Українці у Першій світовій війні: становище, участь в арміях імперій, політична позиція, роль у війні

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 4. Тема: Українці у Першій світовій війні: становище, участь в арміях імперій, політична позиція, роль у війні

Які результати уроку?

За Державним стандартом:

Характеризує вплив воєнних подій на життя людей та суспільств (масові втрати, зміни державних кордонів) [12 ГІО 1.3.1-1]
Характеризує геополітичне становище в минулому і тепер на теренах України та її історичного оточення [12 ГІО 2.1.1-3]
Аналізує причини Першої світової війни, Української революції та оцінює їхні наслідки для України і світу [12 ГІО 4.1.3-1]
Оцінює взаємовпливи історичних явищ і процесів, висловлює думку щодо ролі історичних осіб [12 ГІО 1.2.1-1]
Аргументує належність українців до самостійної нації [12 ГІО 5.1.1-2]

На уроці учні/учениці:

Проаналізують становище українців у складі Російської та Австро-Угорської імперій на початку та під час Першої світової війни
Дослідять участь українців у арміях воюючих імперій та особливості їхнього становища
Оцінять різні політичні позиції української еліти щодо війни
Визначать роль українського питання в геополітичних планах воюючих держав
Усвідомлять вплив Першої світової війни на розвиток української національної ідентичності та визвольних змагань

Ключова компетентність уроку

Інформаційно-комунікаційна компетентність – учні/учениці розвиватимуть критичне мислення при аналізі різних джерел інформації, працюватимуть з історичними документами та візуальними матеріалами.

Ключові терміни, особи та концепції

Українські січові стрільці (УСС) — українське добровольче національне військове формування у складі австро-угорської армії, створене на початку Першої світової війни.
Союз визволення України (СВУ) — політична організація, створена українськими емігрантами з Наддніпрянської України на початку Першої світової війни з метою боротьби за незалежність України.
Галицько-Буковинське генерал-губернаторство — тимчасова адміністративно-територіальна одиниця, створена російською владою на окупованих територіях Галичини та Буковини в 1914-1917 рр.
Russland-Ukrainer («російські українці») та Österreich-Ukrainer («австрійські українці») — терміни, що використовувалися для позначення українців, які проживали відповідно в Російській та Австро-Угорській імперіях.
Легіон Українських січових стрільців — військове формування, створене з українських добровольців у складі австро-угорської армії 6 серпня 1914 року.
Русофільство — ідеологічний напрям, поширений серед частини західноукраїнського населення, представники якого орієнтувалися на Росію.
Українське питання — комплекс проблем, пов’язаних з визначенням політичного та національного статусу українських земель та українського народу.
«Велика Україна» — термін, який вживався західними українцями для позначення українських земель у складі Російської імперії.
Київська «Стара Громада» — напівлегальна організація української інтелігенції в Російській імперії, яка займалася культурно-просвітницькою діяльністю.
Товариство українських поступовців (ТУП) — українська ліберальна організація, що діяла в Російській імперії з 1908 по 1917 рік.
Дмитро Донцов (1883-1973) — український політичний діяч, публіцист, ідеолог українського націоналізму, один із засновників СВУ.
Кость Левицький (1859-1941) — український політичний діяч, голова Головної Української Ради, перший прем’єр-міністр ЗУНР.
Андрей Шептицький (1865-1944) — митрополит Української греко-католицької церкви, культурний і громадський діяч, меценат, який підтримував українську національну справу.
Симон Петлюра (1879-1926) — український політичний і військовий діяч, публіцист, який на початку війни підтримував проросійську орієнтацію.
Володимир Винниченко (1880-1951) — український письменник, драматург і політичний діяч, який займав антивоєнну позицію.

Як підготуватися до уроку?

Підготовка до уроку про українців у Першій світовій війні вимагає глибокого розуміння складного становища розділеного українського народу. Особливо важливо висвітлити трагедію українців, які змушені були воювати один проти одного в арміях ворогуючих імперій.

Зберіть різноманітні історичні джерела, які відображають різні погляди на українське питання під час війни: документи військового командування, газетні публікації, спогади учасників бойових дій, політичні відозви та маніфести. Це допоможе учням/ученицям побачити багатовимірність проблеми та сформувати власну думку.

Особливу увагу приділіть політичним позиціям українців у Російській та Австро-Угорській імперіях. Поясніть відмінності в політичних орієнтаціях та їхні причини. Покажіть еволюцію поглядів українських діячів під час війни.

Використовуйте біографії видатних українських діячів, щоб проілюструвати різні політичні позиції щодо війни. Розкрийте мотивацію їхніх вчинків та політичних рішень в контексті складних геополітичних обставин.

Підготуйте візуальні матеріали: фотографії українських вояків у різних арміях, карти бойових дій на українських землях, пропагандистські плакати воюючих сторін, що стосуються українського питання. Це допоможе учням/ученицям краще уявити історичний контекст та умови, в яких опинилися українці.

Пов’яжіть матеріал уроку з попередніми знаннями учнів/учениць про становище українців у складі різних імперій напередодні війни та з наступними подіями Української революції 1917-1921 років. Акцентуйте на тому, як війна створила передумови для активізації українського національно-визвольного руху.

Підготуйте завдання, які спонукатимуть учнів/учениць до порівняння, аналізу та оцінки різних аспектів участі українців у Першій світовій війні. Важливо, щоб вони не лише засвоїли фактичний матеріал, але й розвинули навички критичного мислення та емпатії до людей, які опинилися в складних історичних обставинах.

Дизайн уроку

Провокація

Запитання:

Уявіть себе українцем/українкою на початку Першої світової війни. Ви маєте родичів по обидва боки кордону між Російською та Австро-Угорською імперіями. Яку позицію щодо війни ви б обрали? Чи можливо було залишатися нейтральним? Якими були б ваші сподівання щодо результатів війни?

Завдання:

Розгляньте фотографію українських вояків у російській та австро-угорській арміях. Які спільні риси та відмінності ви помічаєте? Що ці фотографії можуть розповісти про становище українців під час Першої світової війни?

Методичний коментар:

Це завдання стимулює емпатію та критичне мислення учнів/учениць. Воно допомагає усвідомити складне становище українців, розділених між ворогуючими імперіями. Аналіз фотографій дозволить помітити як спільні риси (українці служили в обох арміях), так і відмінності (наявність національної символіки в УСС, військова форма, умови служби). Важливо підвести учнів/учениць до розуміння трагедії українського народу, який був змушений воювати проти самого себе.

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз історичного джерела

Джерело: Уривок із відозви Головної Української Ради до українського народу, 3 серпня 1914 року.

«Український Народе! Надходить важна історична хвиля. Важить ся доля держав і народів. Нашому народови судилось бути по стороні держав, які ведуть боротьбу з царською імперією, що найтяжчим ворогом України, що вже від трьох віків робить систематичний здавлювати національне життя українського народу, а останніми часами темними силами дпрямувала до цього, щоб зробити з великого українського народу частину російського народу… Нехай же великий час застане нас готовими до великих діянь! Нехай визволення України буде нашим найвисшим ідеалом!… В сій Всенародній і важній історичній хвилі будьмо твердими в нашій вірі, що не далекий вже час, коли на руїнах царської імперії встане Вільна Незалежна Україна!»

Завдання:

Яку політичну позицію щодо війни висловлює Головна Українська Рада?
Які аргументи наводить Головна Українська Рада на користь своєї позиції?
Які надії на результати війни висловлюються в документі?
Порівняйте цю позицію з позицією українців у Російській імперії. У чому полягають відмінності?

Методичний коментар:

Це завдання спрямоване на розвиток навичок аналізу історичних документів та розуміння різних політичних позицій українців щодо війни. Головна Українська Рада представляла інтереси українців у Австро-Угорській імперії та обрала антиросійську позицію, сподіваючись на поразку Російської імперії та створення незалежної України. Важливо звернути увагу на мотивацію такої позиції та її зв’язок із попереднім історичним досвідом українців у складі Російської імперії.

Відповідь:

Головна Українська Рада висловлює проавстрійську та антиросійську позицію, закликаючи українців підтримати Австро-Угорщину та її союзників у боротьбі проти Російської імперії.
Аргументи на користь такої позиції:
- Російська імперія є “найтяжчим ворогом України”
- Росія протягом трьох століть проводила політику придушення українського національного життя
- Росія намагалася асимілювати український народ, зробивши його частиною російського народу
- Поразка Росії створить можливість для визволення України
У документі висловлюються надії на те, що в результаті війни Російська імперія зазнає поразки, і на її руїнах постане “Вільна Незалежна Україна”. Це свідчить про розуміння війни як історичної можливості для реалізації української національної ідеї.
Відмінності з позицією українців у Російській імперії:
- Більшість українських організацій у Російській імперії (Товариство українських поступовців, соціал-демократи) зайняли лояльну позицію щодо російського уряду або оголосили про нейтралітет
- У Російській імперії українці переважно не висували гасла незалежності, обмежуючись вимогами автономії та культурних прав
- Українські діячі в Росії (Симон Петлюра, Дмитро Дорошенко) часто обґрунтовували свою позицію захистом слов’янства від німецької експансії, на відміну від антиросійської риторики Головної Української Ради

Завдання 2. Робота з історичною картою

Джерело: Карта бойових дій на українських землях під час Першої світової війни.

Завдання:

Визначте, які українські території стали ареною бойових дій під час Першої світової війни.
Які регіони України були окуповані російськими військами в 1914-1915 роках?
Які території були відвойовані австро-німецькими військами в 1915-1916 роках?
Як змінилося становище місцевого населення на окупованих територіях?
Яке значення мали ці території для воюючих сторін?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває вміння аналізувати історичні карти та розуміти просторовий вимір подій Першої світової війни на українських землях. Важливо звернути увагу на те, що значна частина українських територій стала ареною бойових дій, що призвело до значних страждань цивільного населення. Окрему увагу слід приділити Галичині, яка була окупована російськими військами, та політиці русифікації, яку проводила російська адміністрація на окупованих територіях.

Відповідь:

Ареною бойових дій стали переважно західноукраїнські землі: Східна Галичина, Північна Буковина, частково Волинь і Поділля. Основні фронти проходили по лінії Карпатських гір, річок Сян і Дністер.
Російські війська в 1914-1915 роках окупували Східну Галичину (включаючи Львів), Північну Буковину з Чернівцями, частини Закарпаття. Було створено Галицько-Буковинське генерал-губернаторство під керівництвом графа Г. Бобринського.
У 1915-1916 роках австро-німецькі війська відвоювали значну частину Галичини, Буковину та частину Волині. Після Брусиловського прориву 1916 року російські війська знову зайняли частину Галичини та Буковини, але в 1917 році ці території знову перейшли під контроль Центральних держав.
Становище місцевого населення на окупованих територіях значно погіршилося:
- Під російською окупацією Галичини проводилася політика русифікації, закривалися українські школи та культурні установи, переслідувалася греко-католицька церква
- Проводилися масові депортації “неблагонадійного” населення вглиб Росії (особливо українських активістів, греко-католицького духовенства)
- Австро-угорська влада підозрювала місцевих українців у симпатіях до Росії, що призводило до репресій проти русофілів і навіть до створення концентраційних таборів (Талергоф, Терезін)
- Цивільне населення страждало від реквізицій, руйнувань, епідемій та голоду
Значення цих територій для воюючих сторін:
- Для Австро-Угорщини Галичина була важливою аграрною та нафтовидобувною провінцією
- Для Росії окупація Галичини та Буковини була частиною плану об’єднання “історичних російських земель”
- Контроль над карпатськими перевалами мав стратегічне значення для обох сторін
- Захоплення цих територій також мало символічне значення в контексті слов’янського питання та національної політики

Завдання 3. Аналіз історичного джерела.

Джерело: Уривок зі статті Симона Петлюри “Війна і українці” у журналі “Украинская жизнь”, серпень 1914 року.

«В переживаний тепер історичний момент, коли вирішується питання про існування Росії, на нас, українців, накладаються великі обов’язки перед нашою батьківщиною… Ми, українці, повинні у цей час виконати свій обов’язок громадян Росії… В цю хвилину український народ в особі найкращих представників своїх скаже своє слово… Він повинен показати, що з нанесеного йому удару в Австрії він не буде радіти… Українці повинні всіма силами доказати, що чутки і легенди про сепаратизм українського народу, про австрійську орієнтацію його інтелігенції належать до сфери вигадок і провокацій… Де б не знаходилися його частини, які би державні кордони не роз’єднували їх, український народ в цілому в усіх проявах свого життя тяжіє до російської державності і культури…»

Завдання:

Яку позицію щодо війни займає автор?
- а) Підтримка Антанти
- б) Підтримка Австро-Угорщини
- в) Нейтралітет
- г) Боротьба за незалежність України
Як автор ставиться до чуток про “український сепаратизм”?
- а) Підтверджує їх обґрунтованість
- б) Відкидає їх як вигадки і провокації
- в) Уникає прямої відповіді
- г) Вважає їх частково обґрунтованими
Яку політичну орієнтацію описує автор?
- а) Проавстрійську
- б) Самостійницьку
- в) Пропольську
- г) Проросійську
Яку мету, ймовірно, переслідував автор, публікуючи цю статтю?
- а) Закликати українців до боротьби за незалежність
- б) Виправдати українців перед російською владою
- в) Критикувати російську політику щодо українців
- г) Підтримати австрофільські настрої серед українців
Чим можна пояснити позицію автора, якщо врахувати, що пізніше він став лідером боротьби за незалежність України?
- а) Щирою вірою в спільне майбутнє українців у складі демократичної Росії
- б) Кардинальною зміною його поглядів після революції 1917 року
- в) Тактичними міркуваннями в умовах війни та цензури
- г) Всі варіанти можуть бути частково правильними

Методичний коментар:

Це завдання спрямоване на розвиток критичного мислення та аналітичних навичок при роботі з історичними джерелами. Учні/учениці мають проаналізувати проросійську позицію Симона Петлюри на початку війни, що контрастує з його пізнішою діяльністю як лідера боротьби за незалежність України. Важливо підкреслити складність і суперечливість політичних позицій українських діячів у контексті світової війни, а також вплив цензури та репресій на публічні заяви.

Відповідь:

Групова робота

Завдання 4. Аналіз комплексу історичних джерел.

Обʼєднайтеся у групи по 4-5 учнів/учениць. Кожна група отримує комплект джерел з інформацією про різні аспекти участі українців у Першій світовій війні. Проаналізуйте джерела та підготуйте презентацію за відповідною темою.

Група 1: Українські січові стрільці

Джерело 1: Фото УСС під час бойових дій https://zaxid.net/arhiv_uss_otsifrovano_unikalni_fotonegativi_sichovih_striltsiv_n1606143

Джерело 2: Уривок зі спогадів стрільця УСС

«Нас називали “сокільськими стрільцями”, бо більшість із нас походила з українського гімнастичного товариства “Січ” та “Сокіл”. Ми були українськими патріотами, які мріяли про незалежну Україну. Коли почалася війна, ми вірили, що настав час боротися за нашу свободу. Багато з нас були студентами, вчителями, селянами. Австрійці дозволили нам мати свою національну символіку, розмовляти українською мовою, співати наші пісні. Це було надзвичайно важливо для нас… Але на фронті нас часто використовували як “гарматне м’ясо”, відправляючи на найважчі ділянки…»

Джерело 3: З наказу по корпусу УСС, 1915 рік

«Українські січові стрільці повинні пам’ятати, що вони борються не тільки за інтереси Австро-Угорської монархії, але в першу чергу за визволення українського народу від російського ярма. Кожен стрілець повинен пам’ятати, що від нашої боротьби залежить майбутнє всього українського народу. Честь і слава тим, хто поляже за волю України!»

Група 2: Українці в російській армії

Джерело 1: Уривок зі спогадів українського солдата російської армії

«Нас, українців, у полку було багато, але ми не мали права говорити рідною мовою. За це можна було отримати покарання. Кожного, хто мав українську книжку чи газету, підозрювали у “мазепинстві” та “сепаратизмі”. Ми не могли відкрито виявляти свою національну приналежність… Коли в бою доводилося зустрічатися з австрійськими частинами, де служили галичани, це було особливо тяжко. Ми розуміли їхню мову, знали, що вони такі ж українці, як і ми. Але війна є війна…»

Джерело 2: З наказу командувача Південно-Західним фронтом, 1915 рік

«В армії помічено поширення малоросійських сепаратистських ідей. Наказую посилити нагляд за солдатами з малоросійських губерній, особливо за тими, хто отримує листи та газети українською мовою. Всі подібні матеріали конфісковувати, а осіб, запідозрених у сепаратистській агітації, заарештовувати та відправляти під конвоєм до штабу фронту для подальшого розслідування.»

Група 3: Союз визволення України

Джерело 1: Фото засновників Союзу визволення України

Джерело 2: З відозви Союзу визволення України “До українського народу в Росії”, 1914 рік

«Настав слушний час, коли залізом і кров’ю буде вирішена доля України! Надходить велика історична хвиля, яка кличе тебе, український народе, до боротьби за волю, за землю, за краще життя! Твоя доля у твоїх руках! Поневолений український народе в Російській імперії! Пригноблений і позбавлений національних прав! Вже час повстати проти твоїх гнобителів! У боротьбі за свою долю не будеш ти одинокий! В цей час, коли на Російську імперію підуть війною центральні держави, ми, українці австрійські, кличемо тебе до спільної боротьби за наш край, за нашу націю!»

Джерело 3: З австрійського меморандуму про діяльність СВУ, 1915 рік

«Союз визволення України, очолюваний українськими емігрантами з Росії, отримує фінансову підтримку від міністерства закордонних справ та веде активну пропагандистську роботу серед військовополонених-українців з російської армії. У таборах для військовополонених Фрайштадт, Дуна-Сердагель та Йозефштадт організовані українські школи, бібліотеки, театральні гуртки. СВУ видає газету “Вісник Союзу Визволення України”, брошури та відозви, які таємно переправляються на територію України. Їхня діяльність має важливе значення для австрійських інтересів на Сході…»

Група 4: Окупаційна політика воюючих сторін на українських землях

Джерело 1. Російська пропаганда у Львові

https://photo-lviv.in.ua/rosijska-okupatsiya-lvova-u-1914-1915-rokah/

Джерело 2: З розпорядження військового генерал-губернатора Галичини графа Бобринського, 1914 рік

«Східна Галичина і Лемківщина — споконвіку корінна частина єдиної великої Русі. У цих землях корінне населення завжди було російським, тому їх устрій має бути заснований на російських засадах. Я буду запроваджувати тут російську мову, закон і порядки… Перш за все буде змінено адміністративний устрій згідно з російськими законами. Негайно закрити всі українські націоналістичні установи та товариства. Діяльність уніатської (греко-католицької) церкви обмежити, поступово підготувавши ґрунт для переходу її парафіян у православ’я…»

Джерело 3: Зі звіту австрійського офіцера про настрої в Галичині після звільнення від російської окупації, 1915 рік

«Після відступу російських військ населення Галичини зустрічало нас із змішаними почуттями. Українці здебільшого раділи поверненню австрійської влади, особливо інтелігенція та греко-католицьке духовенство, які зазнали переслідувань під час російської окупації. Однак серед сільського населення помітно посилилися прихильники Росії. Російська пропаганда та політика окупаційної влади зуміли знайти відгук серед частини українських селян… Особливе занепокоєння викликає зростання русофільських настроїв. Необхідно прийняти рішучі заходи для виявлення та покарання осіб, які співпрацювали з російською окупаційною владою…»

Група 5: Життя цивільного населення України під час війни

Джерело 1: Фотографія біженців з Галичини, 1915 рік https://ichef.bbci.co.uk/ace/ws/640/amz/worldservice/live/assets/images/2015/11/13/151113134149_kovel_refugees_640x360_bbc_nocredit.jpg.webp

Джерело 2: Зі щоденника мешканки Києва, 1915 рік

«10 вересня 1915 року. Місто переповнене біженцями з Галичини та Волині. Їх розміщують у школах, громадських будівлях, навіть у церквах. Багато хто живе просто на вулиці. Ціни на продукти зростають щодня. Хліб подорожчав утричі порівняно з довоєнним часом, м’ясо майже неможливо дістати… У місті все більше поранених з фронту, всі лікарні переповнені. Університет перетворили на військовий госпіталь. Молодих чоловіків майже не залишилося – всіх забрали на фронт. На підприємствах працюють жінки та підлітки. Життя стає все важчим…»

Джерело 3: З рапорту австрійського чиновника про становище в Східній Галичині, 1916 рік

«Становище цивільного населення в прифронтових районах катастрофічне. Села спустошені внаслідок бойових дій та реквізицій. Посіви знищені, худоба забрана для потреб армії. Багато населених пунктів повністю зруйновані артилерійськими обстрілами. Епідемії тифу та холери охопили цілі повіти. Медична допомога практично відсутня, оскільки більшість лікарів мобілізовані в армію… Особливо тяжким є становище біженців, які змушені були залишити свої домівки через наступ російських військ. Багато з них гинуть від голоду та хвороб в дорозі…»

Завдання:

Визначте основні факти та події, які описуються в джерелах.
Проаналізуйте умови служби та становище українців у різних арміях.
Оцініть політику воюючих держав щодо українського населення та українського питання.
Порівняйте різні політичні позиції та орієнтації українців під час війни.
Визначте вплив війни на розвиток української національної ідентичності та визвольного руху.
Підготуйте коротку презентацію з результатами вашого аналізу.

Методичний коментар:

Це завдання спрямоване на розвиток навичок аналізу комплексу історичних джерел (фотографій, спогадів, документів) та їх інтерпретації. Учні/учениці мають зрозуміти різні аспекти участі українців у Першій світовій війні, порівняти становище українців у різних арміях та на різних територіях, оцінити політику воюючих держав щодо українського питання. Важливо, щоб учні/учениці усвідомили складність і трагізм ситуації, в якій опинилися українці під час війни, а також вплив війни на подальший розвиток українського національно-визвольного руху.

Завдання 5. Порівняльний аналіз історичних джерел.

Розгляньте два документи та виконайте завдання.

Документ 1 (Зі звернення митрополита Андрея Шептицького до народу Галичини, серпень 1914 року).

«Велика війна розпочалася… Наші серця і наші думки звернені до наших синів, батьків і братів, які вже сьогодні на полях битв боронять нашої Вітчизни, воюють за Найяснішого нашого цісаря і короля, боронять нашої землі перед нашим відвічним ворогом — Росією. Боже благословення на Тебе, український народе, що вступив у велику боротьбу за Твою долю й волю! І уповай на Бога, вір, що за Твої слушні стремління, за Твою безупинну віру в поліпшення своєї долі нагородить Тебе Всевишній… А хто з Божою вірою стає до такої праці — до такої боротьби, хто в надії на Всевишнього полегшення своєї долі жертвує свою кров і свої діти для святого діла, святої боротьби — той мусить вийти переможцем!»

Документ 2 (З відозви Товариства українських поступовців, вересень 1914 року).

«Українці! Страшна і грізна хвиля настала. Кровава війна між Австрією і Росією щохвилини може вибухнути, і наша нещасна країна по обидва боки кордону стане тереном найстрашнішого бойовища… Чергова війна не наша війна: це війна чужих і ворожих українству імперіалістичних сил. Єдиний наш порятунок — це спокій, витримка та єдність. Не виступаймо проти жодної з воюючих сторін. Пам’ятаймо, що нашого голосу однаково ніхто не послухає, а наша необережність може привести до жахливих репресій. Зберігаймо спокій і виконаймо наш обов’язок перед Батьківщиною — зберегти українську культуру, українську справу в цей тяжкий час…»

Завдання:

Визначте основну думку кожного документа.
Порівняйте позиції авторів документів щодо участі українців у війні.
Які аргументи наводять автори на користь своєї позиції?
Як можна пояснити відмінності в позиціях авторів?
Яка з цих позицій, на вашу думку, краще відповідала інтересам українського народу? Аргументуйте свою відповідь.

Методичний коментар:

Це завдання спрямоване на розвиток критичного мислення та інформаційної грамотності. Учні/учениці мають проаналізувати два документи, які представляють різні погляди на участь українців у Першій світовій війні: проавстрійську позицію митрополита УГКЦ Андрея Шептицького та нейтральну позицію Товариства українських поступовців. Важливо звернути увагу учнів/учениць на контекст створення цих документів, відмінності в становищі галицьких та наддніпрянських українців, а також на різні стратегії захисту національних інтересів в умовах війни.

Відповідь:

Основна думка документів:
- Документ 1: Митрополит Шептицький закликає українців Галичини підтримати Австро-Угорщину у війні проти Росії, яку він називає “відвічним ворогом”. Він розглядає цю війну як боротьбу за долю і волю українського народу.
- Документ 2: Товариство українських поступовців закликає українців зберігати нейтралітет, не підтримуючи жодну з воюючих сторін. ТУП розглядає війну як конфлікт “чужих і ворожих українству імперіалістичних сил”.
Порівняння позицій:
- Шептицький займає активну проавстрійську позицію, закликаючи до боротьби проти Росії.
- ТУП займає позицію нейтралітету та невтручання, закликаючи зосередитись на збереженні української культури.
- Шептицький розглядає війну як можливість для покращення долі українців, тоді як ТУП бачить у ній лише загрозу.
Аргументи авторів:
- Шептицький: Росія є “відвічним ворогом” українців; участь у війні на боці Австрії — це боротьба за “долю й волю” українського народу; Бог підтримає справедливу боротьбу.
- ТУП: Війна не є українською; це конфлікт імперіалістичних держав, ворожих українству; активна позиція може призвести до репресій; головне завдання — зберегти українську культуру і справу.
Пояснення відмінностей у позиціях:
- Різне геополітичне становище: Шептицький діяв у Австро-Угорщині, де українці мали певні національні права і свободи, тоді як ТУП діяло в Російській імперії, де український рух зазнавав постійних утисків і переслідувань.
- Різний історичний досвід: галицькі українці мали досвід співпраці з австрійською владою, тоді як наддніпрянські українці зазнавали лише репресій від російської влади.
- Різні тактичні міркування: в умовах воєнного часу і посилення цензури та репресій в Російській імперії відкрита антиросійська позиція була небезпечною.
- Різні ідеологічні орієнтації: Шептицький як церковний діяч підтримував легітимну владу, тоді як ТУП як ліберальна організація було більш критичним до імперських структур.
Оцінка відповідності інтересам українського народу:
- Обидві позиції мали свої переваги і недоліки в конкретних історичних умовах.
- Позиція Шептицького дозволила мобілізувати галицьких українців для захисту своїх інтересів і створити національні військові формування (УСС), що стало важливим прецедентом для подальшої боротьби за незалежність.
- Позиція ТУП дозволила уникнути масових репресій проти українського руху в Російській імперії і зберегти сили для майбутньої національно-визвольної боротьби після революції 1917 року.
- З погляду довгострокових національних інтересів, обидві позиції були обґрунтованими тактичними реакціями на складні обставини, в яких опинилися українці різних регіонів.

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я знаю особливості становища українців у різних імперіях під час Першої світової війни
Я можу пояснити різні політичні позиції українців щодо війни
Я розумію роль українського питання в планах воюючих держав
Я можу оцінити вплив війни на розвиток українського національно-визвольного руху
Я вмію аналізувати історичні джерела, пов’язані з участю українців у Першій світовій війні

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 4. Тема: Українці у Першій світовій війні: становище, участь в арміях імперій, політична позиція, роль у війні

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Завдання:

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практика

Завдання 1.

Прочитайте уривок із відозви Головної Української Ради до українського народу, 3 серпня 1914 року, та дайте відповіді на запитання.

Яку політичну позицію щодо війни висловлює Головна Українська Рада?

Які аргументи наводить Головна Українська Рада на користь своєї позиції?

Які надії на результати війни висловлюються в документі?

Порівняйте цю позицію з позицією українців у Російській імперії. У чому полягають відмінності?

Завдання 2.

Оберіть правильну відповідь:

Українське національне військове формування у складі австро-угорської армії називалося:
- а) Українська галицька армія
- б) Українські січові стрільці
- в) Вільне козацтво
- г) Карпатська Січ
Яка українська організація була створена емігрантами з Наддніпрянської України на початку війни?
- а) Головна Українська Рада
- б) Союз визволення України
- в) Товариство українських поступовців
- г) Українська народна партія
Яка політика проводилася російською владою на окупованих територіях Галичини?
- а) Українізація
- б) Полонізація
- в) Русифікація
- г) Германізація
Хто з українських діячів на початку війни займав проросійську позицію?
- а) Дмитро Донцов
- б) Симон Петлюра
- в) Кость Левицький
- г) Андрей Шептицький
Яке явище було характерним для становища українців у російській армії?
- а) Заборона використання української мови
- б) Створення окремих українських підрозділів
- в) Право на національну символіку
- г) Підтримка українського національного руху

Завдання 3.

Заповніть пропуски у тексті, використовуючи слова з довідки.

На початку Першої світової війни українські землі були розділені між ________________________ та ________________________ імперіями. Українці змушені були воювати в арміях ________________________ держав, часто опиняючись по різні боки фронту. Західноукраїнські політичні сили створили ________________________, яка підтримала Австро-Угорщину у війні проти Росії. У складі австро-угорської армії було сформовано українське національне військове формування — ________________________. Наддніпрянські українці, які емігрували з Російської імперії, створили організацію ________________________, яка займалася пропагандою української незалежності. Водночас більшість українських організацій у Російській імперії, зокрема ________________________, зайняли позицію лояльності до російської влади. Під час війни російські війська окупували ________________________ і ________________________, де створили ________________________. На окупованих територіях проводилася політика ________________________, переслідувалася ________________________ церква, закривалися українські школи та культурні установи.

Довідка: Російською, Австро-Угорською, ворогуючих, Головну Українську Раду, Українські січові стрільці, Союз визволення України, Товариство українських поступовців, Галичину, Буковину, Галицько-Буковинське генерал-губернаторство, русифікації, греко-католицька.

Завдання 4.

Проаналізуйте два документи та виконайте завдання.

Документ 1 (Зі звернення митрополита Андрея Шептицького до народу Галичини, серпень 1914 року).

Документ 2 (З відозви Товариства українських поступовців, вересень 1914 року).

Завдання:

Визначте основну думку кожного документа.

Порівняйте позиції авторів документів щодо участі українців у війні.

Які аргументи наводять автори на користь своєї позиції?

4. Як можна пояснити відмінності в позиціях авторів?

Яка з цих позицій, на вашу думку, краще відповідала інтересам українського народу? Аргументуйте свою відповідь.

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я знаю особливості становища українців у різних імперіях під час Першої світової війни
Я можу пояснити різні політичні позиції українців щодо війни
Я розумію роль українського питання в планах воюючих держав
Я можу оцінити вплив війни на розвиток українського національно-визвольного руху
Я вмію аналізувати історичні джерела, пов’язані з участю українців у Першій світовій війні

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе