Комунікаційна революція: пропаганда, медіа та суспільство

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 7. Тема: Комунікаційна революція: пропаганда, медіа та суспільство

Які результати уроків?

За Державним стандартом учень/учениця:

виокремлює етапи та основні тенденції розвитку суспільства початку ХХ ст. на основі опрацьованих тематичних блоків [12 ГІО 1.3.2-1];
оцінює історичні зміни першої половини ХХ ст. (вивчені протягом року) з точки зору їх значущості [12 ГІО 1.3.2-2];
систематизує соціальну і історичну інформацію (за самостійно обраними критеріями) в таблиці, діаграми, графіки тощо [12 ГІО 4.1.1-1];
оцінює історичні процеси на основі їх передумов, перебігу і результатів [12 ГІО 4.1.3-1];
зіставляє події, явища і процеси української та світової історії; визначає їх взаємовпливи [12 ГІО 4.1.3-2];
обґрунтовує власні судження, висновки, оцінки [12 ГІО 4.2.2-2];
доцільно застосовує поняттєвий апарат історії та соціальних наук [12 ГІО 4.3.1-1];
пояснює взаємодію політичних, економічних, соціальних і культурних чинників у розвитку суспільства [12 ГІО 4.3.2-3];
формулює підсумкові висновки про значення історичних подій і явищ для сучасності (зв’язок минулого і сьогодення); прогнозує можливий подальший розвиток історичних і суспільних процесів з урахуванням вивчених закономірностей [12 ГІО 6.3.1-4].

Учні й учениці зможуть:

систематизувати знання про виникнення та вплив нових засобів комунікації (радіо, кіно, преса) на суспільство початку ХХ ст.
набути практичних навичок аналізу первинних джерел: пропагандистських плакатів, рекламних оголошень та уривків з української преси
навчитись зіставляти роль преси та освіти у формуванні національної свідомості та соціальних змін в Україні
розвивати критичне мислення, вміння порівнювати методи пропаганди різних воюючих сторін

Ключові поняття, особистості, концепти

Нові медіа (початок ХХ ст.) – телеграф, радіо, кіно (хроніка), масова газета.
Пропаганда – поширення інформації з метою формування певної громадської думки, часто використовується у військових конфліктах.
Реклама – вид комунікації для просування товарів/послуг, чинник формування споживчого суспільства.
Преса (як чинник національної свідомості) – українські газети та журнали (“Рада”, “Діло”, “Літературно-науковий вісник”), які об’єднували націю.

Як підготуватися до уроку?

1. Концептуальна підготовка та збір матеріалів

А. Встановлення міжпредметних зв’язків

Ця тема охоплює історію, політологію, медіаграмотність та соціальні науки. Ваша головна задача — показати учням єдину картину впливу технологій на суспільство, а не просто окремі факти.

Нові засоби комунікації (Телефон, Радіо, Кіно) → Пропаганда: Підберіть приклади, де нові технології були використані для масового впливу. Наприклад, як радіо у 1920-х роках стало ідеальним інструментом для звернень лідерів.
Реклама → Ідеологія: Знайдіть історичні приклади, де реклама не просто продавала товар, а формувала новий спосіб життя або патріотичні настрої (наприклад, реклама військових облігацій).

Б. Підготовка першоджерел

Оскільки тема пов’язана з медіа, ключовим є аналіз візуальних та текстових джерел.

Пропаганда: Знайдіть 3–4 яскраві плакати часів Першої світової війни (один — союзників, один — Центральних держав, один — з українських реалій). Це дозволить учням провести порівняльний аналіз візуальних прийомів.
Реклама: Підберіть контрастні приклади реклами початку ХХ ст.: один зразок — “старої” (текстової, сухої) реклами, другий — “нової” (з використанням психологічних прийомів, візуальної).
Українська преса: Зробіть короткі вирізки з українських газет того періоду (наприклад, “Діло”, “Рада”). Важливо, щоб учні побачили не лише зміст, а й стиль, формат і лексику, які формували національну свідомість.

2. Дизайн уроку та інтерактивні методи

Оскільки це урок узагальнення, використовуйте методи, які змушують учнів систематизувати вже здобуті знання.

А. Метод “Аналітична сітка”

Створіть сітку (таблицю), яка охоплює всі теми. Учні працюють у малих групах, заповнюючи її:

Тема	Ключовий винахід/явище	Як це вплинуло на світ?	Як це вплинуло на Україну?	Сфера впливу (політика/культура/соціум)
Комунікація	Телеграф, Радіо	Швидкість новин	Об’єднання діаспори	Політика
Пропаганда	Плакат, Кіно	Масова мобілізація	Формування образу ворога	Політика/Соціум
Освіта	Обов’язкова освіта	Зростання грамотності	Національне відродження	Соціум

Б. Рольова гра “Медіа-рада 1914 року”

Це завдання допоможе об’єднати всі елементи уроку.

Сценарій: Учні діляться на 4 групи: 1. Цензори імперської влади, 2. Видавці української преси, 3. Рекламні агенти, 4. Пропагандисти.
Завдання: Кожна група має відповісти на запитання: “Якби ви отримали новину про початок Першої світової війни, як би ви її подали, враховуючи вашу роль і наявні засоби комунікації?”
Результат: Учні мають пояснити, які канали зв’язку вони б використовували і які слова були б у заголовках.

В. Завдання “Джерело і мета”

Використовуйте принцип вашого зразка. Дайте учням 5 різних джерел (уривок з підручника, реклама, плакат, газетна замітка, спогади про школу) і попросіть їх визначити:

Форма: (преса, реклама, освітній матеріал).
Аудиторія: (робітники, інтелігенція, діти).
Кінцева мета: (закликати до війни, продати товар, сформувати національну свідомість).

3. Рефлексія та сучасний зв’язок

Урок буде найбільш цінним, якщо ви проведете паралелі з сучасністю.

“Еволюція пропаганди”: Запитайте учнів, який сучасний засіб комунікації (наприклад, Telegram, TikTok) виконує функцію, яку виконувало радіо чи преса на початку ХХ ст. Обговоріть, як змінилися методи пропаганди в епоху інтернету.
Самооцінка: Завершіть урок питанням: “Який історичний урок про вплив медіа для мене найважливіший у 2024 році?”

Дизайн уроку

Провокація

“Зміна швидкості інформації”

Створіть коротку часову лінію “Від листа до радіохвилі”. Зазначте 5-7 ключових подій/винаходів, які кардинально змінили швидкість та доступність інформації наприкінці XIX – початку XX ст.

Приклади: Винахід телефону (1876), перша комерційна радіопередача (бл. 1920-х), розвиток масової газети (1890-ті), кінохроніка.

Питання для обговорення:

Як винахід радіо змінив роль преси?
Чи може поява нових засобів комунікації (навіть нейтральних, як телефон) впливати на політичні чи військові події? Як саме?
Які нові можливості для пропаганди та реклами відкрили ці винаходи?

Практика

Робота в групах: «Аналіз джерел: Пропаганда VS Реклама»

Метод: «Дебати»

Підготовка: Об’єднайте учнів у дві групи. Кожна група отримує набір візуальних/текстових джерел (плакати, рекламні оголошення).

Група 1 (Пропаганда): Аналізує 2-3 пропагандистські плакати часів Першої світової війни (наприклад, заклики до мобілізації, демонізація ворога, заклики до купівлі військових облігацій).
Група 2 (Реклама): Аналізує 2-3 рекламні оголошення початку ХХ ст. (наприклад, реклама мила, цигарок, побутової техніки чи преси).

Позиції для дебатів:

Група 1: «Пропаганда є ефективнішим інструментом впливу на масову свідомість, оскільки…» (Акцент на емоційності, політичному значенні, формуванні національних цінностей).
Група 2: «Реклама є більш тривалим та глибоким чинником соціальних змін, оскільки…» (Акцент на зміні повсякденного життя, формуванні споживчих звичок, економічному впливі).

Хід дебатів:

Вступне слово модератора.
Презентація позицій (3 хвилини для кожної групи).
Обмін аргументами та відповіді на питання опонентів (5-7 хвилин).
Підбиття підсумків: Спільне та відмінне між пропагандою та рекламою.

Фронтальна робота: «Українська Преса: від хронології до інтерпретації»

Завдання: Дослідіть два уривки з української преси різних періодів початку ХХ ст.

Джерело 1: Уривок із газети “Рада” (Київ, 1910-ті рр.) – про розвиток української культури, мови чи освіти.

Газета “Рада” (Київ), 1911 р.

“Своя Школа і Народна Сила”**

“Немає більшого горя для нації, ніж забуття власної мови та історії. Наш народ, живучи в умовах, де державна школа йому чужа, мусить сам про себе дбати.

Особливо це стосується наших дітей. Якщо ми не подбаємо про створення недільних шкіл та хат-читалень, де рідне слово не буде заборонене, то ми не матимемо майбутнього. Освіта рідною мовою — це не просто передача знань; це передача **національної душі**.

Ми закликаємо усіх свідомих українців підтримати ініціативи товариства ‘Просвіта’, відкривати нові читальні, передплачувати українські книжки та газети. Кожна прочитана книжка, кожна гривня, віддана на українську справу, є цеглинкою у величному будинку нашої національної свідомості. Не чекайте ласки від уряду — творіть силу самі!”

Джерело 2: Уривок із західноукраїнської преси (“Діло” чи “Свобода”, 1910-ті рр.) – про політичну боротьбу за права українців у Галичині.

Газета “Діло” (Львів), 1912 р.

“Університетська Справа та Наша Боротьба”

“Вкотре Львівський Сейм відклав розгляд нашої законної вимоги про заснування окремого українського університету у Львові. Це є прямим свідоцтвом того, що нам, українцям, не довіряють навіть найменшої самостійності в культурній сфері. Наші вороги, котрі сидять у високих кріслах, чудово розуміють: як тільки ми отримаємо свій власний освітній центр, ми станемо незламні.

Українські студенти, вчителі та інтелігенція не можуть більше терпіти цю наругу! Ми закликаємо наших послів до Відня та всіх свідомих громадян до рішучого протесту! Це не лише питання освіти, це питання нашого національного “визнання” і “політичного існування”

Ми вимагаємо не ласки, а правди та справедливості! Наша політична боротьба за рідну школу, за наші мовні права, за наш голос у Сеймі мусить стати нашою головною метою, яку ми повинні підтримувати спільно, щоденно і наполегливо!”

Завдання:

Порівняйте тональність та лексику: на що робиться акцент у кожному джерелі?
Як ці джерела відображають різні проблеми та завдання українського національного руху?
Чому преса була критично важливим інструментом для формування національної свідомості в умовах відсутності власної держави?

Парне завдання: «Освіта як чинник соціальних змін»

Прочитайте два історичні джерела.

Джерело 1 (Просвіта): Уривок зі статуту або звіту товариства “Просвіта” (кін. XIX – поч. ХХ ст.), що описує його мету (поширення знань, боротьба з неписьменністю, створення бібліотек).

“Зі Статуту Товариства “Просвіта” (кін. XIX ст.)”

“Головною метою Товариства є поширювання освіти і культури серед українського народу та піднесення його національної свідомості. Досягати цієї мети Товариство буде такими засобами:

Заснування та утримання читалень, бібліотек та книгарень, де народ може ознайомитися з корисною та рідною літературою.
Організація недільних і вечірніх шкіл для дорослих та молоді, які не мають змоги навчатися у державних школах.
Видання і розповсюдження популярних книжок, брошур та календарів рідною мовою, пристосованих до потреб та розуміння широких народних мас.
Улаштування публічних лекцій, народних вистав та курсів для просвітницької роботи, спрямованої на боротьбу з неписьменністю та темнотою.

Через ці праці Товариство сприяє зміцненню самоповаги народу та його готовності до культурного й соціального життя.”

Джерело 2 (Критичний погляд): Уривок зі спогадів чи історичного дослідження про те, як державна (російська/австрійська) шкільна система намагалася обмежити або русифікувати/полонізувати освіту для українців.

Зі спогадів українського діяча (Наддніпрянщина, бл. 1913 р.)

“Школа — як засіб нищення духу”

“Наша убога сільська школа була лише зовнішньою ознакою просвіти, а насправді служила лише одній меті: відірвати дитину від її рідної мови та її національної приналежності.

Пан учитель, хоч сам і походив з української родини, мусив суворо дотримуватись наказу: жодного слова ‘малоросійського наріччя’ ні на уроках, ні на перервах. Якщо хтось із учнів, забувшись, звертався до товариша рідною мовою, його чекало покарання — ставив у куток або примушував запам’ятовувати додаткові сторінки російського катехізису.

Усі книжки, підручники, навіть історія, були написані так, щоб у наших очах не існувало ніякої ‘окремої’ України. Нас навчали, що ми є лише гілкою великого ‘русского’ народу, а всі наші звичаї та пісні — це лише миле провінційне старожитнє. Таким чином, школа ставала не місцем знання, а інструментом “державної асиміляції.”

Питання до джерел:

З якої точки зору написаний кожен із документів? Які цілі переслідували автори/установи?
Як автори інтерпретують роль освіти? Назвіть ключові відмінності: освіта як національне будівництво vs. освіта як інструмент асиміляції.
Які додаткові джерела потрібні для повного розуміння впливу освіти на соціальні зміни початку ХХ ст.?

Індивідуальне завдання.

📢 Робота з історичною термінологією: пропаганда та медіа ХХ ст.

Ознайомтеся з ключовими термінами, що стосуються масової комунікації початку XX століття, та виконайте завдання.

Увідповіднення: явища та приклади пропаганди

Увідповідніть подані явища з конкретними історичними прикладами часів Першої світової війни:

Явище	Приклад
A. Демонізація ворога	1. Створення плакатів, що закликають жінок економити хліб, щоб “нагодувати наших солдатів на фронті”.
Б. Мобілізація ресурсів	2. Публікація в газетах вигаданих історій про звірства німецьких солдатів у Бельгії.
В. Культ “свого” героя	3. Випуск військових облігацій, які рекламуються як “патріотичний обов’язок” кожного громадянина.
Г. Економія та жертва	4. Ідеалізоване зображення льотчиків-асів чи моряків на поштових листівках як символів національної мужності.
Д. Самоцензура преси	5. Редактори газет свідомо уникають публікації будь-яких критичних статей про проблеми в армії, щоб не підірвати моральний дух.

✅ Відповіді:

А – 2; Б – 3; В – 4; Г – 1; Д – 5.

Причинно-наслідковий ланцюг: Кіно та Війна

Побудуйте причиново-наслідковий ланцюг, що пояснює, як поява кінохроніки вплинула на сприйняття Першої світової війни та ефективність пропаганди.

Винахід кінохроніки→Візуалізація подій та емоцій→Доступність інформації для мас (навіть неписьменних)→Підвищення ефективності пропаганди

Пояснення ланцюга (кожен елемент):

Винахід кінохроніки: Забезпечив можливість запису та відтворення рухомого зображення.
Візуалізація подій та емоцій: Замість сухого тексту, пропаганда почала використовувати динамічні кадри, які викликали сильніші емоції (страх, патріотизм, ненависть).
Доступність інформації для мас (навіть неписьменних): Кіно дозволило ефективно доносити пропагандистські ідеї до найширших верств населення, незалежно від рівня їхньої грамотності.
Підвищення ефективності пропаганди: Глибоке емоційне та широке охоплення населення через кіно зробило пропаганду безпрецедентно потужним інструментом.

Порівняння Понять: Пропаганда та Реклама

Порівняйте поняття Пропаганда (під час війни) та Реклама (комерційна, початку ХХ ст.). Які спільні та відмінні риси є між ними?

Критерій	Пропаганда (Війна)	Реклама (Комерційна)
Головна Мета	Зміна політичної/соціальної поведінки. Формування ідеології.	Стимулювання споживання. Збільшення прибутків.
Об’єкт Впливу	Ідеологія, патріотизм, моральний дух, ставлення до ворога.	Товар, послуга, бренд, споживчі звички.
Очікуваний Результат	Підтримка влади/війни, мобілізація, ненависть до ворога, згода на жертви.	Купівля товару/послуги, лояльність до бренду.

Спільні риси (щонайменше 2):

Використання психологічних прийомів: Обидва явища апелюють до емоцій (страх, надія, бажання) і використовують спрощені, повторювані повідомлення.
Масова комунікація: Обидва використовують новітні засоби комунікації (преса, радіо, кіно, плакати) для охоплення максимально широкої аудиторії.

Відмінні риси (щонайменше 2):

Сфера інтересів: Пропаганда стосується переважно політичних, військових та ідеологічних питань; Реклама — економічних та побутових.
Ступінь маніпуляції: Пропаганда часто вимагає суворого контролю над інформацією (цензура), має тотальний характер і може виправдовувати пряму брехню; Реклама має більший ступінь конкуренції та орієнтована на вибір.

Прогрес

	Ні	Частково	Так
Я розумію, як нові медіа впливали на суспільство
Я можу розрізняти цілі та методи пропаганди і реклами
Я вмію аналізувати роль преси у формуванні національної свідомості
Я можу обґрунтувати власну інтерпретацію впливу освіти

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 7. Тема: Комунікаційна революція: пропаганда, медіа та суспільство

Робочий аркуш учнів і учениць

Рефлексія

Мої очікування від вивчення теми

Чого я прагну досягти під час вивчення теми?

Провокація

“Зміна швидкості інформації”

Питання для обговорення:

Як винахід радіо змінив роль преси?
Чи може поява нових засобів комунікації (навіть нейтральних, як телефон) впливати на політичні чи військові події? Як саме?
Які нові можливості для пропаганди та реклами відкрили ці винаходи?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практика

Робота в групах: «Аналіз джерел: Пропаганда VS Реклама»

Метод: «Дебати»

Група 1 (Пропаганда): Аналізує 2-3 пропагандистські плакати часів Першої світової війни (наприклад, заклики до мобілізації, демонізація ворога, заклики до купівлі військових облігацій).
Група 2 (Реклама): Аналізує 2-3 рекламні оголошення початку ХХ ст. (наприклад, реклама мила, цигарок, побутової техніки чи преси).

Позиції для дебатів:

Група 1: «Пропаганда є ефективнішим інструментом впливу на масову свідомість, оскільки…» (Акцент на емоційності, політичному значенні, формуванні національних цінностей).

Група 2: «Реклама є більш тривалим та глибоким чинником соціальних змін, оскільки…» (Акцент на зміні повсякденного життя, формуванні споживчих звичок, економічному впливі).

Хід дебатів:

Вступне слово модератора.
Презентація позицій (3 хвилини для кожної групи).
Обмін аргументами та відповіді на питання опонентів (5-7 хвилин).
Підбиття підсумків: Спільне та відмінне між пропагандою та рекламою.

Фронтальна робота: «Українська Преса: від хронології до інтерпретації»

Завдання: Дослідіть два уривки з української преси різних періодів початку ХХ ст.

Джерело 1: Уривок із газети “Рада” (Київ, 1910-ті рр.) – про розвиток української культури, мови чи освіти.

Газета “Рада” (Київ), 1911 р.

“Своя Школа і Народна Сила”**

Газета “Діло” (Львів), 1912 р.

“Університетська Справа та Наша Боротьба”

Завдання:

Порівняйте тональність та лексику: на що робиться акцент у кожному джерелі?
Як ці джерела відображають різні проблеми та завдання українського національного руху?
Чому преса була критично важливим інструментом для формування національної свідомості в умовах відсутності власної держави?

Парне завдання: «Освіта як чинник соціальних змін»

Прочитайте два історичні джерела.

“Зі Статуту Товариства “Просвіта” (кін. XIX ст.)”

Заснування та утримання читалень, бібліотек та книгарень, де народ може ознайомитися з корисною та рідною літературою.
Організація недільних і вечірніх шкіл для дорослих та молоді, які не мають змоги навчатися у державних школах.
Видання і розповсюдження популярних книжок, брошур та календарів рідною мовою, пристосованих до потреб та розуміння широких народних мас.
Улаштування публічних лекцій, народних вистав та курсів для просвітницької роботи, спрямованої на боротьбу з неписьменністю та темнотою.

Зі спогадів українського діяча (Наддніпрянщина, бл. 1913 р.)

“Школа — як засіб нищення духу”

Питання до джерел:

З якої точки зору написаний кожен із документів? Які цілі переслідували автори/установи?
Як автори інтерпретують роль освіти? Назвіть ключові відмінності: освіта як національне будівництво vs. освіта як інструмент асиміляції.
Які додаткові джерела потрібні для повного розуміння впливу освіти на соціальні зміни початку ХХ ст.?

Індивідуальне завдання.

📢 Робота з історичною термінологією: пропаганда та медіа ХХ ст.

Увідповіднення: явища та приклади пропаганди

Увідповідніть подані явища з конкретними історичними прикладами часів Першої світової війни:

Явище	Приклад
A. Демонізація ворога	1. Створення плакатів, що закликають жінок економити хліб, щоб “нагодувати наших солдатів на фронті”.
Б. Мобілізація ресурсів	2. Публікація в газетах вигаданих історій про звірства німецьких солдатів у Бельгії.
В. Культ “свого” героя	3. Випуск військових облігацій, які рекламуються як “патріотичний обов’язок” кожного громадянина.
Г. Економія та жертва	4. Ідеалізоване зображення льотчиків-асів чи моряків на поштових листівках як символів національної мужності.
Д. Самоцензура преси	5. Редактори газет свідомо уникають публікації будь-яких критичних статей про проблеми в армії, щоб не підірвати моральний дух.

Причинно-наслідковий ланцюг: Кіно та Війна

Порівняння Понять: Пропаганда та Реклама

Критерій	Пропаганда (Війна)	Реклама (Комерційна)
Головна Мета	Зміна політичної/соціальної поведінки. Формування ідеології.	Стимулювання споживання. Збільшення прибутків.
Об’єкт Впливу	Ідеологія, патріотизм, моральний дух, ставлення до ворога.	Товар, послуга, бренд, споживчі звички.
Очікуваний Результат	Підтримка влади/війни, мобілізація, ненависть до ворога, згода на жертви.	Купівля товару/послуги, лояльність до бренду.

Прогрес

	Ні	Частково	Так
“Я розумію, як нові медіа впливали на суспільство
Я можу розрізняти цілі та методи пропаганди і реклами
Я вмію аналізувати роль преси у формуванні національної свідомості
Я можу обґрунтувати власну інтерпретацію впливу освіти

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе