Політичні виміри глобалізації: наднаціональні інститути, глобальне врядування, демократичний дефіцит

Урок 27. Політичні виміри глобалізації: наднаціональні інститути, глобальне врядування, демократичний дефіцит

---

За Державним стандартом:

На уроці учні / учениці:

Ключова компетентність уроку: соціальні та громадянські компетентності — учні досліджуватимуть баланс між національним суверенітетом і наднаціональним врядуванням, формулюватимуть обґрунтовану позицію щодо демократичного дефіциту, моделюватимуть переговорні процеси.

---

Поняття:

1. Глобалізація — процес зростаючої взаємозалежності країн у економічній, політичній, культурній сферах.
2. Політична глобалізація — формування наднаціональних інститутів та механізмів врядування, що виходять за межі окремих держав.
3. Глобальне врядування (Global Governance) — система правил, норм і процедур управління процесами, що не можуть бути врегульовані на рівні окремих держав.
4. Наднаціональність — передача частини суверенітету національних держав міжнародним організаціям (приклад: ЄС).
5. Демократичний дефіцит — невідповідність між обсягом повноважень наднаціональних інститутів і рівнем їхньої демократичної легітимності.
6. Субсидіарність — принцип, за яким рішення ухвалюються на найнижчому можливому рівні (закріплений у ст. 5 Договору про ЄС).
7. Глокалізація — поєднання глобальних і локальних тенденцій; термін популяризований Роландом Робертсоном.
8. Мультилатералізм — багатостороння співпраця між державами через міжнародні інститути.
9. Суверенітет — верховна влада держави над своєю територією та незалежність у міжнародних відносинах.

Персоналії:

10. Роланд Робертсон (1938–2022) — британський соціолог, у 1985 р. першим використав термін «глобалізація» у назві соціологічної статті; автор книги «Globalization: Social Theory and Global Culture» (1992).
11. Ентоні Гідденс (н. 1938) — британський соціолог, визначив глобалізацію як «інтенсифікацію соціальних відносин у всесвітньому масштабі» («The Consequences of Modernity», 1990).
12. Жозеф Стігліц (н. 1943) — нобелівський лауреат з економіки (2001), критик неоліберальної глобалізації («Globalization and Its Discontents», 2002).
13. Дейвід Хелд (1951–2019) — теоретик космополітичної демократії та глобального врядування («Global Transformations», 1999).
14. Юрген Габермас (н. 1929) — німецький філософ, прихильник космополітичної демократії («The Postnational Constellation», 2001).

---

Концептуальні засади

Термін «глобалізація» був уперше використаний у назві соціологічної статті Роландом Робертсоном у 1985 р. (Robertson R., «The Relativization of Society: Modern Religion and Globalization»). Ентоні Гідденс у 1990 р. визначив глобалізацію як «інтенсифікацію соціальних відносин у всесвітньому масштабі, що пов’язують віддалені місцевості таким чином, що локальні події формуються подіями за тисячі миль звідти, і навпаки».

Джерела: Robertson R. (1985), in: Shepherd W.C., Robbins T. (eds) «New Religious Movements and the Law»; Giddens A. «The Consequences of Modernity» (1990), p. 64.

Теорії глобального врядування

Неофункціоналізм (Ернст Хаас). Інтеграція має власну логіку «spillover effect» — співпраця в одній сфері створює функціональну необхідність розширення на інші. Приклад: створення єдиного ринку ЄС вимагало гармонізації стандартів, що розширило компетенції Європейської комісії.

Ліберальний інтерговернменталізм (Ендрю Моравчік). Інтеграція — результат раціональних рішень урядів, що прагнуть максимізувати вигоди. Наднаціональні інститути — засіб зниження транзакційних витрат.

Джерело: Moravcsik A. «The Choice for Europe» (1998).

Мультирівневе врядування (Гарі Маркс, Ліза Хоог). Влада розподілена між множинними рівнями — від місцевого до глобального. Приклад: кліматична політика формується взаємодією ЄС, національних урядів, регіональних влад та мереж міст (C40 Cities).

Космополітична демократія (Д. Хелд, Д. Аркібуджі). Глобальні проблеми вимагають демократизації міжнародної системи через реформу ООН, розширення юрисдикції Міжнародного кримінального суду, транснаціональне громадянське суспільство.

Джерело: Held D. «Democracy and the Global Order» (1995).

Демократичний дефіцит: верифіковані дані

Проблема демократичного дефіциту в ЄС (за Follesdal A., Hix S., «Why There is a Democratic Deficit in the EU», JCMS, 2006):

П’ять проявів:

1. Збільшення виконавчої влади за рахунок законодавчої — уряди в Раді ЄС ухвалюють рішення, які уникають контролю національних парламентів.
2. Слабкість Європарламенту порівняно з національними парламентами.
3. Відсутність «загальноєвропейських» виборів — вибори до Європарламенту залишаються «другорядними національними виборами».
4. Дистанція між елітами та громадянами.
5. Політика без вибору — технократичний консенсус.

Джерело: Follesdal A., Hix S. «Why There is a Democratic Deficit in the EU: A Response to Majone and Moravcsik» // Journal of Common Market Studies, 2006, Vol. 44(3), pp. 533–562.

Дані Eurobarometer про довіру до ЄС:

• Осінь 2023 (Standard Eurobarometer 100): 47% європейців довіряли ЄС, 42% — не довіряли. Для порівняння: довіра до національних урядів — 36%, до національних парламентів — 39%.
• Весна 2025 (Standard Eurobarometer): довіра до ЄС зросла до 52% — найвищий рівень за 18 років. 75% відчувають себе громадянами ЄС.
• Flash Eurobarometer 522 «Democracy» (2023): 54% (15% «дуже впевнені» + 39% «дещо впевнені») довіряють інститутам ЄС у захисті демократії. Водночас лише 29% довіряють політичним партіям і політикам.

Джерела: Eurobarometer 100, First Results, Autumn 2023 (ec.europa.eu/eurobarometer); Eurobarometer Spring 2025; Flash Eurobarometer 522 «Democracy», December 2023 (europa.eu/eurobarometer).

Примітка для вчителя: дані Eurobarometer оновлюються двічі на рік. Рекомендуємо перевіряти актуальні дані на europa.eu/eurobarometer перед уроком.

Кейс: Brexit як криза легітимності

Референдум у Великобританії 23 червня 2016 р.: 51,9% за вихід з ЄС, 48,1% за залишення (явка — 72,2%). Центральний слоган кампанії за вихід — «Take back control» (Повернімо контроль!).

Джерело: UK Electoral Commission, «EU Referendum Results» (electoralcommission.org.uk).

Brexit продемонстрував ключову суперечність між: національним суверенітетом (контроль кордонів, законодавство) та вигодами інтеграції (єдиний ринок, свобода пересування).

Глобалізація: вимірювання

KOF Globalisation Index (ETH Zürich) — найбільш використовуваний індекс глобалізації, вимірює три виміри: економічний, соціальний, політичний (190 країн, дані з 1970 р.).

За KOF 2024 (дані за 2022 р.), найбільш глобалізовані країни:

1. Нідерланди — 89,72
2. Швейцарія — 89,58
3. Бельгія — 88,90
4. Великобританія — 87,95
5. Німеччина — 87,69

Джерело: KOF Swiss Economic Institute, ETH Zurich (kof.ethz.ch); Statista, «Globalization Index by country» (2024).

Примітка: рейтинг вимірює загальну глобалізацію. Компоненти індексу: (1) Економічна глобалізація: торгові потоки, фінансові потоки, мита; (2) Соціальна глобалізація: інформаційні потоки, міжособистісні контакти, культурна близькість; (3) Політична глобалізація: членство в міжнародних організаціях, посольства, участь у місіях ООН, міжнародні договори.

---

Дизайн уроку

Покажіть учням дві новини (реальні або типові).

Новина 1: «ЄС запроваджує Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM) — податок на імпортні товари з високим вуглецевим слідом, що впливає на виробників в Індії, Туреччині, Китаї»

Новина 2: «Протести в країнах, що розвиваються: “Ми не обирали цих чиновників у Брюсселі, але вони визначають, як нам виробляти і торгувати”»

Методичний коментар:

CBAM — реальний механізм, що почав діяти з 1 жовтня 2023 р. (Регламент ЄС 2023/956). Це конкретний приклад екстратериторіальної дії наднаціональних рішень.

Запитання для обговорення:

1. Хто має право встановлювати правила для глобальної економіки?
2. Чи можуть необрані міжнародні чиновники ухвалювати рішення, що впливають на мільярди людей?
3. Як зробити глобальне врядування демократичним?

---

Індивідуальна робота

Завдання 1. Виміри глобалізації та їх вплив на Україну.

Заповніть таблицю (оцініть вплив від -3 до +3):

Вимір глобалізації	Приклади для України	Позитивний вплив	Негативний вплив	Оцінка
Економічний	Угода про асоціацію з ЄС (2014), іноземні інвестиції
Політичний	Членство в ООН, співпраця з НАТО, статус кандидата в ЄС
Культурний	Глобальні медіаплатформи, євроінтеграційні цінності
Технологічний	IT-сектор, Starlink, цифровізація
Екологічний	Паризька угода, наслідки Чорнобиля, кліматичні зміни

Методичний коментар:

Допоможіть учням бачити не лише абстрактні процеси, а конкретний вплив на Україну. Наприклад, Угода про асоціацію (2014) — одночасно push для реформ і причина геополітичного конфлікту.

Завдання 2. Аналіз демократичного дефіциту (розвиток ключової компетентності)

Прочитайте адаптований витяг з Follesdal & Hix (2006):

П’ять проявів демократичного дефіциту в ЄС: (1) зростання виконавчої влади за рахунок законодавчої; (2) слабкість Європарламенту; (3) відсутність «загальноєвропейських» виборів; (4) дистанція між елітами та громадянами; (5) технократичний консенсус замість політичного вибору.

Джерело: Follesdal A., Hix S. // JCMS, 2006.

Оцініть рівень демократичності міжнародних організацій (1 — мінімальний, 5 — максимальний):

Організація	Представництво громадян	Прозорість	Підзвітність	Загальна оцінка
ООН (Генасамблея)
ЄС (з Європарламентом)
СОТ
МВФ
G7 / G20

Запитання: яка організація є найменш демократичною? Запропонуйте 2 конкретні реформи.

Відповіді для вчителя: МВФ — голоси розподілені за квотами (США мають ~16,5% голосів і фактичне вето); G7/G20 — взагалі не мають формальної легітимності, це «клуби» без міжнародно-правового статусу. ООН — Рада Безпеки з правом вето 5 постійних членів блокує демократичність.

Завдання 3. Робота з першоджерелом.

Прочитайте два тексти.

Текст А (Дейвід Хелд, «Democracy and the Global Order», 1995):

“Глобальні проблеми — від зміни клімату до фінансових криз — не можуть бути вирішені в межах національних кордонів. Необхідна космополітична демократія з реформованими міжнародними інститутами”.

Текст Б (Роберт Дал, «Can International Organizations Be Democratic?», 1999):

“Демократія вимагає демосу — спільноти з відчуттям єдності. На глобальному рівні такого демосу не існує. Міжнародні організації неминуче будуть бюрократичними, а не демократичними”.

Джерела: Held D. «Democracy and the Global Order» (1995); Dahl R. «Can International Organizations Be Democratic? A Skeptic’s View» // «Democracy’s Edges» (1999).

Запитання:

1. З яким автором ви більше погоджуєтесь? Чому?
2. Чи спростовує чи підтверджує досвід ЄС аргументи Хелда? А Дала?
3. Чи може інтернет створити «глобальний демос»?

Робота в парах

Завдання 4. Дебати: «Національний суверенітет vs глобальна ефективність» (розвиток ключової компетентності)

Контекст: Паризька кліматична угода (2015) — підписали 197 сторін, але ВООЗ не має повноважень змусити країни виконувати зобов’язання. Глобальні викиди CO₂ продовжували зростати до 2019 р.

Джерело: UNFCCC; Global Carbon Project.

Позиція А: Більше глобального врядування.

• Глобальні проблеми (клімат, пандемії, ядерна зброя) вимагають обов’язкових міжнародних рішень.
• Національні уряди часто діють у короткостроковому інтересі.
• Приклад: ЄС як модель делегування суверенітету.

Позиція Б: Зберегти національний суверенітет.

• Демократична легітимність існує лише на національному рівні.
• Глобальні інститути легко стають інструментом великих держав.
• Приклад: вето в Раді Безпеки ООН паралізує систему.
• Brexit — реакція на надмірну наднаціональність.

Кейс: уявіть, що ООН отримує право вводити обов’язкові санкції проти країн, що не виконують кліматичних зобов’язань. Хто виграє? Хто програє?

Групова робота

Завдання 5. Симуляція: «Глобальний кліматичний саміт» (розвиток ключової компетентності).

Клас обʼєднується у 5 делегацій:

Делегація	Позиція	Ключовий інтерес	Дилема
ЄС	Амбітні цілі, CBAM	Зелені технології	Як переконати інших без нав’язування?
США	Інновації замість регулювання	Енергетична безпека	Внутрішній опір частини Конгресу
Китай	«Спільна, але диференційована відповідальність»	Економічне зростання	Баланс розвитку та екології
Країни Глобального Півдня	Право на розвиток, фінансування	Скорочення бідності	Екологічні вимоги vs розвиток
Малі острівні держави	Максимальні цілі, компенсації	Фізичне виживання	Мала переговорна сила

Регламент: 5 хв підготовка → 2 хв виступ кожної делегації → 10 хв формування коаліцій → 10 хв переговори → 5 хв підписання угоди.

Питання для дебрифінгу:

1. Чому складно досягти консенсусу? Хто мав найбільше впливу? Чому?
2. Як зробити цей процес більш демократичним?
3. Які паралелі з реальними кліматичними переговорами?

Методичний коментар:

Зверніть увагу на дисбаланс сил — малі острівні держави мають моральний авторитет, але мало реальних важелів. Це ілюструє проблему демократичного дефіциту у глобальному врядуванні.

---

Твердження	Ні	Частково	Так
Я розумію сутність політичної глобалізації
Я можу аналізувати роль наднаціональних інститутів
Я розумію проблему демократичного дефіциту
Я вмію порівнювати підходи до глобального врядування
Я можу оцінити місце України в глобальних процесах
Я розумію суперечність між суверенітетом та ефективністю

Урок 27. Політичні виміри глобалізації: наднаціональні інститути, глобальне врядування, демократичний дефіцит

Робочий аркуш учнів і учениць

---

ЄС запровадив CBAM (податок на вуглецеві викиди при імпорті), що впливає на виробників у країнах, які не обирали європейських чиновників.

1. Чи є це справедливим? □ Так □ Ні □ Частково
   • Обґрунтування:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Як вирішити цю дилему?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 1. Виміри глобалізації (індивідуально).

Вимір	Приклади для України	Вплив (+/-)	Оцінка (-3 до +3)
Економічний
Політичний
Культурний
Технологічний
Екологічний

Загальна оцінка глобалізації для України: _____

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 2. Демократичний дефіцит (індивідуально).

Оцініть демократичність організацій (1–5):

Організація	Представництво	Прозорість	Підзвітність	Оцінка
ООН
ЄС
СОТ
МВФ
G7 / G20

Найменш демократична організація: __________________

Дві конкретні реформи:

1. _________________________________________________________
2. _________________________________________________________

Завдання 3. Хелд vs Дал (індивідуально) — розвиток ключової компетентності

Аргумент	Хелд (космополітична демократія)	Дал (національна демократія)
Ефективність	Глобальні проблеми потребують глобальних рішень	Близькість до громадян дає кращі результати
Легітимність	Права людини — універсальні	Демократія можлива лише у спільнотах
Практичність	Технології дозволяють глобальну участь	Мовні та культурні бар’єри непереборні

Ваша позиція: □ Космополітична □ Національна □ Гібридна

Обґрунтування: ___________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 4. Дебати: суверенітет vs ефективність (у парах)

Ваша позиція: ________________________________________

Три аргументи:

1. _______________________________________________________
2. _______________________________________________________
3. _______________________________________________________

Найсильніший аргумент опонента: ___________________________________

Компромісне рішення: _____________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 5. Кліматичний саміт (у групах).

Ваша делегація: ________________________________________

Ваші ключові інтереси: ________________________________________

Потенційні союзники: ________________________________________

Червоні лінії (неприйнятно): ____________________________________

Результати переговорів — досягнута угода? □ Так □ Ні

Основні положення / причини провалу:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Що б ви змінили в процедурі переговорів?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

Твердження	Ні	Частково	Так
Я розумію сутність політичної глобалізації
Я можу аналізувати роль наднаціональних інститутів
Я розумію проблему демократичного дефіциту
Я вмію порівнювати підходи до глобального врядування
Я можу оцінити місце України в глобальних процесах
Я розумію суперечність між суверенітетом та ефективністю

Додаток: перелік джерел

Наукова література

• Robertson R. «Globalization: Social Theory and Global Culture» (1992)
• Giddens A. «The Consequences of Modernity» (1990)
• Held D. «Democracy and the Global Order» (1995)
• Held D., McGrew A. et al. «Global Transformations» (1999)
• Dahl R. «Can International Organizations Be Democratic?» // «Democracy’s Edges» (1999)
• Moravcsik A. «The Choice for Europe» (1998)
• Follesdal A., Hix S. «Why There is a Democratic Deficit in the EU» // JCMS, 2006, 44(3)
• Stiglitz J. «Globalization and Its Discontents» (2002)
• Habermas J. «The Postnational Constellation» (2001)

Статистика та індекси

• KOF Globalisation Index: kof.ethz.ch
• Eurobarometer: europa.eu/eurobarometer
• Economist Intelligence Unit «Democracy Index»: eiu.com
• Freedom House: freedomhouse.org

Правові документи

• Паризька кліматична угода (2015)
• Регламент ЄС 2023/956 (CBAM)
• Договір про ЄС (ст. 5 — субсидіарність)