Урок 10. Поділ народів на осілих землеробів та кочових скотарів. Різниця в стратегіях виживання землеробів та скотарів у часи несприятливих кліматичних умов.
Матеріал
Урок 10. Поділ народів на осілих землеробів та кочових скотарів. Різниця в стратегіях виживання землеробів та скотарів у часи несприятливих кліматичних умов.
За Державним стандартом:
На уроці учні / учениці:
Ключова компетентність уроку: здатність учня / учениці використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань.
- Антропоцен — це умовна назва сучасної геологічної епохи, у якій людська діяльність стала головною силою, що впливає на клімат, природу й вигляд планети (через промисловість, сільське господарство, урбанізацію тощо)
- Землеробство (в Давньому світі) — спосіб господарювання, коли люди вирощували культурні рослини (пшеницю, ячмінь, рис тощо) для отримання їжі; виникло близько 10 тис. років тому і стало основою перших цивілізацій.
- Кавалерія — рід військ, який воює на конях; у давнину забезпечував швидкий рух, розвідку й раптові атаки.
- Календарні системи — способи вимірювання часу за рухом Сонця, Місяця чи зірок; у Давньому світі вони використовувалися для визначення свят, посівів і релігійних обрядів.
- Мусонний клімат Індії — тип клімату, у якому річний цикл визначають мусони: влітку приносять вологі дощі з океану, взимку — сухе повітря з материка.
- Палінологія — наука, що вивчає пилок і спори рослин; допомагає відновлювати давні кліматичні умови й рослинність.
- Руддіман Вільям — американський кліматолог, автор “гіпотези раннього антропоцену”, за якою люди почали впливати на клімат ще під час розвитку землеробства й тваринництва.
- Скотарство (у Давньому світі) — розведення свійських тварин (корів, овець, кіз, коней) для отримання м’яса, молока, шкіри й транспортної сили; виникло майже одночасно із землеробством.
Завдання 2 – мінілекція, яку вчитель готує заздалегідь. Немає можливості замінити цей блок роботою учнів, оскільки матеріали наявні лише в англомовних наукових публікаціях. Тема мінілекції: “Гіпотеза раннього антропоцену Вільяма Руддімана”. Для підготовки до лекції скористайтесь джерелами, зокрема:
- наукова стаття Ruddiman and al. (2015) Late Holocene climate: Natural or anthropogenic? (https://agupubs.onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1002/2015RG000503)
- науково-популярна стаття William Ruddiman and the Ruddiman Hypothesis (https://humansandnature.org/william-ruddiman-and-the-ruddiman-hypothesis/)
У статтях наявна вузька наукова термінологія, важка для сприйняття. Проте необхідно підготувати коротку лекцію (до 10 хвилин), тож специфічні питання методології можна не розглядати.
Основні тези лекції
Кліматолог Вільям Раддіман запропонував “ранню антропогенну гіпотезу” (The early anthropogenic hypothesis): люди почали впливати на клімат задовго до індустріальної епохи, ще тоді, коли виникло землеробство й тваринництво. Приблизно 7–8 тисяч років тому люди почали вирубувати ліси, обробляти землю та вирощувати рис, що спричинило зростання CO₂ і метану (CH₄) в атмосфері.
Не всі науковці поділяють думку Раддімана: частина вважає, що ефект давнього землеробства був надто малий. Проте чимало хто визнає, що гіпотеза Раддімана важлива, бо змінює наше уявлення про роль людини у кліматичній історії Землі.
Основні докази
Льодовикові керни показують: після періоду природного потепління рівні парникових газів мали знижуватись — як це було в попередніх міжльодовикових періодах. Але близько 5000 р. тому вони раптом почали зростати.
CH₄ зріс паралельно з поширенням рисових полів у Азії, а CO₂ — із вирубкою лісів у Євразії.
Ізотопні вимірювання (δ¹³C) показують біогенне походження цих газів — тобто з рослин і ґрунтів, а не з вулканів.
Археологічні дані підтверджують, що стародавнє землеробство займало великі площі, тож вплив міг бути значним.
Висновки
Людська діяльність могла зупинити природне охолодження, яке мало призвести до нового льодовикового періоду.
Таким чином, антропогенний вплив на клімат почався тисячі років тому, а не лише з Промисловою революцією.
Природні фактори (орбіта Землі, сонячна активність) теж впливали, але не пояснюють усіх спостережень.
Дизайн уроку
Запитання
- Якщо правитель виїжджає зі столиці – це підвищує ймовірність заколоту проти нього. Чим довше відсутній, тим більша ймовірність заколоту. Украй рідко було таке, коли відсутність правителя на термін довше трьох місяців була без спроби змінити владу. Поясніть як поява кінноти позначилась на можливості держав збільшувати розміри?
- Доколумбові держави Центральної і Південної Америки жорстоко подавлювали повстання в провінціях. Коли війська перемагали повстанців, то вдавались до жорстоких дій щодо залякування місцевого населення. Поміркуйте, яким чином відсутність кінноти посприяла жорстоким придушенням повстанців?
Методичний коментар:
Питання 2 може виявитись складним. Дайте учнівству спроби відповісти. Якщо правильної відповіді не буде, підкажіть або прокоментуйте правильну відповідь.
Додаткова інформація до питання 1: з розвитком залізниць та автомобільного транспорту цей чинник втратив актуальність.
Додаткова інформація до питання 2: у минулому правителі та військові часто були зацікавлені у війнах, оскільки це спосіб розбагатіти. Але мова йде саме про внутрішні повстання, які завжди збіднюють країну, тому їх намагались попередити.
Відповідь:
- Розміри держави визначаються відстанню, яку може подолати правитель, що виїхав зі столиці. Бажано не перевищувати відстані 1,5 місяців шляху в одному напрямку, оскільки тривала відсутність правителя в столиці стимулює до заколоту. Отже, швидкість переміщення визначали максимально можливі розміри. Наявність кінноти збільшувала швидкість переміщення військових загонів, а так і максимально можливі розміри держави.
- Повстання в провінціях змушують надсилати війська в регіони. Без кінноти і гужового транспорту армія повільніша. Усі правителі зацікавлені, щоб повстання відбувались якомога рідше, але правителі, що мають піші армії, зацікавлені в цьому більше, ніж правителі, що мають кавалерію. Тому вдаються до залякування повстанців, попереджаючи наступні повстання.
Робота в парах
Завдання 1. Аналіз палінологічного дослідження Давнього Єгипту.
Джерело: палінограма з дослідження Zhao and al. (2021) Climate-driven early agricultural origins and development in the Nile Delta, Egypt.
Науковці дослідили мікроскопічні рештки у відкладеннях із території Давнього Єгипту:
- пилок рослин, що ростуть на поверхні води і є індикаторами високої води в Нілі,
- пилок рослин, що ростуть на водно-болотних угіддях,
- пилок рослин, що потребують вологих умов,
- пилок рослин, що потребують посушливих умов,
- пилок злаків (пшениця, ячмінь, рис тощо),
- спори грибів, що розкладають екскременти худоби,
- непилкові мікроскопічні складові (мікроскопічні частки кераміки, глини, сажі тощо).
За результатами дослідження виділили шість зон (на палінограмі підписані римськими цифрами), для кожної зони зробили палеоекологічну реконструкцію. Запропоновано такі реконструкції (перелік за алфавітом, а не відповідно до хронології):
- високий рівень води в Нілі, водноболотні угіддя займають велику площу,
- водноболотні угіддя зменшуються, рівень води в Нілі змінюється,
- надзвичайно посушливі умови,
- посуха впродовж декількох століть, пониження рівня Нілу,
- посушливі умови, рівень Нілу низький (зона VI),
- посушливий клімат майже впродовж тисячі років, обумовлений пониженням рівня Нілу.
Завдання:
- На часолінії палінограми накресліть і підпишіть лінії, що позначають:
- додинастичний період історії Давнього Єгипту (4000-3000 роки до н.е.) – етап появи перших держав у регіоні,
- період Раннього Царства (3000-2800 роки до н.е.),
- період Стародавнього Царства (почався приблизно 2800 років до н.е.),
- проміжок, коли почався суббореальний кліматичний період (початок цього періоду, за різними даними припадає на проміжок 4400-3700 років до н.е.).
- На палінограмі запишіть палеоекологічні реконструкції: увідповідніть запропоновані варіанти із виокремленими зонами.
- Проаналізуйте палінограму і запишіть відповідь на запитання:
3.1. Коли рівень води в Нілі змінювався більше: до появи держав чи після?
3.2. Яка форма діяльності сільськогосподарської діяльності поширилась на території Давнього Єгипту першою: землеробство чи скотарство?
3.3. Чому з появою держав зросла частка непилкових складових у відкладеннях?
3.4 Які зміни в державному устрої регіону припадають на періоди посух? Як гадаєте, чому?
Методичний коментар:
На часолінії дослідниками використано датування В.Р. (до наших днів), у завданні “до н.е.”. Це покликано призвичаїти учнівство до використання різних систем літочислення і розвинути уміння переходити з одного датування на інше.
Відповідь на питання 3.4 можливо потребуватиме пояснення від вчителя.
Відповідь:
2.
- посушливі умови, рівень Нілу низький (зона VI),
- надзвичайно посушливі умови (зона V),
- посушливий клімат майже впродовж тисячі років, обумовлений пониженням рівня Нілу (зона ІV),
- водноболотні угіддя зменшуються, рівень води в Нілі змінюється (зона ІІІ),
- посуха впродовж декількох століть, пониження рівня Нілу (зона ІІ),
- високий рівень води в Нілі, водноболотні угіддя займають велику площу (зона І).
3.1. Після появи держав.
3.2. Спершу в регіоні з’явилось скотарство.
3.3. Непилкові складові виникають внаслідок людської діяльності – гончарства, будівництва, металургії тощо. З появою держав ці напрямки інтенсифікуються.
3.4 Перші держави в регіоні почали з’являтись приблизно 6000-х роках до наших днів, у періоди посух. Можливо об’єднання мало на меті подолати виклики кліматичних змін. Занепад перших держав припадає приблизно на 5000 р. до наших днів, коли відбулась стрімка посуха, яка, можливо, посприяла занепаду. Перехід від Раннього Царства до Стародавнього Царства також припадає на період посухи – приблизно 4800 років до наших днів.
Групова робота
Завдання 2. Мінілекція ” Гіпотеза раннього антропоцену Вільяма Руддімана” з обговоренням.
Джерело: лекція вчителя “Гіпотеза раннього антропоцену Вільяма Руддімана”.
Завдання:
- Послухайте лекцію.
- Обговоріть питання: дані, наведені в завданні 1, підтверджують гіпотезу Вільяма Руддімана чи навпаки спростовують?
- Обговоріть у класі ваше ставлення до гіпотези Вільяма Руддімана.
Методичний коментар:
У вступі до уроку наведено джерела інформації та короткі тези для лекції.
Якщо учнівство не помітить, то зверніть увагу, що рівень води в Нілі (завдання 1) був відносно стабільний до появи держав. З появою держав рівень понизився і почав змінюватись. Це може бути підтвердженням гіпотези Руддімана, але потрібні нові дослідження. Можливо початок коливань рівня води посприяв появі перших держав. Можливий компромісний варіант: коливання посприяли появі держав, у подальшому людська діяльність сприяла коливанням рівню води.
Індивідуальна робота з подальшим груповим обговоренням
Завдання 3. Аналіз фрагменту книги Вільяма Мак-Ніла “Піднесення Заходу” із подальшим обговоренням.
Джерело: фрагмент з книги Вільяма Мак-Ніла “Піднесення Заходу. Історія людської спільноти”
Завдання:
- Прочитайте фрагмент з книги Вільяма Мак-Ніла “Піднесення Заходу”.
- Дайте відповідь на запитання щодо прочитаного тексту:
2.1. Яка форма сільського господарства була першою на Середньому Сході – скотарство чи землеробство?
2.2. Чому в одних регіонах набувало поширення скотарство (степи Європи та Центральної Азії, Північної Аравії), а в інших розвивалось землеробство?
2.3. Хто має більшу потребу в обчисленнях та вимірюваннях – народи, що ведуть сільське господарство, чи мисливці?
2.4.Чому в Індії осілі народи приділяли менше уваги підрахунку часу ніж на Середньому Сході?
2.5. Чому пастухи легше організовувались у боєздатну армію, ніж землероби? - Уявімо ситуацію, яка часто була в минулому: кліматичні зміни (посуха та/або похолодання) призвели до зменшення біомаси рослин як на пасовищах, так і на полях. Обговоріть у класі: що будуть робити в цій ситуації кочові скотарі, а що землероби.
Відповідь:
2.1. У ранніх формах переважало скотарство, але водночас перетиналось із землеробством
2.2. Ґрунти в цих регіонах важкі для обробки техніками, доступними в ті часи
2.3. Народи, що практикують сільське господарство (особливо землеробство) мають більшу потребу в обчисленнях та вимірюваннях, ніж народи мисливців.
2.4. Мусонний клімат Індії робить опади більш прогнозованими, відповідно відсутня потреба в таких точних календарних спостереженнях, як на Близькому Сході.
2.5. Спосіб життя пастухів передбачає дисциплінованість, підпорядкування лідеру, що є корисним у військовій справі. Пастухи не можуть робити таких великих запасів як землероби і в разі нестачі частіше практикують військові набіги.
3. У випадку несприятливих кліматичних змін висока ймовірність об’єднання пастухів у військові групи для набігів. Землероби як менш мобільні часто намагаються перечекати несприятливі обствини.
| Ні | Частково | Так | |
|---|---|---|---|
| Я вмію використовувати палінологічні дослідження для палеоекологічних реконструкцій | |||
| Я маю аргументи для дискусії щодо питання коли людство почало змінювати клімат | |||
| Я розумію різницю у впливі кліматичних перемін на народи скотарів та землеробів |
Урок 10. Поділ народів на осілих землеробів та кочових скотарів. Різниця в стратегіях виживання землеробів та скотарів у часи несприятливих кліматичних умов.
Робочий аркуш учнівства
Запитання
- Якщо правитель виїжджає зі столиці – це підвищує ймовірність заколоту проти нього. Чим довше відсутній, тим більша ймовірність заколоту. Украй рідко було таке, коли відсутність правителя на термін довше трьох місяців була без спроби змінити владу. Поясніть як поява кінноти позначилась на можливості держав збільшувати розміри?
- Доколумбові держави Центральної і Південної Америки жорстоко подавлювали повстання в провінціях. Коли війська перемагали повстанців, то вдавались до жорстоких дій щодо залякування місцевого населення. Поміркуйте, яким чином відсутність кінноти посприяла жорстоким придушенням повстанців?
Робота в парах
Завдання 1. Аналіз палінологічного дослідження Давнього Єгипту.
Джерело:
палінограма з дослідження Zhao and al. (2021) Climate-driven early agricultural origins and development in the Nile Delta, Egypt.
Науковці дослідили мікроскопічні рештки у відкладеннях із території Давнього Єгипту:
- пилок рослин, що ростуть на поверхні води і є індикаторами високої води в Нілі,
- пилок рослин, що ростуть на водно-болотних угіддях,
- пилок рослин, що потребують вологих умов,
- пилок рослин, що потребують посушливих умов,
- пилок злаків (пшениця, ячмінь, рис тощо),
- спори грибів, що розкладають екскременти худоби,
- непилкові мікроскопічні складові (мікроскопічні частки кераміки, глини, сажі тощо).
За результатами дослідження виділили шість зон (на палінограмі підписані римськими цифрами), для кожної зони зробили палеоекологічну реконструкцію. Запропоновано такі реконструкції (перелік за алфавітом, а не відповідно до хронології):
- високий рівень води в Нілі, водноболотні угіддя займають велику площу,
- водноболотні угіддя зменшуються, рівень води в Нілі коливається,
- надзвичайно посушливі умови,
- посуха впродовж декількох століть, пониження рівня Нілу,
- посушливі умови, рівень Нілу низький (зона VI),
- посушливий клімат майже впродовж тисячі років, обумовлений пониженням рівня Нілу.
Завдання:
- На часолінії палінограми накресліть і підпишіть лінії, що позначають:
- додинастичний період історії Давнього Єгипту (4000-3000 роки до н.е.) – етап появи перших держав у регіоні,
- період Раннього Царства (3000-2800 роки до н.е.),
- період Стародавнього Царства (почався приблизно 2800 років до н.е.),
- проміжок, коли почався суббореальний кліматичний період (початок даного періоду, за різними даними припадає на проміжок 4400-3700 років до н.е.).
- На палінограмі запишіть палеоекологічні реконструкції:увідповідніть запропоновані варіанти із виокремленими зонами.
- Проаналізуйте палінограму і запишіть відповідь на запитання:
3.1. Коли рівень води в Нілі змінювався більше: до появи держав чи після?
3.2. Яка форма діяльності сільськогосподарської діяльності поширилась на території Давнього Єгипту першою: землеробство чи скотарство?
3.3. Чому з появою держав зросла частка непилкових складових у відкладеннях?
3.4 Які зміни в державному устрої регіону припадають на періоди посух? Як гадаєте, чому?
Групова робота
Завдання 2. Мінілекція ” Гіпотеза раннього антропоцену Вільяма Руддімана” з обговоренням.
Джерело: лекція вчителя ” Гіпотеза раннього антропоцену Вільяма Руддімана”.
Завдання:
- Послухайте лекцію.
- Обговоріть питання: дані, наведені в завданні 1, підтверджують гіпотезу Вільяма Руддімана чи навпаки спростовують?
- Обговоріть у класі ваше ставлення до гіпотези Вільяма Руддімана.
Індивідуальна робота з подальшим груповим обговоренням
Завдання 3. Аналіз фрагменту книги Вільяма Мак-Ніла “Піднесення Заходу” із подальшим обговоренням.
Джерело: фрагмент з книги Вільяма Мак-Ніла “Піднесення Заходу. Історія людської спільноти”
Завдання:
- Прочитайте фрагмент з книги Вільяма Мак-Ніла “Піднесення Заходу”.
- Дайте відповідь на запитання щодо прочитаного тексту:
2.1. Яка форма сільського господарства була першою на Середньому Сході – скотарство чи землеробство?
2.2. Чому в одних регіонах набувало поширення скотарство (степи Європи та Центральної Азії, Північної Аравії), а в інших розвивалось землеробство?
2.3. Хто має більшу потребу в обчисленнях та вимірюваннях – народи, що ведуть сільське господарство, чи мисливці?
2.4.Чому в Індії осілі народи приділяли менше уваги підрахунку часу, ніж на Середньому Сході?
2.5. Чому пастухи легше організовувались в боєздатну армію ніж землероби? - Уявімо ситуацію, яка часто була в минулому: кліматичні зміни (посуха та/або похолодання) призвели до зменшення біомаси рослин як на пасовищах, так і на полях. Обговоріть в класі: що будуть робити в цій ситуації кочові скотарі, а що землероби.
| Ні | Частково | Так | |
|---|---|---|---|
| Я вмію використовувати палінологічні дослідження для палеоекологічних реконструкцій | |||
| Я маю аргументи для дискусії щодо питання коли людство почало змінювати клімат | |||
| Я розумію різницю у впливі кліматичних перемін на народи скотарів та землеробів |
Ділись та обговорюй важливе