268. Відновлення як частина сталого розвитку.
Матеріал
Урок №268. Відновлення як частина сталого розвитку.
Мета уроку: Сформувати у учнів розуміння ролі відновлення лісів у досягненні цілей сталого розвитку та навички планування власних екологічних ініціатив
Цілі сталого розвитку:
Які цілі сталого розвитку (в порядку пріоритетності) опрацьовуємо на уроці:
- ЦСР 15: Забезпечення життя на Землі
- ЦСР 4: Якісна освіта
- ЦСР 17: Партнерство заради сталого розвитку
- ЦСР 1: Подолання бідності (через екосистемні послуги)
Ключові слова: сталий розвиток, ревайлдинг, агролісівництво, екосистемні послуги, громадська участь, екологічна кампанія, зелені технології.
План уроку:
- Мотивація.
- Тобі може знадобитися.
- Життєва ситуація.
- Попрактикуймо самостійно.
- Рефлексія.
Очікувані результати для учнівства:
Очікувані результати для вчителя:
- Які види тварин чи рослин зникли за останні 50 років у вашому регіоні?
Чому це важливо для нас? - Як ми вже говорили у попередніх уроках: 1 мільйон видів під загрозою зникнення.
А чи може одна людина вплинути на це? - Чи варто витрачати гроші на збереження одного виду?
- Глобальний виклик – локальна відповідь!
What If We Planted a Trillion Trees?
Відео
та українські проєкти лісовідновлення:
Питання для роздуму:
- Як локальні дії можуть впливати на глобальні процеси?
- Чому відновлення лісів важливе не лише для довкілля, але й для економіки?
- Який внесок може зробити кожен з нас?
Biodiversity loss demands urgent global action, says UN chief | UN News
Forests, desertification and biodiversity – United Nations Sustainable Development
UN report recommends ‘deep change’ theory to address global crises
Сторінка ООН про біорізноманіття:
un.org/sustainabledevelopment/biodiversity
Біорізноманіття – це різноманітність усіх форм життя на Землі: від мікроорганізмів у ґрунті до велетенських дерев у лісах, від домашніх порід тварин до складних екосистем, таких як озера чи пустелі.
Значення біорізноманіття полягає у забезпеченні стабільності екосистем, збереженні природних ресурсів та підтриманні умов, необхідних для життя людини.
Втрати біорізноманіття відбуваються внаслідок вирубування лісів, забруднення довкілля, зміни клімату та поширення інвазивних видів. За даними міжнародних звітів, з 2015 по 2019 рік частка деградованих земель зросла з 11,3% до 15,5% – це площа, співставна з територією Європи.
Основним чинником деградації є сільське господарство: близько 90% вирубки лісів у світі пов’язано з розширенням сільськогосподарських угідь. Зростання чисельності населення лише посилює цей тиск.
Разом із тим існують реальні стратегії подолання кризи біорізноманіття:
1. Відновлення та збереження лісів
- Суть: висадка нових лісів, відновлення деградованих територій, захист від незаконних вирубок.
- Приклад: у Карпатах створюють програми лісовідновлення після суцільних рубок
- Плюс: зростає поглинання CO₂, повертається місце проживання тварин.
- Мінус: процес тривалий, потребує великих ресурсів.
2. Екологічні коридори
- Суть: поєднання заповідників і лісових масивів “зеленими коридорами”, щоб тварини могли мігрувати.
- Приклад: у Європі створюють “зелену інфраструктуру” для вовків та рисей.
- Плюс: запобігає ізоляції популяцій і їх вимиранню
- Мінус: потребує узгоджень із землекористувачами (фермерами, громадами).
В Україні чотири таких об’єкти (знайдіть інформацію про них):
- Деснянський екологічний коридор
- Дніпровський екологічний коридор
- Південно-Бузький меридіональний екологічний коридор
- Західний Буг — європейський екологічний коридор
По всій Європі будуть екодуки – мости для тварин, замасковані під природне середовище, що проходять над автобанами чи залізницями, створюючи безпечні умови для переходу диких тварин з одних популяцій до інших.
3. Сертифікація продукції
- Суть: споживачі купують лише товари з позначкою, що сировина видобута без шкоди лісам (наприклад, FSC — для деревини, RSPO — для пальмової олії).
- Приклад: IKEA використовує сертифіковану деревину.
- Плюс: економічний стимул для бізнесу берегти ліси.
- Мінус: не всі компанії дотримуються стандартів.
4. Міжнародні угоди та заборони
- Суть: країни домовляються про “чисті” поставки (без вирубок у тропіках) та забороняють імпорт незаконної деревини.
- Приклад: ЄС має закон, що забороняє товари з “брудною” вирубкою.
- Плюс: вплив одразу на великі площі.
- Мінус: потребує глобальної співпраці.
5. Альтернативне землекористування
- Суть: замість вирубок — агролісівництво (поєднання полів і дерев), використання деградованих земель.
- Приклад: у Бразилії фермери садять какао під тінню дерев, зберігаючи ліс. Посади дерево, спаси ліс. Бразильський фотограф виростив два млн дерев за 20 років – iPress.ua
- Плюс: ідея “win-win”: і виробництво, і збереження природи.
- Мінус: вимагає знань та інвестицій.
6. Розвиток екотуризму
- Суть: замість заробітку на вирубках громади отримують прибуток від туризму (походи, парки).
- Приклад: на Поліссі просувають проєкти “дикий туризм” замість знищення боліт.
- Плюс: природа зберігається, люди мають роботу.
- Мінус: залежить від туристичного попиту.
Polesia | Wilderness without borders
Відео
Полісся – дика природа без кордонів
7. Екологічна освіта та кампанії
- Суть: пояснювати людям наслідки дефорастації, формувати культуру відповідального споживання.
- Приклад: кампанії “Save the Amazon” чи “Збережи українські ліси”.
Saving The Amazon: SAVE THE AMAZON - Плюс: змінює поведінку суспільства.
- Мінус: ефект довготривалий, не миттєвий.
8. Технологічні рішення
- Суть: використання супутників, дронів, big data для контролю за незаконними рубками.
- Приклад: Global Forest Watch у режимі онлайн показує, де рубають ліси. https://www.globalforestwatch.org
- Плюс: швидкий моніторинг, важко приховати вирубку.
- Мінус: потрібна підтримка уряду й активістів для реагування.
9. Ревайлдинг – відновлення дикої природи шляхом повернення їй здатності до саморегуляції;
10. Агроекологія – систему ведення сільського господарства, що базується на екологічних принципах та мінімізує використання хімічних речовин.
На глобальному рівні діє ініціатива ООН – Декада відновлення екосистем (2021–2030), спрямована на припинення деградації та відновлення природних систем – від лісів до океанів. decadeonrestoration.org
У 2022 році була ухвалена Кунмінг-Монреальська глобальна рамка з біорізноманіття, яку підтримали 196 країн. Вона передбачає 23 цілі до 2030 року: скорочення загроз, відновлення екосистем, захист прав корінних народів. Розвинені країни зобов’язалися щороку виділяти щонайменше 20 мільярдів доларів на фінансування заходів із захисту біорізноманіття. unep.org/resources/kunming-montreal-global-biodiversity-framework
Тема Міжнародного дня біорізноманіття 2025 року визначена як «Гармонія з природою та сталий розвиток». Це нагадування про те, що людина є невід’ємною частиною природи, а екосистемні послуги (чиста вода, повітря, їжа) є основою нашого існування.
Втрата біорізноманіття означає втрату цих життєво необхідних ресурсів.
unep.org/events/un-day/international-day-biological-diversity-2025
Словник:
- Ревайлдинг – відновлення природних екосистем шляхом мінімізації людського втручання
- Агролісівництво – система землекористування, що поєднує дерева з сільськогосподарськими культурами
- Екокоридор – природна або штучна смуга, що з’єднує фрагменти екосистем
- Кампанія – організовані дії громадськості (із залученням органів місцевої влади, бізнесу) для досягнення певної мети
Дружня порада вчителю
Групова робота.
Практична робота:
«Досліджуємо втрату біорізноманіття та шляхи рішень»
Крок 1. Оберіть кейс
Клас ділиться на три групи (або більше) і кожна група обирає собі тему:
- Втрата біорізноманіття в українських лісах через дефорестацію (вирубку лісів).
- Або глобальний приклад, наприклад, outsourced deforestation (вирубка лісів у тропіках через попит на сою, какао, пальмову олію, м’ясо тощо).
- Якщо є власна ідея (наприклад, осушення боліт, будівництво доріг у Карпатах, вплив війни на ліси) — можна запропонувати.
Крок 2. Дослідіть причини
Завдання: з’ясувати, чому відбувається ця проблема.
- Використайте онлайн-ресурси (Global Forest Watch, WWF, Earth.org, українські новини та аналітику).
- Занотуйте 3–4 головні причини.
Наприклад: незаконні рубки, попит на деревину, потреба в орних землях, будівництво доріг.
Пам’ятайте: завжди великі проблеми й велике зло – це чиїсь маленькі успіхи й здобутки або маленький прибуток. Звертайте увагу не тільки на великих вигодоотримувачів, але й на дрібних, їхні інтереси.
Крок 3. Проаналізуйте наслідки
- Подумайте, що станеться з природою і людьми, якщо проблема не буде вирішена.
- Занотуйте мінімум 3 наслідки.
Приклади: зменшення поглинання CO₂, ерозія ґрунтів, зникнення видів, менше кисню, ризик повеней.
Крок 4. Запропонуйте стратегії
- Вирішіть, що можна зробити, щоб проблему зменшити.
- Оберіть мінімум 2 стратегії і 2-3 тактики.
Крок 5. Змоделюйте наслідки рішень
- Спробуйте оцінити: як ваші стратегії (тактики) вплинуть на довкілля та суспільство.
- Зробіть хоча б один простий розрахунок ефекту від тактичних рішень.
Наприклад: “1 гектар лісу щороку поглинає ~10 т CO₂. Якщо відновити 100 га — це додаткове поглинання 1000 т CO₂ на рік”. Або: “Якщо не вирощувати плантацію кокосових пальм, а використати ділянку лісу як агроекологічний майданчик, скільки людей і який дохід від цього отримають?”
Крок 6. Підготуйте “pitch-презентацію”
Ви маєте 2–3 хвилини, щоб “продати” свою ідею “інвесторам” (однокласникам).
У презентації має бути:
- коротке пояснення проблеми (що і де відбувається);
- причини та наслідки;
- ваша стратегія (чому саме вона? чим переконати “інвесторів”) і глобальні ефекти; тактичні рішення і локальні ефекти
Крок 7. Дебати та голосування
- Однокласники ставлять запитання:
- Чи реально втілити цю стратегію? ці тактичні рішення?
- Які етичні питання вона підіймає?
(Наприклад, пріоритет видів: кого рятувати — вовків чи метеликів? вомбатів чи людей?) - Хто має за це платити — держава, бізнес чи громада?
- Після всіх презентацій учні голосують, у які “стратегії” вони б вклали ресурси.
Завдання: «Як пожежі впливають на втрати лісів у світі?»
Інструкція для учнів
- Зайдіть на сайт Global Forest Watch → https://www.globalforestwatch.org.
- У розділі Forest Change знайдіть дані про:
- загальні втрати лісу за останні роки (2010–2024),
- втрати через пожежі (Fire alerts).
- Оберіть для дослідження дві країни (наприклад: Бразилія, Канада / Болівія, Україна).
- Запишіть у таблицю дані:
- рік,
- загальні втрати лісу (км²),
- втрати через пожежі (км²),
- відсоток втрат через пожежі від усіх втрат.
Таблиця для заповнення:
| Рік | Країна | Загальні втрати лісу (км²) | Втрати через пожежі (км²) | % пожеж від загальних втрат |
|---|---|---|---|---|
| 2020 | Бразилія | |||
| 2020 | Канада | |||
| 2021 | ||||
| 2022 |
Завдання до таблиці:
- Побудуйте графік: рік → загальні втрати лісу та втрати через пожежі (дві лінії на одному графіку).
- Порівняйте:
- У якій країні пожежі мали більший вплив на втрати лісу?
- У який рік втрати через пожежі були найбільшими?
- Зробіть висновок:
- Чому пожежі стають головною причиною зникнення лісів у світі?
- Як зміна клімату може впливати на зростання кількості пожеж?
- Які наслідки для людей та екосистем?
Примітка. З’ясуйте, що таке пірогенні ландшафти, й чим природні пожежі відрізняються від антропогенних.
Заповніть таблицю і дайте відповіді на запитання після :
(за нестачі часу, можна перенести на домашнє доопрацювання)
| № | Стратегія | Приклад застосування | Плюси (заповнюють учні) | Мінуси (заповнюють учні) |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Відновлення та збереження лісів | Висадка молодих лісів у Карпатах після вирубок | ||
| 2 | Екологічні коридори | Створення “зелених мостів” для тварин у Європі | ||
| 3 | Сертифікація продукції | FSC – сертифікована деревина, RSPO – пальмова олія | ||
| 4 | Міжнародні угоди та заборони | ЄС забороняє імпорт товарів, пов’язаних із незаконними вирубками | ||
| 5 | Альтернативне землекористування | Агролісівництво в Бразилії: какао вирощують під деревами | ||
| 6 | Розвиток екотуризму | Полісся: туризм замість осушення боліт | ||
| 7 | Екологічна освіта та кампанії | Кампанія “Збережи українські ліси” | ||
| 8 | Технологічні рішення | Global Forest Watch – супутниковий моніторинг вирубок |
- Яка стратегія, на твою думку, має найбільший ефект у короткостроковій перспективі?
А яка – у довгостроковій? Чому? - Які стратегії / тактики можна поєднати одночасно, щоб досягти максимального результату у відновленні лісів?
- Які стратегії / тактики вимагають участі місцевих громад? Чому без їхньої підтримки вони не будуть ефективними?
- Яка стратегія / тактика найкраще захищає види тварин від ізоляції та вимирання?
- Як технологічні рішення (супутники, дрони) можуть допомогти у поєднанні з іншими тактиками?
- Обговоріть: чи можна замінити вирубку лісів розвитком екотуризму? Які можуть бути труднощі?
- Яка стратегія, на твою думку, найдорожча для впровадження? А яка найдешевша, але ефективна?
- Оберіть стратегії / тактики, які можна застосовувати одночасно, і поясніть, чому вони взаємодоповнюють одна одну.
Групова рефлексія “Світлофор”:
- Зелене світло – що вдалося, які ідеї сподобались
- Жовте світло – що викликало сумніви, потребує роздумів
- Червоне світло – які перешкоди бачимо, що не сподобалось
Обери одну стратегію із тих, що ми розглядали сьогодні, і придумай, як її можна застосувати у твоєму регіоні.
Уявіть, що влада району, де ви проживаєте зараз, виділила обмежений бюджет на збереження лісів. Яку стратегію і які 2 тактики ви б обрали і чому – з огляду на ваші реалії?
Урок №268. Відновлення як частина сталого розвитку.
Мета уроку: Сформувати у учнів розуміння ролі відновлення лісів у досягненні цілей сталого розвитку та навички планування власних екологічних ініціатив
Цілі сталого розвитку:
Які цілі сталого розвитку (в порядку пріоритетності) опрацьовуємо на уроці:
- ЦСР 15: Забезпечення життя на Землі
- ЦСР 4: Якісна освіта
- ЦСР 17: Партнерство заради сталого розвитку
- ЦСР 1: Подолання бідності (через екосистемні послуги)
Ключові слова: сталий розвиток, ревайлдинг, агролісівництво, екосистемні послуги, громадська участь, екологічна кампанія, зелені технології.
План уроку:
- Мотивація.
- Тобі може знадобитися.
- Життєва ситуація.
- Попрактикуймо самостійно.
- Рефлексія.
Очікувані результати для учнівства:
Очікувані результати для вчителя:
- Які види тварин чи рослин зникли за останні 50 років у вашому регіоні?
Чому це важливо для нас? - Як ми вже говорили у попередніх уроках: 1 мільйон видів під загрозою зникнення.
А чи може одна людина вплинути на це? - Чи варто витрачати гроші на збереження одного виду?
- Глобальний виклик – локальна відповідь!
What If We Planted a Trillion Trees?
Відео
та українські проєкти лісовідновлення:
Питання для роздуму:
- Як локальні дії можуть впливати на глобальні процеси?
- Чому відновлення лісів важливе не лише для довкілля, але й для економіки?
- Який внесок може зробити кожен з нас?
Biodiversity loss demands urgent global action, says UN chief | UN News
Forests, desertification and biodiversity – United Nations Sustainable Development
UN report recommends ‘deep change’ theory to address global crises
Сторінка ООН про біорізноманіття:
un.org/sustainabledevelopment/biodiversity
Біорізноманіття – це різноманітність усіх форм життя на Землі: від мікроорганізмів у ґрунті до велетенських дерев у лісах, від домашніх порід тварин до складних екосистем, таких як озера чи пустелі.
Значення біорізноманіття полягає у забезпеченні стабільності екосистем, збереженні природних ресурсів та підтриманні умов, необхідних для життя людини.
Втрати біорізноманіття відбуваються внаслідок вирубування лісів, забруднення довкілля, зміни клімату та поширення інвазивних видів. За даними міжнародних звітів, з 2015 по 2019 рік частка деградованих земель зросла з 11,3% до 15,5% – це площа, співставна з територією Європи.
Основним чинником деградації є сільське господарство: близько 90% вирубки лісів у світі пов’язано з розширенням сільськогосподарських угідь. Зростання чисельності населення лише посилює цей тиск.
Разом із тим існують реальні стратегії подолання кризи біорізноманіття:
1. Відновлення та збереження лісів
- Суть: висадка нових лісів, відновлення деградованих територій, захист від незаконних вирубок.
- Приклад: у Карпатах створюють програми лісовідновлення після суцільних рубок
- Плюс: зростає поглинання CO₂, повертається місце проживання тварин.
- Мінус: процес тривалий, потребує великих ресурсів.
2. Екологічні коридори
- Суть: поєднання заповідників і лісових масивів “зеленими коридорами”, щоб тварини могли мігрувати.
- Приклад: у Європі створюють “зелену інфраструктуру” для вовків та рисей.
- Плюс: запобігає ізоляції популяцій і їх вимиранню
- Мінус: потребує узгоджень із землекористувачами (фермерами, громадами).
В Україні чотири таких об’єкти (знайдіть інформацію про них):
- Деснянський екологічний коридор
- Дніпровський екологічний коридор
- Південно-Бузький меридіональний екологічний коридор
- Західний Буг — європейський екологічний коридор
По всій Європі будуть екодуки – мости для тварин, замасковані під природне середовище, що проходять над автобанами чи залізницями, створюючи безпечні умови для переходу диких тварин з одних популяцій до інших.
3. Сертифікація продукції
- Суть: споживачі купують лише товари з позначкою, що сировина видобута без шкоди лісам (наприклад, FSC — для деревини, RSPO — для пальмової олії).
- Приклад: IKEA використовує сертифіковану деревину.
- Плюс: економічний стимул для бізнесу берегти ліси.
- Мінус: не всі компанії дотримуються стандартів.
4. Міжнародні угоди та заборони
- Суть: країни домовляються про “чисті” поставки (без вирубок у тропіках) та забороняють імпорт незаконної деревини.
- Приклад: ЄС має закон, що забороняє товари з “брудною” вирубкою.
- Плюс: вплив одразу на великі площі.
- Мінус: потребує глобальної співпраці.
5. Альтернативне землекористування
- Суть: замість вирубок — агролісівництво (поєднання полів і дерев), використання деградованих земель.
- Приклад: у Бразилії фермери садять какао під тінню дерев, зберігаючи ліс. Посади дерево, спаси ліс. Бразильський фотограф виростив два млн дерев за 20 років – iPress.ua
- Плюс: ідея “win-win”: і виробництво, і збереження природи.
- Мінус: вимагає знань та інвестицій.
6. Розвиток екотуризму
- Суть: замість заробітку на вирубках громади отримують прибуток від туризму (походи, парки).
- Приклад: на Поліссі просувають проєкти “дикий туризм” замість знищення боліт.
- Плюс: природа зберігається, люди мають роботу.
- Мінус: залежить від туристичного попиту.
Polesia | Wilderness without borders
Відео
Полісся – дика природа без кордонів
7. Екологічна освіта та кампанії
- Суть: пояснювати людям наслідки дефорастації, формувати культуру відповідального споживання.
- Приклад: кампанії “Save the Amazon” чи “Збережи українські ліси”.
Saving The Amazon: SAVE THE AMAZON - Плюс: змінює поведінку суспільства.
- Мінус: ефект довготривалий, не миттєвий.
8. Технологічні рішення
- Суть: використання супутників, дронів, big data для контролю за незаконними рубками.
- Приклад: Global Forest Watch у режимі онлайн показує, де рубають ліси. https://www.globalforestwatch.org
- Плюс: швидкий моніторинг, важко приховати вирубку.
- Мінус: потрібна підтримка уряду й активістів для реагування.
9. Ревайлдинг – відновлення дикої природи шляхом повернення їй здатності до саморегуляції;
10. Агроекологія – систему ведення сільського господарства, що базується на екологічних принципах та мінімізує використання хімічних речовин.
На глобальному рівні діє ініціатива ООН – Декада відновлення екосистем (2021–2030), спрямована на припинення деградації та відновлення природних систем – від лісів до океанів. decadeonrestoration.org
У 2022 році була ухвалена Кунмінг-Монреальська глобальна рамка з біорізноманіття, яку підтримали 196 країн. Вона передбачає 23 цілі до 2030 року: скорочення загроз, відновлення екосистем, захист прав корінних народів. Розвинені країни зобов’язалися щороку виділяти щонайменше 20 мільярдів доларів на фінансування заходів із захисту біорізноманіття. unep.org/resources/kunming-montreal-global-biodiversity-framework
Тема Міжнародного дня біорізноманіття 2025 року визначена як «Гармонія з природою та сталий розвиток». Це нагадування про те, що людина є невід’ємною частиною природи, а екосистемні послуги (чиста вода, повітря, їжа) є основою нашого існування.
Втрата біорізноманіття означає втрату цих життєво необхідних ресурсів.
unep.org/events/un-day/international-day-biological-diversity-2025
Словник:
- Ревайлдинг – відновлення природних екосистем шляхом мінімізації людського втручання
- Агролісівництво – система землекористування, що поєднує дерева з сільськогосподарськими культурами
- Екокоридор – природна або штучна смуга, що з’єднує фрагменти екосистем
- Кампанія – організовані дії громадськості (із залученням органів місцевої влади, бізнесу) для досягнення певної мети
Практична робота:
«Досліджуємо втрату біорізноманіття та шляхи рішень»
Крок 1. Оберіть кейс
Клас ділиться на три групи (або більше) і кожна група обирає собі тему:
- Втрата біорізноманіття в українських лісах через дефорестацію (вирубку лісів).
- Або глобальний приклад, наприклад, outsourced deforestation (вирубка лісів у тропіках через попит на сою, какао, пальмову олію, м’ясо тощо).
- Якщо є власна ідея (наприклад, осушення боліт, будівництво доріг у Карпатах, вплив війни на ліси) — можна запропонувати.
Крок 2. Дослідіть причини
Завдання: з’ясувати, чому відбувається ця проблема.
- Використайте онлайн-ресурси (Global Forest Watch, WWF, Earth.org, українські новини та аналітику).
- Занотуйте 3–4 головні причини.
Наприклад: незаконні рубки, попит на деревину, потреба в орних землях, будівництво доріг.
Пам’ятайте: завжди великі проблеми й велике зло – це чиїсь маленькі успіхи й здобутки або маленький прибуток. Звертайте увагу не тільки на великих вигодоотримувачів, але й на дрібних, їхні інтереси.
Крок 3. Проаналізуйте наслідки
- Подумайте, що станеться з природою і людьми, якщо проблема не буде вирішена.
- Занотуйте мінімум 3 наслідки.
Приклади: зменшення поглинання CO₂, ерозія ґрунтів, зникнення видів, менше кисню, ризик повеней.
Крок 4. Запропонуйте стратегії
- Вирішіть, що можна зробити, щоб проблему зменшити.
- Оберіть мінімум 2 стратегії і 2-3 тактики.
Крок 5. Змоделюйте наслідки рішень
- Спробуйте оцінити: як ваші стратегії (тактики) вплинуть на довкілля та суспільство.
- Зробіть хоча б один простий розрахунок ефекту від тактичних рішень.
Наприклад: “1 гектар лісу щороку поглинає ~10 т CO₂. Якщо відновити 100 га — це додаткове поглинання 1000 т CO₂ на рік”. Або: “Якщо не вирощувати плантацію кокосових пальм, а використати ділянку лісу як агроекологічний майданчик, скільки людей і який дохід від цього отримають?”
Крок 6. Підготуйте “pitch-презентацію”
Ви маєте 2–3 хвилини, щоб “продати” свою ідею “інвесторам” (однокласникам).
У презентації має бути:
- коротке пояснення проблеми (що і де відбувається);
- причини та наслідки;
- ваша стратегія (чому саме вона? чим переконати “інвесторів”) і глобальні ефекти; тактичні рішення і локальні ефекти
Крок 7. Дебати та голосування
- Однокласники ставлять запитання:
- Чи реально втілити цю стратегію? ці тактичні рішення?
- Які етичні питання вона підіймає?
(Наприклад, пріоритет видів: кого рятувати — вовків чи метеликів? вомбатів чи людей?) - Хто має за це платити — держава, бізнес чи громада?
- Після всіх презентацій учні голосують, у які “стратегії” вони б вклали ресурси.
Завдання: «Як пожежі впливають на втрати лісів у світі?»
Інструкція для учнів
- Зайдіть на сайт Global Forest Watch → https://www.globalforestwatch.org.
- У розділі Forest Change знайдіть дані про:
- загальні втрати лісу за останні роки (2010–2024),
- втрати через пожежі (Fire alerts).
- Оберіть для дослідження дві країни (наприклад: Бразилія, Канада / Болівія, Україна).
- Запишіть у таблицю дані:
- рік,
- загальні втрати лісу (км²),
- втрати через пожежі (км²),
- відсоток втрат через пожежі від усіх втрат.
Таблиця для заповнення:
| Рік | Країна | Загальні втрати лісу (км²) | Втрати через пожежі (км²) | % пожеж від загальних втрат |
|---|---|---|---|---|
| 2020 | Бразилія | |||
| 2020 | Канада | |||
| 2021 | ||||
| 2022 |
Завдання до таблиці:
- Побудуйте графік:
рік → загальні втрати лісу та втрати через пожежі (дві лінії на одному графіку). - Порівняйте:
- У якій країні пожежі мали більший вплив на втрати лісу?
- У який рік втрати через пожежі були найбільшими?
- Зробіть висновок:
- Чому пожежі стають головною причиною зникнення лісів у світі?
- Як зміна клімату може впливати на зростання кількості пожеж?
- Які наслідки для людей та екосистем?
Примітка. З’ясуйте, що таке пірогенні ландшафти, й чим природні пожежі відрізняються від антропогенних.
Заповніть таблицю і дайте відповіді на запитання після :
(за нестачі часу, можна перенести на домашнє доопрацювання)
| № | Стратегія | Приклад застосування | Плюси (заповнюють учні) | Мінуси (заповнюють учні) |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Відновлення та збереження лісів | Висадка молодих лісів у Карпатах після вирубок | ||
| 2 | Екологічні коридори | Створення “зелених мостів” для тварин у Європі | ||
| 3 | Сертифікація продукції | FSC – сертифікована деревина, RSPO – пальмова олія | ||
| 4 | Міжнародні угоди та заборони | ЄС забороняє імпорт товарів, пов’язаних із незаконними вирубками | ||
| 5 | Альтернативне землекористування | Агролісівництво в Бразилії: какао вирощують під деревами | ||
| 6 | Розвиток екотуризму | Полісся: туризм замість осушення боліт | ||
| 7 | Екологічна освіта та кампанії | Кампанія “Збережи українські ліси” | ||
| 8 | Технологічні рішення | Global Forest Watch – супутниковий моніторинг вирубок |
- Яка стратегія, на твою думку, має найбільший ефект у короткостроковій перспективі?
А яка – у довгостроковій? Чому? - Які стратегії / тактики можна поєднати одночасно, щоб досягти максимального результату у відновленні лісів?
- Які стратегії / тактики вимагають участі місцевих громад? Чому без їхньої підтримки вони не будуть ефективними?
- Яка стратегія / тактика найкраще захищає види тварин від ізоляції та вимирання?
- Як технологічні рішення (супутники, дрони) можуть допомогти у поєднанні з іншими тактиками?
- Обговоріть: чи можна замінити вирубку лісів розвитком екотуризму? Які можуть бути труднощі?
- Яка стратегія, на твою думку, найдорожча для впровадження? А яка найдешевша, але ефективна?
- Оберіть стратегії / тактики, які можна застосовувати одночасно, і поясніть, чому вони взаємодоповнюють одна одну.
Групова рефлексія “Світлофор”:
- Зелене світло – що вдалося, які ідеї сподобались
- Жовте світло – що викликало сумніви, потребує роздумів
- Червоне світло – які перешкоди бачимо, що не сподобалось
Обери одну стратегію із тих, що ми розглядали сьогодні, і придумай, як її можна застосувати у твоєму регіоні.
Уявіть, що влада району, де ви проживаєте зараз, виділила обмежений бюджет на збереження лісів. Яку стратегію і які 2 тактики ви б обрали і чому – з огляду на ваші реалії?
Ділись та обговорюй важливе