визначає самостійно або у співпраці з іншими аргументи/твердження, теорії, що ґрунтуються на наукових фактах і доказах [12 ПРО 4.1.1]
установлює та обґрунтовує самостійно або у співпраці з іншими взаємозв’язки між природними, техногенними об’єктами, закономірності явищ природи [12 ПРО 3.3.1]
добирає самостійно або у співпраці з іншими форми подання інформації і її перетворення [12 ПРО 2.2.1]
створює і аналізує самостійно або у співпраці з іншими моделі об’єктів і явищ, які необхідно дослідити [12ПРО 1.4.1]
Мета уроку:
Ознайомити учнів з основними джерелами та видами забруднення Світового океану.
Пояснити вплив забруднення на морські екосистеми, тваринний світ та людину.
Формувати екологічну свідомість та відповідальність за стан довкілля.
Розвивати навички критичного мислення, вміння аналізувати інформацію та робити висновки.
Заохочувати учнів до активної участі в охороні природи.
Цілі сталого розвитку:
Які цілі сталого розвитку (в порядку пріоритетності) опрацьовуємо на уроці:
Я перераховую основні джерела забруднення Світового океану;
Я описую вплив забруднення на живі організми, екосистеми та людину;
Я наводжу приклади глобальних екологічних катастроф, пов’язаних із забрудненням океану;
Я розпізнаю взаємозв’язки між споживчими звичками людини та станом океанічного середовища;
Я створюю просту модель розливу нафти в океані та описую способи ліквідації наслідків цієї катастрофи.
Дружня порада вчителю
Тримайтеся, це лише на 45 хвилин! Очікувані результати для вчителя: Такі самі, як в учнів! Тривалість: до 2 хвилин
1. Мотивація:
Дружня порада вчителю
Тривалість: до 5 хв. Вчитель:“Сьогодні ми поговоримо про одну з найактуальніших проблем сучасного світу — забруднення океану. Уявіть собі, щосекунди в океани потрапляють тонни пластику та сторонніх хімічних речовин. Це реальна загроза для життя мільйонів морських істот, а також для нас із вами. Океан — легені нашої планети, джерело кисню, їжі, води і клімату. І саме від нас залежить, чи збережемо ми його чистим для наступних поколінь”.
Тривалість: до 7хв. Продемонструйте учням презентацію, в якій описуються основні джерела забруднення Світового океану.
Під «забрудненням океану» розуміється пряме або побічне надходження речовин в морське середовище, що несуть шкоду живим ресурсам та становлять небезпеку для здоров’я людей.
Щороку в океан потрапляють мільйони тонн сміття та інших забруднюючих речовин. Частина сміття потрапляє на наші пляжі, змиваючись хвилями та припливами. Частина сміття тоне, частина поїдається морськими тваринами, які помилково приймають його за їжу.
Одним з найбільших джерел забруднення є забруднення з неточкових джерел, яке виникає в результаті стоку. Особливо сильними забруднювачами є стічні води хімічних, нафтопереробних, металургійних, шкіряних заводів, текстильних і целюлозно-паперових фабрик, м’ясокомбінатів та інших підприємств.
У сільському господарстві для підвищення врожаїв і продуктивності земель застосовують пестициди. Тваринництво є постачальником значної кількості органіки — гною, підстилки, сечовини. Все це змивається чи зливається у річки, озера та інші водойми, а далі надходить до Світового океану.
Забруднення, яке походить з одного джерела, наприклад, розлив нафти або органічних речовин, відоме як забруднення з точкових джерел.
Випадки забруднення з точкових джерел часто мають значний вплив, але, на щастя, вони трапляються рідше. Викиди з несправних або пошкоджених заводів або систем очищення води також вважаються забрудненням з точкових джерел.
Морське сміття – це постійна проблема забруднення, яка охоплює весь океан. Наш океан і водні шляхи забруднені найрізноманітнішим морським сміттям: від крихітного мікропластику до загублених рибальських сіток.
Велика Тихоокеанська сміттєва пляма — це скупчення морського сміття в північній частині Тихого океану. Значна частина сміття у Великій Тихоокеанській сміттєвій плямі не є біорозкладною, тому сміття продовжує накопичуватись.
Через мікропластик Великої тихоокеанської сміттєвої плями вода у тій зоні схожа на каламутний суп. Цей суп перемішаний з великими предметами, такими як рибальське спорядження та взуття.
Морське дно під Великою Тихоокеанською сміттєвою плямою також містить купу сміття. Океанографи та екологи нещодавно виявили, що близько 70% морського сміття насправді опускається на дно океану.
3. Життєва ситуація:
Дружня порада вчителю
Тривалість: до 15 хв.
Завдання № 1.
Розгляньте картинки. До кожної картинки напишіть відповідь, як саме на дику природу можуть впливати сміттєві плями в Світовому океані?
Картинка 1: тварини можуть помилково з’їсти пластик та інше сміття. Ці предмети можуть займати місце в їхніх шлунках, викликаючи відчуття ситості та заважаючи їм їсти справжню їжу.
Картинка 2: морське сміття може переносити види тварин з одного місця в інше. Водорості, вусоногі раки, краби або інші види можуть прикріплюватися до сміття та переноситися через океан. Якщо вид є інвазивним, він може витіснити місцеві види, порушуючи екосистему.
Картинка 3: морські мешканці можуть загинути в певних типах сміття. Загублені рибальські сітки особливо небезпечні: вони продовжують ловити рибу, навіть якщо рибалка більше не контролює їх. “Сітки-привиди” можуть заманювати тварин у пастку, обмотувати їх. Пластикове сміття з петлями також може зачепитися за диких тварин — наприклад, пакувальні ремені.
Заповніть таблицю, зазначивши, яку небезпеку становить певний пластиковий об’єкт для морських істот.
Пластиковий предмет
Чому він є небезпечним для морських істот?
Поліетиленовий пакет
Легко ковтається морськими тваринами (черепахи плутають із медузами), викликає удушення.
Кришка від пляшки
Дрібний предмет, легко проковтується птахами та рибами. Смертельно небезпечний.
Рибальська сітка
Неконтрольовано плаває, ловить і вбиває тварин цілими роками.
Пінопластовий контейнер для їжі
Ламкий, стає причиною поширення дрібних шматочків, які морські істоти приймають за їжу.
Пляшка з-під напою
Може довго плавати в океані, транспортує види тварин, при руйнуванні стає джерелом мікропластику.
Ватна паличка
Легко ковтається тваринами.
Завдання № 2.
Розрахуйте, скільки тонн пластику потрапляє в океан щороку, якщо щохвилини викидається приблизно вантажівка пластику (1 вантажівка ≈ 1 тонна). Отриману масу пластика порівняйте з:
А) кількістю африканських слонів (1 слон = 6 тонн)?
Б) кількістю літаків Boeing 737? (1 літак важить приблизно 80 тонн).
Місце для розрахунків:
Щохвилини в океан потрапляє ≈ 1 тонна пластику. 1 година = 60 хвилин 1 день = 24 години 1 рік = 365 днів 365 * 24 * 60 = 525 600 тонн пластику потрапляє в океан щороку. Порівняння з африканськими слонами: 525 600 / 6 = 87 600 слонів Порівняння з літаками Boeing 737: 525 600 / 80 = 6 570 літаків
Завдання № 3.
Надходження нагрітих вод у річки й озера істотно змінює їх термічний і біологічний режими. Найбільшими тепловими забруднювачами є ТЕС і АЕС.
Підвищення температури води у водоймах призводить до наступних негативних наслідків: до 26°С — шкідливого впливу не спостерігається; в інтервалі 26—30°С — відбувається пригнічення життєдіяльності риб; понад 30°С — спостерігається шкідлива дія на біоценози, а за 34—36°С — риба та деякі види інших організмів гинуть. У теплих водах порушуються умови нересту риб, гине зоопланктон, риби уражуються паразитами і хворобами.
Побудуйте шкалу температур (у вигляді лінійки або графіка), на якій позначено “температурні зони”, зазначені у тексті. Скористайтеся різнокольоровими олівчиками, щоб чітко відокремити “зони”.
Завдання № 4.
Створіть ілюстровану схему, як пластик, що викидається в океан, знову потрапляє на наш стіл (на обід).
Місце для схеми:
Схема може бути приблизно така: 1. Людина викидає пластик (пляшки, пакети, упаковки) ↓ 2. Пластик потрапляє в річки, а далі — в океан ↓ 3. Пластик руйнується на дрібні шматочки — мікропластик ↓ 4. Мікропластик поїдають планктон, риби, молюски ↓ 5. Морські істоти накопичують у собі мікропластик ↓ 6. Люди виловлюють рибу, морепродукти для споживання ↓ 7. Риба та морепродукти з мікропластиком потрапляють у магазини ↓ 8. Ми купуємо морепродукти та готуємо вдома ↓ 9. Пластик врешті потрапляє на наш кухонний стіл — разом із їжею
Попрактикуймо самостійно:
Дружня порада вчителю
Тривалість: до 15 хв. Підготуйте всі матеріали заздалегідь! Парти можна попередньо застелити клейонкою, щоб уникнути плям від олії. Слідкуйте, щоб учні робили всі дослідження за покроковою інструкцією. Не дозволяйте учням бавитися з олією, оскільки вона може потрапити на одяг та шкільні речі. Прослідкуйте, щоб усі учні написали висновок щодо проведеної роботи. Після завершення дослідів попросіть учнів допомогти вам з прибиранням.
Розлив нафти в океані
Дослід № 1: “Поширення нафтової плями” Мета: продемонструвати, як нафта (олія) розтікається по поверхні води. Матеріали: прозора ємність з водою (тарілка, лоток), соняшникова олія, піпетка або ложка, харчовий барвник (опціонально для наочності), рукавички. Покрокова інструкція:
Налийте воду в ємність;
За допомогою піпетки крапніть трохи олії (2-3 краплі) на поверхню води;
Спостерігайте, як олія утворює плівку та розтікається;
Додайте ще більше олії (1 піпетку або ложку) та спостерігайте за “нафтовою плямою”.
Виконайте навчальний проєкт, що описує складність очищення Світового океану від нафти або пластику.
Для цього заповніть невеликий басейн водою: а) соняшниковою олією або мазутом; б) пластиком різного виду. Спробуйте самостійно очистити “Світовий океан”!
Кілька фотографій для натхнення (автор фото: Іван Заболотських)
Під «забрудненням океану» розуміється пряме або побічне надходження речовин в морське середовище, що несуть шкоду живим ресурсам та становлять небезпеку для здоров’я людей.
Щороку в океан потрапляють мільйони тонн сміття та інших забруднюючих речовин. Частина сміття потрапляє на наші пляжі, змиваючись хвилями та припливами. Частина сміття тоне, частина поїдається морськими тваринами, які помилково приймають його за їжу.
Одним з найбільших джерел забруднення є забруднення з неточкових джерел, яке виникає в результаті стоку. Особливо сильними забруднювачами є стічні води хімічних, нафтопереробних, металургійних, шкіряних заводів, текстильних і целюлозно-паперових фабрик, м’ясокомбінатів та інших підприємств.
У сільському господарстві для підвищення врожаїв і продуктивності земель застосовують пестициди. Тваринництво є постачальником значної кількості органіки — гною, підстилки, сечовини. Все це змивається чи зливається у річки, озера та інші водойми, а далі надходить до Світового океану.
Забруднення, яке походить з одного джерела, наприклад, розлив нафти або органічних речовин, відоме як забруднення з точкових джерел.
Випадки забруднення з точкових джерел часто мають значний вплив, але, на щастя, вони трапляються рідше. Викиди з несправних або пошкоджених заводів або систем очищення води також вважаються забрудненням з точкових джерел.
Морське сміття – це постійна проблема забруднення, яка охоплює весь океан. Наш океан і водні шляхи забруднені найрізноманітнішим морським сміттям: від крихітного мікропластику до загублених рибальських сіток.
Велика Тихоокеанська сміттєва пляма — це скупчення морського сміття в північній частині Тихого океану. Значна частина сміття у Великій Тихоокеанській сміттєвій плямі не є біорозкладною, тому сміття продовжує накопичуватись.
Через мікропластик Великої тихоокеанської сміттєвої плями вода у тій зоні схожа на каламутний суп. Цей суп перемішаний з великими предметами, такими як рибальське спорядження та взуття.
Морське дно під Великою Тихоокеанською сміттєвою плямою також містить купу сміття. Океанографи та екологи нещодавно виявили, що близько 70% морського сміття насправді опускається на дно океану.
3. Життєва ситуація:
Завдання № 1.
Розгляньте картинки. До кожної картинки напишіть відповідь, як саме на дику природу можуть впливати сміттєві плями в Світовому океані?
Заповніть таблицю, зазначивши, яку небезпеку становить певний пластиковий об’єкт для морських істот.
Пластиковий предмет
Чому він є небезпечним для морських істот?
Поліетиленовий пакет
Кришка від пляшки
Рибальська сітка
Пінопластовий контейнер для їжі
Пляшка з-під напою
Ватна паличка
Завдання № 2.
Розрахуйте, скільки тонн пластику потрапляє в океан щороку, якщо щохвилини викидається приблизно вантажівка пластику (1 вантажівка ≈ 1 тонна). Отриману масу пластика порівняйте з:
А) кількістю африканських слонів (1 слон = 6 тонн)?
Б) кількістю літаків Boeing 737? (1 літак важить приблизно 80 тонн).
Місце для розрахунків:
Завдання № 3.
Надходження нагрітих вод у річки й озера істотно змінює їх термічний і біологічний режими. Найбільшими тепловими забруднювачами є ТЕС і АЕС.
Підвищення температури води у водоймах призводить до наступних негативних наслідків: до 26°С — шкідливого впливу не спостерігається; в інтервалі 26—30°С — відбувається пригнічення життєдіяльності риб; понад 30°С — спостерігається шкідлива дія на біоценози, а за 34—36°С — риба та деякі види інших організмів гинуть. У теплих водах порушуються умови нересту риб, гине зоопланктон, риби уражуються паразитами і хворобами.
Побудуйте шкалу температур (у вигляді лінійки або графіка), на якій позначено “температурні зони”, зазначені у тексті. Скористайтеся різнокольоровими олівчиками, щоб чітко відокремити “зони”.
Завдання № 4.
Створіть ілюстровану схему, як пластик, що викидається в океан, знову потрапляє на наш стіл (на обід).
Місце для схеми:
Попрактикуймо самостійно:
Розлив нафти в океані
Дослід № 1: “Поширення нафтової плями” Мета: продемонструвати, як нафта (олія) розтікається по поверхні води. Матеріали: прозора ємність з водою (тарілка, лоток), соняшникова олія, піпетка або ложка, харчовий барвник (опціонально для наочності), рукавички. Покрокова інструкція:
Налийте воду в ємність;
За допомогою піпетки крапніть трохи олії (2-3 краплі) на поверхню води;
Спостерігайте, як олія утворює плівку та розтікається;
Додайте ще більше олії (1 піпетку або ложку) та спостерігайте за “нафтовою плямою”.
Виконайте навчальний проєкт, що описує складність очищення Світового океану від нафти або пластику.
Для цього заповніть невеликий басейн водою: а) соняшниковою олією або мазутом; б) пластиком різного виду. Спробуйте самостійно очистити “Світовий океан”!
Кілька фотографій для натхнення (автор фото: Іван Заболотських)
Ділись та обговорюй важливе