Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, гуманістів Марсіліо Фічіно й Піко делла Мірандолу.

Поступово мистецтво звільняється від середньовічних обмежень: у попередні століття існувала неписана, а подекуди й формальна заборона на змішування фарб, що символізувала підпорядкованість художника церковному канону. У добу Ренесансу ці заборони відходять у минуле — митець стає творцем, а не лише ремісником; його індивідуальність і талант визнаються цінністю самі по собі.

Чому це впливає на мистецтво

Гуманізм — філософія, що ставить людину в центр світобудови — стає ідейною основою нового мистецтва. На відміну від середньовіччя, де людина вважалася гріховною істотою, гуманісти проголошують: людина прекрасна, розумна, здатна до великих справ. Художники більше не обмежуються релігійними сюжетами — вони прагнуть показати реальний світ, реальну людину в реальному просторі. Мистецтво стає наукою, наука — мистецтвом.

Як це виявляється в мистецтві

Формується нова художня мова, заснована на принципах реалізму, гармонії, досконалості форми. Головне відкриття Ренесансу — лінійна перспектива: художники навчаються зображувати тривимірний простір на площині, створювати ілюзію глибини. Людське тіло вивчається через анатомію, пропорції будуються за математичними законами. З’являється станковий живопис — картина стає самостійним твором, а не частиною храмового ансамблю. Розвивається портрет як окремий жанр — зображення конкретної людини з її індивідуальними рисами. В архітектурі повертаються античні ордери (колони, арки, куполи), але використовуються новим чином. Скульптура знову зображає оголене тіло — символ краси та досконалості творіння. Митці експериментують з новими техніками: з півночі приходить  олійний живопис, перевинайдений братами Ван Ейками (Нідерланди), який   дозволяє досягти неймовірної м’якості переходів, глибини кольору. Мистецтво прославляє не тільки Бога, а й людину — її розум, красу, гідність.

2. Теорія через практику

Перспектива: наука бачити світ

Лінійна перспектива — революційне відкриття Раннього Ренесансу, яке змінило спосіб зображення простору. Італійський архітектор Філіппо Брунеллескі (1377-1446) математично обґрунтував: усі паралельні лінії, що йдуть вглиб картини, збігаються в одній точці на горизонті — точці зникнення. Це дозволяє створити ілюзію тривимірного простору на плоскій поверхні. Художник Леон Баттіста Альберті (1404-1472) описав ці принципи в трактаті “Про живопис” (1435), зробивши використання перспективи доступним усім митцям. Відтепер художники мають науковий інструмент для точного зображення реальності. Перспектива перетворює картину на “вікно у світ” — глядач ніби дивиться крізь раму в реальний простір, де фігури розташовані на різній відстані від ока.

Анатомія та пропорції: математика краси

Художники Ренесансу вперше після античності звертаються до вивчення людини як найвищого творіння природи. Вони прагнуть зрозуміти не лише зовнішність, а й внутрішню будову людського тіла, шукають закони його гармонії. Леонардо да Вінчі розтинає людські тіла, щоб зрозуміти, як взаємодіють м’язи, кістки та органи. 

Центральним для мистецтва Ренесансу стає поняття “золотого перетину”, за яким краса — це рівновага, математично вивірена симетрія між частинами цілого. Найвідомішим втіленням цієї ідеї стала “Вітрувіанська людина” Леонардо да Вінчі (бл. 1490) — малюнок, де людське тіло вписане одночасно в коло і квадрат, що символізують гармонію Всесвіту. Цей образ став не лише символом Ренесансу, а й уособленням переконання, що людина є мірою всіх речей і центром світобудови.

Олійний живопис: революція кольору

Олійна фарба дозволяє працювати повільно, шар за шаром, створюючи тонкі переходи кольору, м’яку світлотінь. Леонардо розробляє техніку сфумато (від італ. “sfumato” — затушований, як дим) — м’якого розмивання контурів, коли форми ніби виринають з напівтіні. Це створює ефект загадковості, недомовленості, живої присутності. Олійний живопис дозволяє передати текстури — оксамит, шовк, метал, шкіру — з неймовірною переконливістю.

3. Мистецтво періоду: тенденції та еволюція

Звідки черпає натхнення

Ренесанс спирається на три фундаменти. Перший — античність: італійці оточені руїнами римської величі, античні статуї знаходять при розкопках, грецькі рукописи привозять з Візантії. Гуманісти вивчають Платона, Вергілія, Цицерона  як авторитетів, що знаються на людській природі. Другий фундамент — середньовічна традиція: християнська іконографія, готична архітектура не зникають, а переосмислюються. Третій фундамент — сучасність: художники малюють те, що бачать навколо — тосканські пейзажі, сучасний одяг, архітектуру своїх міст. Цей синтез античності, християнства та сучасності створює унікальний сплав.

Що нового створює

• Ранній Ренесанс (XV ст.)

Флоренція стає лабораторією зі створення нового бачення світу. Формується гуманістичний світогляд, що ставить у центрі людину як розумну, творчу істоту. Ідея гармонії космосу та внутрішньої гідності людини стає філософською основою всього ренесансного мистецтва.

Мазаччо у фресках “Вигнання з раю” (1425–1427) вперше послідовно використовує перспективу і світлотінь — його фігури мають об’єм, займають реальний простір. П’єро делла Франческа у фресках “Історія животворного Хреста” (1452–1466) поєднує математичну точність із поетичною ясністю. Сандро Боттічеллі відкриває шлях до античних образів: його “Народження Венери” (1482–1486) — перше після середньовіччя зображення язичницького божества як втілення гармонії.

Архітектура Раннього Ренесансу повертається до логіки античного ордера та ясності пропорцій. Архітектор Філіппо Брунеллескі зводить купол флорентійського собору (1420–1436) — перший великий самонесучий купол після римського Пантеону, що знаменує повернення до античної купольної традиції. Леон Баттіста Альберті формулює принцип: краса — це математично впорядкована гармонія частин.

Ключова тенденція Раннього Ренесансу — пошук правил, системи, наукового обґрунтування мистецтва.

• Високий Ренесанс (1490-1520-ті)

В епоху Високого Ренесансу гуманістичні ідеї досягають найвищого розквіту. У центрі філософії — гармонія людини й космосу, віра в можливість досконалості людської природи. Піко делла Мірандола у своїй “Промові про гідність людини” (1486) стверджує, що Бог дав людині свободу самотворення — вона може стати або ангелом, або звіром залежно від власного вибору. Цей ідеал відбивається у мистецтві: художник стає творцем, а не лише ремісником.

Три титани досягають того, до чого прагнуло покоління їхніх попередників: абсолютної гармонії реального й ідеального.

Леонардо да Вінчі поєднує спостереження природи з психологічною глибиною. Його “Таємна вечеря” (1495–1498) — драма, розгорнута в математично вивіреному просторі, а “Мона Ліза” (1503–1519) створює ефект живої присутності завдяки сфумато — м’якому розмиванню контурів.

Мікеланджело Буонарроті бачить красу як силу духу. “Давид” (1501–1504) — ідеал напруженої готовності, а розписи Сикстинської капели (1508–1512) створюють грандіозну космогонію, де “Створення Адама” стає образом єднання божественного і людського.

Рафаель Санті досягає абсолютної гармонії. “Сикстинська мадонна” (1512–1513) поєднує ніжність і велич, а “Афінська школа” (1509–1511) у Ватикані — візуальний маніфест гуманізму, де античні філософи зібрані у величному просторі.

Архітектура Високого Ренесансу втілює гармонію пропорцій, симетрії й монументальності. Донато Браманте, архітектор папи Юлія II, проєктує Темп’єтто в Римі (1502) — невеличку круглу каплицю, що вважається втіленням ідеальної форми. Його проєкт нової базиліки Святого Петра започатковує нову еру монументального будівництва. Пізніше ідеї Браманте розвинуть Мікеланджело та Рафаель, створюючи простори, де архітектура, живопис і скульптура зливаються в єдину гармонійну систему.

Ключова тенденція Високого Ренесансу — синтез раціонального й емоційного, досконала рівновага форми.

• Венеціанська школа: паралельна традиція (XVI ст.) 

На відміну від Флоренції та Риму, Венеція розвиває власну художню традицію протягом усього XVI століття. Венеціанські художники шукають гармонію не в лінії, а в кольорі. Венеція — місто світла, води й віддзеркалень — надихнула майстрів бачити живопис як музику фарб. Тут формується зовсім інше розуміння краси — не через пропорцію й креслення, а через атмосферу світла й барви, що передають життя у його мінливості.

Джорджоне (1477–1510) започатковує нову поетичну чуттєвість у мистецтві. У його картинах людина й природа злиті в єдиний ритм гармонії. У “Сплячій Венері” (бл. 1510) художник уперше зображає оголене тіло, освітлене м’яким золотавим сяйвом, як частину природи. Його “Буря” (1506–1508) вводить у європейський живопис атмосферний пейзаж — людина та природа тут рівноправні в гармонії світла.

Тиціан Вечелліо (1488–1576) — найвеличніший майстер венеціанської школи, який перетворює колір на головний засіб вираження почуття. У “Любові небесній і земній” (1514) він протиставляє духовну і земну красу, у “Венері Урбінській” (1538) створює новий тип жіночого портрета — впевнену, спокійну красу, що випромінює гідність і чуттєвість. Його “Портрет імператора Карла V на коні” (1548) визначив канон державного парадного портрета: стриманий жест, міць і велич, передані через глибину тону й насиченість барв.

Тінторетто (1518–1594) прагне поєднати венеціанський колоризм із флорентійською динамікою композиції. Його “Таємна вечеря” (1592–1594, Сан-Джорджо Маджоре) сповнена руху, світлових контрастів і напруги, що передвіщає бароко. Він називав свій стиль “малювання Мікеланджело у фарбах Тиціана”.

Паоло Веронезе (1528–1588) у своїх монументальних полотнах (“Бенкет у домі Левія”, 1573) створює театральний світ розкоші, де колір стає синонімом радості життя. Його композиції — це апофеоз ренесансного оптимізму й величі людського існування.

Куди веде: маньєризм і спадщина Ренесансу

До середини XVI століття ідеали Ренесансу — гармонія, рівновага, довершена пропорція — починають руйнуватися. Європа переживає Реформацію, релігійні війни, кризу віри в розум і порядок світу. Художники шукають нові засоби для вираження духовної тривоги та внутрішньої напруги — так народжується маньєризм (від maniera — “манера”, “спосіб”). У ньому ренесансна логіка перетворюється на емоцію: фігури видовжуються, композиції стають напруженими, кольори — неприродними, простір — ірреальним.

Ель Греко (Домінікос Теотокопулос, 1541–1614) — найвиразніший представник маньєризму. Учень венеціанської школи, він перейняв у Тиціана насичений колорит, у Мікеланджело — драматизм форм, але поєднав їх у власній духовній візії. У картині “Поховання графа Оргаса” (1586–1588) земний і небесний світи зливаються у вертикальному русі до спасіння, а видовжені постаті ніби сповнені внутрішнього світла. У “П’ятидесятниці” (1600–1605) й “Поклонінні пастухів” (бл. 1610) кольори сяють немов полум’я, простір зникає, лишається лише духовна енергія. 

Маньєризм став переосмисленням Ренесансу: від гармонії до напруги, від рівноваги до експресії. Саме в цій межовій естетиці визрівало бароко — стиль руху, світла й драматичного контрасту.

Ренесанс залишив людству ідею творчої свободи: людина не лише створена Богом, а й здатна творити світ навколо себе. Його гуманізм, інтерес до природи, до науки, до самої сутності краси стали підґрунтям усієї нової європейської культури.

Український контекст: Ренесанс на східноєвропейських теренах

• Звідки черпає натхнення

Ренесансні ідеї приходять в Україну кількома каналами: італійські архітектори та митці (Петро Барбон, Павло Римлянин, Андреа дель Аква), які працюють у Львові та інших містах; польське посередництво, через яке засвоюються зразки європейської освіти; торгівельні зв’язки з Німеччиною та Італією. Однак ці впливи накладаються на міцну православну традицію, братське самоврядування та козацьку культуру, що змушує ренесансні форми адаптуватися до місцевих потреб.

• Що нового створює

Український Ренесанс — це не придворна культура, а громадський рух освічених міщан і шляхти. Його серце — братські школи (Львів з 1586, Київ з 1615), де викладають “сім вільних мистецтв”, але зберігають православну ідентичність. Острозька академія (1576) стає першим вищим православним навчальним закладом, де роботи античних авторів вивчають поруч із богословськими творами.

У архітектурі з’являється унікальне явище — “ідеальні міста” (Жовква, Броди, Полонне). Вони будуються за італійськими зразками, але пристосовані до оборонних потреб. Ансамбль Успенської церкви у Львові (1591-1629) поєднує ренесансні ордери з традиційною трикупольною формою. Каплиця Боїмів (1609-1615) вражає багатством рельєфного декору. Підгорецький, Жовківський, Збаразький замки демонструють ренесансну фортифікацію.

В образотворчому мистецтві з’являється портретний жанр — козацькі та магнатські портрети, де реалістичне зображення поєднується з символами влади. Іконопис набуває об’єму, з’являється перспектива, індивідуальні риси облич (“Богородиця Одигітрія” зі Львова, “Святий Юрій” з Дрогобича).

Книгодрукування стає потужним інструментом культурного оновлення. Острозька Біблія (1581) Івана Федорова — перша повна слов’янська Біблія з ренесансними гравюрами та орнаментами. Пересопницьке Євангеліє (1556-1561) поєднує візантійську іконографію з ренесансним орнаментом.

Ключова відмінність: у XVI ст. в Україні ще не існувало світської свободи чи індивідуалізму в тому розумінні, у якому вони з’явилися в Італії. Тому шукати “ренесансну людину” в італійському сенсі — її в українській культурі XVI ст. просто немає. Але ренесансні прояви в Україні полягають у появі  так званого релігійного гуманізму, в рамках якого людину вперше починають цінувати як розумну, гідну особистість, відповідальну за свою освіту, віру та громаду. 

Це спричинило появу міського самоврядування — братств, які діяли як громадські інституції, незалежні від держави й часто навіть від єпископів, зростання цікавості до античних джерел, розвиток освіти, гуманізація ікони (відхід від канонічної форми, індивідуальність рис обличчя, експерименти з кольором та перспективою), появу портретного жанру.

• Куди веде

З братських шкіл виростає Києво-Могилянська академія (1632) — вища школа європейського рівня, де ренесансна освітня традиція переходить у пишне інтелектуальне бароко. Ренесансна увага до освіти, слова, раціональної аргументації стає основою для появи полемічної літератури в XVII столітті. Архітектурні здобутки — міста-фортеці, оборонні храми — стануть основою для бурхливого барокового будівництва. Партесний спів, що народжується у братських осередках, переросте у барокові музичні твори, які не втрачають популярності дотепер.

Український Ренесанс — це не копія італійського, а самобутній культурний феномен: освічена людина-громадянин, що пізнає світ через школу, книгу і храм.

Ключові пам’ятки

Архітектура:

• Ансамбль Успенської церкви, Львів (1591-1629)
• Каплиця Боїмів, Львів (1609-1615)
• Жовківський замок (1594-1606)
• Підгорецький замок (1635-1640)
• Чорна кам’яниця, Львів (1588-1589)
• Палац Корнякта, Львів (бл. 1580)

Книгодрукування:

• Острозька Біблія (1581) – перша повна слов’янська Біблія
• Пересопницьке Євангеліє (1556-1561) – поєднання традиції та новацій

Персоналії

• Іван Федоров – друкар, просвітник
• Костянтин Острозький – засновник Острозької академії
• Петро Барбон, Павло Римлянин – італійські архітектори у Львові
• Станіслав Жолкевський – фундатор Жовкви

4. Додаткова інформація з історії мистецтва

Хронологія італійського Ренесансу

1. Проторенесанс (кінець XIII – XIV ст.), триченто

Живопис: Джотто ді Бондоне — уперше надає фігурам об’єму й емоцій у фресках капели Скровеньї; Чімабуе — прагне реалістичного вираження почуттів.

Архітектура: Арнольфо ді Камбіо — проєктує собор Санта-Марія-дель-Фйоре, формуючи нове просторове мислення.

Література: 

• Данте Аліг’єрі (“Божественна комедія”) — переходить до італійської мови; 
• Франческо Петрарка — утверджує цінність людських почуттів; 

Джованні Боккаччо («Декамерон») — оспівує життєвість і досвід.

Філософія: Марсіліо Фічіно — перекладає Платона, формує ідею гармонії душі й тіла. Характерні риси: перехід від символізму до реалістичного бачення світу, народження гуманізму.
Основні здобутки: пробудження інтересу до людини, її досвіду й інтелекту.

2. Раннє Відродження (XV ст.), кватроченто

Живопис: 

• Мазаччо — вводить лінійну перспективу й світлотінь; 
• П’єро делла Франческа — математична гармонія простору; 
• Фра Анджеліко — духовна ясність і простота.

Архітектура: 

• Філіппо Брунеллескі — створює купол Санта-Марія-дель-Фйоре, закладає основи просторової перспективи; 
• Леон Баттіста Альберті — формулює теорію пропорцій і гармонії («Про архітектуру»).

Література: Піко делла Мірандола («Промова про гідність людини») — маніфест гуманізму;  

Філософія: Ніколо Кузанський — висуває ідею нескінченності світу та безмежності людського пізнання.

Характерні риси: віра у силу розуму, рівновага духовного й тілесного.
Основні здобутки: становлення наукового підходу, системи перспективи, пропорції та анатомії.

3. Високе Відродження (1490–1520-ті), чинквеченто

Живопис: 

• Леонардо да Вінчі («Таємна вечеря», «Мона Ліза») — синтез мистецтва й науки; 
• Рафаель Санті («Афінська школа») — втілення гармонії та ідеалу краси; 
• Мікеланджело Буонарроті («Створення Адама») — драматичне утвердження сили духу.

Архітектура: 

• Донато Браманте— ідеальна симетрія у Темпієтто Сан-П’єтро ін Монторіо; 
• Мікеланджело — монументальність і напруга форми в куполі собору Святого Петра.

Література: 

• Бальдассаре Кастільйоне («Вельможа») — ідеал гармонійної особистості; 
• Лодовіко Аріосто («Шалений Роланд») — поєднання героїзму і гумору.

Філософія: 

• Ніколо Макіавеллі («Державець») — аналіз тогочасної політики; 
• Томмазо Кампанелла — пошук ідеального суспільства.

Характерні риси: синтез мистецтва, науки й етики, культ універсальної людини.
Основні здобутки: утвердження ідеалу гармонійної, творчої особистості, що пізнає світ.

4. Пізнє Відродження і маньєризм (середина – кінець XVI ст.)

Живопис: 

• Парміджаніно (“Мадонна з довгою шиєю”), 
• Бронзіно (“Портрет Елеонори Толедської”), 
• Понтормо (“Зняття з хреста”) — викривлені пропорції, штучна поза, експресивний колір, емоційна напруга.

Архітектура: Джуліо Романо (Палаццо дель Те, Мантуя) — свідома деформація класичних форм, гра з очікуванням глядача.

Філософія та ідеї: криза гармонійного світогляду, пошук нової духовності, мистецтво стає засобом вираження внутрішнього стану, а не зовнішньої краси.

Ель Греко (Домінікос Теотокопулос) — кульмінація маньєризму. У творах “Поклоніння пастухів”, “Зішестя Святого Духа (Pentecostés)”, “Поховання графа Оргаса” — видовжені фігури, спалахи нереального світла, нелюдські пропорції та містичний колорит. Він поєднав ренесансні техніки (перспективу, анатомію) з духовною експресією, підготувавши ґрунт для бароко.

Характерні риси: надмірність, напруга, емоційність, містичність.

Основні здобутки: перехід від раціональної гармонії до експресії й драматизму, що стане основою мистецтва бароко.

5. Швидка довідка

Персоналії

• Леонардо да Вінчі (1452-1519) — універсальний геній Ренесансу, художник, винахідник, вчений
• Мікеланджело Буонаротті (1475-1564) — скульптор, живописець, архітектор, поет
• Рафаель Санті (1483-1520) — майстер гармонії, творець ідеальних образів
• Тиціан Вечелліо (бл. 1488–1576) — венеціанський живописець, майстер кольору й світла.
• Сандро Боттічеллі (1445–1510) — творець ліричних алегорій і міфологічних сцен.
• Донателло (1386–1466) — скульптор, що відродив античний ідеал людського тіла.
• Філіппо Брунеллескі (1377–1446) — архітектор, автор купола флорентійського собору Санта Марія дель Фйоре.
•  Палладіо Андреа (1508–1580) — архітектор, засновник гармонійного “палладіанського стилю”.
•  П’єро делла Франческа (1415–1492) — художник-математик, поєднав живопис і науку про перспективу.
•  Мазаччо (1401–1428) — засновник реалістичної перспективи в живописі.
•  Джотто (1267–1337) — предтеча Ренесансу, першим надав фігурам об’єму та простору.
•  Ель Греко (Доменікос Теотокопулос) (1541–1614) — майстер маньєризму, поєднав духовність і експресію.

Україна:

•  Костянтин Острозький (1526–1608) — князь, меценат, засновник Острозької академії.
•  Іван Федоров (бл. 1520–1583) — друкар, видавець “Острозької Біблії”.
•  Федір Сенькович (кін. XVI — поч. XVII ст.) — український живописець, майстер ренесансного портрета.
•  Микола Петрахнович-Мораховський (поч. XVII ст.) — учень Сеньковича, автор ікон і світських портретів.
•  Войцех Стефановський (XVII ст.) — портретист, представник львівської школи живопису.

Ключові роботи

• Леонардо да Вінчі. “Мона Ліза”, 1503-1519. 
• Мікеланджело. Стеля Сикстинської капели, 1508-1512. 
• Рафаель. “Афінська школа”, 1509-1511. 
• Сандро Боттічеллі. “Народження Венери”, 1482-1486. 
• Мікеланджело. “Давид”, 1501-1504. 
• Острозька Біблія, 1581

Основні поняття

• Ренесанс (Відродження) — культурна епоха XIV-XVI ст., що орієнтувалася на відродження античних ідеалів
• Гуманізм — філософське вчення, що ставить людину в центр світобудови, утверджує гідність людської особистості
• Лінійна перспектива — спосіб зображення тривимірного простору на площині, коли паралельні лінії сходяться в одній точці
• Сфумато — техніка м’якого розмивання контурів, створена Леонардо да Вінчі
• Олійний живопис — техніка живопису олійними фарбами, що дозволяє створювати складні кольорові переходи

Додаткові джерела

• Лувр (Париж): https://collections.louvre.fr/en/ 
• Музеї Ватикану, віртуальні тури https://www.museivaticani.va/content/museivaticani/en/collezioni/musei/tour-virtuali-elenco.html 
• Галерея Уффіці (Флоренція): https://www.uffizi.it/en/artworks/search  — найбільша колекція флорентійського Ренесансу
• Google Arts & Culture https://artsandculture.google.com/search?q=renaissance 
• Національна бібліотека України, цифрові копії Острозької Біблії та інших українських стародруків https://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/col/col0001483 
• Острозька Біблія https://www.mkdu.com.ua/kolektsiia/kolektsiia-onlajn/ostrozka-bibliia-1581r-onlajn/ 

---

Завдання 1 (фронтальне обговорення). Хто така “універсальна людина”?

1. Що, на вашу думку, було важливіше для людини XVI століття: знання? Віра? Політичний статус? Талант? Репутація?

Запишіть на дошці всі варіанти відповідей. Поясніть учнівству: в Італії ідеалом була універсальна людина, яка пізнає світ через мистецтво та науку. В Україні – освічена людина-громадянин, для якої так само важливі школа, книга й громада. Цей вибір сформував те, яким стало мистецтво Ренесансу.

2. Запропонуйте назвати відомих учнівству “універсальних людей” – не обов’язково з цього історичного періоду (да Вінчі, Мікеланджело, Коперник, Тесла, Омар Хайям, Аль-Біруні, Паскаль, Декарт, Юрій Дрогобич, Григорій Сковорода, Петро Могила, Іван Мазепа і т.д.).
3. Запропонуйте спробувати назвати сучасників, які підпадають під визначення “універсальної людини”.

---

Завдання 2 (групове). Карта італійського Ренесансу.

Об’єднайте клас у 4 групи. Разом вони мають створити умовну карту італійського Ренесансу. 

Матеріали:  контурна карта Італії великого формату (видрукована або виведена на інтерактивній дошці), папір з клейкою основою або звичайний папір + малярна стрічка/скотч.

Кожна група описує одне з італійських міст-центрів Ренесансу. По завершенні всі матеріали об’єднуються й утворюють спільну карту.

1. Позначте вибране вашою групою місто на карті. 
2. Створіть для нього інформаційну картку, орієнтуючись на запитання:

• Флоренція — що робило це місто центром Раннього Ренесансу?
• Рим — чому папи стали головними меценатами?
• Венеція — чим венеціанська школа відрізняється від флорентійської?
• Мілан — який внесок зробив Леонардо?

3. Прикріпіть картку поруч із містом на карті.
4. Представте ваші напрацювання колегам з інших груп. 

Завдання 3 (парне). Ключові відмінності середньовіччя та доби Ренесансу.

Заповніть таблицю, порівнюючи середньовічне та ренесансне мистецтво:

Характеристика	Середньовіччя	Ренесанс
Головна тема
Трактування людини
Простір
Колір і світло
Роль художника
Замовники

Приклад заповненої таблиці:

Характеристика	Середньовіччя	Ренесанс
Головна тема	Віра, спасіння душі, небесний світ, Бог як центр	Людина, природа, земне життя, краса й розум як прояв Божого порядку
Трактування людини	Людина — грішна, мала перед Богом, підлегла божественній волі	Людина — творець, мислитель, “міра всіх речей”, здатна пізнавати й діяти
Простір	Плаский, умовний, символічний; перспектива духовна	Реалістичний, побудований за законами лінійної перспективи; глибина, об’єм
Колір і світло	Символічні, нерідко контрастні; джерело світла — божественне	Природні, м’які переходи (сфумато, повітряна перспектива); світло — частина реального простору
Роль художника	Анонімний виконавець Божої волі, служитель Церкви	Індивідуальний творець, мислитель, дослідник, особистість
Замовники	Церква, монастирі, духовенство	Міські громади, багаті меценати, правителі, університети, приватні особи

Завдання 4 (індивідуальне). Лінійна перспектива.

Створіть власний малюнок з використанням лінійної перспективи. За потреби скористайтеся інструкцією (Додаток 1-2).

Матеріали: папір, олівці, лінійка.

Завдання 5. Аналіз картини “Портрет пані Лізи дель Джокондо”.

Джерело: Galerie de tableaux en très haute définition: image page, Суспільне надбання (Public Domain), https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=15442524 

Проаналізуйте картину за планом:

• Композиція: як розташована фігура в просторі картини?
• Колір і світло: які кольори переважають? Як створюється об’єм?
• Техніка: чи помітні мазки пензля? Чи є чіткі контури?
• Емоція: що виражає обличчя? Чому посмішка здається загадковою?

Завдання 6 (парне). Порівняння парадних портретів Стефана Баторія.

1. Порівняйте два портрети польського короля Стефана Баторія: польського митця Марчина Кобера і львівського художника Войцеха Стефановича. Зверніть увагу на позу та погляд короля, одяг і його деталі, тло та предмети навколо, вираз обличчя, кольори та світлотінь.
2. Заповніть таблицю:

Ознака	Портрет Мартіна Колбера	Портрет Войцеха Стефановича
Який образ короля створюється?
Які риси підкреслює художник?
Які художні прийоми помітні (реалізм / декоративність / символи / світлотінь / деталізація)?
Що портрет говорить про владу, статус і характер короля?
Які ідеї доби Ренесансу можна побачити?

Підказка для вчителя:

У добу Ренесансу портрет правителя може бути й максимально наближеним до натури, підкреслювати індивідуальні риси (Колбер), і більш символічним чи декоративним, де важливі не фізичні деталі, а політичний меседж (Стефанович).

Обидва портрети — «ренесансні», але по-різному: один — через увагу до індивідуальності, другий — через акцент на репрезентації влади та гідності. Ренесансний портрет — це не лише «правда про обличчя», а й спосіб створити потрібний образ правителя.

Завдання 7 (групове). Ренесансний ідеал краси.

Дослідіть, як Ренесанс сформував уявлення про ідеальну людську красу. Порівняйте канони краси, яких прагнули митці доби Відродження, та сучасні уявлення.

Доберіть галерею зображень, які демонструють спільне й відмінне в сучасних стандартах краси та уявленнях європейців XVI ст.

Завдання 8 (групове/парне). Хронологія італійського Ренесансу.

Створіть хронологічну стрічку Італійського Ренесансу (від Джотто до Тиціана), позначивши ключові події та твори.

Завдання 9. Познач правильні твердження (3 з 6):

☒ Братські школи були головними носіями ренесансного гуманізму в Україні.
☐ Український Ренесанс наслідував італійський без змін.
☒ Острозька Біблія була оформлена у ренесансній естетиці.
☐ Ренесансний іконопис зберігав строгий візантійський канон без новацій.

 ☐ Архітектура українського Ренесансу тотожно повторювала римські зразки.
☒ Партесний спів — українська форма музичного Ренесансу.

Підказка для вчителя:

Правильні відповіді позначені хрестиком.

Завдання 10 (групове). Ренесанс в українському мистецтві.

Дослідіть один твір українського мистецтва XVI-XVII ст. (Острозька Біблія, Пересопницьке Євангеліє або козацький портрет) та опишіть, які ренесансні впливи в ньому присутні.

Завдання 11 (групове). Архітектурна “мода” Ренесансу.

Погортайте зображення ренесансних будівель на wikimedia й доберіть “побратимів/посестер” для будинків з площі Ринок у Львові. Поясніть ваш вибір, назвіть архітектурні елементи, однотипні у вибраних пар будівель.

Будівлі: https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Renaissance_buildings 

Архітектурні елементи: https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Renaissance_architectural_elements 

Завдання 12 (парне). Ренесансні елементи в книжковому дизайні.

Пересопницьке Євангеліє (1556-1561) — рукописна книга, створена в Пересопницькому монастирі, — поєднує традиційну візантійську іконографію з ренесансним орнаментальним оформленням. Гравюри українських друкарень використовують західноєвропейські зразки, але адаптують їх до православної тематики. Те саме бачимо в Острозькій Біблії (1581): ренесансні гравюри, заставки та ініціали виконані у західноєвропейській стилістиці, але адаптовані до православної книжної традиції. 

Знайдіть і підпишіть ренесансні мотиви в Острозькій Біблії (Додаток 3). Позначте знайдене в таблиці.

Елемент	Як виглядає (посилання на еталон)	✓
Акантове листя
	https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Chambers_1908_Acanthus.png#/media/File:Chambers_1908_Acanthus.png
Картуш (декоративна рамка)
	Картуш
Симетрична орнаментальна композиція
	https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=74985787
Архітектурний портал / “рамка” зі стовпами
	Портал
Капітелі (іонічні/коринфські)
	https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=44348281
Гірлянди / плетінки
	https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=60880428
Геральдичний щит / герб у декорі
	https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=8444796
Канделябрний орнамент (по боках від герба)
	https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=8444796
Ренесансний ініціал (велика буква у декорі)
	https://sites.nd.edu/rbsc/files/2018/02/BOO_004711008-003v_4r.jpg

Тема 3.1. Ренесанс: повернення до людини.

Урок 16. Ренесанс: повернення до людини

Робочий аркуш для учня / учениці

---

Завдання 1. Ключові відмінності середньовіччя та доби Ренесансу.

Заповни таблицю, порівнюючи середньовічне та ренесансне мистецтво:

Характеристика	Середньовіччя	Ренесанс
Головна тема
Трактування людини
Простір
Колір і світло
Роль художника
Замовники

Завдання 2. Особливості українського Ренесансу.

Добери приклади українського Ренесансу в різних галузях мистецтва й опиши, які ренесансні ознаки в них — спільні для стилю, а які — специфічні для українських земель.

	Ренесансні ознаки	Українська специфіка
ПрикладАрхітектура
ПрикладІконопис
ПрикладОсвіта/книжність

Завдання 3. Аналіз портрета.

Проаналізуй картину за планом:

1.Композиція: як розташована фігура в просторі картини?____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 2. Колір і світло: які кольори переважають? Як створюється об’єм?____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 3. Техніка: чи помітні мазки пензля? Чи є чіткі контури?____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 4. Емоція: що виражає обличчя? Чому посмішка здається загадковою?____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Джерело: Портрет пані Лізи дель Джокондо. Леонардо да Вінчі, 1503 р.Galerie de tableaux en très haute définition: image page, Суспільне надбання (Public Domain), https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=15442524 

Завдання 4. Порівняння парадних портретів Стефана Баторія.

Марчин Кобер. Портрет польського короля Стефана Баторія. 1583 р. Public Domain, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=576273	Войцех Стефанович. Портрет польського короля Стефана Баторія. 1576 р.https://photo-lviv.in.ua/lviv-i-pershyj-svitskyj-portret/

1. Порівняй два портрети польського короля Стефана Баторія: польського митця Марчина Кобера і львівського художника Войцеха Стефановича. Зверни увагу на позу та погляд короля, одяг і його деталі, тло та предмети навколо, вираз обличчя, кольори та світлотінь.
2. Заповни таблицю:

Ознака	Портрет Мартіна Колбера	Портрет Войцеха Стефановича
Який образ короля створюється?
Які риси підкреслює художник?
Які художні прийоми помітні (реалізм / декоративність / символи / світлотінь / деталізація)?
Що портрет говорить про владу, статус і характер короля?
Які ідеї доби Ренесансу можна побачити?

Завдання 5. Ренесанс у сучасному світі. 

Вибери одну з тем нижче і знайди в сучасних творах приклади впливу Ренесансу:

• Кіно (фільми про Ренесанс або з ренесансною естетикою)
• Мода (колекції, натхненні Ренесансом)
• Реклама (використання ренесансних образів)
• Сучасне мистецтво (художники, що звертаються до Ренесансу)

Створи цифровий колаж з обраних прикладів, додай виноски з поясненнями, підписи тощо.

Завдання 6. Мінітест. Познач правильні твердження (3 з 6):

☐ Братські школи були головними носіями ренесансного гуманізму в Україні.
☐ Український Ренесанс наслідував італійський без змін.
☐ Острозька Біблія була оформлена у ренесансній естетиці.
☐ Ренесансний іконопис зберігав строгий візантійський канон без новацій.
☐ Партесний спів — українська форма музичного Ренесансу.
☐ Архітектура українського Ренесансу тотожно повторювала римські зразки.

Завдання 7. Ренесансні впливи в українській освіті.

Створи презентацію (7-10 слайдів) про Києво-Могилянську академію як центр поєднання ренесансної освіти та православної традиції.

---

Я можу:	Ні	Частково	Так
Схарактеризувати філософію гуманізму та її вплив на мистецтво Ренесансу
Назвати ключові естетичні принципи ренесансного мистецтва
Описати особливості італійського Відродження XV-XVI століть
Навести приклади ренесансних ідей на українських землях
Порівняти середньовічне та ренесансне розуміння людини й світу

---

Додаток 1.