Тема 1. Клімат та історія

матеріал 7

Урок 7. Неолітична революція та клімат

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 7. Неолітична революція та клімат

Які результати уроку?

За Державним стандартом:

презентує самостійно або в співпраці з іншими (зважаючи на аудиторію й мету презентації) результати дослідження зокрема з використанням цифрових пристроїв [12 ПРО 1.5.3-2 П];
установлює причиново-наслідкові зв’язки між певними явищами і процесами та їх наслідками [12 ПРО 3.3.1-1].

На уроці учні / учениці:

пригадають основні процеси та наслідки неолітичної революції;
дізнаються про центри одомашнення рослин і тварин;
виявлять зв’язки між кліматичними смугами та успішністю поширення землеробських культур у Євразії;
дізнаються про причини зосередження корінних народів Америки на землеробстві, а не скотарстві.

Ключова компетентність уроку: компетентності в галузі природничих наук, техніки й технологій розуміння змін, спричинених людською діяльністю, і відповідальність особи як громадянина за наслідки цієї діяльності

Ключові терміни, особи та концепції

Гордон Чайлд — британський археолог, який запровадив поняття “неолітична революція” і вивчав роль технологічних змін у розвитку суспільств.
Джаред Даймонд — американський науковець і автор книги “Зброя, мікроби і сталь”, у якій пояснює розвиток цивілізацій через географічні та екологічні чинники.
Доместикація — процес приручення диких тварин або окультурення рослин для потреб людини (харчування, робота, захист тощо).
Колумбів обмін — масовий обмін рослинами, тваринами, людьми, хворобами та технологіями між Європою і Америками після подорожі Колумба у 1492 році.
Неолітична революція — перехід людства від полювання і збиральництва до землеробства й скотарства, що призвів до осілого способу життя і виникнення перших цивілізацій.

Як підготуватися до уроку?

На початку уроку слід переконатись, що учні пам’ятають значення терміну “неолітична революція”. Це питання не додано в Провокацію, оскільки, можливо не потребує пояснення для класу. Може виявитись інакше – і поясненню терміну доведеться виділити певний час (до 5 хвилин).

Нагадайте учнівству, що кліматична система є не лише сукупністю метеорологічних показників, а й системою з п’яти компонентів, один із яких – біосфера. Видове різноманіття є однією із характеристик кліматичної системи регіону.

Дизайн уроку передбачає гру-кахут, відповідно в учнів повинні бути мобільні телефони. Якщо правила школи забороняють користування телефонами, завчасно поросіть адміністрацію зробити виняток для одного уроку.

Ілюстративні матеріали:

дані, наведені в дизайні уроку,
ілюстрація Колумбового обміну (The Columbian exchange).

Додаткові джерела інформації: книга Джареда Даймонда “Зброя мікроби та сталь”. В уроці завдання із використанням фрагменту з Частини ІІ, розділ 9. Знайомство з книгою необхідне для розуміння багатьох частин курсу “Клімат та історія”. За книгою знято двосерійний науково-популярний фільм від National Geographic, але він не спроможний повноцінно замінити матеріали з книги.

Дизайн уроку

Провокація

Запитання

Спробуйте проаналізувати усі свої речі та назвати з-поміж них ту, для якої повністю знаєте всі процеси виробництва, включно із процесом виготовлення матеріалів, з якої її виготовлено.

Методичний коментар:

Гордон Чайлд – автор терміну “неолітична революція” вважав, що цивілізація – це суспільство, де професійна спеціалізація веде до виникнення передових знань і технологій. У результаті цього люди, починаючи від неолітичної революції, набувають дедалі більше умінь, але в кожному залежні один від одного. У палеолітичному племені кожен знав, як відтворити більшість речей, що є у племені. Сьогодні мало хто спроможний назвати всі етапи виготовлення сірника, не кажучи вже про більш складні предмети. Нам здається, що ми розуміємо, як пошити, наприклад, джинси. Але знання поверхові: ніхто не спроможний назвати, як доглядати за бавовною, виготовляти прядильні станки, добувати фарбу, видобути метал для заклепок. Важливо пояснити учнівству, що сьогодні ніхто не знає всього про предмети, якими користується. Це не приниження людства, а демонстрації важливої особливості між життям “до” і “після” неолітичної революції. До: предметів мало, але кожен знає, як їх виготовити. Після: зростає кількість предметів, які виготовляють колективи, але ніхто не знає всіх особливостей виготовлення.

Яка різниця між одомашненням та утриманням?

Методичний коментар:

Доволі поширена помилка прирівнювати утримання до одомашнення. Одомашнення передбачає тривалий процес утримання тварин, принаймні частковий контроль розмноження, у результаті чого виникають відмінності від представників диких популяцій. Утримання значно простіше, дехто утримує в акваріумі медуз, дехто – в клітці тигра, але це не є одомашненням.

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 1. Створення карти “Центри неолітичної революції”.

Джерело: контурна карта світу із позначенням центрів неолітичної революції.

Завдання:

На контурній карті позначено центри неолітичної революції та час переходу:

Родючий Півмісяць (приблизно 11000 BP);
долини Янцзи та Хуанхе (приблизно 9000 ВР);
Папуа Нова Гвінея (приблизно 9000-6000 ВР);
Мезоамерика (5000-4000 ВР);
північно-західні регіони Південної Америки (5000-4000 ВР);
Субсахарна Африка (5000-4000 ВР);
східні регіони Північної Америки (4000-3000 ВР).

Методичний коментар:

Поясніть учнівству, що пунктиром виділено регіон Субсахарної Африки. Тут був один із центрів неолітичної революції, але точне місцезнаходження не встановлено.

Групова робота

Завдання 2. Кахут із завдання “Центри одомашнення рослин”.

Кахут.
Ефективність землеробства суттєво вище, якщо наявні придатні для вирощування злаки, перш за все пшениця, рис та кукурудза. Позначте на карті (завдання 1) три центри неолітичної революції, у яких основу землеробства становлять пшениця, рис або кукурудза.
Найбільш успішним поширення землеробських культур було в Євразії – досвід вирощування тих чи інших рослин переймали сусіди. Рослини поширювались на тисячі кілометрів, так що люди, які ніколи не чули про краї, де відбулось одомашнення, споживали рослину як звичну (наприклад, гречка потрапила із Китаю до Європи задовго до того, як європейські народи дізнались про Китай). Запропонуйте питання: “Чому саме в Євразії найбільш успішне поширення?” Певну підказку має карта кліматичних поясів Землі.

Методичний коментар:

Посилання для вчителя: https://create.kahoot.it/details/701551f1-4710-4689-ac93-67e8c5be886b

Учитель запускає кахут, учні доєднуються як учасники.

Роботу посилання бажано перевірити заздалегідь. У випадку, якщо посилання не спрацьовує – створіть власний кахут. Усі запитання однотипні: “Де було одомашнено [назва рослини]?” У виборі ілюстрацій у цьому випадку достатньо пропозицій, наданих програмою Kahooot – це зображення рослин, але пошуковий запит ілюстрації необхідно вводити англійською мовою. Три варіанти відповіді однакові в усіх питаннях:

1) Європа (Середземномор’я);
2) Родючий Півмісяць;
3) Америка.
Один варіант варіативний: Індія, Китай або Африка.

Перелік рослин, про які запитується в кахуті:

арахіс (відповідь: Америка),
болгарський перець (відповідь: Америка),
гарбуз (відповідь: Америка),
горох (відповідь: Близький Схід),
кава (відповідь: Африка),
кавун (відповідь: Африка),
какао (відповідь: Америка),
капуста (відповідь: Європа),
картопля (відповідь: Америка),
квасоля (відповідь: Америка),
кукурудза (відповідь: Америка),
морква (відповідь: Європа),
пшениця, жито та ячмінь (відповідь: Родючий Півмісяць),
рис (відповідь: Індія),
соняшник (відповідь: Америка),
сорго (відповідь: Африка),
соя (відповідь: Китай),
томат (відповідь: Америка).

Методичний коментар:

Поясніть учням, що сорго – не просто джерело матеріалу для віників, а один із небагатьох злаків, які ростуть в умовах Субсахарної Африки.

Можливо, учні зустрічали в текстах про античні часи Середземномор’я згадку про квасолю та/або гарбузи – культури із Америки. Це помилка перекладу. Словом квасоля (fabia) називали боби, гарбуз мається на увазі пляшковий гарбуз (“тиква”). Відомий чорний перець, який привозили із островів Індонезії ще до відкриття Америки, є ліаною і не родич стручковим перцям – болгарському, чилі та ін.

У Північні Африці також одомашнено місцевий вид рису – менш врожайний, ніж в Азії, але більш витривалий. Культивування цього рису триває досі.

У завданні відсутній буряк, як складна культура – його одомашнили на Близькому Сході для споживання салатного листя. Більш звичних обрисів буряк набув у Греції приблизно 2600 років тому.

Якщо в учнівства виникнуть запитання про центри походження інших рослин, то огірок – Індія, гречка і баклажани – Китай, диня, а також численні розоцвіті (яблуня, груша, слива, абрикос) – регіони між Близьким Сходом і Центральною Азією, полуниця – гібрид декількох видів суниць, штучно виведений у 18 ст. н.е., банани, чай та цитрусові – Індія.

При виконанні завдання 2 зверніть увагу учнів, що в деяких центрах неолітичної революції були вимушені обходитись менш продуктивними культурами, ніж пшениця, рис та кукурудза, зокрема сорго в Африці та саговниками в Новій Гвінеї. Менша ефективність вирощування цих культур вплинула на меншу успішність неолітичної революції в цих регіонах.

Відповідь:

Пшениця – Родючий півмісяць; Рис – Китай; Кукурудза – Мезоамерика.
Євразія орієнтована переважно із сходу на захід, кліматичні пояси простягнуті на тисячі кілометрів. Для рослин, яких одомашнили в певному регіоні, легко віднайти відповідні умови в інших частинах. Поширення можуть відбуватись поступово, через контакти сусідніх народів. Інші частини світу орієнтовані переважно північ-південь. Можливе незначне поширення на схід і захід. Поширення на північ або південь обмежене несприятливим кліматичними смугами.

Завдання 3. Кахут “Центри одомашнення тварин”.

Методичний коментар:

Посилання для вчителя: https://create.kahoot.it/details/e1432558-5c5e-49b0-8fbc-bbd4e5003de0

Учитель запускає кахут, учні доєднуються як учасники.

Роботу посилання бажано перевірити заздалегідь. У випадку, якщо посилання не спрацьовує – створіть власний кахут. Усі запитання однотипні: “Де було одомашнено [назва тварини]?” У виборі ілюстрацій у цьому випадку достатньо пропозицій, наданих програмою Kahooot – це зображення тварин, але пошуковий запит ілюстрації необхідно вводити англійською мовою. Три варіанти відповіді однакові в усіх питаннях: 1) Європа (Середземномор’я); 2) Родючий Півмісяць; 3) Америка. Один варіант варіативний: Китай або регіони поблизу північного узбережжя Каспійського моря.

Перелік тварин, про які запитується в кахуті:

бик (відповідь: Близький Схід),
верблюд двогорбий (відповідь: регіони поблизу північного узбережжя Каспійського моря),
верблюд одногорбий (відповідь: Близький Схід),
вівця (відповідь: Близький Схід),
віслюк (відповідь: Близький Схід),
лама (відповідь: Америка),
індичка (відповідь: Америка),
качка (відповідь: Китай),
кінь (відповідь: регіони поблизу північного узбережжя Каспійського моря),
коза (відповідь: Близький Схід),
курка (відповідь: Китай),
свиня (відповідь: Близький Схід).

Методичний коментар:

У переліку відсутня гуска, оскільки центр одомашнення гусей наразі невідомий.

Можна зустріти інформацію, що коней одомашнено на території, де сьогодні розташована Україна, зокрема відома знахідка одмоашненого коня в неолітичному поселенні Дереївка. Сучасні дані вказують, що коней одомашнено ближче до Північного Прикаспію. Знахідка в Дереївці є помилкою – рештки із більш пізніх арів скіфського часу потрапили в неолітичні шари.

У кахуті зроблено невелике спрощення для узагальнення, місцем одомашнення одногорбого верблюда та віслюка може бути як азійська частина Близького Сходу, так і Північна Африка.

Індивідуальна робота

Завдання 4. Пошук відповіді на запитання: “Чому одомашнено не всіх?”

Джерела: фрагмент книги Джареда Даймонда “Зброя мікроби та сталь” (Частина ІІ, розділ 9; у виданні КМ-БУКС 2018 року – ст. 164-170). До сценарію уроку додано фрагмент, у якому виділено текст, обов’язковий для прочитання, і текст, який можна читати за бажанням.

Завдання:

Прочитайте фрагмент з книги “Зброя, мікроби і сталь” та занотуйте ознаки, які повинна мати велика тварина, щоб бути придатною для одомашнення.

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Поміркуйте, чому для одомашнення великі тварини краще, ніж невеликі? 150 кг м’яса від одного бика можна замінити 150 кг м’яса від 100 кроликів. До того ж невеликих тварин можна споживати дозовано за потребою, що прибирає проблему збереження.

Методичний коментар:

Можливо в учнівства виникне питання: “Чому мало одомашнено птахів?” До появи інкубаторів ефективність птахівництва не перевищувала ефективності тваринництва. Наприклад, свиня ефективно набирає масу до 7-10 місяців, тоді ж набуває статевої зрілості. Фермер має вибір: розмножувати чи з’їсти тварину. Птахи ефективно ростуть перші декілька місяців, розмножуються приблизно у віці 1 року, тобто якщо фермер вирішить розмножувати птаха, то більшу частину року буде вигодовувати без приросту м’яса. Більшість птахів одомашнили не для їжі, а спершу для використання в ритуалах (зокрема, курей та індиків). Лише качок одомашнили в Китаї для м’яса, оскільки в тих умовах утримання вигідне – качок не вигодовували, а випускали на рисові поля збирати шкідників. У сучасних умовах вирощування качок не дешевше за вирощування свиней або овець.

Відповідь:

Невибагливі в їжі; швидко рости; легко розмножуватись в неволі; бути неагресивними; у неволі не панікувати; мати соціальну структуру.
Дрібних тварин важко утримувати: вони поступаються розумовими здібностями і не слухають команд пастуха, загальний догляд, транспортування великої кількості дрібних тварин складніше, ніж невеликого числа великих тварин.

Робота в парах

Завдання 5. Пошук відповіді на запитання: “Чому більшість сучасних сільськогосподарських культур походять з Америки?”

Джерела: результати, отримані при виконанні завдання 1, 2, 3, 4.

Завдання: як ви помітили, більшість сучасних землеробських культур походять із Америки. Усі вони були одомашнені корінними народами до прибуття європейців. Це був складний процес. Частина звичних нам рослин у дикому вигляді є отруйними (картопля, томат, перці, квасоля). Деякі були на межі знищення у зв’язку з природними причинами (зокрема, кукурудза). Корінні народи Америки доклали багато зусиль, унаслідок чого на час колонізації Америки були готові для вирощування сільськогосподарські культури.

Поміркуйте, чому народи Америки одомашнили велику кількість рослин, зокрема отруйних, більше ніж народи Європи, Азії та Африки?

Методичний коментар:

Для пошуку відповіді учнівство має згадати результат попереднього уроку – предки корінних народів Америки знищили тварин, яких потенційно можна було одомашнити (зокрема верблюдів, коней, можливо рогату худобу). Оскільки одомашнити можна лише деякі види, в Америці майже не було кандидатів на одомашнення. Лами тримаються певних кліматичних зон. Було одомашнено індичку та кавію (більш відому як “морська свинка”). Не маючи великих тварин для тваринництва, цивілізації Америки зосередились на землеробстві.

Завдання 6. Створення блок-схеми із узагальненням уроку.

Джерело: розмітка блок-схеми.

Завдання: стрілками позначте причинно-наслідкові зв’язки між блоками. Зауважте, що перехід до землеробства посприяв розвитку тваринництва.

Відповідь:

Прогрес

	Ні	Частково	Так
Я можу пояснити що таке Неолітична революція
Я знаю, де розташовані центри Неолітичної революції
Я знаю, де розташовані центри одомашнення популярних сільськогосподарських культур та тварин для тваринництва
Я розумію зв’язок між кліматичними зонами і поширенням досвіду землеробства в Євразії
Я знаю, які ознаки повинні бути властиві виду, щоб його було вигідно одомашнити для тваринництва
Я розумію, чому в Америці одомашнювали більше рослин і лише трохи тварин

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 7. Неолітична революція та клімат

Робочий аркуш учнівства

Провокація

Запитання

Спробуйте проаналізувати усі свої речі та назвати з-поміж них ту, для якої повністю знаєте всі процеси виробництва, включно із процесом виготовлення матеріалів, з якої її виготовлено.

Яка різниця між одомашненням та утриманням?

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 1. Створення карти “Центри неолітичної революції”.

Джерело: контурна карта світу із позначенням центрів неолітичної революції.

Завдання:

На контурній карті позначено центри неолітичної революції та часу переходу:

Родючий Півмісяць (приблизно 11000 BP),
долини Янцзи та Хуанхе (приблизно 9000 ВР),
Папуа Нова Гвінея (приблизно 9000-6000 ВР),
Мезоамерика (5000-4000 ВР),
північно-західні регіони Південної Америки (5000-4000 ВР),
Субсахарна Африка (5000-4000 ВР),
східні регіони Північної Америки (4000-3000 ВР).

Групова робота

Завдання 2. Кахут із завдання “Центри одомашнення рослин”.

Кахут.
Ефективність землеробства суттєво вище, якщо наявні придатні для вирощування злаки, перш за все пшениця, рис та кукурудза. Позначте на карті (завдання 1) три центри неолітичної революції, у яких основу землеробства становлять пшениця, рис або кукурудза.
Найбільш успішним поширення землеробських культур було в Євразії – досвід вирощування тих чи інших рослин переймали сусіди. Рослини поширювались на тисячі кілометрів, так що люди, які ніколи не чули про краї, де відбулось одомашнення, споживали рослину як звичну (наприклад, гречка потрапила із Китаю до Європи задовго до того, як європейські народи дізнались про Китай). Запропонуйте питання: “Чому саме в Євразії найбільш успішне поширення?” Певну підказку має карта кліматичних поясів Землі.

Індивідуальна робота

Завдання 4. Пошук відповіді на запитання: “Чому одомашнено не всіх?”

Джерела: фрагмент книги Джареда Даймонда “Зброя мікроби та сталь” (Частина ІІ, розділ 9; у виданні КМ-БУКС 2018 року – ст. 164-170). До сценарію уроку додано фрагмент, у якому виділено текст, обов’язковий для прочитання, і текст, який можна читати за бажанням.

Завдання:

Прочитайте фрагмент з книги “Зброя, мікроби і сталь” та занотуйте ознаки, які повинна мати велика тварина, щоб бути придатною для одомашнення.

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Поміркуйте, чому для одомашнення великі тварини краще, ніж невеликі? 150 кг м’яса від одного бика можна замінити 150 кг м’яса від 100 кроликів. До того ж невеликих тварин можна споживати дозовано за потребою, що прибирає проблему збереження.

Робота в парах

Завдання 5. Пошук відповіді на запитання: “Чому більшість сучасних сільськогосподарських культур походять з Америки?”

Джерела: результати, отримані при виконанні завдання 1, 2,3, 4.

Завдання: як ви помітили, більшість сучасних землеробських культур походять із Америки. Усі вони були одомашнені корінними народами до прибуття європейців. Це був складний процес. Частина звичних нам рослин у дикому вигляді є отруйними (картопля, томат, перці, квасоля). Деякі були на межі знищення у зв’язку з природними причинами (зокрема, кукурудза). Корінні народи Америки доклали багато зусиль, унаслідок чого на час колонізації Америки були готові для вирощування сільськогосподарські культури.

Поміркуйте, чому народи Америки одомашнили велику кількість рослин, зокрема отруйних, більше ніж народи Європи, Азії та Африки?

Завдання 6. Створення блок-схеми із узагальненням уроку.

Джерело: розмітка блок-схеми.

Завдання: стрілками позначте причинно-наслідкові зв’язки між блоками. Зауважте, що перехід до землеробства посприяв розвитку тваринництва.

Прогрес

	Ні	Частково	Так
Я можу пояснити що таке Неолітична революція
Я знаю, де розташовані центри Неолітичної революції
Я знаю, де розташовані центри одомашнення популярних сільськогосподарських культур та тварин для тваринництва
Я розумію зв’язок між кліматичними зонами і поширенням досвіду землеробства в Євразії
Я знаю, які ознаки повинні бути властиві виду, щоб його було вигідно одомашнити для тваринництва
Я розумію, чому в Америці одомашнювали більше рослин і лише трохи тварин

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе