Урок №176. Застосування, перспективи та етичні питання генної інженерії.
Очікувані результати навчання:
визначає самостійно або у співпраці з іншими аргументи/твердження, теорії, що ґрунтуються на наукових фактах і доказах [12 ПРО 4.1.1]
застосовує самостійно або у співпраці з іншими наукове знання і власний досвід для розв’язання життєвої/ навчальної проблеми [12 ПРО 4.3.2]
планує, здійснює пошук, опрацьовує, порівнює, аналізує, оцінює самостійно або у співпраці з іншими надійність джерел і достовірність інформації для розв’язання життєвої/навчальної проблеми [12 ПРО 2.1.1]
виконує завдання відповідно до визначеної ролі у групі, окреслених завдань і зазначеного часу [12 ПРО 4.4.2]
установлює та обґрунтовує самостійно або у співпраці з іншими взаємозв’язки між природними, техногенними об’єктами, закономірності явищ природи [12 ПРО 3.3.1]
інтерпретує самостійно або у співпраці з іншими інформацію природничого змісту, представлену в різний спосіб [12 ПРО 2.2.2]
оцінює самостійно або у співпраці з іншими значення природничих наук, техніки і технологій для суспільного прогресу і сталого розвитку [12 ПРО 3.4.1]
виявляє емоційно-ціннісне ставлення до діяльності вчених і винахідників, їх внеску у прогрес людства [12 ПРО 3.4.2]
Цілі сталого розвитку:
Які цілі сталого розвитку (в порядку пріоритетності) опрацьовуємо на уроці:
ЦСР 2: Подолання голоду (біотехнології в агросекторі).
ЦСР 3: Міцне здоров’я (медичні застосування ГІ).
ЦСР 12: Відповідальне споживання (етичне використання технологій).
ЦСР 13: Пом’якшення змін клімату (нові сільськогосподарські сорти, що витримують кліматичні зміни).
генетична інженерія може створити культури стійкі до посух, шкідників і кліматичних змін, забезпечуючи продовольчу безпеку для мільярдів людей.
генетична інженерія дає надію на зцілення спадкових хвороб, таких як муковісцидоз чи серповидноклітинна анемія, завдяки редагуванню генів.
генетична інженерія може допомогти відновити зникаючі види, редагуючи їхні геноми для адаптації до змінених екосистем.
Ці можливості вказують на шлях до більш здорового та стійкого світу. Однак поряд із цими перспективами генетична інженерія викликає серйозні етичні питання та страхи. Люди бояться “евгенічного” майбутнього, де редагування генів може призвести до створення “ідеальних” людей, посилюючи дискримінацію та соціальну нерівність. Використання генетичної інженерії для некритичних цілей, як-от вибір зовнішності чи інтелекту дитини, викликає занепокоєння щодо втрати людської унікальності та моральних меж. Крім того, нерівний доступ до технологій генетичної інженерії може поглибити розшарування суспільства: багаті отримають можливість “покращувати” себе чи своїх нащадків, тоді як бідні залишаться осторонь. Ці ризики підкреслюють необхідність суворого етичного нагляду. Щоб генетична інженерія стала силою добра, людство мусить об’єднатися для створення чітких етичних стандартів і регуляцій. Людство повинні забезпечити, щоб генна інженерія використовувалася для загального блага — боротьби з голодом, хворобами та екологічними кризами, — а не для посилення нерівності чи створення нових форм дискримінації. Лише відповідальним підходом ми зможемо подолати страхи та використати потенціал генетичної інженерії для створення світу, де кожен має шанс на здорове та гідне життя.
!!! Процес створення ГМО складний і дорогий, вимагає багато часу на розробку та регуляторне затвердження. Один приклад: створення ГМО бактерії (для інсуліну)
Вибір гена: Ідентифікують і виділяють потрібний ген (наприклад, ген людського інсуліну).
Підготовка “транспорту”: Ген вставляють у спеціальну кільцеву ДНК (плазміду) бактерії. Це як помістити лист у конверт.
Введення в бактерію: Модифіковану плазміду вводять у бактеріальні клітини (наприклад, E. coli).
Відбір і розмноження: Відбирають бактерії, які успішно “прийняли” новий ген, і розмножують їх у великих обсягах.
Виробництво та очищення: Бактерії починають виробляти потрібний білок (інсулін), який потім очищають.
Час: Від кількох місяців до 1-2 років для лабораторної розробки.
Комерціалізація та дозвіл для медичного використання — 5-10+ років.
Вартість: Розробка — сотні тисяч – кілька мільйонів доларів. Виведення нового біофармацевтичного препарату на ринок може сягати сотень мільйонів або навіть мільярдів доларів.
Основні ГМ-рослини, які широко вирощуються у світі, та їхні найпоширеніші ознаки:
Соя (Soybean): Переважно стійкість до гербіцидів (наприклад, гліфосату, дикамби), що дозволяє фермерам ефективно боротися з бур’янами, не пошкоджуючи посіви. Також є сорти зі стійкістю до комах та зміненим олійним складом. Використання: Здебільшого для виробництва олії, кормів для тварин, а також як інгредієнт у багатьох оброблених продуктах.
Кукурудза (Maize/Corn): Стійкість до комах (Bt-кукурудза): Ген бактерії Bacillus thuringiensis змушує рослину виробляти білки, токсичні для певних шкідників (наприклад, кукурудзяного метелика), що зменшує потребу в інсектицидах. Стійкість до гербіцидів: Аналогічно сої, для ефективної боротьби з бур’янами. “Стекінг” ознак (stacked traits): Багато сучасних сортів кукурудзи поєднують обидві ознаки – стійкість до комах та гербіцидів. Використання: Корм для тварин, виробництво етанолу, кукурудзяний крохмаль, сироп, інгредієнти для харчових продуктів. Бавовна (Cotton): Стійкість до комах (Bt-бавовна): Захист від шкідників, таких як бавовниковий довгоносик. Стійкість до гербіцидів. Також існують сорти зі “стекінгом” цих ознак. Використання: Текстильна промисловість, бавовняна олія для харчових продуктів. Ріпак (Canola/Oilseed Rape): Переважно стійкість до гербіцидів. Використання: Виробництво олії, біодизеля. Картопля: Стійкість до хвороб (наприклад, фітофторозу), стійкість до потемніння при пошкодженні (Innate Potato), зменшення утворення акриламіду під час термічної обробки. Папайя: Стійкість до вірусу кільцевої плямистості (що врятувало галузь на Гаваях). Люцерна: Стійкість до гербіцидів, зниження вмісту лігніну для покращення засвоюваності корму для тварин. Цукровий буряк: Стійкість до гербіцидів. Яблуня (Arctic Apples): Стійкість до потемніння на зрізі. Рис (Золотий рис): Модифікований для виробництва бета-каротину (провітаміну А) для боротьби з дефіцитом вітаміну А у країнах, де рис є основним продуктом харчування. Поки що не широко комерціалізований. Баклажан (Bt-баклажан): Стійкість до комах (вирощується в Бангладеш). Кабачок: Стійкість до вірусів. Ананас: Рожевий ананас з підвищеним вмістом лікопену. Слива: Стійкість до вірусу віспи сливи. Пшениця: Розробляються сорти з підвищеною стійкістю до хвороб та гербіцидів, але комерційного вирощування поки що немає (були лише обмежені випробування).
ГМ-бактерії: Для виробництва ліків:
Інсулін (для людей з діабетом)
Фактори згортання крові
Інтерферони
Еритропоетин
Для лікування метаболічних розладів – Хвороба Гоше (Gaucher disease)
Вакцини (наприклад, вакцина проти COVID-19 – mRNA-технології)
Ферменти для виробництва сиру та йогуртів
ГМ-тварини:
Коза, що виробляє у молоці ліки від тромбозу
Лосось, що росте вдвічі швидше
Ці приклади – лише верхівка айсберга того, що може генна інженерія. Вона обіцяє нам нові ліки, більш стійкі та врожайні культури, але водночас ставить перед нами складні питання про те, наскільки далеко ми можемо заходити у втручання в природу.
Економічні вигоди при використанні ГМ-культур
Параметр
ГМ-рослина
Традиційна рослина
Коментар
Ціна насіння (на 1 га)
1000 грн
500 грн
ГМ-дорожче, бо запатентоване
Витрати на пестициди (на сезон)
200 грн
1200 грн
ГМ-сорт може самостійно захищатись
Урожайність (ц/га)
70
50
Завдяки стійкості до шкідників
Кількість обробок пестицидами
1
4–6
Менше навантаження на ґрунт
Шкода довкіллю
Низька (менше хімії)
Висока (більше хімії)
ГМ дає можливість зменшити обприскування
Доступність на ринку
Обмежена / ліцензована
Вільна
Може бути залежність від компанії
Ризики для здоров’я / середовища (за науковими даними)
Не підтверджено
Не підтверджено
Обидва безпечні при належному контролі
Додаткові властивості
Може містити додаткові вітаміни (наприклад, віт. A)
Інший бік теми: неодноразові випадки спалювання і знищення полів з ГМ-культурами в різних країнах. Причини зазвичай пов’язані з страхом, недовірою до компаній, які просувають ГМО, а також з етичними, екологічними або релігійними переконаннями:
1. ГМ-рис – знищення в Філіппінах (2013). У місті Піла (Філіппіни) активісти знищили дослідне поле із “золотим рисом”, що містив гени для виробництва вітаміну A.
Хто: анти-ГМО активісти, у тому числі фермерські об’єднання.
Чому: протест проти впровадження нових технологій без належної консультації з місцевим населенням, побоювання щодо наслідків для навколишнього середовища та монополії компаній.
У 2000–2010-х роках активісти, зокрема на чолі з Жозе Бове, неодноразово знищували ГМ-кукурудзу, яка вирощувалась для експериментів.
Це був політичний протест проти ГМО на європейських полях та впливу великих агрокомпаній.
Франція на деякий час заборонила вирощування ГМ-рослин під тиском громадськості.
Ситуація в Україні:
Згідно з чинним законодавством України (Закон України “Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів”), наразі в Україні немає жодної офіційно зареєстрованої ГМ-рослини та жодного сорту не включено до Державного реєстру ГМО сортів сільськогосподарських рослин. Це означає, що легальне вирощування ГМО рослин в Україні не дозволене, крім наукових досліджень та випробувань за наявності відповідного дозволу. Однак, відомо про факти незаконного вирощування ГМ-сої та кукурудзи на території України, що є порушенням законодавства. Варто зазначити, що з 16 вересня 2026 року в Україні має запрацювати нове законодавство щодо державної реєстрації ГМО, що гармонізує українські норми з європейськими. Це може змінити ситуацію з легалізацією ГМО в майбутньому. Таким чином, у світі існує широкий спектр ГМ-рослин з різними корисними ознаками, але їхня доступність та використання сильно залежать від регуляторної політики кожної країни.
Ключове: ГМО, що допускаються на ринок, проходять одні з найсуворіших перевірок і, за даними наукової спільноти, є безпечними. В Україні наразі легальне комерційне вирощування ГМО не дозволене, але законодавство щодо ГМО оновлюється.
Етичні конфлікти між генною інженерією та різними спільнотами:
Спільнота
Що може “виправити” генна інженерія
Занепокоєння спільноти
Глуха спільнота
Генетичні мутації, що спричиняють вроджену глухоту (напр., ген GJB2).
Втрата культурної ідентичності, жестової мови, зменшення чисельності спільноти, стигматизація глухоти як “дефекту”.
Люди з синдромом Дауна
Хромосомні аномалії (трисомія 21), що призводять до синдрому Дауна.
Зменшення різноманітності, дискримінація, сприйняття синдрому як “проблеми”, що потребує виправлення.
Стигматизація інвалідності, втрата ідентичності, зменшення ресурсів для підтримки спільноти.
Расові/етнічні меншини
Фізичні риси, асоційовані з етнічною належністю (колір шкіри, риси обличчя).
Відродження евгеніки, втрата культурної ідентичності, посилення расової дискримінації.
ЛГБТ+ спільнота*
Потенційні генетичні маркери, пов’язані з сексуальною орієнтацією чи гендерною ідентичністю (якщо такі будуть ідентифіковані).
Дискримінація, “нормалізація” через генетику, втрата різноманітності, гомофобія/трансфобія.
Релігійні спільноти
Генетичні модифікації ембріонів загалом (напр., для покращення здоров’я чи рис).
Порушення “природного порядку”, втручання в Божий задум, етичні та моральні заперечення.
Соціально-економічні групи
Покращення інтелекту, фізичних здібностей, здоров’я (доступно переважно заможним).
Посилення нерівності, створення “генетичної еліти”, дискримінація незаможних.
*Відсутність даних: Для деяких спільнот (наприклад, ЛГБТ+ або етнічних меншин) занепокоєння є гіпотетичними, оскільки генна інженерія ще не досягла рівня, де може впливати на ці аспекти, але дискусії вже ведуться.
3. Життєва ситуація:
1. Ознайомлення із прикладами і етичними дилемами в генної інженерії
№
Приклад
Суть ситуації
Етичне питання
Ваша позиція
1
Редагування генів ембріонів (Китай)
Створення дівчаток із захистом від ВІЛ
Чи маємо ми право змінювати ДНК дітей до народження?
2
Редагування гена глухоти
Можливість лікувати глухоту ще в ембріоні. Частина глухих проти
Чи слід «лікувати» те, що є частиною культури?
3
Генетичний вибір інтелекту/зросту/очей
Використання ГІ не для лікування, а для створення “досконалих” дітей
Чи допустимо створювати “ідеальних” людей на замовлення?
4
ГМ-продукти: «Золотий рис»
Рис, збагачений вітаміном А, може рятувати життя, але спільноти спалюють поля
Чи можна нав’язувати ГМ-рішення людям без їхньої згоди?
5
ГМ-бавовна в Індії
Фермери стають залежними від дорогого насіння
Хто має контролювати біотехнології: уряд, компанії чи народ?
6
Створення вірусів під певний генетичний код
Можливість створення біозброї, що вражає лише певні етнічні групи
Чи можуть наукові знання бути надто небезпечними?
7
Лікування синдрому Дауна або аутизму
Спільноти не хочуть, щоб їх «виправляли»
Чи має право суспільство вирішувати, хто «нормальний»?
2. Дискусія (обрати сценарій на вибір, якщо працюєте усім класом, можливо запропонувати окремим групам, окремий сценарій).
А). Ви – члени комітету, який вирішує, чи дозволити використання генної інженерії для створення «дизайнерських дітей» (вибір рис, таких як колір очей, інтелект чи фізичні здібності). Одна група батьків наполягає на дозволі, аргументуючи, що це покращить життя їхніх дітей. Інша група виступає проти, стверджуючи, що це може призвести до соціальної нерівності та втрати природного різноманіття.
Завдання для учнів (робота в групах):
Розділіться на три групи:
Група 1: Підтримує дозвіл на «дизайнерських дітей».
Група 2: Виступає проти.
Група 3: Нейтральна, пропонує компромісне рішення.
Кожна група готує аргументи (3–5 хвилин) та презентує їх (2 хвилини на групу).
Провести голосування: чи варто дозволити таку практику?
Б). Ви – експерти в міжнародній агенції, яка допомагає фермерам у регіоні, що страждає від посухи. Уряд пропонує запровадити генетично модифіковані культури, стійкі до посухи, але місцеві фермери та екологи стурбовані можливими наслідками для здоров’я та екосистем.
Інструкція:
Розділіться на три групи:
Група 1: Представники агенції, які підтримують впровадження ГМО-культур.
Група 2: Фермери та екологи, які виступають проти ГМО.
Група 3: Науковці, які пропонують альтернативне рішення (наприклад, традиційні методи селекції або часткове використання ГМО).
Кожна група готує 3–4 аргументи за 5 хвилин.
Проведіть «круглий стіл» (10 хвилин), де кожна група презентує свої аргументи (2 хвилини на групу).
Наприкінці кожна група пропонує одне практичне рішення для фермерів.
Мета: Допомогти учням зрозуміти баланс між науковими інноваціями, економічними потребами та екологічними ризиками.
В). Ви – члени етичної ради при лікарні, яка розглядає можливість застосування генної терапії для лікування рідкісного генетичного захворювання у дитини. Терапія дорога, і страхова компанія може відмовити у фінансуванні. Крім того, деякі члени ради вважають, що зміна геному може мати непередбачувані наслідки в майбутньому.
Інструкція:
Розділіться на три групи:
Група 1: Лікарі, які наполягають на застосуванні генної терапії для порятунку дитини.
Група 2: Представники страхової компанії, які стурбовані вартістю та ризиками.
Група 3: Етичний комітет, який шукає компроміс (наприклад, часткове фінансування або додаткові дослідження).
Кожна група за 5 хвилин готує аргументи на підтримку своєї позиції.
Проведіть дебати (10 хвилин), де кожна група презентує свою позицію (2 хвилини на групу).
Наприкінці учні індивідуально записують, яке рішення вони б підтримали та чому (1–2 речення).
4. Попрактикуймо самостійно:
Завдання на встановлення відповідності
Зіставте кожну роль із її головною метою, аргументами «За» та аргументами «Проти». Кожна роль має унікальний набір характеристик. У таблиці нижче заповніть відповідні номери або букви, щоб показати правильну відповідність.
Таблиця для заповнення:
Роль
Головна мета
Аргументи “За”
Аргументи “Проти”
Біотехнолог Інвестор
Фермер
Еколог
Громадська рада
1. Пояснити, чому технологія корисна для людства 2. Отримати прибуток і вплив на ринку 3. Обрати вигідний і безпечний варіант 4. Попередити про ризики 5. Прийняти зважене рішення
A. Більший урожай, менше хімікатів, можна додати вітаміни, допомагає боротися з голодом B. Продаж насіння щороку, контроль ринку, глобальний попит C. Вищий урожай, менше витрат на пестициди, урожай стійкіший до шкідників D. Менше хімії = менше шкоди природі, допомога у боротьбі з голодом E. Може оцінити всі аргументи, запропонувати умови (наприклад, контроль або заборону)
F. Технологія дорога, може потрапити в природу без контролю, суспільство не завжди приймає G. Фермери залежать від компанії, може бути поганий імідж, суспільний спротив H. Насіння дороге, не можна пересівати, залежність від постачальника I. Може зникнути біорізноманіття, генетичне «зараження» полів, зникають традиційні сорти, етичні питання J. Вимагає гарантій, не довіряє компаніям без прозорості
Ключ: Біотехнолог 1, A, F Інвестор / компанія 2, B, G Фермер 3, C, H Еколог / активіст 4, D, I Громадська рада (учні) 5, E, J
Рефлексія:
Що було найважче в дискусіях?
Чи змінили ви свою думку після дискусій?
Поміркуйте. Розробка ГМ-організма дуже дороговартісний проект, і стикається з супротивом суспільства. Чому компанії таки йдуть на втілення проекту.
Чи допустимо знищувати наукові дослідження, якщо ти з ними не згоден?
Як можна врегулювати конфлікт між наукою й суспільством?
У вільний від відпочинку час:
На вибір: Подивитися фільм-документ “Sound and Fury” (2000) показує родину, в якій батьки-глухі сперечаються, чи дозволяти дитині кохлеарний імплант (не генетична, а технічна модифікація слуху).
Або фільм, що стосується генної інженерії “Один з нас”, або “Редагування геному” від Netflix, чи книгу Блейка Крауча “Апгрейд” та обговоріть його у класі на наступному уроці.
генетична інженерія може створити культури стійкі до посух, шкідників і кліматичних змін, забезпечуючи продовольчу безпеку для мільярдів людей.
генетична інженерія дає надію на зцілення спадкових хвороб, таких як муковісцидоз чи серповидноклітинна анемія, завдяки редагуванню генів.
генетична інженерія може допомогти відновити зникаючі види, редагуючи їхні геноми для адаптації до змінених екосистем.
Ці можливості вказують на шлях до більш здорового та стійкого світу. Однак поряд із цими перспективами генетична інженерія викликає серйозні етичні питання та страхи. Люди бояться “евгенічного” майбутнього, де редагування генів може призвести до створення “ідеальних” людей, посилюючи дискримінацію та соціальну нерівність. Використання генетичної інженерії для некритичних цілей, як-от вибір зовнішності чи інтелекту дитини, викликає занепокоєння щодо втрати людської унікальності та моральних меж. Крім того, нерівний доступ до технологій генетичної інженерії може поглибити розшарування суспільства: багаті отримають можливість “покращувати” себе чи своїх нащадків, тоді як бідні залишаться осторонь. Ці ризики підкреслюють необхідність суворого етичного нагляду. Щоб генетична інженерія стала силою добра, людство мусить об’єднатися для створення чітких етичних стандартів і регуляцій. Людство повинні забезпечити, щоб генна інженерія використовувалася для загального блага — боротьби з голодом, хворобами та екологічними кризами, — а не для посилення нерівності чи створення нових форм дискримінації. Лише відповідальним підходом ми зможемо подолати страхи та використати потенціал генетичної інженерії для створення світу, де кожен має шанс на здорове та гідне життя.
!!! Процес створення ГМО складний і дорогий, вимагає багато часу на розробку та регуляторне затвердження. Один приклад: створення ГМО бактерії (для інсуліну)
Вибір гена: Ідентифікують і виділяють потрібний ген (наприклад, ген людського інсуліну).
Підготовка “транспорту”: Ген вставляють у спеціальну кільцеву ДНК (плазміду) бактерії. Це як помістити лист у конверт.
Введення в бактерію: Модифіковану плазміду вводять у бактеріальні клітини (наприклад, E. coli).
Відбір і розмноження: Відбирають бактерії, які успішно “прийняли” новий ген, і розмножують їх у великих обсягах.
Виробництво та очищення: Бактерії починають виробляти потрібний білок (інсулін), який потім очищають.
Час: Від кількох місяців до 1-2 років для лабораторної розробки.
Комерціалізація та дозвіл для медичного використання — 5-10+ років.
Вартість: Розробка — сотні тисяч – кілька мільйонів доларів. Виведення нового біофармацевтичного препарату на ринок може сягати сотень мільйонів або навіть мільярдів доларів.
Основні ГМ-рослини, які широко вирощуються у світі, та їхні найпоширеніші ознаки:
Соя (Soybean): Переважно стійкість до гербіцидів (наприклад, гліфосату, дикамби), що дозволяє фермерам ефективно боротися з бур’янами, не пошкоджуючи посіви. Також є сорти зі стійкістю до комах та зміненим олійним складом. Використання: Здебільшого для виробництва олії, кормів для тварин, а також як інгредієнт у багатьох оброблених продуктах.
Кукурудза (Maize/Corn): Стійкість до комах (Bt-кукурудза): Ген бактерії Bacillus thuringiensis змушує рослину виробляти білки, токсичні для певних шкідників (наприклад, кукурудзяного метелика), що зменшує потребу в інсектицидах. Стійкість до гербіцидів: Аналогічно сої, для ефективної боротьби з бур’янами. “Стекінг” ознак (stacked traits): Багато сучасних сортів кукурудзи поєднують обидві ознаки – стійкість до комах та гербіцидів. Використання: Корм для тварин, виробництво етанолу, кукурудзяний крохмаль, сироп, інгредієнти для харчових продуктів. Бавовна (Cotton): Стійкість до комах (Bt-бавовна): Захист від шкідників, таких як бавовниковий довгоносик. Стійкість до гербіцидів. Також існують сорти зі “стекінгом” цих ознак. Використання: Текстильна промисловість, бавовняна олія для харчових продуктів. Ріпак (Canola/Oilseed Rape): Переважно стійкість до гербіцидів. Використання: Виробництво олії, біодизеля. Картопля: Стійкість до хвороб (наприклад, фітофторозу), стійкість до потемніння при пошкодженні (Innate Potato), зменшення утворення акриламіду під час термічної обробки. Папайя: Стійкість до вірусу кільцевої плямистості (що врятувало галузь на Гаваях). Люцерна: Стійкість до гербіцидів, зниження вмісту лігніну для покращення засвоюваності корму для тварин. Цукровий буряк: Стійкість до гербіцидів. Яблуня (Arctic Apples): Стійкість до потемніння на зрізі. Рис (Золотий рис): Модифікований для виробництва бета-каротину (провітаміну А) для боротьби з дефіцитом вітаміну А у країнах, де рис є основним продуктом харчування. Поки що не широко комерціалізований. Баклажан (Bt-баклажан): Стійкість до комах (вирощується в Бангладеш). Кабачок: Стійкість до вірусів. Ананас: Рожевий ананас з підвищеним вмістом лікопену. Слива: Стійкість до вірусу віспи сливи. Пшениця: Розробляються сорти з підвищеною стійкістю до хвороб та гербіцидів, але комерційного вирощування поки що немає (були лише обмежені випробування).
ГМ-бактерії: Для виробництва ліків:
Інсулін (для людей з діабетом)
Фактори згортання крові
Інтерферони
Еритропоетин
Для лікування метаболічних розладів – Хвороба Гоше (Gaucher disease)
Вакцини (наприклад, вакцина проти COVID-19 – mRNA-технології)
Ферменти для виробництва сиру та йогуртів
ГМ-тварини:
Коза, що виробляє у молоці ліки від тромбозу
Лосось, що росте вдвічі швидше
Ці приклади – лише верхівка айсберга того, що може генна інженерія. Вона обіцяє нам нові ліки, більш стійкі та врожайні культури, але водночас ставить перед нами складні питання про те, наскільки далеко ми можемо заходити у втручання в природу.
Економічні вигоди при використанні ГМ-культур
Параметр
ГМ-рослина
Традиційна рослина
Коментар
Ціна насіння (на 1 га)
1000 грн
500 грн
ГМ-дорожче, бо запатентоване
Витрати на пестициди (на сезон)
200 грн
1200 грн
ГМ-сорт може самостійно захищатись
Урожайність (ц/га)
70
50
Завдяки стійкості до шкідників
Кількість обробок пестицидами
1
4–6
Менше навантаження на ґрунт
Шкода довкіллю
Низька (менше хімії)
Висока (більше хімії)
ГМ дає можливість зменшити обприскування
Доступність на ринку
Обмежена / ліцензована
Вільна
Може бути залежність від компанії
Ризики для здоров’я / середовища (за науковими даними)
Не підтверджено
Не підтверджено
Обидва безпечні при належному контролі
Додаткові властивості
Може містити додаткові вітаміни (наприклад, віт. A)
Інший бік теми: неодноразові випадки спалювання і знищення полів з ГМ-культурами в різних країнах. Причини зазвичай пов’язані з страхом, недовірою до компаній, які просувають ГМО, а також з етичними, екологічними або релігійними переконаннями:
1. ГМ-рис – знищення в Філіппінах (2013). У місті Піла (Філіппіни) активісти знищили дослідне поле із “золотим рисом”, що містив гени для виробництва вітаміну A.
Хто: анти-ГМО активісти, у тому числі фермерські об’єднання.
Чому: протест проти впровадження нових технологій без належної консультації з місцевим населенням, побоювання щодо наслідків для навколишнього середовища та монополії компаній.
У 2000–2010-х роках активісти, зокрема на чолі з Жозе Бове, неодноразово знищували ГМ-кукурудзу, яка вирощувалась для експериментів.
Це був політичний протест проти ГМО на європейських полях та впливу великих агрокомпаній.
Франція на деякий час заборонила вирощування ГМ-рослин під тиском громадськості.
Ситуація в Україні:
Згідно з чинним законодавством України (Закон України “Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів”), наразі в Україні немає жодної офіційно зареєстрованої ГМ-рослини та жодного сорту не включено до Державного реєстру ГМО сортів сільськогосподарських рослин. Це означає, що легальне вирощування ГМО рослин в Україні не дозволене, крім наукових досліджень та випробувань за наявності відповідного дозволу. Однак, відомо про факти незаконного вирощування ГМ-сої та кукурудзи на території України, що є порушенням законодавства. Варто зазначити, що з 16 вересня 2026 року в Україні має запрацювати нове законодавство щодо державної реєстрації ГМО, що гармонізує українські норми з європейськими. Це може змінити ситуацію з легалізацією ГМО в майбутньому. Таким чином, у світі існує широкий спектр ГМ-рослин з різними корисними ознаками, але їхня доступність та використання сильно залежать від регуляторної політики кожної країни.
Ключове: ГМО, що допускаються на ринок, проходять одні з найсуворіших перевірок і, за даними наукової спільноти, є безпечними. В Україні наразі легальне комерційне вирощування ГМО не дозволене, але законодавство щодо ГМО оновлюється.
Етичні конфлікти між генною інженерією та різними спільнотами:
Спільнота
Що може “виправити” генна інженерія
Занепокоєння спільноти
Глуха спільнота
Генетичні мутації, що спричиняють вроджену глухоту (напр., ген GJB2).
Втрата культурної ідентичності, жестової мови, зменшення чисельності спільноти, стигматизація глухоти як “дефекту”.
Люди з синдромом Дауна
Хромосомні аномалії (трисомія 21), що призводять до синдрому Дауна.
Зменшення різноманітності, дискримінація, сприйняття синдрому як “проблеми”, що потребує виправлення.
Стигматизація інвалідності, втрата ідентичності, зменшення ресурсів для підтримки спільноти.
Расові/етнічні меншини
Фізичні риси, асоційовані з етнічною належністю (колір шкіри, риси обличчя).
Відродження евгеніки, втрата культурної ідентичності, посилення расової дискримінації.
ЛГБТ+ спільнота*
Потенційні генетичні маркери, пов’язані з сексуальною орієнтацією чи гендерною ідентичністю (якщо такі будуть ідентифіковані).
Дискримінація, “нормалізація” через генетику, втрата різноманітності, гомофобія/трансфобія.
Релігійні спільноти
Генетичні модифікації ембріонів загалом (напр., для покращення здоров’я чи рис).
Порушення “природного порядку”, втручання в Божий задум, етичні та моральні заперечення.
Соціально-економічні групи
Покращення інтелекту, фізичних здібностей, здоров’я (доступно переважно заможним).
Посилення нерівності, створення “генетичної еліти”, дискримінація незаможних.
*Відсутність даних: Для деяких спільнот (наприклад, ЛГБТ+ або етнічних меншин) занепокоєння є гіпотетичними, оскільки генна інженерія ще не досягла рівня, де може впливати на ці аспекти, але дискусії вже ведуться.
3. Життєва ситуація:
1. Ознайомлення із прикладами і етичними дилемами в генної інженерії
№
Приклад
Суть ситуації
Етичне питання
Ваша позиція
1
Редагування генів ембріонів (Китай)
Створення дівчаток із захистом від ВІЛ
Чи маємо ми право змінювати ДНК дітей до народження?
2
Редагування гена глухоти
Можливість лікувати глухоту ще в ембріоні. Частина глухих проти
Чи слід «лікувати» те, що є частиною культури?
3
Генетичний вибір інтелекту/зросту/очей
Використання ГІ не для лікування, а для створення “досконалих” дітей
Чи допустимо створювати “ідеальних” людей на замовлення?
4
ГМ-продукти: «Золотий рис»
Рис, збагачений вітаміном А, може рятувати життя, але спільноти спалюють поля
Чи можна нав’язувати ГМ-рішення людям без їхньої згоди?
5
ГМ-бавовна в Індії
Фермери стають залежними від дорогого насіння
Хто має контролювати біотехнології: уряд, компанії чи народ?
6
Створення вірусів під певний генетичний код
Можливість створення біозброї, що вражає лише певні етнічні групи
Чи можуть наукові знання бути надто небезпечними?
7
Лікування синдрому Дауна або аутизму
Спільноти не хочуть, щоб їх «виправляли»
Чи має право суспільство вирішувати, хто «нормальний»?
2. Дискусія (обрати сценарій на вибір, якщо працюєте усім класом, можливо запропонувати окремим групам, окремий сценарій).
А). Ви – члени комітету, який вирішує, чи дозволити використання генної інженерії для створення «дизайнерських дітей» (вибір рис, таких як колір очей, інтелект чи фізичні здібності). Одна група батьків наполягає на дозволі, аргументуючи, що це покращить життя їхніх дітей. Інша група виступає проти, стверджуючи, що це може призвести до соціальної нерівності та втрати природного різноманіття.
Завдання для учнів (робота в групах):
Розділіться на три групи:
Група 1: Підтримує дозвіл на «дизайнерських дітей».
Група 2: Виступає проти.
Група 3: Нейтральна, пропонує компромісне рішення.
Кожна група готує аргументи (3–5 хвилин) та презентує їх (2 хвилини на групу).
Провести голосування: чи варто дозволити таку практику?
Б). Ви – експерти в міжнародній агенції, яка допомагає фермерам у регіоні, що страждає від посухи. Уряд пропонує запровадити генетично модифіковані культури, стійкі до посухи, але місцеві фермери та екологи стурбовані можливими наслідками для здоров’я та екосистем.
Інструкція:
Розділіться на три групи:
Група 1: Представники агенції, які підтримують впровадження ГМО-культур.
Група 2: Фермери та екологи, які виступають проти ГМО.
Група 3: Науковці, які пропонують альтернативне рішення (наприклад, традиційні методи селекції або часткове використання ГМО).
Кожна група готує 3–4 аргументи за 5 хвилин.
Проведіть «круглий стіл» (10 хвилин), де кожна група презентує свої аргументи (2 хвилини на групу).
Наприкінці кожна група пропонує одне практичне рішення для фермерів.
Мета: Допомогти учням зрозуміти баланс між науковими інноваціями, економічними потребами та екологічними ризиками.
В). Ви – члени етичної ради при лікарні, яка розглядає можливість застосування генної терапії для лікування рідкісного генетичного захворювання у дитини. Терапія дорога, і страхова компанія може відмовити у фінансуванні. Крім того, деякі члени ради вважають, що зміна геному може мати непередбачувані наслідки в майбутньому.
Інструкція:
Розділіться на три групи:
Група 1: Лікарі, які наполягають на застосуванні генної терапії для порятунку дитини.
Група 2: Представники страхової компанії, які стурбовані вартістю та ризиками.
Група 3: Етичний комітет, який шукає компроміс (наприклад, часткове фінансування або додаткові дослідження).
Кожна група за 5 хвилин готує аргументи на підтримку своєї позиції.
Проведіть дебати (10 хвилин), де кожна група презентує свою позицію (2 хвилини на групу).
Наприкінці учні індивідуально записують, яке рішення вони б підтримали та чому (1–2 речення).
4. Попрактикуймо самостійно:
Завдання на встановлення відповідності
Зіставте кожну роль із її головною метою, аргументами «За» та аргументами «Проти». Кожна роль має унікальний набір характеристик. У таблиці нижче заповніть відповідні номери або букви, щоб показати правильну відповідність.
Таблиця для заповнення:
Роль
Головна мета
Аргументи “За”
Аргументи “Проти”
Біотехнолог Інвестор
Фермер
Еколог
Громадська рада
1. Пояснити, чому технологія корисна для людства 2. Отримати прибуток і вплив на ринку 3. Обрати вигідний і безпечний варіант 4. Попередити про ризики 5. Прийняти зважене рішення
A. Більший урожай, менше хімікатів, можна додати вітаміни, допомагає боротися з голодом B. Продаж насіння щороку, контроль ринку, глобальний попит C. Вищий урожай, менше витрат на пестициди, урожай стійкіший до шкідників D. Менше хімії = менше шкоди природі, допомога у боротьбі з голодом E. Може оцінити всі аргументи, запропонувати умови (наприклад, контроль або заборону)
F. Технологія дорога, може потрапити в природу без контролю, суспільство не завжди приймає G. Фермери залежать від компанії, може бути поганий імідж, суспільний спротив H. Насіння дороге, не можна пересівати, залежність від постачальника I. Може зникнути біорізноманіття, генетичне «зараження» полів, зникають традиційні сорти, етичні питання J. Вимагає гарантій, не довіряє компаніям без прозорості
Рефлексія:
Що було найважче в дискусіях?
Чи змінили ви свою думку після дискусій?
Поміркуйте. Розробка ГМ-організма дуже дороговартісний проект, і стикається з супротивом суспільства. Чому компанії таки йдуть на втілення проекту.
Чи допустимо знищувати наукові дослідження, якщо ти з ними не згоден?
Як можна врегулювати конфлікт між наукою й суспільством?
У вільний від відпочинку час:
На вибір: Подивитися фільм-документ “Sound and Fury” (2000) показує родину, в якій батьки-глухі сперечаються, чи дозволяти дитині кохлеарний імплант (не генетична, а технічна модифікація слуху).
Або фільм, що стосується генної інженерії “Один з нас”, або “Редагування геному” від Netflix, чи книгу Блейка Крауча “Апгрейд” та обговоріть його у класі на наступному уроці.
Ділись та обговорюй важливе