матеріал 10

132. Пластик як проблема сучасного середовища. Частина 2

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок №132. Пластик як проблема сучасного середовища. Частина 2.

Очікувані результати навчання:

Аналізує вплив діяльності людини на порушення взаємозв’язків у природі, зокрема на прикладі мікропластику та біоакумуляції – [12 ПРО 3.3.1-2]
Пояснює глобальні екологічні проблеми та причини їх виникнення, зокрема забруднення пластиком – [12 ПРО 3.3.1-3 П]
Установлює причиново-наслідкові зв’язки між явищами та їх наслідками, наприклад між використанням одноразового пластику і біоакумуляцією – [12 ПРО 3.3.1-1 П]
Використовує інформацію для оцінювання природних процесів і явищ, зокрема щодо впливу мікропластику на живі організми – [12 ПРО 2.1.1-6 П]
Описує і пояснює процеси природничого змісту, зокрема міграцію мікропластику у харчовому ланцюгу – [12 ПРО 2.2.1-1 П]
Працює в групі для розв’язання навчальної проблеми, пов’язаної з екологічними наслідками – [12 ПРО 4.4.1]
Формулює висновки за результатами аналізу інформації про вплив мікропластику – [12 ПРО 1.5.2]
Здійснює пошук, аналізує та оцінює достовірність інформації, наприклад про екологічні ризики – [12 ПРО 2.1.1-2 П]

Місце уроку в темі: Наступний урок теми «Пластик і довкілля». Попередній урок був присвячений різновидам пластмас, часу їх розкладання і основам екологічного впливу. На цьому уроці учнівство сфокусується на проблемі мікропластику.

Проблема уроку: Чому навіть мікроскопічна частинка пластику здатна зруйнувати цілі харчові ланцюги в природі і як це стосується нас?

Цілі сталого розвитку:

Які цілі сталого розвитку опрацьовуємо на уроці (у порядку пріорітетності):

14. Збереження екосистем моря.
12. Відповідальне споживання і виробництво.
15. Збереження екосистем суші.
3. Міцне здоров’я.
13. Боротьба зі зміною клімату.

Ключові слова: мікропластик, біоакумуляція, харчові ланцюги, екосистема, фільтратори, планктон

План уроку:

Мотивація (5 хв).
Теоретичний блок (10 хв).
Життєва ситуація (15 хв).
Самостійна практика (10 хв).
Рефлексія (5 хв).
Додаткові джерела (після уроку).

Очікувані результати для вчителя:

Учні розуміють механізм утворення мікропластику та його міграцію в екосистемах.
Учні пояснюють явище біоакумуляції через аналіз реальних харчових ланцюгів.
Учні роблять висновки щодо впливу мікропластику на здоров’я і довкілля.

Очікувані результати для учнівства:

Я пояснюю як утворюється мікропластик і потрапляє в організми.
Я аналізую вплив мікропластику на різні рівні угруповань.
Я усвідомлюю загрозу мікропластику для здоров’я людини і біорізноманіття планети.

Мотивація і повторення:

Дружня порада вчителю

Тривалість: до 10 хв.

🎯 Мета:

Залучити учнів через несподіване явище – пластик у тканинах живих організмів.

Побудувати емоційний міст між побутовим пластиком і станом екосистем.

Підвести до теми біоакумуляції та незворотних екологічних наслідків.

Рис 1. Мікропластик у скрабі для обличчя. Джерело: ioLight

Ви купуєте в супермаркеті філе риби. Воно виглядає свіжим, що навіть хочеться уявити, як ця риба плавала у водах океану. Але дослідники виявили, що у 1 з 3 зразків риби з супермаркетів містяться частинки мікропластику. Це мікроскопічні уламки з поліетилену, які риба не лише проковтнула – вони також застрягли в її зябрах та кишківнику, впливають на її дихання, обмін речовин і репродуктивні можливості.

Рис 2. Ланцюг біоакумуляції. Джерело: Bigelow

🎥 Рекомендоване для перегляду відео:

Як мікропластик впливає на наше здоров’я?

Відео

У 2023 році вчені вперше виявили мікропластик навіть у легенях морських ссавців. Туди він потрапив разом із водою.

Рис 3. Тварина у пластикових тенетах. Джерело: Earth

У зябрах риб мікропластик – як пил у наших легенях.
В організми китів потрапляють тисячі частинок щодня, під час харчування.
Організм людини при споживанні продуктів може отримати отруєння від полімерних частинок, які не видно.

🗣 Обговоріть у парах:

Як ви гадаєте, які тварини – не жителі моря, можуть також страждати від мікропластику?
Чи змінює ця інформація вашу думку щодо використання пластику в побуті?

Тобі може знадобитися:

Дружня порада вчителю

Тривалість: до 10 хв.
🎯 Мета:

Пояснити, як зі звичайного пластику утворюється мікропластик.

Показати, чому ця тема не лише про довкілля, а й про здоров’я.

🛠 Як провести:

Покажіть коротке відео або ілюстрацію трансформації пластику в мікропластик.

Якщо є можливість – продемонструйте зразок дрібного пластику.

❓ Запитання для обговорення:

У яких продуктах чи речах ви не очікували б знайти пластик, але він там є?

Як ви вважаєте, хто більш відповідальний за потрапляння мікропластику в природу – виробники чи споживачі?

Рис 1. Деградація пластику. Джерело: ResearchGate

Як пластик стає мікропластиком?
Цей процес не одноденний, і не швидкий. Спершу пляшка, пакет чи зубна щітка просто лежать у довкіллі. Але під впливом безлічі факторів матеріали деградують. Під дією сонячного світла, дощу, солоної води, морських хвиль, вітру, вони починають розсипатися на дедалі дрібніші частинки.
Ці дрібні частинки і є мікропластиком.

Трохи фактів:

Частинки мікропластику не видно неозброєним оком.
Але вони скрізь – у воді, піску, живих істотах.
Їх знаходять у шлунках риб, у меді, у снігу в Антарктиді і навіть у плаценті вагітних жінок.

Є два типи мікропластику:

Первинний – спеціально вироблений у вигляді мікрочастинок (наприклад, у скрабах, зубних пастах, косметиці).
Вторинний – утворюється під час руйнування більших предметів (пляшок, кришок, поліетилену).

Рис 5. Первинний і вторинний мікропластик. Джерело: TGBB

📽 Відео для перегляду (2 хв):
Життя пластикової пляшки у майбутньому

Відео

🧠 Поміркуйте:

Що, на вашу думку, небезпечніше – цілий пластиковий пакет чи невидимий мікропластик?
Чому мікропластик не можна «зібрати» чи «виловити», як звичайне сміття?

Життєва ситуація:

Дружня порада вчителю

Тривалість: до 15 хв.

🎯 Мета:

Поглибити розуміння харчових ланцюгів.

Показати, як мікропластик «підкрадається» до організмів, що взагалі його не «бачать».

Розвинути «екосистемне» мислення, логіку та візуальну комунікацію.

🛠 Як провести:

Розділіть клас на 4 групи відповідно до рівнів трофічного ланцюга.

Дайте кожній групі інструкції з описом конкретного рівня.

Заохочуйте створити ілюстрації, інфографіку, креативні історії.

Наприкінці об’єднайте роботи в загальну схему на дошці / фліпчарті.

❓ Питання для супроводу:

Який рівень найбільше акумулює токсини?

Як зміниться вся екосистема, якщо мікропластик потрапляє до неї, починаючи з планктону?

Чи можна розірвати цей харчовий ланцюг?

Харчовий ланцюг, заражений пластиком – створення постеру
(групова робота зі спільною візуалізацією)

Ви – екологи, які досліджують явище біоакумуляції. Об’єднайтесь у 4 групи.
Кожна група відповідає за певний трофічний рівень:

Зоо- та фітопланктон
Малі водні тварини (ракоподібні, молюски, дрібна риба)
Хижаки та фільтратори (хижі риби, китові акули, смугачі-фінвали)
Людина

Рис 6. Новий «харчовий ланцюг». Джерело: Vtf

Завдання:

Намалюйте харчовий ланцюг, у якому пластик потрапляє до організмів вашого рівня
(можна у вигляді постера).
Поясніть, як мікропластик впливає на життєві процеси організмів вашого рівня
(наприклад: дихання, травлення, розмноження, ріст, метаболізм).
Визначте наслідки порушення балансу в екосистемі (за допомогою інтеррнету:
вимирання, накопичення токсинів, біоакумуляція тощо).
Презентуйте свою частину перед класом. Коли ваша та інші групи додадуть власні постери –
у вас вийде повна карта екосистеми.

Візуалізація:
Кожна група малює свою «частину» (можна на ватмані, на дошці у класі чи онлайн-дошці). Потім можливо поєднати все в один «ланцюг біоакумуляції».

🗣 Обговорення:

Які організми найбільше постраждали? Чому?
Чи можливе повне усунення мікропластику з цієї екосистеми?
Що станеться, якщо зникне одна з ланок (наприклад, планктон)?

Попрактикуймо самостійно:

Дружня порада вчителю

Тривалість: до 10 хв.

Завдання: Аналіз тексту «Біоакумуляція мікропластику»

Прочитайте уривок нижче. Використайте інформацію з тексту та власні знання, щоб відповісти на запитання.

Біоакумуляція мікропластику в океанічних екосистемах

У 2022 році команда вчених з Норвегії вивчала вміст мікропластику в тілі риб, зібраних у Північній Атлантиці. У 92% зразків виявили мікропластик у шлунках, а в 37% – у тканинах. Після дослідження фітопланктону, вчені помітили, що навіть найдрібніші мікрочастинки пластмаси здатні проникати в клітини.
Мікропластик часто сприймається консументами як планктон, тому дрібні ракоподібні ковтають його, вважаючи їжею. Далі його поглинають більші хижаки. Таким чином, мікропластик рухається харчовим ланцюгом, накопичуючись у тілах тварин. Це явище має назву біоакумуляція.
Речовини, які часто містяться в мікропластику, мають ендокринно-руйнівні властивості. Це може впливати на розмноження, ріст, поведінку та імунітет морських організмів.
Деякі види, як-от анчоуси, ковтають до 100 таких частинок на день. Але великі хижаки (акули, тунець, морські птахи) можуть мати у тілі тисячі частинок. Такі тварини стають джерелом мікропластику для людей, які вживають морепродукти.

📸 Рис. 1. Схема харчового ланцюга з біоакумуляцією:
Планктон → ракоподібні → риби → хижаки → людина
Мікропластик збільшується на кожному рівні.

📸 Рис. 2. Фото з дослідження: мікропластик у тканинах анчоуса під мікроскопом
(джерело: Marine Pollution Bulletin)

✍️ Завдання:
Який процес описується в тексті як накопичення мікропластику у тілі організмів через харчовий ланцюг?

A. Фотосинтез
Б. Біоакумуляція
В. Фільтрація
Г. Декомпозиція

✅ Правильна відповідь: Б – Біоакумуляція

Який із наведених організмів за текстом є на нижчому трофічному рівні?

A. акула
Б. анчоус
В. тунець
Г. морський птах

✅ Правильна відповідь: Б – Анчоус

Поясніть, як мікропластик маскується під їжу для дрібних водних організмів:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

✅ Очікувана відповідь: Мікропластик має розмір і форму, подібну до планктону, тому дрібні водні організми приймають його за їжу.

Чому споживання морепродуктів може бути джерелом мікропластику в організмі людини?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

✅ Очікувана відповідь: Люди їдять морепродукти, які вже накопичили мікропластик через харчові ланцюги. Це може переносити токсичні речовини до організму людини.

Обчисліть кількість частинок мікропластику, які може проковтнути анчоус за рік, якщо він поглинає в середньому 100 частинок на день. Дайте відповідь у стандартній формі:

Ваша відповідь: _________________________

✅ Очікувана відповідь: 100 × 365 = 36 500
Стандартна форма: 3,65 × 10⁴

Назвіть дві можливі загрози для організмів, пов’язані з біоакумуляцією мікропластику:

• ___________________________________________________________________________________
• ___________________________________________________________________________________

✅ Очікувана відповідь: • Гормональні порушення
• Погіршення імунітету / проблеми з розмноженням / токсичний вплив на клітини

Рефлексія:

Дружня порада вчителю

Тривалість: до 5 хв.

🎯 Мета:

Залучити учнів до особистої екологічної відповідальності

Дати простір для усвідомлення зв’язку між повсякденними звичками та глобальною екологічною проблемою

Підштовхнути до дій на рівні побуту

🛠 Як провести:

Запропонуйте охочим коротко поділитися думками

За бажанням створіть збір «пластикових одкровень»

💬 Можливі запитання для обговорення:

Яка звичка з пластиком стала для вас очевидною сьогодні?

Чи бачите ви просту дію, яку можеш зробити вже завтра?

Як можна підтримувати одне одного в таких мікрозмінах?

Сьогодні ми дізналися, що мікропластик може бути не тільки в океані, а й у тканинах риб, у воді, яку п’ємо, і в організмах, які споживаємо. А тепер час осмислити, як це стосується особисто вас.
Згадайте свій учорашній день:
Які пластикові предмети ви використовували? Чи були вони одноразовими? Чи мали альтернативу?

✍️ Доповніть речення:

Я зрозумів/-ла, що мікропластик:
____________________________________________________________________

Найважче буде відмовитись від ________ але я спробую:
_____________________________________________________________________

🧱 Оцініть, наскільки добре ви зрозуміли, що таке мікропластик і чому це проблема:

🧱🧱🧱🧱🧱🧱🧱🧱🧱🧱
(1 – нічого не зрозумів/-ла, 10 – я знаю, що треба змінювати вже завтра💡)

У вільний від відпочинку час:

Підбірка матеріалів, які розширять ваше уявлення про мікропластик і його вплив:

🎥 Відео:
• «Історія пластику» – The story of staff project

Відео

• «Ви їсте пластик на вечерю?» – National Geographic

Відео

🗺 Карта найближчих пунктів сортування:
Дізнайтесь, куди можна здати пластик у твоєму місті:
https://recyclemap.org

📱 Екочелендж:
Протягом 24 годин

не купуйте нічого з одноразового пластику
сфотографуйте альтернативи
поділіться із класом або друзями

Завантажити матеріал (PDF)

Урок №132. Пластик як проблема сучасного середовища. Частина 2.

Очікувані результати навчання:

Місце уроку в темі: Наступний урок теми «Пластик і довкілля». Попередній урок був присвячений різновидам пластмас, часу їх розкладання і основам екологічного впливу. На цьому уроці учнівство сфокусується на проблемі мікропластику.

Проблема уроку: Чому навіть мікроскопічна частинка пластику здатна зруйнувати цілі харчові ланцюги в природі і як це стосується нас?