143. Відбудова та реконструкція. Частина 1
Матеріал
Урок №143. Відбудова та реконструкція. Частина 1

Місце уроку в темі: Цей урок – перший із двох у темі «Відбудова та реконструкція» у контексті сталого розвитку. Ми зосереджуємось на успішних прикладах відбудови міст та реконструкції житла після воєн, стихійних лих, екологічних криз.
Проблема уроку: Як зробити відбудову не просто ремонтом, а кроком до сталого майбутнього?
Цілі сталого розвитку:

Які цілі сталого розвитку (в порядку пріоритетності) опрацьовуємо на уроці:
- 11. Сталі міста та спільноти
- 9. Інновації та інфраструктура
- 13. Боротьба зі змінами клімату
- 7. Доступна та чиста енергія
- 3. Міцне здоров’я і добробут
Ключові слова: відбудова, урбаністика, реконструкція, енергоефективність, місто для людей
План уроку:
- Мотивація (5 хв).
- Теоретичний блок (10 хв).
- Життєва ситуація (20 хв).
- Самостійна практика (5 хв).
- Рефлексія (5 хв).
- Додаткові джерела (після уроку).
Дружня порада вчителю
Тривалість до 2 хв.
Очікувані результати для вчителя:
Очікувані результати для учнівства:
Дружня порада вчителю
Тривалість до 5 хв.
🎯 Мета:
- Створити емоційно-професійний «гачок» до теми через реальні приклади.
- Показати, що катастрофи можуть стати поштовхом до інновацій.
- Зацікавити учнів темою сталого містобудування як важливим рішенням для майбутнього.
🛠 Як провести:
- Покажіть 1–2 зображення з прикладів.
- Запитайте: «Що вас здивувало найбільше?»
- Розкажіть історію про одну з будівель: хто її створив, з чого, які «фішки» має.
- Запропонуйте уявити: «А що, якби нашу школу довелось відбудовувати завтра?
Якою б вона стала?»💬 Питання для обговорення:
- Чи має сенс відновлювати старе «як було» – чи краще змінювати структуру на сталу?
- Які матеріали чи джерела енергії ви б обрали для будинку після катастрофи?
- Який приклад з уроку варто реалізувати у нашому місті/селі?
Після вибуху дім може бути зруйновано. Це непоправна трагедія. Але варто знайти зусилля, щоб замість уламків з’явився новий сучасний дім, який споживає менше енергії, очищує дощову воду, має дах на якому розташовані сонячні панелі і росте газон.
Це не фантастика – це реальність у країнах, що пережили катастрофи і знайшли сили зробити відбудовані будинки кращими, ніж вони були.
💬 Подумайте:
- Що важливіше: відбудувати швидко чи з урахуванням майбутнього?
- Як виглядає “розумний дім” у місті після війни чи стихійного лиха?
- Чи можуть архітектори і мешканці разом створити безпечніше, краще середовище?
🎯 Сьогодні ми:
- Познайомимося з прикладами відбудови міст у різних країнах
- Дослідимо, що робить будівлю сталим простором для життя
- З’ясуємо, які принципи відбудови можуть бути корисними для України
Дружня порада вчителю
Тривалість: до 20 хв.
🎯 Мета:
- Дати учням чітке і сучасне уявлення про сталість у реконструкції
- Показати, як наукові навички (знання фізики, біології, географії) втілюються у реальних об’єктах
- Надихнути на мислення в категоріях «я б теж так зробив»
🛠 Як провести:
- Оберіть 1–2 зображення, які «говорять» найбільше і прокоментуйте їх.
- Поставте питання: «Як думаєте, що спільного між усіма цими кейсами?»
- Дайте короткий конспект через таблицю (можна на дошку/слайд).
- Увімкніть відео. Потім запитайте:
– «А які принципи ви вважаєте доцільним застосувати?»💬 Питання для обговорення:
- Що з цього ви б хотіли побачити у нашій школі?
- Як змінився б наш мікрорайон, якби його перебудували «по-сталому»?
- Які з ідей ви вважаєте реально здійсненними в Україні вже зараз?
Що означає «сталий дім» або «стала відбудова»?
Це коли житло не просто допомагає якісно жити:
- – не шкодить довкіллю
- – економить природні ресурси
- – витримує непередбачувані зміни клімату
- – будується з урахуванням потреб всіх людей
- – і навіть лікує рани після трагедій
Основи сталої відбудови:
| Компонент | Що це означає на практиці |
|---|---|
| ♻️ Матеріали | Локальні, перероблені, з низьким вуглецевим слідом |
| ☀️ Енергія | Сонячна, вітрова, пасивне освітлення, теплоізоляція |
| 🌱 Природа | Зелений дах, дощові сади, поглинання парникових газів |
| 🧍 Люди | Безбар’єрна доступність, простір для спільнот, безпека |
| 🔄 Модульність | Будівля адаптується під нові потреби (навчання, евакуація, побут) |

Джерело: Khreschatyk


https://www.ura.gov.sg

Джерело: aaqr.com
🎥 Рекомендоване відео: Ідеї для сталої відбудови – 4 хв
Відео
💬 Поміркуйте:
- Чому важливо вже на етапі руїн думати про майбутнє?
- Як можуть виглядати школи, будинки, лікарні після повоєнної відбудови в Україні?
- Яку роль тут відіграє наука? А громада?
Дружня порада вчителю
Тривалість: до 20 хв.
🎯 Мета блоку:
- Дати учням досвід аналізу справжніх кейсів відбудови
- Навчити виявляти сталість не як «моду», а як систему вибору
- Розвинути уміння адаптувати рішення до локального контексту
🛠 Як провести:
- Розподіліть учнів на 3 команди
- Дайте 10–12 хв на інтернет-дослідження, обговорення, підготовку виступу
- Кожна команда виступає (1,5–2 хв)
- Всі разом створюють порівняльну матрицю на дошці або онлайн
💬 Питання для обговорення після виступів:
- Які елементи були спільними для всіх кейсів?
- Чому саме громада, а не лише технології є основою сталої відбудови?
- Яке з рішень ви би хотіли бачити у нашому населеному пункті?
Ваше завдання – проаналізувати успішні кейси відбудови трьох міст після катастроф (війна, землетрус, геноцид), визначити:
– Які рішення були сталими?
– Що допомогло зробити міста не лише придатними до життя, а й сучасними?
👥 Формат: 3 групи, де кожна група працює з кейсом одного міста:
- Буча, Україна
- Вуковар, Хорватія
- Кобе, Японія
Опис кейсів для дослідження:
Група 1 – Буча (Україна)
Контекст: Зруйноване місто після російського повномасштабного вторгнення у 2022
Виклики: Руїни шкіл, садочків, житлових кварталів
Рішення:
- Відбудова дитсадків за норвезькими стандартами
- Пілотні проєкти модульного житла з рекуперацією тепла
- Озеленення та психологічно-орієнтована архітектура
Група 2 – Вуковар (Хорватія)
Контекст: Повністю знищене місто під час війни за незалежність Хорватії 1990-х років
Виклики: Відсутність житла, посттравматичне середовище
Рішення:
- Школи з контейнерів та сталі, сонячні кампуси
- Відновлення історичної забудови з переробленого каменю
- Участь місцевих у плануванні – архітектурні ради з мешканцями
Група 3 – Кобе (Японія)
Контекст: Землетрус 1995 року, 6400 загиблих, понад 100 000 (за деякими оцінками значно більше) зруйнованих будинків
Виклики: Нестача житла, старіння населення
Рішення:
- Відновлення з інфраструктурою для евакуації
- «Школи-допоміжні центри»: сонячні генератори, мікросади
- Замість бетонних джунглів – квартали із зеленими дахами
📄 Завдання для кожної групи:
Ознайомтесь із кейсами успішної відбудови заданих міст, дослідивши підтверджену інформацію в інтернеті.
🧩 Далі заповніть 3 пункти (на інтерактивній дошці, фліпчарті або аркуші):
- Які сталі рішення були реалізовані?
- Як це вплинуло на громаду, довкілля та психологічну безпеку?
- Що з цих рішень було адаптовано в Україні, або реально адаптувати у вашій громаді?
📣 Підготуйте короткий виступ (до 2 хв.):
- Назва кейсу/групи
- Топ-3 знайдених рішення
- Продемонструйте класу фото і дайте до нього короткий коментар
- Придумайте мінімум одне запитання для обговорення з класом
Після виступів:
Створіть разом спільну матрицю «Складові сталої відбудови», заповнюючи її з кейсів (поставте галочку на пункти які були реалізовані, та хрестик які ні, та за можливості розпишіть як саме цей пункт було реалізовано):
| Кейс | Сталі матеріали | Альтернативна енергія | Зелена інфраструктура | Участь громади | Психосоціальна підтримка |
|---|---|---|---|---|---|
| Буча | |||||
| Вуковар | |||||
| Кобе |
🎯 Додаткове завдання:
Вигадати назву проєкту відбудови для свого міста/села, який враховує щонайменше 3 інноваційні ідеї сталої відбудови.
Дружня порада вчителю
Тривалість: до 5 хв.
Мета:
- Навчити учнів аналізувати дані про типи будівництва
- Розвивати системне мислення про енергію, здоров’я, ресурси і майбутнє
- Дати можливість сформувати позицію, яка базується на фактах і цінностях
🛠 Як провести:
- Завдання можна виконати індивідуально або в парах.
- При наявності часу – 2–3 учні можуть коротко презентувати свої вибори.
- Попросіть учнів уявити, що заповнена таблиця – частина справжнього опитування мешканців у процесі відбудови.
💬 Запитання для обговорення:
- Чи можемо ми як учні впливати на проєкти відбудови у своєму регіоні?
- Який тип будівництва більше схожий на «інвестицію в майбутнє»?
- Як ці рішення впливають не лише на комфорт, а й на довкілля, клімат і здоров’я?
Завдання:
Розгляньте таблицю та зображення.
Виконайте завдання 1 і 2, що допоможуть краще зрозуміти:
як саме відбудова міст може бути або сталим вибором, або проблемою для майбутніх поколінь.
| Параметр | Традиційна відбудова (з 1980-х) | Стала відбудова (після 2010-х) |
|---|---|---|
| Джерело енергії | Газ, вугілля | Сонце, вітрова, теплонасоси |
| Матеріали | Бетон, цегла, пластик | Модульне дерево, перероблене скло |
| Вентиляція | Закрите примусове повітря | Природна, пасивна вентиляція |
| Кліматостійкість | Низька | Висока |
| Вартість утримання (10 р.) | Висока | Низька |


Джерело: Wikimedia Commons
Завдання 1.
За даними таблиці, у чому найбільша відмінність між традиційною і сталою відбудовою?
| ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Поясни, чому вентиляція і регуляція температури мають значення в умовах зміни клімату.
| ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Уявіть, що ви – радник міської ради. Поясніть у 2 реченнях:
Чому слід інвестувати в сталу реконструкцію, а не просто «зробити як було»?
| ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Завдання 2. Сюжетна вправа – «Відбудова школи»
У вашому місті зруйнована школа. Є 2 варіанти реконструкції:
| Варіант A | Варіант Б |
|---|---|
| Відбудувати точно таку саму, як була (швидко, бюджетно) | Побудувати нову школу з теплоізоляцією, сонячними панелями та адаптацією до потреб дітей з інвалідністю |
Оберіть один варіант (А чи Б) та заповніть таблицю:
| Критерій | Поясніть, чому ви зробили саме такий вибір |
|---|---|
| Енергоефективність | |
| Безпека | |
| Довгострокова користь | |
| Ставлення до громади |
💬 Заключне запитання:
Чи може архітектура лікувати?
Як у прямому значенні слова, так і в переносному, якщо ми говоримо про суспільство.
Аргументуйте вибір «так» або «ні» на основі інформації цього уроку:
| ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Дружня порада вчителю
Тривалість: до 5 хв.
🎯 Мета:
- Сформувати зв’язок знання – рефлексія – дія
- Дати простір для особистого сенсу та прикладної етики
- Створити культуру «відповідального майбутнього»
🛠 Як провести:
- Запропонуйте учням письмово дописати одне-два речення з блоку.
- Організуйте «коло вибору» – хто хоче, ділиться враженням.
💬 Питання для дискусії:
- Чи можна будувати не лише для себе, а й для тих, хто ще не народився?
- Що змінилось у вашому уявленні про школу/житло/місто після уроку?
- Як виглядала б школа майбутнього, якби її проектували ви?
Урок закінчується, але починається роздуми:
Що означає відновлення — для країни, для мого району, для мого будинку?
Доповніть речення:
- «Я зрозумів/ла, що відбудова – це не просто будівництво, а…»
| ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
- «Найбільше мене вразило те, що під час відбудови можуть враховуватись…»
| ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
- «Я би хотів/хотіла, щоб у моєму місті/школі/будинку з’явилось… бо…»
| ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
💬 Запитання для роздумів:
- Як відбудова міста впливає на добробут його мешканців?
- Яку відповідальність несуть архітектори, влада і звичайні громадяни у процесі відновлення?
- Що можна «перебудувати» не лише в будинку, а й у суспільстві?
Самооцінювання:
Оцініть свою обізнаність про сталу відбудову та її зв’язок із вашим життям.
Оберіть свою кількість 🧱 «цеглин майбутнього»
(1 – я не пов’язував це з собою, 10 – я бачу, що мої вибори мають значення)
🧱🧱🧱🧱🧱🧱🧱🧱🧱🧱
Додаткові джерела:
Хочете побачити, як це працює у світі?
Дивіться, читайте, моделюйте свій простір!
🎥 Відео:
«Як Китай будує міста, стійкі до затоплення»:
Відео
«Відновлення міст: Буча» – Фільм проєкту Ukrainer:
Відео
🧩 Інтерактив:
Карта відновлення та руйнувань в Україні внаслідок російського повномасштабного вторгнення:
Калькулятор витрат енергії в домі (для цього виберіть вкладку «House», англ.):
Урок №143. Відбудова та реконструкція. Частина 1
Місце уроку в темі: Цей урок – перший із двох у темі «Відбудова та реконструкція» у контексті сталого розвитку. Ми зосереджуємось на успішних прикладах відбудови міст та реконструкції житла після воєн, стихійних лих, екологічних криз.
Проблема уроку: Як зробити відбудову не просто ремонтом, а кроком до сталого майбутнього?
Цілі сталого розвитку:

Які цілі сталого розвитку (в порядку пріоритетності) опрацьовуємо на уроці:
- 11. Сталі міста та спільноти
- 9. Інновації та інфраструктура
- 13. Боротьба зі змінами клімату
- 7. Доступна та чиста енергія
- 3. Міцне здоров’я і добробут
Ключові слова: відбудова, урбаністика, реконструкція, енергоефективність, місто для людей
План уроку:
- Мотивація (5 хв).
- Теоретичний блок (10 хв).
- Життєва ситуація (20 хв).
- Самостійна практика (5 хв).
- Рефлексія (5 хв).
- Додаткові джерела (після уроку).
Очікувані результати для учнівства:
Після вибуху дім може бути зруйновано. Це непоправна трагедія. Але варто знайти зусилля, щоб замість уламків з’явився новий сучасний дім, який споживає менше енергії, очищує дощову воду, має дах на якому розташовані сонячні панелі і росте газон.
Це не фантастика – це реальність у країнах, що пережили катастрофи і знайшли сили зробити відбудовані будинки кращими, ніж вони були.
💬 Подумайте:
- Що важливіше: відбудувати швидко чи з урахуванням майбутнього?
- Як виглядає “розумний дім” у місті після війни чи стихійного лиха?
- Чи можуть архітектори і мешканці разом створити безпечніше, краще середовище?
🎯 Сьогодні ми:
- Познайомимося з прикладами відбудови міст у різних країнах
- Дослідимо, що робить будівлю сталим простором для життя
- З’ясуємо, які принципи відбудови можуть бути корисними для України
Що означає «сталий дім» або «стала відбудова»?
Це коли житло не просто допомагає якісно жити:
- – не шкодить довкіллю
- – економить природні ресурси
- – витримує непередбачувані зміни клімату
- – будується з урахуванням потреб всіх людей
- – і навіть лікує рани після трагедій
Основи сталої відбудови:
| Компонент | Що це означає на практиці |
|---|---|
| ♻️ Матеріали | Локальні, перероблені, з низьким вуглецевим слідом |
| ☀️ Енергія | Сонячна, вітрова, пасивне освітлення, теплоізоляція |
| 🌱 Природа | Зелений дах, дощові сади, поглинання парникових газів |
| 🧍 Люди | Безбар’єрна доступність, простір для спільнот, безпека |
| 🔄 Модульність | Будівля адаптується під нові потреби (навчання, евакуація, побут) |

Джерело: Khreschatyk


https://www.ura.gov.sg

Джерело: aaqr.com
🎥 Рекомендоване відео: Ідеї для сталої відбудови – 4 хв
Відео
💬 Поміркуйте:
- Чому важливо вже на етапі руїн думати про майбутнє?
- Як можуть виглядати школи, будинки, лікарні після повоєнної відбудови в Україні?
- Яку роль тут відіграє наука? А громада?
Ваше завдання – проаналізувати успішні кейси відбудови трьох міст після катастроф (війна, землетрус, геноцид), визначити:
– Які рішення були сталими?
– Що допомогло зробити міста не лише придатними до життя, а й сучасними?
👥 Формат: 3 групи, де кожна група працює з кейсом одного міста:
- Буча, Україна
- Вуковар, Хорватія
- Кобе, Японія
Опис кейсів для дослідження:
Група 1 – Буча (Україна)
Контекст: Зруйноване місто після російського повномасштабного вторгнення у 2022
Виклики: Руїни шкіл, садочків, житлових кварталів
Рішення:
- Відбудова дитсадків за норвезькими стандартами
- Пілотні проєкти модульного житла з рекуперацією тепла
- Озеленення та психологічно-орієнтована архітектура
Група 2 – Вуковар (Хорватія)
Контекст: Повністю знищене місто під час війни за незалежність Хорватії 1990-х років
Виклики: Відсутність житла, посттравматичне середовище
Рішення:
- Школи з контейнерів та сталі, сонячні кампуси
- Відновлення історичної забудови з переробленого каменю
- Участь місцевих у плануванні – архітектурні ради з мешканцями
Група 3 – Кобе (Японія)
Контекст: Землетрус 1995 року, 6400 загиблих, понад 100 000 (за деякими оцінками значно більше) зруйнованих будинків
Виклики: Нестача житла, старіння населення
Рішення:
- Відновлення з інфраструктурою для евакуації
- «Школи-допоміжні центри»: сонячні генератори, мікросади
- Замість бетонних джунглів – квартали із зеленими дахами
📄 Завдання для кожної групи:
Ознайомтесь із кейсами успішної відбудови заданих міст, дослідивши підтверджену інформацію в інтернеті.
🧩 Далі заповніть 3 пункти (на інтерактивній дошці, фліпчарті або аркуші):
- Які сталі рішення були реалізовані?
- Як це вплинуло на громаду, довкілля та психологічну безпеку?
- Що з цих рішень було адаптовано в Україні, або реально адаптувати у вашій громаді?
📣 Підготуйте короткий виступ (до 2 хв.):
- Назва кейсу/групи
- Топ-3 знайдених рішення
- Продемонструйте класу фото і дайте до нього короткий коментар
- Придумайте мінімум одне запитання для обговорення з класом
Після виступів:
Створіть разом спільну матрицю «Складові сталої відбудови», заповнюючи її з кейсів (поставте галочку на пункти які були реалізовані, та хрестик які ні, та за можливості розпишіть як саме цей пункт було реалізовано):
| Кейс | Сталі матеріали | Альтернативна енергія | Зелена інфраструктура | Участь громади | Психосоціальна підтримка |
|---|---|---|---|---|---|
| Буча | |||||
| Вуковар | |||||
| Кобе |
🎯 Додаткове завдання:
Вигадати назву проєкту відбудови для свого міста/села, який враховує щонайменше 3 інноваційні ідеї сталої відбудови.
Завдання:
Розгляньте таблицю та зображення.
Виконайте завдання 1 і 2, що допоможуть краще зрозуміти:
як саме відбудова міст може бути або сталим вибором, або проблемою для майбутніх поколінь.
| Параметр | Традиційна відбудова (з 1980-х) | Стала відбудова (після 2010-х) |
|---|---|---|
| Джерело енергії | Газ, вугілля | Сонце, вітрова, теплонасоси |
| Матеріали | Бетон, цегла, пластик | Модульне дерево, перероблене скло |
| Вентиляція | Закрите примусове повітря | Природна, пасивна вентиляція |
| Кліматостійкість | Низька | Висока |
| Вартість утримання (10 р.) | Висока | Низька |


Джерело: Wikimedia Commons
Завдання 1.
За даними таблиці, у чому найбільша відмінність між традиційною і сталою відбудовою?
| ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Поясни, чому вентиляція і регуляція температури мають значення в умовах зміни клімату.
| ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Уявіть, що ви – радник міської ради. Поясніть у 2 реченнях:
Чому слід інвестувати в сталу реконструкцію, а не просто «зробити як було»?
| ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Завдання 2. Сюжетна вправа – «Відбудова школи»
У вашому місті зруйнована школа. Є 2 варіанти реконструкції:
| Варіант A | Варіант Б |
|---|---|
| Відбудувати точно таку саму, як була (швидко, бюджетно) | Побудувати нову школу з теплоізоляцією, сонячними панелями та адаптацією до потреб дітей з інвалідністю |
Оберіть один варіант (А чи Б) та заповніть таблицю:
| Критерій | Поясніть, чому ви зробили саме такий вибір |
|---|---|
| Енергоефективність | |
| Безпека | |
| Довгострокова користь | |
| Ставлення до громади |
💬 Заключне запитання:
Чи може архітектура лікувати?
Як у прямому значенні слова, так і в переносному, якщо ми говоримо про суспільство.
Аргументуйте вибір «так» або «ні» на основі інформації цього уроку:
| ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Урок закінчується, але починається роздуми:
Що означає відновлення — для країни, для мого району, для мого будинку?
Доповніть речення:
- «Я зрозумів/ла, що відбудова – це не просто будівництво, а…»
| ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
- «Найбільше мене вразило те, що під час відбудови можуть враховуватись…»
| ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
- «Я би хотів/хотіла, щоб у моєму місті/школі/будинку з’явилось… бо…»
| ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
💬 Запитання для роздумів:
- Як відбудова міста впливає на добробут його мешканців?
- Яку відповідальність несуть архітектори, влада і звичайні громадяни у процесі відновлення?
- Що можна «перебудувати» не лише в будинку, а й у суспільстві?
Самооцінювання:
Оцініть свою обізнаність про сталу відбудову та її зв’язок із вашим життям.
Оберіть свою кількість 🧱 «цеглин майбутнього»
(1 – я не пов’язував це з собою, 10 – я бачу, що мої вибори мають значення)
🧱🧱🧱🧱🧱🧱🧱🧱🧱🧱
Хочете побачити, як це працює у світі?
Дивіться, читайте, моделюйте свій простір!
🎥 Відео:
«Як Китай будує міста, стійкі до затоплення»:
Відео
«Відновлення міст: Буча» – Фільм проєкту Ukrainer:
Відео
🧩 Інтерактив:
Карта відновлення та руйнувань в Україні внаслідок російського повномасштабного вторгнення:
Калькулятор витрат енергії в домі (для цього виберіть вкладку «House», англ.):



Ділись та обговорюй важливе