Урок 5. Урбанізація та зміна соціальної структури

---

За Державним стандартом учень/учениця:

Учні й учениці навчаться:

---

Урбанізація 

Процес зростання і розвитку міст; збільшення питомої ваги міського населення в регіоні (країні, світі); процес підвищення ролі міст у розвитку суспільства; набування сільською місцевістю зовнішніх і соціальних рис, характерних для міста. Урбанізація є одним із найважливіших соціальних наслідків індустріалізації.

Промислова революція докорінно змінила процес урбанізації: міста почали стрімко зростати через розвиток фабрик і заводів, які потребували великої кількості робітників. Люди масово переселялися з сіл у промислові центри в пошуках роботи, що призвело до концентрації населення, зростання житлових кварталів, транспортної інфраструктури й торгових мереж. Водночас умови життя були складними — перенаселення, антисанітарія, нестача житла та соціальна нерівність стали типовими рисами нових індустріальних міст. Таким чином, індустріалізація стимулювала економічний розвиток і технологічний прогрес, але загострила соціальні проблеми міського середовища.

Джерело: https://www.britannica.com/topic/urbanization/Impact-of-the-Industrial-Revolution

Міграція село-місто 

Переміщення населення з сільських регіонів до міських центрів у пошуках роботи, кращих умов життя, освіти. У період індустріалізації кінця ХІХ – початку ХХ ст. міграція село-місто набула масового характеру, змінивши демографічну структуру суспільства.

Промислове місто 

Тип міста, що виникло або стрімко розвинулося внаслідок концентрації промислових підприємств. Промислові міста характеризуються швидким зростанням населення, переважанням робітничого класу, розвиненою транспортною інфраструктурою, але часто — поганими житловими умовами та екологічними проблемами.

Масштаби урбанізації

Урбанізація стала одним із найпомітніших процесів кінця ХІХ – початку ХХ ст. У 1800 році лише близько 3% світового населення жило в містах. До 1900 року цей показник зріс до 14%, а в індустріальних країнах Європи — до 40-50%. В Англії, найбільш індустріалізованій країні, у 1900 році 77% населення жило в містах.

Міста росли з небаченою швидкістю. Лондон збільшився з 1 мільйона мешканців у 1800 році до 6,5 мільйонів у 1900 році. Манчестер, центр текстильної промисловості, зріс з 25 тисяч у 1772 році до 700 тисяч у 1900 році. Берлін збільшився зі 170 тисяч у 1800 році до 2,7 мільйона у 1910 році. Нью-Йорк зріс з 60 тисяч у 1800 році до 3,4 мільйона у 1900 році.

В Україні урбанізація також набрала швидких темпів, особливо в промислових регіонах Донбасу та Придніпров’я. Юзівка (Донецьк) виникла як робітниче селище при металургійному заводі 1869 року і до 1917 року налічувала близько 70 тисяч мешканців. Катеринослав (Дніпро) зріс з 20 тисяч у 1860 році до 211 тисяч у 1914 році. Харків збільшився з 52 тисяч у 1860 році до 245 тисяч у 1914 році. Київ, хоч і не був промисловим містом, зріс з 65 тисяч у 1860 році до 520 тисяч у 1914 році завдяки адміністративній ролі та розвитку торгівлі.

Причини урбанізації

а) pull factors — що притягували до міст

Економічні фактори

Промислові підприємства потребували робочої сили. Заводи, фабрики, шахти пропонували роботу тисячам людей. Заробітки в містах були вищими, ніж у сільському господарстві. Навіть за важкої праці та поганих умов життя робітники заробляли більше, ніж селяни. Міста пропонували різноманітність професій: від кваліфікованих робітників до некваліфікованих чорноробів, від службовців до торговців. Розвиток сфери послуг (торгівля, транспорт, освіта, медицина) створював робочі місця для середнього класу.

Соціальні фактори 

Міста пропонували більше можливостей для освіти дітей, кращий доступ до медицини, культурного життя. Міста сприймалися як місце модерності, свободи, можливостей, на відміну від консервативного села з його традиціями та соціальним контролем. Молоді люди прагнули в міста, щоб вирватися з обмежень сільського життя.

б) push factors — що виштовхували з села

Аграрні проблеми

Зростання населення на селі призвело до нестачі землі. Поділ земельних ділянок між спадкоємцями робив господарства неефективними. Аграрна криза кінця ХІХ ст. (падіння цін на зерно через конкуренцію американського та австралійського зерна) знизила доходи селян. Механізація сільського господарства зменшила потребу в робочих руках. Природні лиха (неврожаї, голод) змушували селян шукати порятунку в містах.

Технологічні фактори 

Розвиток залізничного транспорту зробив міграцію до міст доступною та швидкою. Раніше переїзд до міста був складним та дорогим, тепер за кілька годин можна було дістатися промислового центру. Телеграф та газети поширювали інформацію про робочі місця в містах, заохочуючи міграцію.

Життя в індустріальному місті

Житлові умови 

Швидке зростання міст призвело до житлової кризи. Робітничі квартали будувалися хаотично, без планування. Будинки були тісними, перенаселеними, без елементарних зручностей. У багатьох містах робітники жили в “нетрях” (slums): вузькі вулиці, брудні будинки, відсутність каналізації та водопроводу. У одній кімнаті могла жити ціла родина (5-7 осіб). Санітарні умови були жахливими: відсутність каналізації призводила до поширення хвороб (холера, тиф, туберкульоз).

На Донбасі та в інших промислових регіонах України робітники часто жили в казармах при заводах: великі приміщення, двоярусні нари, мінімум особистого простору. Заможніші робітники орендували кімнати або невеликі квартири, але вартість житла була високою порівняно із заробітками.

Для порівняння: середній клас та еліта жили в комфортних квартирах або приватних будинках з водопроводом, газовим освітленням, а згодом — з електрикою. Соціальна нерівність була видимою в міському просторі: багаті квартали з широкими бульварами та парками контрастували з робітничими кварталами.

Робочий день та умови праці 

Робітники працювали 12-14 годин на день, 6 днів на тиждень. Фабрики та шахти працювали без перерв, змінами. Умови праці були важкими та небезпечними: шум, пил, висока температура, відсутність охорони праці. Нещасні випадки (травми, загибель) були частими. Дитяча праця була поширеною: діти від 8-10 років працювали на фабриках і в шахтах за мізерну плату. Жіноча праця також була масовою, особливо в текстильній промисловості, але зарплати жінок були нижчими за чоловічі.

Міська інфраструктура 

Міста поступово обладнувалися інфраструктурою: водопроводом, каналізацією, електричним освітленням, трамвайними лініями. Однак ці зміни відбувалися нерівномірно: центр міста та багаті квартали отримували зручності раніше, робітничі квартали — пізніше або взагалі не отримували.

Громадський транспорт (трамваї, автобуси) дозволив робітникам жити на околицях і їздити на роботу. Це призвело до розширення меж міст та виникнення передмість. 

У містах активно розвивалася інфраструктура — вокзали, парки, ринки, універмаги, а на початку ХХ ст. з’явилися й нові центри дозвілля, зокрема кінотеатри.

Соціальна структура міста 

Індустріальне місто було соціально неоднорідним:

• Робітничий клас (пролетаріат): найбільша група, виконувала фізичну працю на заводах, фабриках, у шахтах. Жили в бідності або на межі бідності, але мали почуття класової солідарності (ми проти них).
• Середній клас: службовці, інженери, вчителі, лікарі, дрібні підприємці, торговці. Прагнули респектабельності, освіти, культури.
• Буржуазія (капіталісти): власники заводів, банків, торгівельних домів. Багаті, впливові, формували міську еліту.
• Маргінальні групи: безробітні, жебраки, злочинці — побічний продукт урбанізації (у марксизмі за ними закріпилася назва “люмпен-пролетаріат”, або просто “люмпен”, від нім. lumpen – лахміття).

Культура та дозвілля

Міста ставали центрами культурного життя. З’являлися театри, концертні зали, музеї, бібліотеки. Газети та журнали поширювали інформацію та формували громадську думку. Кінематограф (з 1895 року) швидко став популярною розвагою для всіх класів. Спортивні клуби, футбольні команди об’єднували робітників. Пивні, кав’ярні, ресторани ставали місцями соціалізації.

Для робітників дозвілля було обмеженим через довгий робочий день і брак грошей. Основними розвагами були походи в пивні, на ярмарки, рідше — у театри та кіно. Церкви та громадські організації намагалися пропонувати “корисне” дозвілля: лекції, читання, спортивні секції.

Соціальні проблеми урбанізації

Злочинність 

Великі міста стали центрами злочинності. Бідність, безробіття, скупченість населення сприяли злочинам. Звичним явищем були крадіжки, грабежі, проституція. Поліція намагалася контролювати ситуацію, але часто була неефективною.

Хвороби та епідемії 

Погані санітарні умови призводили до епідемій холери, тифу, туберкульозу. Дитяча смертність у робітничих кварталах була високою. Поступове впровадження водопроводу, каналізації, гігієнічних норм покращило ситуацію, але лише наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Соціальна нерівність 

Соціально-економічна нерівність у XIX ст. стала набагато глибшою порівняно з ранньомодерною добою, хоча й почала усвідомлюватися суспільством, що згодом призвело до появи соціалістичних і робітничих рухів. Це породжувало соціальну напруженість, страйки, революційні настрої.

В аграрному суспільстві була стала соціальна ієрархія (дворянство, духовенство, міщани, селяни), і хоча нерівність існувала, вона була структурною, але не настільки матеріальною — більшість людей жила приблизно на одному рівні виживання.

Промислова революція радикально змінила ситуацію: фабричне виробництво створило величезні капітали для власників підприємств і фінансистів, тоді як маси робітників жили в злиднях, антисанітарії, без соціального захисту. З’явився класичний “пролетаріат” і “буржуазія” — символи нової економічної поляризації.

Втрата громадських зв’язків 

Міські мешканці втрачали традиційні соціальні зв’язки (родина, громада, село). Місто було анонімним, відчуженим. Люди почувалися самотніми серед натовпу. Це породжувало психологічні проблеми, алкоголізм, соціальну дезорієнтацію.

Урбанізація в Україні: особливості

Урбанізація в Україні мала свої специфічні риси:

1. Швидкість: міста зростали надзвичайно швидко, без належного планування.
2. Національний склад: до промислових міст приїжджали робітники з різних регіонів — українці, росіяни, євреї, поляки, греки. Міста ставали багатонаціональними.
3. Контраст місто-село: індустріальні міста різко відрізнялися від навколишнього аграрного простору. Модерність співіснувала з традиційністю.
4. Роль міст у національному русі: міста ставали центрами української інтелігенції, культурного та національного відродження, але водночас — центрами русифікації.

---

Цей урок фокусується на соціальному вимірі індустріалізації — як вона змінила життя звичайних людей, структуру населення, повсякденне життя. Важливо показати учням, що урбанізація — це не лише статистика, а реальні долі мільйонів людей.

• Підготуйте візуальні матеріали: фотографії міст до та після урбанізації, робітничих кварталів, трамваїв, ринків. Використайте історичні карти, що показують зростання міст. Підберіть статистику населення міст, графіки міграції.
• Заохочуйте учнів думати про урбанізацію через призму людського досвіду: що відчував селянин, який приїхав до промислового міста? Як змінилося його життя? Які можливості та проблеми він зустрів? Використайте спогади, щоденники, художню літературу для реконструкції повсякденного життя.
• Проводьте паралелі з сучасністю: урбанізація продовжується сьогодні в багатьох країнах світу. Які проблеми міст ХІХ ст. актуальні й зараз? Як можна їх вирішити?

---

Дизайн уроку

Завдання 1 (фронтальне обговорення). Життя в місті й селі.

1. Порівняйте фото початку ХХ ст.:

Назвіть 5 відмінностей між життям у селі та в місті на початку ХХ ст.

2. Прочитайте уривок зі спогадів робітника, який приїхав до міста з села:

“Коли я вперше побачив Харків, я був вражений і наляканий. Стільки людей, стільки шуму! Заводи димлять, трамваї дзвонять, усі кудись поспішають. У селі всі знали одне одного, тут я був ніхто.”

Чи ви відчуваєте таку разючу різницю, коли приїжджаєте до більшого чи меншого населеного пункту? Що б ви порадили цьому робітнику — як йому швидше адаптуватися, на які позитивні моменти звернути увагу? 

---

Завдання 2 (групове). Зростання українських міст.

Проаналізуйте статистику населення українських міст:

Місто	1860	1914	Зростання
Київ	65 000	520 000
Харків	52 000	245 000
Одеса	119 000	630 000
Катеринослав	20 000	211 000

1. Обчисліть зростання (у скільки разів або у відсотках) і створіть стовпчикову діаграму.
2. Використайте її для усної розповіді про урбанізацію на прикладі одного з цих міст.

Завдання 3 (парне). Причини міграції.

Складіть два списки: “що притягувало до міста” (pull factors) та “що виштовхувало з села” (push factors), по 5-7 пунктів у кожному списку.

Який фактор був найважливішим для переїзду? Чому?

Завдання 4 (парне або індивідуальне). Трамвай — символ модерності.

Перший електричний трамвай у Києві з’явився 1892 року. Дослідіть історію київського трамвая: https://uk.wikipedia.org/wiki/Київський_трамвай

Дайте відповідь:

1. Які маршрути були першими?
2. Скільки коштував проїзд?
3. Як трамвай змінив життя киян?

Створіть коротку презентацію (3-4 слайди).

Завдання 5 (групове). Міська інфраструктура.

Дослідіть, коли у вашому місті (або найближчому великому місті) з’явилися:

• Водопровід
• Каналізація
• Електричне освітлення
• Трамвай
• Телефонний зв’язок

Створіть лінію часу появи цих елементів інфраструктури.

Завдання 6 (парне). Статистика урбанізації.

Проаналізуйте графік урбанізації в Європі (1800-1910): 
https://www.statista.com/statistics/1305378/urbanization-by-country-western-europe-1500-1890/

Дайте відповідь:

1. Яка країна мала найвищий рівень урбанізації у 1900 р.?
2. У яких країнах урбанізація відбувалася найшвидше?
3. Чому в деяких країнах урбанізація була повільнішою?

Завдання 7 (групове мінідослідження). Дитяча праця в містах.

Дослідіть проблему дитячої праці в індустріальних містах.

Використайте джерела:

• Статистика про вік робітників
• Спогади та свідчення
• Фотографії дітей-робітників

Знайдіть відповідь:

1. Скільки дітей працювало на заводах?
2. Які були умови їхньої праці?
3. Які закони регулювали дитячу працю?
4. Як це вплинуло на здоров’я та розвиток дітей?

---

Я можу:	Ні	Частково	Так
Пояснити причини масової міграції з села до міста
Описати зміни в міській інфраструктурі та повсякденному житті
Проаналізувати демографічні зміни, пов’язані з урбанізацією
Схарактеризувати соціальну структуру індустріального міста
Пояснити зв’язок між індустріалізацією та зростанням міст

Урок 5. Урбанізація та зміна соціальної структури

Робочий аркуш учнів і учениць

---

Завдання 1. Українські промислові центри наприкінці ХІХ ст.

Назви три українські міста, які стали промисловими центрами наприкінці ХІХ ст., та вкажи, яка промисловість там розвивалася:

1. Місто: ___________________  Промисловість: ___________________________________
2. Місто: ___________________  Промисловість: ___________________________________
3. Місто: ___________________  Промисловість: ___________________________________

Завдання 2. Зростання українських міст.

Проаналізуй статистику населення українських міст:

Місто	1860	1914	Зростання
Київ	65 000	520 000
Харків	52 000	245 000
Одеса	119 000	630 000
Катеринослав	20 000	211 000

1. Обчисли зростання (у скільки разів або у відсотках) і створи стовпчикову діаграму.
2. Використай її для усної розповіді про урбанізацію на прикладі одного з цих міст.

Завдання 3. Робочий розклад.

Прочитай уривок закону про нормування робочого часу в Російській імперії від 1897 р.

Для робітників, зайнятих винятково в денний час, робочий час не має перевищувати 11,5 годин на добу, а у суботу й у переддень … свят – 10 годин. Напередодні свята Різдва Христового роботи мають бути завершені не пізніше, ніж опівдні. 

У підрахунок робочих годин не входять вільні перерви, тобто перерви в роботі, зазначені в розкладі робочого часу і протягом яких працівник згідно з правилами внутрішнього розпорядку має право залишати робоче місце й вільно розпоряджатися власним часом. 

За кількості робочих годин на добу понад 10 для кожного працівника потрібно встановити принаймні одну вільну перерву тривалістю від 1 години, залежно від умов виробництва. Робітнику потрібно надати можливість приймати їжу щонайменше кожні 6 годин.

Загальна кількість робочих годин упродовж двох послідовних діб не має перевищувати для кожного робітника в цілому 24 годин. Упродовж тих двох діб, на які припадає зсув зміни, не більше 30. 

Кожного робітника потрібно звільняти від роботи на 24 години поспіль щонайменше тричі на місяць, якщо кількість його робочих годин на добу (не рахуючи днів зсуву зміни) не перевищує 8, і принаймні 4 рази на місяць, якщо ця кількість перевищує 8.

1. Спираючись на ці дані, уклади робочий розклад для працівників умовного заводу.
2. Порівняй умови праці з сучасними — вони стали краще чи гірше? Обґрунтуйте свою позицію.

Завдання 4. Фотоальбом “Місто змінюється”.

Створи фотоальбом (презентація або постер), що показує зміни міста в період урбанізації. Обери одне місто (Київ, Харків, Одеса, Катеринослав, Львів). 

Фотоальбом має містити:

• Фотографії до 1860 р. та після 1900 р.
• Опис змін (населення, інфраструктура, забудова)
• Порівняння: “тоді та зараз”

Завдання 5. Проблеми урбанізації.

Назви 5 головних проблем, що виникли внаслідок швидкої урбанізації:

1. _____________________________________________________________________________________
2. _____________________________________________________________________________________
3. _____________________________________________________________________________________
4. _____________________________________________________________________________________
5. _____________________________________________________________________________________

Завдання 6. Культурне життя.

Які можливості для дозвілля та культури були в індустріальному місті? Назви 5 прикладів:

1. _____________________________________________________________________________________
2. _____________________________________________________________________________________
3. _____________________________________________________________________________________
4. _____________________________________________________________________________________
5. _____________________________________________________________________________________

---

Я можу:	Ні	Частково	Так
Пояснити причини масової міграції з села до міста
Описати зміни в міській інфраструктурі та повсякденному житті
Проаналізувати демографічні зміни, пов’язані з урбанізацією
Схарактеризувати соціальну структуру індустріального міста
Пояснити зв’язок між індустріалізацією та зростанням міст