Матеріал
Урок 5. Тема: Тотальна війна і мобілізація: нові виміри державної влади
За Державним стандартом:
На уроці учні/учениці:
Ключова компетентність уроку
Інформаційно-комунікаційна компетентність — учні/учениці розвиватимуть критичне мислення при аналізі пропагандистських матеріалів, вмітимуть розпізнавати маніпулятивні стратегії в історичному та сучасному контексті.
- Тотальна війна — тип збройного конфлікту, коли держави мобілізують і використовують всі доступні ресурси (людські, економічні, технологічні, інформаційні) для досягнення повної перемоги над супротивником.
- Мобілізація — комплекс заходів, спрямованих на переведення збройних сил, економіки та державних інституцій з мирного на воєнний стан.
- Воєнна економіка — економічна система, організована для забезпечення потреб війни, що характеризується централізованим державним контролем та перерозподілом ресурсів.
- Військово-промисловий комплекс — сукупність підприємств, організацій та інституцій, які виробляють військову продукцію та формують військову політику держави.
- Пропаганда — поширення інформації (фактів, аргументів, чуток, напівправди) з метою впливу на громадську думку.
- Воєнна цензура — система контролю за інформацією під час війни для запобігання поширенню відомостей, які можуть завдати шкоди військовим зусиллям держави.
- План Шліффена — німецький стратегічний план блискавичної війни, який передбачав швидку перемогу на Західному фронті з подальшим зосередженням сил проти Росії.
- Ерік Людендорф (1865-1937) — німецький генерал, один із головних ідеологів концепції “тотальної війни”, автор книги “Тотальна війна”.
- Військовий соціалізм — економічна система, запроваджена під час Першої світової війни, що передбачала державне регулювання виробництва, розподілу ресурсів та споживання.
- Картковий розподіл продуктів — система нормованого забезпечення населення основними продуктами харчування та товарами в умовах дефіциту під час війни.
- Трудова повинність — обов’язкова трудова служба цивільного населення для потреб військової економіки під час війни.
- Бойові отруйні речовини — хімічні сполуки, призначені для ураження живої сили противника, вперше масово застосовані під час Першої світової війни.
- Танк — броньована бойова машина, вперше масово застосована британськими військами під час битви на Соммі в 1916 році.
- Підводний човен — військове судно, здатне діяти під водою, яке стало ефективним засобом морської блокади під час Першої світової війни.
- Авіація — військово-повітряні сили, які вперше використовувались для бомбардувань і розвідки під час Першої світової війни.
Концепція “тотальної війни” є ключовою для розуміння трансформації суспільств і держав під час Першої світової війни. Підготовка до цього уроку вимагає глибокого розуміння взаємозв’язку між військовими, економічними, політичними та соціальними аспектами воєнного часу.
Зверніть увагу на системний характер змін, що відбулися під час Першої світової війни. Поясніть учням/ученицям, як військові потреби призвели до безпрецедентного посилення державного контролю над економікою, суспільством та інформаційним простором. Підкресліть, що багато з цих змін заклали основи для тоталітарних режимів міжвоєнного періоду.
Приділіть особливу увагу ролі пропаганди та цензури в умовах тотальної війни. Зберіть різноманітні приклади пропагандистських плакатів, листівок, карикатур з різних воюючих країн. Це допоможе учням/ученицям розвинути навички критичного аналізу інформації та розпізнавання маніпулятивних стратегій.
Підготуйте матеріали про нові військові технології Першої світової війни, зосередившись не на технічних деталях, а на їхньому впливі на характер війни та суспільство. Поясніть, як використання танків, авіації, підводних човнів та хімічної зброї змінило уявлення про війну та розширило можливості держави для застосування насильства.
Використовуйте статистичні дані для ілюстрації масштабів мобілізації під час Першої світової війни: кількість мобілізованих, обсяги виробництва військової продукції, втрати серед військових і цивільних. Це допоможе учням/ученицям відчути безпрецедентний характер цього конфлікту порівняно з попередніми війнами.
Підготуйте цікаві приклади повсякденного життя в умовах тотальної війни: карткова система, жіноча праця на заводах, воєнні позики, патріотичні акції. Це наблизить учнів/учениць до розуміння того, як війна вплинула на життя звичайних людей.
Поміркуйте про сучасні паралелі, які допоможуть учням/ученицям усвідомити актуальність теми. Обговоріть, як концепція “тотальної війни” трансформувалася в сучасному світі, та які уроки можна винести з досвіду Першої світової війни для розуміння сучасних конфліктів.
Дизайн уроку
Запитання:
Що для вас означає поняття “тотальна війна”? Чим, на вашу думку, війни XX століття відрізнялися від попередніх воєнних конфліктів? Як ви вважаєте, чи має держава право обмежувати свободи громадян під час війни?

Назва: На кожного бійця припадає жінка-працівниця YWCA: Підтримайте нашу другу лінію оборони // Ернест Гемлін Бейкер.
Джерело: https://tile.loc.gov/storage-services/service/pnp/ppmsca/40800/40823v.jpg
Завдання:
Розгляньте плакат часів Першої світової війни. Які емоції він викликає? Які прийоми використовує автор для впливу на аудиторію? Як ви думаєте, чому значна частина візуальної пропаганди під час війни була орієнтована саме на жінок?
Методичний коментар:
Це завдання спрямоване на активізацію критичного мислення учнів/учениць та введення в тему тотальної війни через аналіз візуальної пропаганди. Плакат ілюструє залучення цивільного населення до війни та використання емоційного тиску для мобілізації. Він демонструє, як війна перетворюється з суто військової справи на справу всього суспільства, що є ключовою характеристикою тотальної війни. Важливо звернути увагу на використання гендерних ролей у пропаганді та емоційний вплив візуальних образів.
Індивідуальна робота
Завдання 1. Аналіз історичного джерела .
Джерело: Уривок з промови Девіда Ллойд Джорджа, міністра озброєнь (згодом прем’єр-міністра) Великої Британії, 1915 рік.
«Це війна ресурсів, підготовки, витривалості… Ми не можемо вести війну в білих рукавичках, особливо коли боремося з противником, який використовує кожну можливу зброю для перемоги. Успіх у цій війні залежить від нашої здатності організувати наші ресурси — людські та матеріальні — краще, ніж це робить ворог. Ми маємо мобілізувати всю нашу промисловість для військових потреб, кожен завод, кожну майстерню повинні працювати на оборону. Всі наші інвестиції, всі наші винаходи, вся наша національна міць повинні бути спрямовані на забезпечення наших арміф зброєю та амуніцією. Нам потрібні не лише солдати, але й робітники, не лише військові операції, але й невпинне виробництво військових матеріалів. Ця війна — це не лише битва армій, це битва народів, битва національних ресурсів, битва національної волі».
Завдання:
- Які основні характеристики війни виділяє автор?
- Які заходи пропонує вжити Ллойд Джордж для досягнення перемоги?
- Як у цій промові відображено концепцію «тотальної війни»?
- Як зміст цієї промови співвідноситься з традиційними уявленнями про війну?
Методичний коментар:
Це завдання спрямоване на розвиток навичок аналізу історичних документів та розуміння концепції “тотальної війни”. Промова Ллойд Джорджа чітко ілюструє перехід від обмеженої війни армій до тотальної війни націй, що вимагає мобілізації всіх національних ресурсів. Важливо звернути увагу на розуміння війни як змагання не лише військових сил, але й економічних систем, технологій та національної волі.
Відповідь:
- Автор виділяє такі характеристики війни:
- Війна ресурсів (матеріальних і людських)
- Війна підготовки (організації)
- Війна витривалості (здатності витримувати навантаження протягом тривалого часу)
- Війна як змагання національних потенціалів
- Війна як змагання промислових потужностей
- Ллойд Джордж пропонує такі заходи:
- Мобілізація всієї промисловості для військових потреб
- Переорієнтація всіх заводів і майстерень на оборонне виробництво
- Спрямування всіх інвестицій та винаходів на військові цілі
- Залучення не лише військових, але й цивільних робітників до війни
- Організація невпинного виробництва військових матеріалів
- Концепція “тотальної війни” відображена в таких аспектах:
- Визначення війни як “битви народів”, а не лише армій
- Акцент на мобілізації всіх національних ресурсів
- Включення цивільного населення та промисловості у воєнні зусилля
- Розуміння війни як комплексного змагання національних систем
- Визнання необхідності використання всіх можливих засобів для перемоги
- Ця промова представляє новий погляд на війну порівняно з традиційними уявленнями:
- Традиційно війна розглядалась як конфлікт професійних армій, тепер це конфлікт цілих суспільств
- Раніше цивільне населення було відокремлене від війни, тепер воно стає її активним учасником
- Класична війна мала обмежені цілі та засоби, тотальна війна вимагає тотальної мобілізації та необмежених засобів
- Традиційна війна завершувалась після вирішальної битви, нова війна вимагає тривалої напруги всіх національних сил
Завдання 2. Аналіз статистичних даних.
Джерело: Таблиця “Мобілізація людських і промислових ресурсів під час Першої світової війни”
| Країна | Населення на 1914 р. (млн) | Мобілізовано до армії (млн) | % мобілізованого населення | Виробництво снарядів у 1914 р. (тис. на місяць) | Виробництво снарядів у 1917 р. (тис. на місяць) | Зростання виробництва (рази) |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Німеччина | 67 | 11 | 16.4% | 250 | 5000 | 20 |
| Франція | 39 | 8.4 | 21.5% | 200 | 4500 | 22.5 |
| Велика Британія | 46 | 5.7 | 12.4% | 50 | 6000 | 120 |
| Росія | 167 | 15.8 | 9.5% | 150 | 1500 | 10 |
| Австро-Угорщина | 52 | 7.8 | 15% | 80 | 1200 | 15 |
| США | 98 | 4.8 | 4.9% | – | 4000 | – |
Завдання:
- Яка країна мобілізувала найбільший відсоток свого населення? Яка мобілізувала найбільшу кількість людей?
- Як змінилося виробництво снарядів за час війни? У якій країні зростання було найбільш вражаючим?
- Які висновки про характер “тотальної війни” можна зробити на основі цих статистичних даних?
- Як ці дані ілюструють роль промисловості та мобілізації населення у Першій світовій війні?
Методичний коментар:
Це завдання розвиває вміння аналізувати статистичні дані та розуміти кількісні аспекти тотальної війни. Таблиця демонструє безпрецедентні масштаби мобілізації людських і промислових ресурсів під час Першої світової війни. Важливо звернути увагу учнів/учениць на динаміку зростання військового виробництва, яка ілюструє перебудову економіки на воєнні рейки та централізацію економічного контролю державою.
Відповідь:
- Найбільший відсоток населення мобілізувала Франція (21.5%). Найбільшу абсолютну кількість людей мобілізувала Росія (15.8 млн).
- Виробництво снарядів зросло драматично в усіх країнах:
- у Німеччині – у 20 разів
- у Франції – у 22.5 рази
- у Великій Британії – у 120 разів (найбільше зростання)
- у Росії – у 10 разів
- в Австро-Угорщині – у 15 разів
- Висновки про характер “тотальної війни”:
- Безпрецедентні масштаби мобілізації населення (до 21.5% у Франції)
- Драматичне збільшення військового виробництва (до 120 разів у Великій Британії)
- Перетворення цивільної економіки на військову
- Війна вимагала мобілізації всіх національних ресурсів
- Успіх у війні став залежати від промислового потенціалу країни не менше, ніж від військової сили
- Ці дані ілюструють:
- Центральну роль промисловості в забезпеченні армій озброєнням
- Необхідність масової мобілізації чоловічого населення
- Перепрофілювання економіки для військових потреб
- Пряму залежність між промисловим потенціалом та військовими можливостями
- Перетворення війни з конфлікту армії на конфлікт національних економік
Робота в парах
Завдання 3. Аналіз візуальних джерел.

Назва: Прокинься, Америко! Цивілізація кличе кожного чоловіка, жінку та дитину! / Джеймс Монтгомері Флегг.
Джерело: https://www.loc.gov/resource/ppmsca.40985/

Підпис: Лорд Кітченер, ікона тотальної війни, закликає британських громадян вступати на фронт для участі в Першій світовій війні. 1914 р.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:YourCountryNeedsYou.jpg
Завдання:
- Опишіть, які образи та символи використані на кожному плакаті.
- Визначте основне повідомлення кожного плаката. На яку аудиторію він розрахований?
- Які методи переконання та емоційного впливу використовуються?
- Обговоріть у парі, як ці плакати відображають різні аспекти “тотальної війни”.
- Порівняйте техніки пропаганди, використані в різних країнах. Що спільного і що відмінного?
Методичний коментар:
Це завдання розвиває навички аналізу візуальних джерел та розуміння ролі пропаганди в тотальній війні. Плакати ілюструють різні аспекти мобілізації суспільства: залучення жінок до військового виробництва, збір коштів через військові позики, створення образу ворога. Важливо підкреслити, як пропаганда перетворювала війну з суто військової справи на загальнонаціональну справу, вимагаючи участі кожного громадянина.
Завдання 4. Аналіз історичного джерела.
Джерело: Уривок з книги генерала Еріха Людендорфа “Тотальна війна” (написана після Першої світової війни).
«Сучасна війна — це не лише зіткнення армій. Це зіткнення народів, їхньої моральної та фізичної сили, їхньої витривалості та сили духу… Тотальна війна вимагає тотальної мобілізації всіх ресурсів нації. Держава повинна взяти під контроль всі аспекти економічного і суспільного життя. Промисловість повинна працювати виключно на потреби армії, преса повинна підтримувати бойовий дух нації, наука має служити військовим цілям… У тотальній війні немає різниці між військовими та цивільними. Кожен громадянин, чоловік чи жінка, є бійцем національної справи, який служить перемозі на своєму місці… Ми програли війну не на фронті, а в тилу, де ворожа пропаганда та економічна блокада підірвали моральний дух нашого народу».
Завдання:
- Як автор визначає поняття “тотальна війна”?
- а) Війна між професійними арміями
- б) Конфлікт, що охоплює всі аспекти життя суспільства
- в) Війна із застосуванням нових видів зброї
- г) Короткий інтенсивний конфлікт
- Які елементи суспільства, на думку автора, повинні бути мобілізовані для війни?
- а) Лише армія
- б) Армія та промисловість
- в) Армія, промисловість та наука
- г) Всі аспекти економічного і суспільного життя
- Яку роль у тотальній війні автор відводить цивільному населенню?
- а) Пасивні спостерігачі
- б) Жертви військових дій
- в) Активні учасники національних військових зусиль
- г) Об’єкти захисту з боку армії
- Що, на думку автора, стало причиною поразки Німеччини у війні?
- а) Військова поразка на фронті
- б) Недостатня мобілізація ресурсів
- в) Підрив морального духу в тилу
- г) Технологічна відсталість
- Яку роль у тотальній війні автор відводить державі?
- а) Обмежену роль в організації армії
- б) Координацію військових дій
- в) Повний контроль над усіма аспектами життя
- г) Дипломатичне врегулювання конфлікту
- Яке твердження найкраще відображає ідеологію автора щодо війни?
- а) Війна має бути обмежена військовою сферою
- б) Війна — це крайній засіб вирішення конфліктів
- в) Війна вимагає тотальної мобілізації всього суспільства
- г) Війна повинна вестись відповідно до міжнародних конвенцій
Методичний коментар:
Це завдання спрямоване на розвиток критичного мислення та аналітичних навичок при роботі з історичними джерелами. Аналіз тексту Людендорфа дозволяє зрозуміти теоретичні засади концепції “тотальної війни” з перспективи одного з її головних ідеологів. Важливо, щоб учні/учениці усвідомили радикальний характер цієї концепції, яка передбачає повне підпорядкування суспільства військовим цілям і розмивання межі між військовими та цивільними.
Відповідь:
- б) Конфлікт, що охоплює всі аспекти життя суспільства
- г) Всі аспекти економічного і суспільного життя
- в) Активні учасники національних військових зусиль
- в) Підрив морального духу в тилу
- в) Повний контроль над усіма аспектами життя
- в) Війна вимагає тотальної мобілізації всього суспільства
Групова робота
Завдання 5. Дослідження аспектів “тотальної війни” (аналітичне завдання).
Клас обʼєднується у 5 груп, кожна з яких досліджує один з аспектів “тотальної війни”. Групи працюють з наданими джерелами, аналізують їх та готують коротку презентацію для всього класу.
Група 1: Економічна мобілізація
Джерело 1: Фотографія жінок, які працюють на військовому заводі
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Arms_Production_in_Britain_in_the_First_World_War_Q30151.jpg

Джерело 2: Уривок з британського закону про оборону королівства, 1914 рік
«Його Величність може через Раду видавати розпорядження щодо забезпечення громадської безпеки та оборони королівства, і щодо заходів, які мають бути прийняті відносно власності та підприємств, а зокрема: (a) Заборонити будь-що, що може заважати успішному веденню військових операцій; (b) Забезпечити ефективне використання, виробництво, обробку та поставку військових матеріалів; (c) Попередити або усунути труднощі, які можуть заважати нормальному постачанню та розподілу предметів першої необхідності…»
Джерело 3: Статистика виробництва військової продукції у Великій Британії
| Рік | Гвинтівки (тис.) | Кулемети (тис.) | Артилерійські гармати | Літаки |
|---|---|---|---|---|
| 1914 | 120 | 0.3 | 91 | 63 |
| 1915 | 600 | 6 | 3.390 | 783 |
| 1916 | 853 | 33 | 4.314 | 1.932 |
| 1917 | 1.058 | 79 | 5.187 | 7.167 |
| 1918 | 1.601 | 120 | 8.039 | 12.098 |
Група 2: Політична мобілізація
Джерело 1: Фотографія масового мітингу на підтримку війни

Підпис: Масовий мітинг перед Фельдхеррнхалле [Залом фельдмаршалів] у Мюнхені – Адольф Гітлер у натовпі (2 серпня 1914 року) https://ghdi.ghi-dc.org/sub_image.cfm?image_id=3736
Джерело 2: Уривок з промови Мігеля Примо де Рівери, 1917 рік
«Під час війни права і свободи громадян повинні поступитися місцем вищим інтересам нації. Ті, хто говорять про права людини у воєнний час, є або зрадниками, або наївними ідеалістами. Нація має право вимагати від кожного громадянина всього необхідного для перемоги… В умовах воєнного стану особисті свободи тимчасово обмежуються заради збереження самого існування держави».
Джерело 3: Перелік обмежень громадянських прав у воюючих країнах під час Першої світової війни
- Обмеження свободи пересування
- Цензура преси та приватної кореспонденції
- Заборона публічних зібрань без дозволу влади
- Інтернування громадян ворожих держав
- Посилення покарань за “антипатріотичні” висловлювання
- Запровадження внутрішніх паспортів та перепусток
- Розширення повноважень поліції щодо затримання підозрілих осіб
- Заборона страйків на підприємствах, що мають військове значення
Група 3: Соціальна мобілізація
Джерело 1: Фотографія картки на продукти харчування https://www.mylearning.org/resources/ww1-sugar-ration-card-front

Джерело 2: Уривок зі спогадів німецької жінки про життя в тилу
«На третій рік війни життя стало нестерпним. Чергам за хлібом не було кінця. Ми прокидалися о 4 ранку, щоб зайняти місце, і часто, простоявши кілька годин, поверталися з порожніми руками. За картками давали 200 грамів хліба на день для дорослих, 100 грамів для дітей. М’ясо було розкішшю, його видавали раз на тиждень, якщо взагалі видавали. Ми жили на брукві та картоплі, коли її можна було дістати. Вугілля для опалення було майже неможливо знайти, ми мерзли взимку. Школи часто закривалися через брак палива. Діти ходили збирати гілки в лісі, щоб хоч якось обігріти дім…»
Джерело 3: Оголошення в британській газеті, 1916 рік

Опис: Плакат із закликом до населення допомогти зберегти флот, зберігаючи пшеницю. На ілюстрації зображено буханець хліба на скелі на передньому плані та силуети британських військових кораблів на задньому плані. Текст говорить: «Врятуйте пшеницю та допоможіть флоту. Їжте менше хліба». Історична довідка: Цей плакат демонструє важливість британського флоту для уряду та народу острівної держави. Подорожуючи конвоями з торговельними суднами, Королівський флот забезпечував доставку їжі та припасів до Великої Британії без значних перебоїв, що дозволило країні пережити наступ підводних човнів на судна союзників, здійснений німецьким флотом.
https://dp.la/item/f0121d88ae58777980128dbe25dcd2e9
Група 4: Інформаційна мобілізація
Джерело 1: Фотографія військового цензора за роботою
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%83%D1%80%D0%B0#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0_%D0%B8_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8_21_%D0%92%D0%BE%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B8%D0%B8.jpg

Джерело 2: Уривок з інструкції для британських журналістів, 1915 рік
«1. Не публікувати інформацію про пересування військ, кораблів або літаків. 2. Не публікувати інформацію про чисельність військ, їх озброєння або запаси. 3. Не публікувати назви військових частин, які беруть участь в операціях. 4. Не публікувати інформацію про втрати до офіційного оголошення. 5. Не публікувати фотографії військових об’єктів, портів, укріплень. 6. Не публікувати інтерв’ю з військовослужбовцями без дозволу командування. 7. Не публікувати матеріали, які можуть викликати паніку або зневіру в суспільстві. 8. Не публікувати критичні матеріали щодо союзників. 9. Всі матеріали про військові дії повинні бути подані на попередню цензуру».
Джерело 3: Карикатура на німецьку пропаганду. Знищити цього божевільного звіра: Завербуватися Гаррі Райл Гоппс, 1917 рік. https://www.metmuseum.org/perspectives/printed-propaganda-world-war-i

Група 5: Технологічна мобілізація
Джерело 1: Фотографія танків, які вперше використані в битві на Соммі https://uk.wikipedia.org/wiki/Mark_I_(%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA)#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:British_prototype_tank_of_1915,_nicknamed_%22Mother%22.jpg

Джерело 2: Уривок зі спогадів британського солдата про перше використання танків
«Це було щось неймовірне. Величезні металеві чудовиська повзли через поле бою, долаючи окопи та колючий дріт, вивергаючи вогонь зі своїх гармат. Німці були настільки налякані, що багато хто кидав зброю і тікав. Ми ніколи раніше не бачили нічого подібного. Це була нова ера війни, в якій машини стали важливішими за людей… Але, незважаючи на початковий успіх, багато танків зламалися через механічні проблеми або застрягли в грязюці. Технологія була ще недосконалою, проте її потенціал був очевидним».
Джерело 3: Статистика випуску основних видів озброєнь під час Першої світової війни
| Вид озброєння | Кількість виготовлених одиниць |
|---|---|
| Гвинтівки | 40.000.000 |
| Артилерійські снаряди | 900.000.000 |
| Кулемети | 1.000.000 |
| Літаки | 200.000 |
| Танки | 8.000 |
| Підводні човни | 400 |
| Отруйні гази (тонн) | 125.000 |
Завдання для груп:
- Проаналізуйте надані джерела та визначте ключові характеристики свого аспекту “тотальної війни”.
- Поясніть, як ваш аспект вплинув на характер Першої світової війни та суспільство в цілому.
- Визначте, які нові повноваження отримала держава у цій сфері під час війни.
- Порівняйте ситуацію до і під час війни.
- Підготуйте коротку презентацію (3-5 хвилин) з основними висновками для всього класу.
Методичний коментар:
Це завдання спрямоване на розвиток навичок аналізу комплексу історичних джерел та їх інтерпретації. Учні/учениці мають дослідити різні аспекти “тотальної війни” та зрозуміти їх взаємозв’язок. Групова робота дозволяє охопити більший обсяг матеріалу та сприяє розвитку комунікативних навичок. Презентації дозволять учням/ученицям систематизувати свої знання та поділитися ними з іншими групами. Важливо підкреслити, що всі ці аспекти є взаємопов’язаними елементами єдиного явища — тотальної війни.
Завдання 6. Порівняльний аналіз історичних джерел (мультимедійний проєкт).
Розгляньте два зображення та виконайте завдання.
Зображення 1: Фотографія гаубиці часів Першої світової війни

Джерело: https://www.theworldwar.org/learn/about-wwi/artillery
Зображення 2: Фотографія газової атаки

Завдання:
- Створіть короткий мультимедійний проєкт (презентацію, постер, інфографіку або короткий відеоролик) на тему “Нові технології як інструменти державної влади під час Першої світової війни”. Проєкт повинен включати:
- Аналіз ключових військових технологій Першої світової війни (важка артилерія, танки, авіація, підводні човни, хімічна зброя)
- Пояснення, як ці технології змінили характер війни
- Аналіз впливу нових технологій на розширення можливостей держави у застосуванні насильства
- Етичні аспекти використання нових технологій (особливо хімічної зброї)
- Вплив технологій на післявоєнне міжнародне право (Женевський протокол 1925 року)
- Використайте не менше 4 різних джерел інформації, включаючи візуальні матеріали.
- Підготуйте коротку презентацію свого проєкту для класу (2-3 хвилини).
Методичний коментар:
Це творче завдання спрямоване на розвиток цифрової грамотності та інформаційно-комунікаційної компетентності учнів/учениць. Воно дозволяє глибше дослідити технологічний аспект тотальної війни та його вплив на розширення можливостей держави. Важливо зосередити увагу учнів/учениць на тому, як нові технології змінили характер війни, зробивши її більш руйнівною та безособовою. Також варто підкреслити етичні аспекти використання нових видів зброї та їх вплив на міжнародне право.
| Так | Частково | Ні | |
|---|---|---|---|
| Я розумію поняття “тотальна війна” та її основні характеристики | |||
| Я можу пояснити, як змінилися механізми державної влади під час Першої світової війни | |||
| Я розумію роль пропаганди та цензури у мобілізації суспільства | |||
| Я можу проаналізувати вплив нових військових технологій на характер війни | |||
| Я вмію критично аналізувати пропагандистські матеріали та розпізнавати маніпулятивні стратегії |
Урок 5. Тема: Тотальна війна і мобілізація: нові виміри державної влади
Робочий аркуш учнів і учениць
Запитання:
Що для вас означає поняття “тотальна війна”? Чим, на вашу думку, війни XX століття відрізнялися від попередніх воєнних конфліктів? Як ви вважаєте, чи має держава право обмежувати свободи громадян під час війни?
Завдання:
Розгляньте плакат часів Першої світової війни. Які емоції він викликає? Які прийоми використовує автор для впливу на аудиторію? Як ви думаєте, чому значна частина візуальної пропаганди під час війни була орієнтована саме на жінок?

Завдання 1.
Прочитайте уривок з промови Девіда Ллойд Джорджа, міністра озброєнь (згодом прем’єр-міністра) Великої Британії, 1915 рік, та дайте відповіді на запитання.
«Це війна ресурсів, підготовки, витривалості… Ми не можемо вести війну в білих рукавичках, особливо коли боремося з противником, який використовує кожну можливу зброю для перемоги. Успіх у цій війні залежить від нашої здатності організувати наші ресурси — людські та матеріальні — краще, ніж це робить ворог. Ми маємо мобілізувати всю нашу промисловість для військових потреб, кожен завод, кожну майстерню повинні працювати на оборону. Всі наші інвестиції, всі наші винаходи, вся наша національна міць повинні бути спрямовані на забезпечення наших арміф зброєю та амуніцією. Нам потрібні не лише солдати, але й робітники, не лише військові операції, але й невпинне виробництво військових матеріалів. Ця війна — це не лише битва армій, це битва народів, битва національних ресурсів, битва національної волі».
- Які основні характеристики війни виділяє автор?
- Які заходи пропонує вжити Ллойд Джордж для досягнення перемоги?
- Як у цій промові відображено концепцію «тотальної війни»?
- Як зміст цієї промови співвідноситься з традиційними уявленнями про війну?
Завдання 2.
Оберіть правильну відповідь:
- Термін “тотальна війна” означає:
- а) війну з використанням тільки важкої артилерії
- б) війну без правил і обмежень
- в) повну мобілізацію всіх ресурсів держави для ведення війни
- г) швидку блискавичну війну
- Яка країна мобілізувала найбільший відсоток свого населення під час Першої світової війни?
- а) Німеччина
- б) Франція
- в) Велика Британія
- г) Росія
- Яка нова військова технологія НЕ використовувалася під час Першої світової війни?
- а) Танки
- б) Бойові отруйні речовини
- в) Бомбардувальна авіація
- г) Ядерна зброя
- Що з переліченого НЕ є характеристикою “тотальної війни”?
- а) Державний контроль над економікою
- б) Масова мобілізація населення
- в) Захист прав громадян та демократичних свобод
- г) Широке застосування пропаганди
- Яка система була запроваджена у більшості воюючих країн для розподілу продуктів?
- а) Ринкова економіка
- б) Карткова система
- в) Торгівля за золото
- г) Бартерний обмін
Завдання 3.
Заповніть пропуски у тексті, використовуючи слова з довідки.
Перша світова війна стала першим прикладом ____________________, коли держави мобілізували всі свої ресурси для ведення бойових дій. Для забезпечення армій була перебудована вся ____________________, яка перейшла під ____________________ держави. На заводах, де раніше працювали чоловіки, тепер працювали ____________________, оскільки більшість чоловіків була ____________________ до армії. Для контролю над розподілом обмежених ресурсів була запроваджена ____________________ система. Щоб підтримувати бойовий дух населення, держави широко використовували ____________________ та запровадили ____________________, яка обмежувала поширення негативної інформації. Новими інструментами влади стали такі технології, як ____________________, авіація та ____________________, які зробили війну більш руйнівною. Уряди отримали надзвичайні ____________________, які дозволяли їм контролювати майже всі аспекти суспільного життя.
Довідка: тотальної війни, економіка, контроль, жінки, мобілізовані, карткова, пропаганду, цензуру, танки, хімічна зброя, повноваження.
Завдання 4.
Дослідницько-аналітичне завдання “Побудова причиново-наслідкової діаграми”:
- На основі матеріалів уроку та додаткових джерел інформації побудуйте “дерево причин і наслідків” формування системи тотальної війни під час Першої світової війни.
- Включіть до діаграми:
- Передумови формування системи тотальної війни
- Основні компоненти тотальної війни
- Наслідки запровадження системи тотальної війни для:
- Держави та її повноважень
- Економіки
- Суспільства
- Міжнародних відносин
- Оформіть діаграму у вигляді схеми з відповідними зв’язками.
| Так | Частково | Ні | |
|---|---|---|---|
| Я розумію поняття “тотальна війна” та її основні характеристики | |||
| Я можу пояснити, як змінилися механізми державної влади під час Першої світової війни | |||
| Я розумію роль пропаганди та цензури у мобілізації суспільства | |||
| Я можу проаналізувати вплив нових військових технологій на характер війни | |||
| Я вмію критично аналізувати пропагандистські матеріали та розпізнавати маніпулятивні стратегії |
Ділись та обговорюй важливе