Виникнення преси у світі

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 3. Тема: Виникнення преси у світі

Які результати уроку?

За Державним стандартом учень/учениця:

формує і характеризує джерельну базу теми/проєкту [12 ГІО 3.1.1-2 П]
виявляє стереотипні судження у джерелі, визначає мотиви його автора/-ів [12 ГІО 3.2.1-1 П]
оцінює джерела відповідно до заданих критеріїв для встановлення їх автентичності [12 ГІО 3.3.1-1]
верифікує судження з використанням кількох джерел інформації [12 ГІО 4.2.1-1]
доцільно застосовує поняттєвий апарат історії та соціальних наук [12 ГІО 4.3.1-1]

Мовою учнів. На уроці ви навчитеся:

Визначати основні етапи виникнення світової преси від рукописних листків до друкованих періодичних видань
Охарактеризувати перші друковані газети в Європі та Америці, їхні особливості та роль у суспільстві
Аналізувати умови, що сприяли розвитку преси в різних країнах світу
Порівнювати функції преси у різні історичні періоди
Оцінювати вплив технологічних винаходів на розвиток журналістики
Пояснювати, як преса трансформувалася з інформаційного засобу в інструмент впливу на суспільну думку

Ключова компетентність уроку

Інформаційно-комунікаційна компетентність – учні/учениці аналізуватимуть еволюцію засобів поширення інформації, розвиватимуть критичне розуміння ролі преси в суспільстві, оцінюватимуть достовірність різних типів джерел інформації.

Ключові терміни, особи та концепції

Преса – друковані та електронні періодичні видання (газети, журнали), що виходять з визначеною періодичністю та призначені для масового розповсюдження інформації
Газета – періодичне друковане видання, що виходить щоденно або з певною регулярністю, призначене для оперативного інформування про поточні події
Цайтунг (Zeitung) – німецька назва газети, від слова “Zeit” (час), що підкреслює актуальність інформації
“La Gazette” – перша регулярна французька газета, заснована в 1631 році Теофрастом Ренодо, лікарем короля Людовіка XIII
Теофраст Ренодо (1586-1653) – французький лікар, засновник першої сучасної газети “La Gazette”, новатор журналістики
“The Times” – британська газета, заснована в 1785 році (спочатку “Universal Daily Register”), символ респектабельної журналістики
Йоганн Гутенберг (бл. 1400-1468) – винахідник друкарського верстата з рухомими літерами (бл. 1440 р.), що революціонізував поширення інформації
Періодичність – регулярність виходу видання (щоденно, щотижнево, щомісячно), важлива ознака преси
Цензура – контроль влади над змістом публікацій, обмеження свободи слова
“Центова преса” (“Penny press”) – дешеві масові газети в США XIX століття, орієнтовані на широку аудиторію
Джозеф Пулітцер (1847-1911) – американський видавець угорського походження, новатор журналістики, засновник Пулітцерівської премії
Вільям Рандольф Герст (1863-1951) – американський медіамагнат, конкурент Пулітцера, представник сенсаційної журналістики
“Жовта преса” – сенсаційна, бульварна преса, орієнтована на емоції та скандали; термін виник у 1895 р. від коміксу “Жовта дитина”
Рукописні “новини” (avvisi, novi, news letters) – попередники друкованих газет, рукописні листки з новинами, що розповсюджувалися в XVI-XVII ст.
Інформаційне агентство – організація зі збору та розповсюдження новин; перші прообрази з’явилися в Венеції у XVI ст.

Як підготуватися до уроку?

Цей урок розкриває захоплюючу історію виникнення преси як явища, що змінило світ. Важливо показати учням, що преса – це не просто спосіб передачі інформації, а потужний інструмент формування суспільної думки, що еволюціонував разом з технологіями та суспільними потребами.

Історичний контекст: від усної традиції до друкованого слова

До винаходу друкарства інформація передавалася усно або через рукописні джерела. У Стародавньому Римі існували “Acta Diurna” (щоденні події) – щоденні повідомлення про політичні події, військові перемоги, релігійні свята, які висікалися на камені або металі та виставлялися на Forum Romanum.

У Середньовіччі інформацію розповсюджували мандрівні співці, глашатаї, купці. З розвитком торгівлі у XV-XVI ст. виникла потреба в регулярній інформації про ціни, події в різних містах, політичні зміни. Саме в цей період зʼявляються рукописні новини – листи з інформацією, які переписувалися та розповсюджувалися серед купців, банкірів та аристократії.

Винахід Гутенберга: технологічна революція

Близько 1440 року Йоганн Гутенберг винайшов друкарський верстат з рухомими літерами. Це був переломний момент в історії комунікації. Тепер тексти можна було тиражувати швидко та в значній кількості. Перша друкована книга – Біблія Гутенберга (1455) – продемонструвала можливості нової технології.

Протягом XVI століття друкарство поширилося по всій Європі. Великі тиражі творів Мартіна Лютера під час Реформації (1517) показали силу друкованого слова в поширенні ідей. Проте періодичних видань ще не існувало – друкували переважно книги та памфлети.

Народження періодичної преси: Німеччина XVII століття

Роком народження європейської газетної періодики вважається 1609 (хоча деякі дослідники називають 1605) Газета — Вікіпедія. Перші газети в Німеччині виходили в Страсбурзі і Аугсбурзі Історія журналістики. Це були невеликі друковані видання, що виходили щотижня та містили новини з різних міст.

Особливість німецької преси – тривале співіснування рукописних та друкованих видань. Підготовка, переписування та розповсюдження рукописних газет були тісно пов’язані з діяльністю поштових станцій – осередків інформаційного обміну Wikipedia Bookster. Це був час, коли “пошта робила газету”.

Франція: “La Gazette” – перша сучасна газета

30 травня 1631 року французький дворянин Теофраст Ренодо, лікар короля Людовіка XIII, започаткував випуск першої сучасної газети “La Gazette” Новини для короля й не тільки. Як 390 років тому лікар і кардинал відкрили першу популярну газету | Chas.News. Ренодо отримав від короля монопольне право на видання періодичної преси у Франції. “La Gazette” на чотирьох сторінках розміром 23 на 15 см спочатку виходила накладом 300 примірників, згодом кількість сторінок виросла утричі, а примірників – учетверо. Газета мала великий успіх, особливо під час Тридцятилітньої війни (1618-1648), коли люди відчували гостру потребу в інформації. Ренодо хвалився, що завдяки його виданню “більше жоден купець не поїде торгувати в зруйноване чи обложене місто, а жоден солдат не піде воювати у країну, де нема війни”. Це була перша газета, що усвідомлювала свою суспільну місію.

Велика Британія: свобода преси та політична боротьба

Англійська преса розвивалася в умовах політичних потрясінь XVII століття – громадянської війни, казні короля Карла I, Реставрації монархії. У період 1642-1649 рр. виходило не менш 170 щотижневих газет Історія журналістики — Вікіпедія, хоча більшість існували недовго через цензуру. У 1785 році з’явилася газета “The Times”, яка стала символом британської журналістики. Спочатку називалася “Universal Daily Register”, але в 1788 році була перейменована. “The Times” поступово стала символом англійського стилю життя Електронна бібліотека Інституту журналістики.

Особливість британської преси – активна участь письменників у журналістиці. Даніель Дефо, Джонатан Свіфт, Генрі Філдінг, Семюел Джонсон видавали газети та журнали, підвищуючи літературний рівень журналістики.

США: від колоніальної преси до масових видань

У Північній Америці перша газета “Publick Occurrences” вийшла в 1690 році в Бостоні, але влада негайно її заборонила. Розвиток американської преси почався у XVIII столітті разом із боротьбою за незалежність.

Після 1830 року, зі зростанням урбанізації, зʼявилася “центова преса” (“penny press”), попередниця “жовтої” Жовта преса — Вікіпедія. Початком масової сенсаційної преси вважають перший номер “New York Sun”, яку видавець Бенджамін Дей випустив 3 вересня 1833 р. Словник молодого журналіста – Основи журналістики: Підручник Це були дешеві газети, доступні робітникам та іммігрантам.

XIX століття: “жовта преса” та масова журналістика

У кінці XIX століття виникає феномен “жовтої преси”. Термін виник 1895 року щодо газет “Нью-Йорк Ворлд” і “Нью-Йорк Джорнел”, де друкувався комікс “Жовта дитина” Жовта преса — Вікіпедія. Джозеф Пулітцер у 1883 р. придбав “New York World”, яка мала наклад 20 тис. примірників, а наприкінці 1890-х він становив 1 млн примірників Словник молодого журналіста – Основи журналістики: Підручник. Вільям Рандольф Герст придбав 1895 р. “New York Journal”. У змаганні цих магнатів народилася “жовта преса” – сенсаційна журналістика з великими заголовками, ілюстраціями, коміксами.

Важливо розуміти подвійну природу Пулітцера: з одного боку, він був засновником однієї з найуспішніших газет США, поборником правди і високих стандартів журналістики, а з іншого – батьком найменш престижного виду преси. Пулітцер не спрощував світ, а навпаки – вчив свою аудиторію дивитись на нього уважніше; він шукав сенсацію не в вигадці, а в тому, що інші не бачили Між сенсацією і служінням правді | Листи до приятелів.

Методичні рекомендації

Акцентуйте на причинно-наслідкових зв’язках: Технологія → масове виробництво → доступність → вплив на суспільство
Використовуйте порівняння: Як передавалася інформація раніше vs тепер? Преса XVII ст. vs XXI ст.?
Залучайте візуальні матеріали: Покажіть зображення перших газет, друкарських верстатів
Пов’яжіть з сучасністю: Які функції старих газет виконують тепер соцмережі? Чи є “жовта преса” сьогодні?
Розвивайте медіаграмотність: Вчіть критично оцінювати різні типи джерел інформації

Список рекомендованих ресурсів

Для підготовки вчителя:

Bibliothèque nationale de France – Gallica
https://gallica.bnf.fr
Цифрові копії історичних французьких газет, включаючи “La Gazette”
British Library – Newspapers Collection
https://www.bl.uk/collection-guides/newspapers
Архів британських газет від XVII століття
Library of Congress – Chronicling America
https://chroniclingamerica.loc.gov
Історичні американські газети 1777-1963 рр.
Музей журналістики ім. Джозефа Пулітцера (віртуальні експозиції)
Історія американської журналістики

Для учнів (додаткове читання):

“Історія журналістики” – Вікіпедія (українською)
Стаття “Жовта преса” – Encyclopedia Britannica (доступна онлайн)
Документальний фільм BBC “The Rise of the Press” (за наявності субтитрів)

Дизайн уроку

Провокація

Покажіть учням дві світлини:

Світлина 1: Фрагмент першої сторінки газети “La Gazette” 1631 року

Джерело: Bibliothèque nationale de France – https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k106358h/f41.item

Світлина 2: Сучасний смартфон з новинними застосунками

Запитання для обговорення:

Що спільного між цими двома способами отримання новин, а що принципово різне?
Як ви думаєте, скільки часу потрібно було, щоб новина з Парижа дійшла до Львова в 1631 році? А зараз?
Якби ви жили в XVII столітті і мали змогу читати газету, яка інформація була б для вас найціннішою?
Чи змінилася роль новин у житті людей за 400 років? Чи стали люди більш інформованими?
Чому перші газети були доступні лише багатим, а зараз новини безкоштовні? Як це вплинуло на суспільство?

Методичний коментар для вчителя:

Провокація має викликати здивування від контрасту між старою та новою технологією, але водночас усвідомлення спільності функцій. Заохочуйте учнів висловлювати гіпотези про причини змін.

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 1. Хронологічна головоломка

Розташуйте події в хронологічному порядку та поясніть, яка подія стала передумовою для наступної:

А. Виникнення “центової преси” в США
Б. Винахід друкарського верстату Гутенбергом
В. Поява рукописних “новин” у торгових містах Європи
Г. Заснування газети “La Gazette” Теофрастом Ренодо
Д. Виникнення “жовтої преси” та конкуренція Пулітцера і Герста
Е. Поява перших друкованих газет у Німеччині

Правильна послідовність:

В → Б → Е → Г → А → Д

Методичний коментар:

Учні повинні пояснити логіку: спочатку виникла потреба в інформації, потім з’явилася технологія, яка дозволила задовольнити цю потребу масово, потім преса розвивалася від елітарної до масової.

Завдання 2. Аналіз мотивів засновників газет

Прочитайте твердження про Теофраста Ренодо та Джозефа Пулітцера. Визначте, що спонукало їх засновувати газети:

Ренодо (1631):

Отримав від короля монопольне право на видання преси
Писав: “Більше жоден купець не поїде торгувати в зруйноване місто”
Мав доступ до дипломатичної пошти через звʼязки з кардиналом

Пулітцер (1883):

Збільшив наклад газети з 20 тис. до 1 млн примірників
Започаткував збір коштів для постаменту статуї Свободи
Звинуватив президента Рузвельта в корупції

Запитання:

Які мотиви були у Ренодо? (влада, гроші, суспільна користь?)
Які мотиви були у Пулітцера?
Як різниця в епохах вплинула на функції газет?

Методичний коментар:

Учні повинні побачити еволюцію від преси як інструмента влади до преси як “четвертої влади”, що контролює уряд.

Завдання 3. “Жовта преса” – добро чи зло?

Прочитайте характеристики “жовтої преси”:

Сенсаційні заголовки та великі ілюстрації
Орієнтація на емоції читачів
Спрощення складних тем
Доступність для малоосвіченої аудиторії
Комерційний успіх видань

Заповніть таблицю:

Позитивні наслідки “жовтої преси”	Негативні наслідки “жовтої преси”
Зробила новини доступними для робітничого класу та малоосвічених верств населення	Поширення неперевірених фактів, чуток та вигадок замість достовірної інформації
Сприяла зростанню грамотності – люди купували газети і вчилися читати	Маніпулювання громадською думкою через емоційні заголовки та односторонні матеріали
Привертала увагу до соціальних проблем та несправедливості через резонансні публікації	Сенсаціоналізм та перебільшення подій заради продажів, а не об’єктивності
Демократизувала медіапростір – газети перестали бути привілеєм еліти	Сприяла розпалюванню конфліктів (напр., іспансько-американська війна 1898 р. частково спровокована “жовтою пресою”)
Створила конкуренцію на медіаринку, що знижувало ціни на газети	Формувала стереотипи та упередження через спрощене подання складних тем
Розвивала візуальну культуру – великі ілюстрації, фото робили інформацію доступнішою	Створювала прецедент комерціалізації новин – прибуток важливіший за правду
Сприяла становленню журналістики розслідувань (макрейкінг)	Знижувала довіру до преси загалом, підривала авторитет медіа як інституції
Стимулювала громадянську активність через емоційне залучення читачів	Експлуатація людських трагедій та скандалів без поваги до приватності

Варіанти розвитку дискусії після заповнення таблиці:

Порівняння з сучасністю: “Які з цих рис ви бачите в сучасних медіа? Чи можна назвати деякі сучасні ЗМІ або блогерів ‘жовтою пресою’ XXI століття?”
Етичне питання: “Чи виправдовує мета (доступність інформації для всіх) засоби (маніпуляції та неточності)?”
Історичний контекст: “Як ‘жовта преса’ вплинула на конкретні історичні події (наприклад, іспансько-американську війну 1898 р.)?”
Медіаграмотність: “Як розпізнати ознаки ‘жовтої журналістики’ у сучасних медіа? Які стратегії перевірки інформації ви використовуєте?”

Методичний коментар:

Це завдання спрямоване на розвиток критичного мислення та вміння бачити багатовимірність історичних явищ. “Жовта преса” кінця XIX століття (назва походить від коміксу “Yellow Kid” у газеті Джозефа Пуліцера) стала важливим феноменом у контексті демократизації інформації, але водночас започаткувала проблеми, актуальні й сьогодні.

Учням важливо зрозуміти, що історичні явища рідко є однозначно “добрими” чи “злими” – вони мають різні наслідки для різних груп суспільства. Це завдання також створює міст до сучасності, адже багато характеристик “жовтої преси” притаманні сучасним таблоїдам, кліковим заголовкам та деяким соціальним медіа.

Робота в парах

Завдання 4. Порівняльний аналіз газет різних епох

Об’єднайтеся в пари. Отримайте картки з описом двох газет:

Картка А: “La Gazette” (Франція, 1631)

Формат: 23×15 см, 4 сторінки
Наклад: 300 примірників
Мова: французька
Зміст: новини про війни, дипломатія, королівський двір
Аудиторія: аристократія, купці, освічені міщани
Ціна: дорого (потрібна передплата або купівля на вулиці)

Картка Б: “New York Sun” (США, 1833)

Формат: великий аркуш
Наклад: тисячі примірників
Мова: англійська
Зміст: кримінальна хроніка, скандали, курйози, оголошення
Аудиторія: робітники, іммігранти, середній клас
Ціна: 1 цент (звідси назва “penny press”)

Завдання:

Заповніть порівняльну таблицю (форма в робочому аркуші)
Поясніть, чому ці газети були такими різними
Яка газета мала більший вплив на суспільство? Чому?

Методичний коментар:

Пари повинні зрозуміти зв’язок між технологічним прогресом (здешевлення паперу, швидкодійні друкарські машини) та демократизацією преси.

Завдання 5. Створи газетний заголовок епохи

Уявіть, що ви – редактори газет у різні епохи. Вам потрібно написати заголовок про одну й ту ж подію: “Відкриття Америки Колумбом (1492)”

Варіант 1: Як це висвітила б елітарна газета XVII ст. (стиль “La Gazette”)?

Приклад: “Його Величність Король Фердинанд отримав донесення про відкриття нових земель за океаном”

Варіант 2: Як це висвітила б “жовта преса” кінця XIX ст.?

Приклад: “СЕНСАЦІЯ! ЗОЛОТІ БЕРЕГИ ЗА ОКЕАНОМ! Колумб повертається з несметними скарбами!”

Поясніть різницю в підходах. Який заголовок точніший? Який привертає більше уваги?

Методичний коментар:

Вправа показує різницю між об’єктивною інформацією та сенсаційністю. Учні усвідомлюють, що форма подачі впливає на сприйняття.

Робота в групах

Завдання 6. Дослідження історичного джерела

Об’єднайтеся в групи осіб. Кожна група отримує фрагмент автентичного джерела (тексти англійською або французькою мовами з перекладом).

Примітка: для того щоб відкрити картки у повному розмірі, слід скопіювати посилання прямо у браузер
file:///Users/julia/Downloads/historical_newspapers_cards.html

Інструкція для аналізу:

Визначте: хто автор? для кого написано? з якою метою?
Які факти подано? Чи є емоційне забарвлення?
Що цей текст говорить про епоху, в яку був написаний?
Чи можна довіряти цьому джерелу? Чому?
Як би ви перевірили інформацію з цього джерела?

Методичний коментар:

Учні працюють з автентичними історичними джерелами, розвивають навички критичного аналізу. Вчитель заздалегідь готує фрагменти з перекладом та контекстуальними поясненнями.

Завдання 7. Дебати “Свобода преси vs Контроль влади”

Клас обʼєднується у дві команди:

Команда А: Захищає позицію, що преса повинна бути вільною від будь-якого контролю влади

Аргументи для команди А:

Приклад: Британська преса XVIII ст. критикувала владу, що сприяло розвитку демократії
Приклад: Газета Пулітцера викрила корупцію президента Рузвельта
Принцип: Демократія неможлива без вільної преси

Команда Б: Захищає позицію, що певний контроль над пресою необхідний для захисту суспільства

Аргументи для команди Б:

Приклад: Під час Тридцятилітньої війни неперевірені чутки могли спричинити паніку
Приклад: “Жовта преса” поширювала фейки заради сенсації
Принцип: Свобода преси не повинна шкодити безпеці держави та правам людей

Формат дебатів:

Вступне слово кожної команди (3 хв)
Аргументи з історичними прикладами (по 5 хв)
Запитання до опонентів (5 хв)
Заключне слово (2 хв)

Методичний коментар:

Учні повинні використовувати історичні факти з уроку. Вчитель підтримує дискусію, але не нав’язує власної думки. Важливо наголосити на складності питання та відсутності простих відповідей.

Критерії оцінювання дебатів

Критерій	Відмінно (10-12 балів)	Добре (7-9 балів)	Задовільно (4-6 балів)
Використання історичних фактів	3+ конкретні приклади з уроку	2 приклади	1 приклад або загальні твердження
Якість аргументації	Логічні, переконливі аргументи з поясненням	Аргументи присутні, але не завжди пояснені	Слабкі або непов’язані аргументи
Відповіді на питання опонентів	Впевнені, обґрунтовані відповіді	Більшість відповідей обґрунтовані	Ухиляння від відповідей
Культура дискусії	Повага до опонентів, дотримання регламенту	Переважно коректна поведінка	Перебивання, емоційність

Самостійна робота (домашнє завдання)

Завдання 8. Мініпроєкт “Перша сторінка історії”

Створіть першу сторінку газети однієї з епох (на вибір):

“La Gazette” (Франція, 1631) про Тридцятилітню війну
“The Times” (Лондон, 1815) про перемогу над Наполеоном
“New York World” (1883) про відкриття Бруклінського мосту

Вимоги:

Формат А4
Назва газети, дата, місце видання
Головний заголовок та 1-2 статті (150-200

Оголошення або реклама (відповідні епосі)
Ілюстрація або декоративні елементи в стилі епохи
Пояснення (50-70 слів): чому ви обрали саме такий стиль подачі інформації

Критерії оцінювання:

Історична достовірність (стиль, мова, зміст відповідають епосі) – 40%
Креативність та оформлення – 30%
Розуміння функцій преси того часу – 30%

Методичний коментар:

Завдання розвиває творчі навички та поглиблює розуміння історичного контексту. Учні можуть виконати роботу вручну або використати цифрові інструменти (Canva, Word).

Прогрес

	Ні	Частково	Так
Я можу визначити основні етапи виникнення світової преси від рукописних листків до друкованих видань
Я можу охарактеризувати перші друковані газети в Європі та Америці, їхні особливості та роль у суспільстві
Я можу проаналізувати умови, що сприяли розвитку преси в різних країнах світу
Я можу порівняти функції преси у різні історичні періоди
Я можу оцінити вплив технологічних винаходів на розвиток журналістики
Я можу пояснити, як преса трансформувалася з інформаційного засобу в інструмент впливу на суспільну думку
Я можу критично оцінювати різні типи джерел інформації та визначати їхню достовірність

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 3. Тема: Виникнення преси у світі

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Розгляньте дві світлини: фрагмент газети “La Gazette” 1631 року та сучасний смартфон з новинними застосунками.

Запитання для роздумів:

Що спільного між цими двома способами отримання новин, а що принципово різне?

Як ви думаєте, скільки часу потрібно було, щоб новина з Парижа дійшла до Львова в 1631 році? А зараз?

Якби ви жили в XVII столітті і мали змогу читати газету, яка інформація була б для вас найціннішою?

Чи змінилася роль новин у житті людей за 400 років? Чи стали люди більш інформованими?

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 1. Хронологічна головоломка

Розташуйте події в хронологічному порядку (впишіть літери):

_____ → 2. _____ → 3. _____ → 4. _____ → 5. _____ → 6. _____

Поясніть зв’язок між подіями:

Завдання 2. Аналіз мотивів засновників газет

Які мотиви були у Теофраста Ренодо?

Які мотиви були у Джозефа Пулітцера?

Як різниця в епохах вплинула на функції газет?

Завдання 3. “Жовта преса” – добро чи зло?

Заповніть таблицю:

Позитивні наслідки “жовтої преси”	Негативні наслідки “жовтої преси”

Ваша особиста думка: чи приносила “жовта преса” більше користі чи шкоди?

Робота в парах

Завдання 4. Порівняльний аналіз газет різних епох

Заповніть порівняльну таблицю:

Характеристика	“La Gazette” (1631)	“New York Sun” (1833)
Формат та обсяг
Наклад
Основний зміст
Аудиторія
Ціна та доступність

Поясніть, чому ці газети були такими різними:

Яка газета мала більший вплив на суспільство? Чому?

Завдання 5. Створи газетний заголовок епохи

Подія: Відкриття Америки Колумбом (1492)

Ваш заголовок у стилі елітарної газети XVII ст.:

Ваш заголовок у стилі “жовтої преси” кінця XIX ст.:

Поясніть різницю в підходах:

Робота в групах

Завдання 6. Дослідження історичного джерела

Проаналізуйте отриманий фрагмент газети за планом:

1. Хто автор? Для кого написано? З якою метою?

2. Які факти подано? Чи є емоційне забарвлення?

3. Що цей текст говорить про епоху?

4. Чи можна довіряти цьому джерелу? Чому?

5. Як би ви перевірили інформацію з цього джерела?

Завдання 7. Дебати “Свобода преси vs Контроль влади”

Ваша команда:

☐ Команда А (за свободу преси)

☐ Команда Б (за контроль)

Запишіть 3 ваші найсильніші аргументи з історичними прикладами:

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Запишіть 2 найцікавіші аргументи опонентів:

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ваш особистий висновок після дебатів:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Самостійна робота (домашнє завдання)

Завдання 8. Мініпроєкт “Перша сторінка історії”

Оберіть епоху та створіть першу сторінку газети:

☐ “La Gazette” (Франція, 1631) про Тридцятилітню війну
☐ “The Times” (Лондон, 1815) про перемогу над Наполеоном
☐ “New York World” (1883) про відкриття Бруклінського мосту

Ескіз вашої газетної сторінки (зробіть попередній начерк):

[місце для малювання/планування]

Пояснення вашого вибору стилю (50-70 слів):

Прогрес

	Ні	Частково	Так
Я можу визначити основні етапи виникнення світової преси від рукописних листків до друкованих видань
Я можу охарактеризувати перші друковані газети в Європі та Америці, їхні особливості та роль у суспільстві
Я можу проаналізувати умови, що сприяли розвитку преси в різних країнах світу
Я можу порівняти функції преси у різні історичні періоди
Я можу оцінити вплив технологічних винаходів на розвиток журналістики
Я можу пояснити, як преса трансформувалася з інформаційного засобу в інструмент впливу на суспільну думку
Я можу критично оцінювати різні типи джерел інформації та визначати їхню достовірність

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе