Урок 3. Історичний факт, подія. Історичне явище і процес. Частина 1.

---

---

• Історичний факт – достовірно встановлена, доведена подія минулого.
• Історична подія – одиничний, локалізований у часі й просторі акт суспільного життя.
• Історичне явище – сукупність подій, пов’язаних між собою спільними рисами.
• Історичний процес – зміна суспільних подій, пов’язаних між собою прямими або опосередкованими причинно-наслідковими зв’язками.
  Джерело: Кульчицький С.В. ІСТОРИЧНИЙ ПРОЦЕС [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: В-во “Наукова думка”, 2005. – 672 с.: іл..
  URL: http://www.history.org.ua/?termin=Istorychny_proces

---

На цьому уроці учні й учениці опанують ключові історичні категорії, навчившись розрізняти факти, події, явища та процеси. Вони розвинуть вміння аналізу медіатекстів, виявляючи різні типи історичної інформації та встановлюючи причиново-наслідкові зв’язки між ними. Через практичні завдання учні й учениці сформують уміння класифікувати історичний матеріал та виявляти його значення для сучасності.

Особлива увага приділяється практичному застосуванню теоретичних знань через інтерактивні вправи “Комплексний аналіз медіатексту” та “Класифікатори”. Працюючи в групах, учні й учениці створюватимуть та класифікуватимуть картки з історичними прикладами, обмінюватимуться ними та аргументуватимуть свої рішення. Це сприятиме розвитку критичного мислення, вмінь співпраці та комунікації, а також глибшому розумінню історичних процесів та їхнього впливу на формування сучасного світу.

---

Дизайн уроку.

Варіанти:

1. Ефект метелика в історії.
   • Запропонуйте учням поміркувати над питанням: Як одна історична подія може змінити хід історії?
   • Наведіть приклади. Як винахід інтернету/смартфону змінив наше життя? Які події це спричинило? Як поява соціальних мереж вплинула на суспільні рухи та громадянську активність? Як впровадження безвізового режиму з ЄС змінило можливості українців і українок?
2. Історичний пазл.
   • Покажіть учнівству кілька фото з однієї історичної події (наприклад, Революція Гідності). Революція Гідності у світлинах. Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності: https://www.maidanmuseum.org/uk/node/636 
   • Як ці окремі моменти складаються в цілісну картину? Що було причиною, а що наслідком?
   • Які емоції викликають ці фотографії? Чому саме такі?
   • Як ці події вплинули на подальший розвиток України?
3. Зміни навколо нас.
   • Які зміни відбулися у вашому місті/селі за останні 5 років?
   • Як ці зміни пов’язані з більшими історичними процесами?
   • Хто був рушієм цих змін – влада, громада, окремі активісти?

---

Робота з джерелом: Медіатекст.

Учитель/учителька обирає 1 медіатекст із запропонованих варіантів самостійно або разом з учнями/ученицями.

Варіанти медіатекстів.

Оберіть будь-яку статтю/відео з таких ресурсів:

• “Енциклопедія історії України”: http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?C21COM=F&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU
• “Локальна історія”: https://localhistory.org.ua/ 
• Український інститут національної памʼяті: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/statti 
• Відео з YouTube  каналу “Історія без міфів”: https://www.youtube.com/@IstoriyaBezMifiv 

Опрацюйте один-два з медіатекстів за поданим в уроці 1 алгоритмом.

Оберіть одне або кілька завдань і виконайте їх.

Завдання 1. Комплексний аналіз історичних категорій у медіатексті.

Мета завдання:

формування в учнів і учениць вмінь критичного аналізу історичного контенту через ідентифікацію та класифікацію різних типів історичної інформації (факти, події, явища, процеси), а також встановлення між ними причиново-наслідкових зв’язків.

Підготовка до проведення:

1. Заздалегідь підберіть 2-3 медіатексти різного формату (стаття, відео, інфографіка), що містять достатню кількість історичних фактів, подій та явищ.
2. Розробіть короткі визначення ключових понять (факт, подія, явище, процес) для повторення.

Алгоритм проведення:

Етап 1. Актуалізація знань.

• Повторіть з учнями визначення понять: історичний факт, подія, явище, процес.
• Наведіть по 1-2 приклади кожної категорії, обговоріть їхні характерні ознаки.
• Запропонуйте учням і ученицям самостійно навести приклади з уже вивченого матеріалу.

Етап 2. Інструктування та підготовка. 

• Об’єднайте учнів у групи по 4-5 осіб.
• Поясніть алгоритм роботи з медіатекстом та критерії для класифікації інформації.
• Роздайте кожній групі медіатекст та шаблон таблиці для аналізу.
• Нагадайте про необхідність обґрунтовувати віднесення інформації до тієї чи іншої категорії.

Етап 3. Самостійна робота груп. 

• Спостерігайте за роботою груп, за потреби надавайте консультативну допомогу.
• Запропонуйте учням і ученицям спочатку індивідуально опрацювати текст, а потім обговорити результати в групі.
• Зверніть увагу на складні випадки класифікації та запропонуйте групам аргументувати свої рішення.

Етап 4. Аналіз історичних процесів. 

• Підійдіть до кожної групи та допоможіть визначити, до яких історичних процесів належать виявлені ними факти, події та явища.
• Запропонуйте групам поміркувати над тим, як виявлені факти, події та явища пов’язані між собою в логічні причинно-наслідкові ланцюжки.
• Стимулюйте до встановлення зв’язків між різними категоріями інформації.

Етап 5. Візуалізація результатів. 

• Запропонуйте групам створити схематичне представлення виявлених взаємозв’язків.
• Підтримуйте творчий підхід до візуалізації (ментальні карти, хронологічні стрічки, діаграми зв’язків).
• Спрямовуйте на відображення не просто категорій, а саме логічних зв’язків між ними.

Етап 6. Презентація та обговорення. 

• Запропонуйте кожній групі коротко (3-4 хв) презентувати результати своєї роботи.
• Під час презентацій запитуйте учнівство про їхні критерії класифікації.
• Заохочуйте інших учнів і учениць ставити запитання та пропонувати альтернативні варіанти класифікації.
• Після кожної презентації коротко підсумовуйте правильність виконання завдання та за потреби коригуйте помилки.

Етап 7. Рефлексія. 

• Запитайте учнів і учениць про складнощі, які виникали під час роботи.
• Обговоріть, які категорії було найважче ідентифікувати та чому.
• Попросіть учнів визначити, як розуміння різних історичних категорій та їхніх взаємозв’язків допомагає глибше розуміти історію.

Варіації завдання:

1. Для учнів і учениць з високим рівнем підготовки можна ускладнити завдання, запропонувавши їм проаналізувати два різних джерела на одну тему та порівняти представлення в них фактів, подій та явищ.
2. Для учнів і учениць, яким складно виконувати завдання, можна заздалегідь позначити в тексті місця, де зустрічаються приклади різних категорій, і попросити їх лише класифікувати ці приклади.
3. Можна організувати роботу у форматі “експертних груп”, де спочатку учні й учениці працюють у групах за категоріями (група “фактів”, група “подій” тощо), а потім перегруповуються для комплексного аналізу.

Критерії оцінювання:

• правильність класифікації історичної інформації;
• повнота виявлення історичних категорій у тексті;
• коректність встановлення причинно-наслідкових зв’язків;
• якість візуалізації результатів;
• аргументованість пояснень під час презентації;
• активність участі в обговоренні.

Очікувані результати.

Учні й учениці зможуть не лише теоретично розрізняти історичні факти, події, явища та процеси, але й набудуть практичних навичок їх виявлення в медіатекстах, аналізу їхніх взаємозв’язків та вписування в ширший історичний контекст.

Завдання 2. “Класифікатори”: робота з історичними категоріями.

Мета завдання:

сформувати в учнів і учениць чітке розуміння різниці між історичними фактами, подіями, явищами та процесами шляхом активного створення та аналізу прикладів; розвинути навички класифікації історичної інформації та аргументації; закріпити теоретичні знання через практичну діяльність.

Необхідні матеріали:

• кольорові картки (4 різних кольорів) або білі картки та кольорові маркери/олівці;
• шаблони для карток із зазначеними полями (категорія, приклад, період/дата, взаємозв’язки);
• таблиця з визначеннями історичних категорій для опори;
• хронологічна шкала або історичні атласи для довідок;
• клейкі закладки або магніти для презентації карток на дошці.

Підготовка до уроку:

1. Підготуйте короткі, чіткі визначення кожної категорії з наголосом на ключових відмінностях.
2. Створіть 2-3 приклади карток різних категорій для демонстрації.
3. Підготуйте критерії оцінювання правильності класифікації.

Алгоритм проведення:

Етап 1. Підготовка та інструктаж.

• Повторіть визначення понять “історичний факт”, “подія”, “явище”, “процес”.
• Запропонуйте проаналізувати відмінності між цими поняттями через візуальну схему (наприклад, факт – точка, подія – відрізок, явище – площина, процес – вектор).
• Продемонструйте зразки карток і пояснiть формат роботи.
• Наголосіть на важливості фіксування не лише прикладу, а й обґрунтування його належності до певної категорії.

Етап 2. Формування груп та розподіл завдань.

• Обʼєднайте клас у 4-6 груп (оптимально 4-5 учнів у групі).
• Кожній групі запропонуйте обрати епоху/період історії для роботи або розподіліть їх для рівномірного охоплення різних періодів.
• Забезпечте групи необхідними матеріалами: картками, маркерами, довідниками.

Етап 3. Створення карток. 

• Запропонуйте кожній групі створити мінімум 16 карток (по 4 кожної категорії).
• Моніторте процес створення карток, допомагаючи групам із складними випадками.
• Рекомендуйте використовувати різноманітні джерела: підручник, атласи, енциклопедії.
• Підказуйте, що на кожній картці варто зазначати:
  1. Категорію (факт, подія, явище, процес).
  2. Конкретний приклад.
  3. Хронологічні межі/дати.
  4. Короткий опис взаємозв’язків з іншими категоріями.

Етап 4. Перевірка та доопрацювання карток

• Запропонуйте групам перевірити створені картки на відповідність критеріям.
• Пройдіть по групах і виберіть кілька карток для перевірки правильності класифікації.
• За необхідності порадьте внести корективи.

Етап 5. Обмін картками та класифікація. 

• Організуйте обмін наборами карток між групами.
• Поставте завдання розсортувати отримані картки за категоріями.
• Запропонуйте розміщувати картки не лише за категоріями, але й вибудовувати логічні зв’язки між ними.
• Порадьте в сумнівних випадках нотувати запитання для обговорення.

Етап 6. Аналіз та дискусія. 

• Запропонуйте кожній групі презентувати результати класифікації (3-4 хв на групу).
• Попросіть відзначити найскладніші для класифікації картки та пояснити причини.
• Організуйте дискусію щодо випадків, коли класифікація групи не збігається з початковою класифікацією авторів карток.
• Запитайте в авторів карток, чи погоджуються вони з новою класифікацією, і попросіть обґрунтувати свою позицію.

Етап 7. Узагальнення та систематизація. 

• Запропонуйте групам створити загальну схему/діаграму, яка відображатиме взаємозв’язки між різними категоріями історичної інформації.
• Спрямуйте учнів на формулювання правил/критеріїв для чіткого розрізнення категорій.
• Організуйте коротку презентацію розроблених схем/правил.

Етап 8. Рефлексія та підсумки. 

• Проведіть опитування: що було найскладнішим у завданні? Які категорії найлегше/найважче розрізняти?
• Запропонуйте учням сформулювати, як набуті навички допоможуть їм у вивченні історії.
• Підбийте підсумки щодо важливості чіткого розрізнення історичних категорій для розуміння історичних процесів.

Варіанти модифікації завдання:

1. Тематичне фокусування: запропонуйте групам створювати картки в межах конкретної теми.
2. Хронологічне впорядкування: після класифікації картки можна розташувати на часовій шкалі, демонструючи послідовність та тривалість різних категорій.
3. Створення ментальних карт: запропонуйте учням не просто класифікувати, а створити ментальні карти, де будуть відображені зв’язки між різними категоріями.
4. Командне змагання: організуйте змагання між групами на швидкість та точність класифікації з нарахуванням балів.
5. Ускладнення для старших класів: додайте категорію “історична інтерпретація” та запропонуйте створити картки з різними поглядами на одні й ті самі історичні факти, події, явища.

Критерії оцінювання:

• правильність класифікації історичної інформації;
• різноманітність та репрезентативність прикладів;
• точність формулювань та історична коректність;
• логічність побудови взаємозв’язків між різними категоріями;
• якість та переконливість аргументації під час презентації;
• активність участі в обговоренні.

Очікувані труднощі та шляхи їх вирішення:

1. Проблема: учні плутають поняття “явище” і “процес”. Рішення: запропонуйте візуальну аналогію: явище – це фотознімок, процес – це відеозапис.
2. Проблема: створення однотипних прикладів. Рішення: заздалегідь підготуйте список різноманітних тем і запропонуйте групам обрати з нього.
3. Проблема: складнощі з аргументацією класифікації. Рішення: надайте шаблон обґрунтування з ключовими фразами для кожної категорії.

Рекомендації щодо подальшої роботи:

• Запропонуйте створити власний глосарій історичних категорій з прикладами.
• Використовуйте створені картки для повторення матеріалу перед контрольними роботами.
• Періодично повертайтеся до обговорення категорій при вивченні нових тем.

Міжпредметні зв’язки:

• Географія: порівняння географічних та історичних категорій (територія/факт, географічний об’єкт/подія, тощо).
• Українська література: аналіз історичних подій, відображених у літературних творах.
• Правознавство: порівняння історичних категорій з категоріями права (юридичний факт, правове явище тощо).

Урок 3. Історичний факт, подія. Історичне явище і процес. Частина 1

Робочий аркуш учнів і учениць

---

Як одна історична подія може змінити хід історії? Наведіть приклад:

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Які наслідки ця подія мала для

• суспільства: ___________________________________________________________________________
• держави: ______________________________________________________________________________
• окремих людей: ________________________________________________________________________

Зміни навколо нас.

• Які зміни відбулися у вашому місті/селі за останні 5 років?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Як ці зміни пов’язані з більшими історичними процесами?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Хто був рушієм цих змін – влада, громада, окремі активісти?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

Робота в групах.

Завдання 1. Комплексний аналіз історичних категорій у медіатексті.

Підготовчий етап:

1. Створіть таблицю з чотирма колонками: “Історичні факти”, “Історичні події”, “Історичні явища”, “Історичні процеси”.

Історичні факти	Історичні події	Історичні явища	Історичні процеси

2. Повторіть визначення кожної категорії.

• Історичний факт — це конкретна, точна інформація про минуле (дата, ім’я, цифра, подія).
• Історична подія — це комплекс взаємопов’язаних дій, що відбулись у конкретний час і місце.
• Історичне явище — це характерна особливість або тенденція, яка проявляється через різні факти та події.
• Історичний процес — це тривалі, послідовні зміни в суспільстві, що охоплюють значний проміжок часу.

Основна робота з текстом.

1. Перший перегляд/прочитання медіатексту:
   
   • загальне ознайомлення з темою та структурою тексту;
   • визначення історичного періоду, якому присвячено текст.
2. Другий перегляд (аналітичний):
   
   • випишіть дати, імена, дані (потенційні факти);
   • виділіть опис ключових подій з їхніми датами й учасниками;
   • ідентифікуйте характерні ознаки епохи (явища).

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________

3. Класифікація знайденої інформації:
   
   • внесіть виписану інформацію у відповідні колонки таблиці;
   • для кожного запису продумайте обґрунтування, чому ви віднесли його до певної категорії;
   • позначення взаємозв’язків між фактами, подіями та явищами (стрілками, кольорами).
4. Аналіз історичних процесів:
   
   • спільно з учителем/учителькою визначіть, які масштабні історичні процеси відображаються у виявлених фактах, подіях та явищах;
   • доповніть таблицю інформацією про ці процеси;
   • встановіть причиново-наслідкові зв’язки між виділеними категоріями.

Аналітична робота.

1. Порівняльний аналіз:
   
   • визначіть співвідношення між кількістю фактів, подій та явищ у тексті;
   • проаналізуйте особливості подання різних категорій у медіатексті;
   • виявіть можливі прогалини у висвітленні (чого не вистачає?).
2. Контекстуальний аналіз:
   
   • визначте, як автор(ка) пов’язує описані факти та події з ширшими явищами й процесами;
   • проаналізуйте авторську інтерпретацію історичних зв’язків;
   • оцініть об’єктивність представлення причиново-наслідкових зв’язків.
3. Хронологічний аналіз:
   
   • створіть часову шкалу для виявлених фактів і подій;
   • визначте тривалість згаданих явищ і процесів;
   • проаналізуйте темпоральні зв’язки між різними категоріями.

Підсумкова робота.

1. Створення візуальної схеми:
   
   • розробіть діаграми або схеми, що відображають взаємозв’язки між виявленими фактами, подіями, явищами та процесами;
   • використовуйте різні кольори й форми для позначення різних категорій;
   • відображайте напрямки впливу стрілками різної товщини.
2. Формулювання висновків:
   
   • визначте ключові історичні закономірності, виявлені в тексті;
   • проаналізуйте, як окремі факти складаються в цілісну картину історичного процесу;
   • оцініть повноту та об’єктивність висвітлення історичного періоду в медіатексті.
3. Рефлексивний аналіз:
   
   • обговоріть, які категорії було найлегше/найскладніше виявити й чому;
   • проаналізуйте, як розуміння взаємозв’язків між фактами, подіями, явищами та процесами допомагає краще зрозуміти історію;
   • поміруйте, як виявлені історичні процеси продовжують впливати на сучасність.

Презентація результатів.

1. Структурована доповідь від кожної групи з представленням:
   
   • найяскравіших прикладів кожної категорії;
   • візуальної схеми взаємозв’язків;
   • висновків про головні історичні процеси, відображені в тексті.
2. Порівняння результатів між групами, якщо вони працювали з різними медіатекстами:
   
   • виявлення спільних історичних процесів у різних текстах;
   • аналіз відмінностей у висвітленні однакових подій чи явищ;
   • обговорення різних підходів до класифікації історичної інформації.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 2. “Класифікатори”. Розшифровуємо історію.

Крок за кроком..

Етап 1. Створення карток.

1. Об’єднайтесь у групи по 4-5 осіб.
   
2. Кожна група отримує історичний період для роботи.
   
3. Створіть мінімум 16 карток (по 4 для кожної категорії):
   
   • Факти (наприклад, “22 січня 1919 року був проголошений Акт Злуки УНР і ЗУНР”);
   • Події (наприклад, “Бій під Крутами”);
   • Явища (наприклад, “Українізація 1920-х років”);
   • Процеси (наприклад, “Формування національної ідентичності українців”).
4. На кожній картці запишіть:
   
   • назву історичного прикладу;
   • категорію (факт, подія, явище чи процес);
   • дату або хронологічні межі;
   • короткий опис (2-3 речення);
   • пояснення, чому ви віднесли цей приклад до конкретної категорії.
5. Поради для створення карток:
   
   • факти зазвичай містять конкретні дати, імена, цифри;
   • події обмежені певним часом і місцем;
   • явища можуть проявлятися в різний час і в різних місцях;
   • процеси охоплюють тривалий період і демонструють розвиток або зміни.

Етап 2. Обмін та класифікація. 

1. Обміняйтеся набором карток з іншою групою.
2. Розкладіть отримані картки на 4 групи:
   • Факти.
   • Події.
   • Явища.
   • Процеси.
3. Стратегія класифікації:
   
   • спочатку швидко розподіліть картки, які легко класифікувати;
   • для складних випадків проведіть групове обговорення;
   • створіть окрему групу для карток, щодо яких маєте сумніви;
   • спробуйте встановити зв’язки між картками різних категорій (наприклад, які факти пов’язані з якими подіями).
4. Додаткове завдання: розташуйте картки в хронологічній послідовності всередині кожної категорії.
   

Етап 3. Аналіз та презентація.

1. Порівняйте свою класифікацію з початковою (запропонованою авторами карток).
2. Виявіть розбіжності та підготуйте аргументи на захист своєї класифікації.
3. Презентуйте результати класу:
   
   • розкажіть про загальну логіку вашої класифікації;
   • наведіть 2-3 найцікавіші приклади з кожної категорії;
   • зверніть увагу на картки, які було найскладніше класифікувати, і поясніть причини;
   • запропонуйте схему взаємозв’язків між різними категоріями.
4. Формат презентації на вибір:
   
   • класична презентація біля дошки;
   • інтерактивна схема з використанням карток;
   • “жива лінія часу” з розташуванням учасників групи відповідно до періодів.

Етап 4. Рефлексія та узагальнення. 

1. Обговоріть у класі:
   
   • Які категорії було найлегше/найскладніше розрізняти?
   • Які критерії ви використовували для класифікації?
   • Як взаємопов’язані різні історичні категорії?
   • Чому важливо розрізняти ці категорії при вивченні історії?
2. Створіть спільний “Класифікатор історика” — короткий посібник з розрізнення історичних категорій з найяскравішими прикладами.