матеріал 13

135. Мода та сталий розвиток. Вплив модної індустрії на довкілля. Частина 1

Матеріал

Урок №135. Мода та сталий розвиток. Вплив модної індустрії на довкілля. Частина 1


Очікувані результати навчання:
  • Формулює самостійно або у співпраці з іншими проблему, що стосується взаємодії людини і довкілля (на прикладі модної індустрії) – [12 ПРО 1.1.1]
  • Аналізує інформацію природничого змісту з різних джерел та обґрунтовує власну позицію щодо екологічності текстильного виробництва – [12 ПРО 2.2.2-1]
  • Інтерпретує вплив повсякденних рішень на зміну клімату та забруднення навколишнього середовища – [12 ПРО 3.3.1-3 П]
  • Оцінює доцільність застосування альтернативних технологій і практик для сталого розвитку – [12 ПРО 3.4.1-2 П]
  • Розв’язує навчальні/життєві проблеми, використовуючи здобуті наукові знання і набутий досвід (на прикладі екоспоживання) – [12 ПРО 4.3.2-1 П]
  • Бере участь у розробленні та презентує у групі план дій щодо зменшення впливу споживання одягу на довкілля – [12 ПРО 4.4.1-1]
  • Пояснює залежність екологічної ситуації від особистого стилю споживання і рішень – [12 ПРО 3.2.1-3 П]

Місце уроку в темі:  Цей урок перший з двох у підітемі «Мода і довкілля», інтегрованої в курс сталого розвитку. Урок покликаний підняти проблему прихованих екологічних витрат модної індустрії та запустити уявну «екологічну ревізію» шафи кожного учня та учениці.

Проблема уроку: Чи може бути модна індустрія сталою? Які ресурси ми витрачаємо на одяг і хто за це «платить» у природі?

Цілі сталого розвитку уроку: 
  • 12. Відповідальне споживання і виробництво
  • 13. Боротьба зі зміною клімату
  • 6. Чиста вода та належні санітарні умови
  • 8. Гідна праця та економічне зростання
  • 4. Якісна освіта

Ключові слова:  fast fashion, екологічний слід, текстильна промисловість, вуглецевий слід, сталий одяг, апсайклінг.

План уроку:
  1. Мотивація (5 хв).
  2. Теоретичний блок (10 хв).
  3. Життєва ситуація (20 хв).
  4. Самостійна практика (5 хв).
  5. Рефлексія (5 хв).
  6. Додаткові джерела (після уроку).

Тривалість: до 2 хв.

Очікувані результати для вчителя:
  • Учні дослідили життєвий цикл текстильного виробу і визначили критичні етапи впливу на довкілля.
  • Учні розрізняють справжні ініціативи сталого розвитку від маркетингових маніпуляцій у сфері моди.
  • Учні встановлюють зв’язок між побутовими споживацькими рішеннями та глобальними екологічними проблемами.
Очікувані результати для учнівства:
  • Я розумію, які ресурси потрібні для виготовлення одягу, і як це впливає на довкілля.
  • Я вмію аналізувати екологічні ініціативи брендів і розрізняти справжні та «зелені» обіцянки.
  • Я можу пояснити, чому «дешевий» одяг має високу екологічну вартість.

Мотивація:

Тривалість: до 5 хв.

🎯 Мета блоку:

  • Створити сильний емоційно-когнітивний «гачок» через несподіваний факт: дешева річ має велику приховану ціну.
  • Запустити дослідницьке мислення: хто і як створює одяг.
  • Пов’язати особистий досвід (покупка одягу) з глобальними екологічними процесами.

🛠 Як провести:

  • Почніть з питання: «У кого з вас є футболка, яку ви купили до 300 грн?»
  • Покажіть зображення Рис. 1–3 (або тільки одне, якщо час обмежено).
  • Поставте питання: «Як ви думаєте, з чого складається ціна футболки?»
  • Запропонуйте: «Спробуймо сьогодні простежити шлях футболки – від ґрунту до смітника»

💬 Питання для обговорення (на вибір):

  • Яка частина модної індустрії здається вам найнеочевиднішою з точки зору шкоди природі?
  • Якщо у нас є вибір, чому ми іноді обираємо дешевше – навіть знаючи про наслідки?
  • Якби ви створювали власний бренд одягу – якими б принципами ви керувалися?

«Футболка за 299 гривень – хто платить решту?»

Уявіть: ви купуєте базову білу футболку у відомому масмаркеті. Вона коштує лише 299 гривень. Це вигідно. Зручно. Доступно. Але…

Рис. 1. Висохле озеро Урмія (Іран), виснажене зрошенням бавовняних плантацій.
Джерело: Wikimedia
Рис. 2. Діти працюють на текстильному виробництві в Бангладеш.
Джерело: FinancialTimes
Рис. 3. Текстильне сміттєзвалище в пустелі Атакама (Чилі) – одяг, який так і не потрапив до споживачів. Джерело: EcoTextile

💬 Подумайте:

  • Якщо футболка коштує лише 299 грн, як думаєте, скільки коштує її виготовлення – і хто платить «решту» ціною здоров’я, змін клімату чи майбутнього?
  • Скільки літрів води пішло на бавовну для однієї футболки?
  • Скільки CO2 викинуто, щоб доставити її в магазин у твоєму місті?
  • Скільки вона «живе» – і де закінчить свій шлях?

🎯 Сьогодні ми:

  • Визначимо, з яких ресурсів роблять одяг і що з ними відбувається.
  • Дослідимо, як мода впливає на воду, ґрунт, повітря і здоров’я людей.
  • Навчимось розпізнавати бренди, які справді намагаються бути сталими – і тих, хто просто грає у «зелену» моду.

Тобі може знадобитися:

Тривалість: до 10 хв.
🎯 Мета:

  • Пояснити, які ресурси задіяні у виробництві одягу.
  • Встановити причинно-наслідкові зв’язки між модою та глобальними кризами.
  • Підготувати учнів до аналізу кейсів брендів і життєвого циклу футболки.

🛠 Як провести:

  • Покажіть відео про життєвий цикл футболки
  • Задайте учням питання на обговорення: «Що найбільше вас здивувало у виробництві одягу?»
  • Залучіть учнів до читання цифр з таблиці – короткий «ресурсний розрахунок» власної футболки.
  • Запропонуйте порівняти футболку з поліестру та бавовни (можна провести швидке голосування – як ви думаєте, яка гірше впливає на довкілля?).

💬 Питання для обговорення:

  • Чи можна створити одяг, який не шкодить довкіллю?
  • Хто має більше впливу – виробник чи споживач?
  • Як може змінитися ситуація, якщо кожен з нас купить удвічі менше одягу?

🌍 Як мода впливає на воду, зміни клімату і природні ресурси?

Мода – це не лише про стиль. Це ще й про тонни води, тисячі кілометрів транспортування, хімікати, викиди CO2, і тонни текстильного сміття.
Але яка частина процесу найбільш сильно впливає на довкілля?
Ресурси, яких потребує одна футболка з бавовни:

Ресурс/показникПриблизні дані для 1 футболки
Вода 💧до 2700 літрів – стільки може випити одна людина за 2 роки
Енергія ⚡≈ 2,1 кВт/год – як цикл прання + сушки
CO₂ 🌫≈ 6,5 кг викидів – як поїздка авто на 25 км
Хімікати 🧪≈ 150 г – барвники, розчинні хлориди, нітратні сполуки
Відходи ♻️≈ 500 г тканинного обрізу та мікропластику

Відео «The Lifecycle of a T-Shirt» – у якому розповідається про вплив виробництва одягу назміни клімату.

Відео

🌡 Як мода впливає на зміни клімату?

  • Текстильна індустрія відповідає за близько 10% глобальних викидів CО2 – більше, ніж авіація та морський транспорт разом.
  • Основні джерела викидів – вирощування сировини, фарбування тканин, транспорт і спалення/звалища.
Рис. 4. Як зменшити особистий «модний слід»? Джерело: SquareSpace

💦 Як мода шкодить водним ресурсам?

  • Вирощування бавовни – найбільший водовитратний етап (особливо в Індії, Китаї, Пакистані).
  • Фарбування тканин – джерело токсичних скидів: щороку до 20% забруднення води в Азії спричинене текстильними фабриками.
  • Синтетика (поліестер) – при пранні виділяє мікропластик, який потрапляє у річки та океани.
Рис. 5. Як зменшити кількість мікропластику при пранні одягу.
Джерело: SquareSpace

🧠 Поміркуйте:

  • Який тип одягу найбільше шкодить довкіллю?
  • Чи завжди «екологічний одяг» справді екологічний?
  • Що складніше змінити: виробництво чи наші звички?

Життєва ситуація:

Тривалість: до 20 хв.

Діяльність учителя:

  • Надати учням досвід роботи з речовинами та методами оцінки властивостей матеріалів.
  • Розвинути вміння спостерігати, порівнювати, вести протокол.
  • Ввести поняття «функціональність матеріалу» у реальній ситуації.

🛠 Як провести:

  • Підготуйте інгредієнти на столах: мірні ложки, паперові склянки, крохмаль, оцет, гліцерол, плиту чи пальники для підігріву.
  • Покажіть демонстраційно, як змішати інгредієнти.
  • Контролюйте нагрів: гель має стати тягучим, як клей.
  • Дайте учням заздалегідь надруковану таблицю властивостей для тестування або відобразіть її на дошці.
  • Для зразків, які не встигають висохнути – можна дозволити учням взяти їх додому, чи залишити у класі, а на наступному уроці повернутись до їх вигляду.

Питання для обговорення:

  • Який із тестів дав найнеочікуваніший результат?
  • Чи можна змінити властивості біопластику, просто змінюючи склад?
  • Що зробить біопластик водостійкішим?
  • Чи бачили ви коли-небудь подібні матеріали у магазинах?

Ваше завдання – простежити весь шлях звичайної футболки, яку купують у масмаркеті:
від вирощування сировини до моменту, коли вона стає сміттям або ресурсом.

Вам допоможуть зображення, фактчекінг і робота в групах.
Потім – коротка презентація своєї «історії футболки».

👥 Працюємо в групах по 4–5 осіб.
Кожна група отримує 1 фрагмент шляху футболки та реальні джерела
(зображення та інфографіка).

Етапи шляху футболки:
Етап – Що аналізує група – Матеріали

  1. Вирощування бавовни – Вода, пестициди, земля
  2. Фарбування та виготовлення –Токсичні речовини, нелегальна праця, вода
  3. Транспорт та продаж – Викиди парникових газів, логістика
  4. Використання – Прання, мікропластик, споживання ресурсів
  5. Утилізація – Звалища, спалення, переробка
Рис. 6. Поля бавовни в Індії, виснажена земля. Джерело: Krishi
Рис. 7. Барвники, що скидаються у річку. Джерело: SqareSpace
Рис. 8. Контейнери з одягом у порту в Бангладеш. Джерело: Amazon
Рис. 9. Мікропластик у воді після прання. Джерело: Statista
Рис. 10. Текстильне сміттєзвалище у Нігерії. Джерело: Fibre2Fashion

📄 Завдання для кожної групи:
– Ознайомтесь із матеріалами (фото + опис).
– Відповідайте на запитання:

  • Які ресурси тут витрачаються?
  • Який вплив на довкілля?
  • Чи є альтернатива?

– Оформіть короткий постер/слайд або запишіть план усної мініпрезентації:

  • Назва вашого етапу
  • 3-4 ключові факти
  • 1 фото + коротке пояснення
  • Одне запитання до класу

🧠 Після роботи:
Кожна група коротко презентує свій фрагмент.
Разом складаємо повну карту “Життєвого циклу футболки”.

📍 У центрі дошки – малюнок футболки. Кожна група додає свій шматочок шляху.

🎯 Завдання додаткове (для швидких груп):
Придумайте одне покращення для вашого етапу, яке могло б зменшити вплив на довкілля. Це може бути:

  • Технологія
  • Зміна матеріалу
  • Новий підхід (наприклад, апсайклінг, повільна мода)

Попрактикуймо самостійно:

Тривалість: до 5 хв.

🛠 Як організувати:

  • Покажіть фото (1–2 хв) перед виконанням.
  • Дайте 3 хвилини на завдання письмово.
  • Оберіть 2–3 учні для озвучення пунктів 3–5.
  • За бажанням – зберіть ідеї про ініціативи в громаді на загальний ватман/падлет.

Завдання:
Чи справді ці бренди стали екологічнішими?
Проаналізуйте таблицю та зображення.
Виберіть правильні відповіді та аргументуйте свої міркування.

Рис. 11. Брендова еко-колекція в одному з ТРЦ Києва. Джерело: Medium
Рис. 12. Одяг на вагу у секонд-хенді Львова. Джерело: Section
Рис. 13. Звалище одягу в Чилі (пустеля Атакама) – товари, які не дійшли до полиць. Джерело: AlJazeera

📄 Таблиця: Бренди і ініціативи

Назва бренду/ініціативиЩо декларуютьЩо важливо знати
ZEO by ZARA«Використання органічної бавовни», «еко-ініціативи до 2030»Немає чіткого плану, одяг все одно одноразового типу
ReClothe UAЗбір одягу для переселенців (ВПО) + сортуванняНеприбуткова ініціатива, працює завдяки волонтерам
H&M Conscious CollectionВіддає речі на переробку, зелене пакуванняЧасто звинувачувались у greenwashing – рециклінг мінімальний
Lviv Second LifeАпсайклінг одягу, участь молоді у проєктіНавчає шити, дає речам друге життя, працює локально

📝 Завдання:

1. Яка ініціатива дійсно має ознаки сталої практики на рівні локальної дії?

  • A. ZEO by ZARA
  • B. ReClothe UA
  • C. H&M Conscious
  • D. – Усі однаково сталi

Відповідь: B – ReClothe UA – працює для зменшення споживання, підтримує вразливі групи, діє в реальному контексті.

2. Який із наведених брендів найчастіше критикували за greenwashing?

  • A. H&M Conscious
  • B. ReClothe UA
  • C. Lviv Second Life
  • D. – Жоден

Відповідь: A – H&M Conscious
– є документовані кейси розслідувань, доказів про greenwashing (джерело: Changing Markets Foundation, 2021).

3. Придумайте запитання, яке ви поставили б бренду, що називає себе «еко-дружнім», але не надає доказів:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Очікувані відповіді учнівства:
– “Скільки відсотків вашого одягу реально переробляється?”
– «Чи можете надати сертифікати сталого виробництва (GOTS, Fair Trade тощо)

4. Чому навіть органічна бавовна не завжди означає екологічно безпечне виробництво?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Очікувані відповіді учнівства:
Органічна бавовна може вирощуватись на великих плантаціях, споживати багато води, потребує перевезення з Азії – отже, екослід усе одно високий.

5. Подумайте: У вашій громаді з’явилась ініціатива обміну або апсайклінгу речей.
Як би ви її назвали та який формат запропонували?

Назва: ____________________________________________________________________

Ідея:_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Очікувані відповіді учнівства: Ідеї учнів мають бути креативні
Назви: «ПереШафа», «Футболка-другий шанс», «ЗНОсимо по-новому».
Формат: обмін одягом у школі раз на місяць, DIY-майстерки, пошиття еко-сумок зі старих футболок тощо.


Рефлексія:

Тривалість: до 5 хв.

🎯 Мета:

  • Закріпити зв’язок між власним споживанням і глобальним впливом.
  • Показати, що кожна дія – це позиція.
  • Дати простір для особистісного переосмислення, без тиску.

🛠 Як провести:

  • Запропонуйте учням 2 хв тиші для письмової рефлексії.
  • Далі – «футболкове коло»: хто хоче – може назвати свою річ і те, що з нею зробить.
  • Заохотьте зробити вдома один маленький екологічний крок і поділитися результатом на наступному уроці (наприклад: «Я не купив нову річ – замінив на апсайкл»).

💬 Запитання для обговорення:

  • Що стало для тебе найсильнішим відкриттям на уроці?
  • Як наш вибір одягу впливає на інших людей – навіть на іншому континенті?
  • Чи можемо ми бути модними – і при цьому етичними?

Сьогодні ми досліджували, як мода впливає на довкілля – від вирощування бавовни до звалищ у пустелі. Але ця тема не лише про тканини – вона про вибір, який ми робимо щодня.

Подумайте про свій гардероб. Оберіть 1-2 речі, які ви вже маєте, і з якими готові вчинити інакше:

  • Носити довше
  •  Передати іншому
  •  Перешити
  •  Не купити заміну «просто бо хочеться»

✍️ Доповніть речення:

«Я зрозумів/-ла, що мода…»

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

«Я хочу бути більш свідомим/-ою у виборі одягу, тому що…»

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

«Я думаю, що найважче буде… але я спробую…»

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

🧠 Оцініть, наскільки глибоко ви зрозуміли тему:
Оберіть свою кількість 🧱 (цеглин усвідомлення):

🧱🧱🧱🧱🧱🧱🧱🧱🧱🧱
(1 – просто послухав/-ла, 10 – переосмислив/ла свої речі й готовий/а до змін 💚)


У вільний від відпочинку час:

Хочете дізнатись більше про моду, що не шкодить планеті?
Ось добірка, яка можливо, змінить ваш гардероб.

🎥 Відео:
Життєвий цикл футболки – TED-Ed

Відео

Як fast fashion призводить до глобальної кризи відходів – CNBC

Відео

🧠 Челендж до наступного уроку:
Спробуйте зробити хоча б одне з цього:
🔲 Віддати 1 річ у хорошому стані на благодійність
🔲 Перешити/перефарбувати/вкоротити щось зі старого одягу
🔲 Не купувати новий одяг протягом місяця
🔲 Запропонувати родині чи друзям зробити обмін речей

Урок №135. Мода та сталий розвиток. Вплив модної індустрії на довкілля. Частина 1


Очікувані результати навчання:

Місце уроку в темі:  Цей урок перший з двох у підітемі «Мода і довкілля», інтегрованої в курс сталого розвитку. Урок покликаний підняти проблему прихованих екологічних витрат модної індустрії та запустити уявну «екологічну ревізію» шафи кожного учня та учениці.

Проблема уроку: Чи може бути модна індустрія сталою? Які ресурси ми витрачаємо на одяг і хто за це «платить» у природі?

Цілі сталого розвитку уроку: 
  • 12. Відповідальне споживання і виробництво
  • 13. Боротьба зі зміною клімату
  • 6. Чиста вода та належні санітарні умови
  • 8. Гідна праця та економічне зростання
  • 4. Якісна освіта

Ключові слова:  fast fashion, екологічний слід, текстильна промисловість, вуглецевий слід, сталий одяг, апсайклінг.

План уроку:
  1. Мотивація (5 хв).
  2. Теоретичний блок (10 хв).
  3. Життєва ситуація (20 хв).
  4. Самостійна практика (5 хв).
  5. Рефлексія (5 хв).
  6. Додаткові джерела (після уроку).
Очікувані результати для учнівства:
  • Я розумію, які ресурси потрібні для виготовлення одягу, і як це впливає на довкілля.
  • Я вмію аналізувати екологічні ініціативи брендів і розрізняти справжні та «зелені» обіцянки.
  • Я можу пояснити, чому «дешевий» одяг має високу екологічну вартість.

Мотивація:

«Футболка за 299 гривень – хто платить решту?»

Уявіть: ви купуєте базову білу футболку у відомому масмаркеті. Вона коштує лише 299 гривень. Це вигідно. Зручно. Доступно. Але…

Рис. 1. Висохле озеро Урмія (Іран), виснажене зрошенням бавовняних плантацій.
Джерело: Wikimedia
Рис. 2. Діти працюють на текстильному виробництві в Бангладеш.
Джерело: FinancialTimes
Рис. 3. Текстильне сміттєзвалище в пустелі Атакама (Чилі) – одяг, який так і не потрапив до споживачів. Джерело: EcoTextile

💬 Подумайте:

  • Якщо футболка коштує лише 299 грн, як думаєте, скільки коштує її виготовлення – і хто платить «решту» ціною здоров’я, змін клімату чи майбутнього?
  • Скільки літрів води пішло на бавовну для однієї футболки?
  • Скільки CO2 викинуто, щоб доставити її в магазин у твоєму місті?
  • Скільки вона «живе» – і де закінчить свій шлях?

🎯 Сьогодні ми:

  • Визначимо, з яких ресурсів роблять одяг і що з ними відбувається.
  • Дослідимо, як мода впливає на воду, ґрунт, повітря і здоров’я людей.
  • Навчимось розпізнавати бренди, які справді намагаються бути сталими – і тих, хто просто грає у «зелену» моду.

Тобі може знадобитися:

🌍 Як мода впливає на воду, зміни клімату і природні ресурси?

Мода – це не лише про стиль. Це ще й про тонни води, тисячі кілометрів транспортування, хімікати, викиди CO2, і тонни текстильного сміття.
Але яка частина процесу найбільш сильно впливає на довкілля?
Ресурси, яких потребує одна футболка з бавовни:

Ресурс/показникПриблизні дані для 1 футболки
Вода 💧до 2700 літрів – стільки може випити одна людина за 2 роки
Енергія ⚡≈ 2,1 кВт/год – як цикл прання + сушки
CO₂ 🌫≈ 6,5 кг викидів – як поїздка авто на 25 км
Хімікати 🧪≈ 150 г – барвники, розчинні хлориди, нітратні сполуки
Відходи ♻️≈ 500 г тканинного обрізу та мікропластику

Відео «The Lifecycle of a T-Shirt» – у якому розповідається про вплив виробництва одягу назміни клімату.

Відео

🌡 Як мода впливає на зміни клімату?

  • Текстильна індустрія відповідає за близько 10% глобальних викидів CО2 – більше, ніж авіація та морський транспорт разом.
  • Основні джерела викидів – вирощування сировини, фарбування тканин, транспорт і спалення/звалища.
Рис. 4. Як зменшити особистий «модний слід»? Джерело: SquareSpace

💦 Як мода шкодить водним ресурсам?

  • Вирощування бавовни – найбільший водовитратний етап (особливо в Індії, Китаї, Пакистані).
  • Фарбування тканин – джерело токсичних скидів: щороку до 20% забруднення води в Азії спричинене текстильними фабриками.
  • Синтетика (поліестер) – при пранні виділяє мікропластик, який потрапляє у річки та океани.
Рис. 5. Як зменшити кількість мікропластику при пранні одягу.
Джерело: SquareSpace

🧠 Поміркуйте:

  • Який тип одягу найбільше шкодить довкіллю?
  • Чи завжди «екологічний одяг» справді екологічний?
  • Що складніше змінити: виробництво чи наші звички?

Життєва ситуація:

Ваше завдання – простежити весь шлях звичайної футболки, яку купують у масмаркеті:
від вирощування сировини до моменту, коли вона стає сміттям або ресурсом.

Вам допоможуть зображення, фактчекінг і робота в групах.
Потім – коротка презентація своєї «історії футболки».

👥 Працюємо в групах по 4–5 осіб.
Кожна група отримує 1 фрагмент шляху футболки та реальні джерела
(зображення та інфографіка).

Етапи шляху футболки:
Етап – Що аналізує група – Матеріали

  1. Вирощування бавовни – Вода, пестициди, земля
  2. Фарбування та виготовлення –Токсичні речовини, нелегальна праця, вода
  3. Транспорт та продаж – Викиди парникових газів, логістика
  4. Використання – Прання, мікропластик, споживання ресурсів
  5. Утилізація – Звалища, спалення, переробка
Рис. 6. Поля бавовни в Індії, виснажена земля. Джерело: Krishi
Рис. 7. Барвники, що скидаються у річку. Джерело: SqareSpace
Рис. 8. Контейнери з одягом у порту в Бангладеш. Джерело: Amazon
Рис. 9. Мікропластик у воді після прання. Джерело: Statista
Рис. 10. Текстильне сміттєзвалище у Нігерії. Джерело: Fibre2Fashion

📄 Завдання для кожної групи:
– Ознайомтесь із матеріалами (фото + опис).
– Відповідайте на запитання:

  • Які ресурси тут витрачаються?
  • Який вплив на довкілля?
  • Чи є альтернатива?

– Оформіть короткий постер/слайд або запишіть план усної мініпрезентації:

  • Назва вашого етапу
  • 3-4 ключові факти
  • 1 фото + коротке пояснення
  • Одне запитання до класу

🧠 Після роботи:
Кожна група коротко презентує свій фрагмент.
Разом складаємо повну карту “Життєвого циклу футболки”.

📍 У центрі дошки – малюнок футболки. Кожна група додає свій шматочок шляху.

🎯 Завдання додаткове (для швидких груп):
Придумайте одне покращення для вашого етапу, яке могло б зменшити вплив на довкілля. Це може бути:

  • Технологія
  • Зміна матеріалу
  • Новий підхід (наприклад, апсайклінг, повільна мода)

Попрактикуймо самостійно:

Тривалість: до 5 хв.

🛠 Як організувати:

  • Покажіть фото (1–2 хв) перед виконанням.
  • Дайте 3 хвилини на завдання письмово.
  • Оберіть 2–3 учні для озвучення пунктів 3–5.
  • За бажанням – зберіть ідеї про ініціативи в громаді на загальний ватман/падлет.

Завдання:
Чи справді ці бренди стали екологічнішими?
Проаналізуйте таблицю та зображення.
Виберіть правильні відповіді та аргументуйте свої міркування.

Рис. 12. Одяг на вагу у секонд-хенді Львова. Джерело: Section
Рис. 13. Звалище одягу в Чилі (пустеля Атакама) – товари, які не дійшли до полиць. Джерело: AlJazeera

📄 Таблиця: Бренди і ініціативи

Назва бренду/ініціативиЩо декларуютьЩо важливо знати
ZEO by ZARA«Використання органічної бавовни», «еко-ініціативи до 2030»Немає чіткого плану, одяг все одно одноразового типу
ReClothe UAЗбір одягу для переселенців (ВПО) + сортуванняНеприбуткова ініціатива, працює завдяки волонтерам
H&M Conscious CollectionВіддає речі на переробку, зелене пакуванняЧасто звинувачувались у greenwashing – рециклінг мінімальний
Lviv Second LifeАпсайклінг одягу, участь молоді у проєктіНавчає шити, дає речам друге життя, працює локально

📝 Завдання:

1. Яка ініціатива дійсно має ознаки сталої практики на рівні локальної дії?

  • A. ZEO by ZARA
  • B. ReClothe UA
  • C. H&M Conscious
  • D. – Усі однаково сталi

2. Який із наведених брендів найчастіше критикували за greenwashing?

  • A. H&M Conscious
  • B. ReClothe UA
  • C. Lviv Second Life
  • D. – Жоде

3. Придумайте запитання, яке ви поставили б бренду, що називає себе «еко-дружнім», але не надає доказів:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Чому навіть органічна бавовна не завжди означає екологічно безпечне виробництво?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Подумайте: У вашій громаді з’явилась ініціатива обміну або апсайклінгу речей.
Як би ви її назвали та який формат запропонували?

Назва: ____________________________________________________________________

Ідея:_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Рефлексія:

Сьогодні ми досліджували, як мода впливає на довкілля – від вирощування бавовни до звалищ у пустелі. Але ця тема не лише про тканини – вона про вибір, який ми робимо щодня.

Подумайте про свій гардероб. Оберіть 1-2 речі, які ви вже маєте, і з якими готові вчинити інакше:

  • Носити довше
  •  Передати іншому
  •  Перешити
  •  Не купити заміну «просто бо хочеться»

✍️ Доповніть речення:

«Я зрозумів/-ла, що мода…»

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

«Я хочу бути більш свідомим/-ою у виборі одягу, тому що…»

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

«Я думаю, що найважче буде… але я спробую…»

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

🧠 Оцініть, наскільки глибоко ви зрозуміли тему:
Оберіть свою кількість 🧱 (цеглин усвідомлення):

🧱🧱🧱🧱🧱🧱🧱🧱🧱🧱
(1 – просто послухав/-ла, 10 – переосмислив/ла свої речі й готовий/а до змін 💚)


У вільний від відпочинку час:

Хочете дізнатись більше про моду, що не шкодить планеті?
Ось добірка, яка можливо, змінить ваш гардероб.

🎥 Відео:
Життєвий цикл футболки – TED-Ed

Відео

Як fast fashion призводить до глобальної кризи відходів – CNBC

Відео

🧠 Челендж до наступного уроку:
Спробуйте зробити хоча б одне з цього:
🔲 Віддати 1 річ у хорошому стані на благодійність
🔲 Перешити/перефарбувати/вкоротити щось зі старого одягу
🔲 Не купувати новий одяг протягом місяця
🔲 Запропонувати родині чи друзям зробити обмін речей

Ділись та обговорюй важливе

Обкладинка коментарів до матеріалу