14. Сприйняття
Матеріал
Урок №14. Сприйняття
Мета уроку: сформувати уявлення про особливості візуального сприйняття людини, гештальт-принципи та розуміння різниці між суб’єктивним й об’єктивним сприйняттям у контексті наукових досліджень.
Цілі сталого розвитку:
Які цілі сталого розвитку (у порядку пріоритетності) опрацьовуємо на уроці:
- 4. Якісна освіта.
Ключові слова: сприйняття, уява, увага, галюцинації, гештальт-принципи, когнітивні викривлення, когнітивні упередження, суб’єктивне, об’єктивне.
План уроку
- Сприйняття.
- Гештальт-принципи.
- Геометричні ілюзії.
- Когнітивні викривлення та упередження.
- Рефлексія.
Очікувані результати для вчителя:
Очікувані результати для учнівства:
У XVII столітті італійський художник Джузеппе Арчімбольдо створив серію портретів, які заворожують людей донині. Розгляньте портрети із серії “Пори року” та дайте відповіді на запитання.
- Що ви помітили спочатку?
- Що ви помітили потім?
Дружня порада вчителю
Тривалість — 3 хв.
Обговорити один із портретів буде достатньо. До інших можна буде повернутися в кінці уроку, якщо залишиться час.
Виконайте вправу та поясніть, на які властивості уваги вона спрямована? Відповідь поясніть.
Відео
Дружня порада вчителю
Тривалість — до 5 хв.
Відповідь — вибірковість, переключення, концентрація.
Якщо тригерять звуки, або є захисні реакції (прислухання до різних звуків), тоді цю вправу краще замінити на іншу.
Попросити назвати об’єкти певного кольору в класі, потім заплющити очі та попросити назвати учнів об’єкти іншого кольору.
Гештальт — це цілісний образ, який формується у свідомості людини під час сприйняття об’єктів або явищ.
Сприйняття — це активний процес відображення людиною предметів і явищ, що безпосередньо діють на органи чуття.
Уява — процес створення образів раніше сприйнятих предметів/явищ.
Галюцинація — це відчуття, що виникають без подразника.
Ілюзія — це хибне сприйняття існуючого предмета.
Комунікація — з лат. «роблю спільним, поєдную» — це процес обміну інформацією.
Мовлення — це умовно-рефлекторна діяльність, де подразником виступає почуте, побачене, вимовлене людиною, у відповідь на який у центрі Верніке відбувається формування чуттєвого образу розуміння мови.
Як відбувається сприйняття світла людиною?
Подивіться фрагмент відео від ВШО “Зорова сенсорна система” з 13:00 до 14:45 про сприйняття світла.
https://youtu.be/278cqcxXAeA?t=779
Відео
Люди сприймають різні типи сигналів: зорові, слухові, дотикові, хімічні. Варто зазначити, що будь-який тип сигналу (світло, звук, запах тощо), що приходить до відповідного органу чуття людини завдяки рецепторам, перекодовується в електричний імпульс.
7 гештальт-принципів:
- близькість (proximity) — об’єкти, розташовані близько, сприймаються як одна група;
- подібність (similarity) — люди групують подібні речі;
- закриття (closure) — поєднувати частини в одне ціле, замикаючи при цьому відсутні частини;
- симетрія та порядок (order/symmetry) — cкладні зображення сприймаються як прості та впорядковані, прагнучи до симетрії;
- безперервність (continuity) — плавно з’єднані лінії, люди схильні подовжувати, сприймати взаємопов’язаними;
- з’єднання (connection) — з’єднані елементи сприймаються як пов’язані між собою;
- фігура-фон (figure-ground) — мозок розділяє об’єкти на передній план (фігуру) та задній план (фон), виділяючи головне.
Когнітивні викривлення:
- чорно-біле мислення — сприйняття світу через крайнощі (“все або нічого”);
- катастрофізація — перебільшуються негативні наслідки подій;
- персоналізація — взяття відповідальності за все, що відбувається (“брати на себе функцію Бога”);
- узагальнення — на основі однієї події робиться висновок про всі подібні випадки;
- ментальний фільтр — фокусування на певних аспектах, зазвичай на негативних, ігноруючи позитивні;
- читання думок — безпідставні припущення про думки інших — “Я знаю що інші думають”;
- ефект якоря — прив’язка до першої отриманої інформації;
- ретроспективне викривлення — всі минулі події були передбачувані та очевидні, навіть якщо вони були непрогнозовані;
- помилка атрибуції — вчинки інших людей пояснювати на основі рис особистості, а свої — через зовнішні обставини;
- підтвердження — фільтрувати тільки ту інформацію, що відповідає переконанням, ігноруючи все інше.
Когнітивні упередження — це налаштування сприйняття на основі попереднього досвіду, ставлення.
На сприйняття людини впливає попередній досвід, ставлення людини (установки), емоційний стан, культура, контекст, мотивація та інтерпретація побаченого або почутого.
Дружня порада вчителю
Тривалість — 12 хвилин
Дайте можливість учнівству ознайомитися із цією частиною та запитайте, що їх здивувало? Чи бачили вони підтвердження цьому у своєму житті?
4.1. Установіть відповідність між зображенням та гештальт-принципом використаним при його створенні:
1. Симетрія
2. Близькість (Proximity)
3. Закриття (Closure)
4. Безперервності (Continuity)
5. Фігура-фон (Figure-ground)
Відповідь: 1. А , 2. D , 3. E , 4. B , 5. C.
Дружня порада вчителю
Тривалість — 5 хвилин.
4.2. Оптичні ілюзії — це явища, коли наше зорове сприйняття реальності не відповідає її об’єктивним характеристикам. Геометричні ілюзії викликані неточністю сприйняття розмірів, форм, кутів або взаємного розташування елементів. Розгляньте геометричні ілюзії, наведені нижче та поясніть, що є об’єктивним (науково підтвердженим фактом) у цих ілюзії, а що є суб’єктивним (індивідуальним сприйняттям). Для порівняння розмірів ліній, користуйтесь лінійкою.
| (A) Поггендорф | (B) Целльнер | (C) Герінг | (D) Еббінгауз | |
| Суб’єктивне | ||||
| Об’єктивне |
Дружня порада вчителю
Тривалість — 5 хв.
Після виконання завдання зверніть увагу учнівства на важливість вимірів у наукових дослідженнях, оскільки вони забезпечують точність даних, які не залежать від інтерпретації чи сприйняття дослідника.
Завдання 5.1.
Згідно з теорією подвійного кодування Аллана Пайвіо, ефект переваги зображення полягає в тому, що інформація, представлена у вигляді зображення, краще запам’ятовується порівняно з текстовою інформацією.
Це пов’язано з тим, що зображення активують як візуальну, так і вербальну систему сприйняття та, як наслідок, запам’ятовуються краще.
«Якщо інформація подається усно, люди запам’ятовують близько 10 %, перевірено через 72 години після впливу. Ця цифра зростає до 65%, якщо додати зображення».
Наведіть три приклади ситуацій із власного життя, які підтверджують або спростовують ефект переваги зображення:
| Докази ефекту переваги зображення | Спростування ефекту переваги зображення |
|---|---|
Запишіть три сфери, які використовують це когнітивне упередження:
| __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Дружня порада вчителю
Тривалість — 8 хв.
Докази ефекту переваги зображення:
- Зображення краще запам’ятовуються в завданнях на розпізнавання пам’яті навіть при тестуванні словами.
- Зображення сприяють кращому розпізнаванню асоціацій і створюють більш значущі зв’язки.
- Зображення легше відрізнити через їх унікальність, що покращує пам’ять.
- Розташування предметів у зображеннях запам’ятовується краще, ніж у тексті.
- Ефект переваги зображення зростає з віком, допомагає літнім людям та пацієнтам з когнітивними порушеннями.
Критика ефекту:
- Зображення вимагають більше часу для розуміння, ніж слова.
- Ефект переваги зображень очевидний лише для простих задач (наприклад, списків).
- За необхідності запам’ятати на короткий час слова запам’ятовуються краще.
- При запам’ятовування слів та зображень активується зона Верніке, що спростовує перевагу зображень.
- У дітей ефект менш виражений через нерозвинене внутрішнє мовлення.
Завдання 5.2.
Поміркуйте та розсортуйте твердження, що стосуються когнітивних викривлень та упереджень (одне твердження може стосуватись обох груп):
- Притаманні більшості людей.
- Зазвичай мають значний емоційний вплив (заряд).
- Людина з поїздки більше запам’ятала невдалі моменти з подорожі, ніж приємні, і тепер вважає, що вся поїздка була провальною.
- Хлопці не плачуть.
- Вони ґрунтуються на соціальних переконаннях та досвіді.
- Людина купує певний бренд одягу, бо його рекламують відомі блогери, і здається, що він найкращий.
- Якщо одна людина з певної групи поводилася погано, ми схильні вважати всю групу такою.
Відповідь:
Когнітивні викривлення:
- A
- С — приклад ментального фільтра, коли негативні аспекти переважають у сприйнятті, а позитивні ігноруються.
- F — це прояв ефекту якоря, коли думка формується під впливом першої інформації (реклама).
- G — це приклад узагальнення, коли з окремого випадку робляться загальні висновки.
Когнітивні упередження:
- G — стереотипне сприйняття групи людей.
- А, В, Е
- D — стереотип, заснований на соціальних переконаннях і гендерних ролях.
- F — упередження, засноване на соціальних установках та впливі популярності.
Дружня порада вчителю
Тривалість — 4 хв.
Для рефлексії вивченого матеріалу дайте відповіді на запитання:
- Що нового ви дізналися про сприйняття людини?
- Як ви можете застосувати ці знання в житті?
- Чому сприйняття не завжди відповідає реальності?
Дружня порада вчителю
Тривалість — 4 хв.
Урок №14. Сприйняття
Мета уроку: сформувати уявлення про особливості візуального сприйняття людини, гештальт-принципи та розуміння різниці між суб’єктивним й об’єктивним сприйняттям у контексті наукових досліджень.
Цілі сталого розвитку:
Які цілі сталого розвитку (у порядку пріоритетності) опрацьовуємо на уроці:
- 4. Якісна освіта.
Ключові слова: сприйняття, уява, увага, галюцинації, гештальт-принципи, когнітивні викривлення, когнітивні упередження, суб’єктивне, об’єктивне.
План уроку
- Сприйняття.
- Гештальт-принципи.
- Геометричні ілюзії.
- Когнітивні викривлення та упередження.
- Рефлексія.
Очікувані результати для учнівства:
У XVII столітті італійський художник Джузеппе Арчімбольдо створив серію портретів, які заворожують людей донині. Розгляньте портрети із серії “Пори року” та дайте відповіді на запитання.
- Що ви помітили спочатку?
- Що ви помітили потім?
Виконайте вправу та поясніть, на які властивості уваги вона спрямована? Відповідь поясніть.
Відео
Гештальт — це цілісний образ, який формується у свідомості людини під час сприйняття об’єктів або явищ.
Сприйняття — це активний процес відображення людиною предметів і явищ, що безпосередньо діють на органи чуття.
Уява — процес створення образів раніше сприйнятих предметів/явищ.
Галюцинація — це відчуття, що виникають без подразника.
Ілюзія — це хибне сприйняття існуючого предмета.
Комунікація — з лат. «роблю спільним, поєдную» — це процес обміну інформацією.
Мовлення — це умовно-рефлекторна діяльність, де подразником виступає почуте, побачене, вимовлене людиною, у відповідь на який у центрі Верніке відбувається формування чуттєвого образу розуміння мови.
Як відбувається сприйняття світла людиною?
Подивіться фрагмент відео від ВШО “Зорова сенсорна система” з 13:00 до 14:45 про сприйняття світла.
https://youtu.be/278cqcxXAeA?t=779
Відео
Люди сприймають різні типи сигналів: зорові, слухові, дотикові, хімічні. Варто зазначити, що будь-який тип сигналу (світло, звук, запах тощо), що приходить до відповідного органу чуття людини завдяки рецепторам, перекодовується в електричний імпульс.
7 гештальт-принципів:
- близькість (proximity) — об’єкти, розташовані близько, сприймаються як одна група;
- подібність (similarity) — люди групують подібні речі;
- закриття (closure) — поєднувати частини в одне ціле, замикаючи при цьому відсутні частини;
- симетрія та порядок (order/symmetry) — cкладні зображення сприймаються як прості та впорядковані, прагнучи до симетрії;
- безперервність (continuity) — плавно з’єднані лінії, люди схильні подовжувати, сприймати взаємопов’язаними;
- з’єднання (connection) — з’єднані елементи сприймаються як пов’язані між собою;
- фігура-фон (figure-ground) — мозок розділяє об’єкти на передній план (фігуру) та задній план (фон), виділяючи головне.
Когнітивні викривлення:
- чорно-біле мислення — сприйняття світу через крайнощі (“все або нічого”);
- катастрофізація — перебільшуються негативні наслідки подій;
- персоналізація — взяття відповідальності за все, що відбувається (“брати на себе функцію Бога”);
- узагальнення — на основі однієї події робиться висновок про всі подібні випадки;
- ментальний фільтр — фокусування на певних аспектах, зазвичай на негативних, ігноруючи позитивні;
- читання думок — безпідставні припущення про думки інших — “Я знаю що інші думають”;
- ефект якоря — прив’язка до першої отриманої інформації;
- ретроспективне викривлення — всі минулі події були передбачувані та очевидні, навіть якщо вони були непрогнозовані;
- помилка атрибуції — вчинки інших людей пояснювати на основі рис особистості, а свої — через зовнішні обставини;
- підтвердження — фільтрувати тільки ту інформацію, що відповідає переконанням, ігноруючи все інше.
Когнітивні упередження — це налаштування сприйняття на основі попереднього досвіду, ставлення.
На сприйняття людини впливає попередній досвід, ставлення людини (установки), емоційний стан, культура, контекст, мотивація та інтерпретація побаченого або почутого.
4.1. Установіть відповідність між зображенням та гештальт-принципом використаним при його створенні:
1. Симетрія (Symmetry)
2. Близькість (Proximity)
3. Закриття (Closure)
4. Безперервності (Continuity)
5. Фігура-фон (Figure-ground)
4.2. Оптичні ілюзії — це явища, коли наше зорове сприйняття реальності не відповідає її об’єктивним характеристикам. Геометричні ілюзії викликані неточністю сприйняття розмірів, форм, кутів або взаємного розташування елементів. Розгляньте геометричні ілюзії, наведені нижче та поясніть, що є об’єктивним (науково підтвердженим фактом) у цих ілюзії, а що є суб’єктивним (індивідуальним сприйняттям). Для порівняння розмірів ліній, користуйтесь лінійкою.
| (A) Поггендорф | (B) Целльнер | (C) Герінг | (D) Еббінгауз | |
| Суб’єктивне | ||||
| Об’єктивне |
Завдання 5.1.
Згідно з теорією подвійного кодування Аллана Пайвіо, ефект переваги зображення полягає в тому, що інформація, представлена у вигляді зображення, краще запам’ятовується порівняно з текстовою інформацією.
Це пов’язано з тим, що зображення активують як візуальну, так і вербальну систему сприйняття та, як наслідок, запам’ятовуються краще.
«Якщо інформація подається усно, люди запам’ятовують близько 10 %, перевірено через 72 години після впливу. Ця цифра зростає до 65%, якщо додати зображення».
Наведіть три приклади ситуацій із власного життя, які підтверджують або спростовують ефект переваги зображення:
| Докази ефекту переваги зображення | Спростування ефекту переваги зображення |
|---|---|
Запишіть три сфери, які використовують це когнітивне упередження:
| __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Завдання 5.2.
Поміркуйте та розсортуйте твердження, що стосуються когнітивних викривлень та упереджень (одне твердження може стосуватись обох груп):
- Притаманні більшості людей.
- Зазвичай мають значний емоційний вплив (заряд).
- Людина з поїздки більше запам’ятала невдалі моменти з подорожі, ніж приємні, і тепер вважає, що вся поїздка була провальною.
- Хлопці не плачуть.
- Вони ґрунтуються на соціальних переконаннях та досвіді.
- Людина купує певний бренд одягу, бо його рекламують відомі блогери, і здається, що він найкращий.
- Якщо одна людина з певної групи поводилася погано, ми схильні вважати всю групу такою.
Для рефлексії вивченого матеріалу дайте відповіді на запитання:
- Що нового ви дізналися про сприйняття людини?
- Як ви можете застосувати ці знання в житті?
- Чому сприйняття не завжди відповідає реальності?
Ділись та обговорюй важливе