Індустріалізація: глобальні процеси

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Тема 2. Індустріалізація та урбанізація в Україні та світі

Кількість годин: 3

Урок 4. Індустріалізація: глобальні процеси

Які результати уроку?

За Державним стандартом учень/учениця:

досліджує екологічні, економічні та демографічні проблеми, пропонує заходи щодо їх розв’язання [12 ГІО 2.2.1-2]
визначає тенденції розвитку соціально-історичного простору під впливом природних факторів і діяльності людини [12 ГІО 2.2.1-3]
оцінює історичні процеси на основі їх передумов, перебігу та результатів [12 ГІО 4.1.3-1]
порівнює особливості економічного розвитку різних країн у період індустріалізації [12 ГІО 4.1.3-2]
верифікує твердження за допомогою кількох джерел інформації [12 ГІО 4.2.1-1]
оцінює переваги і ризики ідей для вирішення екологічних, економічних, соціальних завдань державного та/або глобального рівня [12 ГІО 6.2.1-3]
характеризує вплив технологій на життя людини та суспільства в минулому і тепер [12 ГІО 6.3.1-5]

Учні й учениці навчаться:

пояснювати причини та наслідки першої та другої промислової революції
характеризувати особливості індустріалізації в різних регіонах світу
аналізувати соціальні наслідки індустріалізації для різних верств населення
оцінювати екологічні наслідки промислового виробництва
порівнювати темпи та моделі індустріалізації у різних країнах
визначати передумови та етапи індустріалізації в Європі та Україні
пояснювати відмінності у темпах індустріалізації різних регіонів
характеризувати промислові центри України кінця ХІХ – початку ХХ ст.
аналізувати зв’язок між природними ресурсами та розвитком промисловості
встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між індустріалізацією та соціальними змінами

Ключові поняття і дати

Індустріалізація (повторне поняття, поглиблюємо розуміння)
Індустріалізація є ключовим процесом, що сформував сучасну економіку та соціальну структуру суспільства, забезпечивши перехід від аграрного господарства до масового виробництва. Вона сприяла економічному зростанню, урбанізації, розвитку освіти та науки, однак супроводжувалася соціальними викликами, екологічними проблемами та періодами примусової модернізації, як у випадку сталінської індустріалізації в Україні.
- Передумови індустріалізації
  Індустріалізація не була випадковим процесом — вона стала результатом кількох взаємопов’язаних факторів, що склалися в Європі наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст.
  - Технологічні передумови. Ключовим винаходом стала парова машина Джеймса Ватта (1769), яка дозволила замінити енергію води та вітру на енергію пари. Це дало змогу будувати заводи незалежно від природних джерел енергії. Механізація текстильного виробництва (прядильна машина Дженні, механічний ткацький верстат) створила попит на залізо та сталь для виробництва машин. Розвиток металургії (мартенівський та бесемерівський процеси) дозволив масово виробляти сталь, яка стала основним матеріалом індустріальної епохи.
  - Економічні передумови. Накопичення капіталу від колоніальної торгівлі, работоргівлі та мануфактурного виробництва забезпечило інвестиції в нові технології. Розвиток банківської системи та фондового ринку дозволив залучати кошти для будівництва заводів і залізниць. Зростання попиту на промислові товари (текстиль, метал, машини) створило ринок для масового виробництва.
  - Соціальні передумови. Аграрна революція в Англії (огородження спільних земель, впровадження нових методів обробітку землі) призвела до вивільнення сільського населення, яке стало робочою силою для промисловості. Зростання населення Європи забезпечило достатню кількість робітників для нових заводів.
  - Політичні передумови. Стабільність політичних інститутів, захист приватної власності, свобода підприємництва створили сприятливі умови для розвитку промисловості. Колоніальні імперії забезпечували доступ до сировини (бавовна, каучук, метали) та ринків збуту для промислових товарів.
- Етапи індустріалізації
  - Перший етап (1760-1830-ті рр.): промисловий переворот в Англії Англія стала першою індустріальною країною завдяки поєднанню сприятливих факторів: доступу до вугілля та залізної руди, розвиненій торгівлі, колоніальній імперії. Текстильна промисловість стала локомотивом індустріалізації. Механізація прядіння та ткацтва збільшила продуктивність у десятки разів. До 1830 року Англія виробляла половину світового текстилю. Металургія забезпечувала машини для фабрик та рейки для залізниць. Будівництво залізниць (перша залізниця Ліверпуль-Манчестер, 1830) прискорило розвиток економіки, з’єднавши промислові центри з портами.
  - Другий етап (1830-1870-ті рр.): поширення індустріалізації в Європі та Північній Америці Індустріалізація поширилася на Бельгію, Францію, Німеччину, США. Кожна країна мала свої особливості. У Бельгії розвинулася вугільна та металургійна промисловість. Франція зосередилася на легкій промисловості та розкошах. Німеччина завдяки об’єднанню земель та раціональній організації виробництва швидко наздогнала Англію. США використовували величезні природні ресурси та приплив іммігрантів для стрімкого промислового зростання.
  - Третій етап (1870-1914 рр.): друга промислова революція Цей період характеризується новими джерелами енергії (електрика, нафта), новими галузями (хімічна, електротехнічна, автомобільна), появою великих корпорацій та монополій. Німеччина та США обігнали Англію за темпами промислового зростання. Японія розпочала індустріалізацію за західними зразками після реставрації Мейдзі (1868).
- Глобальний контекст індустріалізації
  До початку ХХ ст. світ поділився на індустріальні країни (Велика Британія, Німеччина, США, Франція) та аграрні регіони (більшість Азії, Африки, Латинської Америки). Індустріальні країни контролювали світову економіку, колоніальні імперії, технологічні інновації. Україна займала проміжне становище: промислово розвинені регіони співіснували з аграрними, індустріалізація була неповною та залежною від імперського центру.
  
  Процес індустріалізації в Україні відбувався нерівномірно та був тісно пов’язаний із політичними та економічними змінами в регіоні. Від часів Російської імперії до незалежної України країна пережила кілька хвиль промислового розвитку, кожна з яких суттєво впливала на економіку, суспільство та міжнародне становище держави.
  
  Індустріалізація створила передумови для соціальних та політичних потрясінь ХХ століття: робітничий рух, соціалістичні революції, світові війни за ресурси та ринки збуту. Україна стала ареною цих конфліктів, а її промислові регіони — об’єктами боротьби різних сил.

Перехід від аграрної до індустріальної економіки

Зменшення частки населення, зайнятого в аграрному секторі
Зростання промислових секторів
Збільшення ролі фінансових інституцій

Урбанізація та міграція: як люди переселялися з сіл у промислові міста

Зростання міст-мільйонників
Міграція робітників
Проблеми перенаселення

Технологічний прогрес: роль машин і автоматизації

Парова енергія та механізація
Електрифікація та масове виробництво
Автоматизація та цифрові технології
Штучний інтелект та Індустрія 4.0

Зростання продуктивності праці та економічний розвиток

Масове виробництво знизило собівартість товарів
Економічний ріст та підвищення рівня життя
Розвиток ринку праці та нових професій
Фінансова стабільність та експортний потенціал

Причини успішної індустріалізації:

Державна підтримка та довгострокова стратегія (приклад Південної Кореї).
Доступ до природних ресурсів та інвестицій (приклад Канади).
Розвиток технологій та освіти (приклад Німеччини).

Фактори деіндустріалізації:

Перенесення виробництв у країни з дешевою робочою силою – США та країни ЄС частково втратили виробничі потужності через глобалізацію.
Застарілі підприємства та відсутність модернізації – багато заводів у пострадянських країнах не змогли адаптуватися до нових умов ринку.
Військові конфлікти та нестабільність – в Україні промисловий спад значною мірою пов’язаний із війною та знищенням інфраструктури на сході країни.

Джерело: https://termin.in.ua/industrializatsiia/

Капіталізм
Економічна система, заснована на приватній власності на засоби виробництва, вільному ринку, конкуренції та прагненні до отримання прибутку. Розвиток капіталізму тісно пов’язаний з індустріалізацією та формуванням нової соціальної структури суспільства.
Робітничий клас (пролетаріат)
Соціальна верства, що складається з найманих працівників, які не мають власних засобів виробництва і продають свою робочу силу за заробітну плату. Умови життя та праці робітників стали важливою соціальною проблемою індустріальної епохи.

Слово “пролетаріат” походить із Давнього Риму, де так називали найбідніших громадян. Буквально означає “виробник нащадків” – оскільки такі громадяни не мали власності, вони могли прислужитися державі, лише народжуючи синів, які згодом стануть солдатами.

Диктатура пролетаріату (марксизм) – пролетаріат утримує контроль над державною владою.
Фабрична система

Форма організації виробництва, за якої робітники працюють на підприємстві, оснащеному машинами, а не вдома чи в невеликих майстернях. Фабрики централізували виробництво, дозволили встановити суворіший контроль над робочим процесом і підвищити продуктивність праці. Перші фабрики з’явилися в текстильній промисловості Англії наприкінці XVIII ст. До кінця ХІХ ст. фабрична система поширилася на інші галузі: металургію, машинобудування, хімічну промисловість, харчову індустрію.

Ключові дати:

1760-1840-ві роки – промислова революція у Великій Британії
1769 р. – Патент Джеймса Ватта на паровий двигун (удосконалений)
1825 р. – відкриття першої пасажирської залізниці (Стоктон–Дарлінгтон, Англія)
1830-1870-ті роки – індустріалізація у Франції, Німеччині, США
1870-1914 рр. – друга промислова революція (електрифікація, хімічна промисловість, автомобілебудування)

Індустріалізація другої половини ХІХ — початку ХХ століття стала глобальним явищем, яке визначило економічну та соціальну карту світу. Після 1870-х років промислові технології, що зародилися у Західній Європі, поширюються на інші регіони — Сполучені Штати, Російську імперію, Японію, держави Латинської Америки. Нові виробничі системи, засновані на машинній праці, енергії пари, а згодом електрики та нафти, формують єдину світову господарську систему. У ній промислові центри Європи та Північної Америки виступають “ядром” виробництва й капіталу, тоді як колонії та залежні території стають “периферією”, що постачає сировину — бавовну, каучук, нафту, метали, зерно.

Моделі індустріалізації відрізнялися залежно від політичних і економічних умов.

Ліберальна модель, характерна для Великої Британії та США, ґрунтувалася на приватній ініціативі, конкуренції та вільному ринку; саме тут виникли великі корпорації й акціонерні компанії, що визначали ритм світової економіки.

Державна модель, яку реалізовували Російська імперія та Японія, передбачала активне втручання уряду — будівництво залізниць, стимулювання промислових інвестицій, залучення іноземних фахівців і капіталу.

Натомість колоніальна модель (Індія, більшість країн Африки, Індокитай) обмежувалася розвитком інфраструктури, необхідної для експорту ресурсів, без формування місцевої промисловості, що лише поглиблювало економічну залежність цих регіонів від метрополій.

Соціальні наслідки індустріалізації були масштабними. У містах виникають нові соціальні групи — робітничий клас і промислова буржуазія, різко зростає частка міського населення: наприклад, у Європі між 1850 і 1910 роками кількість міських мешканців збільшилася майже утричі. Фабрична праця вимагала суворої дисципліни, тривалого робочого дня, часто — з участю жінок і дітей. Нелюдські умови роботи сприяли формуванню соціалістичних і профспілкових рухів, які вимагали обмеження робочого часу, підвищення заробітної плати та запровадження соціальних гарантій.

Промислове зростання мало і серйозні екологічні наслідки. Масове використання вугілля та будівництво фабрик призвели до забруднення повітря, річок і ґрунтів, знищення лісів навколо промислових центрів. У 1890-х роках у Європі з’являються перші ініціативи “захисту природи”, створюються природоохоронні товариства, що виступали проти безконтрольного знищення довкілля.

Для українських земель індустріалізація означала глибокі зміни. Донбас став одним із найбільших у Європі центрів вугільної промисловості, Криворіжжя — основною базою видобутку залізної руди, а Катеринослав (Дніпро), Харків, Одеса — важливими промисловими вузлами. Україна інтегрувалася у світову економіку як постачальник вугілля, металу та зерна, водночас зазнаючи соціальних перетворень: швидко зростала кількість міського населення, формувався робітничий клас і українська інженерна інтелігенція, яка згодом відіграла ключову роль у культурному та політичному житті початку ХХ століття.

Як підготуватися до уроку?

Підготуйте візуальні матеріали: фотографії та гравюри фабрик, паротягів, промислових міст XIX століття. Особливу увагу приділіть порівнянню виробничих процесів до і після впровадження машин. Добре працюють зображення текстильних фабрик, металургійних заводів, залізничних станцій як символів нової епохи.
Підготуйте статистичні дані: графіки зростання виробництва, порівняльні таблиці темпів індустріалізації різних країн, дані про зростання населення промислових міст. Це допоможе учням побачити масштаби та темпи змін.
Знайдіть документальні свідчення: уривки зі спогадів робітників, описи фабричних умов, газетні статті того часу. Особливо цінні свідчення про побут робітників, умови праці, соціальні проблеми.
Підготуйте карти, які показують поширення індустріалізації: від Великої Британії до інших країн Європи та світу. Важливо показати нерівномірність цього процесу та фактори, які її зумовлювали.
Зверніть увагу на зв’язок індустріалізації з іншими процесами: урбанізацією, змінами в соціальній структурі, екологічними проблемами, розвитком транспорту та зв’язку. Учні повинні розуміти комплексність цих змін.

Дизайн уроку

Провокація

Завдання 1 (фронтальне обговорення). Оновлені фабрики.

Порівняйте фото:

Майстерня XVIII ст.
Автор: Armorial – Own work by uploader – Free public fund of right on works superior to 100 years, CC BY-SA 3.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=4985377

Текстильна фабрика ХІХ ст., Велика Британія
https://i0.wp.com/heritagecalling.com/wp-content/uploads/2020/11/HT13127-workers-operating-heavy-machinery-in-the-power-loom-house.jpg?resize=1200%2C903&ssl=1

Запитання для обговорення:

Які відмінності ви помічаєте між цими двома місцями праці?
Як ви думаєте, що змінилося в житті людей з появою фабрик?
Чому власники фабрик хотіли замінити людську працю машинною?
Які професії зникли, а які з’явилися?

Практика

Завдання 2 (індивідуальне). Життєвий вибір.

Уявіть, що ви живете у 1800 році. Ви — селяни з невеликого села. До вашого регіону прийшла індустріалізація: побудували велику фабрику у сусідньому місті. Що ви обираєте:

Залишитися в селі й продовжувати займатися сільським господарством
Переїхати до міста і працювати на фабриці

Учні підіймають руки або переміщуються до протилежних кутів класу. Кілька учнів пояснюють свій вибір.

Завдання 3 (групове). Розростання Лондона.

1700 рік: у Лондоні живе 500 000 людей
1900 рік: у Лондоні живе 6 500 000 людей

Запитання:

Що спричинило таке зростання?
Які проблеми це могло створити?
Чи можна назвати це зростання “прогресом”?

Завдання 4 (групове). Аналіз причин промислової революції.

Об’єднайте клас у 4 групи. Кожна група досліджує одну з передумов промислової революції:

Група 1: Технологічні інновації (парова машина, прядильні машини тощо)
Група 2: Наявність капіталу та ресурсів (колоніальна торгівля, вугілля, залізо)
Група 3: Соціальні зміни (огородження, міграція до міст, дешева робоча сила)
Група 4: Політичні та економічні умови (захист приватної власності, розвиток банківської системи)

Групи готують короткі презентації (3-5 хвилин) та обговорюють, яка передумова була найважливішою.

Завдання 5 (групове). Промисловий переворот у різних країнах.

Учні та учениці працюють у групах, досліджуючи особливості індустріалізації в різних країнах:

Велика Британія (першопроходець, текстильна промисловість)
Франція (повільніші темпи, акцент на розкіш)
Німеччина (пізній старт, швидкі темпи, важка промисловість)
США (величезні ресурси, масова імміграція)

Групи спільно заповнюють порівняльну таблицю з критеріями: час початку, темпи, провідні галузі, роль держави, джерела капіталу.

Країна/критерій	Час початку	Темпи	Провідні галузі	Роль держави	Джерела капіталу
Велика Британія
Франція
Німеччина
США

Завдання 6 (індивідуальне). Умови праці на фабриках.

Мій лорде, у справі фабрики Taylor, Ibbotson & Co. я отримав свідчення безпосередньо від самих хлопчиків. Вони заявили, що почали працювати у п’ятницю, 27 травня, о шостій ранку і, за винятком перерв на їжу та однієї години опівночі, працювали без зупинки до четвертої години вечора суботи, тобто дві доби та одну ніч поспіль. Вважаючи такі обставини майже неймовірними, я задав такі ж запитання кожному хлопчикові й від кожного отримав ті самі відповіді. Потім я пішов до контори, щоб перевірити книгу обліку часу, і в присутності одного з майстрів зазначив жорстокість цього випадку, додавши, що безперечно застосую найсуворіше покарання, на яке маю повноваження. Поруч зі мною тоді був пан Рейнер, ліцензований фабричний лікар з Бастіла.

Повний англомовний текст із «Reports of the Inspectors of Factories» (Parliamentary Papers, 1833–34) доступний тут: https://www.historyhome.co.uk/peel/factmine/factev.htm

Які були умови праці на фабриках?
Скільки годин працювали робітники?
Чи згадується про дитячу працю?
Яке ставлення автора до описаних умов?
Чи можна довіряти цьому джерелу? Чому?

Завдання 7 (групове). Ланцюжок індустріалізації.

У групах укладіть хмари слів, що описують окремі елементи індустріалізації та те, як вони змінювали життя суспільства. Об’єднайте хмари й утворіть спільний логічний ланцюжок, що показує, як різні елементи індустріалізації пов’язані між собою.

Елементи для дослідження: вугілля, залізо, машини, фабрики. Поясніть кожен зв’язок.

Прогрес

Я можу:	Ні	Частково	Так
Пояснити причини та наслідки першої та другої промислової революції
Описати особливості індустріалізації в різних регіонах світу
Проаналізувати соціальні наслідки індустріалізації для різних верств населення
Оцінити екологічні наслідки промислового виробництва
Порівняти темпи та моделі індустріалізації у різних країнах

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 4. Індустріалізація: глобальні процеси

Робочий аркуш учнів і учениць

Практика

Завдання 1. Етапи індустріалізації.

Установи відповідність між періодом та характеристикою:

Період	Характеристика
1760-1830 рр.	Друга промислова революція: електрика, нафта, хімія
1830-1870 рр.	Поширення індустріалізації в Європі та США
1870-1914 рр.	Промисловий переворот в Англії

Завдання 2. Промисловий переворот у різних країнах.

Досліди особливості індустріалізації в різних країнах:

Велика Британія (першопроходець, текстильна промисловість)
Франція (повільніші темпи, акцент на розкіш)
Німеччина (пізній старт, швидкі темпи, важка промисловість)
США (величезні ресурси, масова імміграція)

Заповни таблицю:

Країна/критерій	Час початку	Темпи	Провідні галузі	Роль держави	Джерела капіталу
Велика Британія
Франція
Німеччина
США

Завдання 3. Технологічне дерево заводу.

Вибери один промисловий об’єкт (металургійний завод, цукроварня, нафтовий промисел) і створи схему “технологічного дерева”: які винаходи та технології були необхідні для його роботи?

Наприклад: Металургійний завод → парова машина, бесемерівський процес, залізниця (для доставки руди та вугілля), телеграф (для координації поставок).

Завдання 4. Нові галузі промисловості.

Досліди розвиток однієї з нових галузей промисловості XIX століття:

Металургія (виробництво сталі, метод Бессемера)
Залізниці (будівництво мереж, економічний вплив)
Хімічна промисловість (барвники, добрива, вибухівка)
Електрика (лампочка Едісона, електростанції)

Створи інфографіку: коли виникла, ключові винаходи, вплив на суспільство.

Завдання 5. Лист із майбутнього.

Уяви, що ти можеш зв’язатися з винахідником, підприємцем, інженером чи робітником із 1900 року. Це може бути відома або пересічна особа. Напиши цій особі лист: яким стало майбутнє техніки й суспільства, які рішення стали вдалими, а які – спричинили більше проблем, ніж принесли користі. Можливо, ти хочеш застерегти їх від чогось чи дати якісь поради? (7–10 речень).

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 6. Наслідки індустріальної революції.

Вибери одну з тем для дослідження й запиши 3-4 тези, факти й дані для створення інфографіки про наслідки індустріальної революції та їхню тяглість у часі.

Як змінилися відносини людини та природи?
Які зміни відбулися в технології виробництва товарів?
Як інновації змінили торгівельні відносини у світі?
Які з цих змін та винаходів досі впливають на наше життя?
Які з цих змін критикуються зараз? Чому?

Прогрес

Я можу:	Ні	Частково	Так
Пояснити причини та наслідки першої та другої промислової революції
Описати особливості індустріалізації в різних регіонах світу
Проаналізувати соціальні наслідки індустріалізації для різних верств населення
Оцінити екологічні наслідки промислового виробництва
Порівняти темпи та моделі індустріалізації у різних країнах

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе