Практична робота: Українська преса початку ХХ століття як інструменту формування національної свідомості

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 5. Тема: Практична робота: Українська преса початку ХХ століття як інструменту формування національної свідомості

За Державним стандартом учень/учениця:

характеризує зміни у засобах комунікації та масової інформації на початку ХХ ст. та їхній вплив на суспільне життя [12 ГІО 1.2.1-3];
пояснює, як поява нових засобів комунікації і масової інформації (газети, телефон) прискорила обмін ідеями [12 ГІО 4.2.1-1];
формує і характеризує джерельну базу теми/проєкту [12 ГІО 3.1.1-2 П];
визначає ідеологічну спрямованість джерела та оцінює його з погляду забезпечення прав людини та суспільних інтересів [12 ГІО 3.3.2-1 П];
верифікує судження з використанням кількох джерел інформації [12 ГІО 4.2.1-1].

Учні й учениці зможуть:

Визначати та характеризувати особливості української преси початку ХХ століття (газети, журнали, альманахи).
Пояснювати роль преси у формуванні національної свідомості українців у різні періоди.
Аналізувати відмінності між національними українськими виданнями та пресою з імперською ідеологією.
Порівнювати методи висвітлення подій у різних виданнях та виявляти ідеологічні наративи.
Оцінювати вплив преси на політичні процеси та суспільне життя.

Ключова компетентність уроку

Інформаційно-комунікаційна компетентність – розвиток навичок критичного аналізу історичних джерел, виявлення ідеологічної спрямованості медіа, порівняння різних точок зору та верифікації інформації.

Ключові терміни, особи та концепції

Газета – періодичне текстове аркушеве видання, покликане оперативно інформувати про найважливіші поточні події загального характеру чи певної галузевої тематики.
Альманах – книжкове видання у вигляді збірки творів різних авторів, об’єднаних за певною ознакою (тематичною, жанровою, ідейно-художньою).
Журнал – періодичне друковане видання, що виходить через визначені проміжки часу.
Національна свідомість – усвідомлення своєї належності до певної нації, її історії, культури, традицій та прагнення до збереження національної ідентичності.
Імперська ідеологія – система поглядів, спрямована на виправдання панування імперії над іншими народами та заперечення їхнього права на самовизначення.
Наратив – спосіб розповіді про події, який формує певне бачення і тлумачення історії.
Цензура – система контролю за змістом публікацій, що обмежувала свободу преси в Російській імперії.
“Рада” (1906–1914) – перша легальна українська щоденна газета у Києві, орган Товариства українських поступовців.
“Громада” – український журнал, що видавався Михайлом Драгомановим у Женеві (1878-1882), мав значний вплив на розвиток української громадської думки.
Українська Народна Республіка (УНР) – українська держава 1917-1921 рр., період розквіту української національної преси.
Михайло Грушевський – історик, політичний діяч, голова Центральної Ради УНР, засновник наукових та публіцистичних видань.
Михайло Драгоманов – український публіцист, історик, фольклорист, один із засновників української політичної журналістики.
Остарбайтер – примусовий робітник, вивезений нацистами до Німеччини під час Другої світової війни (термін включено для контексту історичної пам’яті).
Медіаграмотність – здатність критично аналізувати інформацію в медіа та розпізнавати маніпуляції.
Верифікація інформації – перевірка достовірності інформації за допомогою кількох незалежних джерел.

Як підготуватися до уроку?

Історичний контекст:

Початок ХХ століття став переломним для української преси. У цей період відбулося кілька важливих процесів:

Послаблення цензури після революції 1905 року дозволило виникнення перших легальних українських газет. До цього українська преса існувала переважно в еміграції або нелегально.
Зростання національної свідомості серед українців супроводжувалося попитом на україномовні видання, що висвітлювали б події з української перспективи.
Протистояння наративів: українська національна преса конкурувала з російськими імперськими виданнями, які намагалися представити українців як частину “единого русского народа” без права на окрему ідентичність.
Період УНР (1917-1921) став часом розквіту української преси – виникли сотні нових видань, газети стали важливим інструментом державотворення.

Методичні рекомендації:

Підготуйте роздрукований або цифровий доступ до сканів газет “Хлібороб” та “Кіевлянинъ” (посилання надані в завданнях).
Створіть атмосферу дослідницької лабораторії – учні працюватимуть з автентичними історичними джерелами.
Акцентуйте увагу на розвитку критичного мислення: важливо не просто прочитати текст, а зрозуміти, яку мету переслідував автор, яку аудиторію він намагався переконати.
Підготуйте додаткові приклади сучасних маніпуляцій у медіа для проведення паралелей між минулим і сучасністю.
Майте на увазі різний рівень читацьких навичок учнів – деякі можуть потребувати допомоги з читанням старої кирилиці.

Міждисциплінарні зв’язки:

Українська мова та література: робота з текстами різних стилів, аналіз мовних засобів впливу.
Історія: контекст національно-визвольного руху, історія УНР.
Правознавство: свобода слова, цензура, права національних меншин.
Медіаграмотність: розпізнавання пропаганди та маніпуляцій у сучасних медіа.

Корисні ресурси:

Українська преса часів революції: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1526
Електронна бібліотека НБУВ з історичними газетами: https://irbis-nbuv.gov.ua

Дизайн уроку

Провокація

Завдання 1. “Заголовки, що змінюють світ”

Покажіть учням кілька заголовків з різних епох:

“Проголошено незалежність України!” (1991)
“Революція на граніті” (1990)
“Майдан не здається!” (2013-2014)

Запитання для обговорення:

Як ці заголовки впливали на людей свого часу?
Чи могла б Україна здобути незалежність без вільної преси?
Що таке “національна свідомість” і як преса може її формувати?

Методичний коментар:

Почніть урок з емоційного зачіпання – учні мають усвідомити, що газети не просто інформують, а формують реальність. Дайте 2-3 хвилини на висловлювання думок, не коригуйте одразу – нехай учні самі формулюють гіпотези.

Практика

Самостійно

Завдання 2. “Детектив історії: розшифруй наратив”

Учні отримують два короткі уривки (3-4 речення) з різних газет початку ХХ ст., що описують одну й ту саму подію (наприклад, відкриття української школи або культурного товариства).

Уривок А (українська газета “Рада”, 1907):

“Вчора в Києві відбулося урочисте відкриття Товариства шкільної освіти, яке ставить собі за мету поширення рідної мови серед українського народу. На зборах була присутня численна українська громада, яка з великим ентузіазмом привітала це велике починання для нашого національного відродження.”

Уривок Б (російська газета “Кіевлянинъ”, 1907):

“В городе состоялось открытие очередного просветительского общества для местного населения. Необходимо отметить, что подобные сепаратистские начинания вызывают озабоченность у здравомыслящей части малороссийского общества, которое понимает необходимость единства русского народа.”

Інструкція: Прочитайте обидва уривки та заповніть таблицю:

Критерій	Газета А (українська)	Газета Б (імперська)
Як названа подія?
Які слова використано для опису українців?
Яке ставлення автора до події?
Яку мету переслідує автор?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває ключову компетентність уроку – інформаційно-комунікаційну. Учні вчаться бачити упередженість у джерелах. Дайте зразок тексту на дошці для аналізу або створіть адаптовані уривки самостійно на основі справжніх газет. Важливо, щоб тексти були короткими (по 3-4 речення), але яскраво демонстрували різницю в наративах.

Відповіді (приклад):

Українська газета назве подію “важливою віхою в національному відродженні”, імперська – “відкриттям освітнього закладу для місцевого населення”. Українська використає терміни “український народ”, “національна культура”, імперська – “малороси”, “місцеве населення”.

Завдання 3. “Словник епохи” (7 хвилин)

Створіть словник-глосарій термінів, які ви зустрінете в газетах початку ХХ століття:

Термін	Моє визначення	Перевірка (після уроку)
Громада
Просвіта
Цензура
Наратив
Імперська ідеологія

Методичний коментар:

Попросіть учнів спочатку записати власні розуміння термінів, а потім, після роботи з джерелами та обговорення, доповнити або скоригувати визначення. Це допоможе зафіксувати прогрес у розумінні матеріалу.

Завдання 4. “Компетентність дослідника: верифікація джерел”

Розвиток ключової компетентності

Уявіть, що ви історик, який досліджує події в Україні початку ХХ століття. У вас є дві газети з різними описами однієї події. Як перевірити, яке джерело більш достовірне?

Складіть чек-лист верифікації джерела:

Хто видавав газету? Яку мету переслідував?
☐ Визначено
Чи є в тексті факти, чи лише оцінні судження?
☐ Проаналізовано
Які слова-маркери вказують на упередженість автора?
☐ Знайдено мінімум 3 приклади
Чи можна знайти підтвердження інформації в інших джерелах?
☐ Перевірено
Кому вигідна ця версія подій?
☐ Визначено

Методичний коментар:

Це завдання безпосередньо працює на розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності. Учні створюють інструмент, який можуть використовувати і в сучасному житті для перевірки новин. Обов’язково наголосіть на актуальності цих навичок у світі фейкових новин і пропаганди.

Робота в парах

Завдання 5. “Редакція газети УНР: Патріотичний випуск”

Інструкція: Об’єднайтеся в пари. Ви – журналісти української газети часів УНР (1917-1921). Створіть макет першої шпальти газети з патріотичним настроєм.

Структура шпальти повинна містити:

Назву газети (придумайте оригінальну)
Головний заголовок про важливу подію (наприклад, прийняття IV Універсалу)
2-3 коротких матеріали:
- Новина про освіту/культуру
- Новина про військові успіхи
- Заклик до єднання народу
Ілюстрацію або символіку (герб УНР, тризуб)

Критерії оцінювання:

Чи відображає газета національну свідомість? (3 бали)
Чи використано історично достовірні факти? (2 бали)
Чи є креативність у подачі матеріалу? (2 бали)
Чи грамотно оформлено макет? (1 бал)

Методичний коментар:

Дайте учням можливість бути творчими, але нагадайте про історичну достовірність. Можна використати формат А3 для паперового варіанту або цифрові інструменти (Canva, PowerPoint). Важливо, щоб учні відчули себе творцями історії – тими, хто формує громадську думку.

Приклад теми для заголовка: “IV Універсал: Україна проголошує незалежність!”, “Відкрито першу українську гімназію в Києві!”, “Армія УНР захищає кордони молодої держави”.

Завдання 6. “Історичне детективне агентство: Порівняльний аналіз преси”

Інструкція: Проаналізуйте справжні історичні джерела – випуски газет “Хлібороб” та “Кіевлянинъ”.

Етап 1. Первинне ознайомлення (5 хвилин)

Відкрийте обидві газети за посиланнями:

Газета «Хлібороб»:
https://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_G&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=00000533/05
Газета «Кіевлянинъ»:
https://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_ir/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_G&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=00001541/09

Розгляньте структуру, оформлення, заголовки.

Етап 2. Детальний аналіз (15 хвилин)

Заповніть порівняльну таблицю:

Критерій порівняння	“Хлібороб” (українське видання)	“Кіевлянинъ” (імперське видання)
1. Мова видання
2. Цільова аудиторія
3. Головні теми публікацій
4. Як називають українців?
5. Ставлення до української культури/мови
6. Які цінності пропагує газета?
7. Наявність політичних закликів
8. Оцінка упередженості (1-10)

Додаткові запитання для аналізу:

Які події висвітлюються по-різному?
Які слова-маркери вказують на ідеологію газети?
Яку роль відіграє кожна газета у формуванні свідомості читачів?
Як газети впливали на політичні процеси свого часу?

Методичний коментар:

Це найважливіше завдання уроку, яке розвиває ключову компетентність. Обов’язково підготуйте учнів до роботи зі старими текстами – попередьте, що кирилиця виглядатиме незвично. Якщо учні матимуть труднощі з читанням, дозвольте їм зосередитися на структурі, заголовках, ілюстраціях. Циркулюйте між парами, допомагайте, задавайте додаткові запитання.

Очікувані відповіді:

“Хлібороб” писав українською, звертався до селян, пропагував національну свідомість, освіту.
“Кіевлянинъ” писав російською, підтримував імперську владу, ігнорував або применшував українську ідентичність, використовував терміни “малороси”, “окраина”.

Робота у групах

Завдання 7. “Дебати: Чи потрібна українська преса в епоху соцмереж?”

Обʼєднайте клас на 4 групи, кожна отримує роль:

Група 1: Історики – аргументуйте, чому преса була важливою для збереження української ідентичності в минулому.

Група 2: Журналісти – доведіть, що професійна преса і сьогодні важливіша за соцмережі.

Група 3: Блогери – захищайте позицію, що соцмережі ефективніше формують суспільну думку.

Група 4: Медіаексперти – проаналізуйте переваги та недоліки обох форматів, запропонуйте оптимальну модель.

Структура дебатів:

3 хвилини – підготовка в групах
По 2 хвилини – виступ кожної групи
3 хвилини – загальна дискусія

Методичний коментар:

Модеруйте дискусію, стежте, щоб усі голоси були почуті. Це завдання розвиває критичне мислення та вміння аргументувати свою позицію. Наприкінці підведіть до висновку: і преса, і соцмережі мають свої функції, але критичне мислення та медіаграмотність важливі завжди.

Завдання 8. “Міні-дослідження: Відомі українські газети” (15 хвилин)

Інструкція: Поділіться на 4 групи. Кожна група отримує для дослідження одну історичну газету:

Група 1: “Громада” (Лондон, 1878-1882, засновник Михайло Драгоманов)
Група 2: “Рада” (Київ, 1906–1914)
Група 3: “Діло” (Львів, 1880-1939)
Група 4: Сучасні видання – “Україна молода”, “День”

План дослідження:

Коли і де виникла газета?
Хто був засновником/головним редактором?
Яку ідеологію підтримувала?
Які головні теми висвітлювала?
Яку роль відіграла у формуванні національної свідомості?
Цікаві факти про видання

Форма презентації: Коротка доповідь (3-4 хвилини) або інфографіка.

Методичний коментар:

Підготуйте для кожної групи картки з базовою інформацією про газету або доступ до інтернету для швидкого пошуку. Якщо часу обмаль, можна задати це завдання як домашнє з презентацією на наступному уроці.

Ключова інформація для вчителя:

“Громада” – перше українське видання за кордоном, де можна було вільно обговорювати національні питання, впливала на формування української політичної думки.
“Рада” – перша легальна щоденна українська газета в Російській імперії, відіграла величезну роль у популяризації української мови та культури.
“Діло” – найдовговічніша українська газета в Галичині, центр громадського життя західноукраїнських земель.
Сучасні видання – продовжують традиції якісної журналістики, але змушені конкурувати з швидкими соцмережами.

Прогрес

Таблиця самооцінювання:

	Ні	Частково	Так
Визначаю та характеризую перші друковані видання в Україні (газети, журнали, альманахи), їхні особливості
Пояснюю роль преси у суспільному житті України різних періодів, зокрема її вплив на формування національної свідомості, поширення освіти та культури, а також на політичні процеси
Аналізую вплив історичних подій (наприклад, національно-визвольних рухів, реформ) на розвиток та функціонування преси в Україні
Висловлюю власні думки щодо важливості ролі преси у суспільстві, ґрунтуючись на історичному досвіді
Критично аналізую інформаційні джерела, виявляю упередженість та верифікую інформацію за кількома критеріями

Рефлексія:

Що було найцікавішим на уроці?
Що виявилося несподіваним?
Які паралелі з сучасністю ви помітили?

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 5. Тема: Практична робота: Українська преса початку ХХ століття як інструменту формування національної свідомості

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Завдання 1. Заголовки, що змінюють світ

Подумайте та запишіть відповіді:

Як заголовки газет можуть впливати на людей?

Що таке “національна свідомість”?

Чи може преса формувати національну свідомість? Як саме?

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 2. Детектив історії: розшифруй наратив

Прочитайте два уривки з різних газет та заповніть таблицю:

Критерій	Газета А (українська)	Газета Б (імперська)
Як названа подія?
Які слова використано для опису українців?
Яке ставлення автора до події? (позитивне/негативне/нейтральне)
Яку мету переслідує автор?

Мій висновок: Чим відрізняються ці два джерела?

Завдання 3. Словник епохи

Створіть словник термінів:

Термін	Моє визначення	Перевірка (заповніть після уроку)
Громада
Просвіта
Цензура
Наратив
Імперська ідеологія

Завдання 4. Компетентність дослідника: верифікація джерел 🔍

Складіть чек-лист для перевірки достовірності історичного джерела:

Хто видавав газету? Яку мету переслідував?
☐ Визначено: _________________________________________________________________________________
Чи є в тексті факти, чи лише оцінні судження?
☐ Проаналізовано: _________________________________________________________________________________
Які слова-маркери вказують на упередженість автора?
☐ Знайдено приклади: _________________________________________________________________________________
Чи можна знайти підтвердження інформації в інших джерелах?
☐ Перевірено: _________________________________________________________________________________
Кому вигідна ця версія подій?
☐ Визначено: _________________________________________________________________________________

Робота в парах

Завдання 5. Редакція газети УНР: Патріотичний випуск

Створіть макет першої шпальти української газети часів УНР (1917-1921):

Назва газети: _______________________________________________________________________

Головний заголовок:

Матеріал 1 (Освіта/Культура):

Матеріал 2 (Військові новини):

Матеріал 3 (Заклик до єднання):

Ілюстрація/символіка (опишіть або намалюйте):

Самооцінка нашої роботи:

Чи відображає газета національну свідомість?
☐ Так ☐ Частково ☐ Ні
Чи використано історично достовірні факти?
☐ Так ☐ Частково ☐ Ні
Чи є креативність у подачі?
☐ Так ☐ Частково ☐ Ні

Завдання 6. Історичне детективне агентство: Порівняльний аналіз преси 🔍

Проаналізуйте справжні історичні джерела та заповніть таблицю:

Посилання на газети:

Критерій порівняння	“Хлібороб”	“Кіевлянинъ”
1. Мова видання
2. Цільова аудиторія
3. Головні теми публікацій
4. Як називають українців?
5. Ставлення до української культури/мови
6. Які цінності пропагує?
7. Наявність політичних закликів
8. Оцінка упередженості (1-10)

Додаткові спостереження:

Які події висвітлюються по-різному?

Які слова-маркери вказують на ідеологію кожної газети?

Як ці газети впливали на формування свідомості читачів?

Висновок нашого дослідження:

Групова робота

Завдання 7. Дебати: Чи потрібна українська преса в епоху соцмереж?

Наша група: ☐ Історики ☐ Журналісти ☐ Блогери ☐ Медіаексперти

Наші аргументи (мінімум 3):

1. _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Контраргументи, які ми почули від інших груп:

Наш фінальний висновок:

Завдання 8. Міні-дослідження: Відомі українські газети

Наша група досліджує газету: _______________________________________________________________

План дослідження:

Коли і де виникла газета? _________________________________________________________________________________

Хто був засновником/головним редактором? _________________________________________________________________________________

Яку ідеологію підтримувала? _________________________________________________________________________________

Які головні теми висвітлювала?

Яку роль відіграла у формуванні національної свідомості?

Цікаві факти про видання:

Ключова інформація для презентації (тези):

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Творче завдання (домашня робота або додатково)

Завдання 9. Редактор минулого

Уявіть, що ви редактор української газети на зламі ХІХ-ХХ століть або в період Української революції.

Частина А. Концепція видання

Назва моєї газети: __________________________________________________________________________

Гасло/девіз: _________________________________________________________________________________

Цільова аудиторія: __________________________________________________________________________

Головна місія: _______________________________________________________________________________

Частина Б. План редакційної політики

Які теми ви б висвітлювали передусім (оберіть 5 найважливіших та обґрунтуйте):

☐ Освіта та відкриття українських шкіл

☐ Розвиток української мови та літератури

☐ Економічне становище селян

☐ Діяльність культурних товариств

☐ Міжнародна підтримка українського питання

☐ Боротьба з цензурою

☐ Військова оборона

☐ Державне будівництво УНР

☐ Інше: _______________________________________________________________

Обґрунтування вибору:

Частина В. Редакційне завдання

Які конкретні матеріали ви б замовили своїм журналістам у перший місяць роботи газети? (Напишіть 3-4 теми статей з коротким описом):

Мета статті: ______________________________________________________________________
Мета статті: ______________________________________________________________________
Мета статті: ______________________________________________________________________
Мета статті: ______________________________________________________________________

Частина Г. Передова стаття

Напишіть коротку передову статтю (150-200 слів) для першого номера вашої газети. Поясніть читачам, навіщо створено це видання та які цілі воно переслідує:

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 10. Есе-роздум

Тема: “Як українська преса допомагала формувати національну свідомість та єднати українців у різні історичні періоди”

Структура есе:

Вступ (Чому ця тема важлива?)

Основна частина:

Роль преси до революції 1905 року (цензура, еміграційні видання)

Період легальної преси (1906-1914) (газета “Рада” та інші)

Преса часів УНР (1917-1921) (розквіт українських видань)

Преса в діаспорі та під радянською владою (різні умови існування)

Сучасна українська преса (виклики та можливості)

Висновок (Чи зберігає преса свою роль сьогодні?)

Прогрес

Таблиця самооцінювання:

	Ні	Частково	Так
Визначаю та характеризую перші друковані видання в Україні (газети, журнали, альманахи), їхні особливості
Пояснюю роль преси у суспільному житті України різних періодів, зокрема її вплив на формування національної свідомості, поширення освіти та культури, а також на політичні процеси
Аналізую вплив історичних подій (наприклад, національно-визвольних рухів, реформ) на розвиток та функціонування преси в Україні
Висловлюю власні думки щодо важливості ролі преси у суспільстві, ґрунтуючись на історичному досвіді
Критично аналізую інформаційні джерела, виявляю упередженість та верифікую інформацію за кількома критеріями

Рефлексія

Що я дізнався/дізналася нового на цьому уроці?

Що мене найбільше здивувало?

Які паралелі з сучасністю я помітив/помітила?

Яке завдання було найцікавішим?

Що виявилося найскладнішим?

Які навички я розвинув/розвинула на цьому уроці?

☐ Критичне мислення

☐ Аналіз джерел

☐ Робота в команді

☐ Дослідницькі навички

☐ Медіаграмотність

☐ Інше: _______________________

Чи можу я застосувати отримані навички для аналізу сучасних медіа?

☐ Так, я розумію, як це робити

☐ Частково, потрібна додаткова практика

☐ Поки що складно

Моє головне відкриття цього уроку:

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе