Періоди і періодизація історії. Історична хронологія.

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 2. Періоди і періодизація історії. Історична хронологія.

Які результати уроків?

Пояснює особливості сприйняття й перебігу часу в різні історичні періоди [12 ГІО 1.1.1-1];
визначає тривалість (хронологічні межі) історичних явищ і процесів [12 ГІО 1.1.2-1];
застосовує критерії періодизації історичного минулого [12 ГІО 1.1.2-2];
виокремлює етапи історичних процесів на основі усталених критеріїв [12 ГІО 1.3.1-1].

Учні й учениці

досліджуватимуть, як різні спільноти сприймали час;
аналізуватимуть різні підходи до періодизації історії;
визначатимуть хронологічні межі основних історичних періодів;
порівнюватимуть різні системи літочислення;
застосовуватимуть методи датування історичних подій;
синхронізуватимуть події різних історичних періодів.

Про цей урок.

Цей урок заглиблює учнів та учениць у фундаментальне питання історичної науки – як люди різних культур і епох вимірювали, структурували та осмислювали час. Через дослідження різноманітних календарних систем – від григоріанського та юліанського до ісламського місячного та єврейського календарів – молодь не лише засвоює технічні аспекти літочислення, але й пізнає культурні, релігійні та політичні контексти, які вплинули на формування цих систем. Паралельне вивчення різних підходів до періодизації історії – традиційного європейського, формаційного та цивілізаційного – дозволяє зрозуміти, що структурування історичного процесу завжди відображає певні теоретичні концепції, світоглядні позиції та методологічні принципи.

Особливу цінність мають практичні завдання, які трансформують абстрактні хронологічні концепції в конкретні навички роботи з часом. Створюючи лінії часу для ключових періодів української історії та досліджуючи історичні паралелі між подіями різних епох і регіонів, учні та учениці вчаться не просто запам’ятовувати дати, а розуміти синхронність історичних процесів, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки та критично оцінювати значущість подій. Такий підхід допомагає молоді усвідомити, що історія – це не ізольовані факти, а складна система взаємопов’язаних процесів, і що вміння орієнтуватися в історичному часі є необхідною умовою для формування цілісного розуміння минулого та його впливу на сучасність.

Ключові поняття:

Період – проміжок часу, обмежений певними датами, подіями й т. ін.
Словник української мови [Електронний ресурс] .
URL: https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4

Періодизація – це спосіб “розкласти” історію на певні періоди чи епохи, щоб нам було легше її вивчати й розуміти. Це як поділити довгий фільм на окремі сцени або велику книжку на розділи.
Зашкільняк Л.О. ПЕРІОДИЗАЦІЯ В ІСТОРІЇ [Електронний ресурс] .
URL: http://www.history.org.ua/?termin=Periodyzatsiia_istorii

З учнівством можна уявити, що розбираєте фотографії за роками або сортуєте їх за важливими подіями життя: “дитячий садок”, “початкова школа”, “середня школа” тощо. Це теж своєрідна періодизація!

В історії ми так само групуємо події за певними ознаками та часовими проміжками.
Наприклад:

Стародавній світ.
Середні віки.
Новий час.
Новітній час.

Періодизація допомагає нам

краще розуміти, як одні події пов’язані з іншими;
бачити, як змінювалось життя людей протягом століть;
простежувати причини й наслідки важливих подій;
порівнювати, що відбувалося в різні часи.

Історична хронологія – це спосіб вимірювання та запису часу, який людство розвивало століттями. Це допомагає нам розуміти, коли саме відбувались різні історичні події.
Купчинський О.А. ХРОНОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: В-во “Наукова думка”, 2013. – 688 с.: іл..
URL: http://www.history.org.ua/?termin=Khronolohiia_istorychna

Календар – система відліку часу, упорядкована за роками, місяцями і днями.
Бушанський В.В. КАЛЕНДАР [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: В-во “Наукова думка”, 2007. – 528 с.: іл..
URL: http://www.history.org.ua/?termin=Kalendar

У давнину люди спостерігали за природними явищами – рухом Місяця та Сонця – щоб відстежувати час. Поступово вони створили складніші системи вимірювання часу.

Календарі:

Юліанський календар був створений Юлієм Цезарем у 46 році до нашої ери. Він розділив рік на 365 днів, а кожен четвертий рік мав 366 днів. Цей календар використовували на території України після прийняття християнства.
Григоріанський календар, який ми використовуємо сьогодні, з’явився у 1582 році за ініціативою Папи Римського Григорія XIII. Він точніший за юліанський, тому що краще враховує астрономічний рік.
Мусульманський календар називається Хіджра. З’явився у VII ст. Його особливість у тому, що кожен новий місяць починається тоді, коли на небі з’являється тоненький серп молодого Місяця. Через це місяці в ньому коротші, ніж у звичному нам календарі – вони тривають то 29, то 30 днів. Рік у мусульманському календарі складається з 12 місяців, але він коротший за наш – всього 354 дні. А щоб календар був точнішим, кожні 30 років 11 років роблять “високосними” – додають один день, тож такі роки мають 355 днів. Відлік років у цьому календарі ведеться від важливої для мусульман події – переселення пророка Мухаммеда з міста Мекка до міста Ясріб (яке зараз називається Медина) у Саудівській Аравії. За нашим календарем це сталося в п’ятницю 16 липня 622 року.

Як рахували час раніше:

День ділили на світлу і темну частини.
Тиждень мав 7 днів (як і зараз).
Місяці отримували назви за природними явищами або сезонними роботами.
Рік міг починатися в різний час – 1 березня, 1 вересня або 1 січня.

Розуміння історичної хронології допомагає нам точно датувати історичні події та краще розуміти, як розвивалося суспільство протягом часу.

Ера (від лат. аеrа – окреме число, вихідна цифра) – система літочислення, що починається з певного моменту.
Ера / В. П. Капелюшний // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009.
Режим доступу : https://esu.com.ua/article-17963

Епоха (грец. – затримка, вихідний момент, визначений час) – великий проміжок часу, ознакою якого є визначні події або процеси в розвитку природи, суспільства, науки, мистецтва тощо.
Епоха / В. П. Капелюшний // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009.
Режим доступу : https://esu.com.ua/article-17949

Дизайн уроку

Провокація

Варіанти:

Розгляньте свій щоденник/календар. Як ми відраховуємо час? Від якої події ведемо відлік? А як рахують час в інших культурах?
Уявіть, що ви потрапили в машині часу в минуле й маєте пояснити людині з античності або середньовіччя, який зараз рік. Як би ви це зробили?
Поміркуйте, чому в японському календарі зараз 5 рік ери Рейва, в Китаї – рік Дракона, а в Ефіопії – 2016 рік?

Практика

Опрацювати за алгоритмом один з медіатекстів.

Робота з джерелом: Медіатекст
Варіанти медіатекстів:

Відео Хронологія і літочислення. HistOk Популярно про історію:
https://www.youtube.com/watch?v=ARhThJv4No0
Стаття Різдво 25 грудня чи 7 січня? Коротка довідка. Радіо свобода: https://www.radiosvoboda.org/a/rizdvo25grudnyachy7sichnya-mplus/30307735.html

Робота в групах.

Завдання 1. “Календарні системи”.

Мета завдання:

поглибити розуміння учнями та ученицями різних систем літочислення;
розвинути навички аналізу хронологічних систем та їхнього порівняння;
сформувати уявлення про культурно-історичний контекст різних календарів;
покращити навички командної роботи та презентації інформації

Підготовчі матеріали:

інформаційні картки з описом кожної календарної системи (3-4 системи);
додаткові матеріали: ілюстрації календарів, історичні джерела, таблиці порівняння;
шаблон для структурування презентації результатів;
комп’ютер з доступом до інтернету для пошуку додаткової інформації (за можливості).

Інформаційні картки для груп:

Григоріанський календар

запроваджений Папою Григорієм XIII у 1582 році;
використовується в більшості країн світу як офіційний цивільний календар;
заснований на циклі обертання Землі навколо Сонця;
рік становить 365 днів, кожен четвертий рік – високосний (366 днів);
особливе правило для років, кратних 100: вони високосні лише якщо діляться на 400 без залишку;
структура: 12 місяців різної тривалості.

Юліанський календар

введений Юлієм Цезарем у 45 році до н.е.;
використовувався в Європі до переходу на григоріанський;
досі використовується деякими православними церквами;
рік становить 365,25 днів (кожен четвертий рік – високосний);
помилка накопичується: один день за 128 років
Структура: 12 місяців різної тривалості.

Місячний ісламський календар (Хіджра)

заснований на фазах Місяця;
точка відліку – 622 рік н.е. (переселення пророка Мухаммеда з Мекки до Медіни);
рік складається з 12 місячних місяців (354 або 355 днів)
кожен місяць починається з появи молодого місяця
календарний рік коротший за сонячний на 10-11 днів;
особливе значення мають священні місяці.

Єврейський календар

місячно-сонячний календар, що поєднує цикли Місяця і Сонця;
точка відліку – створення світу (за традицією 3761 рік до н.е.);
рік складається з 12-13 місяців (додатковий місяць додається 7 разів за 19-річний цикл);
має складну систему коригування для узгодження з сонячним роком;
Особливе значення мають релігійні свята та пости.

Організація роботи:

Підготовчий етап:
- Об’єднайте учнів та учениць у 3-4 групи, бажано по 4-5 осіб.
- Розподіліть картки з описом календарних систем між групами.
- Роздайте додаткові матеріали та шаблони для презентації.
- Чітко поясніть завдання та очікуваний результат.
- Визначте часові рамки для роботи (15-20 хвилин).
Робота в групах:
- Запропонуйте групам розподілити ролі: координатор/ка, дослідник/ця, аналітик/иня, презентатор/ка.
- Порадьте спочатку ознайомитися з усіма матеріалами, а потім систематизувати інформацію.
- Під час роботи груп циркулюйте класом, надаючи допомогу та відповідаючи на запитання.
- Заохочуйте критичне осмислення інформації та пошук взаємозв’язків між різними аспектами календарних систем.
Представлення результатів:
- Надайте кожній групі 5-7 хвилин для презентації
- Запропонуйте використовувати візуальні елементи (схеми, малюнки, таблиці).
- Після кожної презентації організуйте коротке обговорення, під час якого інші групи можуть ставити запитання.
- Заохочуйте учнів та учениць порівнювати різні календарні системи.

Питання для глибшого дослідження:

Особливості системи:

Яка астрономічна основа календаря (сонячна, місячна, місячно-сонячна)?
Які культурні, релігійні або політичні чинники вплинули на формування цієї системи?
Які переваги та недоліки має ця система з точки зору астрономічної точності?
Які реформи зазнав цей календар протягом історії і чому?

Точка відліку:

Яка подія стала початком літочислення в цій системі?
Чому саме ця подія була обрана як початкова точка?
Як вибір точки відліку відображає культурні, релігійні чи політичні цінності суспільства?
Як співвідноситься ця точка відліку з іншими календарними системами?

Принцип розрахунку дат:

Як визначається тривалість місяця в цій системі?
Як визначається початок року?
Яка система високосних днів/місяців використовується?
Як узгоджуються астрономічні цикли у цій системі?

Варіанти розширення завдання:

Практичне застосування.
- Запропонуйте учням та ученицям перевести поточну дату або дату важливої історичної події в різні календарні системи.
- Попросіть розрахувати, коли настануть важливі свята в різних календарях у поточному році.
Порівняльний аналіз.
- Після презентацій усіх груп створіть порівняльну таблицю всіх календарних систем.
- Обговоріть, які особливості роблять певні календарі більш зручними для конкретних цілей.
Історичний контекст.
- Запропонуйте дослідити, як зміна календарних систем впливала на життя людей.
- Обговоріть культурні конфлікти, пов’язані з запровадженням нових календарів.

Критерії оцінювання:

змістовність: повнота та точність інформації про календарну систему;
аналітичність: глибина розуміння принципів роботи системи та її особливостей;
наочність: якість візуальних матеріалів та їхня доречність;
презентація: чіткість, логічність та переконливість викладу;
командна робота: залученість усіх членів групи до дослідження та презентації.

Завдання 2. “Періодизація історії”.

Мета завдання:

поглибити розуміння учнями та ученицями різних підходів до періодизації історичного процесу;
розвинути навички критичного аналізу та порівняння концептуальних моделей;
сформувати уявлення про множинність інтерпретацій історичного процесу;
удосконалити вміння виявляти переваги та обмеження наукових концепцій.

Підготовчі матеріали:

інформаційні картки з описом кожного підходу до періодизації;;
порівняльні таблиці для структурування роботи груп;
візуальні матеріали: схеми, графіки, часові шкали для різних періодизацій;
фрагменти текстів істориків, які представляють різні підходи до періодизації

Інформаційні картки для груп.

Традиційна європейська періодизація.

Заснована на європейській історіографічній традиції, що сформувалася в епоху Відродження та Просвітництва.
Стародавній світ (від виникнення перших цивілізацій до падіння Західної Римської імперії, 476 р.).
Середні віки (V-XV ст., від падіння Західної Римської імперії до відкриття Америки та епохи Відродження).
Новий час (XVI-початок XX ст., від Великих географічних відкриттів до Першої світової війни).
Новітній час (від Першої світової війни до сьогодення).
Критерії поділу: політичні, культурні та технологічні переломні події європейської історії.

Формаційна періодизація.

Розроблена в рамках марксистської історіографії.
Базується на концепції суспільно-економічних формацій.
Первісний лад (від появи людини до виникнення держав і класового суспільства).
Рабовласництво (від перших держав до кризи рабовласницького ладу в Європі).
Феодалізм (від падіння Західної Римської імперії до буржуазних революцій).
Капіталізм (від буржуазних революцій до соціалістичних революцій).
(Комунізм як теоретична майбутня формація).
Критерії поділу: способи виробництва, форми власності, класова структура суспільства.

Цивілізаційна періодизація.

Розвинута різними істориками (О. Шпенглер, А. Тойнбі, С. Гантінгтон).
Розглядає історію як співіснування та взаємодію різних цивілізацій.
Головні цивілізації: єгипетська, месопотамська, індійська, китайська, греко-римська, візантійська, західноєвропейська, ісламська, слов’янська та ін.
Кожна цивілізація проходить стадії зародження, розквіту, занепаду.
Критерії поділу: культурно-релігійна ідентичність, ментальність, особливості соціальної організації

Організація роботи:

Підготовчий етап:
- об’єднайте учнів та учениць у три групи;
- розподіліть картки з описом підходів до періодизації між групами;
- надайте додаткові матеріали та шаблони для аналізу;
- поясніть завдання та очікуваний результат;
- Ввизначте часові рамки для роботи (20-25 хвилин).
Робота в групах:
- запропонуйте кожній групі спочатку детально вивчити свій підхід до періодизації;
- надайте структуру для аналізу: теоретичні основи, критерії поділу, основні періоди, особливості;
- попросіть визначити переваги та обмеження підходу;
- запропонуйте підготувати візуалізацію періодизації (часова шкала, схема).
Представлення та порівняння:
- кожна група презентує свій підхід до періодизації (5-7 хвилин);
- після презентацій організуйте порівняльний аналіз всіх підходів;
- створіть на дошці порівняльну таблицю з колонками: “Підхід”, “Теоретичні основи”, “Критерії поділу”, “Переваги”, “Обмеження”;
- заохочуйте учнів та учениць доповнювати таблицю своїми спостереженнями.

Питання для глибшого аналізу кожного підходу:

Теоретичні основи:

На яких філософських чи наукових концепціях базується цей підхід?
Хто з істориків розробляв і розвивав цю періодизацію?
Коли і в якому культурному контексті виникла ця періодизація?
Як цей підхід відображає ідеологічні та світоглядні позиції його авторів?

Критерії поділу:

Які ключові критерії визначають межі періодів?
Наскільки чіткими є ці критерії?
Чи однаково ці критерії працюють для різних регіонів світу?
Як визначаються переломні моменти в історії?

Переваги підходу:

Які аспекти історичного процесу цей підхід пояснює найкраще?
Для аналізу яких регіонів і періодів він найбільш придатний?
Які наукові, освітні чи практичні завдання найкраще вирішувати з використанням цієї періодизації?
Чому цей підхід залишається впливовим в історичній науці?

Обмеження підходу:

Які аспекти історичного процесу цей підхід не враховує або пояснює недостатньо?
Для яких регіонів світу ця періодизація може бути менш застосовною?
Які методологічні проблеми виникають при застосуванні цього підходу?
Яка критика цього підходу існує в сучасній історіографії?

Підсумкове обговорення:

Універсальність vs. регіональність: Чи можлива універсальна періодизація історії для всього світу, чи різні регіони потребують різних підходів?
Об’єктивність vs. суб’єктивність: Наскільки об’єктивними є критерії поділу в різних підходах? Чи завжди вони відображають реальні “переломні моменти”?
Педагогічна цінність: Який підхід найбільш зручний для вивчення історії в школі і чому?
Практичне застосування: Як розуміння різних підходів до періодизації допомагає краще аналізувати сучасні процеси?

Завдання для роботи в парах.

Завдання 1. “Історичні паралелі”.

Мета завдання:

розвинути вміння працювати з хронологією та співвідносити події в часі;
поглибити розуміння синхронності історичних процесів у різних регіонах;
формувати уявлення про особливості сприйняття часу в різні історичні епохи;
удосконалити навички розрахунку хронологічних відстаней.

Підготовчі матеріали:

картки з парами історичних подій з різних періодів та регіонів;
хронологічні таблиці для різних регіонів світу;
інформаційні матеріали про вимірювання часу в різні епохи;
шаблон для структурування відповідей.

Організація роботи:

Підготовчий етап:
- об’єднайте учнів та учениць у пари;
- розподіліть картки з парами подій;
- надайте додаткові матеріали та шаблони для аналізу;
- Ппоясніть структуру завдання та очікуваний результат;
- визначте часові рамки для роботи (15-20 хвилин).
Робота в парах:
- запропонуйте спочатку точно визначити дати обох подій;
- допоможіть розрахувати хронологічну відстань (у роках, десятиліттях, століттях);
- заохочуйте використовувати додаткові матеріали для з’ясування синхронних подій в інших регіонах;
- спрямуйте дослідження особливостей сприйняття та вимірювання часу в відповідні епохи.
Презентація результатів:
- кожна пара коротко презентує свої знахідки (2-3 хвилини);
- запропонуйте візуалізувати хронологічну відстань та синхронні події;
- заохочуйте решту класу доповнювати інформацію;
- фіксуйте найцікавіші паралелі та закономірності.

Структура аналізу:

Хронологічна відстань між подіями:

Точні дати подій: _____________________________________________________________________
Кількість років між подіями: ___________________________________________________________
Кількість поколінь (приблизно): ________________________________________________________
Історична епоха для кожної події: ______________________________________________________

Синхронні події в інших регіонах:

Що відбувалося в Європі під час першої події? __________________________________________
Що відбувалося в Азії під час другої події? ______________________________________________
Які важливі процеси відбувалися в інших частинах світу в цей період? _____________________

Сприйняття та вимірювання часу:

Які календарні системи використовувалися в цей період? ________________________________
Як люди відраховували час у повсякденному житті? _____________________________________
Які уявлення про історичний час були поширені? ________________________________________
Які інструменти для вимірювання часу використовувалися? ______________________________

Завдання 2. “Лінія часу”.

Мета завдання:

розвинути навички візуалізації хронологічної інформації;
удосконалити вміння визначати ключові події та процеси;
формувати розуміння причинно-наслідкових зв’язків між подіями;
практикувати критичне мислення щодо значущості різних історичних подій.

Підготовчі матеріали:

перелік можливих історичних періодів з історії України для вибору;
шаблони для створення ліній часу (паперові або цифрові);
довідкові матеріали з хронологією подій різних періодів;
критерії для визначення “ключових” подій.

Організація роботи:

Підготовчий етап:
- об’єднайте учнів та учениць у пари;
- запропонуйте кожній парі обрати один з історичних періодів;
- надайте шаблони та довідкові матеріали;
- поясніть структуру завдання та очікуваний результат;
- визначте часові рамки для роботи (15-20 хвилин).
Робота в парах:
- запропонуйте спочатку визначити хронологічні межі періоду;
- допоможіть скласти список потенційно важливих подій;
- заохочуйте критично оцінити значущість кожної події та відібрати 8-10 ключових;
- спрямуйте роботу над візуалізацією лінії часу з відповідним масштабом.
Презентація результатів:
- кожна пара представляє свою лінію часу (3-4 хвилини);
- пояснює критерії відбору ключових подій;
- обґрунтовує значущість кожної події для історичного процесу;
- відповідає на запитання класу.

Вказівки для створення ефективних ліній часу:

Технічні аспекти:

дотримуйтесь пропорційності: відстань між подіями має відповідати хронологічній відстані;
використовуйте різні кольори для категоризації подій (політичні, культурні, соціальні тощо);
додайте ілюстрації або символи для візуалізації подій;
забезпечте чіткість і читабельність дат та описів.

Змістові аспекти:

уникайте перевантаження інформацією, фокусуйтесь на справді важливих подіях;
включайте не лише політичні, але й культурні, соціальні, економічні події;
відображайте не тільки окремі події, але й тривалі процеси;
показуйте взаємозв’язки між подіями (можна використовувати стрілки або інші позначки).

Критерії вибору ключових подій:

переломні моменти, які змінили подальший хід історії;
події, що суттєво вплинули на різні сфери життя суспільства;
символічні події, що відображають важливі тенденції епохи;
події, наслідки яких відчутні до сьогодні.

Питання для обґрунтування вибору ключових подій:

Чому ви вважаєте цю подію ключовою для обраного періоду?
Які наслідки мала ця подія в короткостроковій та довгостроковій перспективі?
Як би змінився історичний процес, якби ця подія не відбулася або мала інший результат?
Яке значення ця подія має для розуміння сучасної України?

Самостійна робота.

Варіант 1. “Час у різних культурах”. Дослідіть, як сприймався час у різних культурах. Оберіть одну культуру, опишіть її особливості сприйняття часу.

Варіант 2. “Моя періодизація”. Створіть власну періодизацію історії своєї родини/міста/країни. Обґрунтуйте, чому ви обрали саме такі періоди.

Варіант 3. “Часові розрахунки”. Розв’яжіть кілька задач на переведення дат між різними системами літочислення.

Розв’яжіть задачі:

1. В ісламському календарі зараз 1445 рік (відлік ведеться від Хіджри – переселення пророка Мухаммеда з Мекки до Медіни у 622 році н.е.). Який це рік за григоріанським календарем?

2. У єврейському календарі зараз 5784 рік (відлік ведеться від створення світу). Визначте:

а) Скільки років пройшло від початку єврейського літочислення до початку християнського?
б) Який це рік за григоріанським календарем?

3. Буддійський календар веде відлік від досягнення Буддою просвітлення (543 р. до н.е.). Зараз за цим календарем 2567 рік. Перевірте, чи правильно визначено рік за григоріанським календарем.

4. У Стародавньому Римі роки рахували “від заснування міста” (ab urbe condita – 753 р. до н.е.). Переведіть у римське літочислення такі дати:

а) 44 р. до н.е. (вбивство Юлія Цезаря)
б) 476 р. н.е. (падіння Західної Римської імперії)

5. В японському календарі роки рахують за періодами правління імператорів. Зараз триває ера Рейва (почалася у 2019 році). Попередні ери: – Хейсей (1989-2019) – Сьова (1926-1989) Визначте:

а) Який зараз рік ери Рейва?
б) Якому року ери Сьова відповідає 1941 рік?

Для довідки:

Щоб перевести дату від Різдва Христового в дату “до Різдва Христового”, потрібно від загальної кількості років відняти рік, що нас цікавить, і додати 1.

При переведенні дат між різними системами важливо пам’ятати точку відліку кожної системи та співвіднести її з християнським літочисленням.

Розв’язок:

1. Переведення ісламського року 1445 у григоріанський.

Розв’язання:

622 р. н.е. (початок ісламського календаря) + 1445 місячних років
Оскільки місячний рік коротший за сонячний на ~11 днів, потрібно зробити корекцію:
1445 × (354/365) ≈ 1402 сонячних роки
622 + 1402 = 2024 рік

2. Єврейський календар, 5784 рік.

Розв’язання:

а) Від створення світу до Різдва Христового за єврейським календарем: 3760 років
б) 5784 – 3760 = 2024 рік за григоріанським календарем

3. Буддійський календар, 2567 рік.

Розв’язання:

543 (рік до н.е.) + 2567 = 2024
Отже, рік визначено правильно

4. Римське літочислення (ab urbe condita).

Розв’язання:

а) 44 р. до н.е. 753 – 44 = 709 рік від заснування Риму
б) 476 р. н.е. 753 + 476 = 1229 рік від заснування Риму

5. Японський календар.

Розв’язання:

а) Ера Рейва почалась у 2019 році 2024 – 2019 + 1 = 6 рік ери Рейва
б) 1941 рік відповідає: 1941 – 1926 + 1 = 16 рік ери Сьова

Прогрес

	Ні	Частково	Так
я вмію пояснити особливості сприйняття часу в різні історичні періоди
я можу визначити хронологічні межі історичних подій
я можу порівняти різні системи літочислення
я вмію працювати з історичною хронологією

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 2. Періоди і періодизація історії. Історична хронологія.

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Оберіть один із варіантів і виконайте його.

1. Розгляньте свій щоденник/календар. Як ми відраховуємо час? Від якої події ведемо відлік? А як рахують час в інших культурах?

2. Уявіть, що ви потрапили в машині часу в минуле і маєте пояснити людині з античності або середньовіччя, який зараз рік. Як би ви це зробили?

Моя відповідь:

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практика

Робота з джерелом. Медіатекст.

Оберіть один з медіатекстів та проаналізуйте його за алгоритмом:

Ключові тези з медіатексту:

1. ______________________________________________________________________________________________________

2. ______________________________________________________________________________________________________

3. ______________________________________________________________________________________________________

Що нового я дізнався/лась?

Робота в групах.

Завдання 1. “Календарні системи”.

Наша система літочислення: _________________________________________________________________________

Особливості:

• ________________________________________________________________________________________________________

Точка відліку: _______________________________________________________________

Принцип розрахунку дат: _________________________________________________________________________________________________________

У парах.

Завдання 1. “Історичні паралелі”.

Подія 1: ________________________________________________________________________________________________

Дата: ___________________________________________________________________________________________________

Подія 2: ________________________________________________________________________________________________

Дата: ___________________________________________________________________________________________________

Хронологічна відстань між подіями: _________________________________________________________________

Що відбувалося в цей час в інших країнах?

Завдання 2. “Лінія часу”.

Обраний період: _______________________________________________________________________________________

Чому саме ці події я обрав/ла як межі періоду?

Самостійна робота.

Оберіть один із варіантів і виконайте його.

Варіант 1. “Час у різних культурах”.

Обрана культура: ______________________________________________________________________________________

Особливості сприйняття часу:

• ________________________________________________________________________________________________________

Варіант 2. “Моя періодизація”

Періодизація історії: ___________________________________________________________________________________

Період 1: _______________________________________________________________________________________________

Обґрунтування: ________________________________________________________________________________________

Період 2: _______________________________________________________________________________________________

Обґрунтування: ________________________________________________________________________________________

Період 3: _______________________________________________________________________________________________

Обґрунтування: ________________________________________________________________________________________

Варіант 3. “Часові розрахунки”.

Розв’яжіть задачі:

В ісламському календарі зараз 1445 рік (відлік ведеться від Хіджри – переселення пророка Мухаммеда з Мекки до Медіни у 622 році н.е.). Який це рік за григоріанським календарем?

Розв’язання:

Відповідь:____________________________________________________________________________________________

У єврейському календарі зараз 5784 рік (відлік ведеться від створення світу). Визначте:
- а) Скільки років пройшло від початку єврейського літочислення до початку християнського?
- б) Який це рік за григоріанським календарем?

Розв’язання:

Відповідь: ______________________________________________________________________________________________

Буддійський календар веде відлік від досягнення Буддою просвітлення (543 р. до н.е.). Зараз за цим календарем 2567 рік. Перевірте, чи правильно визначено рік за григоріанським календарем.

Розв’язання:

Відповідь: ______________________________________________________________________________________________

У Стародавньому Римі роки рахували “від заснування міста” (ab urbe condita – 753 р. до н.е.). Переведіть у римське літочислення такі дати:
- а) 44 р. до н.е. (вбивство Юлія Цезаря)
- б) 476 р. н.е. (падіння Західної Римської імперії)

Розв’язання:

Відповідь: ______________________________________________________________________________________________

У японському календарі роки рахують за періодами правління імператорів. Зараз триває ера Рейва (почалася у 2019 році). Попередні ери:

Хейсей (1989-2019)
Сьова (1926-1989)

Визначте:

а) Який зараз рік ери Рейва?
б) Якому року ери Сьова відповідає 1941 рік?

Розв’язання:

Відповідь: ______________________________________________________________________________________________

Прогрес

Оцініть власний поступ.

	Ні	Частково	Так
я вмію пояснити особливості сприйняття часу в різні історичні періоди
я можу визначити хронологічні межі історичних подій
я можу порівняти різні системи літочислення
я вмію працювати з історичною хронологією

Мої враження від уроку:

_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________

Що найбільше зацікавило на уроці?

_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________

Які питання залишились?

_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе