Тема 6. Розділ 5. Революція в мистецтві: модерн та авангард

матеріал 4

Урок 37. Авангард: руйнування канонів

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Тема 5.2. Авангард: руйнування канонів

Урок 37. Авангард: руйнування канонів

Які результати уроку?

самостійно декодує/аналізує, характеризує, узагальнює, систематизує, мистецькі тексти/явища мистецтва, апелює до власних знань і досвіду [12 МИО 1.2.1-1 П]
визначає, пояснює національну специфіку явищ мистецтва культурних регіонів світу та діалогу культур [12 МИО 1.2.1-2 П]
формулює задум та пропонує способи його реалізації в художньо-практичній діяльності відповідно до обраної мистецької спеціалізації [12 МИО 2.1.1-1 П]
характеризує і порівнює вираження емоцій у творах різних видів мистецтва (музичне, візуальне, сценічне, екранне тощо) [12 МИО 3.1.1-1]
систематизує соціальну і історичну інформацію (за самостійно обраними критеріями) в таблиці, діаграми, графіки тощо [12 ГІО 4.1.1-1]
зіставляє події, явища і процеси української та світової історії; визначає їх взаємовпливи [12 ГІО 4.1.3-2]

Учні й учениці навчаться:

розрізняти ключові напрями авангарду та характеризувати їхні художні принципи;
аналізувати, як авангард руйнував академічні канони через експерименти з формою, кольором та простором;
пояснювати зв’язок між суспільними змінами початку ХХ століття та радикальними художніми пошуками;
розпізнавати візуальні ознаки фовізму, кубізму, футуризму та експресіонізму в конкретних творах;
оцінювати вплив авангардних ідей на сучасну візуальну культуру, дизайн і медіа.

Основні тези для вчительства

1. Контекст

Що відбувається

На початку ХХ століття Європа живе у стані хронічної напруги. Імперії змагаються за території, військові союзи стають дедалі жорсткішими, а політики й журналісти говорять про «неминучу кризу», хоч ніхто ще не уявляє масштабу майбутньої війни. У містах зростає соціальний тиск: страйки, робітничі виступи, рухи за права жінок, національно-визвольні рухи. Суспільство стає багатоголосим, конфліктним і неспокійним.

Наукова картина світу стрімко змінюється. Нові ідеї про час і простір руйнують стабільні уявлення ХІХ століття. Розвиток психології зміщує фокус на внутрішній досвід, емоції, імпульси — на те, що раніше вважали другорядним. Європейська інтелектуальна еліта вперше відчуває, що сприйняття реальності може бути множинним і суб’єктивним.

Усе це створює особливий клімат тривожного передчуття: з одного боку — усвідомлення, що старий світ ось-ось розсиплеться, з іншого — прагнення побудувати новий. Саме на цьому ґрунті народжується авангард: мистецтво, яке відмовляється від традиційних форм і намагається винайти нові способи бачити, думати й говорити про світ, що стрімко втрачає стабільність.

Чому це впливає на мистецтво

Художники відчувають, що старі засоби висловлювання більше не відповідають новій реальності. Якщо світ змінився фундаментально, то й мистецтво має радикально змінитися. Академічний реалізм здається анахронізмом, імпресіонізм і символізм вичерпали свої можливості. Митці переконані, що мистецтво не повинне копіювати зовнішню реальність, а має створювати власну, яка передаватиме внутрішню суть речей. Виникає ідея, що мистецтво може змінити світ, виховати нову людину, побудувати нове суспільство. Художники хочуть не просто відображати дійсність, а активно втручатися в неї. Вони відмовляються від ролі спостерігачів і стають революціонерами в мистецтві. З’являються численні маніфести, де проголошуються нові принципи творчості. Митці об’єднуються в групи, організовують скандальні виставки, провокують публіку. Мистецтво стає полем експерименту.

Як це виявляється в мистецтві

Авангард руйнує три основні принципи традиційного живопису. По-перше, він відмовляється від наслідування природи та реалістичного зображення. Форми спрощуються, геометризуються або деформуються до невпізнанності. По-друге, колір звільняється від необхідності відповідати реальності. Він стає самостійним виразним засобом, може бути чистим, інтенсивним, нереалістичним. По-третє, простір та композиція організуються за новими принципами. Зникає класична перспектива, об’єкти показуються одночасно з різних ракурсів, площина картини стверджує свою самодостатність. Кожен напрям авангарду пропонує власну відповідь на питання “як має виглядати нове мистецтво?” Фовісти звільняють колір, кубісти розкладають форму, футуристи передають динаміку, експресіоністи відображають внутрішній стан. Усі вони вірили, що мистецтво має змінити спосіб, у який людина бачить світ.

Ключовим поняттям для розуміння авангарду є художня форма як самостійна цінність. Якщо раніше форма була засобом передачі змісту, то тепер вона стає змістом. Колір може існувати заради кольору, лінія заради ліній, форма заради форми. Це не означає відсутність сенсу, навпаки, художні засоби отримують нові смислові можливості. Коли Анрі Матісс малює жінку зеленою, це не помилка і не свавілля, а спосіб передати емоційну насиченість моменту, яку реалістичний колір не може відобразити. Коли Пабло Пікассо показує обличчя одночасно в профіль і анфас, він не порушує правила, а розширює можливості зображення, показуючи те, що камера не може зафіксувати – тривалість сприйняття, множинність точок зору, складність пізнання. Авангард вчить дивитися на мистецтво не як на вікно в реальність, а як на самостійну реальність, що живе за власними законами.

2. Теорія через практику: як авангард змінює художні інструменти

Авангард народжується не зі «знищення мистецтва», а з намагання оновити його технічний інструментарій. Художники працюють з дуже конкретними речами: кольором, лінією, площиною, матеріалом, ритмом композиції. У цей час з’являються кілька практичних новацій, які й визначають мову авангарду.

1. Площинність і відмова від перспективи
Лінійна перспектива та моделювання об’єму світлотінню перестають бути обов’язковими. Простір розкладають на фрагменти, комбінують різні ракурси, зміщують пропорції. Це робиться не «проти правил», а для того, щоб показати рух, тривалість, внутрішній стан.

2. Колір як активний інструмент
На відміну від попередніх епох, колір більше не зобов’язаний бути природним. Митці працюють із чистими пігментами, контрастами й кольоровими площинами. Фовізм і ранній експресіонізм показують: емоцію можна передати не відтворенням видимого, а силою кольору — його яскравістю, інтенсивністю та контрастами.

3. Розкладення форми (кубізм)
Пікассо і Брак буквально «розбирають» предмет на геометричні елементи. Вони хочуть показати не те, як річ виглядає зовні, а з яких форм вона складається. У кубізмі художники працюють з основними елементами зображення — лініями, площинами, повторюваними ритмами, а пізніше додають і колаж, поєднуючи різні матеріали в одній картині.

4. Колаж і змішані техніки
Папір, шпалери, газетні вирізки, фактура полотна — усе стає матеріалом мистецтва. Колаж відкриває новий принцип: картина може будуватися з реальних фрагментів світу, а не лише намальованих.

5. Абстракція як новий тип композиції
Кандинський, Мондріан, Малевич працюють із чистими елементами — точками, лініями, площинами, геометрією. Абстракція — це не «нічого», а дуже строгий конструктор. Тут важливі пропорції, ритм, баланс кольорових площин, робота з фактурою.

6. Нові матеріали й індустріальна естетика
Папір машинного виробництва, фабричні фарби, друкарські шрифти, фотоплівка, метал, скло — авангард починає використовувати матеріали сучасного міста. Це робить мистецтво ближчим до інженерних практик, дизайну й типографії.

7. Робота зі знаком і символом
У футуристів і супрематистів з’являються елементарні знаки (коло, квадрат, хрест), які працюють як «первинні одиниці» мови мистецтва. Це практична спроба створити універсальний алфавіт форми.

3. Мистецтво періоду: тенденції та еволюція

Звідки черпає

Авангард не виникає з порожнечі. Його корені сягають постімпресіонізму, зокрема робіт Поля Сезанна, який розкладав природні об’єкти на базові геометричні фігури, та Поля Гогена, що використовував яскраві, декоративні кольори, аби замінити природну палітру абстрактною. Вінсент ван Гог показав експресивну силу кольору та мазка. Анрі де Тулуз-Лотрек спростив форми, наблизившись до плакатної естетики. Символісти довели, що мистецтво може відображати ідеї, а не лише зовнішній світ. Японська гравюра, африканська скульптура, народне мистецтво показали художникам альтернативні способи організації форми. Ці впливи створили ґрунт для радикального розриву з академічною традицією. Художники усвідомили, що існують інші візуальні системи, не менш досконалі за європейську ренесансну традицію. Це звільнило їх від необхідності дотримуватися класичних канонів.

Що нового створює

Фовізм стає першим ударом по академічній традиції. Восени 1905 року на Осінньому салоні Парижа експонується група художників, чиї роботи критик Луї Воксель назвав “дикими” (fauves). Анрі Матісс, Андре Дерен, Моріс де Вламінк використовують чисті, інтенсивні кольори, які не зустрінеш у реальності. Небо може бути червоним, обличчя зеленим, тіні фіолетовими. Колір стає засобом емоційного вираження, а не опису. Форми спрощуються до декоративних плям. Матісс у творі “Танець” (1910) показує п’ять фігур, що танцюють у колі, використовуючи лише три кольори: синій, зелений, червоний. Ця радикальна простота передає первісну енергію руху та життя. Фовізм проіснував недовго – до 1908 року, але його вплив був величезним. Він довів, що колір може бути головним виразним засобом живопису.

Джерело: https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Matissedance.jpg
https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Derain_CharingCrossBridge.png
https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Robert_Delaunay_L%27homme_%C3%A0_la_tulipe_(Portrait_de_Jean_Metzinger)_1906.jpg

Кубізм революціонізує принципи зображення простору. Пабло Пікассо та Жорж Брак з 1907 року розробляють новий підхід до форми. Вони розкладають об’єкти на грані та площини, показують їх одночасно з різних боків, відмовляються від єдиної перспективи. “Авіньйонські дівчата” Пікассо (1907) шокували сучасників фрагментацією тіл, африканською стилізацією облич, відмовою від перспективи.

Кубізм проходить кілька стадій.

Аналітична фаза (1909-1912) характеризується дробленням форм на дрібні грані, обмеженою палітрою сірих і коричневих тонів.

Синтетична фаза (1912-1914) вводить колаж, повертає колір, конструює форми з готових елементів.

Кубізм змінив розуміння живописного простору, вплинув на архітектуру, дизайн, прикладне мистецтво.

Джерело: https://en.wikipedia.org/wiki/File:Les_Demoiselles_d%27Avignon.jpg

Футуризм оспівує швидкість, динаміку, технічний прогрес. У 1909 році італійський поет Філіппо Томмазо Марінетті публікує “Маніфест футуризму” в паризькій газеті “Фігаро”. Маніфест проголошує: “Перегоновий автомобіль прекрасніший за Ніку Самофракійську”. Футуристи закликають знищити музеї, бібліотеки, академії, все старе мистецтво. Вони хочуть передати рух, швидкість, енергію машинної епохи. Умберто Боччоні у скульптурі “Унікальні форми неперервності в просторі” (1913) показує фігуру, що ніби розривається від швидкості руху. Джакомо Балла в роботі “Динамізм собаки на повідці” фіксує фази руху, створюючи ефект стробоскопа.

В Україні найяскравішим представником футуризму став Давид Бурлюк, художник, поет і теоретик, якого часто називають “батьком російського футуризму”, хоча він народився і сформувався як митець в українському середовищі. Бурлюк організовував футуристичні виставки, писав маніфести, поєднував живопис із поезією та виступами, і саме його активність зробила футуризм впливовим рухом на всьому просторі Східної Європи.

Пізніші політичні зв’язки частини італійських футуристів із фашизмом дискредитували рух, проте його художні відкриття суттєво вплинули на розвиток кінематографа, графічного дизайну й реклами.

Джерело: https://commons.wikimedia.org/wiki/File:%27Unique_Forms_of_Continuity_in_Space%27,_1913_bronze_by_Umberto_Boccioni.jpg
https://en.wikipedia.org/wiki/File:Giacomo_Balla,_1912,_Dynamism_of_a_Dog_on_a_Leash,_oil_on_canvas,_89.8_x_109.8_cm,_Albright-Knox_Art_Gallery.jpg
https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=151013525

Експресіонізм — це напрям, у якому мистецтво відходить від точного зображення світу і концентрується на тому, що відчуває людина. Замість фіксації «враження» (як в імпресіоністів) художники навмисно перебільшують форму, спотворюють простір, посилюють колір — усе заради того, щоб передати внутрішній стан, а не зовнішній вигляд. Такий підхід виникає на початку ХХ століття в опозиції до імпресіонізму і швидко стає однією з головних мов модернізму.

Рух формується переважно в Німеччині та Австрії. Група Die Brücke («Міст») у Дрездені показує сучасне місто як простір нервовості й відчуження: Кірхнер, Геккель та їхні колеги працюють із грубою лінією й різким контрастом кольору.

Der Blaue Reiter («Синій вершник») у Мюнхені — більш ліричне та духовне об’єднання: Кандинський, Клее, Марк шукають у кольорі й ритмі майже музичну свободу; саме тут народжується ідея абстракції.

Джерело: https://en.wikipedia.org/wiki/File:Kirchner_Berlin_Street_Scene_1913.jpg
https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Wassily_Kandinsky,_1903,_The_Blue_Rider_(Der_Blaue_Reiter),_oil_on_canvas,_52.1_x_54.6_cm,_Stiftung_Sammlung_E.G._B%C3%BChrle,_Zurich.jpg

В Австрії експресіонізм набуває особистісної гостроти: Егон Шіле та Оскар Кокошка досліджують тіло й психологічну вразливість через нервову, ламану лінію. За межами Німеччини важливу роль відіграє француз Жорж Руо, який створює зворушливі, майже іконописні образи «маленької людини».

Джерело: https://en.wikipedia.org/wiki/File:Egon_Schiele_-_Self-Portrait_with_Physalis_-_Google_Art_Project.jpg

Експресіонізм швидко виходить за межі живопису: у скульптурі, театрі, музиці й архітектурі з’являється та сама вібрація — напружена, експериментальна, інколи утопічна. Загальні риси напрямку — символічний колір, агресивна лінія, емоційне перебільшення та повна відмова від описової точності. Експресіонізм відображає психологічну нестабільність епохи, передчуття катастрофи, що справдилося настанням Першої світової війни.

Супрематизм — напрям абстрактного мистецтва, створений Казимиром Малевичем близько 1915 року. Його основа — прості геометричні фігури (квадрат, коло, хрест, трикутник), виконані у чистих кольорах і розміщені на білому тлі. Малевич вважав, що мистецтво має відмовитися від зображення предметів і перейти до “чистої форми”. Символом цього підходу став «Чорний квадрат», який художник називав “нульовою формою” — точкою відліку нової естетики. Супрематизм відкрив шлях до подальшого розвитку абстракції у світовому мистецтві та став однією з ключових інновацій авангардного руху.

Джерело: https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=14940877

Конструктивізм — один із напрямів авангарду 1920 – початку 1930-х років, що відкидав концепцію “мистецтво заради мистецтва” і прагнув служити суспільству через дизайн, архітектуру, прикладні форми. Як і митці стилю модерн, конструктивісти прагнули створювати “тотальний мистецький твір”, формувати середовище існування людини: від міського планування, архітектури, дизайну інтер’єрів, одягу до дизайну столового начиння й текстилю. Проте для конструктивістів на першому місці була не краса (для споглядання), а функціональність і доцільність (яка, власне, і ставала новою естетикою). Вони вважали, що художник має бути таким собі інженером, який конструює нові форми життя. Часто митці цього напряму так і називали себе — “конструктори”. Основні риси конструктивізму — раціональність, відмова від декору, лаконічність форм, геометризм, функціональність, популярність “нехудожніх”, здавалося б, матеріалів (дерево, дріт, мідь, скло). Українські митці — сценограф Вадим Меллер у театрі “Березіль” Леся Курбаса, Василь Єрмілов у дизайні інтер’єрів, книжок, графіці, розробці шрифтів, станкових творах, Іван Кавалерідзе в скульптурі та ін. — були серед піонерів цього напряму.

Будинок Держпрому, Харків https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=154677113

Декорації до спектаклю “Алло на хвилі 477”, театр “Березіль”
https://www.encyclopediaofukraine.com/picturedisplay.asp?linkpath=pic%5CB%5CE%5CBerezil%20performance%20Allo%20na%20khvyli%20477%20(1929).jpg&page=pages%5CB%5CE%5CBerezil.htm&id=937&pid=1594&tyt=Berezil&key=Berezil%2C+March

Куди веде:

Авангардні експерименти готують наступні радикальні кроки. Кубізм стає однією з основ для появи абстракціонізму та конструктивізму. Футуризм впливає на дадаїзм та сюрреалізм. Експресіонізм у деяких течіях рухається майже до повного звільнення форми від предметності. Українські художники активно включаються в ці процеси. Казимир Малевич розвиває супрематизм на основі кубофутуристичних пошуків. Олександра Екстер працює на перетині кубізму, футуризму та конструктивізму. Олександр Богомазов створює теорію “якісних ритмів”, синтезуючи досягнення авангарду. Київ, Одеса, Харків стають важливими центрами авангардного мистецтва. Авангард створює нову візуальну мову, що визначить розвиток мистецтва ХХ століття.

4. Додаткова інформація з історії мистецтва

Паризька школа та міжнародний характер авангарду

Початок ХХ століття остаточно перетворює Париж на світову столицю мистецтва. Сюди з’їжджаються художники з усієї Європи: з Іспанії приїздить Пабло Пікассо, з Італії – Амедео Модільяні, з Болгарії – Жуль Паскін, з Литви – Жак Ліпшиц, з Польщі – Моїсей Кіслінг. Українські митці також активно включаються в цей процес. Олександра Екстер регулярно їздить до Парижа, знайомиться з Пікассо, Браком, Аполлінером, привозить у Київ новини про останні художні тенденції. Район Монмартр та Монпарнас стають місцями, де формуються нові художні концепції, де народжуються маніфести та скандальні виставки. Саме міжнародний характер авангарду дозволяє йому швидко поширюватися Європою. Ідеї, що виникають у Парижі, за кілька місяців обговорюються в Києві, Москві, Мюнхені, Мілані. Мистецькі журнали, листування, подорожі художників створюють щільну мережу культурних зв’язків.

Роль маніфестів і художніх об’єднань

У мистецтві авангарду важливою стає не лише творчість, а й пояснення власних ідей. Художники не просто створюють твори, а формулюють естетичні програми, публікують маніфести, ведуть полеміку. Маніфест стає жанром, що дозволяє заявити про свою позицію, окреслити межі руху, протиставити себе іншим напрямам. Футуристи особливо активні в цьому жанрі: вони публікують маніфести про живопис, скульптуру, архітектуру, музику, театр, навіть про одяг і кулінарію. Експресіоністи видають альманахи, де поєднують візуальне мистецтво з поезією та філософією. Кубісти більш стримані в теоретизуванні, але їхні ідеї формулюють поети-критики, зокрема Гійом Аполлінер. Художні об’єднання організовуються навколо галерей, журналів, кафе. Вони влаштовують виставки, що часто супроводжуються скандалами. Провокація стає частиною художньої стратегії. Авангардисти хочуть шокувати буржуазну публіку, викликати обурення, змусити говорити про своє мистецтво.

Вплив нових наук і філософії

Авангард тісно пов’язаний з науковими та філософськими ідеями епохи. Теорія відносності Айнштайна руйнує ідею абсолютного простору та часу, що резонує з кубістськими експериментами з множинністю перспектив. Психоаналіз Фрейда відкриває сферу несвідомого, що надихає експресіоністів та готує ґрунт для сюрреалізму. Філософія Анрі Бергсона з її концепцією “тривалості” впливає на футуристів, які намагаються передати плинність часу. Теософія та антропософія захоплюють багатьох художників, зокрема Василя Кандинського та П’єта Мондріана, які шукають у мистецтві духовні виміри. Розвиток фотографії змушує живопис переосмислити свої завдання. Якщо камера може точно зафіксувати зовнішність, то живопис має знайти інші функції – виражати внутрішнє, створювати нові реальності, досліджувати можливості кольору та форми. Нові технології – кіно, телефон, радіо, автомобіль, літак – змінюють сприйняття простору та часу, що відображається в художніх пошуках.

Жіночі голоси авангарду

Джерело: https://en.wikipedia.org/wiki/File:Sonia_Delaunay,_1914,_Prismes_%C3%A9lectriques,_oil_on_canvas,_250_x_250_cm,_Mus%C3%A9e_National_d%27Art_Moderne.jpg
https://en.wikipedia.org/wiki/File:Cyclist_(Goncharova,_1913).jpg
https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Still_Life_-_1913_-_Oleksandra_Ekster.png

Попри домінування чоловіків в історії авангарду, жінки відіграли важливу роль у формуванні нових мистецьких напрямів. Соня Делоне разом з чоловіком Робером Делоне розвиває орфізм – напрям, що синтезує кубізм з динамікою кольору. Вона застосовує авангардні принципи до дизайну тканин, одягу, інтер’єрів. Наталя Гончарова стає однією з ключових фігур російського футуризму та неопримітивізму. Габріель Мюнтер активно працює в об’єднанні “Синій вершник”. Олександра Екстер не лише створює живописні шедеври, а й революціонізує театральну сценографію, викладає, впливає на ціле покоління молодих художників. Жінки-художниці часто працювали на перетині різних видів мистецтва, поєднуючи живопис із прикладним мистецтвом, театром, дизайном, що розширювало межі художньої практики.

Авангард і народне мистецтво

Попри поширене уявлення про авангард як суто міське явище, багато художників шукають натхнення у народних ремеслах і візуальних традиціях. Народне мистецтво дає їм те, чого бракує академізму: свободу форми, яскравість кольору, прямоту висловлювання.

В Україні цей інтерес особливо помітний. Олександра Екстер співпрацює з вишивальною майстернею у Вербівці на Черкащині, де майстрині відтворюють авангардні композиції традиційними техніками. Казимир Малевич, який формувався як художник у культурному середовищі Поділля та Чернігівщини, вбирає уявлення про колір і геометрію українського селянського декору — ці мотиви пізніше вплинуть на його супрематизм. Михайло Бойчук створює власну школу, поєднуючи візантійську спадщину, українське бароко, народне мистецтво і принципи монументального авангарду.

Подібні процеси відбуваються і в Європі: митці звертають увагу на вивіски, примітив, середньовічні й народні орнаменти, шукаючи у них чесність та енергію, якої не дає академічна традиція. Діалог авангарду з архаїчними формами стає однією з найяскравіших рис мистецтва початку ХХ століття — поєднанням нового бачення зі спадщиною, яка живе в культурі століттями.

Авангард і масова культура сьогодні

Візуальні відкриття авангарду глибоко вкорінені в сучасній культурі. Графічний дизайн активно використовує принципи геометризації та спрощення форм, запозичені з кубізму та конструктивізму. Рекламна фотографія застосовує експресіоністські деформації та футуристичну динаміку. Музичні відеокліпи часто експлуатують прийоми авангардного монтажу, множинності перспективи, симультанності. Мода регулярно звертається до авангардних джерел: колекції Іва Сен-Лорана надихалися Мондріаном, японські дизайнери переосмислюють конструктивізм. Комп’ютерна графіка та відеоігри використовують абстрактні форми, що походять з авангардних експериментів. Інтерфейси застосунків часто базуються на принципах функціональності та геометричної ясності, розроблених авангардом. Парадоксально, але революційне мистецтво, що провокувало буржуазну публіку, стало частиною візуального середовища масової культури. Проте його радикальний потенціал зберігається в роботах сучасних художників, які продовжують досліджувати межі візуального.

Напрямки авангарду:

Напрям	Коли	Хто (ключові імена)	Що змінили / у чому новаторство
Фовізм	1905–1908	Анрі Матісс, Андре Дерен	Звільнили колір від реальності; показали, що колір може бути емоційним і самостійним засобом; спростили форму.
Кубізм	1907–1914	Пабло Пікассо, Жорж Брак	Розклали предмети на геометричні площини; розвинули багатопозиційне бачення; створили основу для абстракції й сучасного дизайну.
Футуризм	1909–1915	Ф. Т. Марінетті, Умберто Боччоні, Дж. Балла; в Україні: Давид Бурлюк	Поставили в центр ідеї руху, швидкості й техніки; створили “динамічну” естетику; вплинули на кіно, графіку та рекламу.
Експресіонізм	1905–1920	групи Die Brücke, Der Blaue Reiter; Кандинський, Кірхнер	Висунули емоцію й внутрішній стан над реалістичністю; спотворили форму заради настрою; підготували ґрунт для абстракції.
Абстракціонізм	від 1910	Василь Кандинський, Піт Мондріан	Відмова від предметності; перехід до чистої форми, лінії, кольору; сформували нову мову мистецтва ХХ століття.
Супрематизм	1915–1920	Казимир Малевич	Радикальне звільнення живопису від зображення; геометричні форми як “чиста творчість”; вплив на архітектуру, дизайн, типографію.
Орфізм	1912–1914	Соня та Робер Делоне	Колір як ритм і рух; кругові композиції; поєднання абстракції з дизайном, модою, рекламою.
Конструктивізм	1915–1930	Татлін, Родченко; в Україні: Єрмілов, Екстер, Меллер	Мистецтво як конструкція й утилітарна форма; геометрія, матеріали, техніка; величезний вплив на архітектуру, шрифт і дизайн.
Дадаїзм	1916–1922	Трістан Тцара, Гуго Балль, Марсель Дюшан	Протистояння логіці та традиції; колаж, перформанс, ready-made; змінили саме поняття мистецтва.
Сюрреалізм	1924–1939	Андре Бретон, Сальвадор Далі, Рене Магрітт	Дослідження підсвідомого, сновидних образів; руйнування раціональності; вплив на літературу, кіно, рекламу.

5. Швидка довідка

Персоналії:

Анрі Матісс (1869-1954) – лідер фовізму, дослідник кольору та декоративної композиції.

Пабло Пікассо (1881-1973) – співзасновник кубізму, один з найвпливовіших художників ХХ століття.

Егон Шиле (1890–1918) – австрійський експресіоніст, відомий експресивними автопортретами та драматичною передачею психологічного стану людини.

Ернст Людвіг Кірхнер (1880–1938) – німецький експресіоніст, учасник об’єднання Die Brücke, відомий живописом, що передає внутрішні емоції людини через деформацію форм, інтенсивний колір і напружений ритм композиції.

Умберто Боччоні (1882-1916) – теоретик та практик футуризму, скульптор і живописець.

Василь Кандинський (1866-1944) – піонер абстракціонізму, теоретик кольору. Олександра Екстер (1882-1949) – українська художниця, що працювала на перетині кубізму, футуризму та конструктивізму.

Ключові роботи

Анрі Матісс “Танець” (1910) – маніфест фовізму.
https://commons.wikimedia.org/wiki/File:La_Danse_II,_par_Henri_Matisse.jpg

Пабло Пікассо “Авіньйонські дівчата” (1907) – народження кубізму.
https://en.wikipedia.org/wiki/File:Les_Demoiselles_d%27Avignon.jpg

Умберто Боччоні “Унікальні форми неперервності в просторі” (1913) – футуристична скульптура.
https://commons.wikimedia.org/wiki/File:%27Unique_Forms_of_Continuity_in_Space%27,_1913_bronze_by_Umberto_Boccioni.jpg

Егон Шиле “Сім’я” (1918) – емоційна правда тіла.
https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Egon_Schiele_-_Kauerndes_Menschenpaar_(Die_Familie)_-_4277_-_%C3%96sterreichische_Galerie_Belvedere.jpg

Ернст Людвіг Кірхнер “Вулиця, Берлін” (1913) – експресіоністське бачення міста.
https://en.wikipedia.org/wiki/File:Kirchner_Berlin_Street_Scene_1913.jpg

Джакомо Балла “Динамізм собаки на повідці” (1912) – футуризм і рух.
https://en.wikipedia.org/wiki/File:Giacomo_Balla,_1912,_Dynamism_of_a_Dog_on_a_Leash,_oil_on_canvas,_89.8_x_109.8_cm,_Albright-Knox_Art_Gallery.jpg

Олександра Екстер “Місто вночі” (1913) – синтез кубізму та футуризму.
https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Aleksandra-Exter._City_at_Night._1919.jpg

Казимир Малевич. “Чорний супрематичний квадрат” (1915)
https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=14940877

Основні поняття

Авангард – узагальнена назва радикальних художніх рухів початку ХХ століття, що руйнували традиційні канони.

Фовізм – напрям, що звільнив колір від необхідності відповідати природі.

Кубізм – система зображення, що розкладає форми на грані та демонструє об’єкти з різних перспектив одночасно.

Футуризм – рух, що оспівував технічний прогрес, швидкість, динаміку машинної епохи.

Експресіонізм – напрям, що висловлював внутрішні емоції через деформацію форм та інтенсивний колір.

Додаткові джерела

Google Arts & Culture:

Фовізм https://artsandculture.google.com/entity/fauvism/m04lx1

Футуризм https://artsandculture.google.com/entity/futurism/m01hl64

Кубізм https://artsandculture.google.com/entity/cubism/m09ff3

Експресіонізм https://artsandculture.google.com/entity/expressionism/m0pybl

6 художників, які зробили кубізм популярним https://artsandculture.google.com/story/GwVh5Lg9G1yrJg

MoMA 1900-1930 https://www.moma.org/collection/?classifications=any&date_begin=1900&date_end=1930&include_uncataloged_works=false&on_view=false&recent_acquisitions=false&with_images=true

Центр Помпіду https://collection.centrepompidou.fr/artworks

Tate Modern https://www.tate.org.uk/art/art-terms/m/modernism

Баугауз https://harvardartmuseums.org/publications/special-collections/the-bauhaus

Дизайн уроку

Провокація

Завдання 1. Авангард довкола нас.

Перегляньте з учнями відеокліп Onuka до пісні Vidlik: ONUKA – Vidlik (Official Music Video)

(можна обмежитися фрагментами 0:18–0:55 та 1:22–1:40)

Куди дивимося:

1. Фрагментація зображення

Обличчя та силуети «розкладаються» на частини.
Предмети та простір зʼявляються уривками, без суцільної перспективи.

2. Площинність і графічність

Тло будується з чітких кольорових площин.
Простір навмисно «сплющений», без глибини.

3. Контрастні колірні рішення

Монохромні екрани різко змінюються неоновими вставками.
Колір живе як емоційний жест, а не «натуральний» тон.

4. Ритм і «механічний» монтаж

Монтаж працює як музичний ритм: короткі повторювані кадри, збої, різкі переходи.
Дії персонажів синхронізовані з електронним бітом.

5. Поєднання технологічного й народного

Синтез неонової естетики та народних мотивів у тексті/музиці.

Ідея “нова мова + коріння” — одна з ключових рис українського авангарду (Екстер, Бойчук, супрематизм Малевича).

Питання для обговорення:

Які незвичні візуальні прийоми ви помітили? (фрагментація, кольори, монтаж, «рваний» ритм)
Чи виглядають ці прийоми “сучасними”? Очікувана думка: так. Підводка: насправді вони мають 100-річне коріння.
Як ви думаєте, звідки взялися такі способи організації кадру?
- кубізм → фрагментація
- футуризм → рух і ритм
- експресіонізм → колір і емоція
- конструктивізм → графічність і площина
Чому реклама й музичні кліпи використовують авангардну мову?
- вона швидка, емоційна, легко зчитується;
- будує сильний образ;
- працює з увагою покоління, що живе в монтажному ритмі.

Практика

Завдання 2 (групове). Анатомія руйнування.

Клас об’єднується в чотири групи, кожна отримує репродукції творів одного напряму: фовізм, кубізм, футуризм, експресіонізм.

Завдання: проаналізувати, як саме художники руйнують традиційні канони живопису. Групи заповнюють таблицю з трьома колонками: “Що руйнується” (традиційний канон), “Як руйнується” (конкретний прийом), “Навіщо руйнується” (мета художника). Наприклад, для фовізму: руйнується природний колір – використовуються чисті, інтенсивні, нереалістичні кольори – щоб виразити емоцію, а не описати зовнішність.

Завдання 3 (групове/парне). Маніфест як жанр

Групи читають уривок із “Маніфесту футуризму” Філіппо Томмазо Марінетті (1909) (Додаток 1).

Питання для аналізу:

Який тон використовує автор?
Які емоції він намагається викликати?
Які цінності він проголошує?
Що він хоче знищити й чому?
Як ви ставитесь до радикальних заяв про знищення музеїв і бібліотек?
Чи можна вважати цей текст мистецтвом?

Обговорення: чому авангардисти потребували маніфестів, як теоретичні тексти співвідносяться з художньою практикою, яку роль відіграла провокація в авангардному русі.

Завдання 4 (групове). Дебати про прогрес.

Теза: “Технічний прогрес веде до прогресу в мистецтві”.

Команда “А”: виступає “за” футуристів, що оспівували технології та вимагали нового мистецтва для нової епохи.

Команда “Б”: критикує цю позицію, вказуючи на цінність традиції, небезпеки технологічного ентузіазму (згадуючи, що багато футуристів підтримали фашизм), складність зв’язку між технологіями та художньою якістю.

Завдання 5. Аналітичне: Емоція через деформацію.

Запропонуйте учням порівняти два портрети:

Жан-Югюст Домінік Енгре. Портрет французького журналіста Луї-Франсуа Бертена. 1831 р.
https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Louis-Francois_Bertin.jpg

Ернст Людвіг Кірхнер. Портрет себе хворого. 1918 р.
https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Ernst_Ludwig_Kirchner_Selbstbildnis_als_Kranker_1918-1.jpg

Запитання для обговорення:

Як зображено обличчя в кожному випадку?
Які емоції передає кожен портрет? Як деформація форм працює на вираження емоції?
Чи втрачається щось при відмові від реалізму? Що виграється?
Який портрет здається вам більш психологічним?

Завдання 6 (індивідуальне/групове). Авангардний плакат.

Учні створюють плакат на актуальну соціальну тему, використовуючи принципи авангарду. Теми можуть бути різні: екологія, права людини, освіта, культура. Завдання: застосувати авангардні прийоми (геометризація, інтенсивний колір, динамічна композиція, фрагментація) до сучасної проблематики. Можна працювати в графічному редакторі або традиційними засобами.

Завдання 7 (групове). Музейна екскурсія (віртуальна або реальна).

Якщо є можливість відвідати музей, де представлені твори авангарду, організувати екскурсію. Якщо ні – провести віртуальну екскурсію музеями, використовуючи Google Arts & Culture або сайти музеїв (MoMA, Centre Pompidou, Tate Modern).

Завдання: кожна група досліджує один напрям, знаходить кілька творів, готує коротку презентацію для класу.

Формат: група стає “гідами”, показує твори на екрані, розповідає про них, відповідає на питання.

Завдання 8 (групове). Колективний маніфест.

Учні об’єднуються в групи по 4-5 осіб і пишуть власний маніфест. Це може бути маніфест нового мистецького руху (вигаданого або реального), маніфест про роль мистецтва в сучасному суспільстві, маніфест молодого покоління художників.

Завдання: сформулювати ключові принципи, визначити, проти чого ви виступаєте і що пропонуєте натомість, використати яскраву, провокативну мову.

Завантажити матеріал (PDF)

Тема 5.2. Авангард: руйнування канонів

Урок 37. Авангард: руйнування канонів

Робочий аркуш учня / учениці

Завдання 1. Анатомія руйнування.

Напрям (фовізм / кубізм / футуризм / експресіонізм)

Що руйнується (традиційний канон)	Як руйнується (конкретний прийом)	Навіщо руйнується (мета художника)

Завдання 2. Маніфест як жанр.

Прочитай уривок із “Маніфесту футуризму” Філіппо Томмазо Марінетті (1909).

Питання для аналізу:

Який тон використовує автор?

Які емоції він намагається викликати?

Які цінності він проголошує?

Що він хоче знищити й чому?

Як ти ставишся до радикальних заяв про знищення музеїв і бібліотек?

Чи можна вважати цей текст мистецтвом?

Завдання 3. Експеримент із кольором.

Створи невелику композицію, використовуючи лише 3-4 інтенсивні кольори. Спробуй передати емоцію (радість, тривогу, спокій) виключно через колір, без опори на реалістичне зображення. Можна використовувати фігуративні елементи, але колір має бути нереалістичним і виразним. Який емоційний стан ти хочеш передати?

Завдання 4. Авангард поруч із нами.

Досліди, чи є в нашому місті будівлі, пам’ятники, мурали або інші об’єкти, створені під впливом авангарду або в авангардному стилі.

Завдання: знайти об’єкт, сфотографувати, з’ясувати історію створення, визначити, які авангардні впливи в ньому присутні. Створити коротку презентацію (3-4 слайди або пост для соцмережі) з фото та описом. Якщо в місті немає таких об’єктів, можна дослідити віртуально об’єкти в інших українських містах або створити власний проєкт авангардного об’єкта.

Завдання 5. Порівняння портретів.

Порівняй академічний портрет та експресіоністський портрет:

Як зображено обличчя в кожному випадку?

Які емоції передає кожен портрет? Як деформація форм працює на вираження емоції?

Чи втрачається щось при відмові від реалізму? Що виграється?

Який портрет здається тобі більш психологічним?

Завдання 5. Есе “Навіщо руйнувати канони?”

Напиши коротке есе (150-200 слів) про те, чому художники авангарду вважали за необхідне руйнувати традиційні канони. Чи була це деструкція заради деструкції, чи вони пропонували щось натомість? Як ти ставишся до ідеї руйнування в мистецтві?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 6. Термінологічний словник.

Дай визначення термінам:

Авангард____________________________________________________________________________________

Фовізм_____________________________________________________________________________________

Кубізм_____________________________________________________________________________________

Футуризм__________________________________________________________________________________

Експресіонізм_____________________________________________________________________________________

Прогрес

Я можу:	Ні	Частково	Так
розрізняти ключові напрями авангарду та характеризувати їхні художні принципи;
проаналізувати, як авангард руйнував академічні канони через експерименти з формою, кольором та простором;
пояснити зв’язок між суспільними змінами початку ХХ століття та радикальними художніми пошуками;
розпізнати візуальні ознаки фовізму, кубізму, футуризму та експресіонізму в конкретних творах;
оцінити вплив авангардних ідей на сучасну візуальну культуру, дизайн і медіа.

Додаток 1

Маніфест футуризму
(уривок)

Ми хочемо оспівати любов до небезпеки, звичку до завзяття й дерзання.
Хоробрість, відвага, бунт будуть основними рисами нашої поезії.
Вся дотеперішня література підносила замріяну незрушність, заціпенілий екстаз і сплячку. Ми ж хочемо звеличити наступальну дію, гарячкове безсоння, шалений біг, карколомне сальто-мортале, ляпас і кулак.
Ми стверджуємо: велич світу збагатилася новою красою — красою швидкости. Перегонувий автомобіль з його обтічником, прикрашеним довгими трубами, схожими на змій з вибуховим віддихом… ревучий автомобіль, що мчить, неначе картеччю строчить, він прекрасніший за саму Богиню Перемоги — Ніке Самотракійську.
Ми воліємо скласти гімн людині за кермом, чий ідеальний важіль пробиває Землю і, вийшовши на орбіту, починає кружляти довкола неї.
Поет повинен завзято тратити себе до решти, з розкішшю й щедрістю, аби побільшити ентузіастичний запал первісних стихій.
Немає краси поза боротьбою! Твір не стане шедевром, якщо буде позбавлений агресивного характеру. Поезію слід розглядати як шалений напад на недовідомі сили, аби скорити їх і кинути простертими людині під ноги.
Ми стоїмо на крайньому високому мисі сторіч!.. Навіщо озиратися назад, якщо ми хочемо розтрощити загадкові двері Неможливого? Час і Простір згинули ще вчора. Ми вже живемо в абсолюті, бо створили вічну й всюдисущу швидкість.
Ми хочемо уславити війну — єдину гігієну світу — мілітаризм, патріотизм, руйнівні дії анархізму, прекрасні ідеї, за які не жаль померти, і зневагу до жінки.
Ми поруйнуємо музеї, бібліотеки, академії будь-якого виду і штибу, й дамо бій моралізмові, фемінізмові та всякій опортуністичній чи утилітарній ницості.
Ми співатимемо великі юрби, збурені працею, задоволенням і повстанням; співатимемо різнобарвні, многоголосі припливи революцій у сучасних столицях; співатимемо двигтючу нічну лихоманку арсеналів і доків, підпалених шаленими електричними місяцями; співатимемо ненажерливі залізничні вокзали, що ковтають — не наковтаються зміїв, які вивергають вогонь і дим; заводи, підвішені до хмар крученими стовпами своїх димів; мости, уподібнені гігантським гімнастам, котрі крокують через ріки, блискочучи на сонці сяйвом ножів; допитливі пароплави, що силкуються сягнути за небокрай; широкогруді локомотиви, що гупотять по коліях, немовби величезні крицеві коні в гнуздечках труб, а ще — плавний політ аеропланів, чиї ґвинти мають на вітрі, мов прапори, і плещуть, немовби захоплена юрба в долоні.

(пер. О. Мокровольський) https://www.vsesvit-journal.com/old/content/view/639/41/

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе