матеріал 16

42. Роль рН у процесі травлення

Матеріал

Урок №42. Роль рН у процесі травлення


Очікувані результати навчання
  • формулює самостійно або в співпраці з іншими проблему дослідження [12 ПРО 1.1.1];
  • планує, здійснює пошук, опрацьовує, порівнює, аналізує, оцінює самостійно або в співпраці з іншими надійність джерел і достовірність інформації для розв’язання життєвої/навчальної проблеми [12 ПРО 2.1.1];
  • ідентифікує, формулює та аналізує самостійно або в співпраці з іншими життєву/навчальну проблему [12 ПРО 4.2.1];
  • пропонує варіанти організації роботи групи: розподілення обов’язків, налагодження комунікації для розв’язання навчальної/життєвої проблеми [12 ПРО 4.4.1];
  • формулює самостійно або в співпраці з іншими висновки за результатами досліджень та обґрунтовує їх [12 ПРО 1.5.2];
  • добирає самостійно або в співпраці з іншими форми подання інформації і її перетворення [12 ПРО 2.2.1].

Місце уроку в темі, проблема уроку: сформувати в учнівства розуміння, як їжа потрапляє до клітин організму.

Цілі сталого розвитку: 

Які цілі сталого розвитку опрацьовуємо на уроці:

  • 4. Якісна освіта.
  • 17. Співпраця заради досягнення цілей.
  • 3. Міцне здоров’я.

Ключові поняття: макромолекули, травний тракт, травні залози, рН, ферменти, макромолекули, всмоктування.

План уроку:
  1. Встановлення контексту.
  2. Кислотність середовища.
  3. Роль рН у роботі ферментів.
  4. Завдання для опрацювання учнівством.
  5. Рефлексія.
Очікувані результати для учнівства:
  • Я знаю, що таке рН середовища і як він впливає на активність ферментів.
  • Я вмію застосовувати знання про рН і ферменти для організації.
  • Я розумію, як впливає рН на активність ферментів.
Очікувані результати для вчителя:
  • Учні розуміють, що таке кислотність середовища.
  • Учні пояснюють різницю в кислотності між різними відділами травної системи.
  • Виконують експеримент для перевірки кислотності.
  • Учні аналізують практичний кейс і знаходять реальні можливості до застосування знань.

Тривалість — до 2 хв.


Мотивація

Тривалість — до 5 хв.

Продемонструйте: 

Проведіть короткий експеримент: скуштуйте скибочку лимона, а потім випийте води із содою (зробити безпечний слабкий розчин, або газовану воду “Лужанську”). Що ви відчули? Як це пов’язано з кислотністю?

Дегустація різних мінеральних вод невеликою групою учнів із фіксацією результатів: “Лужанської”, “Поляни квасової”, “Моршинської”, “Бонакви” або “Столової води”.

Смакує/не смакуєНа що схожий смак
“Моршинська” 
“Лужанська”  
“Поляна квасова”  
“Столова вода” / “Бонаква”  
  • Чим можуть бути зумовлені смакові розбіжності учнів, окрім індивідуальності?
  • Чому шлунок витримує високу кислотність, а тонкий кишківник — ні?
  • Що таке печія? Які є швидкі способи її подолання?

Тобі може знадобитися

Тривалість — до 10 хв.

Використовуйте:

  • Презентація з будовою травної системи.

Ключові поняття: кислотність, показник кислотності, лужність, активність ферментів.

Матеріал для опрацювання:

Кислотність середовища — це характеристика, яка вказує на концентрацію йонів водню в розчині. Вона визначає, наскільки середовище є кислим, нейтральним або лужним.
Кислотність вимірюється за шкалою рН. pH розшифровується як potential hydrogenii.

  • Кисле середовище — висока концентрація Н+ — pH менше 7 (наприклад, лимонний сік, оцет).
  • Нейтральне середовище — концентрація йонів Н+ і ОН однакова: pH = 7 (наприклад, чиста вода).
  • Лужне середовище — низька концентрація йонів Н+, низька ОН: pH більше 7 (наприклад, мильний розчин, сода).

Можна ще використовувати шкалу від 0 до 14: що ближче до 0, то більше кислоти; що ближче до 14, то більше лугу.

Травні ферменти кожного відділу травної системи працюють лише в певному діапазоні pH.
У ротовій порожнині середовище близьке до нейтрального (pH ≈ 6.5–7), де активний фермент амілаза. У шлунку середовище кисле (pH ≈ 1.5–3), тому ферменти, як-от пепсин, активні лише при низькому pH, у тонкому кишечнику середовище лужне (pH ≈ 7–8), що ідеально для роботи ферментів, таких як трипсин і ліпаза.

Чому травні ферменти працюють у різному діапазоні рН?
Основна причина цього полягає в хімічній структурі білків-ферментів, які мають активний центр, чутливий до концентрації іонів H⁺ або OH⁻. Ці умови забезпечують оптимальну форму ферменту (точне налаштування активного центру) для зв’язування субстрату з активним центром й ефективного каталізу. Якби всі ферменти працювали лише в кислому середовищі, це могло б призвести до пошкодження тканин або неефективного травлення. Організми еволюціонували так, щоб ферменти працювали у вузькому діапазоні рН, який відповідає функціям та умовам певного органу. Це підвищує ефективність травлення, адже кожен фермент працює там, де найкраще розщеплюється його субстрат.


Життєва ситуація

Тривалість — до 15 хв.

  • Консультуйте групи, допомагайте виправляти помилки.
  • Після роботи в групах організуйте коротке обговорення.
    • Чому барвники змінюють колір?
    • Чи всі групи індикаторів у кислому середовищі будуть ставати світлішими?

Виготовлення індикаторів кислотності середовища з різних матеріалів.

Основою для виготовлення індикаторів кислотності середовища зазвичай є природні пігменти, які змінюють колір залежно від рівня кислотності (pH).

Об’єднайтесь у 5 груп. Кожна з груп має виготовити індикатори кислотності з різних підручних матеріалів (1-а група з гібіскусу, 2 — червонокачанної капусти, 3 — соку буряка, 4 — куркуми, 5 — чаю з чорної смородини).

Хід роботи: 

1 група. Каркаде
Що потрібно: сухі пелюстки гібіскусу (каркаде) (містить антоціани), гаряча вода.

  1. Заваріть чай із пелюсток гібіскусу.
  2. Остудіть його та використовуйте як індикатор.

2 група. Червонокачанна капуста
Червонокачанна капуста містить антоціани, які змінюють колір у кислому, нейтральному та лужному середовищах: 

  • червонокачанна капуста (1/4 качана);
  • гаряча вода;
  • ніж, блендер або тертушка;
  • ємність для відвару.

Подрібніть капусту, залийте її гарячою водою і залиште на 10-15 хвилин, злийте рідину — це і є ваш індикатор. Перевірте індикатор, додаючи в нього різні речовини: оцет (кисле середовище — колір стане рожевим), воду (нейтральне — фіолетовим), соду або мило (лужне — зеленим).

3 група. Сік буряка
Буряк містить бетанін, який змінює відтінок у різних середовищах.
Що потрібно? Буряк (1 штука), тертка або блендер, вода.
Натріть буряк і вичавіть із нього сік. Розбавте його невеликою кількістю води.Це й буде індикатор. Використовуйте як індикатор для перевірки кислотності (сік буряка буде змінювати інтенсивність кольору в різних pH).

4 група. Куркума
Куркумін, що міститься в куркумі, реагує на pH, змінюючи відтінок у лужному середовищі.
Що потрібно? Куркума (дрібка порошку), спирт або вода, фільтр (наприклад, паперовий рушник).
Змішайте куркуму з невеликою кількістю спирту або води. За бажанням просочіть паперовий рушник цим розчином і висушіть його. Такий “паперовий індикатор” змінить колір із жовтого на червоно-коричневий у лужному середовищі.

5 група. Чай із чорної смородини.
Смородина, як і червонокачанна капуста, містить антоціани. Заваріть смородину в гарячій воді. Отриманий розчин використовуйте як індикатор для тестування pH.

Завдання для всіх груп:

  1. Перевірте роботу індикаторів. У кислому середовищі (наприклад, сік лимона) чай стане яскраво-червоним, у лужному (содовий розчин) — синім чи зеленим.
  2. Дослідити продукти, які впливають на кислотність шлункового соку (наприклад, цитрусові, молоко, кава).
  3. Перевірте різні речовини на кислотність: оцет, лимонний сік, сода, мило, кола.
  4. Зробіть pH-шкалу: на основі ваших індикаторів створіть таблицю з відповідними кольорами для кожного рівня pH.

Попрактикуймо самостійно

Тривалість — до 8 хв.

  • Консультуйте учнів, допомагайте виправляти помилки.
  • Після виконання завдань організуйте коротке обговорення: «Яке з завдань здалося найбільш складним? Чому?»
  1. Чому травна система така велика?
  2. Як зміна pH впливає на ферменти?
  3. Чому шлунок захищений від дії кислоти, а стравохід — ні?
  4. Чому різні ферменти працюють у різних середовищах?
  5. Як надмірне вживання кислих або лужних продуктів може вплинути на здоров’я?

Рефлексія

Тривалість — до 5 хв.

Твердження — дайте відповідь «так» або «ні», або позначте «+» або «-».

ТвердженняВідповідь
Чи є рН шлункового соку кислим?
Чи може фермент пепсин працювати в нейтральному середовищі?
Чи є рН у тонкому кишечнику лужним?
Чи впливає рН на активність травних ферментів?
Чи однаковий рН у всіх частинах травної системи?

Визначте загальний успіх засвоєння теми, обравши необхідну кількість «яблук-емодзі»:

🍏🍏🍏🍏🍏🍏🍏🍏🍏🍏


У вільний від відпочинку час
  • Дослідіть продукти вдома: які з них кислі, нейтральні, а які — лужні?

Урок №42. Роль рН у процесі травлення


Очікувані результати навчання

Місце уроку в темі, проблема уроку: сформувати в учнівства розуміння, як їжа потрапляє до клітин організму.

Цілі сталого розвитку: 

Які цілі сталого розвитку опрацьовуємо на уроці:

  • 4. Якісна освіта.
  • 17. Співпраця заради досягнення цілей.
  • 3. Міцне здоров’я.

Ключові поняття: макромолекули, травний тракт, травні залози, рН, ферменти, макромолекули, всмоктування.

План уроку:
  1. Встановлення контексту.
  2. Кислотність середовища.
  3. Роль рН у роботі ферментів.
  4. Завдання для опрацювання учнівством.
  5. Рефлексія.
Очікувані результати:
  • Я знаю, що таке рН середовища і як він впливає на активність ферментів.
  • Я вмію застосовувати знання про рН і ферменти для організації.
  • Я розумію, як впливає рН на активність ферментів.

Мотивація

Проведіть короткий експеримент: скуштуйте скибочку лимона, а потім випийте води із содою (зробити безпечний слабкий розчин, або газовану воду “Лужанську”). Що ви відчули? Як це пов’язано з кислотністю?

Дегустація різних мінеральних вод невеликою групою учнів із фіксацією результатів: “Лужанської”, “Поляни квасової”, “Моршинської”, “Бонакви” або “Столової води”.

Смакує/не смакуєНа що схожий смак
“Моршинська” 
“Лужанська”  
“Поляна квасова”  
“Столова вода” / “Бонаква”  
  • Чим можуть бути зумовлені смакові розбіжності учнів, окрім індивідуальності?
  • Чому шлунок витримує високу кислотність, а тонкий кишківник — ні?
  • Що таке печія? Які є швидкі способи її подолання?

Тобі може знадобитися

Ключові поняття: кислотність, показник кислотності, лужність, активність ферментів.

Матеріал для опрацювання:

Кислотність середовища — це характеристика, яка вказує на концентрацію йонів водню в розчині. Вона визначає, наскільки середовище є кислим, нейтральним або лужним.
Кислотність вимірюється за шкалою рН. pH розшифровується як potential hydrogenii.

  • Кисле середовище — висока концентрація Н+ — pH менше 7 (наприклад, лимонний сік, оцет).
  • Нейтральне середовище — концентрація йонів Н+ і ОН однакова: pH = 7 (наприклад, чиста вода).
  • Лужне середовище — низька концентрація йонів Н+, низька ОН: pH більше 7 (наприклад, мильний розчин, сода).

Можна ще використовувати шкалу від 0 до 14: що ближче до 0, то більше кислоти; що ближче до 14, то більше лугу.

Травні ферменти кожного відділу травної системи працюють лише в певному діапазоні pH.

У ротовій порожнині середовище близьке до нейтрального (pH ≈ 6.5–7), де активний фермент амілаза. У шлунку середовище кисле (pH ≈ 1.5–3), тому ферменти, як-от пепсин, активні лише при низькому pH, у тонкому кишечнику середовище лужне (pH ≈ 7–8), що ідеально для роботи ферментів, таких як трипсин і ліпаза.

Чому травні ферменти працюють у різному діапазоні рН?
Основна причина цього полягає в хімічній структурі білків-ферментів, які мають активний центр, чутливий до концентрації іонів H⁺ або OH⁻. Ці умови забезпечують оптимальну форму ферменту (точне налаштування активного центру) для зв’язування субстрату з активним центром й ефективного каталізу. Якби всі ферменти працювали лише в кислому середовищі, це могло б призвести до пошкодження тканин або неефективного травлення. Організми еволюціонували так, щоб ферменти працювали у вузькому діапазоні рН, який відповідає функціям та умовам певного органу. Це підвищує ефективність травлення, адже кожен фермент працює там, де найкраще розщеплюється його субстрат.


Життєва ситуація

Виготовлення індикаторів кислотності середовища з різних матеріалів.

Основою для виготовлення індикаторів кислотності середовища зазвичай є природні пігменти, які змінюють колір залежно від рівня кислотності (pH).

Об’єднайтесь у 5 груп. Кожна з груп має виготовити індикатори кислотності з різних підручних матеріалів (1-а група з гібіскусу, 2 — червонокачанної капусти, 3 — соку буряка, 4 — куркуми, 5 — чаю з чорної смородини).

Хід роботи: 

1 група. Каркаде
Що потрібно: сухі пелюстки гібіскусу (каркаде) (містить антоціани), гаряча вода.

  1. Заваріть чай із пелюсток гібіскусу.
  2. Остудіть його та використовуйте як індикатор.

2 група. Червонокачанна капуста

Червонокачанна капуста містить антоціани, які змінюють колір у кислому, нейтральному та лужному середовищах: 

  • червонокачанна капуста (1/4 качана);
  • гаряча вода;
  • ніж, блендер або тертка;
  • ємність для відвару.

Подрібніть капусту, залийте її гарячою водою і залиште на 10-15 хвилин, злийте рідину — це і є ваш індикатор. Перевірте індикатор, додаючи в нього різні речовини: оцет (кисле середовище — колір стане рожевим), воду (нейтральне — фіолетовим), соду або мило (лужне — зеленим).

3 група. Сік буряка
Буряк містить бетанін, який змінює відтінок у різних середовищах.
Що потрібно? Буряк (1 штука), тертка або блендер, вода.
Натріть буряк і вичавіть із нього сік. Розбавте його невеликою кількістю води.Це й буде індикатор. Використовуйте як індикатор для перевірки кислотності (сік буряка буде змінювати інтенсивність кольору в різних pH).

4 група. Куркума
Куркумін, що міститься в куркумі, реагує на pH, змінюючи відтінок у лужному середовищі.
Що потрібно? Куркума (дрібка порошку), спирт або вода, фільтр (наприклад, паперовий рушник).
Змішайте куркуму з невеликою кількістю спирту або води. За бажанням просочіть паперовий рушник цим розчином і висушіть його. Такий “паперовий індикатор” змінить колір із жовтого на червоно-коричневий у лужному середовищі.

5 група. Чай із чорної смородини.
Смородина, як і червонокачанна капуста, містить антоціани. Заваріть смородину в гарячій воді. Отриманий розчин використовуйте як індикатор для тестування pH.

Завдання для всіх груп:

  1. Перевірте роботу індикаторів. У кислому середовищі (наприклад, сік лимона) чай стане яскраво-червоним, у лужному (содовий розчин) — синім чи зеленим.
  2. Дослідити продукти, які впливають на кислотність шлункового соку (наприклад, цитрусові, молоко, кава).
  3. Перевірте різні речовини на кислотність: оцет, лимонний сік, сода, мило, кола.
  4. Зробіть pH-шкалу: на основі ваших індикаторів створіть таблицю з відповідними кольорами для кожного рівня pH.

Попрактикуймо самостійно
  1. Чому травна система така велика?
  2. Як зміна pH впливає на ферменти?
  3. Чому шлунок захищений від дії кислоти, а стравохід — ні?
  4. Чому різні ферменти працюють у різних середовищах?
  5. Як надмірне вживання кислих або лужних продуктів може вплинути на здоров’я?

Рефлексія

Твердження — дайте відповідь «так» або «ні», або позначте «+» або «-».

ТвердженняВідповідь
Чи є рН шлункового соку кислим?
Чи може фермент пепсин працювати в нейтральному середовищі?
Чи є рН у тонкому кишечнику лужним?
Чи впливає рН на активність травних ферментів?
Чи однаковий рН у всіх частинах травної системи?

Визначте загальний успіх засвоєння теми, обравши необхідну кількість «яблук-емодзі»:
🍏🍏🍏🍏🍏🍏🍏🍏🍏🍏


У вільний від відпочинку час
  • Дослідіть продукти вдома: які з них кислі, нейтральні, а які — лужні?

Ділись та обговорюй важливе

Обкладинка коментарів до матеріалу