Тема 4. Розділ 3. Ренесанс і бароко: нова парадигма мистецтва.

матеріал 5

Урок 23. Узагальнення. Наскрізна лінія від Ренесансу до Просвітництва

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Тема 3.2. Бароко: мистецтво емоцій

Урок 23. Узагальнення. Наскрізна лінія від Ренесансу до Просвітництва

Які результати уроку?

добирає мистецькі тексти з використанням ключових слів / дескрипторів (автор, назва, дата, посилання) [12 МИО 1.1.1-1]
самостійно декодує/аналізує, характеризує, узагальнює, систематизує, мистецькі тексти/явища мистецтва, апелює до власних знань і досвіду [12 МИО 1.2.1-1 П]
визначає, пояснює національну специфіку явищ мистецтва культурних регіонів світу та діалогу культур [12 МИО 1.2.1-2 П]
використовує джерела мистецької інформації з урахуванням принципів доброчесності [12 МИО 1.1.1-2]
виявляє зв’язки між минулим і сучасністю (історичне значення факту), взаємовпливи історичних явищ і процесів, висловлює думку щодо ролі історичних осіб [12 ГІО 1.2.1-1]
виявляє тенденції розвитку суспільства, характерні для певної епохи/періоду [12 ГІО 1.3.2-1]
співпрацює з іншими у процесі мистецької діяльності на засадах командного співробітництва [12 МИО 2.2.1-1]
інтерпретує та оцінює мистецькі тексти/явища, пояснює їх значення для життя людини і культури, аргументує власну позицію [12 МИО 3.2.1-1 П]

Учні й учениці навчаться:

Простежувати логіку розвитку європейського мистецтва від Ренесансу через маньєризм до бароко
Аналізувати зміну художніх парадигм: від гармонії до напруги, від статики до динаміки
Порівнювати італійський, північний та український варіанти Ренесансу й бароко
Визначати культурні константи та змінні між XVI-XVII століттями
Пояснювати, як ренесансний гуманізм і барокова експресія готують ідеї Просвітництва

Основні тези для вчительства

1. Контекст

Що відбувається

XVI-XVII століття — епоха глибоких культурних зрушень у Європі. Те, що починалося як “відродження” античного світу, переростає у складну систему художніх експериментів, релігійних конфліктів і нових форм самовираження. Географічні відкриття XVI століття розширили світ — європейці відкрили для себе Америку, обійшли земну кулю, побачили нові цивілізації. Це змінило уявлення про місце людини у Всесвіті: якщо раніше Європа вважала себе центром світу, то тепер їй довелося переосмислювати свою роль серед інших культур.

Водночас розколюється християнський світ. Реформація, розпочата Мартіном Лютером 1517 року, знищує монополію католицької церкви на релігійну істину. Північна Європа приймає протестантизм, що призводить до кривавих релігійних війн (Тридцятилітня війна 1618-1648). Католицька церква відповідає Контрреформацією — системою заходів для відновлення свого впливу, у якій мистецтво стає потужним пропагандистським інструментом. Барокові собори, наповнені світлом, позолотою та драматичними сценами, мають вражати, переконувати, навертати.

На українських землях XVI-XVII століття — це доба козацтва та формування нової культурної ідентичності. Українські землі розділені між Польською Короною, Великим князівством Литовським і Московією, але саме в цей час постає унікальне явище: братства, які боронять православну віру через освіту й мистецтво. Острозька академія (1576), братські школи, Києво-Могилянська академія (1632) стають центрами, де ренесансний гуманізм адаптується до православних реалій. Водночас розквіт Війська Запорозького створює культуру козацької еліти, яка замовляє портрети, церкви, ікони — так народжується козацьке бароко, унікальний синтез європейських форм і місцевих традицій.

Чому це впливає на мистецтво

Ренесанс проголосив ідеал гармонії: людина, природа, мистецтво перебувають у досконалій рівновазі. Але цей ідеал виявився надто крихким. До середини XVI століття стає очевидним, що світ значно складніший, ніж здавалося титанам Високого Відродження. Маньєризм стає першою відповіддю на кризу: художники свідомо порушують ренесансні правила, видовжують фігури, створюють напружені композиції, експериментують із незвичними кольорами. Це мистецтво внутрішньої тривоги, де форма виражає емоцію, а не логіку.

Бароко йде далі: воно відмовляється від ренесансної статики заради руху, від ясності — заради драми, від рівноваги — заради напруги. Барокове мистецтво хоче зворушити глядача, залучити його, створити ілюзію присутності. Для цього використовуються всі можливі засоби: контрасти світла й тіні (Караваджо), динамічні композиції (Рубенс), архітектурні ілюзії (Берніні), театральна пишність.

В Україні ці процеси мають свою специфіку. Ренесансні ідеї приходять через польське посередництво й італійські зв’язки, але адаптуються до потреб православної громади. Братства не копіюють італійський індивідуалізм, а створюють колективну форму культурного опору — через школу, друкарню, храм. Козацьке бароко XVII століття стає першим повноцінним національним стилем: воно поєднує пам’ять про Візантію, вплив європейського бароко та власну енергійну естетику. Українське бароко — це не наслідування, а власний голос у загальноєвропейському діалозі.

Як це виявляється в мистецтві

Змінюється сама мова мистецтва. Якщо Ренесанс говорить про гармонію через пропорцію й перспективу, то бароко створює ілюзію реальності через світло та рух. У живописі караваджизм (стиль послідовників Караваджо) поширюється по всій Європі — від Іспанії до Нідерландів. У скульптурі Берніні створює фігури, що ніби оживають на очах глядача. В архітектурі барокові фасади стають театральними декораціями, що грають світлом і тінню. Музика стає драматичною (опера народжується саме в добу бароко), література — пишною й метафоричною.

Українське мистецтво цього періоду демонструє унікальну здатність до синтезу. Іконопис зберігає канон, але набуває об’єму та психологізму. Архітектура поєднує традиційний хрестовокупольний храм із бароковою декоративністю — так постають шедеври на кшталт Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври. Гравюра стає засобом поширення ідей — від релігійних трактатів до козацьких портретів. Партесний спів створює нову музичну мову, що поєднує західну поліфонію з візантійською традицією.

2. Теорія через практику

Художня парадигма: від статики до динаміки

Парадигма — це система уявлень про те, яким має бути мистецтво, які завдання воно виконує, які засоби використовує. Зміна парадигми означає, що змінюється сама логіка творчості. Ренесанс створив парадигму гармонії: мистецтво відображає досконалий порядок світу через пропорцію, перспективу, симетрію. Людина — міра всіх речей, вона пізнає світ розумом і створює красу за законами математики й анатомії.

Бароко змінює цю парадигму на протилежну: мистецтво не відображає порядок, а створює враження, емоцію, переживання. Замість статичної композиції — динамічний рух. Замість ясності — таємниця. Замість рівноваги — драматична напруга. Барокова картина не розповідає історію послідовно, а вловлює кульмінаційний момент дії. Барокова скульптура показує мить трансформації — святу в екстазі, героя в русі. Барокова архітектура створює ілюзії — колони ніби рухаються, стелі розчиняються в небі.

Ця зміна парадигми готує наступний крок — класицизм і Просвітництво. Бароко довело, що мистецтво може впливати на почуття, керувати емоціями, створювати ефекти. Просвітництво використає цей досвід, але підпорядкує його раціональним цілям: мистецтво має не просто зворушувати, а виховувати, просвіщати, вести до прогресу. Барокова експресія стане інструментом раціонального впливу.

3. Наскрізна лінія: від Ренесансу до Просвітництва

ЗВІДКИ: три фундаменти Ренесансу

Ренесанс не виникає з нічого. Він спирається на три потужні традиції, що перетинаються в італійських містах XV століття.

Перша — античність: руїни римських будівель, статуї, знайдені при розкопках, грецькі рукописи, привезені з Візантії після її падіння. Гуманісти читають Платона, Аристотеля, Вергілія, Цицерона й бачать у них взірці мудрості. Античні пропорції, ордери, міфологічні сюжети стають джерелом натхнення.

Друга традиція — середньовіччя. Ренесанс не відкидає християнство, а переосмислює його. Готична архітектура з її устремлінням угору, середньовічний символізм, іконографія святих — все це залишається, але набуває нового звучання. Християнські сюжети зображуються в реальному просторі, святі набувають людських рис, біблійні події відбуваються у сучасному пейзажі.

Третій фундамент — наука й технологія. Ренесанс збігається з революцією в техніці: друкарський верстат Гутенберга (1440-ві), вдосконалення олійного живопису братами Ван Ейками, нові будівельні технології (купол Брунеллескі), відкриття лінійної перспективи. Художники стають дослідниками: вивчають анатомію (Леонардо розтинає трупи), експериментують з оптикою, застосовують математику до мистецтва.

ЩО: етапи розвитку — від гармонії до експресії

Ранній Ренесанс (XV ст.): відкриття правил

Флоренція стає лабораторією нового мистецтва. Мазаччо (1401-1428) вперше послідовно застосовує лінійну перспективу у фресці “Трійця” (1425-1427), створюючи ілюзію реального простору. П’єро делла Франческа (1415-1492) поєднує математику з живописом — його композиції побудовані за геометричними законами. Сандро Боттічеллі (1445-1510) відкриває шлях до міфології: “Народження Венери” (1485) — перше монументальне зображення язичницького божества після тисячі років християнської домінації.

Архітектура повертається до античних форм. Філіппо Брунеллескі (1377-1446) створює купол флорентійського собору (1420-1436) — перший великий самонесучий купол після римського Пантеону. Леон Батіста Альберті (1404-1472) формулює теорію архітектури, засновану на пропорціях людського тіла. Ключова ідея: краса — це математично впорядкована гармонія.

Високий Ренесанс (1490-1520-ті): досягнення ідеалу

Три титани досягають того, чого прагнуло попереднє покоління — абсолютної досконалості форми. Леонардо да Вінчі (1452-1519) поєднує мистецтво з наукою: “Таємна вечеря” (1495-1498) — драма, розгорнута в математично точному просторі, “Мона Ліза” (1503-1519) створює ефект живої присутності через техніку сфумато. Мікеланджело Буонарроті (1475-1564) бачить красу як силу духу: “Давид” (1501-1504) — напружена готовність до дії, розписи Сикстинської капели (1508-1512) — грандіозна космогонія. Рафаель Санті (1483-1520) досягає абсолютної гармонії: “Сикстинська мадонна” (1512-1513) поєднує ніжність і величність.

Але ця досконалість виявляється межею. Після смерті Рафаеля (1520) стає зрозуміло: рухатися далі в тому ж напрямку неможливо. Ідеал досягнуто, але життя складніше за ідеал.

Маньєризм (1520-1590-ті): від гармонії до напруги

Молодше покоління митців відчуває кризу ренесансних ідеалів. Європа переживає Реформацію, релігійні війни, політичні катастрофи (розграбування Рима 1527 року). Художники шукають нові засоби для вираження внутрішньої тривоги. Маньєризм свідомо порушує ренесансні правила: Парміджаніно (1503-1540) створює “Мадонну з довгою шиєю” (1534-1540), де пропорції видовжені до гротеску. Понтормо (1494-1557) у “Знятті з хреста” (1526-1528) використовує кислотні кольори й напружену композицію. Ель Греко (1541-1614) доводить маньєризм до межі: у “Похованні графа Оргаса” (1586-1588) фігури ніби горять внутрішнім світлом, простір розчиняється.

Маньєризм — це перехідна естетика. Він показує, що ренесансна логіка вичерпана, але ще не пропонує нової системи. Це робить бароко.

Бароко (1600-1750): мистецтво як театр

Бароко народжується в Римі на початку XVII століття як мистецтво Контрреформації. Католицька церква потребує нової візуальної мови, щоб повернути вірних. Караваджо (1571-1610) створює революційну техніку к’яроскуро — різких контрастів світла й тіні. У його “Покликанні святого Матвія” (1599-1600) промінь світла з темряви виділяє момент божественного втручання. Джованні Лоренцо Берніні (1598-1680) перетворює скульптуру на театральну дію: “Екстаз святої Терези” (1647-1652) показує містичне переживання з кінематографічною виразністю.

Бароко поширюється по всій Європі, набуваючи національних варіантів. У Фландрії Петер Пауль Рубенс (1577-1640) створює пишні композиції, сповнені руху та життєвої енергії. В Іспанії Дієго Веласкес (1599-1660) поєднує барокову драматургію з реалістичною точністю. У Нідерландах Рембрандт ван Рейн (1606-1669) досягає психологічної глибини через світло.

Україна: від ренесансної освіти до козацького бароко

В Україні ці процеси мають власну логіку. XVI століття — це час братств, що поєднують ренесансну освіту з православною ідентичністю. Острозька Біблія (1581) Івана Федорова оформлена в ренесансній естетиці, але служить православній справі. Пересопницьке Євангеліє (1556-1561) поєднує візантійську іконографію з ренесансним орнаментом. Архітектура — оборонні церкви, міста-фортеці — демонструє адаптацію ренесансних форм до військових потреб.

XVII століття приносить розквіт козацького бароко. Гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Мазепа стають меценатами. Постають шедеври: Троїцька надбрамна церква Києво-Печерської лаври (1698-1703), Михайлівський Золотоверхий собор (перебудова 1690-х), численні дерев’яні церкви з бароковими іконостасами. Іван Руткович (др. пол. XVII ст.) та Йов Кондзелевич (поч. XVIII ст.) створюють ікони, де канон поєднується з бароковою експресією. Григорій Левицький (Носовський) та інші майстри Києво-Печерської лаври вирізьблюють іконостаси неймовірної декоративності.

Козацький портрет стає новим жанром — парадні зображення гетьманів, полковників, старшини демонструють національну еліту. Партесний спів поєднує західну поліфонію з візантійською традицією. Києво-Могилянська академія стає центром інтелектуального життя, де викладають риторику, поетику, філософію — барокові дисципліни.

КУДИ: до Просвітництва через розум і почуття

Ренесанс і бароко створили дві різні, але взаємопов’язані традиції, що готують Просвітництво XVIII століття. Від Ренесансу Просвітництво успадковує віру в розум, науку, прогрес. Гуманістична ідея про гідність людини трансформується в концепцію природних прав. Ренесансне поєднання мистецтва й науки стає основою енциклопедизму. Принцип вивчення природи через спостереження перетворюється на експериментальний метод.

Від бароко Просвітництво бере розуміння впливу мистецтва на почуття. Барокова театральність трансформується в просвітницьку ідею виховання через емоцію. Барокові контрасти світла й тіні стають метафорою боротьби розуму з забобонами. Барокова риторика — мистецтво переконання — перетворюється на просвітницьку публіцистику.

Класицизм XVII-XVIII століть синтезує обидві традиції: від Ренесансу він бере ідею гармонії таантичні зразки, від бароко — розуміння впливу на глядача. Просвітництво створить новий ідеал: мистецтво має бути раціональним, зрозумілим, корисним — воно має просвіщати, виховувати, вести до прогресу.

В Україні цей процес перервано русифікацією кінця XVIII століття. Ліквідація гетьманства (1764), підпорядкування Києво-Могилянської академії Синоду, заборона української мови в освіті обривають природний розвиток культури. Барокова спадщина стане об’єктом романтичного відкриття в XIX столітті — доказом того, що українська культура здатна творити мистецтво світового рівня.

4. Додаткова інформація з історії мистецтва

Ключові константи та змінні

Константи (що залишається):

Християнська тематика: і Ренесанс, і бароко зображують біблійні сюжети, святих, Христа
Меценатство: і в XV, і в XVII столітті мистецтво фінансується заможними замовниками — багаті родини, папи, гетьмани
Майстерність техніки: обидві епохи цінують високу якість виконання, володіння ремеслом
Синтез мистецтв: архітектура, скульптура, живопис працюють разом для створення цілісного враження

Змінні (що кардинально трансформується):

Композиція: від статичної рівноваги (Ренесанс) до динамічного руху (бароко)
Світло: від рівномірного освітлення до драматичних контрастів світлотіні
Емоція: від стриманості й гармонії до експресії та пристрасті
Простір: від логічної перспективи до ілюзіоністичних ефектів
Мета: від пізнання природи до впливу на почуття глядача

Хронологія ключових подій

Рік	Подія
1420-1436	Брунеллескі будує купол флорентійського собору
1453	Падіння Константинополя — грецькі вчені втікають до Італії
1485	Боттічеллі створює “Народження Венери” — перше зображення язичницького божества
1503-1519	Леонардо да Вінчі пише “Мону Лізу”
1508-1512	Мікеланджело розписує стелю Сикстинської капели
1517	Мартін Лютер починає Реформацію
1527	Розграбування Рима — кінець Високого Ренесансу
1556-1561	Створення Пересопницького Євангелія в Україні
1576	Заснування Острозької академії
1581	Видання Острозької Біблії Іваном Федоровим
1599-1600	Караваджо створює “Покликання святого Матвія” — початок бароко
1618-1648	Тридцятилітня війна в Європі
1632	Заснування Києво-Могилянської академії
1647-1652	Берніні створює “Екстаз святої Терези” — вершина бароко
1698-1703	Будівництво Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври
1764	Ліквідація гетьманства — занепад козацького бароко

5. Швидка довідка

Персоналії

Ренесанс:

Філіппо Брунеллескі (1377-1446) — архітектор, автор купола флорентійського собору
Мазаччо (1401-1428) — засновник реалістичної перспективи в живописі
Леонардо да Вінчі (1452-1519) — універсальний геній Відродження
Мікеланджело Буонарроті (1475-1564) — скульптор, живописець, архітектор
Рафаель Санті (1483-1520) — майстер гармонії
Тиціан Вечелліо (бл. 1488-1576) — венеціанський майстер кольору

Маньєризм:

Парміджаніно (1503-1540) — “Мадонна з довгою шиєю”
Ель Греко (1541-1614) — кульмінація маньєризму

Бароко:

Караваджо (1571-1610) — революція світлотіні
Джованні Лоренцо Берніні (1598-1680) — архітектор, скульптор
Петер Пауль Рубенс (1577-1640) — фламандське бароко
Рембрандт ван Рейн (1606-1669) — психологічна глибина

Україна:

Іван Федоров (бл. 1520-1583) — друкар, видавець Острозької Біблії
Костянтин Острозький (1526-1608) — меценат, засновник Острозької академії
Петро Могила (1596-1647) — засновник Києво-Могилянської академії
Іван Мазепа (1639-1709) — гетьман, меценат козацького бароко
Іван Руткович (др. пол. XVII ст.) — іконописець

Ключові роботи

Леонардо да Вінчі. “Мона Ліза”, 1503-1519.
Мікеланджело. “Давид”, 1501-1504.
Рафаель. “Афінська школа”, 1509-1511.
Караваджо. “Покликання святого Матвія”, 1599-1600.
Рембрандт. “Нічна варта”, 1642.
Острозька Біблія, 1581.
Троїцька надбрамна церква Києво-Печерської лаври, 1698-1703.

Основні поняття

Парадигма — система уявлень про те, яким має бути мистецтво, які завдання воно виконує, які засоби використовує
Гуманізм — філософське вчення, що ставить людину в центр світобудови, утверджує гідність людської особистості
Маньєризм — перехідний стиль між Ренесансом і бароко (1520-1590-і), що характеризується порушенням класичних пропорцій, витонченістю форм, напруженими композиціями
К’яроскуро — різкі контрасти світла й тіні в живописі, характерні для бароко
Контрреформація — рух католицької церкви проти Реформації, що використовував мистецтво як засіб впливу на вірних
Козацьке бароко — український варіант бароко XVII-XVIII ст., що поєднує європейські форми з візантійською традицією та місцевою естетикою
Братства — міські громадські організації при православних церквах, що підтримували школи, друкарні, лікарні

Дизайн уроку

Провокація

Завдання 1 (фронтальне обговорення). Хмара слів.

За допомогою mentimeter.com або іншого аналогічного сервісу запропонуйте учням додати 5 слів, що асоціюються в них із Ренесансом, і окремо ще 5 – з бароко. Таким чином утворяться дві хмари слів. Обговоріть результати: чи найчастіші слова вповні відображають епоху та її особливості? Що варто додати?

Практика

Завдання 2 (групове). Хронологічна стрічка трансформацій.

Об’єднайте учнівство у 5 груп. Кожна група отримує один період:

Ранній Ренесанс (XV ст.)
Високий Ренесанс (1490-1520)
Маньєризм (1520-1590)
Бароко (1600-1750)
Український Ренесанс та козацьке бароко

Завдання: створити картку періоду, яка містить:

Назву періоду та хронологічні рамки
Ключове гасло-характеристику (наприклад, “Гармонія та наука”, “Напруга та тривога”, “Драма та експресія”)
2-3 імені ключових митців
1-2 шедеври (додати зображення на картку)
Стрілку “→” з поясненням, що цей період передає наступному

Після завершення:

Варіант а) картки друкуються, групи представляють свої картки в хронологічному порядку, створюючи спільну стрічку розвитку, яку розміщують на стіні в класі

Варіант б) групи створюють спільну стрічку часу онлайн або впорядковують картки як слайди в презентації

Завдання 3 (парне). Константи vs змінні.

Заповніть таблицю порівняння Ренесансу й бароко. Визначте:

Що залишається незмінним (тематика, меценатство, рівень майстерності)
Що кардинально змінюється (композиція, світло, емоція, мета)

Характеристика	Ренесанс	Бароко
Композиція
Світло
Емоція
Простір
Мета мистецтва

Завдання 4 (групове). Три варіанти — три шляхи.

Об’єднайте клас у 3 групи:

Італійський Ренесанс і бароко
Північний Ренесанс (Нідерланди, Німеччина)
Український Ренесанс і козацьке бароко

Кожна група створює презентацію (5-7 слайдів) або інший візуальний формат — плакат, колаж, хмару слів, відповідаючи на запитання:

Які унікальні риси вашого регіонального варіанта?
Які культурні, релігійні, політичні чинники вплинули на мистецтво?
Які твори найкраще демонструють локальну специфіку? (з посиланнями)
Що об’єднує ваш варіант із загальноєвропейськими процесами?

Завдання 5 (індивідуальне/парне). Аналіз одного шедевру в контексті.

Оберіть один твір з переліку:

Мікеланджело. “Створення Адама” (Сикстинська капела, 1511)
Ель Греко. “Поховання графа Оргаса” (1586-1588)
Рембрандт. “Повернення блудного сина” (1669)
Троїцька надбрамна церква Києво-Печерської лаври (1698-1703)

Проаналізуйте твір за планом:

До якого періоду/стилю належить?
Які характерні риси стилю помітні?
Що твір “успадковує” від попереднього періоду?
Що нового вносить?
Як твір готує наступні зміни?

Завдання 6 (групове). Місток до Просвітництва.

Матеріали: можна створити спільну діаграму на великому листі (А1), кілька групових робіт і об’єднати їх, або кожна група працює самостійно, а результати потім порівнюються. Відповідно, вибір матеріалів залежатиме від формату.

Створіть діаграму/схему, яка показує, що Ренесанс і бароко передають Просвітництву:

Від Ренесансу:

Віру в розум і науку
Ідею прогресу через освіту
Принцип спостереження природи
Гуманістичну ідею гідності людини

Від бароко:

Розуміння впливу мистецтва на почуття
Риторику переконання
Театральність як засіб виховання
Ідею мистецтва як інструмента впливу

Завдання 7 (індивідуальне). Есе-роздум.

Напишіть коротке есе (150-200 слів) на одну з тем:

“Що втратило і що здобуло мистецтво на шляху від Ренесансу до бароко?”
“Чому маньєризм був необхідний для переходу від Ренесансу до бароко?”
“Як український варіант Ренесансу й бароко відрізняється від італійського?”

Завдання 8 (групове). Дебати: Ренесанс vs Бароко.

Команда А: прихильники Ренесансу, виступають за ідеали гармонії, пропорції, розуму.

Команда Б: прихильники бароко, виступають за експресію, драматизм, емоційний вплив.

Теми (одна на вибір) для дебатів:

Що важливіше для мистецтва — гармонія чи емоція?
Яке мистецтво краще виховує людину — раціональне чи емоційне?
Чи було виправданим “порушення” ренесансних правил у маньєризмі та бароко?

Завдання 9 (парне). Порівняння портретів різних епох.

Порівняйте три портрети:

Рафаель. “Портрет Бальдассаре Кастільйоне” (1514-1515) — ренесансний ідеал
Парміджаніно. “Автопортрет у випуклому дзеркалі” (1524) — маньєристський експеримент
Рембрандт. “Автопортрет у віці 63 років” (1669) — барокова психологія

Заповніть порівняльну таблицю: композиція, освітлення, емоція, що портрет говорить про людину.

Завантажити матеріал (PDF)

Тема 3.2. Бароко: мистецтво емоцій

Урок 23. Узагальнення. Наскрізна лінія від Ренесансу до Просвітництва

Робочий аркуш учня / учениці

Завдання 1. Константи vs змінні

Заповни таблицю, порівнюючи Ренесанс і бароко:

Характеристика	Ренесанс	Бароко
Композиція
Світло
Емоція
Простір
Мета мистецтва

Завдання 2. Аналіз шедевра в контексті.

Обери один твір зі списку та проаналізуй його:

Твір:____________________________________________________________________________

До якого періоду/стилю належить ?__________________________________________________________________________________
Які характерні риси стилю помітні?

Що твір “успадковує” від попереднього періоду?

Що нового вносить?

Як твір готує наступні зміни?

Завдання 3. Місток до Просвітництва.

Створи схему, яка показує, що Ренесанс і бароко передають Просвітництву:

Від Ренесансу Просвітництво отримує:

1. _____________________________________________________________________
2. _____________________________________________________________________
3. _____________________________________________________________________
4. _____________________________________________________________________

Від бароко Просвітництво отримує

1. _____________________________________________________________________
2. _____________________________________________________________________
3. _____________________________________________________________________
4. _____________________________________________________________________

Завдання 4. Есе-роздум (150-200 слів)

Обери одну з тем:

“Що втратило і що здобуло мистецтво на шляху від Ренесансу до бароко?”
“Чому маньєризм був необхідний для переходу від Ренесансу до бароко?”
“Як український варіант Ренесансу й бароко відрізняється від італійського?”

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 5. Сучасна інтерпретація.

Обери один шедевр Ренесансу або бароко та створи його сучасну інтерпретацію:

Фотопроєкт, що відтворює композицію картини
Цифровий колаж
Відеоперформанс
Графічна робота

Поясни в короткому тексті (100-150 слів): чому обираєш саме цей твір, що намагаєшся передати, які сучасні елементи додаєш, що залишаєш незмінним.

Прогрес

Я можу:	Ні	Частково	Так
Пояснити логіку розвитку європейського мистецтва від Ренесансу через маньєризм до бароко
Проаналізувати зміну художніх парадигм: від гармонії до напруги, від статики до динаміки
Порівняти італійський, північний та український варіанти Ренесансу й бароко
Визначити культурні константи та змінні між XVI-XVII століттями
Пояснити, як ренесансний гуманізм і барокова експресія готують ідеї Просвітництва

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе