Виникнення преси в Україні

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 4. Тема: Виникнення преси в Україні

Які результати уроків?

За Державним стандартом профільної середньої освіти учень/учениця:

характеризує зміни у засобах комунікації та масової інформації на початку ХХ ст. та їхній вплив на суспільне життя [12 ГІО 1.2.1-3];
пояснює, як поява нових засобів комунікації і масової інформації (газети, телефон) прискорила обмін ідеями [12 ГІО 4.2.1-1];
аналізує роль преси у формуванні громадської думки та національної свідомості;
оцінює вплив історичних, політичних та соціальних факторів на розвиток засобів масової інформації.

Учні й учениці зможуть:

Визначати та характеризувати перші друковані видання в Україні (газети, журнали, альманахи), їхні особливості та історичний контекст виникнення.
Пояснювати роль преси у суспільному житті України різних періодів, зокрема її вплив на формування національної свідомості, поширення освіти та культури, а також на політичні процеси.
Аналізувати вплив історичних подій (національно-визвольних рухів, реформ, цензури) на розвиток та функціонування преси в Україні.
Порівнювати особливості розвитку української преси в Наддніпрянській Україні (під владою Російської імперії) та Галичині (під владою Австро-Угорщини), виявляючи причинно-наслідкові зв’язки.
Критично оцінювати інформаційні джерела, визначаючи їхню упередженість, ідеологічне спрямування та вплив на аудиторію.
Висловлювати власні обґрунтовані думки щодо важливості преси у суспільстві, проводячи паралелі між історичним досвідом і сучасними медіа.
Синтезувати знання з історії, політології та медіаграмотності для комплексного розуміння ролі преси у суспільних процесах.

Ключова компетентність уроку

Інформаційно-комунікаційна компетентність – критичний аналіз інформаційних джерел, розуміння їхньої ролі у суспільстві, оцінка достовірності, упередженості та впливу інформації на громадську думку; усвідомлення механізмів формування інформаційного простору та його впливу на суспільно-політичні процеси.

Ключові терміни, особи та концепції

Друковані періодичні видання – засоби масової інформації (газети, журнали, бюлетені, альманахи), які виходять регулярно під постійною назвою з нумерацією або датуванням та містять контент, що не повторюється.
“Львівський Курʼєр” (1749) – перша газета на теренах України, видавалася латинською мовою у Львові, обслуговувала потреби міської еліти.
“Русалка Дністровая” (1837) – перший український літературний альманах, виданий у Будапешті “Руською трійцею” (Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький), символ національного пробудження.
“Основа” (1861-1862) – перший український часопис у Наддніпрянській Україні, заснований Василем Білозерським у Санкт-Петербурзі, існував недовго через цензурний тиск.
“Діло” (1880-1939) – найавторитетніша українська газета в Галичині, центр національно-культурного та політичного життя західних українців, виходила у Львові.
“Рада” (1906-1914) – перша легальна україномовна щоденна газета в Києві, заснована після революції 1905 року, стала трибуною національно-демократичного руху.
Євген Чикаленко (1861-1929) – меценат, громадський діяч, видавець газети “Рада”, фінансово підтримував розвиток української преси та культури.
Михайло Грушевський (1866-1934) – історик, політик, публіцист, голова НТШ, автор численних статей в українській пресі, використовував друковане слово для поширення національних ідей.
Цензура – система державного контролю за змістом публікацій, особливо жорстка у Російській імперії щодо українських видань, інструмент політичного тиску та культурної асиміляції.
Валуєвський циркуляр (1863) – таємний циркуляр міністра внутрішніх справ П. Валуєва, що фактично забороняв друкувати українською мовою освітні, релігійні та популярні книжки, проголошував неіснування української мови.
Емський указ (1876) – указ Олександра ІІ, виданий в Емсі (Німеччина), що заборонив ввезення українських книжок з-за кордону, друкування оригінальних творів українською мовою, українські театральні вистави – найжорстокіша антиукраїнська заборона в історії Російської імперії.
Національно-культурне відродження – процес формування та зміцнення національної свідомості через розвиток культури, освіти, мови та преси; в українському контексті ХІХ – початку ХХ століття.
“Шершень” і “Комар” – українські сатиричні журнали початку ХХ століття, використовували гумор та карикатуру для критики соціальних та політичних проблем.
Функції преси – комплекс ролей, які виконує преса у суспільстві: інформаційна (повідомлення про події), просвітницька (поширення знань), мобілізуюча (консолідація суспільства), культурологічна (розвиток мови та культури), контрольна (критика влади), формування громадської думки.
Медіаграмотність – здатність критично аналізувати інформацію, розуміти механізми її створення та поширення, оцінювати достовірність джерел – навичка, актуальна як у минулому, так і сьогодні.

Як підготуватися до уроку?

1. Методична підготовка:

Сформулюйте чітку мету уроку, що відповідає стандарту профільної середньої освіти.
Підготуйте візуальні матеріали: цифрові копії перших сторінок історичних газет, портрети видавців, карти поширення української преси.
Перевірте доступність онлайн-ресурсів та посилань для дослідницької роботи учнів.
Створіть послідовний план уроку з розподілом часу, врахувавши необхідність глибокого аналізу на профільному рівні.
Підготуйте диференційовані завдання для учнів з різним рівнем підготовки.

2. Змістова підготовка:

Обов’язково ознайомтеся з ключовими джерелами:

Стаття “Перші українські газети: як національна преса виживала під гнітом двох імперій”: https://elle.ua/ludi/novosty/persh-ukransk-gazeti-yak-naconalna-presa-vizhivala-pd-gntom-dvoh-mpery/
Енциклопедична стаття “Історія преси в Україні”: http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Istorija_presy_v_Ukr
Стаття “Дзеркало свідомості. Українська преса на початку ХХ століття”: https://tyzhden.ua/dzerkalo-svidomosti-ukrainska-presa-na-pochatku-khkh-stolittia/
Цифрові архіви історичних газет: http://irbis-nbuv.gov.ua

3. Глибокий історичний контекст:

Передумови виникнення української преси (ХVІІІ ст. – перша половина ХІХ ст.):

Поява друкованої преси на українських землях відбувалася в умовах бездержавності та поділу території між трьома імперіями – Російською, Австрійською (згодом Австро-Угорською) та Османською. Перші газети не були україномовними і обслуговували потреби колоніальної адміністрації та міської еліти. “Львівський Курʼєр” (1749), що видавався латинською мовою, був типовим прикладом такого видання.

Справжнім початком української національної преси став альманах “Русалка Дністровая” (1837), виданий “Руською трійцею”. Це видання, хоч і не було періодичним, продемонструвало можливість використання народної мови для літературних творів і стало символом національного пробудження в Галичині. Показово, що альманах довелося друкувати в Будапешті через австрійську цензуру, а після виходу більшість тиражу було конфісковано владою.

Преса в умовах імперського гніту (друга половина ХІХ ст.):

У Російській імперії українська преса стикалася з систематичним знищенням. Валуєвський циркуляр 1863 року, виданий після польського повстання, проголошував: “Ніякої окремої малоросійської мови не було, немає і бути не може”. Це був не просто адміністративний акт, а ідеологічна декларація про асиміляційну політику імперії.

Емський указ 1876 року завершив формування системи заборон, фактично унеможлививши розвиток української культури в легальному полі. Заборонялося: ввезення українських книг з-за кордону, друкування оригінальних творів українською мовою (дозволялося лише перекладати історичні документи “древньомалоросійським наречієм”), українські театральні вистави, викладання українською мовою, українські тексти в нотах. Ці заборони діяли до революції 1905 року.

Перший український часопис у Наддніпрянщині “Основа” (1861-1862) виходив у Санкт-Петербурзі, тобто в імперській столиці, що само по собі символічно. Часопис видавали Василь Білозерський та Пантелеймон Куліш. “Основа” публікувала наукові, літературні та публіцистичні матеріали, але через фінансові проблеми та цензурний тиск змогла вийти лише 24 номери за два роки.

Галицька преса як альтернативний центр:

Австро-Угорська імперія, хоч і не була демократичною державою, надавала більше свобод національним меншинам порівняно з Російською імперією. У Галичині українці (русини) мали можливість видавати пресу, хоч і під пильним наглядом цензури.

Газета “Діло” (1880-1939), що виходила у Львові, стала найвпливовішим українським виданням епохи. Вона об’єднувала національно свідому інтелігенцію, висвітлювала політичне життя, культурні події, економічні питання. “Діло” формувало громадську думку галицьких українців, сприяло політичній мобілізації та національному самоусвідомленню. Газета пережила зміну кількох політичних режимів і припинила існування лише з початком Другої світової війни.

Важливо розуміти, що галицька преса виконувала подвійну роль: з одного боку, вона обслуговувала потреби західноукраїнського суспільства, з іншого – була джерелом інформації та ідей для наддніпрянських українців, до яких нелегально потрапляли львівські видання.

Революція 1905 року та пожвавлення української преси:

Революція 1905-1907 років у Російській імперії змусила царський режим піти на поступки, зокрема послабити цензуру. Маніфест 17 жовтня 1905 року проголосив свободи слова, зібрань, друку. Це створило “вікно можливостей” для української преси.

1 січня 1906 року у Києві вийшов перший номер газети “Рада” – першої легальної україномовної щоденної газети в Наддніпрянщині. Газету заснував та фінансував меценат Євген Чикаленко, який витратив значну частину свого статку на підтримку української культури. Редакторами були Борис Грінченко, а згодом Сергій Єфремов.

“Рада” стала трибуною національно-демократичного руху. На її сторінках друкувалися Михайло Грушевський, Володимир Винниченко, Леся Українка, Олена Пчілка. Газета висвітлювала діяльність Центральної Ради (звідси й назва), публікувала матеріали з історії України, літературні твори, економічні огляди. Вона формувала національну свідомість міської інтелігенції та сприяла політизації українського руху.

Окрім “Ради”, у цей період виникли десятки інших українських видань: “Громадська думка” (Київ), “Засів” (Полтава), літературні журнали “Українська хата”, “Світло”, сатиричні видання “Шершень”, “Комар”, “Гедз”. Преса стала різноманітною за жанрами, ідеологіями, цільовою аудиторією.

Функції української преси початку ХХ століття:

Інформаційна – повідомлення про події в Україні та світі, які замовчувалися російськомовною пресою або подавалися з імперської перспективи.
Просвітницька – популяризація знань з історії, літератури, науки, агрономії. Для переважно селянського українського населення з низьким рівнем грамотності преса була важливим каналом освіти.
Мобілізуюча – консолідація національного руху, заклики до політичної активності, організація громадських ініціатив.
Культурологічна – розвиток української літературної мови, публікація художніх творів, критика, огляди мистецьких подій. Преса була простором, де формувалася сучасна українська мова.
Критична (контрольна) – викриття зловживань влади, критика русифікаторської політики, захист прав українців.
Формування громадської думки – створення українського публічного простору, де обговорювалися національні питання, формувалися політичні позиції.

4. Методичні акценти для профільного рівня:

На відміну від базового рівня, профільне навчання передбачає:

Глибший аналіз причинно-наслідкових зв’язків: чому саме преса стала ключовим інструментом національного руху? Як технологічні можливості друку впливали на політичні процеси?
Порівняльний підхід: систематичне порівняння умов розвитку преси в різних імперіях, різних регіонах України.
Критичне джерелознавство: аналіз упередженості, ідеологічного забарвлення, пропагандистських прийомів у історичних текстах.
Міждисциплінарність: поєднання знань з історії, політології, соціології, медіаграмотності.
Актуалізація: свідоме проведення паралелей з сучасними медіа, розуміння еволюції інформаційного простору.

5. Складні моменти уроку:

Розуміння цензури: учням з демократичного суспільства може бути складно уявити масштаби цензурних обмежень. Використовуйте конкретні кейси заборонених публікацій.
Імперський контекст: необхідно пояснити різницю між Російською та Австро-Угорською імперіями не в оціночних категоріях (“хороша-погана”), а через аналіз адміністративних систем.
Мовне питання: складність термінології (“малоросійська мова”, “русини”, “рутени”) потребує пояснень.
Історична мова джерел: тексти столітньої давності можуть бути незрозумілими – готуйте глосарії або адаптовані уривки.
Баланс між історією та медіаграмотністю: важливо не перетворити урок історії на урок медіаграмотності, але й показати релевантність історичного досвіду для розуміння сучасних медіа.

Дизайн уроку

Провокація

Завдання “Аналіз цитати та історичного контексту”

Запропонуйте учням прочитати та проаналізувати цитату:

“Газети на початку ХХ століття були не просто джерелом новин, а й трибуною для політичних дискусій, освітнім центром та рупором національних прагнень”.

Запитання для аналітичної дискусії:

Деконструкція поняття: Що означає, що газета є “трибуною” (а не просто носієм інформації)? Яка різниця між “повідомленням про подію” і “створенням платформи для дискусії”?
Множинність функцій: Чому преса виконувала одночасно кілька функцій? Як ці функції були взаємопов’язані? Чи може преса сьогодні виконувати стільки ролей одночасно?
Національний контекст: Чому формулювання наголошує саме на “національних прагненнях”? Що робило пресу інструментом національного руху? Подумайте про соціально-політичний контекст України початку ХХ століття.
Історичні паралелі: Як змінилася роль медіа від початку ХХ століття до сьогодні? Що залишилося незмінним, а що трансформувалося? Порівняйте газету 1906 року та сучасний новинний сайт/телеграм-канал.
Проблематика доступу: Які перешкоди існували для створення та поширення української преси на початку ХХ століття? Спробуйте передбачити основні виклики до того, як ми їх детально вивчимо.
Медіаграмотність: Як читачі того часу могли критично оцінювати інформацію в газетах? Чи мали вони доступ до альтернативних джерел? Чим їхня ситуація відрізняється від нашої?

Методичний коментар:

На профільному рівні провокація має стимулювати аналітичне мислення та активувати міждисциплінарні знання. Заохочуйте учнів до розгорнутих, аргументованих відповідей. Записуйте ключові ідеї у вигляді ментальної карти на дошці, показуючи зв’язки між концепціями. Не поспішайте давати готові відповіді – нехай учні сформулюють гіпотези, які перевірятимуться протягом уроку. Це завдання також актуалізує попередні знання про імперську політику щодо України та готує до глибшого занурення в тему.

Практика

Фронтальна робота з критичним аналізом джерел

Завдання “Документи цензури: від тексту до контексту”

Учні отримують два історичні документи для аналізу. На дошці/екрані демонструються тексти:

Документ А: З Валуєвського циркуляру (1863)

“Ніякої окремої малоросійської мови не було, немає і бути не може, а наріччя їх, що вживається простонародом, є та ж сама російська мова, тільки зіпсована впливом на неї Польщі; сама літературна мова для величезної маси простонароду є незрозумілою”.

Документ Б: З Емського указу (1876)

“Заборонити ввезення з-за кордону будь-яких книг малоросійською мовою; не дозволяти друкування малоросійською мовою оригінальних творів і перекладів…; заборонити малоросійські сценічні вистави і читання; заборонити друкування текстів до нот малоросійською мовою”.

Структурований аналіз (фронтальна робота з фіксацією висновків):

Крок 1. Ідентифікація джерела:

Хто автор? Яку посаду обіймав?
Кому адресовано документ?
Який офіційний статус документа (указ, циркуляр, лист)?

Крок 2. Ідеологічний аналіз:

Яку ідеологію транслює Документ А? (Імперський націоналізм, заперечення українського народу як окремої нації)
Які аргументи використовує влада для виправдання заборон?
Як документи відображають ставлення імперії до підлеглих народів?

Крок 3. Практичні наслідки:

Які конкретні дії заборонялися?
Як ці заборони впливали на можливості розвитку української преси?
Чи були легальні способи обходу цих заборон?

Крок 4. Порівняльний аналіз:

Як ескалювалися обмеження від 1863 до 1876 року?
Чому влада не обмежилася одним указом, а продовжувала посилювати заборони?

Крок 5. Критичне осмислення:

Чи можна назвати ці документи проявом “культурного геноциду”?
Як такі заборони впливали на колективну ідентичність українців?
Які паралелі з сучасними практиками цензури та контролю інформації ви можете провести?

Очікувані висновки:

Учні мають дійти до розуміння, що заборони були частиною системної асиміляційної політики, спрямованої на знищення української національної ідентичності. Преса як носій мови та ідей була особливо небезпечною для імперії, оскільки могла формувати національну свідомість та мобілізувати населення.

Методичний коментар:

Робота з первинними історичними джерелами – критично важлива навичка для профільного рівня. Учні мають навчитися не просто читати документи, а декодувати їхні ідеологічні посили, розуміти історичний контекст створення, оцінювати наслідки. Використовуйте методику “близького читання” (close reading) – детальний аналіз кожного формулювання. Питання мають провокувати дискусію, а не мати єдино правильну відповідь.

Індивідуальна аналітична робота (8-10 хвилин)

Завдання 1: “Порівняльна матриця: Два шляхи української преси” (розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності)

Створіть порівняльну матрицю розвитку української преси в двох імперіях, використовуючи мінімум критеріїв.

Критерій порівняння	Російська імперія (Наддніпрянщина)	Австро-Угорська імперія (Галичина)	Пояснення різниці
Законодавча база щодо мови	Репресивна: Валуєвський циркуляр (1863) – заборона освітніх і релігійних книжок українською мовою; Емський указ (1876) – заборона ввезення українських книжок, друкування оригінальних творів, театральних вистав. Фактична заборона української мови в публічній сфері до 1905 р.	Толерантна: Конституція 1867 р. гарантувала рівність мов у межах коронних земель. Українська (руська) мова визнавалася регіональною мовою Галичини. Можливість викладання в школах, богослужінь, преси українською мовою.	Російська імперія проводила асиміляційну політику, заперечуючи існування української мови як окремої (“малоросійське наріччя”). Австро-Угорщина використовувала принцип “розділяй і володарюй”, надаючи українцям певні права для балансування польського впливу в Галичині.
Інтенсивність цензури	Надзвичайно жорстка: Превентивна цензура (перевірка до друку), конфіскація тиражів, арешти редакторів, закриття друкарень, заслання авторів. Цензори мали необмежені повноваження. Будь-який натяк на національні прагнення розглядався як “мазепинство” та державна зрада. До 1905 р. українські видання практично неможливі.	Помірна: Цензура існувала, але була м’якшою. Переважно реактивна (після публікації). Можна було критикувати владу (крім персони монарха), обговорювати національні питання. Заборони застосовувалися лише у випадках прямих закликів до повалення влади або міжнаціональної ворожнечі.	Різниця в адміністративних системах: Російська імперія – абсолютистська монархія з централізованим контролем; Австро-Угорщина – дуалістична монархія з елементами парламентаризму. Російська влада бачила в українському русі екзистенційну загрозу єдності імперії; австрійська – інструмент протидії польському домінуванню.
Перше українське видання	“Основа” (1861-1862, Санкт-Петербург) – перший український часопис, редактори Василь Білозерський, Пантелеймон Куліш. Існував лише 24 номери (2 роки). Був закритий через фінансові проблеми та цензурний тиск. Видавався в столиці, оскільки в Україні це було неможливо.	“Зоря Галицька” (1848-1857, Львів) – перша українська газета в Галичині, виходила під час Весни народів. Потім “Слово” (1861-1887), що існувало 26 років. Видання в регіональному центрі, а не столиці імперії.	Показово, що навіть перше видання в Наддніпрянщині могло виходити лише в столиці під пильним наглядом, і то недовго. У Галичині преса виходила в українських містах і мала довшу історію існування. Галицькі видання пережили кілька хвиль цензури, але продовжували функціонувати.
Найвпливовіші газети/журнали	До 1905 р.: практично відсутні легальні україномовні видання. Після 1905 р.: “Рада” (1906-1914, Київ) – перша легальна щоденна україномовна газета, тираж 3-5 тис.; “Громадська думка” (Київ); “Українська хата” (літературний журнал). Короткий період існування (до Першої світової війни).	“Діло” (1880-1939, Львів) – найавторитетніша українська газета, існувала 59 років! Центр національно-політичного життя. “Правда” (1867-1898) – народовська газета. Численні літературні, наукові, сатиричні видання. Тривалість існування – ключова відмінність.	“Діло” функціонувало довше, ніж існував СРСР! Це символізує принципову різницю у можливостях. Галицька преса формувала покоління національно свідомих українців протягом десятиліть, створювала традицію журналістики. Наддніпрянська преса існувала епізодично, у вікна політичних криз.
Тематичне різноманіття преси	Обмежене: дозволялися переважно етнографічні, фольклорні, літературні теми (“безпечна” культурна тематика). Політика, історія національного руху, економічні питання під забороною або жорстким контролем до 1905 р. Після 1905 р. – розширення тематики, але під постійною загрозою закриття.	Широке: політичні газети, літературні журнали, наукові видання (записки НТШ), сатиричні журнали, жіночі часописи, молодіжна преса, кооперативні видання, церковні часописи. Можливість обговорення всіх суспільних питань: від парламентських виборів до аграрної реформи.	У Російській імперії українська преса була змушена концентруватися на “безпечних” темах, що обмежувало її суспільний вплив. Галицька преса була повноцінним суспільним інститутом, що охоплював всі сфери життя. Це дозволило сформувати професійну журналістську школу та різноманітні жанри.
Можливості для політичної публіцистики	До 1905 р.: практично відсутні. Будь-які політичні теми розглядалися як підривна діяльність. 1905-1914 рр.: обмежені можливості – можна було обговорювати виборчі кампанії, діяльність Думи, але під постійною загрозою репресій. Заборонялися теми державності, автономії, мовних прав. Численні конфіскації номерів.	Широкі можливості: можна було створювати партійні газети (радикальні, народовські, соціал-демократичні), обговорювати національно-політичні програми, критикувати уряд, вимагати автономії. Українці мали представників у парламенті – їхня діяльність висвітлювалася в пресі. Обмеження лише щодо закликів до повалення монархії.	Австро-Угорщина мала парламентську систему (Райхсрат), українці брали участь у виборах – це легітимізувало політичну публіцистику. У Російській імперії парламент з’явився лише 1906 р., та й то з обмеженими повноваженнями. Навіть після 1905 р. політична активність українців розглядалася як загроза єдності держави.
Доступ до друкарень	Обмежений: друкарні під жорстким контролем поліції. Більшість друкарень відмовлялися друкувати українські тексти через страх репресій. Потрібні були спеціальні дозволи. Український шрифт часто “несподіванок виходив з ладу” або “був недоступний”. Примусове друкування в столичних або закордонних друкарнях.	Відносно вільний: розвинена мережа друкарень у Львові, Чернівцях, Коломиї. Українські громадські організації (“Просвіта”, НТШ) мали власні друкарні. Наявність спеціалізованих друкарень для української преси. Конкуренція між друкарнями знижувала ціни.	Технічна інфраструктура друкарства була розвиненішою в урбанізованій Галичині. Але головне – політичний контекст: у Російській імперії сама можливість друкувати українською була привілеєм, який могли відібрати будь-коли. У Галичині це була нормальна комерційна послуга.
Фінансові можливості (меценатство, передплата)	Критична залежність від меценатів: газета “Рада” утримувалася виключно коштом Євгена Чикаленка (витратив ~150 тис. рублів – величезну суму). Передплатна база вузька через бідність селян і низьку грамотність (20-25%). Постійні фінансові кризи. Комерційна неспроможність більшості видань. Реклама обмежена.	Більш диверсифіковане фінансування: передплата (вища грамотність ~40-50%), меценатство (Василь Нагірний, інші), партійні та організаційні кошти (“Просвіта”, політичні партії), церковна підтримка (греко-католицька церква), реклама. Деякі видання були самоокупними. Кооперативний рух підтримував пресу.	У Галичині існувало українське громадянське суспільство з інституціями, що могли фінансувати пресу. Вища урбанізація і грамотність створювали передплатну базу. У Наддніпрянщині українська буржуазія була слабкою, інтелігенція бідною, селяни неграмотними – преса була “штучно підтримуваною” меценатами, а не ринковим продуктом.

Ключові висновки з порівняння:

Системний характер відмінностей: Різниця не була випадковою, а відображала фундаментальні відмінності в імперських системах управління та національних політиках.
“Вікно можливостей” 1905-1914 рр.: Навіть у період найбільшої свободи в Російській імперії українська преса не досягла того рівня розвитку, який Галичина мала протягом десятиліть.
Компенсаторна роль Галичини: Галицька преса частково компенсувала відсутність преси в Наддніпрянщині – видання нелегально потрапляли через кордон, формували національну свідомість.
Довготривалі наслідки: Галичина сформувала потужну журналістську традицію, що стала основою для преси УНР та ЗУНР. Наддніпрянщина розпочинала журналістську традицію “з нуля” після кожної хвилі репресій.

Додаткові завдання для поглибленого аналізу:

а) Причинно-наслідковий аналіз: Сформулюйте 3 основні причини, чому в Галичині преса розвивалася успішніше, ніж у Наддніпрянщині.

б) Історична контрфактика: Як би розвивалася українська преса, якби Валуєвський циркуляр та Емський указ не були прийняті? Обґрунтуйте свій прогноз.

в) Геополітичний контекст: Як конкуренція між Російською та Австро-Угорською імперіями впливала на можливості українського національного руху використовувати пресу?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває аналітичне мислення та навички систематизації інформації. Учні мають не просто заповнити таблицю, а зрозуміти системні відмінності між двома моделями розвитку преси. Таблиця стає інструментом для виявлення причинно-наслідкових зв’язків. На профільному рівні важливо, щоб учні самостійно формулювали пояснення, а не отримували готові відповіді. Завдання також розвиває інформаційно-цифрову компетентність через структурування даних та аналіз множинних критеріїв.

Завдання 2: “Критичний аналіз функцій преси” (розвиток ключової компетентності)

Проаналізуйте, які функції української преси були найважливішими в різні періоди. Заповніть таблицю, оцінивши значущість кожної функції за шкалою від 1 (мінімальна) до 5 (максимальна):

Орієнтовні відповіді:

Функція	1860-1870	1880-1890	1900-1914	Пояснення
Інформаційна	3	2	5	Зростання з появою щоденних газет
Просвітницька	5	4	4	Найважливіша на ранніх етапах через низьку грамотність
Мобілізуюча	2	1	5	Різке зростання після 1905 р.
Культурологічна	5	5	4	Постійно важлива для розвитку мови
Критична	2	1	4	Обмежена цензурою до 1905 р.
Національна ідентичність	4	5	5	Наскрізна функція, критична для виживання нації

Додаткові питання для аналізу:

а) Яка функція була найбільш небезпечною для імперської влади? Чому?

б) Як цензура намагалася нейтралізувати кожну з цих функцій?

в) Які функції української преси початку ХХ століття найбільш актуальні для сучасних українських медіа? Чому?

Методичний коментар:

Це завдання вчить учнів розуміти динаміку соціальних процесів та адаптацію інституцій до змінюваних умов. Оцінка за шкалою примушує до критичного осмислення, а не механічного запам’ятовування. Обговорення обґрунтувань розвиває аргументацію. Питання про сучасність створює міст між історією та медіаграмотністю.

Робота в парах

Завдання “Редакція під цензурою: стратегії виживання”

Контекст: Ви – редактори української газети у Київі в 1895 році (період між Емським указом та революцією 1905 р.). Будь-яка спроба видавати україномовну газету призведе до конфіскації тиражу та арешту. Але ви хочете доносити інформацію про українське національне життя до читачів.

Завдання:

Розробіть 5 стратегій, як можна обходити цензуру та доносити національні ідеї до аудиторії, не порушуючи формально закон. Подумайте про:
- Використання “підтекстів” та алегорій
- Публікацію матеріалів під виглядом “безпечних” тем
- Використання історичних аналогій
- Мовні хитрощі
- Зовнішні канали поширення
До кожної стратегії вкажіть:
- Конкретний приклад реалізації
- Ризики викриття цензурою
- Ефективність донесення меседжу до читача
Створіть уявний заголовок та лід статті, що використовує одну з ваших стратегій для розмови про заборону української мови, не називаючи цього прямо.

Приклад стратегії (для орієнтації учнів):

Стратегія: Історичні паралелі з іншими народами

Реалізація: Стаття про пригноблення ірландської мови Британською імперією в XVIII ст.

Ризики: Цензор може провести паралелі та заборонити публікацію

Ефективність: Висока для освічених читачів, які зрозуміють алюзію

Методичний коментар:

Це завдання розвиває креативне мислення, емпатію (здатність поставити себе на місце людей іншої епохи) та розуміння механізмів цензури. Учні мають відчути, наскільки складним було просто існування української преси. Робота в парах стимулює обмін ідеями. Після виконання (5-6 хвилин на роботу) попросіть 2-3 пари презентувати свої стратегії класу (2-3 хвилини на презентації). Обговоріть, які стратегії були найреалістичнішими та чи використовувалися вони насправді історичними редакторами.

Групова дослідницька робота

Завдання “Кейс-стаді: Українська преса як історичне джерело”

Клас ділиться на 4 групи. Кожна група отримує дослідницький кейс, що вимагає роботи з різними аспектами української преси. Групи мають підготувати аналітичну презентацію.

КЕЙС 1: “Рада” – перша легальна трибуна (політологічний аналіз)

Контекст: Газета “Рада” почала виходити 1 січня 1906 року в Києві, одразу після революції 1905 року, коли послабла цензура.

Дослідницькі завдання:

Засновники та фінансування: Хто такий Євген Чикаленко? Чому меценат був готовий витрачати власні кошти на газету? Що це говорить про можливості комерційного успіху української преси?
Редакційна політика: Які основні теми висвітлювала “Рада”? Яку політичну лінію вона представляла (національно-демократичну, соціалістичну, консервативну)?
Автори та аудиторія: Хто писав для “Ради”? (Грушевський, Винниченко, Єфремов) Хто її читав? Яким був соціальний портрет читача?
Вплив на суспільство: Як “Рада” впливала на політичні процеси в Україні 1906-1914 рр.? Яку роль вона відіграла під час виборів до Державної Думи?
Причини припинення: Чому “Рада” припинила існування в 1914 році? (Початок Першої світової війни, нова хвиля репресій)

Завдання для презентації: Створіть “редакційний меморандум” газети “Рада” на початок 1906 року, де сформулюйте:

Місію видання
Цільову аудиторію
Основні теми та рубрики
Принципи редакційної політики
Виклики та ризики

Підказки для дослідження:

Чикаленко витратив на “Раду” близько 150 тисяч рублів – величезну суму
Газета мала тираж 3-5 тисяч примірників
Переслідувалася цензурою, конфісковувалися окремі номери
Стала центром консолідації національно-демократичних сил

КЕЙС 2: Цензура як система контролю (аналіз механізмів влади)

Контекст: Російська імперія створила потужну систему цензури, спрямовану проти української культури.

Дослідницькі завдання:

Механізми цензури: Як технічно працювала цензура? (Превентивна перевірка, конфіскація тиражів, переслідування редакторів, закриття друкарень)
Ідеологічне обґрунтування: Які аргументи використовувала імперська влада для виправдання заборон? (Теорія “триєдиного російського народу”, боротьба з “мазепинством”, “польською інтригою”)
Еволюція заборон: Проаналізуйте ескалацію від Валуєвського циркуляру до Емського указу. Чому заборони посилювалися?
Способи обходу: Які стратегії використовували українські видавці для обходу цензури? (Друк за кордоном, алегорії, “етнографічні” публікації, перехід на галицьку орфографію)
Порівняння систем: Порівняйте російську та австро-угорську цензуру. Чому Австро-Угорщина була толерантнішою?

Завдання для презентації: Створіть “інструкцію для цензора” Російської імперії (стилізація під історичний документ), де опишіть:

Які теми абсолютно заборонені
Які теми викликають підозру
Як виявляти “приховану” українську пропаганду
Які санкції застосовувати

Потім створіть контр-інструкцію “Як редактору уникнути цензури”.

Підказки:

Емський указ називали “ганебним указом”
Михайло Драгоманов видавав журнал “Громада” у Женеві, звідки нелегально поширював в Україні
У Галичині друкували книжки для Наддніпрянської України
Цензори інколи не знали української мови і пропускали “небезпечні” тексти

КЕЙС 3: Преса як інструмент освіти та просвіти (соціокультурний аналіз)

Контекст: Для переважно селянського, неписьменного українського населення преса була важливим каналом модернізації.

Дослідницькі завдання:

Рівень грамотності: Який відсоток українців уміли читати на початку ХХ століття? Як це впливало на можливості преси?
Просвітницький контент: Які типи освітніх матеріалів публікувалися? (Агрономія, гігієна, історія, географія, природознавство)
Мовна модернізація: Як преса сприяла розвитку сучасної української літературної мови? Які терміни створювалися?
Альтернатива російській школі: Як преса компенсувала відсутність українського шкільництва?
Читацькі практики: Як читали газети в селах? (Колективне читання вголос, читальні “Просвіти”, нелегальне поширення)

Завдання для презентації: Розробіть план освітньої рубрики для тогочасної української газети, орієнтованої на селян. Включіть:

5-7 тем для публікацій
Стиль викладу (враховуючи освітній рівень аудиторії)
Ілюстрації та інфографіку (опис)
Приклад короткої статті (150-200 слів) на одну з тем

Підказки:

Грамотність серед українців Російської імперії – близько 20-25%
Популярні теми: нові методи землеробства, права селян, історія козацтва
Газети читали вголос у корчмах, сільських сходах
“Просвіта” створювала читальні з українською пресою

КЕЙС 4: Сатира та гумор як форма опору (культурологічний та психологічний аналіз)

Контекст: Сатиричні видання (“Шершень”, “Комар”, “Гедз”) використовували гумор для критики влади та соціальних проблем.

Дослідницькі завдання:

Функції сатири: Чому гумор був ефективним інструментом політичної критики? Як сатира могла обходити цензуру?
Об’єкти критики: Що висміювали українські сатиричні видання? (Русифікація, бюрократія, соціальна несправедливість, колабораціонізм)
Художні засоби: Які жанри використовувалися? (Карикатури, фейлетони, пародії, анекдоти, сатиричні вірші)
Психологія сміху: Як гумор допомагав зберігати моральний дух і опірність у пригнобленого народу?
Межі дозволеного: Де проходила межа між дозволеним гумором і “образою влади”? Як редактори балансували?

Завдання для презентації: Створіть макет однієї сторінки сатиричного журналу “Шершень” (або вигаданого з подібною концепцією) для 1906 року:

Редакційна карикатура з поясненням символів
2-3 сатиричні заголовки до “новин”
Короткий фейлетон (гумористичний коментар)
Пояснення, які реальні події/проблеми ви висміюєте

Підказки:

“Шершень” виходив у Києві в 1906 році
Використовувалися карикатури в стилі європейської сатиричної преси
Висміювалися конкретні чиновники, але “завуальовано”
Сатиричні видання швидко закривалися владою
Гумор зближував інтелігенцію та простий народ

Методичний коментар до групової роботи:

Кейс-стаді – потужний метод для розвитку дослідницьких навичок на профільному рівні. Кожен кейс фокусується на іншому аспекті теми, що дозволяє класу комплексно вивчити явище української преси. Групи працюють 8-10 хвилин, потім презентують результати (по 2-3 хв. на групу).

Роль учителя під час групової роботи:

Консультувати групи, які зіткнулися з труднощами
Спрямовувати дискусії питаннями
Стежити за часом
Фіксувати цікаві ідеї для подальшого обговорення

Після презентацій (2-3 хв.): Підсумуйте ключові висновки з усіх кейсів, показавши, як різні аспекти (політика, цензура, освіта, культура) були взаємопов’язані у функціонуванні української преси.

Прогрес

Таблиця самооцінки

Оцініть свої навички та знання, отримані на уроці:

Результати навчання	Ні	Частково	Так
Я можу характеризувати перші друковані видання в Україні та пояснити їхнє історичне значення
Я розумію роль преси у формуванні національної свідомості та можу навести конкретні приклади
Я можу проаналізувати вплив Валуєвського циркуляру та Емського указу на розвиток української культури
Я вмію порівнювати умови розвитку української преси в Російській та Австро-Угорській імперіях
Я можу критично аналізувати історичні документи, виявляючи їхню ідеологічну спрямованість
Я розумію функції преси (інформаційна, просвітницька, мобілізуюча тощо) та можу оцінити їхню важливість
Я можу провести паралелі між історичною українською пресою та сучасними медіа
Я вмію критично оцінювати інформаційні джерела та розуміти механізми впливу медіа на суспільство (ключова компетентність)

Рефлексія

Питання для рефлексії (письмово або усно):

Що найбільше вразило вас у історії української преси?

Які паралелі між цензурою початку ХХ століття та сучасними інформаційними викликами ви бачите?

Чого навчила вас історія української преси про важливість свободи слова?

Яке завдання на уроці було найскладнішим? Чому?

Як знання про історичну пресу можуть допомогти вам краще розуміти сучасні медіа?

Методичний коментар:

Рефлексія на профільному рівні має бути аналітичною, а не формальною. Учні мають осмислити не лише фактичні знання, а й метанавички (критичне мислення, аналіз джерел, порівняння систем). Запропонуйте 2-3 учням поділитися своїми рефлексіями з класом. Це допоможе іншим глибше осмислити матеріал.

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 4. Тема: Виникнення преси в Україні

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Аналіз цитати

Прочитайте цитату:

Дайте розгорнуті відповіді на запитання:

Що означає, що газета є “трибуною”, а не просто носієм інформації?

Чому преса виконувала одночасно кілька функцій? Як ці функції були взаємопов’язані?

Що робило пресу інструментом національного руху в українському контексті?

Як змінилася роль медіа від початку ХХ століття до сьогодні? Що залишилося незмінним?

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 1: Аналіз документів цензури

Прочитайте уривки з історичних документів:

Документ А: З Валуєвського циркуляру (1863)

“Ніякої окремої малоросійської мови не було, немає і бути не може…”

Документ Б: З Емського указу (1876)

“Заборонити ввезення з-за кордону будь-яких книг малоросійською мовою; не дозволяти друкування малоросійською мовою оригінальних творів і перекладів…”

Дайте аналіз:

Яку ідеологію транслюють ці документи?

Які конкретні дії заборонялися? Як це впливало на можливості української преси?

Як ескалювалися обмеження від 1863 до 1876 року? Чому влада посилювала заборони?

Які наслідки мали ці заборони для української національної ідентичності?

Які паралелі з сучасними практиками цензури та контролю інформації ви можете провести?

Завдання 2: Порівняльна матриця

Заповніть таблицю, порівнявши умови розвитку української преси в двох імперіях:

Критерій порівняння	Російська імперія (Наддніпрянщина)	Австро-Угорська імперія (Галичина)	Пояснення різниці
Законодавча база щодо мови
Інтенсивність цензури
Перше українське видання
Найвпливовіші газети/журнали
Тематичне різноманіття преси
Можливості для політичної публіцистики
Доступ до друкарень

Додаткові питання для аналізу:

а) Сформулюйте 3 основні причини, чому в Галичині преса розвивалася успішніше:

б) Як би розвивалася українська преса, якби Валуєвський циркуляр та Емський указ не були прийняті?

в) Як конкуренція між Російською та Австро-Угорською імперіями впливала на можливості українського національного руху?

Завдання 3: Аналіз функцій преси

Оцініть значущість кожної функції української преси в різні періоди за шкалою від 1 до 5:

Функція преси	1860-1870-ті	1880-1890-ті	1900-1914	Обґрунтування змін
Інформаційна
Просвітницька
Мобілізуюча (політична)
Культурологічна
Критична (контрольна)
Формування національної ідентичності

Аналітичні питання:

а) Яка функція була найнебезпечнішою для імперської влади? Чому?

б) Які функції української преси початку ХХ століття найактуальніші для сучасних українських медіа?

Робота в парах

Завдання “Редакція під цензурою: стратегії виживання”

Контекст: Ви – редактори української газети у Київі в 1895 році. Будь-яка україномовна газета заборонена, але ви хочете доносити національні ідеї до читачів.

Розробіть 5 стратегій обходу цензури:

Стратегія 1:
Опис: __________________________________________________________________________________________
Конкретний приклад: _________________________________________________________________________
Ризики: ________________________________________________________________________________________
Ефективність: _________________________________________________________________________________

Стратегія 2:
Опис: __________________________________________________________________________________________
Конкретний приклад: _________________________________________________________________________
Ризики: ________________________________________________________________________________________
Ефективність: _________________________________________________________________________________

Стратегія 3:
Опис: __________________________________________________________________________________________
Конкретний приклад: _________________________________________________________________________
Ризики: ________________________________________________________________________________________
Ефективність: _________________________________________________________________________________

Стратегія 4:
Опис: __________________________________________________________________________________________
Конкретний приклад: _________________________________________________________________________
Ризики: ________________________________________________________________________________________
Ефективність: _________________________________________________________________________________

Стратегія 5:
Опис: __________________________________________________________________________________________
Конкретний приклад: _________________________________________________________________________
Ризики: ________________________________________________________________________________________
Ефективність: _________________________________________________________________________________

Створіть уявний заголовок та лід статті (перший абзац), що використовує одну з ваших стратегій для розмови про заборону української мови, не називаючи цього прямо:

Заголовок: ____________________________________________________________________________________

Лід статті:

Яку стратегію ви використали? __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Групова робота

Кейс-стаді: Українська преса як історичне джерело

Наш кейс (обведіть): Кейс 1 / Кейс 2 / Кейс 3 / Кейс 4

КЕЙС 1: “Рада” – перша легальна трибуна

Дослідницькі завдання:

Хто такий Євген Чикаленко? Чому він фінансував газету?

Які основні теми висвітлювала “Рада”? Яку політичну лінію представляла?

Хто писав для “Ради”? Хто її читав?

Як “Рада” впливала на політичні процеси 1906-1914 рр.?

Чому “Рада” припинила існування в 1914 році?

Редакційний меморандум газети “Рада” (1906):

Місія видання:

Цільова аудиторія:

Основні теми та рубрики:

_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________

Принципи редакційної політики:

Виклики та ризики:

КЕЙС 2: Цензура як система контролю

Дослідницькі завдання:

Як технічно працювала цензура? (механізми контролю)

Які аргументи використовувала імперська влада для виправдання заборон?

Чому заборони посилювалися від Валуєвського циркуляру до Емського указу?

Які стратегії використовували українські видавці для обходу цензури?

Порівняйте російську та австро-угорську цензуру:

“Інструкція для цензора Російської імперії”:

Абсолютно заборонені теми:

Підозрілі теми:

Як виявляти “приховану” українську пропаганду:

Санкції:

Контр-інструкція “Як редактору уникнути цензури”:

1. ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

КЕЙС 3: Преса як інструмент освіти та просвіти

Дослідницькі завдання:

Який відсоток українців уміли читати на початку ХХ століття? _______________________________________________________________________________

Які типи освітніх матеріалів публікувалися в українській пресі?

Як преса сприяла розвитку української літературної мови?

Як преса компенсувала відсутність українського шкільництва?

Як читали газети в селах? (практики читання)

План освітньої рубрики для селян:

Назва рубрики: __________________________________________________________

Теми для публікацій:

Стиль викладу (враховуючи освітній рівень):

Ілюстрації (опис):

Приклад короткої освітньої статті (150-200 слів):

Тема: __________________________________________________________________

Текст статті:

КЕЙС 4: Сатира та гумор як форма опору

Дослідницькі завдання:

Чому гумор був ефективним інструментом політичної критики?

Що висміювали українські сатиричні видання?

Які художні засоби використовувалися? (жанри сатири)

Як гумор допомагав зберігати моральний дух пригнобленого народу?

Де проходила межа між дозволеним гумором і “образою влади”?

Макет сторінки сатиричного журналу “Шершень” (1906):

Назва журналу: __________________________________________________________

Редакційна карикатура (опис/ескіз):

Пояснення символів:

Сатиричні заголовки:

________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________

Короткий фейлетон (гумористичний коментар):

Які реальні події/проблеми ви висміюєте?

Прогрес

Таблиця самооцінки

Оцініть свої навички (поставте позначку):

Результати навчання	Ні (1-3)	Частково (4-6)	Так (7-9)
Я можу характеризувати перші друковані видання в Україні
Я розумію роль преси у формуванні національної свідомості
Я можу проаналізувати вплив цензурних указів на українську культуру
Я вмію порівнювати розвиток преси в Російській та Австро-Угорській імперіях
Я можу критично аналізувати історичні документи
Я розумію функції преси та можу оцінити їхню важливість
Я можу провести паралелі між історією преси та сучасними медіа
Я вмію критично оцінювати інформаційні джерела

Рефлексія

Що найбільше вразило вас у історії української преси?

Які паралелі між цензурою початку ХХ століття та сучасними інформаційними викликами ви бачите?

Чого навчила вас історія української преси про важливість свободи слова?

Яке завдання на уроці було найскладнішим? Чому?

Як знання про історичну пресу можуть допомогти краще розуміти сучасні медіа?

Домашнє завдання (оберіть один варіант)

Варіант 1: Дослідницьке есе (400-500 слів)

Тема: “Як цензура впливала на розвиток української національної свідомості через обмеження преси”

Вимоги:

Використайте конкретні історичні приклади
Проаналізуйте причинно-наслідкові зв’язки
Зробіть висновки про довготривалі наслідки
Оформіть есе з вступом, основною частиною та висновком

Варіант 2: Порівняльний аналіз (таблиця + текст 250-300 слів)

Створіть розгорнуту порівняльну таблицю “Українська преса тоді і зараз”:

Критерій	Початок ХХ століття	Сучасність	Аналіз змін
Доступність
Цензура/контроль
Функції
Технології поширення
Вплив на суспільство
Загрози та виклики

Додайте текстовий аналіз: що змінилося, що залишилося подібним, які уроки ми можемо винести.

Варіант 3: Творчий проєкт

Створіть макет першої сторінки української газети одного з періодів:

1865 рік (епоха цензури)
1906 рік (після революції)
1917 рік (Українська революція)

Включіть:

Назву газети
5-7 заголовків статей
2-3 повні статті (по 100-150 слів)
Візуальні елементи (ілюстрації, оголошення)
Пояснювальну записку (200 слів): чому обрали цей період, як врахували історичний контекст

Варіант 4: Біографічне дослідження

Дослідіть життя та діяльність однієї з ключових постатей української преси:

Євген Чикаленко
Михайло Грушевський (як публіцист)
Борис Грінченко
Іван Франко (як журналіст)

Підготуйте презентацію (8-10 слайдів) або письмову роботу (400-500 слів):

Біографія
Внесок у розвиток української преси
Конкретні видання, з якими працював
Історичне значення діяльності
Актуальність спадщини сьогодні

Варіант 5: Аналітична інфографіка

Створіть інфографіку “Еволюція української преси ХІХ – початку ХХ століття”:

Хронологічна стрічка ключових подій
Статистика (тиражі, кількість видань)
Карта поширення преси
Схема функцій преси
Візуалізація впливу цензури

Додайте пояснювальний текст (200-250 слів).

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе