144. Відбудова та реконструкція. Частина 2
Матеріал
Урок №144. Відбудова та реконструкція. Частина 2
Місце уроку в темі: Це другий урок у темі «Відбудова та реконструкція».
Якщо на попередньому уроці ми зосереджувалися на загальних принципах сталої відбудови, то цього разу учнівство виконує аналіз міст, які успішно пройшли відбудову за планом.
Проблема уроку: Чому деякі міста після катастроф стають прикладами для всього світу, а інші ні?
Цілі сталого розвитку:
Які цілі сталого розвитку (в порядку пріоритетності) опрацьовуємо на уроці:
- 11. Сталі міста та спільноти
- 13. Боротьба зі змінами клімату
- 9. Інновації та інфраструктура
- 7. Доступна та чиста енергія
- 3. Міцне здоров’я і добробут
Ключові слова: стратегія реконструкції, урбаністика, громада, міська мобільність, «15-хвилинне місто»
План уроку:
- Мотивація (5 хв).
- Теоретичний блок (10 хв).
- Життєва ситуація (20 хв).
- Самостійна практика (5 хв).
- Рефлексія (5 хв).
- Додаткові джерела (після уроку).
Дружня порада вчителю
Тривалість до 2 хв.
Очікувані результати для вчителя:
Очікувані результати для учнівства:
Дружня порада вчителю
Тривалість до 5 хв.
🎯 Мета:
- Показати, як місто може перетворити катастрофу в інновацію
- Запустити «урбаністичну уяву» учнів, дати їм право думати як планувальники
🛠 Як провести:
- Почніть із запитання: «Що відбувається з вашим районом, коли йде сильний дощ?»
- Покажіть зображення парку, площі, району Østerbro.
- Запропонуйте: «Сьогодні ми побудуємо уявну реконструкцію міста. Але спочатку – подивимось, як це робили інші.»
💬 Питання для обговорення:
- Чи можуть «зелені рішення» бути кращими за міцний бетон?
- Якби у вашому районі треба було перебудувати площу – що б ви зробили по-іншому?
- Чому відбудова не повинна означати повернення до минулого?
У 2011 році у Копенгагені (столиця Данії) сталась повінь – за одну ніч випало 150 мм дощу. Затопило метро, лікарні, тисячі будинків. Місто зупинилось.
Але замість «залатати» асфальт – урбаністи запропонували:
«А що, як ми зробимо так, щоб наступна повінь принесла користь?»
Так з’явився парк Суперкіллен і вулиці-водойми – місця, які вбирають дощ, очищують повітря, і водночас стають локаціями відпочинку, безпеки, інновацій.
💬 Подумайте:
- Як місто може використати стихію як союзника?
- Яку роль у реконструкції можуть відігравати жителі району?
- Що важливіше: повернути «як було» чи побудувати краще?
🎯 Сьогодні ми:
- Дослідимо, чому Копенгаген, Роттердам і навіть деякі українські міста змінилися на краще після криз.
- З’ясуємо, які принципи планування роблять місто живим і стійким.
- Навчимося аналізувати кейси реконструкції та будувати сценарії для власного середовища.
Дружня порада вчителю
Тривалість: до 10 хв.
🎯 Мета:
- Пояснити ключові принципи сучасного урбаністичного мислення
- Показати, як ці принципи вирішують реальні виклики міст XXI століття
- Створити місток між знаннями і щоденним середовищем учнів
🛠 Як провести:
- Покажіть учням 2–3 фото сучасних просторів у містах і попросіть їх припустити: «Де може бути це місто? Що тут цікавого?»
- Поступово відкривайте терміни (адаптивність, стійкість, 15-хвилинність) і підкріплюйте прикладами
- Запропонуйте заповнити таблицю разом (на дошці чи в зошиті)
💬 Питання для обговорення:
- Який із принципів найважливіший для вашого району/села/міста?
- Як ви думаєте, чому «15-хвилинність» підвищує добробут мешканців?
- Що можна змінити у нашому шкільному просторі за цими принципами?
Що робить місто зручним, безпечним і стійким?
Після катастрофи місто можна відновити таким яким воно було раніше – або зробити сучасним – сильнішим, зеленішим і розумнішим.
Для цього існують урбаністичні принципи. Ось три ключові:
- Адаптивність
Жителі міста роблять висновки з попередніх катастроф і змінюють його.
Наприклад, вулиця, яка під час зливи перетворюється на струмок, а влітку – на зелену алею.
- Стійкість
Місто має витримувати навантаження – кліматичні, соціальні, техногенні.
Стійке планування враховує:
- особливості клімату
- енергозалежність
- щільність забудови
- багатофункціональність
- роль природи
- «15-хвилинне місто»
Усе потрібне – школа, ринок, аптека, парк – в радіусі 15 хв пішки або на велосипеді.
Це зменшує транспортне навантаження в місті, покращує здоров’я і згуртовує громади.
Таблиця. Як виглядає міське планування ХХІ століття?
| Принцип | Приклади рішень | Вплив |
|---|---|---|
| Адаптивність | Парки-дренажі, вулиці з багатофункціональними бордюрами | Захист від повеней, менше каналізації |
| Стійкість | Зелений дах, вентиляція без кондиціонера | Менше викидів, безпечніше повітря |
| 15хвилинність | Пішохідні зони, освітні хаби у дворах | Менше транспорту, більше соціального життя |
🎥 Рекомендоване відео: «Paris: 15-minute city» –
Відео
💬 Поміркуйте:
- Як виглядає «місто мрії»? Які простори в ньому обов’язкові?
- Що зробити, аби наш мікрорайон став 15-хвилинним?
- Чому важливо враховувати погоду, вологість, вітер при плануванні вулиць?
Дружня порада вчителю
Тривалість: до 20 хв.
🎯 Мета блоку:
- Надати учням практику аналізу реальних урбаністичних досвідів
- Розвивати критичне, етичне й просторове мислення
🛠 Як провести:
- Розподіліть учнів на 3 групи
- Дайте 10–12 хв на аналіз прикладу у відкритих джерелах + обговорення
- Виступ кожної групи – 1,5–2 хв, бажано з фотографіями. Або самостійно створеним плакатом
- Після кожного виступу решта класу може задати питання доповідачам
- Заповніть загальну таблицю разом із класом на дошці або в електронному вигляді
💬 Питання для обговорення після виступів:
- Розподіліть учнів на 3 групи
- Дайте 10–12 хв на аналіз прикладу у відкритих джерелах + обговорення
- Виступ кожної групи – 1,5–2 хв, бажано з фотографіями. Або самостійно створеним плакатом
- Після кожного виступу решта класу може задати питання доповідачам
- Заповніть загальну таблицю разом із класом на дошці або в електронному вигляді
Ваша команда отримала завдання дослідити приклади успішної планової відбудови міст після криз.
👥 Формат: 3 групи, кожна група працює з окремим прикладом:
Група 1 – Копенгаген, Данія
Контекст: Повінь 2011 року, мільярдні збитки.
Рішення:
- Реконструкція громадських просторів як «резервуарів дощу»
- Вулиці-поглиначі води (Blue-green infrastructure)
- Інтеграція міських ландшафтів із каналізаційною системою
Група 2 – Роттердам, Нідерланди
Контекст: Постійна загроза затоплення, особливо внаслідок зміни клімату.
Рішення:
- Водозбірні площі (Water Square Benthemplein)
- Плаваючі квартали (Floating Pavillion)
- Громадське планування з залученням учнів, літніх людей, митців
Група 3 – Харків майбутнього, Україна
Контекст: Зруйновані школи, квартали, парки через російське вторгнення в Україну з 2022 року.
Проєктне бачення:
- «Харків Smart city» (проєкт)
- Приміський вокзал «Левада»
- Проєкт «Наукове місто»
- Проєкт «Олексіївка сіті»
📄 Ознайомтесь з прикладами, обговоріть:
- Які сталі рішення були реалізовані?
- Як це вплинуло на людей, простір, природу, добробут?
- Що з цих рішень варто адаптувати в Україні або у вашій громаді?
📣 Підготуйте міні-презентацію (2 хв.):
- Назва прикладу
- 3 топ-рішення
- Фото (на телефоні, проєкторі або з роздруківки)
- Одне питання для обговорення з класом
Таблиця для спільного заповнення:
| Приклад | Сталі матеріали | Альтернативна енергія | Зелена інфраструктура | Участь громади | Психосоціальна підтримка |
|---|---|---|---|---|---|
| Копенгаген | |||||
| Роттердам | |||||
| Харків 2040 |
Додаткове завдання:
Придумайте назву і гасло для свого проєкту з реконструкції свого міста/села, що базується на сталих принципах.
Приклад – «Зелена Салтівка» – район, що дихає»
Дружня порада вчителю
Тривалість: до 5 хв.
Мета:
- Сприяти глибокому аналізу різних підходів до реконструкції
- Формувати критичне мислення і компетентності в урбаністиці
- Відкрити можливості для зв’язку знань з реальним життям
🛠 Як провести:
- Завдання – індивідуальне або в парах.
- Можна обрати 1 учня з кожної групи (від попереднього блоку), щоб порівняли свої кейси з таблицею.
- Обговорення у стилі «міська рада»: короткі виступи про обраний варіант, аргументи.
💬 Обговоріть з класом:
- Чи готові ми як громада інвестувати в майбутнє, а не латати минуле?
- Які рішення з уроку реально реалізувати вже зараз у школі/місті?
- Як змінилась ваша уява про те, яким має бути місто після відновлення?
Завдання:
Розгляньте таблицю та зображення.
Виконайте завдання 1 і 2, що допоможуть зрозуміти – як просторові рішення можуть змінити не тільки місто, а й життя в ньому.
Два підходи до відбудови одного району:
| Параметр | Модель А: «Швидко, як було раніше» | Модель Б: «Повільно, але краще ніж було» |
|---|---|---|
| Матеріали | Бетон, скло, стандартні бетонні блоки | Перероблені цегла, дерево, зелений дах |
| Простори | Щільна забудова, мінімум парків | Відкриті квартали, дворики, невеликі парки |
| Доступність | Вузькі проходи, жодної інклюзії | Пандуси, інклюзивний безбар’єрний транспорт |
| Участь громади | Немає | Усі рішення ухвалюються на громадських слуханнях |
| Витрати на утримання (протягом 10 років) | Високі | Помірні |
Джерело: NormanFoster
Завдання 1. Мисліть, як дослідники
Які з ознак у таблиці свідчать про сталу реконструкцію?
Поясніть, як наявність парків і відкритих дворів впливає на:
Здоров’я мешканців ______________________________________________________
Мікроклімат _____________________________________________________________
Уявіть, що ви виступаєте на громадських слуханнях.
Поясніть в одному абзаці, чому ви підтримуєте модель Б або А – але аргументовано.
| ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Завдання 2. Сюжетна вправа – «Місто, яке пережило катастрофу»
Сценарій: ваше місто/селище сильно постраждало після повені, бурі, бойових дій або пожежі. Потрібно відбудувати центр громади – школу, площу, парк, спланувати укриття.
Оберіть концепт:
Варіант 1 – Центр з бетону, без зелених зон, без громадського обговорення, проте реконструкція відбудеться швидко.
Варіант 2 – Центр із відкритими просторами, модульними матеріалами, з урахуванням думки мешканців – але значно довше і дорожче.
Заповніть таблицю:
| Критерій | Варіант (1 або 2) | Аргумент |
|---|---|---|
| Довгострокова користь | ||
| Вплив на громаду | ||
| Екологічність | ||
| Стійкість до майбутніх викликів |
Якщо вам дадуть змогу перебудувати лише одну вулицю у вашому місті – що б ви зробили і чому?
| ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Дружня порада вчителю
Тривалість: до 5 хв.
🎯 Мета:
- Дати учням час інтегрувати знання у власне бачення світу
- Запустити етичне мислення – яким має бути «краще життя»
- Виявити особисту участь і позицію кожного учня
🛠 Як провести:
- Дайте 3–4 хвилини на письмову роботу.
- Запропонуйте «інтерактивне коло»: кожен учень говорить слово, яке для нього тепер означає «місто майбутнього» (наприклад: «дихання», «сади», «вікна», «громада»
💬 Питання для розмови:
- Чи може інший підхід до планування міста змінити долю покоління?
- Що потрібно змінити в нашій школі вже сьогодні?
- Як виглядає простір, у якому хочеться жити, а не тільки існувати?
Що для мене означає «місто для життя»?
Цей урок був не лише про будівлі. Він – про дім, громаду, чисте повітря, світло і комфорт людей. Про те, що «жити» і «існувати» в місті – не одне й те саме.
Доповніть речення:
- «Я зрозумів/ла, що «місто для життя» – це не лише будинки, а…»
| ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
- «Найбільше мене вразило те, що планування міста може впливати на…»
| ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
- «Я б хотів/хотіла, щоб у моєму місті з’явилось… бо…»
| ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Оберіть свою «міську енергію» після уроку
🌱 – мені хочеться долучитись до створення нового простору
🏞️ – я зрозумів/ла, чому природа – частина міста
🏙️ – я бачу місто як систему, де я – важлива частинка
🧱 Оцініть себе: скільки «цеглин майбутнього» я сьогодні заклав/ла?
🧱🧱🧱🧱🧱🧱🧱🧱🧱🧱
(1 – я лише слухав/ла, 10 – я думаю, як змінити світ навколо себе)
🎥 Відео:
Відео
- «Місто-губка» – як Китай рятує урбаністику від змін клімату
Відео
Урок №144. Відбудова та реконструкція. Частина 2
Місце уроку в темі: Це другий урок у темі «Відбудова та реконструкція».
Якщо на попередньому уроці ми зосереджувалися на загальних принципах сталої відбудови, то цього разу учнівство виконує аналіз міст, які успішно пройшли відбудову за планом.
Проблема уроку: Чому деякі міста після катастроф стають прикладами для всього світу, а інші ні?
Цілі сталого розвитку:
Які цілі сталого розвитку (в порядку пріоритетності) опрацьовуємо на уроці:
- 11. Сталі міста та спільноти
- 13. Боротьба зі змінами клімату
- 9. Інновації та інфраструктура
- 7. Доступна та чиста енергія
- 3. Міцне здоров’я і добробут
Ключові слова: стратегія реконструкції, урбаністика, громада, міська мобільність, «15-хвилинне місто»
План уроку:
- Мотивація (5 хв).
- Теоретичний блок (10 хв).
- Життєва ситуація (20 хв).
- Самостійна практика (5 хв).
- Рефлексія (5 хв).
- Додаткові джерела (після уроку).
Очікувані результати для учнівства:
У 2011 році у Копенгагені (столиця Данії) сталась повінь – за одну ніч випало 150 мм дощу. Затопило метро, лікарні, тисячі будинків. Місто зупинилось.
Але замість «залатати» асфальт – урбаністи запропонували:
«А що, як ми зробимо так, щоб наступна повінь принесла користь?»
Так з’явився парк Суперкіллен і вулиці-водойми – місця, які вбирають дощ, очищують повітря, і водночас стають локаціями відпочинку, безпеки, інновацій.
💬 Подумайте:
- Як місто може використати стихію як союзника?
- Яку роль у реконструкції можуть відігравати жителі району?
- Що важливіше: повернути «як було» чи побудувати краще?
🎯 Сьогодні ми:
- Дослідимо, чому Копенгаген, Роттердам і навіть деякі українські міста змінилися на краще після криз.
- З’ясуємо, які принципи планування роблять місто живим і стійким.
- Навчимося аналізувати кейси реконструкції та будувати сценарії для власного середовища.
Що робить місто зручним, безпечним і стійким?
Після катастрофи місто можна відновити таким яким воно було раніше – або зробити сучасним – сильнішим, зеленішим і розумнішим.
Для цього існують урбаністичні принципи. Ось три ключові:
- Адаптивність
Жителі міста роблять висновки з попередніх катастроф і змінюють його.
Наприклад, вулиця, яка під час зливи перетворюється на струмок, а влітку – на зелену алею.
- Стійкість
Місто має витримувати навантаження – кліматичні, соціальні, техногенні.
Стійке планування враховує:
- особливості клімату
- енергозалежність
- щільність забудови
- багатофункціональність
- роль природи
- «15-хвилинне місто»
Усе потрібне – школа, ринок, аптека, парк – в радіусі 15 хв пішки або на велосипеді.
Це зменшує транспортне навантаження в місті, покращує здоров’я і згуртовує громади.
Таблиця. Як виглядає міське планування ХХІ століття?
| Принцип | Приклади рішень | Вплив |
|---|---|---|
| Адаптивність | Парки-дренажі, вулиці з багатофункціональними бордюрами | Захист від повеней, менше каналізації |
| Стійкість | Зелений дах, вентиляція без кондиціонера | Менше викидів, безпечніше повітря |
| 15хвилинність | Пішохідні зони, освітні хаби у дворах | Менше транспорту, більше соціального життя |
🎥 Рекомендоване відео: «Paris: 15-minute city» –
Відео
💬 Поміркуйте:
- Як виглядає «місто мрії»? Які простори в ньому обов’язкові?
- Що зробити, аби наш мікрорайон став 15-хвилинним?
- Чому важливо враховувати погоду, вологість, вітер при плануванні вулиць?
Ваша команда отримала завдання дослідити приклади успішної планової відбудови міст після криз.
👥 Формат: 3 групи, кожна група працює з окремим прикладом:
Група 1 – Копенгаген, Данія
Контекст: Повінь 2011 року, мільярдні збитки.
Рішення:
- Реконструкція громадських просторів як «резервуарів дощу»
- Вулиці-поглиначі води (Blue-green infrastructure)
- Інтеграція міських ландшафтів із каналізаційною системою
Група 2 – Роттердам, Нідерланди
Контекст: Постійна загроза затоплення, особливо внаслідок зміни клімату.
Рішення:
- Водозбірні площі (Water Square Benthemplein)
- Плаваючі квартали (Floating Pavillion)
- Громадське планування з залученням учнів, літніх людей, митців
Група 3 – Харків майбутнього, Україна
Контекст: Зруйновані школи, квартали, парки через російське вторгнення в Україну з 2022 року.
Проєктне бачення:
- «Харків Smart city» (проєкт)
- Приміський вокзал «Левада»
- Проєкт «Наукове місто»
- Проєкт «Олексіївка сіті»
📄 Ознайомтесь з прикладами, обговоріть:
- Які сталі рішення були реалізовані?
- Як це вплинуло на людей, простір, природу, добробут?
- Що з цих рішень варто адаптувати в Україні або у вашій громаді?
📣 Підготуйте міні-презентацію (2 хв.):
- Назва прикладу
- 3 топ-рішення
- Фото (на телефоні, проєкторі або з роздруківки)
- Одне питання для обговорення з класом
Таблиця для спільного заповнення:
| Приклад | Сталі матеріали | Альтернативна енергія | Зелена інфраструктура | Участь громади | Психосоціальна підтримка |
|---|---|---|---|---|---|
| Копенгаген | |||||
| Роттердам | |||||
| Харків 2040 |
Додаткове завдання:
Придумайте назву і гасло для свого проєкту з реконструкції свого міста/села, що базується на сталих принципах.
Приклад – «Зелена Салтівка» – район, що дихає»
Завдання:
Розгляньте таблицю та зображення.
Виконайте завдання 1 і 2, що допоможуть зрозуміти – як просторові рішення можуть змінити не тільки місто, а й життя в ньому.
Два підходи до відбудови одного району:
| Параметр | Модель А: «Швидко, як було раніше» | Модель Б: «Повільно, але краще ніж було» |
|---|---|---|
| Матеріали | Бетон, скло, стандартні бетонні блоки | Перероблені цегла, дерево, зелений дах |
| Простори | Щільна забудова, мінімум парків | Відкриті квартали, дворики, невеликі парки |
| Доступність | Вузькі проходи, жодної інклюзії | Пандуси, інклюзивний безбар’єрний транспорт |
| Участь громади | Немає | Усі рішення ухвалюються на громадських слуханнях |
| Витрати на утримання (протягом 10 років) | Високі | Помірні |
Джерело: NormanFoster
Завдання 1. Мисліть, як дослідники
Які з ознак у таблиці свідчать про сталу реконструкцію?
Поясніть, як наявність парків і відкритих дворів впливає на:
Здоров’я мешканців ______________________________________________________
Мікроклімат _____________________________________________________________
Уявіть, що ви виступаєте на громадських слуханнях.
Поясніть в одному абзаці, чому ви підтримуєте модель Б або А – але аргументовано.
| ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Завдання 2. Сюжетна вправа – «Місто, яке пережило катастрофу»
Сценарій: ваше місто/селище сильно постраждало після повені, бурі, бойових дій або пожежі. Потрібно відбудувати центр громади – школу, площу, парк, спланувати укриття.
Оберіть концепт:
Варіант 1 – Центр з бетону, без зелених зон, без громадського обговорення, проте реконструкція відбудеться швидко.
Варіант 2 – Центр із відкритими просторами, модульними матеріалами, з урахуванням думки мешканців – але значно довше і дорожче.
Заповніть таблицю:
| Критерій | Варіант (1 або 2) | Аргумент |
|---|---|---|
| Довгострокова користь | ||
| Вплив на громаду | ||
| Екологічність | ||
| Стійкість до майбутніх викликів |
Якщо вам дадуть змогу перебудувати лише одну вулицю у вашому місті – що б ви зробили і чому?
| ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Що для мене означає «місто для життя»?
Цей урок був не лише про будівлі. Він – про дім, громаду, чисте повітря, світло і комфорт людей. Про те, що «жити» і «існувати» в місті – не одне й те саме.
Доповніть речення:
- «Я зрозумів/ла, що «місто для життя» – це не лише будинки, а…»
| ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
- «Найбільше мене вразило те, що планування міста може впливати на…»
| ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
- «Я б хотів/хотіла, щоб у моєму місті з’явилось… бо…»
| ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Оберіть свою «міську енергію» після уроку
🌱 – мені хочеться долучитись до створення нового простору
🏞️ – я зрозумів/ла, чому природа – частина міста
🏙️ – я бачу місто як систему, де я – важлива частинка
🧱 Оцініть себе: скільки «цеглин майбутнього» я сьогодні заклав/ла?
🧱🧱🧱🧱🧱🧱🧱🧱🧱🧱
(1 – я лише слухав/ла, 10 – я думаю, як змінити світ навколо себе)
🎥 Відео:
Відео
- «Місто-губка» – як Китай рятує урбаністику від змін клімату
Відео
Ділись та обговорюй важливе